МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 486 від 07.12.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
29 грудня 1998 р.
за N 833/3273
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної авіаційної служби N 565 від 20.07.2017 )
Про затвердження Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 584 від 23.10.2000 N 893 від 26.12.2001 N 505 від 24.07.2002 N 27 від 16.01.2003 Наказами Міністерства транспорту та зв'язку N 543 від 21.06.2007 N 842 від 24.09.2007 Наказами Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 N 207 від 10.04.2012 )
З метою вдосконалення сертифікації авіаційного персоналу в Україні згідно з вимогами Повітряного кодексу України, на виконання Указу Президента України від 11.06.97 N 531/97 "Про заходи щодо впорядкування державного регулювання діяльності цивільної авіації в Україні" та у відповідності із стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила), що додаються.
2. Державній авіаційній адміністрації України (Семенов М.Ю.):
2.1. Зареєструвати зазначені Правила в Міністерстві юстиції України в установленому чинним законодавством порядку.
2.2. Довести Правила до всіх зацікавлених організацій, зареєстрованих на території України, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців.
2.3. Привести нормативно-правові акти, видані Укравіацією, у відповідність з цими Правилами.
3. Керівникам структурних підрозділів Мінтрансу і Укравіації вивчити та взяти до керівництва зазначені вище Правила.
4. З моменту введення цього наказу Положение о классификации специалистов гражданской авиации СССР, затверджене МЦА СРСР від 19.12.88 N 44/И, вважати таким, що не застосовується на території України, та пункти 4, 6 наказу Міністерства транспорту України від 13.12.93 N 474 скасувати.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту України Демиденка А.Ф.
Міністр І.П.ДанькевичЗатверджено
наказом Міністерства транспорту
України 07.12.98 N 486
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 грудня 1998 р.
за N 833/3273
Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні
( У тексті Правил слово "Укравіація" замінено словом "Укравіатранс", а слова "Голова Укравіації" замінено на слова "Директор Укравіатрансу" у всіх відмінках згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )( У тексті Правил слова "пілот-аматор" у всіх відмінках замінено словами "приватний пілот" у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства транспорту N 505 від 24.07.2002 )( У тексті Правил та додатків слово "Укравіатранс" замінено словом "Державіаадміністрація", слова "Директор Укравіатрансу" замінено словами "голова Державіаадміністрації" та слова "кваліфікаційна відмітка" замінити словом "рейтинг" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )( У тексті Правил слова "Державна авіаційна адміністрація України", "Державний департамент авіаційного транспорту" у всіх відмінках замінено словами "Державна авіаційна служба України"; слово "Державіаадміністрація" у всіх відмінках замінено словами "Державіаслужба України" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 )
1. Загальні положення
1.1. Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила) обов'язкові для авіаційного персоналу, що здійснює експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців в організаціях, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до кандидатів на отримання свідоцтв та рейтингів, порядок сертифікації авіаційного персоналу, процедури видачі, внесення обмежень та вилучення свідоцтв, продовження терміну їх дії.
1.3. Правила є основою для розробки навчальних програм підготовки авіаційних фахівців, сертифікації навчальних закладів, експлуатантів та інших організацій, що займаються підготовкою та перепідготовкою авіаційних фахівців, а також для інспектування експлуатантів, підприємств з технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки, обслуговування повітряного руху, навчальних закладів та інших організацій, що експлуатують цивільні повітряні судна.
2. Визначення термінів та скорочення
У цьому розділі наводяться терміни та скорочення, які зустрічаються в тексті цих Правил:
2.1. Визначення термінів
2.1.1. Авіаційний фахівець - фізична особа, яка пройшла спеціальну професійну підготовку і є власником відповідного свідоцтва.
2.1.2. Автожир - літальний апарат, важчий за повітря, що підтримується в польоті за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами, які вільно обертаються навколо осей, що перебувають приблизно у вертикальному положенні.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим підпунктом 2.1.2 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )
2.1.3. Аеростат - повітряне судно, легше за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою.
2.1.4. Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, що підтримується в польоті переважно за рахунок реакції повітря з одним або декількома несучими гвинтами, що обертаються силовою установкою навколо осей, які знаходяться приблизно у вертикальному положенні.
2.1.5. Вид повітряних суден - класифікація повітряних суден на підставі встановлених основних характеристик, наприклад: літак, вертоліт, планер і т. ін.
2.1.6. Другий пілот - особа, яка має свідоцтво пілота і виконує певні функції пілота на борту повітряного судна, крім функцій командира повітряного судна; виняток становить особа, яка має свідоцтво пілота та знаходиться на борту повітряного судна з метою проходження льотної підготовки.
2.1.7. Засвідчити придатність до польоту - оформити у карті-наряді або в іншому документі з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, що замінює її, запис, який свідчить, що повітряне судно або його частини відповідають діючим нормам льотної придатності після виконання технічного обслуговування повітряного судна або його частин.
У транзитних аеропортах засвідчення придатності до польоту можливе після передпольотного огляду членом екіпажу без усунення несправностей повітряного судна, яке зайняте в регулярних повітряних перевезеннях, якщо інше не передбачено регламентом з технічного обслуговування цього типу повітряного судна. Порядок допуску членів екіпажу до передпольотного та післяпольотного огляду з правом засвідчення придатності повітряного судна до польоту визначає Державіаслужба України.
( Пункт доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
2.1.8. Зчислення шляху - спосіб обчислення поточних координат місцезнаходження повітряного судна за елементами його руху.
2.1.9. Карта-наряд на технічне обслуговування повітряного судна - основний документ для обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, вид якого затверджується Державіаслужбою України під час сертифікації експлуатанта або організації з технічного обслуговування.
2.1.10. Рейтинг - кваліфікаційна відмітка, яка є невід'ємною частиною свідоцтва та встановлює особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва (крім свідоцтва студента-диспетчера).
( Підпункт пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.11. Командир повітряного судна - пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу.
2.1.12. Комплексний пілотажний тренажер - спеціальний технічний пристрій, який сертифіковано Державіаслужбою України для підготовки та перевірки льотного складу і за допомогою якого на землі імітується політ за нормальних, особливих та аварійних умов.
2.1.13. Літак - повітряне судно, важче за повітря, що приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.
2.1.14. Медичне свідоцтво (сертифікат) - документ, що видається лікарсько-льотною сертифікаційною комісією та підтверджує відповідність його власника конкретним вимогам придатності за станом здоров'я під час виконання функціональних обов'язків.
2.1.15. Наліт з інструктором - польотний час, протягом якого власник свідоцтва або кандидат на його одержання проходить льотну підготовку на борту повітряного судна з інструктором, який має відповідне свідоцтво та відповідний рейтинг інструктора.
( Пункт підрозділу 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
2.1.16. Надлегке повітряне судно (моторне) - повітряне судно, обладнане силовою установкою, з максимальною сертифікованою злітною масою не вище 450 кг і, згідно з експлуатаційною документацією, мінімальною швидкістю звалювання у посадочній конфігурації не більше 65 км/год. Моторні надлегкі повітряні судна за принципом керування поділяються на типи з балансирним та аеродинамічним керуванням.
2.1.17. Ніч - період часу між заходом та сходом сонця, що починається увечері та закінчується вранці, коли центр сонячного диску знаходиться на 6 градусів нижче обрію.
2.1.18. Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках політно-інформаційне обслуговування, аварійне оповіщення, консультативне обслуговування повітряного руху, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).
2.1.19. Офіційний медичний висновок - висновок щодо конкретного випадку, зроблений медичними експертами в установленому порядку.
2.1.20. Пілотування - зміна положення повітряного судна у просторі шляхом дії на органи керування протягом польотного часу.
2.1.21. План польоту - документ установленої форми, що надається органам обслуговування повітряного руху командиром повітряного судна та містить визначені формалізовані відомості про передбачуваний політ або частину польоту, які необхідні для обробки, індикації та забезпечення польоту.
2.1.22. Планер - повітряне судно, важче за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.
2.1.23. Підготовка за затвердженою програмою - початкова підготовка, перепідготовка, перенавчання та підвищення кваліфікації авіаційних фахівців, що здійснюються за спеціальними програмами, які затверджені Державіаслужбою України та під контролем Державіаслужби України.
2.1.24. Повітряне право - сукупність знань відповідних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність цивільної авіації.
2.1.25. Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.
2.1.26. Повітряний рух - рух повітряних суден у польоті, а також рух на площі маневрування аеродрому.
( Пункт в редакції Наказу Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
2.1.27. Пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин - вживання авіаційним персоналом одного або кількох психоактивних речовин, що призводить до:
а) небезпеки для людини, що їх вживає, або загрози життю, здоров'ю або благополуччю інших людей;
б) проблеми чи розладу професійного, соціального, психічного або фізичного характеру.
2.1.28. Психоактивні речовини - алкоголь, опіоїди, каннабіноїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулювальні засоби, галюциногени та летючі розчинники. Виняток становлять тютюн і кофеїн.
2.1.29. Самостійний наліт курсанта-пілота - час польоту, протягом якого курсант-пілот є єдиною відповідальною особою на борту повітряного судна.
2.1.30. Свідоцтво про технічне обслуговування - карта-наряд або інший документ з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, який її замінює, де зроблено запис, який підтверджує, що роботу з технічного обслуговування виконано задовільно згідно із завданням на технічне обслуговування та Керівництвом з технічного обслуговування.
2.1.31. Визнання сертифіката - визначення відповідності вимогам Державіаслужби України сертифіката авіаційного навчального закладу (організації з підготовки авіаційного персоналу) іноземної держави, виданого повноважним органом цивільної авіації цієї держави або іншим повноважним органом цивільної авіації.
2.1.32. Технічне обслуговування - роботи, необхідні для підтримання льотної придатності повітряного судна, в тому числі капітальний ремонт, перевірка, заміна, модифікація або усунення дефекту, що виконуються як окремо, так і в поєднанні.
2.1.33. Тип повітряного судна - всі повітряні судна такого самого основного проектування, включаючи всі модифікації, крім модифікацій, які виникають в результаті зміни в обслуговуванні, в льотних характеристиках або у доповненні льотного екіпажу.
( Підпункт 2.1.33 пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )( Підпункт пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 )
2.1.34. Цивільне повітряне судно - повітряне судно, що занесене до Державного реєстру цивільних повітряних суден.
2.1.35. Час наземного тренування за приладами - час, протягом якого пілот (член екіпажу повітряного судна) відпрацьовує на землі політ за приладами на комплексному пілотажному тренажері, затвердженому Державіаслужбою України.
2.1.36. Час польоту вертольота (наліт) - період часу від початку розбігу вертольота під час зльоту (від початку взяття "шаг-газу" при вертикальному зльоті) до кінця пробігу під час посадки (до скидання "шаг-газу" при вертикальній посадці).
2.1.37. Час польоту літака (наліт) - період часу від початку руху літака під час зльоту або від початку збільшення режиму роботи двигунів під час зльоту без зупинки на виконавчому старті до закінчення пробігу після посадки.
2.1.38. Час польоту за приладами - час польоту, що виконується за умови, коли положення повітряного судна у просторі та його місцезнаходження визначаються екіпажем цілком або частково за пілотажними та навігаційними приладами.
2.1.39. Час польоту (наліт пілота) за приладами - час, протягом якого пілот керує повітряним судном виключно за приладами без використання зовнішніх орієнтирів.
2.1.40. Час польоту планера (наліт пілота) - загальний час перебування в польоті на буксирі та без буксиру з моменту початку руху планера під час зльоту і до моменту його зупинки після закінчення польоту.
2.1.41. Член екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, якій в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків на борту повітряного судна протягом виконання політного завдання.
2.1.42. Член льотного екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, на яку покладено обов'язки, пов'язані з керуванням повітряним судном протягом виконання політного завдання.
2.1.43. Інструктор авіакомпанії - авіаційний спеціаліст, який має свідоцтво члена екіпажу (за фахом), відповідний досвід експлуатації повітряного судна конкретного типу (варіанта) та підготовлений відповідно до встановленої Державіаслужбою України процедури для виконання тренувань членів екіпажу, які мають відповідне свідоцтво члена екіпажу та рейтинг відповідного типу (варіанта) повітряного судна, з метою допуску до виконання польотів на повітряному судні даної авіакомпанії.
( Підрозділ 2.1 доповнено пунктом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
2.1.44. Сектор маршруту (сектор) - політ, що включає зліт, вихід на маршрут, політ за маршрутом, тривалістю не менше як 15 хвилин, зниження, заходження на посадку та посадку.
( Підрозділ 2.1 доповнено пунктом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
2.1.45. Диспетчер управління повітряним рухом (диспетчер УПР /диспетчер повітряного руху/ диспетчер служби руху) - особа, яка здійснює диспетчерське обслуговування повітряного руху та має свідоцтво диспетчера служби руху з чинними рейтингами відповідно до наданих прав.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.46. Фахівець обслуговування повітряного руху - посадова особа, яка має свідоцтво диспетчера служби руху або оператора служби руху та відповідні права здійснювати обслуговування повітряного руху (диспетчерське обслуговування, польотно-інформаційне, аварійне обслуговування), а також посадові особи, які вповноважені здійснювати керівництво зміною, органом ОПР, відділами, підрозділами, напрямами з організації обслуговування повітряного руху та здійснюють інспектування органів ОПР.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.47. Студент-диспетчер управління повітряним рухом (Student Air Traffic Controller) - особа, яка закінчила початкову підготовку за затвердженою програмою, отримала відповідну кваліфікацію для того, щоб розпочати стажування на реальному робочому місці органу ОПР, та яка має свідоцтво студента-диспетчера УПР.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.48. Обслуговування за засобами спостереження ОПР - термін, що свідчить про те, що обслуговування надається безпосередньо з використанням засобів системи спостереження ОПР.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.49. Оператор авіаційної станції (служби руху) - посадова особа, яка має право надавати обслуговування повітряного руху, за винятком надання диспетчерського обслуговування повітряного руху.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.50. Система спостереження ОПР - загальний термін, який означає у відповідних випадках автоматичне залежне спостереження (ADS-B), первинний радіолокатор (PSR), вторинний радіолокатор (SSR) або будь-яку іншу порівняну з ними систему наземного базування, що дозволяє ідентифікувати повітряні судна.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.1.51. Порівняна система наземного базування - це система, що продемонструвала себе за допомогою порівняної оцінки або іншої методології такою, що має рівень безпеки та характеристики, які еквівалентні або кращі, ніж у моноімпульсного вторинного радіолокатора.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
2.2. Скорочення
АД - авіаційний двигун.
АДВ - аеродромна диспетчерська вишка.
АіРЕО - авіаційне і радіоелектронне обладнання.
АК - авіакомпанія.
АП - авіапідприємство.
АРЗ - аварійно-рятувальні засоби.
АТ - авіаційна техніка.
АТБ - авіаційно-технічна база.
АФО - аерофотознімальне обладнання.
БЗМ ВРО - бортові засоби механізації вантажно-розвантажувальних операцій.
ВА - вільний аеростат.
ВПП - використання повітряного простору.
ВТК - відділ технічного контролю.
ДОП - диспетчерський орган підходу.
ЗПМ - злітно-посадковий майданчик.
ЗПС - злітно-посадкова смуга.
ІАС - інженерно-авіаційна служба.
ІТП - інженерно-технічний персонал.
КПС - командир повітряного судна.
КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації.
КПК - курси підвищення кваліфікації.
КТЕ - керівництво з технічної експлуатації.
КТЛ - комплексний тренажер літака.
ЛА - літальний апарат.
ЛЛСК - лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.
МКК - місцева кваліфікаційна комісія.
М макс.зл. - максимальна сертифікована злітна маса повітряного судна.
МнПЛ - міжнародні повітряні лінії.
НЗ - навчальний заклад.
НПС - надлегке повітряне судно.
НСЦ - навчально - сертифікаційний центр.
ОПР - обслуговування повітряного руху.
ПВП - правила візуальних польотів.
ППП - правила польотів за приладами.
ПС - повітряне судно.
РД - руліжна доріжка.
РДЦ - районний диспетчерський центр.
РТЗ - радіотехнічні засоби.
РТО - регламент технічного обслуговування.
Сектор ПІО - сектор польотно-інформаційного обслуговування.
СУ - силова установка.
ТО - технічне обслуговування.
ЦА - цивільна авіація.
ЦЛЛСК - Центральна лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.
CRI - інструктор класу ПС (Class Rating Instructor).
FI - льотний інструктор (Flight Instructor).
IRI - інструктор польотів за приладами (Instrument Rating Instructor).
SFI - інструктор тренажера (Synthetic Flight Instructor).
TRI - інструктор типу (Tape Rating Instructor).
LI - лінійний інструктор авіакомпанії (Line Instructor).
( Пункт 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003; в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
3. Нормативні посилання
При розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України (надано чинності Постановою Верховної Ради України від 4 травня 1993 року;
Постанова Верховної Ради від 12.09.91 N 1545-12 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР";
( Абзац четвертий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 )
Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.98 N 889;
( Абзац шостий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 )
Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) та додатки до неї;
Руководство по созданию и работе авиационных учебных центров (Doc 9401-AN/921), 1-е вид., 1983, IKAO;
Руководство по созданию государственной системы выдачи свидетельств личному составу и управлению этой системой (Doc 9379-AN/916), 1-е вид., 1983, IKAO;
Руководство по обучению (Doc 7192), IKAO (частини B-5, D-1, E-1);
Руководство по организации работ в области летной годности (Doc 9389-AN/919), 1-е вид., 1983, IKAO;
Руководство по процедурам зксплуатационной сертификации и контроля (Doc 8335-AN/879/3), 1-е вид., 1983, IKAO;
Руководство по типовым правилам национального регулирования производства полетов и сохранения летной годности воздушных судов (Doc 9388-AN/918), 2-е вид., 1987, IKAO;
( Абзац чотирнадцятий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 від 05.09.2011 )
4. Загальні вимоги щодо свідоцтв
4.1. Авіаційні фахівці допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації та ТО ПС, ВПП та ОПР лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл Державіаслужби України на здійснення такої діяльності у вигляді свідоцтв авіаційного персоналу (крім посвідчення курсанта).
4.2. Авіаційним фахівцям видаються такі свідоцтва або посвідчення:
а) членам екіпажу ПС:
посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);
свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);
свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);
свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);
свідоцтво пілота планера;
свідоцтво пілота вільного аеростата;
свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;
посвідчення курсанта-штурмана;
свідоцтво штурмана;
посвідчення курсанта-бортінженера;
свідоцтво бортінженера;
свідоцтво бортрадиста;
свідоцтво бортоператора;
свідоцтво бортпровідника;
свідоцтво льотчика-спостерігача;
б) інженерно-технічному авіаційному персоналу:
свідоцтво інженера з технічного обслуговування ПС;
свідоцтво техніка з технічного обслуговування ПС;
в) свідоцтво диспетчера служби руху;
г) свідоцтво співробітника із забезпечення польотів;
ґ) свідоцтво оператора служби руху (авіаційної станції);
( Пункт 4.2 розділу 4 доповнено підпунктом "ґ" згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
д) свідоцтво студента-диспетчера служби руху.
( Пункт 4.2 розділу 4 доповнено підпунктом "д" згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
4.3. Державіаслужба України видає свідоцтва авіаційних фахівців на підставі об'єктивної оцінки відповідності кандидата на одержання свідоцтва вимогам та процедурам, установленим цими Правилами.
4.4. Посвідчення курсанта видає МКК льотного навчального закладу на підставі наказу про допуск його до льотного навчання.
4.5. Кандидат на одержання свідоцтва зазначеного виду та/або рейтингу повинен мати відповідну підготовку за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі, належний досвід та придатність за станом здоров'я, підтверджені в установленому цими Правилами порядку. Підготовка авіаційного персоналу України, що здійснюється в інших державах для експлуатації ПС іноземного виробництва, повинна бути визнана Державіаслужбою України.
( Пункт 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )
4.6. Кандидат на одержання свідоцтва повинен продемонструвати відповідність своїх знань та умінь вимогам цих Правил. Порядок оцінки знань та вмінь визначається Державіаслужбою України.
( Пункт 4.6 в редакції Наказу Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
4.7. При порушенні вимог нормативно-правових документів, що регламентують льотну роботу, ВПП та ОПР, ТО АТ, що безпосередньо впливають на безпеку польотів, авіаційний фахівець може бути обмежений в правах, наданих йому свідоцтвом, з обмеженням терміну дії цього свідоцтва чи без, шляхом внесення відповідного запису в XIII розділ додаткової тимчасової частини свідоцтва. При цьому зазначаються характер порушення з посиланням на відповідний пункт нормативного документа, вид обмеження, посада, прізвище особи, яка внесла запис, аеропорт, дата та підпис.
( Абзац перший пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
Посадова особа, яка внесла запис, інформує про це керівників АК (АП) та структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв та ГІБП. Для фахівців служби руху та ІТП додатково вноситься запис у журнал обліку порушень.
( Абзац другий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
4.8. Власник свідоцтва, в яке внесено обмеження, має право завершити виконання завдання на політ, якщо порушення не пов'язано з авіаційною подією або пов'язано з ризиком вживання психоактивних речовин, та в місячний термін направляється керівництвом АК (АП) до структурного підрозділу Державіаслужби України з видачі свідоцтв для перевірки знань спецдисциплін з метою підтвердження кваліфікації. Перевірку техніки пілотування, літаководіння, практичної роботи в польоті, з ОПР або з ТО відповідно, після перевірки знань спецдисциплін здійснює інспекторський склад Державіаслужби України, який має відповідні свідоцтва авіафахівця. За результатами перевірки структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв, ураховуючи вимоги пункту 4.21 цих Правил, узгоджує з ГІБП рішення про зняття або збереження обмежень.
( Пункт 4.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
4.9. Посадових осіб, яким надається право вносити обмеження, призначає голова Державіаслужби України своїм наказом.
4.10. Посадові особи, яким надано право вносити обмеження в свідоцтва, несуть персональну відповідальність за об'єктивність застосованих санкцій.
4.11. Відповідальність за підтримання рівня кваліфікації власника свідоцтва авіаційного фахівця та допуск його до робіт у межах повноважень, передбачених свідоцтвом, несуть керівники льотних служб, підприємств з ТО та служб руху.
4.12. Програми за курсом підготовки для одержання свідоцтв або рейтингів розробляються згідно з вимогами цих Правил та затверджуються Державіаслужбою України.
4.13. Підтвердження рівня кваліфікації власників свідоцтв здійснюється шляхом перевірок їх знань та умінь згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують діяльність цивільної авіації України, та цих Правил. Якщо для перевірки знань авіаційних фахівців використовуються тести, то зміст та процедура їх проведення повинні бути сертифіковані Державіаслужбою України.
4.14. У разі наявності відповідного дозволу Державіаслужби України члени екіпажу ПС можуть проходити перевірку їх кваліфікації на сертифікованих комплексних пілотажних тренажерах.
4.15. Свідоцтво члена екіпажу видається для виконання польотів на ПС, зареєстрованих в Україні. На ПС України можуть виконувати польоти пілоти та інші члени екіпажу, які мають свідоцтва, видані іншою державою, у разі визнання їх Державіаслужбою України.
4.16. Визнання свідоцтва авіаційного фахівця, що видане іншою державою, здійснюється Державіаслужбою України шляхом видачі відповідного сертифіката. Сертифікат визнання (додаток 1 до цих Правил) додається до свідоцтва, виданого іншою державою, і свідчить, що воно діє нарівні із свідоцтвом, виданим в Україні. Термін дії сертифіката визнання не перевищує терміну дії самого свідоцтва, а у випадку свідоцтва "постійного" типу - терміну дії медичного сертифіката, але у всіх випадках не більше шести місяців. Порядок визнання свідоцтв авіаційного персоналу, виданих іншими державами, наведений у пункті 12.6 цих Правил.
( Пункт 4.16 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 від 26.12.2001 )
4.17. Права на здійснення професійної діяльності встановлюються для кожної категорії свідоцтв цими Правилами.
Власники свідоцтв транспортного пілота (літак/вертоліт), комерційного пілота (літак/вертоліт), бортінженера та штурмана (стосовно вимог пункту 6.3.2б цих Правил) допускаються до професійної діяльності не більше ніж на двох типах та/або класах ПС.
( Пункт 4.17 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
4.18. Власнику свідоцтва дозволяється проводити навчання, потрібне для видачі певного свідоцтва або отримання рейтингу, якщо він має відповідну спеціальну відмітку інструктора. Здійснення сертифікаційних або кваліфікаційних перевірок авіаційного персоналу дозволяється за наявності відповідної спеціальної відмітки інструктора за умов дозволу Державіаслужби України на виконання функцій екзаменатора.
( Пункт 4.18 розділу 4 в редакції Наказу Мінтрансу N 27 від 16.01.2003, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
4.19. Власник свідоцтв припиняє використання прав, що надаються свідоцтвом та відповідними рейтингами, у разі погіршення стану здоров'я, що завадить їм безпечно здійснювати ці права.
4.20. Власники свідоцтв не повинні використовувати права, що надаються свідоцтвами та відповідними рейтингами, перебуваючи під впливом будь-якої психоактивної речовини, що може призвести до нездатності здійснювати ці права безпечним та належним чином.
4.21. Власники свідоцтв не повинні здійснювати пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин. При виявленні пов'язаного з ризиком вживання психоактивних речовин власник свідоцтва усувається від виконання своїх обов'язків з повідомленням в Державіаслужбу України та внесенням про це запису в свідоцтво згідно з пунктами 4.7 - 4.10 цих Правил. Власник свідоцтва відновлює виконання своїх обов'язків згідно з рішенням структурного підрозділу Державіаслужби України з видачі свідоцтв, узгодженого з ГІБП, яке приймається на підставі офіційного медичного висновку, в якому зазначається, що пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин не здійснюється (при потребі проведено лікування) та продовження виконання цією особою конкретних функцій не загрожує безпеці польотів.
( Пункт 4.21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000 )
4.22. Кандидат на одержання свідоцтва члена екіпажу ПС, диспетчера служби руху повинен мати медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності), виданий ЦЛЛСК/ЛЛСК згідно з установленими вимогами щодо медичної сертифікації авіаційного персоналу ЦА України.
( Абзац перший пункту 4.22 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 від 26.12.2001 )
Строк дії медичного сертифіката встановлюється Спільними Авіаційними Вимогами JAR-FCL 1, 2, 3, 4 "Видача свідоцтв льотному екіпажу", які застосовуються в цивільній авіації України згідно з наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 27 березня 2006 року N 223 "Про застосування в цивільній авіації України Спільних Авіаційних Вимог JAR-FCL 1, 2, 3, 4 "Видача свідоцтв льотному екіпажу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2006 року № 426/12300.
( Абзац другий пункту 4.22 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 від 26.12.2001; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
Строк дії офіційного медичного висновку (для здійснення аматорської діяльності) встановлюється з дати його видачі і не перевищує 24 місяці.
( Абзац третій пункту 4.22 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )( Абзац четвертий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац п'ятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац шостий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац сьомий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац восьмий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац дев'ятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац десятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац одинадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац дванадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац тринадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац чотирнадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
( Абзац п'ятнадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
4.23. Інженерно-технічний персонал, який виконує завдання на політ з метою технічного обслуговування ПС в іноземних аеропортах, повинен проходити передполітний медичний огляд з метою підтвердження здатності за станом здоров'я брати участь у польотах.
4.24. Передбачену медичну сертифікацію власника свідоцтва, який виконує польоти в районі, віддаленому від місцезнаходження встановленої ЦЛЛСК/ЛЛСК, може бути відстрочено згідно з дозволом Державіаслужби України за умови, що така відстрочка не перевищуватиме:
а) одного періоду протягом не більш як 6 місяців для члена екіпажу ПС, який здійснює некомерційну діяльність;
б) двох послідовних періодів по 3 місяці кожний для члена екіпажу ПС, який здійснює комерційну діяльність за умови, що перед кожним періодом член екіпажу ПС одержує позитивний медичний висновок після огляду в призначеного члена ЦЛЛСК/ЛЛСК даного району або в лікаря, який має офіційний дозвіл займатися лікарською практикою у даному районі. Висновок про медичний огляд надсилається до Державіаслужби України.
4.25. Свідоцтво не є дійсним, якщо його власнику не видано медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності) або не продовжено термін його дії за станом здоров'я.
( Пункт 4.25 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 від 26.12.2001; Наказом Міністерства інфраструктури N 207 від 10.04.2012 )
4.26. Спеціалістам (громадянам України), які пройшли відповідну авіаційну підготовку поза системою ЦА в навчальних закладах України або навчальних закладах інших держав, що визнані Державіаслужбою України та не мають перерв у льотній роботі більше 5 років (для членів екіпажу), відповідне свідоцтво може бути видане після перепідготовки в сертифікованих Державіаслужбою України авіаційних навчальних закладах за спеціальними програмами (перепідготовка фахівців з інших установ) та перевірки рівня кваліфікації згідно з вимогами цих Правил.
( Розділ 4 доповнено пунктом 4.26 згідно з Наказом Мінтрансу N 584 від 23.10.2000; в редакції Наказу Мінтрансу N 893 від 26.12.2001 )
4.27. Розробка програм підготовки авіаційного персоналу з дисципліни "Людський фактор" проводиться у відповідності до інструктивного матеріалу, що викладений в "Руководстве по обучению в области человеческого фактора" (DOC 9683), ІКАО.
( Розділ 4 доповнено пунктом 4.27 згідно з Наказом Мінтрансу N 893 від 26.12.2001 )
4.28. Володіння мовою
4.28.1. Пілоти літаків та вертольотів і ті штурмани, які повинні вести радіотелефонний зв'язок на борту повітряного судна, повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її.
4.28.2. Диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її.
4.28.3. Пілоти літаків та вертольотів, штурмани, диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій, які безпосередньо здійснюють радіотелефонний зв'язок, повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її на рівні не нижче 4-го згідно зі шкалою оцінювання рівнів володіння мовою для ведення радіотелефонного зв'язку, наведеною у додатку 14 до цих Правил.
4.28.4. Пілоти літаків та вертольотів, штурмани, диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій, які продемонстрували спроможність володіння мовою нижче експертного рівня (рівень 6), офіційно оцінюються через визначені періоди відповідно до продемонстрованого кожною особою рівня володіння мовою, як зазначено нижче:
а) особи, які демонструють володіння мовою на робочому рівні (рівень 4), повинні офіційно оцінюватися щонайменше один раз на три роки;
б) особи, які демонструють володіння мовою на високому рівні (рівень 5), повинні офіційно оцінюватися щонайменше один раз на шість років;
в) періодичне офіційне оцінювання не застосовується до осіб, які продемонстрували експертний рівень (рівень 6) володіння мовою.
( Розділ 4 доповнено пунктом 4.28 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 від 24.09.2007 )
5. Свідоцтва та рейтинги пілотів
5.1. Загальні вимоги щодо свідоцтв та рейтингів пілотів
5.1.1. Загальні вимоги до видачі свідоцтва.
5.1.1.1. Власник свідоцтва пілота може бути допущений до виконання функцій КПС або другого пілота будь-якого з таких видів ПС:
літак;
вертоліт;
планер;
вільний аеростат.
5.1.1.2. Вид ПС зазначається у назві самого свідоцтва.
5.1.1.3. Якщо власник свідоцтва пілота претендує на одержання свідоцтва іншого виду ПС, то Державіаслужба України визначає відповідність претендента встановленим цими Правилами вимогам та приймає рішення про видачу нового свідоцтва. Видача свідоцтва транспортного пілота проводиться за умови анулювання свідоцтва комерційного пілота відповідної особи.
( Підпункт 5.1.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
5.1.2. Рейтинг про клас і тип ПС
5.1.2.1. Рейтинги про клас.
а) рейтинги про клас встановлюються для таких однопілотних ПС, для яких не вимагається рейтинг про тип:
всіх однодвигунних поршневих літаків (земля);
всіх однодвигунних поршневих літаків (море);
всіх планерів;
всіх мотопланерів;
однодвигунних турбогвинтових літаків кожного виробника або розробника (земля);
всіх багатодвигунних поршневих літаків (земля);
всіх багатодвигунних поршневих літаків (море);
всіх поршневих автожирів;
всіх мотодельтапланів (земля);
всіх мотодельтапланів (море);
всіх мотопарапланів;
всіх вільних аеростатів.
б) для переходу на інший тип чи модифікацію ПС, для яких не вимагається рейтинг про тип, в рамках одного рейтингу класу необхідна льотна ознайомлювальна підготовка з питань відмінностей.
( Підпункт 5.1.2.1 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )
5.1.2.2. Рейтинги про тип ПС установлюються для кожного типу ПС, клас яких не зазначено в підпункті 5.1.2.1 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу:
кожного типу багатопілотного літака;
кожного типу однопілотного багатодвигунного літака, оснащеного турбогвинтовим або турбореактивним двигуном;
кожного типу однопілотного однодвигунного літака, оснащеного турбореактивним двигуном;
кожного типу вертольотів.
( Підпункт 5.1.2.2 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )
5.1.2.3. Рейтинги про клас або про клас і тип ПС заносяться в додаткову тимчасову частину свідоцтва. У додаткову частину свідоцтва не може бути внесено більше ніж два рейтинги про допуск до польотів на відповідних типах ПС в різних класах.
( Підпункт 5.1.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 від 10.04.2012 )
5.1.2.4. Рейтинги про тип ПС заносяться із зазначенням функцій КПС або другого пілота.
5.1.3. Вимоги до рейтингів про клас і тип ПС
5.1.3.1. Рейтинг про клас ПС заноситься до свідоцтва після демонстрації кандидатом потрібного рівня знань та умінь згідно із затвердженими Державіаслужбою України вимогами для відповідного класу ПС.
( Підпункт 5.1.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 від 16.01.2003 )
5.1.3.2. Рейтинг про тип ПС заноситься, якщо кандидат:
а) під контролем пілота-інструктора на відповідному типі ПС і/або відповідному пілотажному тренажері пройшов підготовку за затвердженою програмою та відпрацював:
зліт, посадку, політ за звичайними схемами, маневри на всіх етапах польоту;