Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

начальники міських (районних) управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;

начальники державних пожежно-рятувальних загонів та їх заступники;

начальники, особовий склад відділів (відділень, груп) з оперативного реагування та фахівці з оперативного реагування державних пожежно-рятувальних загонів;

начальники аварійно-рятувального загону спеціального призначення та загону технічної служби територіального органу ДСНС, аварійно-рятувального формування ДСНС центрального підпорядкування, їх перші заступники та заступники за напрямком реагування на надзвичайні ситуації, якщо в структурних підрозділах цих формувань здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежному кораблі (катері);

керівники структурних підрозділів аварійно-рятувального загону спеціального призначення, загону технічної служби територіального органу ДСНС, аварійно-рятувального формування ДСНС центрального підпорядкування, у яких здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежному кораблі (катері);

начальники пожежно-рятувальних частин (постів), командири пожежного корабля (катера) та їх заступники;

начальники караулів пожежно-рятувальних частин (постів);

начальники чергових змін частини спеціальної пожежної техніки, групи рятувальних робіт і пожежогасіння, відділення, в яких здійснюється чергування на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежно-рятувальних катерах, пожежно-рятувальних плавзасобах, спеціальних пожежно-рятувальних суднах;

командири відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях.

3. КГП є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучено до гасіння пожежі. КГП забезпечує організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу, збереження пожежно-рятувальної техніки та оснащення.

Ніхто не має права втручатися в дії КГП або відміняти його накази під час управління оперативними діями сил та засобів з рятування людей і гасіння пожежі, не взявши на себе керівництво гасінням пожежі в порядку, визначеному в пункті 5 глави 8 цього розділу.

4. КГП зобов’язаний:

провести розвідку, оцінити обстановку, визначити вирішальний напрямок та організувати оперативні дії сил і засобів на пожежі, поінформувати ПЗЧ (ОКЦ);

визначити необхідну кількість сил і засобів для проведення оперативних дій на пожежі. У разі необхідності викликати додаткові сили і засоби та організувати їхню зустріч;

організувати та особисто очолити рятування людей, використовуючи для цього наявні сили і засоби, ужити заходів щодо запобігання паніки;

організувати (за потреби) знеструмлення об’єкта, відключення його від газопостачання;

залежно від обстановки створити Штаб на пожежі, визначити місце його розташування, призначити НШ, НТ, НОД, інформацію за допомогою засобів радіозв’язку довести до відома всіх учасників гасіння;

створити за потреби оперативні дільниці на пожежі, визначити завдання їх керівникам;

безперервно слідкувати за обстановкою на пожежі та приймати рішення відповідно до її зміни;

організувати введення в дію сил і засобів, що прибувають, з урахуванням обраного вирішального напрямку, забезпечити безперебійну подачу вогнегасних речовин на гасіння пожежі;

створити резерв сил і засобів та організувати на тривалих пожежах позмінну роботу особового складу для його відпочинку і переодягання в сухий одяг тощо;

у разі залучення на пожежу значної кількості сил і засобів виділити в розпорядження НТ помічників, за потреби організувати групу тилу, забезпечити її транспортом і засобами зв’язку;

організувати (за потреби) пункт медичної допомоги;

організувати (за потреби) контрольно-пропускні пункти для контролю за входом до задимленої (зараженої) зони та виходом з неї сил і засобів залучених служб;

установити взаємодію з аварійними службами населеного пункту (об’єкта), які залучаються до гасіння пожежі;

організувати за можливості евакуацію майна;

інформувати Штаб на пожежі про прийняті рішення на оперативні дії сил і засобів, а також про місце свого перебування;

під час гасіння пожежі підтримувати постійний зв’язок із ПЗЧ (ОКЦ) та періодично інформувати про обстановку та прийняті рішення. Під час інформування вказати точну адресу пожежі та назву об’єкта, що горить (горіло), місце виникнення пожежі, її орієнтовну площу, необхідність рятування (евакуації) людей чи тварин, скільки їх врятовано (евакуйовано), чи є небезпека розвитку пожежі, загроза вибуху, дані про викид радіоактивних або небезпечних хімічних речовин, які сили і засоби введено в дію, чи потрібні додаткові сили і засоби;

у разі прибуття на пожежу старшої за посадою особи, доповісти про обстановку, прийняті рішення для гасіння пожежі та рятування людей, які сили і засоби зосереджено на місці пожежі, уведено в дію та викликано додатково;

особисто впевнитися в ліквідації пожежі, визначити необхідність і тривалість догляду за місцем ліквідованого горіння;

ужити заходів щодо збору відомостей для підготовки інформації про пожежу, збереження за можливості від надмірних руйнувань первинного місця виникнення пожежі та предметів, що могли бути причиною пожежі;

вимагати від учасників гасіння пожежі дотримання правил безпеки праці;

визначити порядок повернення з місця пожежі пожежно-рятувальних підрозділів і аварійних служб.

5. Під час визначення необхідної кількості додаткових сил і засобів для гасіння пожежі КГП повинен ураховувати:

на скільки пожежа може поширитися до прибуття додатково викликаних сил і засобів;

потрібну кількість сил і засобів для подачі вогнегасних речовин, необхідність підвезення води чи організації її перекачування;

обсяг робіт з рятування людей, розкриття і розбирання конструкцій будівель та евакуації майна;

необхідність залучення спеціальних аварійних служб.

6. У разі зміни обстановки на пожежі КГП повинен провести перегрупування сил і засобів для безперервного здійснення оперативних дій на вирішальних напрямках.

7. Накази на проведення оперативних дій повинні бути короткими, точними та зрозумілими. Залежно від змісту накази можуть доводитися до виконавців безпосередньо КГП, через Штаб на пожежі, за допомогою технічних засобів зв’язку або через зв’язкових.

8. КГП має право:

віддавати накази щодо організації гасіння пожежі та вимагати їх виконання від усіх залучених підрозділів;

приймати рішення щодо припинення оперативних дій у разі загрози життю та здоров’ю учасників гасіння;

на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі;

на повну та достовірну інформацію, у тому числі про об’єкти і території, на яких проводиться гасіння пожеж.

1. Штаб на пожежі утворюється для організації управління та координації оперативних дій усіх залучених підрозділів і служб під час гасіння пожежі та є робочим органом КГП.

Рішення про утворення і ліквідацію Штабу на пожежі, призначення НШ, його персонального складу та місця його розгортання приймає КГП.

2. Штаб на пожежі утворюється:

на всіх великих і складних пожежах;

у разі утворення трьох і більше ОД на пожежі;

у разі залучення сил і засобів за підвищеним номером виклику;

за потреби узгодження оперативних дій з черговим інженерно-технічним персоналом та адміністрацією об’єкта, де виникла пожежа;

за рішенням КГП.

3. Штаб на пожежі розташовується в найбільш зручному для управління силами і засобами місці, забезпечується штабним столом відповідно до ескізу штабного столу (додаток 1), необхідним обладнанням, технічними засобами зв’язку та управління, оперативною документацією відповідно до оперативної обстановки під час гасіння пожежі (додаток 2).

Місце розташування Штабу на пожежі позначається на штабному столі червоним прапорцем, який виготовлено із заліза або пластику, з написом білого кольору "Штаб" світловідбивною фарбою, а вночі - додатково світловим покажчиком червоного кольору з написом "Штаб".

4. Штаб на пожежі організовує:

виконання рішень, наказів КГП, контролює виконання поставлених завдань;

розвідку пожежі в процесі її гасіння, збирання відомостей та інформування КГП у разі зміни обстановки;

облік сил і засобів на пожежі, ведення оперативної документації;

зустріч та розстановку підрозділів на ОД;

створення резерву сил і засобів на пожежі;

зв’язок на пожежі;

освітлення місця роботи пожежно-рятувальних підрозділів (за необхідністю);

КПП і пости безпеки ГДЗС;

взаємодію з аварійними службами населеного пункту (об’єкта);

харчування в разі тривалих пожеж (понад три години), обігрів особового складу за умови низьких температур та захист від теплового випромінювання;

матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів, що працюють на пожежі.

5. Керівництво роботою Штабу на пожежі здійснює НШ. До складу Штабу на пожежі, як правило, входять: НТ, помічники НШ і НТ, представник підрозділу матеріально-технічного забезпечення, а також представники залучених служб населеного пункту (об’єкта), адміністрації об’єкта та місцевих органів влади.

6. НШ підпорядковується КГП, є його заступником, забезпечує виконання рішень КГП та виконання Штабом на пожежі завдань, визначених цим Статутом.

НШ протягом усього періоду гасіння пожежі має постійно перебувати на місці розташування Штабу на пожежі. Під час гасіння складних пожеж НШ з дозволу КГП призначає помічників з числа начальницького складу та делегує їм частину своїх повноважень щодо виконання завдань Штабу на пожежі.

7. НШ на пожежі зобов’язаний:

вивчати обстановку на пожежі шляхом організації безперервної розвідки та отримання даних від НОД;

доповідати КГП результати розвідки та інформацію щодо обстановки і ходу гасіння пожежі на оперативних дільницях;

викликати за рішенням КГП додаткові сили і засоби, доводити накази КГП до керівників підрозділів, НОД, НТ;

за потреби самостійно приймати рішення щодо рятування людей та гасіння пожежі з подальшою доповіддю КГП;

організовувати зв’язок на пожежі;

проводити розстановку сил і засобів відповідно до прийнятих КГП рішень на оперативні дії;

здійснювати контроль за виконанням наказів КГП і Штабу на пожежі;

створювати резерв сил і засобів на місці пожежі;

викликати за потреби аварійні служби населеного пункту (об’єкта) і організовувати взаємодію з ними;

інформувати ОКЦ про обстановку на пожежі та результати оперативних дій;

організовувати ведення оперативної документації Штабу на пожежі.

8. НШ на пожежі має право:

давати розпорядження щодо організації гасіння пожежі, дотримання встановлених норм безпеки та вимагати їх виконання від підлеглого йому особового складу;

на повну та достовірну інформацію, у тому числі про об’єкти і території, на яких проводиться гасіння пожеж;

на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі;

вимагати від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання забезпечення безоплатного харчування для всіх учасників гасіння пожежі, що триває понад три години.

1. Тил на пожежі - комплекс заходів щодо забезпечення оперативних дій сил і засобів на місці пожежі.

До основних завдань тилу на пожежі належать:

організація розвідки джерел протипожежного водопостачання;

зустріч та розстановка на джерела протипожежного водопостачання пожежно-рятувальних автомобілів;

забезпечення безперервної подачі вогнегасних речовин та роботи пожежно-рятувальної техніки;

забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів, що працюють на пожежі, ПММ, вогнегасними речовинами, спеціальним пожежно-технічним оснащенням та обладнанням;

ведення обліку резерву сил і засобів, вогнегасних речовин, пожежних рукавів, засобів індивідуального захисту органів дихання та зору тощо;

охорона магістральних рукавних ліній.

2. НТ на пожежі призначають особу з числа начальницького складу пожежно-рятувального підрозділу або найбільш досвідченого командира відділення, у районі виїзду якого виникла пожежа. НТ забезпечує належне функціонування тилу на пожежі та підпорядковується КГП і НШ. У разі залучення до гасіння пожежі значної кількості сил і засобів для НТ призначаються помічники (за потреби).

НТ зобов’язаний:

провести розвідку джерел протипожежного водопостачання та організовувати взаємодію зі службами водопостачання населеного пункту (об’єкта);

організовувати зустріч і розстановку пожежно-рятувальних автомобілів на джерела протипожежного водопостачання та на визначені місця для подачі інших вогнегасних речовин;

доповідати НШ, КГП про кількість пожежно-рятувальних автомобілів, необхідних для організації подачі води перекачуванням чи підвезенням;

забезпечити найбільш ефективне використання пожежно-рятувальної техніки і безперебійну подачу вогнегасних речовин до місця пожежі;

організовувати своєчасне забезпечення пожежно-рятувальних автомобілів ПММ, доставку за потреби до місця пожежі спеціальних вогнегасних речовин і матеріалів, спеціального пожежно-технічного обладнання, оснащення, у тому числі для безперебійної роботи ланок ГДЗС (ізолюючих протигазів, апаратів, компресорних установок, балонів, регенеративних патронів тощо), проведення технічного обслуговування пожежно-рятувальних автомобілів на місці пожежі;

організувати охорону магістральних рукавних ліній;

вести облік роботи пожежно-рятувальних автомобілів та інших технічних засобів, витрат вогнегасних речовин і ПММ, складати схеми організації водопостачання на пожежі;

організувати харчування особового складу під час тривалої (понад три години) роботи на пожежі.

3. У розпорядження НТ, крім основних пожежно-рятувальних автомобілів, додатково надається техніка для підвезення води, пожежних рукавів, легкові та вантажні автомобілі, паливозаправники, авторемонтні майстерні, автобуси тощо.

4. Представник підрозділу матеріально-технічного забезпечення територіального органу ДСНС у взаємодії з НТ забезпечує:

пожежно-рятувальну техніку та інші транспортні засоби, залучені до гасіння пожежі, ПММ;

харчування особового складу ОРС ЦЗ, який залучено до гасіння пожежі;

резерв необхідної кількості пожежно-рятувальної техніки, пожежно-технічного обладнання та спеціальних вогнегасних речовин.

5. НТ на пожежі має право:

віддавати накази щодо організації гасіння пожежі та вимагати їх виконання від підлеглого йому особового складу;

на повну та достовірну інформацію, у тому числі про об’єкти і території, на яких проводиться гасіння пожеж;

на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень і територій, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі;

вимагати від представників матеріально-технічного забезпечення територіального органу ДСНС надання додаткових ПММ, техніки, спеціальних вогнегасних речовин і матеріалів, спеціального пожежно-технічного обладнання, оснащення, у тому числі для безперебійної роботи ланок ГДЗС (ізолюючі протигази, апарати, компресорні установки, балони, регенеративні патрони тощо), для успішної ліквідації пожежі.

1. Оперативна дільниця на пожежі - частина території або будівлі на місці пожежі, на якій зосереджено сили і засоби, які виконують окреме оперативне завдання та об’єднані єдиним керівництвом.

Оперативні дільниці можуть створюватися за рішенням КГП за місцем ведення оперативних дій на пожежі (периметр пожежі, поверхи, сходові клітини, протипожежні перешкоди тощо) або за видами оперативних дій (рятування людей, гасіння пожежі, евакуація майна, боротьба з димом тощо).

2. Керівництво силами і засобами на оперативній дільниці здійснює НОД, який призначається КГП і підпорядковується КГП та НШ.

НОД забезпечує виконання поставлених завдань та збереженість пожежно-рятувальної техніки і повинен постійно перебувати на визначеній дільниці, слідкує за виконанням норм безпеки та охорони праці підпорядкованим йому особовим складом.

3. Начальник оперативної дільниці зобов’язаний:

вести безперервну розвідку і доповідати КГП та НШ про обстановку на ОД;

керувати діями підпорядкованих йому підрозділів;

проводити розстановку сил і засобів на оперативній дільниці;

забезпечувати маневрування та перегрупування сил і засобів під час змін обстановки на оперативній дільниці;

самостійно приймати рішення щодо перестановки сил і засобів для забезпечення оперативних дій на оперативній дільниці, про прийняті рішення доповідати КГП або НШ;

забезпечити взаємодію з підрозділами на інших оперативних дільницях;

за потреби робити запит про надання додаткових сил і засобів для вирішення поставлених завдань на оперативній дільниці;

організовувати зв’язок на оперативній дільниці;

вимагати від підпорядкованого особового складу виконання правил безпеки праці, інформувати учасників гасіння пожежі про виникнення загрози їх життю або здоров’ю;

доповідати КГП та НШ про виконання поставлених завдань і про роботу підрозділів на оперативній дільниці.

1. Зв’язок на пожежі повинен забезпечити управління залученими до оперативних дій силами і засобами, їх взаємодію та обмін інформацією з ПЗЧ (ОКЦ).

2. Для управління силами і засобами на пожежі встановлюється зв’язок між КГП, Штабом на пожежі, НТ, НОД, ПЗЧ (ОКЦ) та іншими учасниками гасіння. З цією метою використовуються всі доступні способи та засоби зв’язку.

3. Для обміну інформацією про обстановку на пожежі, хід її гасіння та передання команд на виклик додаткових сил і засобів, аварійних служб та вирішення інших питань, пов’язаних з організацією оперативних дій, між КГП (Штабом на пожежі) та ПЗЧ (ОКЦ) установлюється радіозв’язок. ПЗЧ (ОКЦ) підтримує зв’язок з підрозділами, що перебувають на шляху слідування.

1. Заходи безпеки праці під час розвідки пожежі:

проведення інструктажів з особовим складом, який здійснюватиме розвідку пожежі, особливо у разі використання індивідуальних засобів захисту;

перевірка екіпірування розвідувальних груп засобами освітлення та зв’язку, засобами рятування та саморятування, шанцевим інструментом, засобами пожежогасіння тощо;

організація спостереження та контролю за поведінкою будівельних конструкцій за зовнішніми ознаками в місцях проведення розвідки пожежі;

з’ясування за допомогою служб об’єкта місць розташування установок, що знаходяться під напругою та тиском, зберігання вибухових та небезпечних хімічних речовин на маршрутах проведення розвідки.

2. Заходи безпеки праці під час проведення оперативного розгортання:

призупинення руху на інтенсивних транспортних магістралях і виставлення постів, залучення до цього особового складу Національної поліції та підготовлених фахівців об’єкта;

визначення спільно з НТ безпечних шляхів прокладання магістральних рукавних ліній;

перевірка правильності встановлення пожежно-рятувальних автомобілів на джерела водопостачання та майданчики резерву (наявність освітлення, ухилу тощо);

виставлення постів у місцях оперативного розгортання сил і засобів та під час розбирання конструкцій, де можливе обвалення (руйнування) конструкцій.

3. Заходи безпеки праці під час оперативних дій на пожежі:

з’ясування через фахівців об’єкта щодо наявності приміщень або обладнання, в яких використовуються (зберігаються) шкідливі пари і гази, електрообладнання під високою напругою, радіоактивні, вибухові та небезпечні хімічні речовини;

інструктаж особового складу, який працює на позиціях ствольників, з таких питань: порядок спостереження за зміною обстановки, сигнали небезпеки та порядок дій за ними, пересування в зоні підвищеної небезпеки, безпека під час розбирання конструкцій, порядок надання допомоги особовому складу на сусідніх оперативних позиціях;

виставлення спостережних постів поблизу місць, де будівельні конструкції знаходяться в зоні інтенсивного теплового впливу, розташовано вибухонебезпечне обладнання, обмежено допуск людей та особового складу в небезпечні зони оперативної роботи;

контроль за організацією позмінної роботи під час тривалих пожеж особового складу та його відпочинку в теплих приміщеннях тощо;

визначення разом з відповідними службами об’єкта допустимого часу перебування особового складу в небезпечній зоні та контроль за своєчасною заміною особового складу на місцях проведення робіт;

постійне отримання даних дозиметричного контролю від служб об’єкта для своєчасного виведення з небезпечної зони особового складу, який отримав відповідну дозу опромінення;

за потреби організація медичного обслуговування особового складу.

1. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу, а в оперативному відношенні - старшому диспетчеру (диспетчеру) гарнізону ОРС ЦЗ та оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ (начальнику чергової зміни ОКЦ).

Забезпечує чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять до ПЗЧ, та оперативне направлення чергових підрозділів до місця виклику згідно з розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ чи планом залучення сил і засобів, своєчасне інформування ОКЦ про обстановку та оперативні дії, які здійснюються на місці пожежі.

2. Прийом повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) повинен проводити в найкоротший термін. Відсутність окремих даних не може бути підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, якщо відомо місце її виникнення.

3. Перелік питань, які підлягають з’ясуванню під час отримання повідомлення про пожежу:

адреса, найменування об’єкта та місце виникнення пожежі;

що горить, чи є загроза людям, вибуху, отруєння;

кількість поверхів будівлі;

особливості маршруту слідування;

прізвище особи, яка повідомляє про пожежу, номер її телефону;

інші додаткові відомості.

4. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) з отриманням повідомлення про пожежу зобов’язаний:

провести реєстрацію повідомлення в журналі пункту зв’язку;

поінформувати заявника про прийом повідомлення, час реєстрації та прізвище, хто прийняв повідомлення;

увімкнути додаткове освітлення приміщень у нічний час;

включити табло з переліком автомобілів, що виїжджають;

оголосити через гучномовний зв’язок перелік відділень, адресу місця пожежі та мету виїзду, після оголошеної інформації увімкнути сигнал "Тривога";

заповнити і передати старшим машин дорожні листи на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом "Тривога" (додаток 3) та повідомити наявні додаткові відомості про пожежу. Копії дорожніх листів залишити на ПЗЧ;

передати начальнику караулу оперативний план (картку) пожежогасіння на об’єкт, де виникла пожежа;

направити до місця пожежі додаткові сили і засоби за розпорядженням КГП або в разі установлення за характером першого чи наступних повідомлень недостатності тактичних можливостей залучених підрозділів для виконання всього обсягу оперативних дій;

негайно направити визначені сили і засоби до місця небезпечної події у разі отримання повідомлення про пожежу на об’єкті, на який передбачено автоматичне направлення сил і засобів за підвищеним номером (рангом) виклику;

діяти відповідно до окремих організаційно-розпорядчих документів у разі отримання сигналу "Тривога" по системах автоматичної пожежної сигналізації;

негайно поінформувати ОКЦ і пожежно-рятувальний підрозділ, у районі виїзду якого виникла пожежа, у разі отримання повідомлення про пожежу за межами району виїзду пожежно-рятувального підрозділу та доповісти начальнику караулу;

передати за допомогою радіозв’язку додаткові відомості про пожежу (у разі їх отримання) підрозділам, що прямують до місця виклику;

установити та підтримувати постійний зв’язок з підрозділом, що виїхав на пожежу, налагодити своєчасне отримання інформації про обстановку та оперативні дії пожежно-рятувального підрозділу, негайно передавати отримані розпорядження та інформацію до ОКЦ;

інформувати в установленому в гарнізоні порядку ОКЦ і посадових осіб про виїзд підрозділу на пожежу, направлення додаткових сил і засобів або за підвищеним номером (рангом) виклику, обстановку на місці небезпечної події, оперативні дії залучених сил і засобів, а також про повернення підрозділу до місця постійної дислокації;

з’ясувати, використовуючи довідкову документацію, а також через відповідні служби оперативно-тактичну характеристику об’єкта, рівень загазованості, радіаційну і метеорологічну обстановку тощо та негайно поінформувати КГП і ОКЦ;

сповістити та залучити за розпорядженням КГП аварійні служби;

виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу (КГП), який виїхав на пожежу;

записувати до журналу пункту зв’язку пожежно-рятувального підрозділу час отримання і зміст усіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі (у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі, подання першого ствола, площу пожежі, час її локалізації і ліквідації та повернення пожежно-рятувального підрозділу до місця постійної дислокації).

5. Диспетчеру (радіотелефоністу) пожежно-рятувального підрозділу забороняється зменшувати кількість сил і засобів, що направляються до місця пожежі згідно з розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ або планом залучення сил і засобів.

1. Під час гасіння пожежі пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

знати своє оперативне завдання, а також завдання відділення;

виконувати команди і накази командирів і начальників беззаперечно, точно та в зазначений строк;

не залишати своєї позиції без дозволу командира (начальника), крім випадків явної загрози життю або травмування;

підтримувати зв’язок з командиром і особовим складом свого відділення;

діяти згідно з табелями оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних автомобілях (додаток 4);

попереджати людей і вживати заходів для їх рятування в разі виявлення загрози життю, про що доповідати командиру відділення;

надавати домедичну допомогу постраждалим;

слідкувати за справністю ПТО і спорядження та дбайливо поводитися з ним;

дотримуватися правил радіообміну, працюючи з радіостанціями;

дотримуватися правил безпеки праці;

перевіряти наявність закріпленого ПТО після закінчення робіт, про результати доповідати командиру відділення.

2. Під час розвідки пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

мати при собі необхідне ПТО та спорядження;

невідлучно прямувати за особою, яка очолює розвідку;

уважно спостерігати за обстановкою;

у разі виявлення людей, які перебувають у небезпеці, виявлення вогню чи диму в приміщеннях та пустотах конструкцій будівель, змін у поведінці несучих конструкцій негайно доповідати особі, яка очолює розвідку.

3. Під час рятування людей пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

мати при собі ПТО та спорядження, необхідне для визначеного командиром (начальником) способу рятування;

сповістити людей при вході до приміщення про надання їм допомоги та вжити заходів для недопущення паніки;

обрати найкоротший шлях і найбезпечніший спосіб рятування, якщо їх не вказав командир (начальник);

проходити з людиною, яку рятують, через зону підвищеної температури і сильного задимлення тільки у виняткових випадках, при цьому необхідно вжити заходів для захисту її від дії небезпечних факторів пожежі.

4. Під час роботи зі стволом пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

здійснювати гасіння вогню з найближчої, але безпечної відстані до місця горіння, створивши при цьому необхідний запас рукавної лінії для маневру стволом;

просуватися вперед зі стволом та подавати вогнегасні речовини до місць найбільш інтенсивного горіння, на конструкції та предмети, що горять;

спрямовувати струмінь води назустріч поширенню вогню, насамперед на ті частини конструкцій будівлі (споруди), які в разі нагрівання можуть призвести до обвалення всієї конструкції або частини будівлі (споруди);

спрямовувати струмінь води зверху донизу у разі гасіння вертикальних поверхонь;

використовувати розпилену воду або піну за наявності крихкої чи скляної тари з метою недопущення травмування особового складу під час гасіння пожежі;

здійснювати охолодження резервуарів із займистими і горючими рідинами, балонів із стисненими газами, установок та апаратів, які знаходяться під тиском;

не торкатися електропроводів та електрообладнання, що знаходяться під напругою;

не спрямовувати струменю води на електропроводи та електрообладнання, що знаходяться під напругою, без виконання вимоги щодо гасіння електроустановок під напругою;

вибирати позицію для роботи зі стволом на безпечній відстані, уникаючи перебування в незахищених місцях, у разі небезпеки вибуху, викиду полум’я, працювати з положення "лежачи" або "з коліна" навпроти відкритих прорізів;

працювати зі стволом на драбинах тільки після закріплення карабіном, під час роботи зі стволом на висотах використовувати страхувальні пристрої, не залишати ствол без нагляду навіть після припинення подачі вогнегасних речовин;

не спрямовувати струменя води в місця подачі піни або порошку;

тимчасово припиняти подачу води в разі зміни позиції;

перекрити чи вивести ствол назовні після ліквідації горіння для недопущення надмірного проливання води.

5. Під час прокладання рукавних ліній пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

обирати найбільш безпечні, зручні та короткі шляхи для прокладання рукавної лінії до позицій ствольників;

уникати прокладання рукавів по гострих предметах або тих, що горять, у місцях проливу їдких речовини. Якщо інших шляхів для прокладання рукавів немає, для захисту їх від ушкоджень використовувати настили з підручних та інших матеріалів;

не захаращувати рукавними лініями проходи та шляхи евакуації (рятування), у сходових клітинах рукавні лінії прокладати, як правило, між маршами;

прокладати рукавні лінії узбіччям вулиці (дороги), як правило, за межами проїжджої частини, а через залізничне (трамвайне) полотно - під коліями між шпалами;

захищати рукави, прокладені на проїжджій частині вулиці (дороги), рукавними містками;

не розміщувати розгалуження на проїжджій частині вулиці (дороги), не допускати перекручувань і заломів рукавів, ударів з’єднувальними головками по твердому дорожньому покритті;

закріплювати рукавними затримками рукавні лінії, прокладені на висоті, у тому числі по пожежній автодрабині;

створювати поблизу розгалуження резерв рукавів для забезпечення просування ствольників і маневрування стволом під час гасіння пожежі;

прокладати другу резервну лінію поряд з магістральною рукавною лінією під час гасіння пожежі при низькій температурі;

прокладати резервні магістральні рукавні лінії насамперед до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку;

нарощувати за потреби рукавні лінії;

слідкувати за станом рукавних ліній. На місця пошкодження пожежних рукавів установлювати рукавні затискачі або заміняти пошкоджені рукави на інші.

6. Під час установлення пожежно-рятувального автомобіля на джерело водопостачання пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

знати розташування джерел протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу (на об’єкті) та вміти їх відшукати;

оперативно встановити разом з водієм пожежно-рятувальний автомобіль на джерело водопостачання;

підтримувати зв’язок з водієм і ствольниками та регулювати подачу води до робочих рукавних ліній за допомогою розгалуження;

не допускати наїзду автотранспорту на рукавні лінії в місцях, не захищених рукавними містками або іншими пристроями;

слідкувати за станом магістральних рукавних ліній, своєчасно встановлювати рукавні затискачі на пошкоджені рукави або замінювати їх.

7. Під час роботи з розкривання і розбирання конструкцій будівель пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

проводити роботу в межах, указаних командиром (начальником);

застосовувати справний пожежний (рятувальний) ручний та механізований інструмент;

виконувати роботи з розкриття і розбирання конструкцій з найменшою шкодою для будівлі, обладнання та майна. Розкривати вікна і двері, за можливості, без пошкоджень;

за можливості не допускати пошкодження трубопроводів, електромереж та ліній зв’язку;

здійснювати завалювання димових труб, опор або частини будівлі (споруди) лише під керівництвом КГП (особи за його дорученням) та після виведення з небезпечної зони людей і техніки.

8. Під час здійснення дозору на місці ліквідованої пожежі пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

спостерігати за територією, де ліквідовано пожежу, у разі виявлення осередків горіння повідомити про них пожежно-рятувальний підрозділ і розпочати гасіння наявними засобами;

підтримувати зв’язок з начальником караулу та доповідати про обстановку на місці, де здійснюється дозор;

не залишати місця дозору без наказу посадової особи, за розпорядженням якої виставлено дозор;

повідомити адміністрацію об’єкта про отримання дозволу на повернення до підрозділу.

1. Водій пожежно-рятувального автомобіля повинен:

знати район виїзду пожежно-рятувального підрозділу, тактико-технічні характеристики пожежно-рятувального автомобіля, уміти працювати зі спеціальними агрегатами і обладнанням;

знати, яке ПТО вивозиться пожежно-рятувальним автомобілем, його призначення та порядок використання;

дотримуватися встановлених у пожежно-рятувальному підрозділі порядку посадки особового складу в пожежно-рятувальний автомобіль;

упевнено керувати автомобілем у різних дорожніх умовах, дотримуватися ПДР та інструкцій з експлуатації пожежно-рятувального автомобіля.

2. Водій пожежно-рятувального автомобіля під час гасіння пожежі зобов’язаний:

установлювати автомобіль на місці виклику так, щоб не заважати проїзду техніки, що прибуває, та за потреби швидко передислокувати автомобіль на безпечну відстань у разі неконтрольованого розвитку пожежі;

постійно перебувати поблизу автомобіля, забезпечуючи безперервну роботу його агрегатів, систем і механізмів, постійно слідкувати за командами і сигналами керівника та швидко їх виконувати;

подавати вогнегасні речовини до рукавної лінії та припиняти їх подачу тільки за командою КГП, НОД, ствольника (або осіб за їх дорученням);

здійснювати поступово підвищення тиску в рукавній лінії під час подачі вогнегасних речовин та підтримувати його відповідно до вимог безпеки праці і технічних характеристик обладнання. Під час гасіння пожеж у підземних спорудах напір на пожежному насосі має зменшуватися з урахуванням глибини цих споруд;

не зупиняти роботу пожежного насоса за низької температури повітря;

слідкувати за витратами ПММ та вогнегасних речовин і своєчасно доповідати про необхідність їх поповнення;

утримувати закріплений автомобіль у постійній готовності до застосування та зберігати ПТО, що знаходиться на автомобілі, здійснювати технічне обслуговування автомобіля на пожежі;

негайно доповідати КГП, НОД, НШ або НТ у разі виявлення порушень у роботі механізмів автомобіля, несправності джерел протипожежного водопостачання, а також інші обставини, що унеможливлюють або значно перешкоджають виконанню оперативного завдання, та вживати заходів щодо їх усунення;

уміти працювати з автомобільною та переносними радіостанціями, знати та дотримуватися правил радіообміну;

надавати домедичну допомогу постраждалим;

дотримуватися правил безпеки праці.

1. Командир відділення як безпосередній начальник особового складу відділення забезпечує його дії на пожежі.

У разі виконання командиром відділення обов’язків КГП, командир відділення керує оперативними діями, забезпечує виконання поставлених завдань та слідкує за виконанням норм безпеки та охорони праці підпорядкованим йому особовим складом.

2. Командир відділення зобов’язаний:

знати оперативно-тактичну характеристику району виїзду пожежно-рятувального підрозділу (об’єкта, що обслуговується), тактико-технічні характеристики пожежно-рятувальної техніки, пожежно-технічного оснащення, обладнання і спорядження;

керувати особовим складом відділення під час виконання оперативних дій;

керувати гасінням пожежі до прибуття старшої за посадою особи, надалі виконувати її накази і розпорядження;

знати оперативне завдання свого відділення і караулу, довести його до кожного підлеглого;

забезпечити правильне і точне виконання підлеглими наказів, команд, розпоряджень і сигналів;

контролювати дотримання особовим складом відділення та особисто дотримуватися правил безпеки праці;

підтримувати зв’язок зі старшою за посадою особою, своєчасно доповідати про зміну обстановки на ділянці роботи, необхідність забезпечення пожежно-рятувального автомобіля вогнегасними речовинами та ПММ;

забезпечити ефективну роботу техніки;

уміти працювати з радіостанцією, знати правила радіообміну, дотримуватися їх особисто та вимагати цього від підлеглих;

надавати домедичну допомогу постраждалим.

3. Під час оперативного розгортання командир відділення зобов’язаний:

забезпечити оперативне розгортання відділення в найкоротший строк;

вказати особовому складу відділення розташування джерел протипожежного водопостачання, напрямок і способи прокладання рукавних ліній, місце встановлення розгалуження, кількість і види стволів, позиції ствольників, місця установки ручних пожежних драбин;

слідкувати за правильністю установки ручних пожежних драбин;

доповісти старшій за посадою особі про виконання оперативного розгортання.

4. Під час розкриття та розбирання конструкцій командир відділення зобов’язаний:

визначити для виконання робіт з розкриття та розбирання конструкцій необхідну кількість особового складу, забезпечити його відповідним інструментом та обладнанням, повідомити мету, місця та обсяги робіт, які мають бути виконані;

вказати підлеглим місце для розміщення розібраних конструкцій і матеріалів, виставити постового поблизу місця скидання з висоти конструкцій і матеріалів;

організувати знеструмлення електромереж і електрообладнання та відключення газопроводів, що знаходяться на місці проведення робіт;

забезпечити виконання особовим складом правил розкриття і розбирання конструкцій, не допускаючи пошкодження несучих конструкцій та завалювання;

слідкувати за поведінкою несучих конструкцій та дотриманням підлеглими правил безпеки праці.

5. Під час евакуації матеріальних цінностей командир відділення повинен вказати особовому складу послідовність проведення робіт, шляхи і місце розміщення евакуйованих матеріальних цінностей.

6. За рішенням КГП командир відділення може призначатися помічником НТ.

Виконуючи обов’язки помічника НТ, командир відділення зобов’язаний:

зустрічати підрозділи, що прибувають до місця пожежі;

указувати керівникам підрозділів, що прибувають, місце розташування Штабу на пожежі, передавати накази КГП, НШ, НТ щодо розміщення техніки на місці події та встановлення пожежно-рятувальних автомобілів на джерела водопостачання.

7. Під час несення дозорної служби відділенням на місці ліквідованої пожежі командир відділення зобов’язаний:

організовувати безперервне спостереження за місцем ліквідованої пожежі;

тримати в постійній готовності засоби гасіння;

повідомляти про виявлення осередків горіння ПЗЧ (ОКЦ) та вживати заходів для їх ліквідації;

здійснювати повернення відділення до місця постійної дислокації за наказом посадової особи, згідно з розпорядженням якої організовано дозорну службу на місці ліквідованої пожежі;

повідомити адміністрацію об’єкта про від’їзд відділення.

1. Начальник караулу керує оперативними діями особового складу караулу, забезпечує виконання поставлених завдань, збереженість пожежно-рятувальної техніки, слідкує за виконанням норм безпеки та охорони праці підпорядкованим йому особовим складом.

Начальник караулу, який прибув до місця пожежі першим, автоматично стає КГП в порядку, визначеному пунктом 2 глави 8 цього розділу.

Прибувши на місце пожежі, де працюють пожежно-рятувальні підрозділи, начальник караулу зобов’язаний доповісти КГП (Штабу на пожежі) про прибуття, отримати завдання і забезпечити його виконання.

2. Під час прямування до місця пожежі начальник караулу зобов’язаний:

визначити найкоротший (оптимальний) маршрут руху і контролювати виконання водіями пожежно-рятувальних автомобілів вимог ПДР;

ознайомитися з оперативним планом (карткою) пожежогасіння, оперативною карткою на сільський населений пункт, іншими документами оперативного реагування. Визначити за планшетом чи довідником протипожежного водопостачання найближчі джерела водопостачання та оптимальні шляхи під’їзду до них;

постійно прослуховувати ефір за допомогою радіостанції для отримання додаткової інформації з місця пожежі, ПЗЧ, ОКЦ;

дотримуватися правил безпеки праці;

керуватися положеннями пункту 5 глави 2 цього розділу у разі вимушеної зупинки на шляху прямування.

3. Під час проведення рятувальних робіт начальник караулу зобов’язаний указати командирам відділень шляхи і способи рятування людей, одночасно з рятуванням людей організовувати гасіння пожежі, виділивши для цього незадіяний до рятування особовий склад, який перебуває у резерві.

4. Під час оперативного розгортання начальник караулу зобов’язаний визначити завдання кожному відділенню для своєчасного введення в дію необхідних сил і засобів.

5. Під час подавання стволів начальник караулу зобов’язаний:

визначити ствольників для роботи з ручними стволами, вказати їхні позиції, уточнити заходи безпеки;

визначити старших для управління роботою переносних лафетних стволів у разі їх застосування, організувати зв’язок з водіями, які подають воду в рукавні лінії;

призначити ствольників і старших для координації їх роботи у разі гасіння пожежі піною або порошком;

підготувати водяні стволи для ліквідації окремих осередків горіння та охолодження несучих конструкцій після подачі піни чи порошку;

одночасно з гасінням пожежі організувати подачу стволів для захисту сусідніх будівель, споруд, приміщень та несучих конструкцій.

6. Під час організації робіт з розкриття та розбирання конструкцій начальник караулу зобов’язаний:

повідомити мету, обсяги та межі розкриття або розбирання конструкцій, а також місця для розміщення уламків будівельних конструкцій і матеріалів;

розподілити ділянки робіт між відділеннями, забезпечити їх необхідним обладнанням та оснащенням;

давати доручення командирам відділень на проведення робіт і контролювати їх виконання.

7. Під час організації евакуації майна начальник караулу зобов’язаний:

проводити евакуацію майна одночасно з гасінням пожежі;

визначити командира відділення для керівництва роботами з евакуації майна, указати послідовність, шляхи евакуації та місце для розміщення евакуйованого майна.

8. Під час евакуації тварин начальник караулу зобов’язаний:

установити вид, кількість і спосіб утримання тварин, характер загрози тваринам та стан шляхів евакуації;

ужити заходів щодо видалення диму;

залучати до евакуації адміністрацію об’єкта і членів добровільних протипожежних формувань (за потреби);

використовувати для безпечної евакуації тварин всі виходи з об’єкта та одночасно подавати стволи для гасіння пожежі;

урахувати можливу непередбачену поведінку тварин з метою недопущення травмування особового складу, людей, пошкодження техніки та ПТО.

9. Після повернення до місця постійної дислокації начальник караулу зобов’язаний:

забезпечити негайне приведення в готовність пожежно-рятувальної техніки та ПТО;

повідомити ПЗЧ (ОКЦ) про готовність караулу до виїзду;

скласти (заповнити) відповідні документи про ліквідовану пожежу.

1. Пожежні каски особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, пожежно-рятувальних загонів, аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення, ОКЦ, територіальних органів та апарату ДСНС мають бути промарковані за зразками розрізнення на касках (додаток 5).

КГП, НШ, оперативний склад штабу, НТ, начальники КПП ГДЗС під час гасіння пожежі повинні носити поверх одягу спеціальні розпізнавальні накидки оперативного складу на пожежі (додаток 6).

2. Для складання і ведення документів, що стосуються оперативних дій на пожежі, використовуються умовні графічні позначення відповідно до умовних позначень та знаків (додаток 7).

1. Під час організації оперативних дій на пожежі враховується оперативно-тактична характеристика об’єкта, умови розвитку пожежі, її параметри, тактика гасіння та напрямки введення сил і засобів.

2. Умовами, що спричиняють розвиток пожеж, є низька або висока температура навколишнього середовища, вітер, відсутність протипожежного водопостачання, конструктивні особливості об’єктів та наявність на них різних речовин, що можуть нести загрозу особовому складу.