Про затвердження Правил пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України

На виконання статей 7, 76 - 81 Повітряного кодексу України та з метою організації пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України

1. Затвердити Правила пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України (далі - Правила), що додаються.

2. Державній авіаційній адміністрації (Овчинников О.В.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести Правила до відома керівників структурних підрозділів Державіаадміністрації, підприємств і навчальних закладів цивільної авіації України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404 "Про затвердження Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 684/3977.

4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - голову Державної авіаційної адміністрації Давидова О.М.

1.1. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

аварійна ситуація - ситуація, яка характеризується відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що призвело (може призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів;

аварійна стадія - загальний термін, який означає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха;

аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям на їх запит;

аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання;

аварійний приводний передавач (далі - ELT) - устаткування, що передає характерні сигнали на заданих частотах і залежно від виду застосування може спрацьовувати автоматично в результаті удару або приводитися в дію вручну.

ELT буває таких типів:

автоматичний стаціонарний ELT(AF) - ELT, який спрацьовує автоматично і стаціонарно установлений на борту повітряного судна;

автоматичний переносний ELT - ELT, який спрацьовує автоматично, нерухомо закріплюється на борту повітряного судна та легко знімається;

ELT(AD), що автоматично розгортається, - ELT, який нерухомо закріплюється на борту повітряного судна, автоматично розгортається і спрацьовує у результаті удару, а в деяких випадках може приводитися в дію гідростатичними датчиками. Передбачено також його розгортання вручну;

аварійно-рятувальний ELT - ELT, який знімається з борту повітряного судна так, щоб його можна було легко використовувати в аварійній ситуації, і приводиться в дію вручну особами, які залишилися в живих;

аварійно-рятувальна команда - нештатне формування, що створюється та функціонує у складі аеропорту (аеродрому), має спеціальну підготовку і оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення;

авіапідприємство - будь-яке підприємство, що надає авіапослуги або експлуатує повітряні судна;

авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням повітряного судна, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули повітряне судно, і під час якої будь-яка особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження чи повітряне судно одержує пошкодження або руйнування конструкції.

Авіаційні події поділяються на катастрофи та аварії:

катастрофа - авіаційна подія, що призвела до загибелі чи зникнення безвісти когось з пасажирів або членів екіпажу, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком під час:

а) перебування на даному повітряному судні;

б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною повітряного судна, включаючи частини, що відокремились від даного повітряного судна;

в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

г) зникнення безвісти повітряного судна. Повітряне судно вважається таким, що зникло безвісти, якщо було припинено офіційний розшук і не було встановлено місцезнаходження елементів його конструкції. Рішення про припинення пошуку повітряного судна, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування авіаційної події, на території якої трапилась авіаційна подія;

до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з повітряного судна;

аварія - авіаційна подія без людських жертв, що призвела до пошкодження або руйнування повітряного судна чи серйозного тілесного ушкодження пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб, унаслідок якої:

а) порушується міцність конструкції планера повітряного судна через руйнування силових елементів;

б) погіршуються технічні або льотні характеристики повітряного судна і для їх відновлення потрібен ремонт або неможливо відновити його льотну придатність. До аварій не належать: для літаків - випадки відмови або пошкодження двигуна, коли пошкоджені тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати, або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмові пристрої, обтічники, або коли в обшивці є невеликі вм'ятини чи пробоїни; для вертольотів - руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів, вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи роз'єднання трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження чи руйнування силових елементів фюзеляжу або балок;

в) повітряне судно опиняється в такому місці, де немає доступу до нього та його евакуація з місця події є неможливою;

г) будь-яка особа отримує серйозні тілесні ушкодження;

аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення та руху повітряних суден;

аеропорт - комплекс, що включає аеродром, аеровокзальний комплекс та інші споруди, призначені для прийняття і відправлення повітряних суден, наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу та здійснення всіх видів аеропортової діяльності;

атестація - визначення кваліфікації спеціаліста, обсягу його знань, досвіду, здібностей, необхідних для виконання конкретних обов'язків;

бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей у разі виникнення і розвитку аварійних ситуацій на борту повітряного судна;

"Відбій" - сигнал оповіщення для припинення дій під час аварійних ситуацій з повітряним судном, дій аварійно-рятувальної команди, які виконувалися за сигналом "Готовність" або "Тривога", або завершення аварійно-рятувальних робіт;

"Готовність" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної команди, коли до очікуваної посадки повітряного судна, яке зазнає лиха, залишається більш як 30 хвилин;

експлуатант повітряного судна - юридична чи фізична особа, що експлуатує повітряні судна і сертифікована відповідно до чинного законодавства;

злітно-посадковий майданчик - земельна (водна) ділянка, спеціально підготовлений майданчик або піднята над земною чи водною поверхнею конструкція, що придатна та використовується для зльоту, посадки, руху та стоянки легких повітряних суден, максимальна злітна маса яких не перевищує 5700 кг;

надзвичайна подія - подія, пов'язана з використанням повітряного судна, яка не підпадає під визначення авіаційної події, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, під час якої настав один з таких наслідків:

загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи під час її перебування на борту повітряного судна внаслідок необережних або навмисних дій самої потерпілої особи чи інших осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування повітряного судна та його систем;

загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка без достатніх підстав або документів самовільно проникла за межі зон на повітряному судні, куди заборонено доступ пасажирам та членам екіпажу;

загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка перебувала на борту повітряного судна, у результаті впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки повітряного судна за межами аеродрому;

загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка перебувала поза межами повітряного судна, унаслідок безпосереднього контакту з повітряним судном або з його елементами;

руйнування або серйозне пошкодження повітряного судна на землі, що призвело до порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення повітряного судна, що перебувало на землі чи в польоті, або намагання захопити таке судно та інші акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації;

надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті, що сталися внаслідок авіаційної чи іншої надзвичайної події, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

наземна пошуково-рятувальна група - група, яка укомплектована підготовленим персоналом і оснащена устаткуванням, придатним для проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт у межах відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

координаційний центр пошуку і рятування - орган, який несе відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування, а також сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби;

повітряне судно - будь-який апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;

повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - ситуація з повітряним судном, коли судну, екіпажу та особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і його місцезнаходження невідоме;

пошук - операція, під час здійснення якої використовуються персонал і засоби для визначення місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха;

пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів з дотримання встановлених правил і нормативів (норм), спрямованих на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності та залучення до дій сил і засобів реагування на надзвичайну подію з повітряним судном;

пошуково-рятувальне повітряне судно цивільної авіації - повітряне судно, яке оснащено спеціальним устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій;

район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площинах;

район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому несе відповідальність за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, це коло радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому.

Район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт визначається з урахуванням умов використання та експлуатації аеродрому, можливостей взаємодії з місцевими організаціями (підприємствами) щодо виконання пошуково-рятувальних робіт і не перевищує межі району аеродрому;

сертифікат - документ, який свідчить, що його власник відповідає певним вимогам, які встановлено для цього напряму діяльності;

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, послуги, система управління якістю, система екологічного менеджменту, персоналу відповідають установленим вимогам законодавства та нормативних документів;

система КОСПАС-САРСАТ - супутникова система, призначена для виявлення аварійних маяків, що передають сигнали на частоті 406 МГц;

сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який передається у випадках, коли повітряному судну загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна негайна допомога;

служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів - структурний підрозділ у складі авіапідприємства для здійснення функцій аварійного моніторингу, координації, організації зв'язку та взаємодії з метою виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

стадія "Лихо" (DETRESFA) - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої упевненості в тому, що повітряному судну і особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога;

стадія "Непевність" (INCERFA) - ситуація, яка характеризується невпевненістю щодо безпеки повітряного судна та осіб, які перебувають на його борту;

стадія "Тривога" (ALERFA) - ситуація, за якої існує загроза для безпеки повітряного судна і осіб, які перебувають на його борту;

"Тривога" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної команди, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки повітряного судна, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.

1.2. Ці Правила регламентують організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України.

1.3. Дія цих Правил поширюється на фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування, на яких покладено пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів у цивільній авіації України, та є обов'язковою для виконання ними.

1.4. Ці Правила застосовуються на авіапідприємствах, в організаціях та установах цивільної авіації України, інших підприємствах, організаціях та установах незалежно від форми власності та підпорядкування, які беруть участь та/або організовують пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів за правилами цивільної авіації України.

У цих Правилах скорочення мають таке значення:

АП - авіаційна подія;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АРР - аварійно-рятувальні роботи;

ГКЦПР - Головний координаційний центр пошуку та рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

КЦПР ЦА - Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група;

НРПЗ - необхідний рівень пожежного захисту;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПАРЗП - пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів;

ПС - повітряне судно;

РДЦ - районний диспетчерський центр;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

САД - суб'єкт аеропортової діяльності;

УНРАП - управління незалежного розслідування авіаційних подій Державіаадміністрації;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДА - центральна диспетчерська аеродрому;

ЦДС - центральна диспетчерська служба Державіаадміністрації.

2.1. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів цивільної авіації спрямоване на дотримання встановлених норм і правил:

своєчасної підготовки, утримання на належному рівні готовності, ефективного використання пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів;

підготовки екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту ПС та виживання в разі АП;

оснащення ПС аварійно-рятувальними засобами;

організації та проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт щодо рятування пасажирів, екіпажів та ПС, що зазнали лиха;

організації та вжиття заходів щодо надійного оповіщення про лихо.

2.2. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів на аеродромі, в аеропорту (до складу якого входить аеродром), на злітно-посадковому майданчику включає:

підготовку відповідальних посадових осіб для організації та керівництва ПАРЗП;

планування заходів для виконання пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

організацію чергування пошукових та аварійно-рятувальних команд, засобів та органів управління ними;

організацію сповіщення про лихо;

організацію та виконання пошуку;

організацію та виконання аварійно-рятувальних робіт;

організацію технічного оснащення наземних пошукових та аварійно-рятувальних команд сучасними засобами пошуку та рятування;

проведення спеціальної підготовки аварійно-рятувальних команд та органів управління ними.

2.3. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів експлуатантами повітряних суден ЦА включає:

підготовку відповідальних посадових осіб для організації та керівництва ПАРЗП;

планування заходів для виконання пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

організацію сповіщення про лихо;

проведення спеціальної підготовки екіпажів пошуково-рятувальних повітряних суден;

проведення спеціальної підготовки підрозділу аварійно-рятувальної команди (якщо такий входить до розрахунку АРК);

організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання екіпажу і пасажирів у разі АП;

організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС сучасними засобами пошуку та рятування;

організацію оснащення та утримання в належному стані ПС аварійно-рятувальним устаткуванням;

організацію проведення інструктажу пасажирів повітряних суден щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС.

2.4. Регулювання пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, а також координація спільних дій з іншими органами державної влади здійснюються Державною авіаційною адміністрацією (далі - Державіаадміністрація) через структурні підрозділи.

Визначення процесів організації пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, включаючи правові аспекти планування та навчання, використання наявних ресурсів, засобів зв'язку та кваліфікованого персоналу для координації дій, і виконання оперативних функцій покладаються на відповідний структурний підрозділ пошукового та аварійно-рятувального забезпечення, у складі якого функціонує Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації України.

Державіаадміністрація забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку та рятування цивільної авіації.

2.5. Організація пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів на авіапідприємствах ЦА здійснюється керівниками аеродромів, аеропортів, злітно-посадкових майданчиків, навчальних закладів та експлуатантів ПС відповідно до наказу по авіапідприємству через їх структурні підрозділи - служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів.

2.6. Кількісний склад служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів на авіапідприємствах ЦА України визначається згідно з нормативною чисельністю працівників, наведеною у додатку 1.

2.7. Склад пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів авіапідприємств

2.7.1. До складу пошуково-рятувальних сил і засобів ЦА входять:

наземні та/або повітряні пошуково-рятувальні групи (ППРГ), які за потреби формуються зі складу аварійно-рятувальних команд;

чергові пошуково-рятувальні повітряні судна;

аварійно-рятувальні засоби ПС;

засоби зв'язку;

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів;

пункти управління силами і засобами цивільної авіації для проведення пошуково-рятувальних робіт.

2.7.2. До складу аварійно-рятувальних сил і засобів ЦА входять:

аварійно-рятувальні команди авіапідприємств ЦА;

аварійно-рятувальні засоби підрозділів аварійно-рятувальної команди;

аварійно-рятувальні засоби ПС;

засоби зв'язку;

пункти управління силами і засобами ЦА для проведення аварійно-рятувальних робіт.

2.8. Керівники авіапідприємств зобов'язані забезпечити обов'язкове особисте страхування рятувальників відповідно до Закону України "Про аварійно-рятувальні служби".

3.1. Організація пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації передбачає планування заходів щодо пошуку та виконання аварійно-рятувальних робіт до, під час та після авіаційної події, координацію дій організацій, які взаємодіють, координаційних центрів, служб, аварійно-рятувальних команд та інших органів під час проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

3.2. Координаційний центр пошуку та рятування ЦА розробляє, а Державіаадміністрація затверджує:

інструкцію з організації і несення чергування на КЦПР ЦА;

інструкцію з організації приймання і передачі сигналів про ПС, які зазнали або зазнають лиха;

інструкцію щодо дій персоналу КЦПР ЦА у разі отримання сигналів аварійного оповіщення;

план залучення сил та засобів ЦА до проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт) у районі пошуку та рятування, який включає дані про:

а) порядок взаємодії з Головним координаційним центром пошуку та рятування;

б) засоби аварійного оповіщення;

в) сили та засоби ЦА, що можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

г) діючі засоби зв'язку;

ґ) порядок контролю за використанням тих сил та засобів ЦА, які можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

д) довідкові документи.

3.3. В аеропорту (на аеродромі), на злітно-посадковому майданчику відпрацьовується план заходів у разі аварійних ситуацій з повітряним судном, який затверджується керівником авіапідприємства. У цьому плані передбачається планування дій підрозділів аварійно-рятувальної команди на випадок різних типів аварійних ситуацій, зокрема під час:

авіаційної події на аеродромі (в аеропорту);

авіаційної події поза межами аеродрому (аеропорту);

очікуваної аварійної посадки повітряного судна;

інших аварійних ситуацій.

3.4. В аеропортах, на аеродромах на випадок надзвичайних обставин відпрацьовується окремий план залучення аварійно-рятувальної команди до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а саме:

пожежі в спорудах аеропорту;

стихійного лиха;

події, пов'язаної з небезпечними вантажами;

події, яка вимагає надання медичної допомоги;

надзвичайної ситуації у сфері загальної охорони здоров'я.

3.5. Експлуатант розробляє план заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС, який повинен бути скоординованим з планом заходів на випадок аварійних ситуацій з ПС в аеропорту базування та погоджений керівником цього аеропорту і містити:

порядок повідомлення про аварійну ситуацію з ПС;

обов'язки керівництва та співробітників авіапідприємства, а також їхні дії на випадок аварійних обставин;

заходи щодо приймання евакуйованих пасажирів;

порядок використання ресурсів авіапідприємства та порядок координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на аеродромі, щодо взаємодопомоги;

заходи щодо евакуації ПС або його частин з місця події.

3.6. Під час виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві авіапідприємства організовують пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2006 N 1179 "Про затвердження Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за N 286/13553, та цих Правил.

4.1. Для забезпечення пошуку та рятування ПС, які зазнали лиха, організовується чергування в ЦА:

персоналу зміни КЦПР ЦА;

органів управління повітряним рухом;

екіпажів пошуково-рятувальних суден ЦА;

пошуково-рятувальних повітряних суден;

аварійно-рятувальних команд аеродромів ЦА, зазначених у пункті 4.4 цих Правил;

радіоелектронних засобів та відповідного персоналу служби РТЗ.

4.2. Управління силами та засобами ЦА, які залучаються до пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів, здійснюється:

черговим диспетчером КЦПР ЦА;

черговими змінами Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху (далі - Украероцентр) та РДЦ;

пунктами управління польотами;

керівником (уповноваженою особою) авіапідприємства ЦА;

керівником АРР;

уповноваженим керівником з ліквідації надзвичайної ситуації відповідно до чинного законодавства.

4.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС цивільної авіації в єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт здійснюється на аеродромах України на договірних умовах з Укравіапошуком.

4.4. Для виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт на кожному аеродромі в аеропорту та злітно-посадковому майданчику незалежно від форми власності та підпорядкування утворюється аварійно-рятувальна команда, яка складається із чергових підрозділів, що формуються з персоналу структурних підрозділів, наявних на авіапідприємстві, організацій та підрозділів, що взаємодіють на договірній основі, а саме:

підрозділу служби ПАРЗП;

пожежно-рятувального підрозділу служби пожежної безпеки;

водно-рятувального підрозділу;

медичного підрозділу;

інженерно-авіаційного підрозділу;

підрозділу служби перевезень;

підрозділу аеродромної служби;

підрозділу радіотехнічного забезпечення;

підрозділу спеціального транспорту;

підрозділу служби авіаційної безпеки.

За потреби з особового складу підрозділів аварійно-рятувальної команди формується НПРГ.

Основним завданням аварійно-рятувальної команди є рятування пасажирів і членів екіпажу, цінного обладнання і вантажу, а за можливості і авіаційної техніки.

Чисельність і склад аварійно-рятувальної команди підприємства ЦА визначаються згідно з додатком 2 до цих Правил.

Склад та укомплектованість аварійно-рятувальної команди та НПРГ, термін чергування АРК авіапідприємства затверджуються щороку наказом керівника такого авіапідприємства. У підприємстві на кожну зміну відпрацьовується змінний план чергування пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів.

Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт визначається згідно з додатком 3.

4.4.1. Керівником аварійно-рятувальних робіт призначається начальник зміни - керівник рятувального підрозділу зі складу служби ПАРЗП або інша підготовлена посадова особа.

Керівник АРР функціонально підпорядковується начальнику служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства, а в разі проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт - посадовій особі, відповідальній за проведення аварійно-рятувальних робіт на авіапідприємстві.

4.4.2. Старшими підрозділів аварійно-рятувальної команди призначаються відповідні начальники змін, які в разі проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт підпорядковуються керівникові АРР.

4.4.3. Для керівництва та координації аварійно-рятувальними роботами керівник авіапідприємства за потреби формує штаб з ліквідації надзвичайної ситуації, до складу якого входить начальник служби ПАРЗП.

З метою здійснення керівництва аварійно-рятувальними роботами на місці події застосовується пересувний командний пункт, який розміщується на транспортному засобі підвищеної прохідності.

4.4.4. Підрозділ служби ПАРЗП комплектується з начальника зміни - керівника рятувального підрозділу, рятувальників та водія всюдихода.

На аеродромах, в аеропортах, де штатна чисельність рятувальників недостатня для формування підрозділу служби ПАРЗП, вони можуть призначатися з інших служб (служби пожежної безпеки, інженерно-авіаційної служби) аеропорту (аеродрому) або залучатися на договірних засадах. Обов'язки рятувальників покладаються на досвідчених працівників, які пройшли спеціальну підготовку та здатні за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних умовах.

Рятувальники забезпечуються спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту, спеціальним спорядженням для виконання своїх функцій.

4.4.5. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки комплектується з персоналу служби пожежної безпеки, забезпечується спеціальним одягом, необхідними засобами індивідуального захисту, спеціальним спорядженням для виконання своїх функцій.

Кількість спеціальної техніки та вогнегасних засобів визначається згідно з категорією аеродрому за НРПЗ.

Для забезпечення оперативності і ефективності в застосуванні рятувальників служби ПАРЗП, пожежно-рятувального підрозділу служби пожежної безпеки персонал, пожежні автомобілі, спеціальне та протипожежне обладнання і інші аварійно-рятувальні засоби повинні розміщуватися на аеродромі в приміщенні аварійно-рятувальної станції.

4.4.6. На аеродромах, де зліт та заходження на посадку здійснюються над водною поверхнею (море, велике озеро, водосховище), має функціонувати водно-рятувальний підрозділ (штатний або на договірних умовах). Кількість необхідних рятувальних плавзасобів та обладнання розраховується виходячи з найбільшої пасажиромісткості повітряних суден, що здійснюють польоти з такого аеродрому.

Державіаадміністрація встановлює вимоги до укомплектування рятувальних плавзасобів та обладнання.

4.4.7. Медичний підрозділ комплектується із працівників медичної служби аеропорту (аеродрому). В аеропортах (на аеродромах), де штатна чисельність медичного персоналу недостатня для формування медичного підрозділу АРК, такий підрозділ доукомплектовують підготовленими працівниками інших аеропортових служб (служба обслуговування перевезень та інші).

Перелік оснащення медичного підрозділу АРК визначається відповідно до наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.12.2005 N 947 "Про затвердження Положення про медичний пункт аеровокзалу цивільної авіації України", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.01.2006 за N 84/11958 (далі - наказ Державіаслужби N 947).

4.4.8. Інженерно-авіаційний підрозділ комплектується із числа працівників інженерно-авіаційної служби аеродрому або експлуатанта ПС, оснащується необхідним аварійно-технічним обладнанням, пересувними засобами для вентиляції салону ПС, засобами та устаткуванням згідно з вимогами "Инструкции по эвакуации самолетов с летного поля аэродромов гражданской авиации", затвердженої заступником Міністра цивільної авіації СРСР 25.02.86 (далі - "Инструкция по эвакуации самолетов с летного поля аэродромов гражданской авиации").

4.4.9. Підрозділ служби перевезень комплектується із числа працівників служби перевезень, оснащується відповідним технічним обладнанням.

4.4.10. Підрозділ аеродромної служби формується з числа працівників аеродромної служби, оснащується відповідним технічним обладнанням.

4.4.11. Підрозділ РТЗ формується з числа працівників служби РТЗ, оснащується потрібними засобами стаціонарного та пересувного радіо-, телефонного та інших видів зв'язку.

4.4.12. Підрозділ служби спеціального транспорту формується з числа працівників служби спеціального транспорту, оснащується автотранспортними засобами перевезення.

4.4.13. Підрозділ служби авіаційної безпеки комплектується з числа працівників служби авіаційної безпеки.

4.5. Відомості про чергові пошукові та аварійно-рятувальні сили та засоби аеропортів (аеродромів), експлуатантів цивільної авіації щоденно надаються до КЦПР ЦА.

КЦПР ЦА надає узагальнені відомості про чергові пошуково-рятувальні ПС на аеродромах цивільної авіації до Головного КЦПР.

4.6. Для чергових пошуково-рятувальних ПС ЦА встановлюються три ступені готовності: "Готовність N 3", "Готовність N 2", "Готовність N 1". Вимоги до ступенів готовності чергових пошуково-рятувальних ПС встановлюються відповідно до Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.05.2006 N 297, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.07.2006 за N 772/12646 (із змінами) (далі - Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні).

5.1. Функції сповіщення про лихо виконують органи ОПР. Збір польотної інформації, що стосується аварійного стану ПС, здійснюється черговими змінами органів ОПР. Інформація про аварійну стадію негайно направляється до РДЦ та КЦПР ЦА. Районний диспетчерський центр негайно передає таку інформацію регіональному КЦПР відповідно до плану взаємодії.

Сповіщення аварійно-рятувальних служб, місцевих органів влади (правоохоронних органів), що взаємодіють, та експлуатантів ПС здійснюється адміністрацією аеропорту (аеродрому) через відповідну диспетчерську службу.

Схеми сповіщення в аеропорту (на аеродромі) та експлуатанта ПС на випадок виникнення авіаційної події наведено у додатках 4 та 5.

Якщо інформація, що стосується повітряних суден, які перебувають в аварійному стані, отримана не від органів ОПР, а з інших джерел, то КЦПР ЦА повідомляє про це відповідний орган ОПР.

5.2. Сповіщення про аварійні обставини в аеропорту (на аеродромі), злітно-посадковому майданчику здійснюється за допомогою сигналів "Готовність" та/або "Тривога".

Про припинення дій під час аварійних ситуацій з ПС, дій, які виконувалися за сигналами "Готовність" або "Тривога", або завершення аварійно-рятувальних робіт подається сигнал "Відбій".

5.2.1. Право прийняття рішення про подання сигналів "Готовність", "Тривога" або "Відбій" залежно від обставин надається:

керівнику польотів;

змінному начальнику аеропорту (аеродрому);

керівнику авіапідприємства;

диспетчеру КЦПР ЦА.

5.2.2. Оголошення сигналів "Готовність" та/або "Тривога" здійснюється органом ОПР за командою керівника польотів з використанням телефонних, гучномовних, радіотехнічних засобів зв'язку або за допомогою спеціальної апаратури аварійного сповіщення.

У тексті сповіщення вказуються:

тип та бортовий номер повітряного судна, що зазнало лиха;

характер аварійної ситуації;

останнє повідомлення про місцезнаходження (вихід на зв'язок) ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту);

розрахунковий час та курс посадки ПС;

місце (номер умовного квадрата), в якому трапилась подія, якщо екіпаж виконав вимушену посадку ПС;

кількість членів екіпажу та пасажирів на борту повітряного судна;

наявність небезпечних вантажів;

місце збору АРК згідно з графічним планом аеропорту (аеродрому).

5.3. Для визначення дій, які необхідно виконати залежно від аварійної ситуації з повітряним судном, встановлено три аварійні стадії:

стадія "Непевність" (INCERFA);

стадія "Тривога" (ALERFA);

стадія "Лихо" (DETRESFA).

5.3.1. Стадія "Непевність" оголошується у випадках, коли:

від ПС не отримано жодних повідомлень протягом більше ніж 30 хвилин після того, як мало бути отримано повідомлення, або після першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким ПС залежно від того, що настає раніше;

ПС не прибуло протягом 30 хвилин після розрахованого часу прибуття, повідомленого ним востаннє або розрахованого органами ОПР, за винятком випадків, коли немає жодних сумнівів щодо стану ПС та осіб, які перебувають на його борту.

5.3.2. Стадія "Тривога" оголошується у випадках, коли:

стадія "Непевність" уже настала і під час наступних спроб не вдалося встановити зв'язок з ПС або одержати відомості про його стан з інших джерел;

ПС, що одержало дозвіл на посадку, не виконало посадку після розрахованого часу посадки і зв'язок з ним не встановлено;

отримано інформацію, яка вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився, але не настільки, що можлива вимушена посадка, за винятком випадків, коли є дані, що дають упевненість у безпеці ПС і осіб, які перебувають на його борту;

відомо або передбачається, що ПС стало об'єктом акту незаконного втручання.

5.3.3. Стадія "Лихо" оголошується у випадках, коли:

після настання стадії "Тривога" додаткові безуспішні спроби встановити зв'язок з ПС і безрезультатні запити вказують на ймовірність того, що ПС зазнає лиха;

уважається, що запас палива на борту ПС витрачено або його недостатньо для досягнення безпечного місця посадки;

отримана інформація вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився настільки, що можлива вимушена посадка;

отримано інформацію або є обґрунтована впевненість у тому, що ПС має намір виконати або виконало вимушену посадку.

5.4. Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР або ж КЦПР, якщо інформація стосовно ПС, яке зазнає або зазнало лиха, отримана з інших джерел.

5.5. Дії органів ОПР під час аварійних стадій

5.5.1. Кожний орган ОПР забезпечує аварійне сповіщення про повітряне судно, що зазнає чи зазнало лиха.

5.5.2. У повідомленні, яке орган ОПР направляє до КЦПР, повинна міститися така інформація:

аварійна стадія: "Непевність", "Тривога" чи "Лихо" - залежно від аварійної ситуації з ПС;

організація або особа, що здійснює повідомлення;

характер аварійної ситуації;

найбільш важлива інформація, що випливає із плану польоту;

орган чи повітряне судно, що востаннє виходило на зв'язок з повітряним судном, яке розшукується, час сеансу зв'язку і частота, яка використовувалася;

останнє донесення про місцезнаходження (вихід на зв'язок) ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту);

колір та розпізнавальні знаки ПС;

будь-які дії, розпочаті органом, що передає повідомлення;

інші відомості, що стосуються розвитку аварійної ситуації;

будь-яка додаткова інформація, особливо про зміну аварійних стадій;

інформація про скасування аварійної стадії.

5.6. Дії КЦПР ЦА у разі оголошення аварійних стадій

5.6.1. У разі оголошення стадії "Непевність" КЦПР ЦА повинен:

перевірити достовірність отриманої інформації;

надати інформацію до ЦДС Державіаадміністрації;

отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття повітряного судна згідно з планом польоту та надати цю інформацію до Головного КЦПР;

доповісти про виникнення аварійної ситуації з ПС керівництву Державіаадміністрації у встановленому порядку;

організувати пошук за допомогою засобів зв'язку;

залучити всі можливі джерела інформації для встановлення місцезнаходження ПС;

з'ясувати фактичний стан підпорядкованих пошуково-рятувальних сил і засобів та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування;

визначити додаткові пошуково-рятувальні засоби, які можуть бути залучені до проведення пошуково-рятувальних робіт;

підтримувати постійний зв'язок з відповідними органами ОПР для отримання нової інформації з метою виключення можливості дублювання дій;

у разі отримання інформації, що ПС зазнає лиха, а також за наявності підстав уважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека, негайно інформувати про це Головний КЦПР;

за погодженням з Головним КЦПР увести в дію план залучення сил та засобів цивільної авіації до проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт).

5.6.2. У разі оголошення стадії "Тривога" КЦПР ЦА додатково до заходів, що здійснюються на стадії "Непевність", повинен:

за командою Головного КЦПР перевести в стан "Готовність N 1" підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;

розрахувати час повної витрати палива повітряним судном з урахуванням льотно-технічних характеристик за несприятливих умов;

визначити і позначити на карті ймовірне місцезнаходження повітряного судна, що розшукується, а також зафіксувати його останнє достовірно відоме місцеперебування;

через органи ОПР здійснювати:

а) передачу вказівок та інформації ПС, яке зазнає лиха, або судну, що передало донесення про лихо;

б) інформування ПС, які виконують польоти поблизу місця події, щодо характеру аварійної ситуації;

в) інформування власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;

г) надання допомоги Головному КЦПР у прогнозуванні ймовірного масштабу події.

5.6.3. У разі оголошення стадії "Лихо" КЦПР ЦА повинен:

перевести в стан "Готовність N 1" підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби, які можуть бути залучені до ПРР (якщо вони не були переведені у вищий ступінь готовності);

надати інформацію до ЦДС Державіаадміністрації;

доповісти про виникнення аварійної ситуації з ПС керівництву Державіаадміністрації у встановленому порядку;

спільно з Головним КЦПР визначити ймовірне місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і протяжність району, в межах якого необхідно вести пошук;

за погодженням з Головним КЦПР ввести в дію план залучення сил та засобів цивільної авіації до проведення пошуково-рятувальних операцій (дій);

за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;

контролювати виліт чергових ПС і вихід АРК та інформувати Головний КЦПР;

інформувати власника або експлуатанта ПС, а за вказівкою Головного КЦПР - і державу реєстрації ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;

надавати пропозиції Головному КЦПР щодо залучення додаткових засобів пошуку та рятування для нарощування зусиль.

5.6.4. Для надання допомоги ПС, яке зазнає або зазнало лиха над водним простором, КЦПР ЦА додатково до заходів, що здійснюються на стадіях "Тривога" та "Лихо", допомагає Головному КЦПР:

отримати дані про останнє місцезнаходження ПС;

звернутися до морського координаційного центру з проханням передати аварійне сповіщення морським суднам, що перебувають поблизу ПС, яке зазнає лиха;

передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження найближчого морського судна;

рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з вибраним морським судном;

якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про можливі способи надання допомоги ПС, яке зазнає або зазнало лиха.

5.6.5. КЦПР ЦА повинен вести реєстрацію перебігу події, а саме:

заносити до окремого журналу отриману інформацію повністю або з посиланням на інші документи, що підлягають постійному зберіганню;

складати донесення про авіаційну подію з ПС та надавати його керівництву Державіаадміністрації у встановленому порядку.

5.6.6. У разі якщо отримана інформація вказує на те, що повітряне судно не зазнає лиха, КЦПР ЦА інформує про це Головний КЦПР для прийняття рішення щодо подальших дій і доповідає керівництву Державіаадміністрації. Після цього за вказівкою Головного КЦПР оголошує про припинення аварійної стадії і негайно інформує про це підпорядковані сили та засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, та експлуатанта ПС, відносно якого було введено аварійну стадію.

5.6.7. У разі якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, встановлено і врятовано всіх, хто залишився живим, КЦПР ЦА інформує про це Головний КЦПР для прийняття рішення щодо припинення пошуково-рятувальної операції, доповідає керівництву Державіаадміністрації та інформує власника або експлуатанта ПС.

5.6.8. На всіх аварійних стадіях КЦПР ЦА діє спільно з органами ОПР та іншими відповідними установами і службами з метою забезпечення швидкої оцінки повідомлень, які надходять.

5.6.9. При виконанні основних завдань єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт КЦПР ЦА є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і відповідає за сприяння в авіаційному пошуку та рятуванні підпорядкованими йому силами та засобами.