Про затвердження Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні

З метою вдосконалення сертифікації авіаційного персоналу в Україні згідно з вимогами Повітряного кодексу України, на виконання Указу Президента України від 11.06.97 N 531/97 "Про заходи щодо впорядкування державного регулювання діяльності цивільної авіації в Україні" та у відповідності із стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO)

1. Затвердити Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Державній авіаційній адміністрації України (Семенов М.Ю.):

2.1. Зареєструвати зазначені Правила в Міністерстві юстиції України в установленому чинним законодавством порядку.

2.2. Довести Правила до всіх зацікавлених організацій, зареєстрованих на території України, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців.

2.3. Привести нормативно-правові акти, видані Укравіацією, у відповідність з цими Правилами.

3. Керівникам структурних підрозділів Мінтрансу і Укравіації вивчити та взяти до керівництва зазначені вище Правила.

4. З моменту введення цього наказу Положение о классификации специалистов гражданской авиации СССР, затверджене МЦА СРСР від 19.12.88 N 44/И, вважати таким, що не застосовується на території України, та пункти 4, 6 наказу Міністерства транспорту України від 13.12.93 N 474 скасувати.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту України Демиденка А.Ф.

1.1. Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила) обов'язкові для авіаційного персоналу, що здійснює експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців в організаціях, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до кандидатів на отримання свідоцтв та кваліфікаційних відміток, порядок сертифікації авіаційного персоналу, процедури видачі, внесення обмежень та вилучення свідоцтв, продовження терміну їх дії.

1.3. Правила є основою для розробки навчальних програм підготовки авіаційних фахівців, сертифікації навчальних закладів, експлуатантів та інших організацій, що займаються підготовкою та перепідготовкою авіаційних фахівців, а також для інспектування експлуатантів, підприємств з технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки, обслуговування повітряного руху, навчальних закладів та інших організацій, що експлуатують цивільні повітряні судна.

У цьому розділі наводяться терміни та скорочення, які зустрічаються в тексті цих Правил:

2.1. Визначення термінів

2.1.1. Авіаційний фахівець - фізична особа, яка пройшла спеціальну професійну підготовку і є власником відповідного свідоцтва.

2.1.2. Аеростат - повітряне судно, легше за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою.

2.1.3. Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, що підтримується в польоті переважно за рахунок реакції повітря з одним або декількома несучими гвинтами, що обертаються силовою установкою навколо осей, які знаходяться приблизно у вертикальному положенні.

2.1.4. Вид повітряних суден - класифікація повітряних суден на підставі встановлених основних характеристик, наприклад: літак, вертоліт, планер і т. ін.

2.1.5. Другий пілот - особа, яка має свідоцтво пілота і виконує певні функції пілота на борту повітряного судна, крім функцій командира повітряного судна; виняток становить особа, яка має свідоцтво пілота та знаходиться на борту повітряного судна з метою проходження льотної підготовки.

2.1.6. Засвідчити придатність до польоту - оформити у карті-наряді або в іншому документі з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, що замінює її, запис, який свідчить, що повітряне судно або його частини відповідають діючим нормам льотної придатності після виконання технічного обслуговування повітряного судна або його частин.

У транзитних аеропортах засвідчення придатності до польоту можливе після передпольотного огляду членом екіпажу без усунення несправностей повітряного судна, яке зайняте в регулярних повітряних перевезеннях, якщо інше не передбачено регламентом з технічного обслуговування цього типу повітряного судна. Порядок допуску членів екіпажу до передпольотного та післяпольотного огляду з правом засвідчення придатності повітряного судна до польоту визначає Укравіатранс.

2.1.7. Зчислення шляху - спосіб обчислення поточних координат місцезнаходження повітряного судна за елементами його руху.

2.1.8. Карта-наряд на технічне обслуговування повітряного судна - основний документ для обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, вид якого затверджується Укравіатрансом під час сертифікації експлуатанта або організації з технічного обслуговування.

2.1.9. Кваліфікаційна відмітка - запис у свідоцтві, в якому вказуються особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва.

2.1.10. Командир повітряного судна - пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу.

2.1.11. Комплексний пілотажний тренажер - спеціальний технічний пристрій, який сертифіковано Укравіатрансом для підготовки та перевірки льотного складу і за допомогою якого на землі імітується політ за нормальних, особливих та аварійних умов.

2.1.12. Літак - повітряне судно, важче за повітря, що приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.

2.1.13. Медичне свідоцтво (сертифікат) - документ, що видається лікарсько-льотною сертифікаційною комісією та підтверджує відповідність його власника конкретним вимогам придатності за станом здоров'я під час виконання функціональних обов'язків.

2.1.14. Наліт з інструктором - польотний час, протягом якого власник свідоцтва або кандидат на його одержання проходить льотну підготовку на борту повітряного судна з інструктором, який має відповідне свідоцтво та відповідну кваліфікаційну відмітку інструктора.

2.1.15. Надлегке повітряне судно (моторне) - повітряне судно, обладнане силовою установкою, з максимальною сертифікованою злітною масою не вище 450 кг і, згідно з експлуатаційною документацією, мінімальною швидкістю звалювання у посадочній конфігурації не більше 65 км/год. Моторні надлегкі повітряні судна за принципом керування поділяються на типи з балансирним та аеродинамічним керуванням.

2.1.16. Ніч - період часу між заходом та сходом сонця, що починається увечері та закінчується вранці, коли центр сонячного диску знаходиться на 6 градусів нижче обрію.

2.1.17. Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках політно-інформаційне обслуговування, аварійне оповіщення, консультативне обслуговування повітряного руху, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

2.1.18. Офіційний медичний висновок - висновок щодо конкретного випадку, зроблений медичними експертами в установленому порядку.

2.1.19. Пілотування - зміна положення повітряного судна у просторі шляхом дії на органи керування протягом польотного часу.

2.1.20. План польоту - документ установленої форми, що надається органам обслуговування повітряного руху командиром повітряного судна та містить визначені формалізовані відомості про передбачуваний політ або частину польоту, які необхідні для обробки, індикації та забезпечення польоту.

2.1.21. Планер - повітряне судно, важче за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.

2.1.22. Підготовка за затвердженою програмою - початкова підготовка, перепідготовка, перенавчання та підвищення кваліфікації авіаційних фахівців, що здійснюються за спеціальними програмами, які затверджені Укравіатрансом та під контролем Укравіатрансу.

2.1.23. Повітряне право - сукупність знань відповідних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність цивільної авіації.

2.1.24. Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.

2.1.25. Повітряний рух - рух повітряних суден у польоті, а також рух на площі маневрування аеродрому.

2.1.26. Пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин - вживання авіаційним персоналом одного або кількох психоактивних речовин, що призводить до:

а) небезпеки для людини, що їх вживає, або загрози життю, здоров'ю або благополуччю інших людей;

б) проблеми чи розладу професійного, соціального, психічного або фізичного характеру.

2.1.27. Психоактивні речовини - алкоголь, опіоїди, каннабіноїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулювальні засоби, галюциногени та летючі розчинники. Виняток становлять тютюн і кофеїн.

2.1.28. Самостійний наліт курсанта-пілота - час польоту, протягом якого курсант-пілот є єдиною відповідальною особою на борту повітряного судна.

2.1.29. Свідоцтво про технічне обслуговування - карта-наряд або інший документ з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, який її замінює, де зроблено запис, який підтверджує, що роботу з технічного обслуговування виконано задовільно згідно із завданням на технічне обслуговування та Керівництвом з технічного обслуговування.

2.1.30. Визнання сертифіката - визначення відповідності вимогам Укравіатрансу сертифіката авіаційного навчального закладу (організації з підготовки авіаційного персоналу) іноземної держави, виданого повноважним органом цивільної авіації цієї держави або іншим повноважним органом цивільної авіації.

2.1.31. Технічне обслуговування - роботи, необхідні для підтримання льотної придатності повітряного судна, в тому числі капітальний ремонт, перевірка, заміна, модифікація або усунення дефекту, що виконуються як окремо, так і в поєднанні.

2.1.32. Тип повітряних суден - затверджена або визнана Укравіатрансом конструкція повітряних суден, на яку видано відповідний сертифікат типу.

2.1.33. Укравіатранс - Державний департамент авіаційного транспорту є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінтрансу та йому підпорядковується.

2.1.34. Цивільне повітряне судно - повітряне судно, що занесене до Державного реєстру цивільних повітряних суден.

2.1.35. Час наземного тренування за приладами - час, протягом якого пілот (член екіпажу повітряного судна) відпрацьовує на землі політ за приладами на комплексному пілотажному тренажері, затвердженому Укравіатрансом.

2.1.36. Час польоту вертольота (наліт) - період часу від початку розбігу вертольота під час зльоту (від початку взяття "шаг-газу" при вертикальному зльоті) до кінця пробігу під час посадки (до скидання "шаг-газу" при вертикальній посадці).

2.1.37. Час польоту літака (наліт) - період часу від початку руху літака під час зльоту або від початку збільшення режиму роботи двигунів під час зльоту без зупинки на виконавчому старті до закінчення пробігу після посадки.

2.1.38. Час польоту за приладами - час польоту, що виконується за умови, коли положення повітряного судна у просторі та його місцезнаходження визначаються екіпажем цілком або частково за пілотажними та навігаційними приладами.

2.1.39. Час польоту (наліт пілота) за приладами - час, протягом якого пілот керує повітряним судном виключно за приладами без використання зовнішніх орієнтирів.

2.1.40. Час польоту планера (наліт пілота) - загальний час перебування в польоті на буксирі та без буксиру з моменту початку руху планера під час зльоту і до моменту його зупинки після закінчення польоту.

2.1.41. Член екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, якій в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків на борту повітряного судна протягом виконання політного завдання.

2.1.42. Член льотного екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, на яку покладено обов'язки, пов'язані з керуванням повітряним судном протягом виконання політного завдання.

2.1.43. Інструктор авіакомпанії - авіаційний спеціаліст, який має свідоцтво члена екіпажу (за фахом), відповідний досвід експлуатації повітряного судна конкретного типу (варіанта) та підготовлений відповідно до встановленої Укравіатрансом процедури для виконання тренувань членів екіпажу, які мають відповідне свідоцтво члена екіпажу та кваліфікаційну відмітку відповідного типу (варіанта) повітряного судна, з метою допуску до виконання польотів на повітряному судні даної авіакомпанії.

2.1.44. Сектор маршруту (сектор) - політ, що включає зліт, вихід на маршрут, політ за маршрутом, тривалістю не менше як 15 хвилин, зниження, заходження на посадку та посадку.

2.2. Скорочення

2.2.1. АД - авіаційний двигун.

2.2.2. АДП - аеродромний диспетчерський пункт.

2.2.3. АіРЕО - авіаційне і радіоелектронне обладнання.

2.2.4. АМСГ - авіаційна метеорологічна синоптична група.

2.2.5. АК - авіакомпанія.

2.2.6. АП - авіапідприємство.

2.2.7. АРЗ - аварійно-рятувальні засоби.

2.2.8. АТ - авіаційна техніка.

2.2.9. АТБ - авіаційно-технічна база.

2.2.10. АФО - аерофотознімальне обладнання.

2.2.11. БЗМ ВРО - бортові засоби механізації вантажно-розвантажувальних операцій.

2.2.12. ВА - вільний аеростат.

2.2.13. ВПП - використання повітряного простору.

2.2.14. ВТК - відділ технічного контролю.

2.2.15. ГІБП - головна інспекція з безпеки польотів Укравіатрансу.

2.2.16. ГДПП - головний диспетчерський пункт підходу.

2.2.17. ДДП - додатковий диспетчерський пункт.

2.2.18. ДПК - диспетчерський пункт кола.

2.2.19. ДПК МПЛ - диспетчерський пункт кола місцевих повітряних ліній.

2.2.20. ДПП - диспетчерський пункт підходу.

2.2.21. ДПР - диспетчерський пункт руління.

2.2.22. ДПСП - диспетчерський пункт системи посадки.

2.2.23. ДСДП - додатковий стартовий диспетчерський пункт.

2.2.24. ЗПС - злітно-посадочна смуга.

2.2.25. ІАС - інженерно-авіаційна служба.

2.2.26. ІТП - інженерно-технічний персонал.

2.2.27. КПС - командир повітряного судна.

2.2.28. КДП МПЛ - командно-диспетчерський пункт місцевих повітряних ліній.

2.2.29. КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації.

2.2.30. КПК - курси підвищення кваліфікації.

2.2.31. КТЕ - керівництво з технічної експлуатації.

2.2.32. КТЛ - комплексний тренажер літака.

2.2.33. ЛА - літальний апарат.

2.2.34. ЛЛСК - лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.

2.2.35. МКК - місцева кваліфікаційна комісія.

2.2.36. М макс.зл. - максимальна сертифікована злітна маса повітряного судна.

2.2.37. МнПЛ - міжнародні повітряні лінії.

2.2.38. НЗ - навчальний заклад.

2.2.39. НПС - надлегке повітряне судно.

2.2.40. ОПР - обслуговування повітряного руху.

2.2.41. ПВП - правила візуальних польотів.

2.2.42. ПДП - пункт диспетчера посадки.

2.2.43. ППП - правила польотів за приладами.

2.2.44. ПС - повітряне судно.

2.2.45. РД - руліжна доріжка.

2.2.46. РДП - районний диспетчерський пункт.

2.2.47. РТЗ - радіотехнічні засоби.

2.2.48. РТО - регламент технічного обслуговування.

2.2.49. СДП - стартовий диспетчерський пункт.

2.2.50. СДП МПЛ - стартовий диспетчерський пункт місцевих повітряних ліній.

2.2.51. СУ - силова установка.

2.2.52. ТО - технічне обслуговування.

2.2.53. ЦА - цивільна авіація.

2.2.54. ЦЛЛСК - Центральна лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.

2.2.55. CRI - інструктор класу ПС (Class Rating Instructor).

2.2.56. FI - льотний інструктор (Flight Instructor).

2.2.57. IRI - інструктор польотів за приладами (Instrument Rating Instructor).

2.2.58. SFI - інструктор тренажера (Synthetic Flight Instructor).

2.2.59. TRI - інструктор типу (Tape Rating Instructor).

2.2.60. LI - лінійний інструктор авіакомпанії (Line Instructor).

При розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України ( надано чинності Постановою Верховної Ради України від 4 травня 1993 року;

Постанова Верховної Ради від 12.09.91 N 1545-12 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР";

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 N 573 "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту";

Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.98 N 889;

Правила медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України, затверджені наказом Мінтрансу від 20.11.2000 N 641 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 948/5159;

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) та додатки до неї;

Руководство по созданию и работе авиационных учебных центров (Doc 9401-AN/921), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по созданию государственной системы выдачи свидетельств личному составу и управлению этой системой (Doc 9379-AN/916), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по обучению (Doc 7192), IKAO (частини B-5, D-1, E-1);

Руководство по организации работ в области летной годности (Doc 9389-AN/919), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по процедурам зксплуатационной сертификации и контроля (Doc 8335-AN/879/3), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по типовым правилам национального регулирования производства полетов и сохранения летной годности воздушных судов (Doc 9388-AN/918), 2-е вид., 1987, IKAO;

Правила сертифікації авіаційних навчальних закладів цивільної авіації з підготовки льотного складу в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 29.03.2002 N 215 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.04.2002 за N 356/6644.

4.1. Авіаційні фахівці допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації та ТО ПС, ВПП та ОПР лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл Укравіатрансу на здійснення такої діяльності у вигляді свідоцтв авіаційного персоналу (крім посвідчення курсанта).

4.2. Авіаційним фахівцям видаються такі свідоцтва або посвідчення:

а) членам екіпажу ПС:

посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво пілота планера;

свідоцтво пілота вільного аеростата;

свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;

посвідчення курсанта-штурмана;

свідоцтво штурмана;

посвідчення курсанта-бортінженера;

свідоцтво бортінженера;

свідоцтво бортрадиста;

свідоцтво бортоператора;

свідоцтво бортпровідника;

свідоцтво льотчика-спостерігача;

б) інженерно-технічному авіаційному персоналу:

свідоцтво інженера з технічного обслуговування ПС;

свідоцтво техніка з технічного обслуговування ПС;

в) свідоцтво диспетчера служби руху;

г) свідоцтво співробітника із забезпечення польотів.

4.3. Укравіатранс видає свідоцтва авіаційних фахівців на підставі об'єктивної оцінки відповідності кандидата на одержання свідоцтва вимогам та процедурам, установленим цими Правилами.

4.4. Посвідчення курсанта видає МКК льотного навчального закладу на підставі наказу про допуск його до льотного навчання.

4.5. Кандидат на одержання свідоцтва зазначеного виду та/або кваліфікаційної відмітки повинен мати відповідну професійну підготовку за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі, належний досвід та придатність за станом здоров'я, підтверджені в установленому цими Правилами порядку. Підготовка авіаційного персоналу України, що здійснюється в інших державах для експлуатації ПС іноземного виробництва, повинна бути визнана Укравіатрансом.

4.6. Кандидат на одержання свідоцтва повинен продемонструвати відповідність своїх знань та умінь вимогам цих Правил. Порядок оцінки знань та вмінь визначається Укравіатрансом.

4.7. При порушенні вимог нормативно-правових документів, що регламентують льотну роботу, ВПП та ОПР, ТО АТ, що безпосередньо впливають на безпеку польотів, авіаційний фахівець може бути обмежений в правах, наданих йому свідоцтвом, з обмеженням терміну дії цього свідоцтва чи без, шляхом внесення відповідного запису в XIII розділ додаткової тимчасової частини свідоцтва. При цьому зазначаються характер порушення з посиланням на відповідний пункт нормативного документа, вид обмеження, посада, прізвище особи, яка внесла запис, аеропорт, дата та підпис.

Посадова особа, яка внесла запис, інформує про це керівників АК (АП) та структурний підрозділ Укравіатрансу з видачі свідоцтв та ГІБП. Для фахівців служби руху та ІТП додатково вноситься запис у журнал обліку порушень.

4.8. Власник свідоцтва, в яке внесено обмеження, має право завершити виконання завдання на політ, якщо порушення не пов'язано з авіаційною подією або пов'язано з ризиком вживання психоактивних речовин, та в місячний термін направляється керівництвом АК (АП) до структурного підрозділу Укравіатрансу з видачі свідоцтв для перевірки знань спецдисциплін з метою підтвердження кваліфікації. Перевірку техніки пілотування, літаководіння, практичної роботи в польоті, з ОПР або з ТО відповідно, після перевірки знань спецдисциплін здійснює інспекторський склад Укравіатрансу, який має відповідні свідоцтва авіафахівця. За результатами перевірки структурний підрозділ Укравіатрансу з видачі свідоцтв, ураховуючи вимоги пункту 4.21 цих Правил, узгоджує з ГІБП рішення про зняття або збереження обмежень.

4.9. Посадових осіб, яким надається право вносити обмеження, призначає Директор Укравіатрансу своїм наказом.

4.10. Посадові особи, яким надано право вносити обмеження в свідоцтва, несуть персональну відповідальність за об'єктивність застосованих санкцій.

4.11. Відповідальність за підтримання рівня кваліфікації власника свідоцтва авіаційного фахівця та допуск його до робіт у межах повноважень, передбачених свідоцтвом, несуть керівники льотних служб, підприємств з ТО та служб руху.

4.12. Програми за курсом підготовки для одержання свідоцтв або кваліфікаційних відміток розробляються згідно з вимогами цих Правил та затверджуються Укравіатрансом.

4.13. Підтвердження рівня кваліфікації власників свідоцтв здійснюється шляхом перевірок їх знань та умінь згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують діяльність цивільної авіації України, та цих Правил. Якщо для перевірки знань авіаційних фахівців використовуються тести, то зміст та процедура їх проведення повинні бути сертифіковані Укравіатрансом.

4.14. У разі наявності відповідного дозволу Укравіатрансу члени екіпажу ПС можуть проходити перевірку їх кваліфікації на сертифікованих комплексних пілотажних тренажерах.

4.15. Свідоцтво члена екіпажу видається для виконання польотів на ПС, зареєстрованих в Україні. На ПС України можуть виконувати польоти пілоти та інші члени екіпажу, які мають свідоцтва, видані іншою державою, у разі визнання їх Укравіатрансом.

4.16. Визнання свідоцтва авіаційного фахівця, що видане іншою державою, здійснюється Укравіатрансом шляхом видачі відповідного сертифіката. Сертифікат визнання (додаток 1 до цих Правил) додається до свідоцтва, виданого іншою державою, і свідчить, що воно діє нарівні із свідоцтвом, виданим в Україні. Термін дії сертифіката визнання не перевищує терміну дії самого свідоцтва, а у випадку свідоцтва "постійного" типу - терміну дії медичного сертифіката, але у всіх випадках не більше шести місяців. Порядок визнання свідоцтв авіаційного персоналу, виданих іншими державами, наведений у пункті 12.6 цих Правил.

4.17. Права на здійснення професійної діяльності встановлюються для кожної категорії свідоцтв цими Правилами.

Власники свідоцтв транспортного пілота (літак/вертоліт), комерційного пілота (літак/вертоліт), бортінженера та штурмана (стосовно вимог пункту 6.3.2б цих Правил) допускаються до професійної діяльності не більше ніж на двох типах та/або класах ПС.

4.18. Власнику свідоцтва дозволяється проводити навчання, потрібне для видачі певного свідоцтва або кваліфікаційної відмітки, якщо він має відповідну кваліфікаційну відмітку інструктора. Здійснення сертифікаційних або кваліфікаційних перевірок авіаційного персоналу дозволяється при наявності відповідної кваліфікаційної відмітки інструктора та дозволу Укравіатрансу на виконання функцій екзаменатора.

4.19. Власник свідоцтв припиняє використання прав, що надаються свідоцтвом та відповідними кваліфікаційними відмітками, у разі погіршення стану здоров'я, що завадить їм безпечно здійснювати ці права.

4.20. Власники свідоцтв не повинні використовувати права, що надаються свідоцтвами та відповідними кваліфікаційними відмітками, перебуваючи під впливом будь-якої психоактивної речовини, що може призвести до нездатності здійснювати ці права безпечним та належним чином.

4.21. Власники свідоцтв не повинні здійснювати пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин. При виявленні пов'язаного з ризиком вживання психоактивних речовин власник свідоцтва усувається від виконання своїх обов'язків з повідомленням в Укравіатранс та внесенням про це запису в свідоцтво згідно з пунктами 4.7 - 4.10 цих Правил. Власник свідоцтва відновлює виконання своїх обов'язків згідно з рішенням структурного підрозділу Укравіатрансу з видачі свідоцтв, узгодженого з ГІБП, яке приймається на підставі офіційного медичного висновку, в якому зазначається, що пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин не здійснюється (при потребі проведено лікування) та продовження виконання цією особою конкретних функцій не загрожує безпеці польотів.

4.22. Кандидат на одержання свідоцтва члена екіпажу ПС, диспетчера служби руху повинен мати медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності), виданий ЦЛЛСК/ЛЛСК згідно з установленими вимогами щодо медичної сертифікації авіаційного персоналу ЦА України.

Термін дії медичного сертифіката або медичного висновку (для здійснення аматорської діяльності) встановлюється з моменту його видачі і не перевищує:

24 місяці для свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт);

12 місяців для свідоцтва комерційного пілота (літак-вертоліт);

12 місяців для свідоцтва транспортного пілота (літак/вертоліт);

24 місяці для свідоцтва пілота планера;

24 місяці для свідоцтва пілота вільного аеростата;

24 місяці для свідоцтва НПС;

12 місяців для свідоцтва штурмана;

12 місяців для свідоцтва бортінженера;

12 місяців для свідоцтва бортрадиста;

24 місяці для свідоцтва бортоператора;

24 місяці для свідоцтва бортпровідника;

24 місяці для свідоцтва льотчика-спостерігача;

24 місяці для свідоцтва диспетчера служби руху.

4.23. Інженерно-технічний персонал, який виконує завдання на політ з метою технічного обслуговування ПС в іноземних аеропортах, повинен проходити передполітний медичний огляд з метою підтвердження здатності за станом здоров'я брати участь у польотах.

4.24. Передбачену медичну сертифікацію власника свідоцтва, який виконує польоти в районі, віддаленому від місцезнаходження встановленої ЦЛЛСК/ЛЛСК, може бути відстрочено згідно з дозволом Укравіатрансу за умови, що така відстрочка не перевищуватиме:

а) одного періоду протягом не більш як 6 місяців для члена екіпажу ПС, який здійснює некомерційну діяльність;

б) двох послідовних періодів по 3 місяці кожний для члена екіпажу ПС, який здійснює комерційну діяльність за умови, що перед кожним періодом член екіпажу ПС одержує позитивний медичний висновок після огляду в призначеного члена ЦЛЛСК/ЛЛСК даного району або в лікаря, який має офіційний дозвіл займатися лікарською практикою у даному районі. Висновок про медичний огляд надсилається до Укравіатрансу.

4.25. Свідоцтво стає недійсним, якщо його власнику не видано медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності) або не продовжено термін його дії за станом здоров'я.

4.26. Спеціалістам (громадянам України), які пройшли відповідну авіаційну підготовку поза системою ЦА в навчальних закладах України або навчальних закладах інших держав, що визнані Укравіатрансом та не мають перерв у льотній роботі більше 5 років (для членів екіпажу), відповідне свідоцтво може бути видане після перепідготовки в сертифікованих Укравіатрансом авіаційних навчальних закладах за спеціальними програмами (перепідготовка фахівців з інших установ) та перевірки рівня кваліфікації згідно з вимогами цих Правил.

4.27. Розробка програм підготовки авіаційного персоналу з дисципліни "Людський фактор" проводиться у відповідності до інструктивного матеріалу, що викладений в "Руководстве по обучению в области человеческого фактора" (DOC 9683), ІКАО.

5.1. Загальні вимоги щодо свідоцтв та кваліфікаційних відміток пілотів

5.1.1. Загальні вимоги до видачі свідоцтва.

5.1.1.1. Власник свідоцтва пілота може бути допущений до виконання функцій КПС або другого пілота будь-якого з таких видів ПС:

літак;

вертоліт;

планер;

вільний аеростат.

5.1.1.2. Вид ПС зазначається у назві самого свідоцтва.

5.1.1.3. Якщо власник свідоцтва пілота претендує на одержання свідоцтва іншого виду ПС, то Укравіатранс визначає відповідність претендента встановленим цими Правилами вимогам та приймає рішення про видачу нового свідоцтва. Видача свідоцтва транспортного пілота проводиться за умови анулювання свідоцтва комерційного пілота відповідної особи.

5.1.2. Кваліфікаційна відмітка про клас і тип ПС

5.1.2.1. Для ПС, що сертифіковані для польотів з одним пілотом, установлюються такі відмітки про клас:

для літаків:

а) однодвигунний, сухопутний;

б) однодвигунний, гідролітак;

в) багатодвигунний, сухопутний;

г) багатодвигунний, гідролітак;

для вертольотів:

ґ) вертоліт сухопутний (однодвигунний/багатодвигунний);

д) гідровертоліт (однодвигунний/багатодвигунний).

5.1.2.2. Кваліфікаційні відмітки про тип ПС установлюються для кожного типу ПС.

5.1.2.3. Кваліфікаційні відмітки про клас і тип ПС заносяться в додаткову тимчасову частину свідоцтва. У додаткову частину свідоцтва не може бути внесено більше ніж дві кваліфікаційні відмітки про допуск до польотів на відповідних типах та/або класах ПС.

5.1.2.4. Кваліфікаційні відмітки про тип ПС заносяться із зазначенням функцій КПС або другого пілота.

5.1.3. Вимоги до кваліфікаційних відміток про клас і тип ПС

5.1.3.1. Кваліфікаційна відмітка про клас ПС заноситься до свідоцтва після демонстрації кандидатом потрібного рівня знань та умінь згідно із затвердженими Укравіатрансом вимогами для відповідного класу ПС.

5.1.3.2. Кваліфікаційна відмітка про тип ПС заноситься, якщо кандидат:

а) під контролем пілота-інструктора на відповідному типі ПС і/або відповідному пілотажному тренажері пройшов підготовку за затвердженою програмою та відпрацював:

зліт, посадку, політ за звичайними схемами, маневри на всіх етапах польоту;

дії та пілотування в особливих випадках, при відмові силової установки та інших систем;

політ за приладами, включаючи заходження на посадку, вихід на друге коло і заходження на посадку за приладами з використанням точних та неточних посадочних систем за нормальних та аварійних умов, у тому числі з імітацією відмови двигуна (якщо це передбачено КЛЕ);

взаємодію в екіпажі в усіх особливих випадках, що передбачені КЛЕ;

б) продемонстрував уміння та знання, потрібні для забезпечення належного рівня безпеки польоту, що відповідають обов'язкам КПС або другого пілота, та пройшов перевірку за затвердженою програмою;

в) продемонстрував рівень знань, визначений цими Правилами для відповідного свідоцтва, та пройшов перевірку.

5.1.4. Порядок внесення кваліфікаційних відміток викладений у пункті 12.4 цих Правил.

5.1.5. КПС і другий пілот допускаються до виконання польотів за приладами тільки за наявності кваліфікаційної відмітки про допуск до польотів в умовах ППП. Кваліфікаційна відмітка про допуск до польотів в умовах ППП до свідоцтва транспортного пілота (літак) не заноситься, оскільки вона є складовою частиною такого свідоцтва.

5.1.6. Облік польотного часу

5.1.6.1. Курсанту-пілоту або власнику свідоцтва пілота в наліт зараховується повністю весь час, протягом якого він виконував польоти на робочому місці пілота самостійно та з інструктором на літаку з подвійним керуванням. Цей час зараховується в загальний наліт, що потрібен для первинного отримання свідоцтва пілота або свідоцтва пілота вищого рівня.

5.1.6.2. Час польоту, протягом якого другий пілот виконував під контролем пілота-інструктора функції КПС, зараховується повністю в сумарний наліт, що потрібен для одержання свідоцтва вищого рівня. Такі польоти виконуються за спеціальною програмою з пілотом-інструктором на правому сидінні.

5.1.7. Власники свідоцтв комерційного пілота або пілота транспортної авіації не допускаються до виконання функцій КПС, зайнятих у регулярних або нерегулярних польотах, що виконуються за плату або за наймом, при досягненні 63-річного віку. При цьому кваліфікаційна відмітка: "КПС (тип ПС)" або "КПС-інструктор (тип ПС)" у свідоцтві комерційного пілота або пілота транспортної авіації підлягає анулюванню.

5.1.8. Кваліфікаційні відмітки пілота-інструктора поділяються на шість категорій:

льотний інструктор (FI);

інструктор з підготовки для отримання кваліфікаційної відмітки відповідного типу ПС (TRI);

інструктор з підготовки для отримання кваліфікаційної відмітки класу ПС (CRI);

інструктор з підготовки для отримання кваліфікаційної відмітки польотів за правилами (IRI);

інструктор тренажера відповідного типу ПС (SFI);

інструктор авіакомпанії відповідного типу ПС (LI).

5.2. Посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт)

5.2.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання посвідчення

5.2.1.1. Вік кандидата - не менше 16 років та 6 місяців.

5.2.1.2. Кандидат на одержання посвідчення курсанта-пілота повинен освоїти курс наземної підготовки в сертифікованому Укравіатрансом льотному навчальному закладі перед початком навчальних польотів.

5.2.1.3. Придатність за станом здоров'я.

Курсант-пілот не допускається до льотного навчання на борту ПС, якщо він не має діючого медичного сертифіката, що відповідає медичному стандарту першого класу.

5.2.2. Права власника посвідчення та умови здійснення таких прав

5.2.2.1. Посвідчення курсанта-пілота дає право курсанту перебувати на борту ПС і бути включеним у політне завдання для проходження програми льотної підготовки.

5.2.2.2. Перш як здійснювати вищезазначені права, власник посвідчення повинен пройти відповідну теоретичну та тренажерну підготовку за затвердженою програмою.

5.2.2.3. Курсант-пілот допускається до самостійних польотів тільки під контролем або з дозволу затвердженого пілота-інструктора. При цьому вживаються заходи до того, щоб здійснення ним наданих прав не призвело до загрози безпеці польотів.

5.2.2.4. Курсант-пілот допускається до пілотування ПС міжнародними повітряними лініями, якщо існує відповідна угода між Україною та державою, над територією якої мають виконуватися навчальні польоти.

5.2.2.5. Курсант-пілот не допускається до пілотування ПС при виконанні польотів з пасажирами на борту.

5.3. Свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт)

5.3.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання свідоцтва

5.3.1.1. Вік кандидата - не менше 17 років.

5.3.1.2. Знання

Кандидат повинен продемонструвати знання, що відповідають правам, які надаються власнику свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт), з таких галузей:

Повітряне право

а) правила та положення, що стосуються власника свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт); правила польотів; правила і процедури обслуговування повітряного руху;

Експлуатація повітряних суден

б) принципи роботи силових установок, систем та приладового обладнання ПС; трансмісії (силового приводу) для вертольотів;

в) експлуатаційні обмеження ПС та силових установок; відповідні експлуатаційні дані з КЛЕ ПС або з іншого документа, що містить цю інформацію;

Льотні характеристики ПС та планування польотів

г) вплив завантаження та центрування на льотні характеристики ПС; розрахунки маси та центрування ПС;

ґ) використання та практичне застосування параметрів злітних, посадочних та інших характеристик ПС;

д) передполітне планування і планування польоту за маршрутом при виконанні польотів в умовах ПВП; підготовка та подання планів польоту для органів ОПР; відповідні правила ОПР; порядок повідомлень про місцезнаходження; порядок установлення висотоміру; виконання польотів у районах з інтенсивним рухом;

Можливості та обмеження людини в льотній діяльності

е) можливості та обмеження людини в льотній діяльності (людський фактор) щодо приватного пілота (літак/вертоліт);

Авіаційна метеорологія

є) застосування основ авіаційної метеорології і правил отримання та використання метеорологічної інформації;

Повітряна навігація

ж) практичні аспекти аеронавігації та методи зчислення шляху; користування аеронавігаційними картами; вимірювання висоти;

Експлуатаційні процедури

з) використання аеронавігаційної документації (такої, як AIP, NOTAM), авіаційні коди та скорочення;

и) відповідні запобіжні заходи та дії за аварійних обставин, включаючи дії, що здійснюють з метою обходу небезпечних метеоумов, турбулентності в сліді та інших небезпечних для польоту явищ;

додатково для вертольотів:

і) провалювання при працюючих двигунах, земний резонанс і боковий крен;

Аеродинаміка польоту ПС

ї) основи польоту щодо літаків/вертольотів;

Радіотелефонія

к) правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну щодо польотів в умовах ПВП; дії, які застосовують за відмови зв'язку.

5.3.1.3. Досвід

5.3.1.3.1. Кандидат повинен мати загальний наліт не менш як 40 годин в якості пілота літака/вертольоту. Дозволяється зараховувати в цей загальний наліт не більш як 5 годин нальоту, виконаних з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері.

Якщо кандидат має наліт в якості пілота на інших видах ПС, то структурний підрозділ Укравіатрансу з видачі свідоцтв визначає прийнятність урахування цього нальоту та ступінь можливого зниження вимог до часу нальоту.

5.3.1.3.2. Кандидат на отримання свідоцтва приватного пілота (літак) повинен мати не менш як 10 годин самостійного нальоту на літаках під керівництвом пілота-інструктора, включаючи 5 годин самостійного нальоту за маршрутом, при цьому принаймні один політ за маршрутом протягом не менш як 280 км (150 м. миль) з посадкою до повної зупинки літака на двох різних аеродромах.

5.3.1.3.3. Кандидат на отримання свідоцтва приватного пілота (вертоліт) повинен мати не менш як 10 годин самостійного нальоту на вертольотах під керівництвом пілота-інструктора, включаючи 5 годин самостійного нальоту за маршрутом, при цьому принаймні один політ за маршрутом протягом не менш як 186 км (100 м. миль) з посадками в двох різних пунктах.

5.3.1.4. Льотна підготовка