Про затвердження Правил аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України

Відповідно до статті 82 Повітряного кодексу України та з метою організації аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України, що додаються.

2. Державній авіаційній службі України забезпечити:

2.1. Подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 грудня 2009 року № 1354 "Про затвердження Правил пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 лютого 2010 року за № 140/17435.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Єфименка К.О.

1.1. Ці Правила визначають порядок організації і проведення заходів аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, аварійно-рятувальних робіт на території аеропортів (аеродромів) і в районі відповідальності аеродромів за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт у цивільній авіації України.

1.2. Ці Правила поширюються на фізичних і юридичних осіб, незалежно від форми власності та підпорядкування, на яких покладено аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів.

1.3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

аварійна ситуація - ситуація, яка характеризується відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що призвело (може призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів;

аварійна стадія - загальний термін, який означає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха;

аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання;

аварійний приводний передавач (далі - ELT) - устаткування, що передає характерні сигнали на заданих частотах і, залежно від виду застосування, може спрацьовувати автоматично в результаті удару або приводитися в дію вручну;

аварійно-рятувальна команда - нештатне формування, що створюється та функціонує у складі аеропорту (аеродрому), має спеціальну підготовку і оснащено засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів - комплекс заходів з дотримання встановлених правил і нормативів (норм), спрямованих на підготовку, утримання на належному рівні готовності та залучення до дій аварійно-рятувальних сил і засобів для пошуку та рятування пасажирів, членів екіпажу, а також гасіння пожеж, що виникли під час авіаційних подій на території аеропортів (аеродромів) та в районі відповідальності аеродромів за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення;

авіапідприємство - будь-яке підприємство, що надає авіапослуги або експлуатує повітряні судна;

атестація - визначення кваліфікації спеціаліста, обсягу його знань, досвіду, здібностей, необхідних для виконання конкретних обов’язків;

бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей у разі виникнення і розвитку аварійних ситуацій на борту повітряного судна;

"Відбій" - сигнал оповіщення для припинення дій під час аварійних ситуацій з повітряним судном, дій аварійно-рятувальної команди, які виконувалися за сигналом "Готовність" або "Тривога", або завершення аварійно-рятувальних робіт;

"Готовність" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної команди, коли до очікуваної посадки повітряного судна, яке зазнає лиха, залишається більш як 30 хвилин;

координаційний центр пошуку і рятування - орган, який несе відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування, а також за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби;

наземна пошуково-рятувальна група - група, яка укомплектована підготовленим персоналом і оснащена устаткуванням, придатним для проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт у межах відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - ситуація з повітряним судном, коли судну, екіпажу та особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і його місце знаходження невідоме;

пошуково-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів з дотримання встановлених правил і нормативів (норм), спрямованих на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності та залучення до дій сил і засобів реагування на надзвичайну подію з повітряним судном;

район відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому забезпечує організацію та проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт.

Район відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, як правило, має форму кола з центром у контрольній точці аеродрому та радіусом до 10 км і визначається інструкцією з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому.

Район відповідальності злітно-посадкового майданчика за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, як правило, встановлюється в межах території злітно-посадкового майданчика і визначається інструкцією з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі злітно-посадкового майданчика;

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, послуги, система управління якістю, система екологічного менеджменту, персоналу відповідають установленим вимогам законодавства та нормативних документів;

сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який передається у випадках, коли повітряному судну загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна негайна допомога;

служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення - структурний підрозділ у складі авіапідприємства для здійснення функцій аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, об’єктів та інфраструктури на території аеропортів (аеродромів) цивільної авіації;

"Тривога" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної команди, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки повітряного судна, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України.

1.4. У цих Правилах скорочення мають такі значення:

АДЦПР - авіаційний допоміжний центр пошуку та рятування;

АП - авіаційна подія;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АРР - аварійно-рятувальні роботи;

ГАКЦПР - Головний авіаційний координаційний центр пошуку та рятування;

ЗПМ - злітно-посадковий майданчик;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

КЦПР ЦА - Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

НБРЦА - Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами;

НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПС - повітряне судно;

РДЦ - районний диспетчерський центр;

РНПЗ - рівень необхідного пожежного захисту;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

САД - суб’єкт аеропортової діяльності;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДА - центральна диспетчерська аеродрому;

ЦДС - центральна диспетчерська служба Державіаслужби України.

2.1. Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів ЦА складається з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на аеродромі/вертодромі (далі - аеродром), в аеропорту (до складу якого входить аеродром), у районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, на злітно-посадковому майданчику та пошуково-рятувального забезпечення польотів ПС ЦА експлуатантами.

2.2. Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів на аеродромі, в аеропорту (до складу якого входить аеродром) і в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, на злітно-посадковому майданчику включає:

підготовку відповідальних посадових осіб до організації аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів;

планування заходів для гасіння пожеж;

планування заходів для виконання пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

організацію чергування аварійно-рятувальних команд, засобів та органів управління ними;

організацію зв’язку та сповіщення про лихо з ПС;

організацію та виконання пошуку;

організацію та виконання аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж;

організацію технічного оснащення наземних аварійно-рятувальних команд сучасними засобами рятування;

організацію технічного оснащення пожежно-рятувального підрозділу сучасною пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним аварійно-рятувальним спорядженням;

проведення спеціальної підготовки особового складу аварійно-рятувальної команди та органів управління.

2.3. Пошуково-рятувальне забезпечення польотів ПС ЦА експлуатантами включає:

підготовку відповідальних посадових осіб для організації пошуково-рятувального забезпечення польотів та керівництва ним;

планування заходів для виконання пошуково-рятувальних робіт;

організацію сповіщення про лихо з ПС;

проведення спеціальної підготовки екіпажів пошуково-рятувальних повітряних суден;

проведення спеціальної підготовки підрозділу аварійно-рятувальної команди (якщо такий входить до розрахунку АРК);

організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання екіпажу і пасажирів у разі АП;

організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС сучасними засобами пошуку та рятування;

організацію оснащення і утримання в належному стані ПС бортовими аварійно-рятувальними засобами та контроль їх готовності;

організацію проведення інструктажу пасажирів щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС.

2.4. Регулювання аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, а також координація спільних дій з іншими органами державної влади здійснюються Державною авіаційною службою України.

Оперативним органом управління, який здійснює координацію дій, сил і засобів ЦА під час проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт, є КЦПР ЦА.

Державіаслужба України забезпечує цілодобове функціонування КЦПР ЦА.

2.5. Організація аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на території аеропорту (аеродрому) ЦА та в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт покладається на експлуатанта аеродрому відповідно до наказу по авіапідприємству через штатний підрозділ - службу аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення.

Експлуатанти ПС здійснюють пошуково-рятувальне забезпечення польотів через їх підрозділи - служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

В авіаційних навчальних закладах (які не є експлуатантами аеродрому) і на ЗПМ організація аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів здійснюється їх керівниками з призначенням відповідальної особи за аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення.

2.6. Служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства діє згідно з положенням про службу, що розробляється відповідно до Положення про службу аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення підприємства цивільної авіації України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 серпня 2012 року № 525, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за № 1613/21925.

2.7. Служба пошуково-рятувального забезпечення польотів експлуатанта ПС діє відповідно до положення про службу, що затверджується керівником цього авіапідприємства.

2.8. До складу аварійно-рятувальних та протипожежних сил і засобів ЦА входять:

АРК авіапідприємств ЦА;

аварійно-рятувальні та протипожежні засоби підрозділів аварійно-рятувальної команди;

засоби зв’язку, пункти управління силами і засобами ЦА для проведення аварійно-рятувальних робіт.

2.9. До складу пошуково-рятувальних сил і засобів ЦА входять:

повітряні пошуково-рятувальні групи;

чергові пошуково-рятувальні ПС;

аварійно-рятувальні засоби ПС;

засоби зв’язку, радіотехнічного та аеронавігаційного забезпечення польотів;

пункти управління силами і засобами цивільної авіації для проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт.

3.1. Організація аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у ЦА передбачає планування заходів щодо пошуку та виконання аварійно-рятувальних робіт до, під час та після авіаційної події, координацію дій установ, організацій та підприємств, які взаємодіють, координаційних центрів, служб, аварійно-рятувальних команд під час проведення пошуку та виконання аварійно-рятувальних робіт.

3.2. КЦПР ЦА розробляє, а Державіаслужба України затверджує:

інструкцію з організації і несення чергування в КЦПР ЦА;

інструкцію з організації приймання і передачі сигналів про ПС, які зазнали або зазнають лиха;

інструкцію щодо дій персоналу КЦПР ЦА у разі отримання сигналів аварійного оповіщення;

план залучення сил та засобів ЦА до проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт) у районі пошуку та рятування, який включає дані про:

порядок взаємодії з ГАКЦПР;

засоби аварійного оповіщення;

сили та засоби ЦА, що можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

діючі засоби зв'язку;

порядок контролю за використанням тих сил та засобів ЦА, які можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

довідкові документи.

3.3. В аеропорту (на аеродромі), на ЗПМ розробляється план заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі (на ЗПМ), який затверджується керівником авіапідприємства та погоджується з територіальними органами ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи ДСНС України).

План заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі є складовою частиною плану заходів на випадок аварійних обставин в аеропорту (аварійний план аеропорту), який в цілому повинен охоплювати:

аварійні ситуації з ПС;

аварійні ситуації, що не мають відношення до ПС;

події, що потребують медичної допомоги;

поєднання цих аварійних ситуацій.

У плані заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі передбачається планування дій підрозділів АРК на випадок аварійних ситуацій з ПС, зокрема під час:

авіаційної події на аеродромі (в аеропорту), на ЗПМ;

авіаційної події поза межами аеродрому (аеропорту), ЗПМ;

очікуваної аварійної посадки повітряного судна.

Планування дій повинно включати:

перелік обов'язків адміністрації аеропорту (аеродрому, ЗПМ) у разі аварійних ситуацій;

перелік каналів зв'язку з посадовими особами та аварійно-рятувальними підрозділами, службами, які залучаються до дій при авіаційній події;

організацію стаціонарного аварійного оперативного центру і пересувного командного пункту у разі аварійних ситуацій;

карту аеродрому та карту району відповідальності за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт з нанесеною координатною сіткою;

функції органів ОПР в аварійних ситуаціях;

залучення аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі (далі - взаємодіючі аварійно-рятувальні сили) відповідно до плану взаємодії.

У плані заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі визначається порядок періодичної перевірки відповідності плану встановленим вимогам шляхом проведення повномасштабних навчань, порядок аналізу результатів навчань або ліквідації фактичної аварійної ситуації з метою підвищення його ефективності.

Невід’ємною частиною плану заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС є оперативний план пожежогасіння на ПС, розроблений з урахуванням типів ПС, які виконують польоти на даному аеродромі.

Оперативний план пожежогасіння на ПС повинен включати:

характеристику аеродрому, включаючи кількість ЗПС та їх категорії за РНПЗ, кількість аварійно-рятувальних станцій, їх розміщення, пожежне водозабезпечення та схему і характеристику під’їзних доріг до ЗПС та аеродрому;

склад протипожежних сил і засобів;

склад та розрахунок можливостей щодо ліквідації пожежі на ПС аварійно-рятувальних сил і засобів, передбачених планом взаємодії;

зв'язок та сповіщення при виникненні пожежі на ПС;

порядок дії особового складу пожежно-рятувального підрозділу АРК при гасінні пожежі на ПС;

рекомендації щодо гасіння пожежі на ПС.

Додатки до оперативного плану пожежогасіння на ПС:

схема розташування пожежних автомобілів та інших засобів пожежогасіння для різних типів локалізації пожежі;

інструкція щодо покриття піною ЗПС при аварійній посадці ПС з невипущеними або пошкодженими шасі;

заходи з безпеки при гасінні пожеж на ПС і рятуванні пасажирів та екіпажу;

схеми ПС із зазначенням основних і аварійних виходів, місць прорубування фюзеляжу, розміщення бортового аварійно-рятувального обладнання, паливних баків, агрегатів електросхеми та кисневого обладнання.

3.4. На випадок виникнення необхідності евакуації ПС в аеропорту (на аеродромі) розробляється план щодо видалення ПС, яке втратило спроможність самостійно рухатися. План повинен враховувати характеристики ПС, які виконують польоти на даному аеродромі, та включати:

обов’язки керівного складу аеропорту (аеродрому) та експлуатанта ПС щодо організації та безпосереднього виконання евакуації ПС з визначенням відповідальних осіб;

виконання підготовчих заходів до проведення евакуації ПС з визначенням необхідного устаткування, транспортних засобів, можливості їх пересування по території аеродрому;

дії служб аеропорту та експлуатанта ПС при виконанні евакуації ПС;

можливі способи проведення евакуації з урахуванням типу ПС;

перелік наявного евакуаційного устаткування в аеропорту;

заходи щодо забезпечення необхідного евакуаційного устаткування з інших аеропортів та установ, організацій і підприємств;

підготовку та оснащення персоналу, який передбачається залучати до виконання евакуації ПС;

заходи безпеки при роботі з евакуаційним устаткуванням, механічними засобами та виконанні евакуації ПС.

Процедури евакуації розробляються експлуатантом ПС та надаються як додаток до плану аеропорту щодо видалення ПС.

3.5. Адміністрацією аеропорту (аеродрому) відповідно до аварійного плану аеропорту повинно передбачатися залучення АРК до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших невідкладних робіт, не пов’язаних з АП, зокрема під час:

пожежі в спорудах аеропорту;

актів незаконного втручання, включаючи загрозу застосування вибухових пристроїв, захоплення ПС;

стихійного лиха;

події, пов’язаної з небезпечними вантажами;

події, яка вимагає надання медичної допомоги;

надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я.

3.6. В аеропорту (на аеродромі) на зміну розробляється змінний план чергування аварійно-рятувальних сил та засобів, у якому вказуються відповідальний за ліквідацію наслідків АП в аеропорту, керівник аварійно-рятувальних робіт на місці АП, склад чергових аварійно-рятувальних сил та засобів аеропорту на зміну, у тому числі склад підрозділів аварійно-рятувальної команди, наземної пошуково-рятувальної групи, наявні засоби зв’язку та оповіщення, кількість та марки спецтранспорту, який передбачено залучати до виконання АРР.

3.7. В аеропорту (на аеродромі) повинні бути відпрацьовані заходи з виявлення місця АП в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт і прибуття до нього підрозділів АРК у найкоротший строк з доставкою необхідного аварійно-рятувального та медичного обладнання.

В аеропорту (на аеродромі) розробляються відповідні карти (графічний план) з нанесеною координатною сіткою території аеродрому і району відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, з позначенням під’їзних шляхів, місць зустрічі підрозділів АРК, зон зосередження підрозділів АРК, джерел водопостачання, розташування медичних закладів й іншою необхідною інформацією для проведення пошуку та аварійно-рятувальних робіт. Екземпляри таких карт повинні бути в пункті управління повітряним рухом на аеродромі, у всіх підрозділах АРК, аварійно-рятувальних і пожежних автомобілях аеропорту та в органах управління сил і засобів, які залучаються до виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

3.8. Експлуатант ПС розробляє план заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС, який повинен бути скоординований з планом заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС в аеропорту базування, погоджений керівником цього аеропорту і містити:

порядок повідомлення про аварійну ситуацію з ПС;

обов’язки керівництва та співробітників експлуатанта ПС, а також їхні дії на випадок аварійних обставин на аеродромі базування та поза межами аеродрому;

заходи щодо приймання евакуйованих пасажирів;

порядок використання ресурсів експлуатанта ПС та порядок координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на аеродромі, щодо взаємодопомоги;

порядок дій експлуатанта ПС при аварійній ситуації з ПС поза межами аеродрому;

заходи щодо евакуації ПС або його частин з місця події.

Планування заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС розповсюджується на усі ПС, які знаходяться в експлуатації авіапідприємства.

3.9. Під час виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарствах авіапідприємства організовують аварійно-рятувальне забезпечення польотів відповідно до Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 22 грудня 2006 року № 1179, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 березня 2007 року за № 286/13553, та цих Правил.

4.1. Протипожежне забезпечення польотів включає заходи, спрямовані на гасіння пожеж ПС, які виникли при авіаційних або надзвичайних подіях на території аеродромів ЦА, з метою створення умов для рятування людей, які знаходяться на борту цих ПС.

4.2. Організація протипожежного забезпечення польотів на авіапідприємствах передбачає:

визначення категорії аеродрому/вертодрому за РНПЗ;

оснащення більш потужною сучасною пожежно-рятувальною технікою, засобами для гасіння пожеж, аварійно-рятувальним спорядженням, вогнегасними речовинами, підтримання їх у належному стані і постійній готовності до застосування;

будівництво аварійно-рятувальних станцій на достатній відстані від злітно-посадкової(их) смуги (смуг) для своєчасного та швидкого розгортання для застосування пожежно-рятувальних сил і засобів;

організацію пожежно-рятувальних підрозділів, якісний підбір персоналу цих підрозділів та їх підготовку;

створення на авіапідприємствах добровільної пожежної охорони (далі - ДПО) (за необхідністю);

організацію постійного спостереження за зльотом та посадкою ПС черговим персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

організацію надійного оповіщення і чіткої взаємодії пожежно-рятувального підрозділу авіапідприємства з пожежно-рятувальними силами інших підприємств, установ та організацій;

високу готовність і професійну підготовку персоналу пожежно-рятувального підрозділу (членів ДПО);

удосконалення методів і тактики гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння.

4.3. Аеродрому встановлюється категорія за РНПЗ шляхом визначення категорії за РНПЗ кожної ЗПС залежно від розмірів ПС, які виконують польоти на даному аеродромі, згідно з додатком 1 до цих Правил, та частоти польотів.

4.4. На вертодромі категорія за РНПЗ встановлюється шляхом визначення категорії за РНПЗ залежно від розмірів ПС, які виконують польоти на даному вертодромі, згідно з додатком 2 до цих Правил, незалежно від частоти таких польотів.

4.5. На аеродромі повинні бути пожежні автомобілі, які рекомендовані для гасіння пожеж на ПС. Норми забезпечення аеродромів ЦА пожежними автомобілями та вогнегасними речовинами повинні відповідати нормам, наведеним у додатку 3 до цих Правил.

На вертодромах на рівні поверхні мінімальна кількість вогнегасних речовин повинна бути не меншою даних, зазначених у таблиці 3.3 додатка 3 до цих Правил.

На вертодромах, які підняті над поверхнею, мінімальна кількість вогнегасних речовин повинна бути не меншою даних, зазначених у таблиці 3.4 додатка 3 до цих Правил.

4.6. На аеродромі залежно від категорії кожної ЗПС за РНПЗ знаходиться нормативний запас вогнегасної речовини, який одночасно доставляється пожежними автомобілями до місця АП. На аеродромі постійно повинні зберігатися щонайменше двократний по відношенню до нормативного резервний запас піноутворювача та додаткові вогнегасні речовини для гасіння пожеж на ПС.

4.7. Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) на аеродромі повинно забезпечувати огляд льотного поля та розгортання пожежно-рятувального підрозділу в кінці кожної ЗПС за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг за час, що не перевищує трьох хвилин для першого пожежного автомобіля і чотирьох хвилин для наступних.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) повинно передбачати прямий та зручний під’їзд аварійно-рятувальних і протипожежних засобів у зону ЗПС з мінімальною кількістю поворотів.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) на вертодромі повинно забезпечувати розгортання пожежно-рятувального підрозділу за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг у будь-якій частині вертодрому за час, що не перевищує двох хвилин.

4.8. Для гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на ПС, об’єктах на території аеропортів (аеродромів) ЦА створюється штатний пожежно-рятувальний підрозділ зі складу пожежної охорони служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства, який входить до складу АРК аеродрому.

4.9. Пожежно-рятувальний підрозділ оснащується пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним аварійно-рятувальним спорядженням відповідно до категорії кожної ЗПС за РНПЗ.

4.10. На період польотів на аварійно-рятувальній(их) станції (станціях) організовується чергування з персоналу пожежно-рятувального підрозділу для постійного спостереження за зльотом, посадкою та рулінням ПС на аеродромі.

Чергові забезпечуються оптичними засобами спостереження та засобами зв’язку для оповіщення при авіаційній події або пожежі, а також засобами для прослуховування радіообміну між ПС і диспетчерами аеродромно-диспетчерської вишки служби ОПР аеропорту.

4.11. На кожному авіапідприємстві створюється система оповіщення при виникненні пожежі та авіаційної події. Система оповіщення передбачає наявність засобів для оголошення аварійних сигналів для усіх підрозділів АРК одночасно. На аварійно-рятувальних станціях передбачається наявність засобів звукової сигналізації для оголошення сигналу тривоги, наявність прямого зв’язку з аеродромно-диспетчерською вишкою служби ОПР аеропорту. Для керівництва аварійно-рятувальними роботами, виклику додаткових аварійно-рятувальних сил, зв’язку з пошуково-рятувальними ПС передбачається оснащення відповідними засобами телефонного та радіозв’язку.

Переговори по каналах прямого зв’язку та радіообміну при виконанні аварійно-рятувальних робіт підлягають автоматичному запису засобами об’єктивного контролю.

4.12. З метою перевірки ефективності плану на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі, підтримання високого рівня підготовки, забезпечення контролю за підготовкою підрозділів АРК, пошукових та аварійно-рятувальних сил, що взаємодіють, передбачаються заходи з відповідних тренувань та навчань.

4.13. З метою удосконалення методів і тактики гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння повинні бути обладнані навчально-тренувальні бази для проведення навчань та тренувань пожежно-рятувального підрозділу.

5.1. Для забезпечення пошуку та рятування ПС, які зазнали лиха, організовується чергування в ЦА:

персоналу зміни КЦПР ЦА;

органів управління повітряним рухом;

пошуково-рятувальних ПС ЦА;

АРК аеродромів ЦА, зазначених у пункті 5.4 цього розділу.

5.2. Управління силами та засобами ЦА, які залучаються до пошуку та аварійно-рятувальних робіт, може здійснюватись:

черговим персоналом (диспетчером) КЦПР ЦА;

черговими змінами Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху (далі - Украероцентр) та РДЦ;

пунктами управління польотами;

керівником авіапідприємства ЦА;

відповідальним за ліквідацію наслідків АП в аеропорту;

керівником АРР на місці АП;

керівником гасіння пожежі.

5.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС ЦА для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування здійснюється відповідно до законодавства.

5.4. Для аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення в кожному аеропорту (на аеродромі) і на ЗПМ незалежно від форми власності та підпорядкування утворюється АРК, яка складається із чергових підрозділів (головних та допоміжних), що формуються з персоналу структурних підрозділів, наявних на авіапідприємстві, персоналу підприємств, установ, організацій та підрозділів, що взаємодіють на договірних засадах, а саме:

головні підрозділи:

пожежно-рятувальний;

водно-рятувальний (за необхідності);

медичний;

допоміжні підрозділи:

інженерно-авіаційний;

служби організації перевезень;

аеродромної служби;

служби радіотехнічного забезпечення;

служби спеціального транспорту;

служби авіаційної безпеки.

З персоналу підрозділів АРК формується НПРГ, яка за потреби виїжджає за межі території аеродрому для проведення пошуку, гасіння пожеж та аварійно-рятувальних робіт.

Головним завданням АРК є рятування пасажирів і членів екіпажу, цінного обладнання і вантажу, а за можливості і авіаційної техніки.

Нормативи чисельності аварійно-рятувальних команд авіапідприємств цивільної авіації України визначаються згідно з додатком 4 до цих Правил.

Склад та укомплектованість аварійно-рятувальної команди та НПРГ, строки чергування АРК авіапідприємства затверджуються щороку наказом керівника авіапідприємства.

Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошуку та аварійно-рятувальних робіт визначається згідно з додатком 5 до цих Правил.

5.4.1. З метою здійснення загального управління і керівництва (координації дій) аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами в аеропорту наказом керівника авіапідприємства призначається особа, відповідальна за ліквідацію наслідків АП в аеропорту, яка під час проведення АРР повинна мати жилет оранжевого кольору з написом "Адміністрація аеропорту".

5.4.2. Керівник авіапідприємства призначає керівника аварійно-рятувальних робіт на місці події, як правило, начальника зміни - керівника рятувального підрозділу, який функціонально підпорядковується відповідальному за ліквідацію наслідків АП в аеропорту.

Керівник АРР на місці події повинен носити жилет червоного кольору з написом "Керівник АРР".

5.4.3. Старшими підрозділів АРК призначаються відповідні начальники змін, які на період чергування разом зі своїми черговими підрозділами функціонально підпорядковуються керівникові АРК.

5.4.4. Для керівництва аварійно-рятувальними роботами та їх координації керівник авіапідприємства за потреби формує штаб з ліквідації наслідків АП, яким керує відповідальний за ліквідацію наслідків АП в аеропорту. До штабу включається начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення.

З метою здійснення керівництва аварійно-рятувальними роботами в аеропорту застосовується стаціонарний аварійний оперативний центр, а на місці події - пересувний командний пункт, який розміщується на транспортному засобі підвищеної прохідності.

5.4.5. Пожежно-рятувальний підрозділ укомплектовується персоналом пожежної охорони служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства, забезпечується спеціальним одягом, необхідними засобами індивідуального захисту, спеціальним спорядженням для виконання своїх функцій.

Весь персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну підготовку з надання медичної допомоги постраждалим.

5.4.6. Керівники авіапідприємств забезпечують страхування персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення відповідно до законодавства України.

5.4.7. Для забезпечення оперативності та ефективності пожежно-рятувального підрозділу персонал, пожежні автомобілі, спеціальне і протипожежне обладнання та інші аварійно-рятувальні засоби повинні розміщуватися на аеродромі в приміщенні аварійно-рятувальної(их) станції (станцій).

5.4.8. На аеродромах, де зліт та заходження на посадку здійснюються над водною поверхнею (море, велике озеро, водосховище), має функціонувати водно-рятувальний підрозділ (штатний або на договірних засадах). Кількість необхідних рятувальних плавзасобів та обладнання розраховується виходячи з найбільшої пасажиромісткості повітряних суден, що здійснюють польоти з такого аеродрому.

5.4.9. Медичний підрозділ комплектується з працівників медичної служби аеропорту (аеродрому). Перелік оснащення медичного підрозділу АРК визначається відповідно до додатка 4 до Положення про медичний пункт аеровокзалу цивільної авіації України, затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15 грудня 2005 року № 947, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 січня 2006 року за № 84/11958 (далі - Положення про медичний пункт аеровокзалу цивільної авіації України).

5.4.10. Інженерно-авіаційний підрозділ комплектується із числа працівників інженерно-авіаційної служби аеродрому (служби наземного обслуговування, до складу якої входить інженерно-технічний персонал) або інженерно-авіаційної служби експлуатанта ПС, оснащується необхідним аварійно-технічним обладнанням, пересувними засобами для вентиляції салону ПС, засобами та устаткуванням для виконання евакуації повітряних суден, які втратили спроможність самостійно рухатися, відповідно до типів ПС, які виконують польоти на даному аеродромі.

5.4.11. Підрозділ служби організації перевезень комплектується із числа працівників служби організації перевезень, оснащується відповідними технічними засобами та обладнанням.

5.4.12. Підрозділ аеродромної служби формується із числа працівників аеродромної служби, оснащується відповідними технічними засобами та обладнанням.

5.4.13. Підрозділ РТЗ формується із числа працівників служби РТЗ, оснащується засобами стаціонарного та пересувного радіо-, телефонного та інших видів зв’язку.

5.4.14. Підрозділ служби спеціального транспорту формується із числа працівників служби спеціального транспорту, оснащується автотранспортними засобами.

5.4.15. Підрозділ служби авіаційної безпеки комплектується із числа працівників підрозділу охорони служби авіаційної безпеки.

5.5. Відомості про чергові аварійно-рятувальні та протипожежні сили і засоби аеропортів (аеродромів), пошуково-рятувальні ПС експлуатантів цивільної авіації щоденно надаються до КЦПР ЦА.

КЦПР ЦА надає узагальнені відомості про чергові пошуково-рятувальні ПС цивільної авіації до ГАКЦПР.

6.1. Функції сповіщення про лихо, визначення аварійної стадії виконують органи ОПР. Збір польотної інформації, що стосується аварійного стану ПС, здійснюється черговими змінами органів ОПР. Інформація про аварійну стадію негайно направляється до РДЦ та КЦПР ЦА. РДЦ негайно передає таку інформацію до КЦПР ЦА та відповідному АДЦПР відповідно до плану взаємодії.

Сповіщення аварійно-рятувальних служб, місцевих органів влади, правоохоронних органів та експлуатантів ПС здійснюється адміністрацією аеропорту (аеродрому) через відповідну диспетчерську службу.

Схему сповіщення в аеропорту (на аеродромі) наведено в додатку 6 до цих Правил.

Схему сповіщення експлуатанта ПС на випадок авіаційної події наведено в додатку 7 до цих Правил.

Якщо інформацію, що стосується ПС, які перебувають в аварійному стані, отримано не від органів ОПР, а з інших джерел, то КЦПР ЦА повідомляє про це ГАКЦПР та відповідний орган ОПР.

6.2. Сповіщення про аварійні обставини в аеропорту (на аеродромі), на ЗПМ здійснюється за допомогою сигналів "Готовність" та/або "Тривога".

Про припинення дій під час аварійних ситуацій з ПС, дій, які виконувалися за сигналами "Готовність" або "Тривога", або завершення аварійно-рятувальних робіт подається сигнал "Відбій".

6.2.1. Право прийняття рішення про подання сигналів "Готовність", "Тривога" або "Відбій" залежно від обставин надається:

керівнику польотів;

змінному начальнику аеропорту (аеродрому);

керівнику авіапідприємства;

черговому персоналу (диспетчеру) КЦПР ЦА.

6.2.2. Оголошення сигналів "Готовність" та/або "Тривога" здійснюється органом ОПР за командою керівника польотів з використанням телефонних, гучномовних, радіотехнічних засобів зв’язку або за допомогою спеціальної апаратури аварійного сповіщення.

У тексті сповіщення вказуються:

тип та бортовий номер ПС, що зазнало лиха;

характер аварійної ситуації;

останнє повідомлення про місце знаходження (вихід на зв'язок) ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту);

розрахунковий час та курс посадки ПС;

місце (номер квадрата), в якому трапилась подія, якщо екіпаж виконав вимушену посадку ПС;

кількість членів екіпажу та пасажирів на борту ПС;

наявність небезпечних вантажів;

місце збору АРК згідно з графічним планом аеропорту (аеродрому).

6.3. Дії керівників авіапідприємств у разі виникнення АП:

6.3.1. Отримавши інформацію про виникнення АП, керівник аеропорту, аеродрому, ЗПМ, у районі відповідальності якого за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася АП, і керівник експлуатанта, навчального закладу, з ПС якого сталася АП, повинні негайно розпочати виконання заходів, які передбачено відповідними планами.

Без затримки, не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти хвилин після отримання інформації про подію, необхідно доповісти КЦПР ЦА та НБРЦА про вжиті заходи щодо реагування на подію.

Доповідь про АП з ПС та вжиті заходи повинна містити таку інформацію:

час отримання інформації про АП та її джерело;

час, місце і характер АП;

тип ПС, аеропорт вильоту і посадки;

належність ПС, державний реєстраційний знак;

номер рейсу, склад екіпажу і кількість пасажирів;

наявність на борту ПС аварійно-рятувального спорядження;

наявність небезпечних вантажів та місце їх розташування на ПС;

вжиті заходи для пошуку і рятування;

організація безперебійного зв’язку та надання інформації про хід виконання заходів до КЦПР ЦА в реальному масштабі часу.

6.3.2. Керівник аеропорту, аеродрому, ЗПМ, у районі відповідальності якого за проведення пошукових, аварійно-рятувальних робіт сталася АП, та керівник експлуатанта, навчального закладу, з ПС якого сталася АП, протягом не більш як двох годин збирають оперативну інформацію і передають первинне донесення до КЦПР ЦА, ЦДС, НБРЦА, а також інформують місцеві органи виконавчої влади та територіальні органи ДСНС України, органи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та прокуратуру.

7.1. Пошук організовується та проводиться з метою визначення місце знаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.

7.2. Організація та проведення пошуку покладаються на керівників аеродрому, аеропорту, ЗПМ, у районі відповідальності яких за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася подія.

7.3. Чергові аварійно-рятувальні сили та засоби авіапідприємства (підрозділи АРК) переводяться у вищі ступені готовності до виконання завдань за сигналами "Готовність" або "Тривога".

7.3.1. За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі НПРГ, протягом десяти хвилин готують усі необхідні аварійно-рятувальні засоби, устаткування та транспорт, але залишаються на своїх робочих місцях до отримання сигналів "Тривога" або "Відбій".

Залежно від аварійної ситуації за рішенням керівника польотів за сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі НПРГ, зі своїм спорядженням прибувають до вказаного місця збору і чекають на подальші команди.

За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі НПРГ, переходять під керівництво керівника АРР на місці події.

7.3.2. За сигналом "Тривога" підрозділи АРК, у тому числі НПРГ, негайно прибувають зі своїм спорядженням і устаткуванням на виділених для них транспортних засобах до місця, яке оголошено під час сповіщення, та розпочинають виконання аварійно-рятувальних робіт. Усі підрозділи АРК діють за командою керівника АРР на місці події.

Місцем прибуття підрозділів АРК може бути безпосередньо місце АП. Якщо місце події на момент сповіщення невідоме, підрозділи АРК прибувають до вказаного місця збору, яке обирається з урахуванням мінімального часу прибуття АРК у будь-який район (квадрат) аеродрому.

7.4. Завдання на пошук, яке ставить керівник АРР на місці події, має містити інформацію про:

час і місце авіаційної події;

тип ПС, яке зазнало лиха, його позивний або бортовий номер;

маршрут руху НПРГ, характеристику місцевості та відомості про наявність населених пунктів;

черговість огляду ділянок місцевості або квадратів;

порядок зв'язку з пошуковими ПС та іншими пошуковими силами;

заходи безпеки, яких треба дотримуватися під час проведення пошуково-рятувальних робіт.

7.5. Пошук безпосередньо на місці події виконується у першу чергу наявними силами і засобами підрозділів АРК за відповідними планами, інструкціями та технологіями, затвердженими керівником авіапідприємства. Про хід виконання пошуку керівник АРР на місці події доповідає відповідальному за ліквідацію наслідків АП в аеропорту, який забезпечує постійне інформування КЦПР ЦА.

7.6. Для виконання пошуку в районі відповідальності аеродрому (ЗПМ) за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт додатково можуть бути залучені пошуково-рятувальні сили і засоби за планом взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, на які в установленому законодавством порядку покладено обов’язки щодо утворення та утримання відповідних аварійно-рятувальних служб.

7.7. Аварійно-рятувальні сили та засоби авіапідприємств ЦА можуть залучатися до участі у проведенні пошуково-рятувальних операцій (робіт) у разі виникнення АП за межами району відповідальності аеродрому (ЗПМ) відповідно до плану взаємодії з територіальним органом ДСНС України.

7.8. Пошук може бути припинений (поновлений) відповідно до вимог Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 травня 2006 року № 297, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2006 року за № 772/12646 (далі - Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні).

8.1. Аварійно-рятувальні роботи проводяться для ліквідації надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Аварійно-рятувальні роботи на ПС включають:

гасіння пожежі на ПС;

евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних цінностей;