Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

складність проведення евакуації та проникнення до осередку горіння.

2. Під час гасіння пожеж на суднах у портах, доках і затонах КГП зобов’язаний:

отримати від капітана судна оперативну документацію щодо організації гасіння пожежі, ознайомитися з планом приміщень, рекомендаціями для визначення шляхів поширення вогню;

узгодити дії з капітаном судна та адміністрацією порту;

ужити заходів щодо організації постійного зв’язку з диспетчером порту, караванним капітаном, Штабом на пожежі, рятувальними суднами;

з’ясувати можливість використання штатних судових механізмів, портових кранів під час гасіння пожежі, рятування людей та евакуації вантажів;

визначити необхідність відведення судна, на якому виникла пожежа, від інших суден і берегових споруд або відведення від нього інших суден;

застосовувати піну або розпилену воду для гасіння пожежі в трюмі, машинно-котельному відділенні та інших приміщеннях;

задіяти стаціонарні установки пожежогасіння та димовидалення;

спрямовувати засоби пожежогасіння та вогнегасні речовини на поруч розташовані судна;

організувати охолодження металевих частин судна разом з гасінням пожежі;

організувати поворот судна з урахуванням напрямку вітру для зменшення інтенсивності поширення вогню у разі відкритого горіння палубної надбудови;

організувати у взаємодії з капітаном спостереження за стійкістю судна (креном, осадкою тощо) та за потреби - заходи щодо його вирівнювання.

3. Під час гасіння пожеж на нафтоналивних суднах (танкерах) КГП зобов’язаний:

уточнити вид нафтопродуктів і ступінь заповнення ними танків;

ужити заходів щодо зупинення зливно-наливних робіт, видалення із судна зливно-наливних пристроїв, закривання люків танків, не охоплених вогнем, та заповнення порожніх танків водою чи інертними газами;

подати стволи на охолодження палуби та бортів судна, підготувати та провести пінну атаку для гасіння пожежі;

ужити заходів для захисту суден і берегових споруд у разі розтікання та горіння рідини на поверхні води;

організувати встановлення бонових загороджень і застосування спеціальних сорбентів для попередження розтікання легкозаймистих і горючих рідин по акваторії;

розміщувати пожежно-рятувальні автомобілі, пожежні судна та інші плавзасоби, залучені до гасіння, вище за течією річки від судна, що горить.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на автотранспортних підприємствах, у гаражах, тролейбусних і трамвайних парках:

наявність у гаражах заправлених паливом автомобілів, у тролейбусних і трамвайних парках електромереж під високою напругою;

скупчення транспортних засобів на території гаражів, тролейбусних і трамвайних парків та швидке поширення ними вогню, у тому числі на поверхи, розташовані вище та нижче, підземних гаражів, особливо в нічний час;

виділення токсичних продуктів під час горіння полімерних матеріалів та швидке задимлення багатоповерхових гаражів і створення загрози людям, які перебувають у них;

великі площі покриттів з горючим утеплювачем у будівлях автотранспортних підприємств, гаражів, тролейбусних і трамвайних парків.

2. Під час гасіння пожеж на автотранспортних підприємствах, у гаражах, тролейбусних і трамвайних парках КГП зобов’язаний:

організувати одночасно з гасінням будівель охолодження несучих конструкцій, перекриттів і колон, подати стволи на захист транспортних засобів;

організувати димовидалення у разі пожежі в будівлях або горіння в них транспортних засобів;

здійснювати гасіння пожежі в підземному гаражі з верхнього поверху, що горить, та у міру ліквідації горіння рухатися до поверхів, розташованих нижче;

організувати одночасно з гасінням пожежі евакуацію транспортних засобів з приміщень. У разі відсутності тягачів на автотранспортних підприємствах, у тролейбусних і трамвайних парках організувати виведення транспортних засобів вручну. До робіт залучаються водії та обслуговувальний персонал об’єкта (за згодою);

прокладати магістральні та робочі рукавні лінії у трамвайних парках вздовж колій і під рейками.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на автотракторній техніці:

наявність заблокованих людей усередині транспортного засобу та складність їх евакуації;

швидке поширення вогню в разі пошкодження паливної системи;

загроза людям від токсичних продуктів горіння і високої температури;

наявність небезпечних вантажів.

2. Під час гасіння пожеж на автотракторній техніці КГП зобов’язаний:

організувати евакуацію або порятунок людей із транспортних засобів та обмежити рух поблизу автомобіля, що горить;

використовувати іскробезпечне обладнання під час деблокування постраждалих;

організувати знеструмлення автомобіля;

визначити можливі шляхи поширення вогню;

визначити тип вогнегасної речовини для подальшого гасіння пожежі та охолодження;

установити вид вантажу та здійснювати його гасіння відповідно до особливостей гасіння речовин і матеріалів;

вжити заходів щодо розчеплення причепу з вантажем (за потреби);

забезпечити установлення противідкатних упорів, якщо транспортний засіб, що горить, знаходиться на схилі.

1. Обстановка, що може скластися під час загорання автомобілів з електричною, гібридною електричною системами приводу:

наявність електроустановки з високою напругою і великою силою струму (інвертор, конвертор, тяговий електродвигун, силові кабелі);

можливість ураження людей електричним струмом;

загроза вибуху літій-іонної акумуляторної батареї;

швидке поширення вогню горючою обшивкою автомобіля, електроізоляцією, гумотехнічними виробами, розливами мастила в разі пошкодження мастилонаповнених вузлів і агрегатів, у гібридних автомобілях - розливами палива в разі пошкодження паливної системи;

сильне задимлення та утворення токсичних продуктів горіння.

2. Під час гасіння пожежі в автомобілі з електричною, гібридною електричною системами приводу КГП зобов’язаний:

організувати знеструмлення електроcистеми автомобіля в моторному відсіку;

від’єднати мінусову клему від низьковольтної акумуляторної батареї (кабель чорного кольору);

від’єднати кабель високовольтної літій-іонної акумуляторної батареї (оранжевого кольору) від розподільчої коробки;

використовувати для гасіння автомобіля розпилену воду, вогнегасні порошки та діоксид вуглецю;

у разі гасіння пожежі розпиленою водою:

заземлити пожежні стволи та насос пожежно-рятувального автомобіля;

використовувати діелектричні засоби;

здійснювати подачу стволів-розпилювачів з відстані не менше 1,5 м від автомобіля. У разі подачі компактних струменів води для змивання палива, що горить під автомобілем, відстань до стволів повинна бути не менше 4 м від автомобіля;

заземлити автомобіль з електричною, гібридною електричною системами приводу перед проведенням робіт з деблокування постраждалих;

не використовувати піну для гасіння пожежі та не застосовувати дискові різаки під час деблокування постраждалих.

1. Обстановка, що може скластися під час гасіння легкового, вантажного та пасажирського автотранспорту з газобалонним обладнанням, у яких використовується газ метан (під тиском 20-25 МПа) або пропан-бутан (під тиском 1,6 МПа):

загроза вибуху газових балонів (резервуарів) під високим тиском внаслідок дії чинників пожежі;

можливість травмування ударною хвилею або уламками газових балонів (резервуарів);

наявність бензину в паливному баку в автомобілях з газобалонним обладнанням;

руйнування конструкції автомобіля;

швидке поширення вогню горючою обшивкою автомобіля та за наявності - розташованим поруч горючим майном.

2. Під час гасіння пожежі в автомобілі з газобалонним обладнанням КГП зобов’язаний:

обмежити рух транспортних засобів на дорозі поблизу автомобіля, що горить;

організувати евакуацію людей з транспортних засобів;

визначити можливі шляхи поширення вогню;

установити місцезнаходження та кількість газових балонів (резервуарів);

перекрити за можливості магістральний і балонний вентилі;

використовувати для гасіння пожежі порошкові вогнегасники, пінні стволи і водяні стволи з розпиленим струменем;

увести ствол на охолодження газових балонів (резервуарів) та організувати знеструмлення автомобіля;

використовувати іскробезпечне обладнання під час деблокування постраждалих;

здійснювати подачу стволів з безпечної відстані (25-30 м), у разі якщо вогнем охоплено весь автомобіль і немає загрози розповсюдження на сусідні автомобілі, розташовані поруч будівлі та споруди.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у тунелях теплотрас:

пошкодження і горіння теплоізоляції, нагрівання до високої температури, оголення трубопроводів;

пошкодження арматури трубопроводів, розбризкування та витікання під тиском високонагрітого теплоносія і пари;

підвищення температури в тунелях до небезпечних для людини значень.

2. Під час гасіння пожеж у тунелях теплотрас КГП зобов’язаний:

визначити межі зони горіння та межі місць локалізації пожежі;

ужити заходів за допомогою технічного персоналу об’єкта (міста) щодо зниження температури теплоносія в теплопроводах, а за можливості перекрити його подання;

провести розвідку прорізів у конструкціях тунелю по всій його довжині для введення засобів пожежогасіння;

проробити отвори в конструкціях тунелю (за потреби та узгодженням з технічним персоналом служби, яка експлуатує тунель) для зниження температури та подачі пожежних стволів;

подати на гасіння пожежі перекривні водяні стволи або заповнити тунель піною, парою чи інертними газами;

організувати зняття теплоізоляції з трубопроводів для попередження поширення по ній вогню.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у лазнях-саунах:

перебування в приміщеннях людей;

накопичення та вибух продуктів піролізу деревини з подальшою появою вибухової хвилі;

значне задимлення та висока температура;

мала кількість входів і віконних прорізів;

швидке поширення вогню оздоблювальними матеріалами приміщень;

наявність електрообладнання під напругою;

небезпека падіння особового складу в басейни та отримання опіків від нагрітих до високої температури предметів і конструкцій.

2. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:

з’ясувати наявність людей, їхню кількість та організувати евакуацію або рятування;

уточнити схему розташування приміщень, басейнів тощо;

задіяти насамперед стаціонарний зрошувальний сухотруб для гасіння пожежі в парильному відділенні;

передбачити заходи, розставляючи сили і засоби, щодо захисту особового складу від вибухової хвилі та високонагрітих продуктів горіння в разі вибуху в парильному відділенні продуктів піролізу деревини. Для відкривання дверей використовувати рятувальну мотузку. У момент відкриття дверей пожежний-рятувальник повинен перебувати в безпечному місці за стіною або прикриватися дверним полотном та присісти найнижче до підлоги;

створити резервні ланки ГДЗС;

організувати за можливості попереднє вентилювання приміщень з метою зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого розкрити в будівлі двері та вікна, застосувати димовисмоктувач або подати піну.

1. Обстановка, що може скластися під час горіння бавовни в бунтах і штабелях:

швидке поширення вогню поверхнею штабелів і поміж кипами, усередині бунта - вентиляційними тунелями;

розрив скріплення кипи та розліт тліючої бавовни на сусідні штабелі, споруди.

2. Під час гасіння бавовни в бунтах і штабелях КГП зобов’язаний:

здійснювати гасіння штабелів і бунтів бавовни стволами "А" водою із змочувачами. Спочатку необхідно обробляти поверхню штабеля, після чого тунелі та щілини між кипами;

організувати одночасно з гасінням штабелів бавовни їх розтягування та видалення кип бавовни в безпечне місце за допомогою засобів механізації. Слідкувати за тим, щоб кожну кипу було зволожено та видалено з її поверхні тліючі частки;

увести стволи на захист штабелів і бунтів, що не горять, або організувати їх накриття брезентом з подальшим зрошуванням. З метою контролю виставити пости та дозори із засобами пожежогасіння;

забезпечувати захист тунелів стволами з одночасним закриттям їх підручними матеріалами, якщо горить бавовна-сирець тільки на поверхні бунта;

залучити після ліквідації горіння бавовни-сирцю на поверхні бунта представників об’єкта (за згодою) для зачісування обгорілих бунтів за допомогою тунелерийних машин, металевих вил та граблів.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на складах лісоматеріалів:

швидке поширення вогню штабелями лісоматеріалів;

виникнення додаткових осередків горіння на території складу та за його межами внаслідок розлітання іскор;

руйнування штабелів лісоматеріалів;

завалення деревиною та відходами виробництва проїздів і підступів до штабелів лісоматеріалів та джерел водопостачання;

сильне теплове випромінювання, утворення потужних конвективних потоків і вихорів з підвітряного боку від штабелів лісоматеріалів, що горять.

2. Під час гасіння пожежі на складі лісоматеріалів КГП зобов’язаний:

визначити розміри пожежі, шляхи і напрямок розповсюдження вогню, загрозу його поширення на сусідні штабелі, групи і квартали штабелів лісоскладу, населені пункти та інші об’єкти;

утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників адміністрації об’єкта та місцевих органів влади;

визначити головні рубежі локалізації пожежі та можливість зосередження на них розрахункової кількості стволів (рубежами локалізації можуть бути протипожежні розриви завширшки не менше 25 метрів);

організовувати гасіння лісу-кругляку або пиломатеріалів з верхньої частини штабеля, у разі прибуття додаткових сил і засобів увести стволи з торців штабеля, ураховуючи спосіб укладки лісу або пиломатеріалів;

увести на гасіння лафетні стволи і стволи "А" без насадок та організувати захист сусідніх штабелів лісоматеріалів, населених пунктів та інших об’єктів. Для захисту подати ручні водяні стволи, розриви між штабелями лісоматеріалів і самі штабелі покрити піною, створити протипожежні розриви шляхом розбирання штабелів лісоматеріалів і будівель, виставити пости з членів добровільних протипожежних формувань з первинними засобами пожежогасіння;

задіяти за можливості для гасіння плавзасоби (судна) у разі розташування складу лісоматеріалів на березі річки (водосховища тощо);

організувати окрему ОД для гасіння осередків горіння, що виникають від розлітання іскор. Межі ОД визначаються з урахуванням напрямку та сили вітру;

визначати позиції ствольників у тих місцях, що виключають потрапляння особового складу під завали в разі руйнування штабелів лісоматеріалів;

застосовувати для захисту особового складу від теплового випромінювання теплозахисні пожежні костюми (екрани) та розпилену воду;

передбачити захист і можливість швидкої передислокації пожежно-рятувальних автомобілів, установлених на джерела водопостачання в зоні можливого розлітання іскор;

організувати безперервне подавання вогнегасних речовин для забезпечення роботи необхідної кількості стволів на місці пожежі. Визначити водовіддачу водогону, запас води в пожежних водоймах, розташування найближчих річок і водосховищ;

використовувати воду зі змочувачем для підвищення ефективності гасіння;

ужити заходів щодо доставки до місця пожежі необхідної кількості потужних водяних стволів, пожежних рукавів, піноутворювача, змочувачів та засобів теплозахисту особового складу;

організувати евакуацію підйомно-транспортних механізмів із зони пожежі, за потреби використовувати їх для створення протипожежних розривів і розбирання штабелів лісоматеріалів.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у сільській місцевості:

віддаленість пожежно-рятувальних підрозділів від сільських населених пунктів, незадовільний в окремих випадках стан шляхів сполучення та віддаленість джерел водопостачання від місця пожежі;

швидке поширення вогню горючими конструкціями будівель і господарських споруд у населених пунктах, грубими кормами у місцях їх зберігання, зерновими культурами на полях під час жнив;

перенесення вогню та іскор на значну відстань, виникнення нових осередків горіння в разі сильного вітру;

утримання в приміщеннях значної кількості сільськогосподарських тварин і птиці;

утворення токсичних продуктів горіння і випарів у разі пожежі в приміщеннях, де зберігаються гербіциди, отрутохімікати та міндобрива.

2. Під час гасіння пожежі в сільському населеному пункті КГП зобов’язаний:

оцінити обстановку та в разі потреби своєчасно організувати виклик додаткових сил і засобів;

організувати рятування людей, евакуацію тварин і майна та вжити заходів щодо обмеження поширення вогню;

ужити заходів щодо залучення тракторів, бульдозерів та іншої техніки для створення розривів на шляху можливого поширення вогню;

організувати з членів протипожежних формувань і місцевого населення пости, оснащені первинними засобами пожежогасіння та шанцевим інструментом, для гасіння осередків пожежі, що можуть виникнути внаслідок перенесення вітром вогню та іскор на значну відстань;

залучити через місцевий орган влади та адміністрацію господарства техніку і населення для гасіння масштабних пожеж (за потреби).

3. Під час гасіння пожежі у тваринницьких приміщеннях КГП зобов’язаний:

уживати заходів для евакуації сільськогосподарських тварин і птиці, увести стволи для гасіння пожежі та захисту шляхів евакуації. Для звільнення прив’язаних тварин залучити обслуговувальний персонал об’єкта;

для прискорення евакуації тварин використовувати водяні струмені;

організувати захист сусідніх об’єктів.

4. Під час гасіння пожежі в приміщеннях, де зберігаються гербіциди, отрутохімікати та міндобрива, КГП зобов’язаний:

установити, які агрохімікати зберігаються, їх кількість, токсичність та здатність утворювати вибухонебезпечні суміші;

утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити відповідних фахівців та експертів;

призначити відповідального за безпеку праці та організувати роботу пункту домедичної допомоги;

застосовувати для гасіння пожежі вогнегасні речовини з урахуванням властивостей агрохімікатів, що зберігаються;

організувати у разі гасіння агрохімікатів водою облаштування її стікання в безпечні для людей і тварин місця;

визначати позиції ствольників з навітряного боку;

забезпечити особовий склад ізолювальними або фільтрувальними протигазами, призначеними для захисту від агрохімікатів і продуктів, що утворюються під час пожежі;

організувати у разі утворення на місці пожежі хмари хімічних речовин евакуацію людей і тварин на шляху її розповсюдження. Якщо хмара рухається в напрямку житлових масивів і тваринницьких комплексів увести стволи для її осадження розпиленими струменями води;

організувати після ліквідації пожежі проведення санітарної обробки особового складу, який брав участь у гасінні пожежі, за потреби направити його на медичне обстеження;

провести дегазацію пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що використовувалися під час гасіння пожежі.

5. Під час гасіння льону, сіна, соломи в скиртах і пожеж на складах грубих кормів КГП зобов’язаний:

здійснювати гасіння відкритого полум’я розпиленими струменями води;

ужити заходів щодо залучення членів місцевих протипожежних формувань і сільськогосподарської техніки для розбирання (розтягування) скирт, їх гасіння та захисту сусідніх з місцем пожежі скирт;

організувати під час пожежі на пунктах обробки льону відключення пневмотранспорту та агрегатів активного вентилювання скирт;

організувати після завершення гасіння пожежі у взаємодії із місцевими органами влади чергування членів місцевих протипожежних формувань із засобами пожежогасіння для ліквідації можливих повторних загорянь.

6. Під час гасіння зернових культур на корені та у валках КГП зобов’язаний:

увести сили та засоби для гасіння по фронту пожежі з поступовим переходом на фланги і тил;

подати стволи на гасіння від пожежно-рятувальної і пристосованої техніки, організувати прокошування зернових культур перед фронтом пожежі та оборювання місця горіння, залучити особовий склад та сільгосппрацівників для збивання полум’я хлопавками, мітлами, гілками та вологою тканиною по периметру пожежі;

у разі гасіння зернових культур на великих площах та за швидкості вітру понад 7 м/с:

негайно організувати розвідку в декількох напрямках шляхом об’їзду периметра пожежі;

увести сили і засоби по напрямку розповсюдження вогню на ділянках, де можливий проїзд пожежно-рятувальної або пристосованої техніки;

облаштувати загороджувальні мінералізовані смуги на шляху розповсюдження вогню;

зосередити основні дії сил і засобів для припинення поширення вогню та усунення загрози людям, населеним пунктам, механізованим токам, виробничим і тваринницьким будівлям, лісовим масивам і торфовищам;

здійснювати маневр сил і засобів для гасіння пожежі на вирішальному напрямку дій у разі зміни напрямку вітру.

1. Обстановка, що може скластися під час лісових пожеж:

швидке поширення вогню на великих площах;

сильне задимлення та інтенсивне теплове випромінювання;

можливе перебування людей у небезпечній зоні;

загроза поширення вогню на населені пункти, котеджні містечка, дачні і садові товариства, інші об’єкти, у тому числі з масовим перебуванням людей, охоронні зони повітряних ліній електропередач, газо-, нафто-, продуктопроводів, розміщених у лісових масивах і поблизу них.

2. Гасіння лісових пожеж на території лісового та природно-заповідного фондів організовується КГЛП, зокрема:

КГЛП на території лісового фонду є старша посадова особа державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів, яка перебуває на пожежі;

КГЛП на території природно-заповідного фонду є керівник або старша посадова особа служби державної охорони природно-заповідного фонду, яка перебуває на пожежі.

3. Пожежно-рятувальні підрозділи ОРС ЦЗ у районах виїзду залучаються для надання допомоги в гасінні пожеж на території лісового та природно-заповідного фонду в порядку, передбаченому мобілізаційно-оперативними планами ліквідації лісових пожеж, що розробляються лісогосподарськими підприємствами та спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Пожежно-рятувальні підрозділи ОРС ЦЗ під час участі в гасінні пожежі на території лісового чи природно-заповідного фонду підпорядковуються в своїх діях КГЛП та залишають місце пожежі за його погодженням.

Завдання пожежно-рятувальним підрозділам ОРС ЦЗ стосовно ліквідації пожежі ставить КГЛП. Він визначає ділянки робіт, закріплює за пожежно-рятувальними підрозділами ОРС ЦЗ свого представника для технічного керівництва та підтримання зв’язку.

Якщо КГЛП організував оперативний штаб на пожежі, до його складу включається представник від пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ.

У разі загрози життю і здоров’ю особового складу або направлення пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ диспетчером (радіотелефоністом) ПЗЧ (ОКЦ) для гасіння інших пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) такий підрозділ залишає місце гасіння лісової пожежі, а старша за посадою особа цього пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ інформує про прийняте рішення КГЛП.

4. У разі якщо пожежно-рятувальний підрозділ ОРС ЦЗ першим прибув до місця виникнення пожежі на території лісового або природно-заповідного фонду, старша за посадою особа, яка має допуск до самостійного виконання обов’язків КГП, повинна організувати гасіння пожежі та викликати до місця події пожежні команди лісових пожежних станцій лісогосподарського підприємства та його представника чи посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду.

Після прибуття до місця лісової пожежі представника лісогосподарського підприємства чи служби державної охорони природно-заповідного фонду, який за посадою уповноважений здійснювати керівництво гасінням лісової пожежі, старша посадова особа пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ доповідає йому про обстановку та вжиті заходи для гасіння пожежі. Із цього моменту пожежно-рятувальний підрозділ ОРС ЦЗ вважається в оперативному підпорядкуванні КГЛП та виконує його завдання стосовно ліквідації пожежі.

5. Старша посадова особа пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ, яка прибула до місця пожежі на території лісового або природно-заповідного фонду, повинна уточнити в КГЛП обстановку, з’ясувати чи є загроза від лісової пожежі населеним пунктам чи іншим об’єктам, отримати від нього завдання стосовно оперативних дій пожежно-рятувальних підрозділів на визначеній ділянці гасіння пожежі та представника для технічного керівництва роботами і підтримання зв’язку.

У разі загрози розповсюдження лісової пожежі на населений пункт чи інший об’єкт, за погодженням із КГЛП основні зусилля пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ необхідно зосередити на захист цього населеного пункту чи інших об’єктів, поінформувати про обстановку оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС, залучити за потреби додаткові сили і засоби та надати місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування допомогу в організації оповіщення та евакуації населення.

Якщо лісова пожежа розповсюдилася на населений пункт чи інший об’єкт, оперативні дії пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ, у тому числі залучених до гасіння лісової пожежі, зосереджуються для рятування та екстреної евакуації людей, гасіння будівель і споруд, за потреби залучаються додаткові сили і засоби.

Керівництво гасінням пожежі в населеному пункті чи іншому об’єкті бере на себе старша за посадою особа органу управління чи пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ в порядку, визначеному главою 8 розділу II цього Статуту, про що інформує оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС та КГЛП.

6. Розвідка лісової пожежі на визначеній для пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ ділянці гасіння пожежі проводиться в супроводі представника лісогосподарського підприємства чи посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду. Для розвідки великої за площею пожежі та спостереження за ходом її гасіння застосовується автотранспорт, за можливості безпілотні літальні апарати, літаки і вертольоти. Під час розвідки пожежі необхідно визначити:

вид і розміри пожежі, рельєф місцевості, швидкість і напрямок розповсюдження вогню, очікуваний розвиток пожежі, вірогідність її поширення на населені пункти, об’єкти, торф’яні поля, сільгоспугіддя тощо;

місця можливого найбільш інтенсивного розвитку пожежі (хвойний молодняк, ділянки захаращеного лісу, тимчасові склади лісоматеріалів, торфорозробки тощо);

природні перешкоди для припинення поширення вогню, можливі рубежі для локалізації пожежі та опорні лінії для запуску зустрічного вогню (дороги, просіки, річки, канави, струмки, галявини тощо);

дороги і можливість під’їзду пожежно-рятувальної та інженерної техніки по них до краю лісу і периметру пожежі для її локалізації та гасіння;

наявність і можливість використання природних джерел водопостачання.

7. Сили і засоби для гасіння лісової пожежі залежно від обстановки вводяться з боку:

населених пунктів, котеджних містечок, дачних і садових товариств, об’єктів, охоронних зон повітряних ліній електропередач, газо-, нафто-, продуктопроводів, розміщених у лісових масивах і поблизу них;

лісорозробок і торфополів;

лісового масиву, що не горить.

8. За рішенням КГЛП застосовуються такі прийоми гасіння лісових пожеж:

у разі верхової пожежі створюються протипожежні розриви (просіки) на шляху поширення вогню та пускається зустрічний вогонь з безпечної відстані, що визначається з урахуванням швидкості руху фронту пожежі, застосовуються авіаційні сили;

у разі низової пожежі подаються вогнегасні речовини, кромка вогню збивається хлопавками та засипається землею, лісовий покрив випалюється біля опорної смуги та створюється мінералізована смуга по периметру пожежі;

у разі торф’яної (підземної) пожежі в лісовому масиві її периметр окопується канавою до мінерального ґрунту або насиченого водою шару торфу, для гасіння вводяться пожежні стволи, осередки горіння підтоплюються водою, за можливості застосовується інженерна техніка для змішування торфу, що горить, із сирою торф’яною масою.

9. Під час лісових пожеж залежно від швидкості поширення вогню за рішенням КГЛП застосовуються такі способи гасіння:

за наявності достатньої кількості сил і засобів організовується гасіння по всьому фронту пожежі або одночасне гасіння найбільш небезпечних осередків на флангах і в тилу для розбивання периметру пожежі на окремі невеликі ділянки для подальшого їх гасіння;

сили і засоби вводяться для гасіння з тилу пожежі та послідовно просуваються флангами до передньої лінії фронту пожежі із швидкістю, що перевищує швидкість поширення вогню;

сили та засоби вводяться для гасіння фронту лісової пожежі, у подальшому поступово переходять до гасіння вогню на флангах і в тилу;

сили і засоби вводяться для гасіння з флангів лісової пожежі з метою поступового звужування фронту пожежі;

пуск зустрічного вогню від створеної опорної смуги (доцільно здійснювати в денний час із обов’язковою участю представника лісового господарства).

10. У разі загрози переростання лісової пожежі у велику або для гасіння складної лісової пожежі КГЛП утворює штаб на пожежі, який координує та забезпечує дії залучених сил і засобів.

Під час гасіння складної лісової пожежі утворюються оперативні дільниці, на яких зосереджується необхідна кількість сил і засобів. У разі формування по периметру пожежі окремих фронтів утворюються додаткові оперативні дільниці. Начальника кожної оперативної дільниці штаб на пожежі забезпечує поквартальними планами (карти) лісового масиву.

Під час гасіння складної лісової пожежі організовується комплексне застосування наземних та авіаційних сил і засобів.

Заходи щодо гасіння лісової пожежі здійснюються безперервно в цілодобовому режимі з дотриманням заходів безпеки, ураховуючи необхідність відпочинку та ротації особового складу, обслуговування та ремонту техніки й обладнання, а також інших об’єктивних чинників.

У нічний час для недопущення травмування учасників гасіння пожежі внаслідок падіння дерев організовується патрулювання та гасіння кромки пожежі вздовж доріг, протипожежних розривів та завчасно створених мінералізованих смуг.

Для організації оперативних дій ефективно використовуються найбільш сприятливі вечірній та вранішній періоди доби, коли інтенсивність поширення пожежі мінімальна.

Після гасіння пожежі для контролю та догашування повторних загорянь на площі, пройденій вогнем, застосовуються ранцеві вогнегасники та шанцевий інструмент.

Під час гасіння пожеж у лісових масивах, що зазнали радіоактивного забруднення, КГЛП повинен ужити заходів для захисту учасників гасіння від опромінення та організувати дозиметричний контроль у місцях проведення робіт. Для організації оперативних дій необхідно використовувати поквартальні плани (карти) щільності радіоактивного забруднення лісових масивів.

11. Під час гасіння лісової пожежі в гірській місцевості основні сили і засоби вводяться з верхньої частини схилу з переходом до флангів. Використовуються мобільні групи пожежогасіння, особовий склад яких оснащений переносними засобами гасіння.

Пожежно-рятувальну техніку та особовий склад розташовувати так, щоб вони не потрапили під можливий обвал, зсуви, падіння каміння або дерев.

Для створення мінералізованих смуг застосовувати трактори, екскаватори та іншу спеціальну техніку лісових господарств.

12. Оперативні дії під час гасіння лісових пожеж та пожеж на відкритій місцевості, які виникли унаслідок артилерійських обстрілів, ракетних та авіаційних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, або на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, здійснюється з урахуванням, що маршрути пересування і територія на місці пожежі потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами, у тому числі узбіччя доріг з твердим покриттям, ґрунтові дороги, лісозахисні смуги, території поблизу блокпостів і військових позицій (покинутих позицій).

Старша за посадою особа, яка виїжджає на чолі пожежно-рятувального підрозділу, через ОКЦ (ПЗЧ) уточнює інформацію про заміновані та забруднені вибухонебезпечними предметами ділянки місцевості в районі лісової пожежі.

У разі надходження до ОКЦ інформації про виїзд пожежно-рятувального підрозділу для гасіння пожежі на потенційно забрудненій вибухонебезпечними предметами території здійснюється уточнення інформації про мінну небезпеку за допомогою системи управління інформацією з протимінної діяльності, а за необхідності через піротехнічні підрозділи ОРС ЦЗ, підрозділи вибухотехнічної служби Національної поліції України, інженерно-саперні підрозділи Національної гвардії України, Збройних Сил України чи місцеві органи виконавчої влади.

Для забезпечення безпечного пересування техніки пожежно-рятувальних підрозділів, за можливості, використовуються дороги з твердим покриттям.

Пересування техніки ґрунтовими та лісовими дорогами здійснюється, за необхідності, у супроводі піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ або підрозділів вибухотехнічної служби Національної поліції України, інженерно-саперних підрозділів Збройних Сил України з урахуванням оперативної обстановки і небезпеки, пов’язаної з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.

Для гасіння пожеж, за можливості, застосовуються пожежно-рятувальні автомобілі, силовий агрегат яких знаходиться перед кабіною під капотом, як найбільш безпечні для особового складу в разі підриву.

Пожежні стволи вводяться з місць, де існує найменша загроза особовому складу від вибухонебезпечних предметів (перевірені ділянки місцевості, дороги з твердим покриттям, щойно прокладені мінералізовані смуги).

У разі прийняття рішення щодо гасіння пожежі із застосуванням випалювання рослинності по фронту пожежі, особовий склад після пуску вогню негайно відводиться в безпечне місце.

У темний час доби гасіння пожеж може здійснюватися лише в разі загрози населеним пунктам та об’єктам.

Під час гасіння пожеж переміщення особового складу мінімізується.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на торф’яних полях і родовищах:

швидке поширення вогню рослинним покровом торф’яного поля в разі сильного вітру та виникнення нових осередків пожежі;

поширення пожежі на населені пункти, промислові (господарчі) об’єкти, сільськогосподарські угіддя, лісові масиви, штабелі і каравани торфу;

проникнення вогню в глибину торф’яного масиву та утворення прогарів;

виділення великої кількості диму та його розповсюдження на значну територію;

поширення вогню всередині штабеля торфу і його поверхнею, перекидання іскор на інші штабелі за напрямком вітру.

2. Під час гасіння пожежі на торф’яному полі чи родовищі КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників місцевих органів влади та адміністрації торфопідприємства;

визначити напрямок і швидкість поширення пожежі, найбільш небезпечні ділянки, наявність будівель, повітряних ліній електропередач, газо-, нафто-, продуктопроводів і загрози для них;

зосередити основні сили і засоби для гасіння пожежі з боку:

населеного пункту;

промислового (господарчого) об’єкта;

основного торф’яного масиву (полів добування торфу);

лісового масиву і сільськогосподарських угідь;

намітити межі, в яких необхідно зупинити поширення вогню;

уточнити товщину шару торфу, його однорідність та ступінь зволоження;

подати для локалізації пожежі на торф’яному полі водяні стволи по периметру пожежі, відсікаючи вогонь, на відстані не менше 3-5 м від ділянок торф’яного поля, що не горять;

для гасіння пожежі на торф’яному полі:

окопати периметр пожежі канавою до мінерального ґрунту або насиченого водою шару торфу з одночасною подачею водяних стволів. Окопування осередків горіння або території торфополя розпочати з боку, де не подано водяні стволи;

розмивати компактними струменями води торф в осередках горіння, заливати і підтоплювати їх водою;

задіяти за можливості інженерну техніку для змішування торфу, що горить, із сирою торф’яною масою;

подати стволи-розпилювачі для гасіння фрезерного торфу, розпушувати торф культиваторами до вологого шару з подальшим утрамбуванням його бульдозерами, катками або іншою технікою;

організувати залучення до гасіння пожежі інженерну та пристосовану для пожежогасіння техніку;

провести розвідку джерел водопостачання та визначити можливість використання їх для гасіння пожежі. За потреби створити запас води шляхом облаштування запруд для її збирання, підняття рівня води в каналах, за можливості задіяти стаціонарні та пересувні системи зрошування;

використовувати бульдозери, тягачі, екскаватори та іншу техніку об’єктів господарювання для доставки у важкодоступні місця пожежно-рятувальної техніки, створення протипожежних розривів, канав і тимчасових запруд;

коригувати дії пожежно-рятувальних підрозділів і населення, залучених до гасіння, з урахуванням обстановки на місці пожежі;

організувати захист населених пунктів, промислових (господарчих) об’єктів, лісових масивів, полів посівних культур у разі загрози поширення пожежі на них;

організовувати цілодобові пости та дозори силами населення і місцевих протипожежних формувань у населеному пункті та інших місцях, на які можливе поширення вогню;

керуватися відповідним планом під час евакуації населення з населеного пункту;

забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари або болото на торф’яному полі та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;

ужити заходів для захисту особового складу від опромінення під час гасіння торф’яних пожеж на території, що зазнала радіоактивного забруднення, організувати дозиметричний контроль у місцях проведення робіт;

забезпечити вогнегасними речовинами, технікою, пально-мастильними матеріалами, обладнанням, засобами зв’язку, а під час пожежі, що триває понад три години,- харчуванням, приміщенням для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі, за рахунок місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання.

3. Під час гасіння штабелів торфу КГП зобов’язаний:

увести стволи для гасіння з боку штабелів торфу, що не горять, беручи пожежу в кільце;

здійснювати гасіння штабелів кускового торфу потужними компактними струменями води, а штабелів фрезерного торфу - розпиленою водою із змочувачами з одночасним видаленням шару торфу, що горить;

організувати захист штабелів, що не горять, шляхом інтенсивного зрошування розпиленою водою, закидання сирою торф’яною масою;

задіяти технічні засоби торфопідприємства для облаштування протипожежних розривів і розбирання штабелів торфу;

виставити постових для спостереження за територією після гасіння штабелів торфу.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на відкритій місцевості:

швидке розповсюдження пожежі сухою рослинністю та чагарниками;

щільне задимлення місцевості;

швидка зміна напрямку пожежі;

можлива наявність декількох осередків пожежі або займання нових;

відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх значна віддаленість;

загроза розповсюдження пожежі на будинки, споруди, об’єкти, лісові масиви тощо;

складний рельєф місцевості.

2. Під час гасіння пожеж на відкритій місцевості КГП зобов’язаний:

визначити вірогідність поширення пожежі на населені пункти та інші об’єкти;

провести розвідку та визначити вирішальний напрямок гасіння пожежі;

виконувати щодня розвідку пожежі у разі розповсюдження її на великій площі і набуття затяжного характеру, двічі на день - в разі швидкого розповсюдження горіння; за можливості посадки вертольота поблизу пожежі розвідку пожежі виконувати на вертольоті;

провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;

організувати створення мінералізованої смуги спільно з представниками адміністрації;

особисто переконатися в ліквідації горіння, визначити необхідність і тривалість спостереження за місцем ліквідованої пожежі.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на полігонах твердих побутових відходів:

поширення вогню поверхнею твердих побутових відходів на робочій карті полігона та виникнення нових осередків горіння в разі сильного вітру;

проникнення вогню у тверді побутові відходи на глибину до 2-2,5 м до ізолювального шару та утворення прогарів;

самозагоряння твердих побутових відходів після гасіння пожежі;

поширення вогню на сільськогосподарські угіддя та лісові масиви;

виділення великої кількості диму та розповсюдження його на значну територію;

наявність на окремих полігонах твердих побутових систем збирання, транспортування та накопичення біогазу;

зсув укосів, складованих твердими побутовими відходами.

2. Під час гасіння пожежі на полігоні твердих побутових відходів КГП зобов’язаний:

утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників адміністрації полігона та місцевих органів влади;

уточнити через уповноважених представників полігона глибину складування відходів, загрозу зсувів, небезпеку вибуху біогазу та наявність системи збирання біогазу;

організовувати оперативні дії з гасіння пожежі з урахуванням особливостей та небезпечних явищ, що можуть виникнути на полігоні твердих побутових відходів та узгоджувати їх з представниками адміністрації полігона;

використовувати для гасіння стволи-розпилювачі. З метою підвищення ефективності гасіння та зменшення надлишкового зволоження твердих побутових відходів застосовувати воду зі змочувачем;

визначати розстановку пожежно-рятувальної техніки, прокладання рукавних ліній та позиції ствольників у тих місцях, що виключають потрапляння особового складу під зсув твердих побутових відходів. Для пересування техніки та особового складу використовувати тимчасові дороги, облаштовані на полігоні;

залучити інженерну техніку для насування ґрунту (не менше 0,2 метри) на верхній шар побутових відходів у місцях горіння на експлуатованих картах полігона, у подальшому утрамбувати його бульдозерами, катками або іншою технікою;

забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;

організувати після ліквідації пожежі проведення санітарної обробки особового складу, який брав участь у гасінні пожежі, за потреби направити його на медичне обстеження;

провести дезінфекцію пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що використовувалися під час гасіння пожежі.

1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах з режимним доступом:

наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;

швидке розповсюдження пожежі, щільне задимлення коридорів та сходових кліток;

наявність великого горючого навантаження;

можлива наявність декількох осередків пожежі;

у разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людей рівня в приміщеннях, де знаходиться зона горіння, та в приміщеннях, розташованих поруч;

складне планування приміщень на поверхах, горищах та у підвалах;

поверхневе горіння матеріалів і речовин;

наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою з пошкодженою електроізоляцією;

наявність приміщень зі зброєю та боєприпасами;

агресивне налаштування людей (установи виконання покарань);

відсутність інформації в документах оперативного реагування щодо розміщення джерел протипожежного водопостачання;

складність проведення розвідки та оперативного розгортання у зв’язку з режимністю об’єкта.

2. Під час гасіння пожеж на об’єктах з режимним доступом КГП зобов’язаний:

провести розвідку та встановити заходи, яких ужито адміністрацією об’єкта для евакуації людей з будівлі;

установити рівень загрози людям, за потреби спільно з представниками об’єкта організувати їх рятування та евакуацію, ужити заходів для попередження паніки;

утворити Штаб на пожежі з обов’язковим уключенням до його складу представника об’єкта;

забезпечити спільно з представниками об’єкта його знеструмлення згідно з планом відключення електромережі;

провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;

ужити заходів щодо видалення диму на шляхах евакуації;

ужити заходів для зниження температури в приміщеннях;

увести стволи для гасіння пожежі на один або декілька поверхів, подати стволи на захист поверхів, розташованих вище і нижче, суміжних приміщень, організувати на них розкривання конструкцій з порожнинами та їх проливання для попередження поширення вогню;

перевірити стволи та подати їх за потреби на захист побутових, технологічних прорізів, каналів, комунікацій, балконів, поверхів, розташованих вище і нижче, горища;

використовувати наявні системи та засоби пожежогасіння та протидимного захисту;