Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

виділення хлору та інших небезпечних хімічних речовин у разі пошкодження технологічного обладнання на об’єктах целюлозно-паперового виробництва.

2. Під час гасіння пожежі на деревообробних підприємствах та об’єктах целюлозно-паперового виробництва КГП зобов’язаний:

ужити заходів для припинення подання сировини на картоноробні та папероробні машини (машини під час пожежі не зупиняти) з одночасним введенням на гасіння водяних і пінних стволів;

увести стволи для захисту бункерів і транспортерів подання трісок. Забезпечити інтенсивне проливання водою трісок під бункерами, їх видалення та розкриття засипних вікон бункерів. У разі розвиненої пожежі за можливості затопити бункери водою;

вводити стволи одночасно до верхньої та нижньої частин галереї подачі трісок і кори, що має нахил. Гасіння пожежі організувати знизу вгору;

забезпечити спільно з газорятувальною службою підприємства у разі аварії, пов’язаної з викидом хлору, ліквідацію (осадження) хмари хлору розпиленими водяними струменями на шляху її розповсюдження та ліквідувати витік газу;

не допускати залучення особового складу (у тому числі водіїв пожежно-рятувальних автомобілів) без засобів індивідуального захисту до робіт у цехах і спорудах, де виробляється, зберігається і транспортується хлор, сірка та інші токсичні речовини.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на елеваторах, млинах і комбікормових заводах:

швидке поширення вогню і продуктів горіння в приміщеннях як у вертикальному, так і горизонтальному напрямках через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;

вибухи борошняного і елеваторного пилу та продуктів їх термічного розкладання, що супроводжуються руйнуванням будівель (споруд).

2. Під час гасіння пожеж на елеваторах, млинах і комбікормових заводах КГП зобов’язаний:

визначити вид зернопродуктів (сировини) та їх кількість;

ужити заходів для зупинення роботи технологічного обладнання, вентиляційної і аспіраційної систем та перекривання повітропроводів. У разі деформації перекривних пристроїв організувати розкриття повітропроводів і заповнення їх піною;

здійснювати гасіння і випуск сировини з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислим газом або азотом у силосі чи бункері;

організувати для гасіння пожежі в силосі елеватора подавання стволів з підсилосного та надсилосного приміщень, використовуючи для цього зовнішні пожежні драбини, автодрабини та автопідіймачі. Одночасно ввести стволи на захист галерей, що з’єднують силос із млином або іншими приміщеннями;

подати стволи-розпилювачі для гасіння пожежі в млині насамперед до осередку пожежі та на захист поверху, розташованого вище, після чого ввести стволи на захист поверху, розташованого нижче, і технологічних прорізів;

застосувати стволи-розпилювачі або стволи з насадками-розпилювачами для гасіння пожежі в приміщеннях з наявністю борошняного і елеваторного пилу чи розсипаного борошна. Перед використанням компактних струменів води для гасіння пожежі в приміщенні з наявністю горючого пилу необхідно зволожити його за допомогою стволів-розпилювачів, при цьому не допускається направлення компактних струменів на відкриті купи борошна;

організувати змочування розпиленими водяними струменями горючого пилу на поверхні будівельних конструкцій та обладнанні в суміжних приміщеннях з місцем пожежі;

використовувати сухотруби і пожежні крани-комплекти з вмиканням насосів-підвищувачів для подавання води на верхні поверхи;

задіяти систему водяних завіс для обмеження поширення вогню галереями і транспортерами;

ужити заходів для захисту від води зерна та борошна в приміщеннях, що не горять;

ужити заходів для зупинення вентиляторів подання теплоносія до сушильної камери, припинення транспортування зерна із зерносушарні на склад та збільшити подання сирого зерна до сушарні.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у резервуарних парках для зберігання ЛЗР (ГР) та зріджених вуглеводневих газів:

руйнування резервуарів, закипання і викид ЛЗР (ГР);

утворення зон, що ускладнюють подачу вогнегасних речовин унаслідок обвалення покрівель резервуарів;

сильне теплове випромінювання від резервуара, що горить, потужні конвективні потоки продуктів горіння та зміна їх напрямків залежно від метеорологічних умов;

швидкий розвиток пожежі та поширення вогню технологічними лотками, розлитими ЛЗР (ГР), каналізаційними та іншими системами;

відсутність в окремих випадках обвалування резервуарних парків.

2. Під час розвідки пожежі в резервуарному парку КГП зобов’язаний визначити:

вид та кількість ЛЗР (ГР) у резервуарі, що горить, та в сусідніх резервуарах, рівні заповнення резервуарів, наявність у них донної ("підтоварної") води, характер руйнування покрівлі резервуарів;

стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруд, шляхи можливого розтікання ЛЗР (ГР) у разі їх спінювання та викиду або руйнування резервуара;

наявність і стан виробничої та зливової каналізації, оглядових колодязів і гідрозатворів;

можливість відкачування ЛЗР (ГР) з резервуарів і заповнення їх водою чи парою;

наявність, стан і можливість використання стаціонарних установок (засобів) пожежогасіння, наявність на об’єкті протипожежного водопостачання і піноутворювача, можливість швидкої доставки піноутворювача із сусідніх об’єктів.

3. Під час підготовки пінної атаки в резервуарному парку КГП зобов’язаний:

уточнити розрахунок сил і засобів для проведення пінної атаки та схему їхньої розстановки;

зосередити на місці пожежі та підготувати до дій розрахункову кількість особового складу, засобів теплового захисту, пожежно-рятувальної техніки, засобів пінного пожежогасіння, необхідний запас піноутворювача, організувати водопостачання;

визначити особовий склад і керівників розрахунків з числа осіб начальницького складу для встановлення та забезпечення роботи пінопідйомників, пожежних автодрабин з генераторами піни і стволів для їх захисту;

довести до особового складу план проведення пінної атаки, завдання пожежним розрахункам і порядок дій, заходи безпеки, сигнали на початок і припинення пінної атаки, відхід з небезпечної зони в разі загрози закипання чи викиду нафтопродукту з резервуара. Перевірити знання особовим складом своїх обов’язків під час проведення пінної атаки.

4. Під час гасіння пожежі в резервуарному парку КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

визначити кількість сил і засобів для гасіння пожежі, скласти схему їх розстановки та організувати зосередження на місці проведення робіт;

визначити з числа начальницького складу осіб, що забезпечать організацію відключення комунікацій резервуарів, охолодження резервуарів, що горять, і сусідніх з ними, підготовку пінної атаки, дотримання правил безпеки праці;

визначити порядок використання об’єктових установок пожежогасіння та стаціонарних засобів охолодження резервуарів;

забезпечити доступ обслуговувального персоналу об’єкта до запірної арматури для проведення операцій з перекриття та припинення подання ЛЗР (ГР) і зріджених вуглеводневих газів, використовуючи для їх захисту стволи-розпилювачі, стволи "А" та лафетні стволи;

організувати виведення до безпечної зони залізничних цистерн, автозаправників тощо;

увести стволи "А" та лафетні стволи для охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними резервуарів;

розпочинати подачу піни чи вогнегасного порошку на гасіння тільки після завершення підготовки розрахункової кількості сил і засобів (з урахуванням резерву) для гасіння і охолодження резервуарів. У разі горіння ЛЗР (ГР) в обвалуванні пінні або порошкові стволи вводити негайно;

зосередити всі сили і засоби у разі горіння декількох резервуарів та недостатньої кількості сил і засобів для їх одночасного гасіння на гасінні резервуара, який найбільше загрожує сусіднім резервуарам, що не горять, технологічному обладнанню, будівлям і спорудам. Після ліквідації пожежі на першому резервуарі сили та засоби перегрупувати для почергового гасіння інших резервуарів;

організовувати гасіння пожежі з навітряної сторони, використовуючи пінопідйомники, пожежні автодрабини та автопідіймачі;

використовувати піну або вогнегасний порошок для гасіння ЛЗР (ГР) у "кишенях" резервуара. Пожежні стволи можуть подаватися через отвори в стінках резервуара;

організувати у разі застосування комбінованого способу гасіння пожежі "порошок-піна" подачу порошку в осередок пожежі, а після припинення горіння подати піну для запобігання відновленню горіння;

організувати у разі горіння темного нафтопродукту в резервуарі безперервне спостереження за прогріванням ЛЗР (ГР) для попередження його викиду, за наявності в резервуарі донної ("підтоварної") води організувати її відкачування або зливання;

організувати покриття піною розливу та подавання піни на поверхню ЛЗР (ГР) протягом усього часу перебування людей в обвалуванні у разі проведення робіт з гасіння пожежі в зоні розливу ЛЗР (ГР) усередині обвалування;

організувати позначення периметра підземного резервуара та сусідніх з ним резервуарів у разі горіння ЛЗР (ГР) у ньому;

здійснювати подачу піни протягом розрахункового часу гасіння пожежі після припинення горіння резервуара та слідкувати за тим, щоб нею було постійно покрито всю поверхню резервуара;

до роботи зі стволами особовий склад допускається тільки одягнений у теплозахисні пожежні костюми;

ужити заходів для недопущення до небезпечної зони (в обвалування) особового складу пожежно-рятувальних підрозділів і обслуговувального персоналу об’єкта безпосередньо не задіяного до гасіння. Заміну ствольників організовувати по черзі для зменшення кількості людей, які одночасно можуть перебувати в небезпечній зоні (в обвалуванні);

вимагати від адміністрації об’єкта створення загороджувальних валів з піску або землі для обмеження розтікання ЛЗР (ГР) у разі відсутності обвалування резервуарного парку та визначити додаткові заходи безпеки під час гасіння пожежі.

У виняткових випадках, у разі недостатньої кількості сил і засобів для гасіння резервуара, КГП приймає рішення про проведення відкачування нафтопродукту фахівцями об’єкта. Під час проведення робіт має здійснюватися охолодження стінок резервуара.

5. Під час гасіння зріджених вуглеводневих газів у резервуарах КГП зобов’язаний організувати:

подачу потужних водяних стволів, задіяння стаціонарних лафетних установок і системи зрошення для охолодження ємностей, що горять, та сусідніх з ними ємностей. Особлива увага звертається на захист запірної арматури ємностей і трубопроводів, що підходять до неї;

перепускання разом з адміністрацією об’єкта зріджених вуглеводневих газів з ємностей, що горять, та із сусідніх ємностей у вільні або випускання газу у факел з метою зниження тиску в ємностях. У разі спорожнення ємностей за можливості передбачити заповнення їх інертним газом.

6. Обстановка, що може скластися під час пожеж на складах нафтопродуктів, що зазнали артилерійських обстрілів, ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню:

повторні обстріли складів нафтопродуктів;

одночасне пошкодження внаслідок падіння уламків ракет та горіння декількох резервуарів або всього складу нафтопродуктів, у тому числі через відсутність в окремих випадках обвалування;

розтікання нафтопродуктів за межі резервуарного парку та створення загрози поширення пожеж на сусідні об’єкти і населені пункти;

горіння струменів нафтопродуктів, які витікають під тиском із утворених після уражень отворів резервуарів;

розгерметизація вцілілих резервуарів з нафтопродуктами та подальшим вибухом пароповітряної суміші;

повторне відновлення горіння через самозаймання парів нафтопродуктів у пошкоджених резервуарах;

затримка виїзду сил і засобів пожежно-рятувальних підрозділів;

тимчасове призупинення оперативних дій під час гасіння пожежі для відведення та укриття особового складу в разі загрози повторного обстрілу;

руйнування систем пожежогасіння, протипожежного водопостачання, електропостачання, пошкодження насосного обладнання, пожежних водойм і резервуарів із запасом води для пожежогасіння та місць зберігання запасу піноутворювача;

забруднення території боєприпасами, що не вибухнули, та їх вибухонебезпечними залишками;

пошкодження залізничних цистерн на під’їзних коліях та зливо-наливних естакадах, розтікання нафтопродуктів, що горять на прилеглій території;

відсутність обслуговуючого персоналу на складах нафтопродуктів.

7. Організація оперативних дій під час гасіння пожеж на складах нафтопродуктів після обстрілів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

сили і засоби вводяться на вирішальному напрямку з урахуванням обстановки та загрози повторного обстрілу;

у випадку горіння нафтопродуктів у межах обвалування внаслідок масового руйнування резервуарів за недостатності сил і засобів основні зусилля пожежно-рятувальних підрозділів спрямовуються на захист сусідніх вцілілих резервуарів, що не горять, та забезпечення контрольованого вигорання нафтопродуктів;

для захисту вцілілих резервуарів, що не горять, подаються потужні струмені води для їх охолодження та, за наявності, використовуються стаціонарні установки зрошування;

за наявності достатньої кількості сил і засобів організовується гасіння ємностей, цистерн та розливу нафтопродуктів;

у разі руйнування обвалування резервуару (групи резервуарів) та розтікання нафтопродуктів, що горять, за його межі, організовується облаштування додаткових обвалувань та спрямовуючих валів для локалізації поширення розливу чи відведення його в безпечне місце;

за можливості та наявності достатньої кількості сил і засобів проводиться пінна атака для гасіння нафтопродуктів в обвалуванні, а також у незруйнованих резервуарах, що горять;

у разі знаходження залізничних цистерн на під’їзних коліях та зливо-наливних естакадах складу нафтопродуктів організовується їх відведення у безпечне місце за межами зони ураження за допомогою маневрових локомотивів;

у разі горіння залізничних цистерн після їх виведення з території складу нафтопродуктів організовується їх розчеплення та відведення в безпечне місце.

8. Під час гасіння пожеж на складах нафтопродуктів після обстрілів КГП зобов’язаний:

з’ясувати наявність руйнувань, завалів та інших перешкод на шляхах руху пожежно-рятувальних підрозділів до місця гасіння пожежі;

визначити ступінь руйнувань, стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруд, шляхи можливого розтікання нафтопродуктів у разі їх спінювання та викиду або руйнування резервуарів;

встановити наявність вибухонебезпечних предметів і залишків боєприпасів на місці гасіння пожежі;

організувати розвідку, встановити розмір фронту і глибину зони суцільних пожеж, напрям їх поширення, кількість осередків горіння, вид нафтопродуктів, що зберігаються, напрям і швидкість приземистого вітру;

визначити способи гасіння пожежі, потребу сил і засобів для локалізації пожежі або зменшення інтенсивності теплового випромінювання, а також необхідність застосування безпілотних систем для проведення розвідки та гасіння пожеж;

з’ясувати місце розташування, вид та стан джерел протипожежного водопостачання, у випадку недостатньої кількості води на об’єкті вжити заходів для її підвозу або подачі шляхом перекачування;

визначити місця для укриття особового складу на випадок повторного обстрілу;

довести до особового складу завдання і порядок дій пожежних розрахунків з охолодження резервуарів, заходи безпеки, сигнал відходу з небезпечної зони та укриття в разі загрози закипання чи викиду нафтопродуктів з резервуарів, а також сигнал на випадок повторного обстрілу;

за можливості здійснити стаціонарне встановлення пожежних стволів;

здійснювати постійний контроль температури нафтопродуктів у резервуарах з використанням тепловізійних засобів.

9. Під час обстрілу або загрози повторного обстрілу оперативні дії щодо гасіння пожежі тимчасово припиняються, а особовий склад відводиться в безпечне місце.

1. Обстановка, що може скластися під час горіння газових і нафтових фонтанів:

сильне теплове випромінювання та конвективні потоки;

деформація і руйнування будівельних конструкцій, технологічного обладнання та завалення ними свердловини, що ускладнює подавання вогнегасних речовин на гасіння;

повторне загоряння газу чи нафти від нагрітих металевих конструкцій і технологічного обладнання після ліквідації горіння;

гасіння пожежі тривалий час;

загазованість місцевості.

2. Під час підготовки до гасіння газового або нафтового фонтанів КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

розробити тактичний план гасіння, визначити оперативні дільниці, організувати систему зв’язку на місці проведення робіт. Залежно від типу фонтана прийняти один з таких способів гасіння:

закачуванням води до свердловини чи закриттям засувок превентора і противикидного обладнання;

водяними струменями лафетних стволів;

газоводяними струменями від автомобілів газоводяного гасіння;

імпульсним поданням порошку спеціальними установками;

вихоропорошковим способом;

вогнегасним порошком від пожежно-рятувальних автомобілів;

комбінованим способом;

вибуховою хвилею від підриву спеціального заряду;

зосередити на місці пожежі розрахункову кількість сил і засобів та створити запас вогнегасних речовин;

забезпечити особовий склад теплозахисними пожежними костюмами та іншими засобами захисту;

організувати прикриття водяними стволами особового складу і техніки спеціальних формувань з попередження та ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, а також технічного персоналу об’єкта під час розчищення ними гирла свердловини від обладнання, металоконструкцій та інших матеріалів;

організувати для гасіння пожежі систему безперервного водопостачання від водоймищ. У разі тривалих пожеж прокладати до фонтанів металеві трубопроводи діаметром 100-150 мм, обладнати їх з’єднувальними головками і засувками. У зоні високих температур використовувати непрогумовані напірні рукави (за наявності);

провести тренування особового складу з відпрацювання тактичного плану гасіння газового (нафтового) фонтану.

3. Під час закривання засувки превентора чи закачування води через обладнання на гирлі КГП зобов’язаний:

забезпечити охолодження обладнання на гирлі свердловини;

зрошувати водою та постійно захищати водяними струменями усіх працівників, які здійснюють закривання засувки чи превентора.

4. Під час гасіння фонтана струменями води КГП зобов’язаний:

ліквідувати перед початком гасіння окремі осередки горіння навколо фонтана;

розмістити розрахункову кількість стволів навколо гирла свердловини з навітряної сторони по дузі 210-270° на відстані 6-8, але не далі 15 м;

визначити головний пожежний ствол, за яким мають синхронізуватися положення інших стволів під час гасіння факела фонтана;

спрямувати струмені води під основу факела фонтана, а потім синхронно та повільно піднімати їх вгору, фіксуючи через кожні 1-2 м на 30-50 секунд.

5. Під час гасіння фонтана за допомогою автомобілів газоводяного гасіння КГП зобов’язаний:

ліквідувати перед початком гасіння окремі осередки горіння навколо фонтана;

установити розрахункову кількість автомобілів газоводяного гасіння на відстані не більше 15 м від гирла свердловини і трактори для їх страхування та за командою розпочати гасіння фонтана;

призначити відповідального за синхронізацію роботи автомобілів у разі залучення декількох автомобілів газоводяного гасіння.

6. Під час гасіння фонтана на морських газонафтових промислах КГП зобов’язаний:

залучити до гасіння пожежні судна та враховувати метеорологічну ситуацію;

ужити заходів для обмеження площі нафтової плівки, що горить, використовуючи бонові загородження, спеціальні сорбенти та інші засоби;

установити можливість висадки пожежного десанту на окремих морських платформах та естакадних майданчиках;

організувати взаємодію пожежно-рятувальних підрозділів з іншими залученими на допомогу службами.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на газо-, нафто-, продуктопроводах:

сильне теплове випромінювання та конвективні потоки під час пожежі;

перекачка легкозаймистих, горючих рідин і газів може здійснюватися під тиском до 60-80 атмосфер;

під час аварії на газо-, нафто-, продуктопроводах утворюються зони з вибухонебезпечною концентрацією газо-, пароповітряних сумішей, що за наявності джерел запалювання може призвести до вибуху.

2. Під час розвідки пожежі на газо-, нафто-, продуктопроводах КГП зобов’язаний:

визначити межі зон загазованості, наявність загрози людям, найближчим будинкам і спорудам;

установити розмір та форму пожежі;

визначити загрозу розтікання нафтопродуктів чи вибуху горючих газів;

уточнити місця розташування засувок для перекриття трубопроводів.

3. Під час гасіння пожеж на газо-, нафто-, продуктопроводах КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

організувати евакуацію людей, у тому числі з населених пунктів та об’єктів, що потрапили до зони загазованості;

установити контроль за концентрацією газоповітряних сумішей по периметру зони загазованості;

організувати в межах зони загазованості знеструмлення ліній електропередач, населених пунктів, об’єктів і контактних ліній електрифікованої залізниці, припинення руху автомобільного та залізничного транспорту;

виставити пересувні пости на пожежних автоцистернах для захисту населених пунктів і небезпечних об’єктів;

організувати перекриття засувок для відключення аварійних ділянок газо-, нафто-, продуктопроводів;

ужити заходів щодо обмеження площі розливу шляхом облаштування тимчасових земляних порогів і відвідних каналів у разі розтікання нафтопродуктів;

визначити тактичні прийоми гасіння пожеж на газо-, нафто-, продуктопроводах за властивостями речовин, що перекачуються, масштабами аварії, рельєфом місцевості, наявністю загрози найближчим будинкам та спорудам;

здійснювати гасіння розливу світлих нафтопродуктів глибиною до 5 см потужними компактними струменями води, якщо розлив має більшу глибину - застосовувати піну.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних підприємствах:

наявність у технологічних апаратах, комунікаціях і ємностях горючих речовин під тиском і в нагрітому стані, що створює загрозу вибуху, розтікання горючих рідин, хімічних речовин та їх розплавів;

можливе факельне горіння газів, горючих рідин, хімічних речовин та їхніх розплавів у місцях розгерметизації технологічних апаратів, комунікацій і ємностей під тиском;

наявність токсичних речовин у газоподібному, рідкому і твердому стані, токсичних продуктів термічного розкладання хімічних речовин;

утворення зон хімічного зараження та розповсюдження небезпечних речовин у приміщеннях, територією і в повітрі;

наявність хімічних речовин, для гасіння яких необхідно застосовувати спеціальні засоби пожежогасіння.

2. Під час розвідки пожежі на хімічному, нафтохімічному та нафтопереробному підприємствах КГП зобов’язаний установити:

загрозу вибуху та руйнування технологічного обладнання і комунікацій;

наявність запірної та дихальної арматури в технологічних апаратах, комунікаціях і ємностях, проходження трас електричних кабелів і контрольно-вимірювальних приладів, наявність у будівлях і спорудах металевих несучих конструкцій та заходи, яких ужито для їхнього захисту;

наявність, кількість і місцезнаходження хімічних речовин, здатних спричинити вибух, опіки, отруєння, бурхливе термічне розкладання або викид агресивних і отруйних мас, способи захисту чи видалення цих речовин з небезпечної зони;

наявність та місцезнаходження речовин, здатних інтенсивно взаємодіяти з водою та іншими вогнегасними речовинами;

наявність на об’єкті спеціальних засобів пожежогасіння, можливість і доцільність їх застосування;

місця можливого виникнення пожежі чи вибуху в разі знеструмлення об’єкта, припинення подавання до технологічного обладнання води, пари, інертних газів чи холодоагентів;

наявність на об’єкті апаратів, обладнання і трубопроводів, що нагріваються до високих температур, за нормального протікання технологічних процесів виробництва;

наявність технологічних установок, негайна аварійна зупинка яких неможлива за технічних умов;

загрозу переходу вогню або поширення аварії до сусідніх цехів, установок, можливість і доцільність перекриття вентиляційних систем і виробничих комунікацій, можливість видалення горючих речовин, зниження тиску і температури в технологічних апаратах;

способи відведення води з приміщень цеху (установки) і прилеглої території в разі тривалого гасіння пожежі;

необхідність залучення локомотивів для відтягування з небезпечної зони вантажних вагонів і цистерн з НХР, ЛЗР тощо.

3. Під час гасіння пожежі на хімічному, нафтохімічному та нафтопереробному підприємствах КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

вжити заходів щодо рятування людей разом зі спеціалізованими службами об’єкта;

забезпечити особовий склад разом з адміністрацією об’єкта захисним одягом закритого типу та використовувати ЗІЗОД;

застосовувати для гасіння засоби з урахуванням властивостей речовин, що горять. Для гасіння пожежі задіяти об’єктові установки пожежогасіння. Оперативні дії узгоджувати з обслуговувальним персоналом та враховувати метеорологічні умови;

забезпечити одночасно з гасінням пожежі охолодження конструкцій будівель, технологічних установок і апаратів, яким загрожує висока температура;

не допускати потрапляння води на апарати, обладнання і трубопроводи, які за умовами технологічного процесу працюють за високих температур і під тиском. Порядок їх захисту та охолодження узгоджувати з фахівцями об’єкта;

забезпечити на початковій стадії гасіння максимальну витрату води у разі горіння каучуку або гумових технічних виробів, після зниження інтенсивності горіння водяні стволи замінити на пінні;

ужити заходів для охолодження розгерметизованих комунікацій, апаратів і трубопроводів, де відбувається факельне горіння газу;

організувати подавання розпилених струменів води для захисту і охолодження апаратів і трубопроводів, що мають теплоізоляцію;

виставити пости і дозори на автомобілях із засобами гасіння для ліквідації нових осередків пожежі, що можуть виникнути внаслідок вибуху;

ужити заходів для створення загороджувальних валів з піску, землі та гравію з метою обмеження розтікання горючих рідин і речовин, що плавляться;

організувати із залученням відповідних служб об’єкта постановку водяної завіси по фронту руху хмари НХР;

організувати разом з керівником робіт з ліквідації аварії відведення води за допомогою технічних і підручних засобів у разі тривалих пожеж і за неможливості відведення води з приміщень цеху (установки) та прилеглої до них території через промислову каналізацію;

ужити заходів для попередження вибуху шляхом заповнення водяною парою або інертним газом та інтенсивного охолодження у разі загрози переходу чи поширення аварії на технологічні апарати, що працюють під вакуумом;

організувати санітарну обробку особового складу та дегазацію техніки і ПТО після гасіння пожежі у разі наявності небезпечних хімічних речовин за рекомендацією медичної служби об’єкта.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у спиртосховищах:

унаслідок вибуху пароповітряної суміші в резервуарі його покрівля може частково або повністю відриватися від стінок, вогонь поширитися на сусідні резервуари, інші частини будівлі спиртосховища та розташовані поруч об’єкти. Загроза значно зростає в разі порушення цілісності або руйнування резервуара та виходу палаючого спирту в обвалування і за його межі;

горіння частини або всієї поверхні спирту;

виникнення факельного горіння спиртовмісної рідини на дихальній арматурі, у місцях з’єднання пінокамер і технологічного обладнання зі стінками (покрівлею) резервуара та в місцях утворення тріщин;

утворення "кишень" унаслідок часткового руйнування стаціонарної покрівлі та деформації стінок резервуара, що ускладнює гасіння пожежі;

складність подавання вогнегасних речовин у резервуари спиртосховищ закритого типу через малу відстань від покрівлі резервуара до перекриття.

2. Під час розвідки пожежі КГП зобов’язаний визначити:

місце та площу пожежі, шляхи поширення горіння;

наявність загрози людям, їх перебування, шляхи та способи рятування;

тривалість горіння в резервуарі до моменту прибуття пожежно-рятувальних підрозділів;

кількість і вид спиртовмісної рідини в резервуарі, що горить, та в сусідніх резервуарах, рівні їх заповнення, характер руйнування резервуарів;

вплив теплового випромінювання на сусідні резервуари та необхідність їх охолодження;

стан резервуарів із спиртовмісними рідинами, наявність і цілісність обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруд у разі руйнування резервуара, шляхи можливого розтікання рідини;

небезпеку вибуху і руйнування технологічного обладнання під тиском;

наявність електроустановок під напругою, місця і способи відключення електроенергії та комунальних мереж;

можливість відкачування спиртовмісної рідини з резервуарів;

можливість заповнення резервуарів водою чи водяною парою;

працездатність дихальної арматури та необхідність її захисту;

шляхи та напрямки введення сил і засобів для оперативних дій;

місця розстановки пожежно-рятувальної техніки на позиціях і розташування резерву, безпечні шляхи відходу особового складу і техніки на випадок вимушеного відходу в разі виникнення загрози руйнування резервуара або посилення впливу небезпечних чинників пожежі;

позиції ствольників, шляхи виходу їх на позиції та відходу;

розташування найближчих джерел протипожежного водопостачання, первинних засобів пожежогасіння та можливість їх використання, наявність і можливість використання стаціонарних систем пожежогасіння, наявність вогнегасних речовин і можливість швидкої їх доставки із сусідніх об’єктів;

наявність і можливість використання насосів-підвищувачів для підвищення тиску в мережі водопостачання;

необхідність та можливість відведення води з обвалування та її повторного використання для охолодження резервуарів;

наявність і стан виробничої та зливової каналізації, оглядових колодязів і гідрозатворів;

необхідність і місця розкривання або розбирання конструкцій;

необхідність вирізання отворів у стінках резервуара для подачі вогнегасних речовин, наявність для цього необхідного обладнання;

необхідність евакуації майна, а також його захисту від небезпечних чинників пожежі та впливу вогнегасних речовин.

3. Під час гасіння пожежі у спиртосховищі КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

визначити кількість сил і засобів для проведення оперативних дій та створити їх резерв;

увести стволи на охолодження резервуара, що горить, та сусідніх резервуарів;

організувати розведення спиртовмісної рідини водою або водним розчином піноутворювача (за потреби);

підготувати та провести пінну атаку для гасіння пожежі;

забезпечити контроль і необхідне реагування в разі зміни обстановки на пожежі, дотримання особовим складом заходів безпеки.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на новобудовах і об’єктах, що реконструюються:

використання горючих матеріалів для утеплення та оздоблення зовнішніх стін і приміщень;

зберігання та використання на будівельних майданчиках горючих матеріалів, балонів з киснем і горючими газами, карбіду кальцію;

експлуатація значної кількості тимчасових електромереж під напругою;

можливість поширення вогню через отвори та прорізи в міжповерхових перекриттях новобудов і об’єктів, що реконструюються;

відсутність огорожі на висотах, сходових клітках, у місцях розташування отворів і прорізів тощо;

перебування людей у нічний час у пристосованих для тимчасового проживання приміщеннях.

2. Під час гасіння пожежі на новобудовах та об’єктах, що реконструюються, КГП зобов’язаний:

установити наявність людей, шляхи і способи їх рятування та евакуації;

відключити електроенергію та встановити місця зберігання небезпечних речовин і матеріалів;

подати стволи на захист несучих конструкцій будівель, риштувань, драбин (трапів), переходів;

організувати подачу потужних водяних струменів під час горіння матеріалів ззовні будинку, не допускати поширення вогню всередину будівлі;

організувати під час розвинутих пожеж подачу лафетних стволів і ручних стволів з великою витратою води всередину будівлі;

організувати розбирання горючих матеріалів, створюючи протипожежні розриви, у разі неможливості подачі необхідної кількості стволів;

визначити позиції ствольників, шляхи виходу їх на позиції та відходу;

здійснювати гасіння в окремих випадках стволами, що подаються за допомогою пожежних автодрабин, автопідіймачів та баштових кранів.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на рухомому складі залізничного транспорту, на товарних і сортувальних станціях:

значна кількість рухомого складу з пасажирами і вантажами;

швидке розповсюдження вогню усередині пасажирських вагонів та поширення пожежі на сусідні поїзди, будівлі, споруди;

складність установлення виду речовин, що горять;

загроза людям, які перебувають у вагонах поїзда, що горить, і сусідніх із ним поїздів, виникнення паніки;

розтікання з пошкоджених цистерн горючих, токсичних і отруйних рідин, утворення загазованих зон на прилеглій території;

ускладнення для під’їзду пожежно-рятувальних автомобілів і прокладання рукавних ліній до місця пожежі через велику кількість залізничних колій та безперервний рух потягів;

віддаленість місця пожежі від пожежно-рятувальних підрозділів і джерел водопостачання, тривалий час слідування сил і засобів до місця виклику, відсутність під’їзних шляхів;

наявність контактних мереж під високою напругою.

2. Під час слідування до місця пожежі КГП зобов’язаний через ПЗЧ (ОКЦ) уточнити у диспетчера залізниці:

місцезнаходження рухомого складу, що горить, наявність доріг і під’їздів до нього, вид вантажу (вибухові, отруйні, радіоактивні речовини тощо), що знаходяться у вагонах (цистернах);

чи вислано маневровий локомотив і бригаду фахівців для зняття залишкової напруги, час відправлення пожежних і ремонтно-відновлювальних поїздів залізниці до місця пожежі.

3. Під час пожежі рухомого складу на залізничному транспорті, товарних і сортувальних станціях КГП зобов’язаний:

установити місцезнаходження рухомого складу та вид вантажу у вагонах (цистернах), що горять;

ужити заходів для розчеплення поїзда та відведення сусідніх вагонів від вагонів, що горять, знеструмлення електромереж та зняття залишкової напруги;

організувати захист і виведення з небезпечної зони вагонів, що не горять, насамперед пасажирських вагонів з людьми, вагонів з вибуховими і токсичними речовинами, цистерн з легкозаймистими і горючими рідинами та горючими газами;

організувати взаємодію з аварійними службами залізниці та постійний зв’язок з диспетчером залізниці для координації дій і консультації з питань евакуації вагонів та переміщення поїздів;

визначити шляхи і способи прокладання рукавних ліній з урахуванням руху чи маневрування поїздів. Прокладання рукавних ліній організовувати вздовж залізничних колій, під рейками, через підземні та надземні переходи;

розпочинати гасіння пожежі в районі проходження контактних електромереж тільки після отримання письмового допуску на гасіння від уповноважених на те посадових осіб залізниці відповідно до форми допусків на гасіння пожежі та (або) ліквідацію наслідків аварії, зокрема допуск на проведення гасіння пожежі на енергетичному об’єкті;

організувати обвалування та відведення розливів у безпечне місце у разі розтікання легкозаймистих і горючих рідин;

ужити заходів щодо захисту особового складу від отруєння токсичними речовинами та опромінення від радіоактивних речовин, що можуть знаходитися на місці пожежі;

вимагати у відповідних служб залізниці у разі пожежі в рухомому складі на перегонах відправлення до місця пожежі залізничних цистерн з водою, маневрових локомотивів, пожежних і ремонтно-відновлювальних поїздів, платформ для доставки пожежно-рятувальних автомобілів, знеструмлення електромережі і зняття залишкової напруги з контактної мережі.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у наземних і підземних спорудах метрополітену:

наявність значної кількості людей на станціях, у переходах, вагонах електропоїздів, фойє, складність їх евакуації, виникнення паніки;

швидке поширення вогню і нагрітих до високої температури продуктів горіння вздовж поїзду за напрямом руху повітряного потоку;

складність доступу особового складу до місця пожежі та подачі вогнегасних речовин;

наявність на станціях і в тунелях електромереж та електрообладнання під високою напругою.

2. Під час розвідки пожежі в підземних спорудах метрополітену (у межах діючих станцій метрополітену) КГП зобов’язаний установити:

місцезнаходження рухомого складу та наявність у ньому людей;

можливість використання поїздів і ескалаторів метрополітену для евакуації пасажирів з платформи;

можливість використання внутрішнього пожежного водопроводу, а також спеціальних пристроїв і систем вентиляції для запобігання поширенню вогню та продуктів горіння;

загрозу поширення вогню з підземних споруд метрополітену до наземних.

3. Під час гасіння пожежі в підземних спорудах метрополітену (у межах діючих станцій метрополітену) КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі для управління силами і засобами та координації дій усіх служб на пожежі. До складу Штабу на пожежі долучити уповноважених представників метрополітену. Штаб на пожежі розташувати в безпечній зоні на станції, де виникла пожежа, направити на суміжні станції оперативні групи фахівців (представників);

розподілити оперативні дії на окремі етапи та сформувати групи для їх виконання, зокрема групи розвідки, рятування людей, прокладання магістральних ліній, гасіння пожежі тощо;

організувати проведення розвідки декількома розвідувальними групами в різних напрямках;

негайно організувати евакуацію і рятування людей, використовуючи для цього шляхові, ескалаторні, вентиляційні та перехідні тунелі. Насамперед використовувати шляхи евакуації, розташовані нижче рівня приміщень, де відбувається горіння, та переходи на інші станції;

ужити заходів для відключення електросилових пристроїв, установок і кабелів та отримати від адміністрації метрополітену письмовий допуск на гасіння пожежі згідно з формою допусків на гасіння пожежі та (або) ліквідацію наслідків аварії, зокрема допуск на проведення гасіння пожежі на енергетичному об’єкті;

визначити та організувати спільно з відповідною службою метрополітену режим роботи вентиляції, що забезпечує проведення безпечної евакуації пасажирів, обмеження поширення вогню та видалення диму;

направити одну ланку ГДЗС для прокладання магістральних рукавних ліній до розгалуження, іншу ланку ГДЗС - для прокладання робочих рукавних ліній до осередку пожежі від розгалуження та від внутрішніх пожежних кранів;

рукавні лінії прокладати балюстрадою одного з ескалаторів, використовуючи інші для евакуації пасажирів і переміщення особового складу. Рукавні лінії закріпляти рукавними затримками за металеві конструкції ліхтарів на балюстрадах ескалаторів;

подати стволи для гасіння пожежі рухомого складу, що знаходиться на станції, та організувати виведення вагонів, що не горять, у безпечну зону;

організувати з боку руху вентиляційного потоку подачу стволів для гасіння пожежі в рухомому складі, що знаходиться в тунелі. Розгалуження встановлювати перед поїздом, робочі лінії прокладати з обох боків поїзда, на гасіння подавати розпилену воду через двері та вікна вагонів. По мірі гасіння пожежі проводити розбирання конструкцій вагонів і проливання місць горіння;

використовувати піну для гасіння пожеж в ескалаторних тунелях з нахилом, приміщеннях, під платформами, кабельних тунелях і суміщених тягознижувальних підстанціях;

передбачити заземлення стволів під час гасіння пожежі водою та піною;

для проведення розвідки, рятування людей, виконання інших робіт під час гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену (у межах діючих станцій метрополітену) утворити групи газодимозахисників у складі двох ланок ГДЗС (3+3) кожна, командирів перших ланок призначити керівниками груп. У виняткових випадках допускається створювати групи у складі однієї ланки ГДЗС чисельністю п’ять осіб. На кожну працюючу групу газодимозахисників утворити резервну групу;

організувати на станції (у тунелі) КПП ГДЗС;

використовувати ЗІЗОД з терміном захисної дії не менше 90 хвилин на станціях метрополітену глибокого залягання. Для надання допомоги відповідним службам у підземних спорудах метрополітену за межами станцій (тунелях, тупиках тощо) використовувати ЗІЗОД з терміном захисної дії не менше 180 хвилин;

передбачити для організації зв’язку під час проведення оперативних дій, крім штатних засобів зв’язку пожежно-рятувальних підрозділів, використання місцевого телефонного зв’язку та установок гучномовного сповіщення метрополітену.

4. Гасіння пожеж у наземних спорудах метрополітену КГП зобов’язаний організувати з урахуванням вимог цього Статуту, конструктивних та планувальних особливостей комплексу метрополітену, особливу увагу звернути на недопущення поширення вогню з наземних споруд на ескалатори і в підземні споруди.

1. Обстановка, що може скластися під час пожежі на повітряному судні:

швидке поширення вогню в разі пошкодження паливної системи горючим оздобленням пасажирського салону, вибух балонів з газами систем життєзабезпечення повітряного судна;

загроза людям від токсичних продуктів горіння і високої температури, складність їх евакуації внаслідок заклинювання дверей і аварійних люків;

інтенсивне горіння алюмінієво-магнієвих та інших сплавів, з яких виготовлено вузли і деталі повітряного судна;

значне віддалення місця пожежі від джерел водопостачання;

складність під’їзду пожежно-рятувальної техніки та доставки вогнегасних речовин у разі посадки (аварії) повітряного судна за територією авіапідприємства.

2. Під час гасіння пожежі на повітряному судні, КГП зобов’язаний:

організувати взаємодію з керівником авіапідприємства;

зосередити необхідну кількість сил і засобів поблизу злітно-посадкової смуги у разі аварійної посадки повітряного судна, підготувати засоби індивідуального захисту особового складу (теплозахисні костюми, ЗІЗОД);

організувати в найкоротший термін евакуацію пасажирів з повітряного судна, за потреби здійснити розкривання дверей, аварійних люків та обшивки фюзеляжу в спеціально визначених місцях;

організувати у разі горіння палива під фюзеляжем його гасіння, насамперед у місцях розташування дверей та аварійних люків. Для гасіння використовувати піну, порошок або потужні водяні струмені з одночасним охолодженням фюзеляжу повітряного судна. У вітряну погоду подавати водяні струмені для змивання розлитого палива з бетону на ґрунт або до зливної каналізації, у безвітряну погоду розлив палива вкрити піною, вогнегасним порошком, двооксидом вуглецю або галогенованими вуглеводнями;

організувати подавання вогнегасних речовин на двигуни, до їх гондол, у кабіну пілотів та місця розташування балонів з газами і баків з паливом, для запобігання швидкому поширенню вогню фюзеляжем повітряного судна;

застосовувати для гасіння шасі повітряного судна компактні струмені водного розчину піноутворювача зі стволів "А" без насадок, напір має забезпечувати змивання розплавленого магнієвого сплаву. Ствольники в теплозахисних пожежних костюмах повинні перебувати на безпечній відстані від місця горіння;

здійснювати гасіння вогню всередині турбореактивних двигунів піною, вогнегасним порошком, двооксидом вуглецю або галогенованими вуглеводнями. Вогнегасні речовини подавати у двигун через забірник повітря та реактивне сопло;

організувати поворот повітряного судна за допомогою тягача для обмеження поширення вогню за вітром;

вжити заходів для захисту водяними струменями сусідніх повітряних суден під час пожежі повітряного судна на стоянці, організувати їх негайну евакуацію з небезпечної зони;

організувати для гасіння повітряних суден в ангарах:

використання стаціонарних установок пожежогасіння;

подавання потужних водяних струменів для охолодження несучих конструкцій ангара;

використання зовнішніх і пожежних драбин, стапелів і трапів для подачі стволів.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах, що знаходяться на воді, на суднах у портах, доках і затонах:

складне планування суден, наявність пустот у переборках і оздоблення їх горючими матеріалами, розвинена мережа комунікацій, значний запас дизельного палива в паливних баках;

значна кількість людей на пасажирських суднах, великі обсяги горючих рідин у танкерах, горючих вантажів на суховантажних суднах;

швидке поширення вогню горючим оздобленням приміщень, горючими вантажами у трюмах і на верхніх надбудовах та сильне нагрівання під час пожежі металевих конструкцій корпусу, переборок, палуби і обладнання;