Про затвердження Правил аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України

надання медичної допомоги постраждалим.

8.2. Організація та проведення аварійно-рятувальних робіт покладаються на керівників аеродрому, аеропорту, ЗПМ, у районі відповідальності яких за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася подія.

8.3. Загальне керівництво проведенням аварійно-рятувальних робіт в аеропорту, на аеродромі, ЗПМ і в районі відповідальності за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт покладається на керівника аеропорту (відповідального за ліквідацію наслідків АП в аеропорту), керівника ЗПМ чи іншу посадову особу, яка має відповідну підготовку за даним напрямом діяльності.

8.4. Відповідальний за ліквідацію наслідків АП в аеропорту повинен:

організувати проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт в аеропорту і в районі відповідальності за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

організувати роботу штабу з ліквідації наслідків АП, стаціонарного аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

забезпечити сповіщення відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій;

прийняти рішення щодо закриття або обмеження режиму роботи аеропорту та надати вказівки на надання повідомлення НОТАМ пілотам;

організовувати встановлення стійкого зв’язку з керівником АРК, відповідним органом ОПР, керівником аеропорту, аеродрому, КЦПР ЦА;

оцінювати обстановку, аналізувати достатність аварійно-рятувальних сил та засобів і в у разі потреби організувати залучення додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

координувати дії підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

доповідати про хід аварійно-рятувальних робіт керівнику авіапідприємства і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ЦДА).

Вказівки відповідального за ліквідацію наслідків АП в аеропорту є обов’язковими для виконання керівником АРР та всіма особами, які залучені до ліквідації наслідків АП в аеропорту.

8.5. Безпосереднє керівництво діями підрозділів АРК на місці АП покладається на керівника аварійно-рятувальних робіт на місці АП до їх завершення або до передачі керівництва іншій посадовій (уповноваженій) особі за рішенням керівника авіапідприємства.

Керівництво пожежними підрозділами в зоні пожежі до її ліквідації здійснює старший пожежно-рятувального підрозділу - керівник гасіння пожежі. Керівник гасіння пожежі повинен носити каску червоного кольору.

8.6. Дії персоналу та підрозділів АРК на місці АП:

8.6.1. Керівник АРР на місці АП:

організовує проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт на місці АП;

організовує роботу пересувного командного пункту на місці АП;

організовує встановлення стійкого зв’язку з відповідним органом ОПР, керівником аеродрому, аеропорту, КЦПР ЦА і уточнює за потреби додаткові обставини події;

якщо дозволяють обставини, встановлює зв’язок з екіпажем ПС, яке зазнало лиха, для координації дій АРК;

оцінює обстановку, аналізує достатність аварійно-рятувальних сил та засобів. У разі потреби надає пропозиції керівнику АРР про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

здійснює керівництво діями підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

організовує опитування осіб, які залишилися живими, для отримання відомостей стосовно АП;

організовує охорону місця АП;

проводить хронометраж робіт, які виконуються;

постійно доповідає про хід аварійно-рятувальних робіт керівнику авіапідприємства і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ЦДА);

перебуває на місці події до закінчення аварійно-рятувальних робіт, робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому або ж до передачі керівництва діями АРК іншій уповноваженій посадовій особі за рішенням керівника авіапідприємства.

Вказівки керівника АРР з питань, пов’язаних з проведенням АРР на місці АП, є обов’язковими для виконання всіма особами, які залучені до виконання та забезпечення АРР.

8.6.2. Пожежно-рятувальний підрозділ діє з метою локалізації і гасіння пожежі, рятування пасажирів і екіпажу та проведення аварійно-рятувальних робіт.

Пожежно-рятувальний підрозділ здійснює:

гасіння пожежі;

відкриття основних і аварійних виходів з ПС;

проникнення пожежних-рятувальників (рятувальників) на борт ПС;

встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

евакуацію потерпілих з місця АП;

виїзд на пожежному автомобілі у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Пожежно-рятувальний підрозділ незалежно від наявності пожежі на ПС, яке зазнало лиха, прибуває на місце АП і залишається там до закінчення аварійно-рятувальних робіт.

8.6.3. Пожежні-рятувальники (рятувальники) на місці АП здійснюють:

гасіння пожежі;

відкриття основних і аварійних виходів з ПС, а за потреби - створення додаткових виходів;

проникнення на борт ПС і встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

евакуацію потерпілих з місця АП;

спільно з підрозділом інженерно-авіаційної служби вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

8.6.4. Медичний підрозділ діє відповідно до Положення про медичний пункт аеровокзалу цивільної авіації України.

За організацію та проведення медичного забезпечення аварійно-рятувальних робіт відповідає керівник медичного пункту аеропорту (аеродрому) або інша уповноважена посадова особа, яка відповідає за медичне забезпечення авіапідприємства, у зоні відповідальності якого трапилась АП.

Керівник медичного пункту (черговий лікар, фельдшер) очолює медичний підрозділ АРК.

Медичний підрозділ:

надає невідкладну медичну допомогу потерпілим на місці АП;

здійснює медичне сортування поранених за ступенем отриманих травм;

визначає черговість, порядок і засіб транспортування потерпілих;

готує потерпілих до евакуації до медичних закладів;

зосереджує потерпілих у безпечному та зручному місці для під’їзду засобів евакуації;

здійснює виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

8.6.5. Підрозділ інженерно-авіаційної служби:

бере участь у відкритті основних і аварійних виходів з ПС, а за потреби - у створенні додаткових виходів;

надає допомогу під час евакуації потерпілих з місця АП, переносить потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

здійснює вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

забезпечує евакуацію ПС з місця АП.

Представники інженерно-авіаційного підрозділу виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

8.6.6. Підрозділ служби організації перевезень забезпечує:

приймання, облік і перевезення пасажирів з місця АП;

надання допомоги в перенесенні потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

вивантаження багажу і вантажів з ПС та їх транспортування.

8.6.7. Підрозділ аеродромної служби в аеропорту забезпечує:

прокладання шляху до місця АП;

надання допомоги під час евакуації потерпілих з ПС;

евакуацію ПС з місця АП;

приведення льотного поля у робочий стан.

8.6.8. Підрозділ РТЗ забезпечує керівника АРР надійним зв’язком з:

відповідним органом ОПР, керівником аеропорту (штабом з ліквідації надзвичайної ситуації), КЦПР ЦА;

пошуково-рятувальними ПС і НПРГ;

підрозділами АРК для їх сповіщення під час підготовки і проведення аварійно-рятувальних робіт;

підприємствами, установами та організаціями, які взаємодіють.

Представники підрозділу РТЗ виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

8.6.9. Підрозділ спеціального транспорту забезпечує підрозділи АРК необхідними автомобільними засобами.

8.6.10. Підрозділ служби авіаційної безпеки на місці АП забезпечує:

огородження та позначення місця АП;

контроль доступу до місця АП;

організацію пропуску та супроводження до місця АП аварійно-рятувальних сил і засобів підприємств, організацій та установ, що взаємодіють;

охорону особистих речей, багажу, пошти та вантажу, які зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації;

запобігання паніці.

Представники підрозділу авіаційної безпеки виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

8.7. Аварійно-рятувальні роботи по можливості повинні проводитися без порушення початкового стану аварійного ПС та його частин, щоб не зашкодити розслідуванню і встановленню причин АП.

8.8. У разі надходження інформації щодо наявності на борту ПС, з яким сталася АП, небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності й розміщувати охорону на безпечній відстані від місця АП.

8.9. На місці АП та виконання аварійно-рятувальних робіт повинен перебувати тільки персонал підрозділів АРК, а також залучені додаткові аварійно-рятувальні сили підприємств, організацій та установ, що взаємодіють.

8.10. Після завершення аварійно-рятувальних робіт начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства зобов’язаний подати у тижневий строк до Державіаслужби України звіт про проведення аварійно-рятувальних робіт згідно з додатком 8 до цих Правил.

9.1. Загальна відповідальність за організацію і проведення робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому покладається на керівника аеропорту (аеродрому).

Метою евакуації ПС з льотного поля аеропорту (аеродрому) є швидке відновлення можливостей для зльоту, посадки та руління іншими ПС, безперебійна робота аеропорту (аеродрому).

9.2. Евакуація ПС, що зазнало лиха, або його частин з місця АП виконується з дозволу НБРЦА, керівника експлуатанта ПС і за рішенням керівника аеропорту (аеродрому).

9.3. Безпосереднє виконання робіт з евакуації ПС на території аеропорту (аеродрому) здійснюється силами і засобами аеропорту (аеродрому) за домовленістю з експлуатантом ПС або експлуатантом ПС самостійно.

Адміністрація аеропорту повинна мати домовленість з експлуатантами ПС щодо надання відповідних послуг.

9.4. Евакуація ПС або його частин з місця події поза межами аеродрому здійснюється силами і засобами експлуатанта ПС або на договірних умовах іншими підприємствами, установами та організаціями.

9.5. На випадок виникнення необхідності евакуації ПС в аеропорту (на аеродромі) розробляється план (відповідні процедури) щодо видалення ПС, яке втратило спроможність самостійно рухатися. План повинен враховувати характеристики всіх ПС, які користуються послугами аеропорту. Процедури розробляються за результатами консультацій з експлуатантом ПС та заносяться окремим розділом до плану на випадок аварійних обставин з ПС в аеропорту (на аеродромі).

9.6. Роботи з евакуації проводяться з дотриманням усіх правил техніки безпеки, щоб уникнути подальшого пошкодження конструкції ПС.

Під час проведення робіт з евакуації ПС забезпечується присутність пожежного та санітарного автомобілів з персоналом.

10.1. Підвищення кваліфікації начальників служб аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення аеропортів, начальників служб пошуково-рятувального забезпечення польотів експлуатантів ПС, начальників пожежної охорони, відповідальних за ліквідацію наслідків АП в аеропорту, керівників АРР на місці події, відповідальних осіб за аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення на ЗПМ, навчальних закладів з підготовки льотного складу проводиться на спеціалізованих курсах за програмами, затвердженими Державіаслужбою України.

Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу АРК авіапідприємств ЦА, проводиться за програмою аварійно-рятувальної підготовки, що розробляється і затверджується Державіаслужбою України, та здійснюється у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться на авіапідприємствах ЦА.

10.1.1. Начальники служб аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення аеропортів, начальники служб пошуково-рятувального забезпечення польотів експлуатантів ПС, начальники пожежної охорони, відповідальні за ліквідацію наслідків АП в аеропорту, керівники АРР на місці АП, відповідальні особи за аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення на ЗПМ повинні один раз на 3 роки проходити курс підвищення кваліфікації з отриманням відповідного документа.

10.1.2. Персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну протипожежну підготовку в навчально-методичних (навчальних) центрах, одержати необхідні знання та навички в проведенні аварійно-рятувальних робіт і наданні медичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС у навчальних авіаційних аварійно-рятувальних центрах.

10.1.3. Відповідно до програми підготовки на авіапідприємствах ЦА розробляється тематичний план на рік з навчання особового складу підрозділів АРК, до якого включаються теоретична підготовка, тренування та навчання. Тематичний план затверджується керівником авіапідприємства.

10.1.4. У кожному аеропорту (на аеродромі) для проведення теоретичної підготовки і тренувань з метою підвищення їх ефективності та максимального наближення до реальних умов обладнується навчально-методичний клас та створюється навчально-тренувальний полігон. Вимоги до навчально-тренувального полігона наведено в додатку 9 до цих Правил.

Керівництво аеропорту (аеродрому) відповідає за наявність навчально-тренувального полігона та підтримання його в робочому стані.

10.1.5. На авіапідприємствах з метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок персоналу підрозділів АРК під час виконання ними аварійно-рятувальних робіт проводяться тренування і навчання аварійно-рятувальних сил, за необхідності - із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють.

Керівництво теоретичною підготовкою особового складу підрозділів АРК та тренуваннями аварійно-рятувальної команди здійснює начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства.

10.1.6. Відповідно до тематичного плану тренування проводяться:

з пожежно-рятувальним підрозділом - двічі на місяць;

з медичним підрозділом - один раз на місяць;

з рештою підрозділів АРК - щокварталу;

з АРК у повному складі - двічі на рік.

10.1.7. Навчання із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють, проводяться один раз на два роки. У цьому випадку проводиться розгортання реальних аварійно-рятувальних сил і засобів для перевірки дій усіх служб і організацій, що взаємодіють і беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації. На підготовку і проведення навчання відводиться не менше ніж 120 днів.

10.1.8. За результатами проведених навчань начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення надає в тижневий строк до Державіаслужби України звіт, який містить результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт і рівня підготовки особового складу АРК щодо ефективності їх дій на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі.

10.2. Підготовка екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту ПС та виживання в разі виникнення АП повинна здійснюватися на всіх етапах професійної підготовки льотного складу відповідно до програм, що затверджуються Державіаслужбою України. Експлуатант щороку розробляє план з аварійно-рятувальної підготовки екіпажів ПС та план-графік проходження аварійно-рятувальної підготовки в сертифікованих авіаційних навчальних закладах. Документи про проходження аварійно-рятувальної підготовки зберігаються в особових справах. Щорічна аварійно-рятувальна підготовка кожного члена екіпажу оформляється завданням на тренування, яке зберігається в особових справах.

10.2.1. Пасажирів ПС перед польотом необхідно проінструктувати щодо правил поведінки в разі виникнення аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувальних засобів на ПС.

10.2.2. Командир ПС відповідає за підготовку екіпажу та інструктаж пасажирів щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації.

10.3. На чергування призначаються екіпажі пошуково-рятувальних ПС, які пройшли спеціальну підготовку відповідно до програми підготовки льотного складу ЦА.

Ступені готовності чергових пошуково-рятувальних екіпажів ПС встановлюються Правилами авіаційного пошуку та рятування в Україні.

11.1. Оснащення ПС ЦА аварійно-рятувальними засобами та контроль його готовності встановлюються Державіаслужбою України з урахуванням положень керівництва з льотної та технічної експлуатації, технічних описів, інструкцій та інших документів.

11.2. ПС, які використовуються для комерційних авіаційних перевезень, повинні бути оснащені:

запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС;

ручними (переносними) вогнегасниками, користування якими не створює небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС;

кріслом або спальним місцем для кожної особи;

поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та обмежувальними ременями на кожному спальному місці;

прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу;

системою аварійного освітлення, що має незалежне джерело електроживлення для освітлення на рівні підлоги і в районі аварійних виходів, підсвічення знаків аварійних виходів та позначок про їх розміщення;

запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;

аварійними сокирами;

переносними мегафонами;

позначеними місцями для прорубування обшивки фюзеляжу під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

системою гучномовного зв’язку сповіщення пасажирів, яка може працювати незалежно від системи внутрішнього бортового зв’язку з кожного робочого місця членів льотного та кабінного екіпажів;

засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам:

коли необхідно пристебнути прив'язні ремені;

коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо на борту ПС передбачено кисень;

необхідність утримування від паління;

де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні індивідуальні рятувальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби передбачені на борту;

де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері (люки);

порядок використання бортових аварійно-рятувальних засобів.

11.3. Оснащення інших ПС ЦА бортовими аварійно-рятувальними засобами виконується з урахуванням положень керівництва з льотної та технічної експлуатації, технічних описів, інструкцій та інших документів.

11.4. На ПС (у кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) екіпажу і пасажирам щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації в польоті.

11.5. Усі ПС (крім легких і надлегких) повинні бути оснащені аварійними передавачами (ELT).

11.6. Для негайного повідомлення КЦПР ЦА експлуатанти повинні мати у своєму розпорядженні перелік аварійно-рятувальних засобів ПС, у якому зазначено кількість, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.

12.1. Керівник і черговий персонал КЦПР ЦА відповідно до покладених на них завдань зобов’язані здійснювати:

оперативне управління пошуком та аварійно-рятувальними роботами, які виконуються силами та засобами ЦА України;

координацію дій пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів ЦА з ГАКЦПР;

контроль готовності пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів ЦА до виконання пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

аналіз інформації щодо проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт, яка надходить від авіапідприємств ЦА;

підготовку звітів та інформації про стан аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів ЦА України.

12.2. Керівник аеропорту (аеродрому/вертодрому, ЗПМ) ЦА зобов’язаний забезпечити:

належний стан аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на авіапідприємстві;

розроблення та реалізацію плану заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі;

утримання у робочому стані аварійно-рятувальних засобів підрозділів АРК;

укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію та проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт на аеродромі (в аеропорту) та в районі відповідальності аеродрому (ЗПМ) за проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

інформування КЦПР ЦА про хід пошуку та аварійно-рятувальних робіт.

12.3. Керівник експлуатанта ПС ЦА зобов’язаний забезпечити:

належний стан пошуково-рятувального забезпечення польотів;

розроблення та реалізацію плану заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС;

утримання в робочому стані аварійно-рятувальних засобів ПС;

укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

інформування КЦПР ЦА про наявний склад аварійно-рятувального устаткування ПС;

надання достовірної інформації про кількість пасажирів, склад екіпажу, наявність небезпечних вантажів та місце їх розміщення на ПС, яке зазнає чи зазнало лиха;

реєстрацію пасажирів, які не постраждали, та евакуацію їх з місця АП;

евакуацію ПС (частин ПС) після АП з дозволу НБРЦА.

12.4. Керівник авіапідприємства з організації льотної роботи зобов’язаний забезпечити:

підготовку екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту ПС та виживання в разі виникнення АП;

виконання програм спеціальної підготовки екіпажів ПС, що залучаються до несення чергування з пошуку та рятування.

12.5. Керівник IАС авіапідприємства зобов’язаний забезпечити:

спеціальну підготовку інженерно-технічного складу, що залучається до проведення аварійно-рятувальних робіт;

необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних засобів і устаткування для евакуації ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись;

необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних засобів ПС;

готовність до дій підрозділу ІАС, що залучається до проведення аварійно-рятувальних робіт.

12.6. Начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства (начальник служби пошуково-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства) зобов’язаний забезпечити:

організацію аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

здійснення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, що залучаються до проведення пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

періодичний контроль стану готовності особового складу підрозділів АРК та аварійно-рятувальних засобів;

проведення перевірок ступеня оснащеності підрозділів АРК необхідними аварійно-рятувальними засобами;

проведення перевірок наявності та стану бортових аварійно-рятувальних засобів на ПС авіапідприємства;

організацію навчання екіпажів ПС і персоналу підрозділів АРК щодо дій в аварійних ситуаціях та виконання пошуку і аварійно-рятувальних робіт;

керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів АРК;

надання звітів до Державіаслужби України про виконані аварійно-рятувальні роботи, проведені навчання аварійно-рятувальних сил на авіапідприємстві;

наявність договорів (за відсутності власних аварійно-рятувальних сил і засобів) щодо проведення аварійно-рятувальних робіт.

12.7. Заступник начальника служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення - начальник пожежної охорони зобов’язаний забезпечити:

організацію та проведення заходів з аварійно-рятувального і протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

утримання в справному стані і постійній високій бойовій готовності пожежно-рятувальної техніки та укомплектованість її аварійно-рятувальними засобами і оснащенням згідно з встановленими вимогами;

повне і якісне укомплектування персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

організацію і проведення навчань та тренувань персоналу пожежно-рятувального підрозділу в умовах, максимально наближених до реальних;

організацію спостереження за зльотом та посадкою ПС силами чергового персоналу пожежно-рятувального підрозділу, а також за необхідності патрулювання бойовими розрахунками на пожежних автомобілях стоянок ПС;

розроблення схеми оповіщення і планів взаємодії пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними силами інших організацій при виникненні аварійної ситуації з ПС в аеропорту;

організацію забезпечення пожежно-рятувального підрозділу та приміщень аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) необхідними засобами, оснащенням для несення чергування та засобами зв’язку і сигналізації;

розроблення і узгодження з пожежно-рятувальними силами, що взаємодіють, оперативного плану пожежогасіння на ПС;

організацію проведення тренувань пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними силами, що взаємодіють, в установлені строки.

12.8. Старший інженер (інженер) з аварійно-рятувальних робіт служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства зобов’язаний забезпечити:

технологічну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів і спорядження;

експлуатаційний облік ресурсу аварійно-рятувальних засобів і їх комплектуючих;

участь у підготовці персоналу підрозділів АРК;

упровадження і освоєння сучасних рятувальних засобів та техніки і технологій їх застосування.

12.9. Відповідальний за ліквідацію наслідків АП в аеропорту зобов’язаний забезпечити:

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

загальну координацію дій підрозділів АРК та рятувальних підрозділів підприємств, установ та організацій, що взаємодіють при виконанні пошуку і аварійно-рятувальних робіт;

своєчасну доповідь керівнику авіапідприємства та КЦПР ЦА про хід аварійно-рятувальних робіт;

підготовку та надання матеріалів встановленої звітності.

12.10. Начальник зміни - керівник рятувального підрозділу (керівник АРР на місці події) зобов’язаний забезпечити:

контроль організації чергування підрозділів АРК аеродрому, аеропорту, інших аварійно-рятувальних сил та засобів згідно з планом заходів на випадок аварійних ситуацій з ПС в аеропорту;

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

безпосереднє управління діями підрозділів АРК при виконанні пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

охорону місця події, ведення хронометражу рятувальних та евакуаційних робіт;

своєчасну доповідь відповідальному за ліквідацію наслідків АП в аеропорту про хід аварійно-рятувальних робіт;

проведення теоретичної підготовки та тренувань підрозділів АРК.

12.11. Керівник служби авіапідприємства, персоналом якої комплектується підрозділ АРК, зобов’язаний забезпечити:

підбір персоналу до складу підрозділу АРК;

комплектність, належний технічний стан та зберігання аварійно-рятувальних засобів підрозділу АРК.

12.12. Орган ОПР здійснює:

аварійне сповіщення та аварійне обслуговування;

визначення аварійних стадій відповідно до Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні;

мовне повідомлення пілотам щодо обмежень використання аеропорту, надання НОТАМ щодо зниження категорії аеродрому за РНПЗ;

надання первинного повідомлення про АП до КЦПР ЦА, ЦДС, НБРЦА;

повідомлення щодо обмежень використання повітряного простору під час виконання польотів та надання екіпажу пошуково-рятувального ПС умов використання повітряного простору і порядку управління;

вжиття заходів щодо використання повітряного простору пошуково-рятувальними ПС та звільнення повітряного простору в районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені до пошуку;

надання інформації КЦПР ЦА та відповідному АДЦПР щодо результатів пошуку при надходженні такої від екіпажу пошуково-рятувального ПС;

надання екіпажу пошуково-рятувального ПС інформації щодо змін умов пошуку;

збір польотної інформації щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, та надання інформації КЦПР ЦА та відповідному АДЦПР.

13.1. Сертифікація виду аеропортової діяльності з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення здійснюється Державіаслужбою України у встановленому законодавством порядку.

13.2. Аварійно-рятувальні засоби механізації та обладнання вітчизняного виробництва повинні відповідати технічним вимогам, технічно-експлуатаційній документації.

Техніка та обладнання іноземного виробництва, які використовуються для виконання аварійно-рятувальних робіт, повинні мати сертифікат відповідності або документ про визнання іноземного сертифіката.

13.3. Інспектування служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства, незалежно від форми власності, здійснюється Державіаслужбою України у встановленому законодавством порядку.

13.4. Служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємств ЦА (в аеропортах, на аеродромах), а також рятувальники (пожежні-рятувальники) у складі об’єктових АРК усіх авіапідприємств, незалежно від форм власності, атестуються на здатність виконання заявлених аварійно-рятувальних робіт відповідно до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 червня 2003 року № 201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2003 року за № 640/7961 (зі змінами).

Категорія аеродрому за рівнем необхідного пожежного захисту встановлюється шляхом визначення категорії кожної злітно-посадкової смуги (ЗПС) за РНПЗ.

1. Категорія злітно-посадкової смуги за РНПЗ визначається з таблиці 1.1 залежно від розмірів найбільшого повітряного судна, що виконує польоти на дану ЗПС.

Якщо максимальна ширина фюзеляжу найбільшого ПС для вибраної довжини ПС перевищує величину, що вказана в таблиці 1.1, то категорія за РНПЗ підвищується на один ступінь.

2. Категорія ЗПС за РНПЗ, що визначена довжиною ПС та максимальною шириною фюзеляжу ПС, може забезпечуватися на один ступінь нижче визначеної категорії, якщо кількість рухів ПС самої високої категорії для даної ЗПС протягом трьох найбільш завантажених місяців підряд становить менше 700.

Кількість рухів визначається для трьох найбільш завантажених місяців року. Одним рухом вважається зліт або посадка ПС.

На вертодромах рівень необхідного пожежного захисту визначається з урахуванням габаритних розмірів (довжини) найбільших вертольотів, які виконують польоти на даному вертодромі незалежно від частоти їх польотів.

1. Категорія вертодромів за РНПЗ визначається з таблиці 2.1 з урахуванням габаритної довжини, включаючи хвостову балку та несучі гвинти вертольота.

2. Категорія вертодрому за РНПЗ може бути знижена на період виконання польотів менших за розміром вертольотів до найвищого значення категорії вертодрому за РНПЗ для вертольота, польоти якого плануються на визначений період.

На аеродромі для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ повинні бути пожежні автомобілі, рекомендовані для гасіння пожеж на ПС. Кількість пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, кількість вогнегасних речовин, які знаходяться на цих автомобілях, і сумарна продуктивність подачі вогнегасних речовин для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ для використання піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинні бути не меншими даних, приведених у таблиці 3.1.

Кількість води для створення піни може бути замінена на додаткові вогнегасні речовини таким чином:

для аеродромів категорій 1 та 2 допускається заміна додатковою речовиною до 100 % кількості води.

Для заміни речовин необхідно взяти 1 кг додаткової речовини в якості еквівалента 1,0 л води для утворення піни.

Кількість води, що необхідна для створення піни, розраховується відповідно до норм витрат і складає 8,2 л/хв./м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 5,5 л/хв./м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і 3,75 л/хв./м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Згідно з державними стандартами норми витрат повинні відповідати критичній інтенсивності подачі вогнегасної речовини: 0,059-0,041 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 0,04-0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і менше 0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Зазначені характеристики, що підтверджують якість піноутворювача, надаються виробником або постачальником продукту.

На аеродромах слід мати резерв піноутворювача та додаткових речовин, еквівалентний 200 % від кількості вказаних вогнегасних речовин у таблиці 3.1.

Загальна кількість пожежних автомобілів на аеродромі повинна забезпечувати встановлений рівень необхідного пожежного захисту ПС для усіх ЗПС.

Кількість пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ при використанні піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинна бути не меншою даних, приведених у таблиці 3.2.

Мінімальна кількість пожежних автомобілів при використанні піни, що відповідає характеристикам рівнів В, С, визначена з урахуванням технічних вимог до аварійно-рятувальних та пожежних автомобілів, рекомендованих ІСАО в частині 1 "Рятування та боротьба з пожежею" Керівництва по аеропортових службах, Doc 9137.

На випадок технічного обслуговування наявних пожежних автомобілів та інших випадків, які можуть потребувати резервного транспортного засобу, передбачається резервний пожежний автомобіль.

Кількість вогнегасних речовин для гасіння пожежі на ПС і сумарна продуктивність подачі вогнегасних речовин для забезпечення встановленої категорії вертодрому за РНПЗ для використання піни, що відповідає характеристикам рівнів В, С, для вертодромів на рівні поверхні та вертодромів, які підняті над поверхнею, повинні бути не меншими даних, приведених у таблицях 3.3-3.4.