• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Форма типового документа, Лист, Схема, Зразок, Статут від 26.04.2018 № 340
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Лист, Схема, Зразок, Статут
  • Дата: 26.04.2018
  • Номер: 340
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Лист, Схема, Зразок, Статут
  • Дата: 26.04.2018
  • Номер: 340
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Усі прийняті КГЛП рішення та надані розпорядження повідомляються диспетчеру лісогосподарського підрозділу, старшій за посадою особі підрозділів ДСНС та представникам інших відомств, які прибули.
Підрозділи ДСНС та інших відомств залишають місце пожежі тільки за погодженням із КГЛП.
Залишення місця пожежі підрозділами ДСНС та інших відомств без погодження КГЛП можливе лише у виняткових випадках, пов’язаних із загрозою життю і здоров’ю особовому складу. Про що одразу повідомляється КГЛП.
26. Локалізація та ліквідація пожеж у лісовому фонді зони відчуження.
Після локалізації лісової пожежі учасники гасіння пожежі лісогосподарського підрозділу зобов’язані оглянути периметр лісової пожежі або залучити для огляду частин периметру пожежі особовий склад підрозділів ДСНС з метою підтвердження надійності локалізації всього периметру пожежі. У місцях, де виявлено необхідність посилити локалізацію, негайно проводяться заходи з прокладання додаткових загороджувальних смуг.
Спостереження за локалізованою пожежею, її остаточне гасіння полягає у ліквідації осередків горіння, що залишилися на пройденій пожежею площі після її локалізації. На великих площах згарищ осередки горіння, які залишилися після локалізації, гасять тільки на смузі завширшки 50-100 м від периметру (зовнішнього краю) пожежі. Після повної ліквідації пожежі учасників гасіння із засобами пожежогасіння слід виставити для охорони місця, де можуть виникнути окремі осередки горіння. Час охорони визначає КГЛП.
( Абзац третій пункту 26 глави 29 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 761 від 18.10.2021 )
КГЛП зобов’язаний особисто проконтролювати повну ліквідацію осередків пожежі та неможливість утворення нових. Після чого дає розпорядження на виведення чергових сил та засобів до місця дислокації.
Ліквідація пожежі є завершальною стадією, коли встановлено відсутність умов для відновлення пожежі, завершено роботи із локалізації. Після ліквідації пожежі проводиться припинення усіх робіт із гасіння і повернення сил і засобів пожежогасіння до місць постійної дислокації або направлення їх на гасіння інших пожеж.
Після ліквідації пожежі здійснюється попередній дозиметричний контроль (переносними приладами) усіх учасників гасіння пожежі, пожежно-технічного обладнання і техніки, залучених до гасіння пожежі, для вирішення питання про направлення їх до найближчого стаціонарного пункту служби дозиметричного контролю, санітарної обробки і дезактивації.
Усі учасники гасіння пожежі після її ліквідації, у тому числі особовий склад підрозділів ДСНС та інших відомств, що прибули з інших регіонів, зобов’язані пройти внутрішній дозиметричний контроль на установці спектру іонізуючого випромінення людини. Виїзд за межі зони відчуження транспортних засобів, залучених до гасіння лісової пожежі у зоні відчуження, дозволяється у разі неперевищення встановлених рівнів радіоактивного забруднення.
Відповідальна за дозиметричний контроль особа реєструє отримані персоналом дози опромінення та фіксує їх у картках індивідуального обліку дози опромінення персоналу категорії А.
Забороняється виїзд за межі зони відчуження учасників гасіння пожежі, одягнених у ЗІЗ, без проходження дозиметричного контролю.
У разі перевищення контрольних рівнів забруднення учасники гасіння пожежі, пожежно-технічні засоби, обладнання і техніка направляються до спеціальних пунктів дезактивації, робочий та захисний одяг - до спеціалізованої пральні. КГЛП забезпечує необхідні заходи щодо зменшення впливу радіоактивних речовин на учасників гасіння пожежі та забруднення залученої техніки і засобів на гасіння пожежі, за потреби - надання учасникам гасіння пожежі змінного робочого одягу на період дезактивації забрудненого. Одяг, що не підлягає дезактивації, утилізується встановленим порядком.
Способи локалізації лісових пожеж залежать від їх виду, сили, розмірів, метеорологічних умов, характеру місцевості, наявності сил і засобів пожежогасіння.
27. Особливості гасіння пожеж на торфовищах та перелогах у лісовому фонді зони відчуження.
Під час гасіння пожеж торф’яних полів КГЛП зобов’язаний створити Штаб на пожежі та виконати інші обов’язки, передбачені статутом дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Основні сили та засоби зосереджуються з боку торф’яного або лісового масиву чи перелогів.
У разі гасіння торф’яних (підземних) пожеж у лісі застосовується окопування канав до мінерального ґрунту чи насиченого водою шару торфу. Також можуть застосовуватись потужні струмені води за допомогою пересувних та переносних напірних установок (мотопомп). Якщо з’являється багато осередків на торф’яних лісових пожежах, що виникають на торф’янистих ґрунтах, у результаті низової лісової пожежі, гасіння проводиться шляхом локалізації усієї ділянки, на якій розташовано осередки горіння.
Під час застосування пожежних стволів для гасіння торф’яної пожежі необхідно обробити засобами пожежогасіння (водою або хімічними піноутворюючими реагентами) смугу поверхні ґрунту завширшки 0,7-0,8 м, що прилягає до кордону пожежі.
Осередок торф’яної пожежі, що недавно виник, може бути ліквідований відокремленням шарів палаючого торфу від кромки рову, який утворився внаслідок загоряння. Межі рову необхідно обробити водою або хімічними розчинами. У разі можливості фронт пожежі гаситься водою без видалення палаючого торфу.
Після ліквідації пожежі ділянку, що була пройдена вогнем, слід періодично оглядати до випадання інтенсивних опадів.
28. Після ліквідації пожежі представники служби дозиметричного контролю проводять попередній дозиметричний контроль (переносними приладами) усіх учасників гасіння пожежі, пожежно-технічного обладнання і техніки, залучених до гасіння пожежі, для прийняття рішення про направлення їх до найближчого стаціонарного пункту служби дозиметричного контролю з подальшим направленням (у разі потреби) до пунктів санітарної обробки і дезактивації.
Отримані персоналом дози опромінення реєструють представники служби дозиметричного контролю. В подальшому їх фіксують у картках індивідуального обліку дози опромінення персоналу категорії А.
29. У разі перевищення контрольних рівнів забруднення учасники гасіння пожежі, пожежно-технічні засоби, обладнання і техніка направляються до пунктів спеціальної обробки для проведення дезактивації, робочий та захисний одяг - до спеціалізованої пральні. КГЛП забезпечує необхідні заходи щодо зменшення впливу радіоактивних речовин на учасників гасіння пожежі та забруднення залученої техніки і засобів на гасіння пожежі, за потреби - надання учасникам гасіння пожежі змінного робочого одягу на період дезактивації забрудненого. Одяг, що не підлягає дезактивації, утилізується встановленим порядком.
30. Гасіння пожеж у будинках і спорудах, в адміністративно-офісних приміщеннях
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у будинках і спорудах, в адміністративно-офісних приміщеннях:
наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
швидке розповсюдження пожежі на поверхах, щільне задимлення коридорів, вестибюлів та сходових кліток;
приховане розповсюдження вогню в порожнинах будівельних конструкцій, вентиляційних каналах і шахтах;
вибухи та спалахи;
у разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людей рівня в приміщеннях, де знаходиться зона горіння та в поруч розташованих приміщеннях;
наявність великого горючого навантаження;
складне планування приміщень на поверхах, горищах та у підвалах;
поверхневе горіння матеріалів і речовин;
швидке поширення вогню та диму через значну кількість дверей, вікон, побутових і технологічних прорізів, комунікацій, балконів тощо;
втрата цілісності та несучої здатності будівельних конструкцій, їхнє обвалення і поширення вогню;
наявність матеріалів, під час горіння яких виділяються НХР;
наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою з пошкодженою електроізоляцією;
пошкодження газопроводів.
2. Під час гасіння пожежі в підвалах будинків і споруд КГП зобов’язаний:
установити конструктивні особливості перекриття над підвалом, стін та перегородок, наявність прорізів та комунікацій різного призначення (вентиляційних, ліфтових, електрокабельних, технологічних тощо) і можливість поширення по них вогню на поверхи будівлі та у прилеглі приміщення підвалу;
установити наявність віконних приямків і можливість уведення через них стволів для зниження температури та використання для видалення диму;
ужити заходів для попередження задимлення сходових кліток шляхом обладнання перемичок і використання засобів димовидалення;
визначити місця та організувати розкриття отворів у перекриттях чи стінах за неможливості швидкого проникнення до осередку пожежі через двері або віконні приямки;
ужити заходів для зниження температури в приміщеннях підвалу, для чого використовувати розпилені водяні струмені або піну;
перевірити стан будівельних конструкцій поверху, розташованого над підвалом (у тому числі методом розкривання);
подавати стволи на захист розташованого вище поверху (за потреби);
застосовувати для гасіння комбіновані стволи, стволи-розпилювачі та піну, потужні водяні стволи використовувати під час розвинутих пожеж.
3. Під час гасіння пожеж на поверхах будинків і споруд, в адміністративно-офісних приміщеннях КГП зобов’язаний:
провести розвідку та встановити, яких заходів адміністрація об’єкта вжила для евакуації людей з будівлі;
установити рівень загрози людям, за потреби організувати їх рятування та евакуацію, вжити заходів для попередження паніки;
забезпечити знеструмлення об’єкта;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил і засобів;
ужити заходів щодо видалення диму на шляхах евакуації;
ужити заходів для зниження температури в приміщеннях;
застосовувати для гасіння перекривні стволи, стволи-розпилювачі та піну;
увести стволи для гасіння пожежі, якщо горіння відбувається на одному або декількох поверхах, подати стволи на захист вище- і нижчерозташованих поверхів, суміжних приміщень та організувати на них розкривання конструкцій з порожнинами і їх проливання для попередження поширення вогню;
перевірити та подавати за потреби стволи на захист побутових, технологічних прорізів, каналів, комунікацій, балконів на вище- і нижчерозташованих поверхах та горища;
визначити місця та організувати розкриття отворів у перекриттях чи стінах за неможливості швидкого проникнення до осередку пожежі через двері або віконні прорізи;
використовувати наявні системи та засоби пожежогасіння;
організувати для попередження поширення вогню через віконні прорізи подачу в них вогнегасних речовин із стволів, розташованих на землі, на автодрабинах або автопідіймачах;
ужити заходів щодо попередження можливих вибухів балонів з газами, систем опалення тощо.
4. Під час гасіння пожежі на горищах та покрівлях КГП зобов’язаний:
подати перші стволи сходовими клітками, за потреби - через слухові вікна, і надалі - через розкриті у покрівлі отвори;
організувати за потреби розкриття покрівлі для видалення диму, зниження температури, подачі стволів для гасіння горища;
подавати стволи для гасіння розвинутої пожежі з ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів, які рівномірно розставити по периметру будівлі (пожежі) з таким розрахунком, щоб струменями води проливати всю площу пожежі;
здійснювати гасіння по периметру пожежі, просуваючись від капітальних стін до центру пожежі;
застосовувати для гасіння пожежі перекривні і комбіновані стволи, стволи-розпилювачі, використовувати воду зі змочувачем та піну;
уводити перекривні стволи для захисту верхнього поверху будівлі під горищем.
31. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках:
велика кількість людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі, виникнення серед людей паніки;
поширення вогню і токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямку як усередині будівлі, так і зовні;
задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;
висока температура на шляхах евакуації та поверхах, де виникла пожежа;
складність проведення рятувальних робіт та подачі засобів гасіння до верхніх поверхів будівлі;
необхідність застосування спеціальних технічних засобів для проведення рятувальних робіт і гасіння пожежі;
недостатня кількість техніки та обладнання для гасіння пожеж у висотних будинках.
2. У разі гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках розвідка проводиться декількома розвідувальними групами. Під час розвідки, крім виконання основного оперативного завдання, встановлюється:
ступінь загрози людям, шляхи і способи їх рятування;
можливість використання пожежних ліфтів, стаціонарних засобів гасіння, видалення диму, пожежних кранів-комплектів, підвищення тиску води в пожежних кранах тощо.
3. Під час гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках КГП зобов’язаний:
організувати евакуацію та рятування людей;
ужити заходів для попередження паніки, для чого використовувати внутрішню систему оповіщення, гучномовці тощо;
зосередити на місці пожежі в найкоротший термін необхідну кількість ланок ГДЗС, пожежних автодрабин і автопідіймачів;
використовувати сходові клітки, пожежні автодрабини, автопідіймачі, пожежні ліфти тощо для підйому особового складу і ПТО на поверхи (пасажирські та вантажні ліфти дозволяється використовувати лише для підйому ПТО);
використовувати для подачі вогнегасних речовин пожежні крани-комплекти, стаціонарні сухотруби, пожежні рукави підвищеної міцності та пожежно-рятувальні автомобілі з насосами високого тиску;
здійснювати прокладання рукавних ліній ззовні будівлі зі скаток чи підйомом за допомогою рятувальних мотузок з подальшим кріпленням рукавної лінії за несучі конструкції будівлі рукавними затримками;
встановити під час прокладання магістральних рукавних ліній одне розгалуження поблизу входу в будівлю, друге - на один-два поверхи нижче від місця пожежі;
виставити на кожну вертикально прокладену рукавну лінію постового із запасом резервних рукавів для контролю за її роботою;
ужити заходів для захисту особового складу і пожежно-рятувальних автомобілів від скла та інших предметів, що можуть падати з висоти, а також для позначення небезпечної зони та виставлення постових.
32. Гасіння пожеж у будівлях з металевих конструкцій і горючим утеплювачем
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у будівлях з металевих конструкцій і горючим утеплювачем (пінополістирол, пінополіуретан тощо):
швидке та приховане поширення вогню по полімерному утеплювачу всередині стінових і покрівельних панелей;
виділення токсичних речовин та сильне задимлення;
утворення нових осередків пожежі всередині будівлі від полімерного утеплювача та бітуму, що горять і розтікаються;
швидка деформація несучих конструкцій і обвалення покриття та інших незахищених металевих конструктивних елементів.
2. Під час гасіння пожеж у будівлях з металевих конструкцій і горючим утеплювачем КГП зобов’язаний:
організувати подачу стволів "А" і "Б", за потреби - лафетних стволів:
усередину будівлі - для охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього поясу, покрівельних панелей, а також на гасіння осередків горіння всередині будівлі та на захист майна;
на покриття будівлі - для гасіння та попередження поширення вогню по всій площі з одночасним прорізанням отворів для видалення диму і зниження температури, розкриттям покрівельного килиму та влаштуванням розривів в утеплювачі;
на зовнішню поверхню стін - для охолодження і гасіння стінових панелей з одночасним розкриттям конструкцій і влаштуванням розривів;
ураховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огороджувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки;
використовувати під час гасіння пожежі на покритті світлові аераційні ліхтарі та вентиляційні канали для випуску диму;
організувати після закінчення гасіння пожежі перевірку стінових і покрівельних панелей з метою гасіння можливих незначних осередків горіння.
33. Гасіння пожеж на покрівлях великої площі
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на покрівлях великої площі:
швидке поширення вогню порожнинами і нижніми горючими поверхнями покриттів, а також виділення великої кількості диму;
проведення трудомістких робіт з розкриття конструкцій;
велика віддаленість осередків пожежі від зовнішніх входів до будівлі;
наявність світлових аераційних ліхтарів;
обвалення конструкцій на великій площі.
2. Під час гасіння на покрівлях великої площі КГП зобов’язаний:
організувати гасіння покрівлі великої площі з таких напрямків - знизу і зсередини будівлі та зверху покрівлі:
для гасіння покрівлі знизу подати лафетні стволи та стволи "А";
для гасіння покрівлі зверху подати стволи "А" і "Б";
забезпечити захист несучих конструкцій покрівлі;
урахувати можливість переходу вогню під вогнестійкими зонами (за їх наявності) та його поширення по самій покрівлі;
організувати створення протипожежних розривів у покритті у разі швидкого поширення вогню, за вихідні рубежі слід використовувати вогнестійкі зони та протипожежні стіни, зосереджуючи в цих місцях необхідну кількість сил і засобів.
34. Гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості:
швидке поширення вогню по дерев’яних конструкціях та, як наслідок, обмежений час щодо рятування, евакуації та надання допомоги потерпілим;
накопичення продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини, ефект зворотної тяги з подальшим їх вибухом та викидом розжарених газів;
велике задимлення та висока температура;
обвалення конструкцій через короткий час після виникнення пожежі;
наявність електрообладнання під напругою, газових балонів та устаткування;
небезпека падіння особового складу в прогари в дерев’яних конструкціях та отримання опіків.
2. Під час гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості КГП зобов’язаний:
установити наявність людей, їх кількість, організувати евакуацію (рятування), ужити заходів для попередження паніки;
уточнити схему розташування приміщень, переходів, наявність рівнів на поверхах;
організувати до моменту входу до приміщення особового складу розкриття вікон для вентилювання приміщень з метою зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини;
здійснювати розстановку сил і засобів з урахуванням можливості їх захисту у разі вибуху в будівлі продуктів піролізу деревини та газового обладнання;
застосовувати ланки ГДЗС для проведення робіт, а особовий склад обов’язково повинен використовувати підшоломники для захисту відкритих частин обличчя;
гасити пожежу всередині будівлі за допомогою тонко розпилених струменів води;
здійснювати гасіння тільки ззовні будівель потужними стволами "А" та лафетними стволами у разі відсутності людей в будівлях V ступеня вогнестійкості.
3. Для відкривання дверей використовується рятувальна мотузка, пожежний-рятувальник повинен присісти найнижче до підлоги та перебувати за прикриттям стіни або дверного полотна.
35. Гасіння пожеж на об’єктах охорони здоров’я, у дошкільних та навчальних закладах
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах охорони здоров’я, у дошкільних та навчальних закладах:
значна кількість людей, у тому числі людей з обмеженими фізичними можливостями, нетранспортабельних хворих і дітей різного віку;
присутність людей, у яких стресова ситуація може спричинити погіршення стану здоров’я або спровокувати масову паніку;
проведення безперервних лікувальних процесів (операцій, реанімаційних заходів тощо);
складне планування приміщень, розвинута система вентиляції та кондиціювання повітря;
значна завантаженість приміщень горючими матеріалами, наявність медпрепаратів на основі ЛЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами, можлива присутність бактеріологічних препаратів;
наявність цінної медичної апаратури та обладнання з радіоізотопами.
2. Під час гасіння пожежі на об’єкті охорони здоров’я КГП зобов’язаний:
уточнити, яких заходів ужито медичним персоналом для евакуації хворих з приміщень, де існує загроза людям;
установити кількість хворих, які підлягають евакуації, їхню транспортабельність, шляхи та черговість евакуації;
з’ясувати, кого з медичного персоналу можна залучити до проведення евакуації хворих, місце розташування евакуйованих;
організувати з урахуванням даних розвідки і рекомендацій медичного персоналу евакуацію важкохворих (хворих, яких оперують, які перебувають під наркозом, немовлят, які перебувають у кювезах) та забезпечити їх захист від небезпечних факторів пожежі;
ужити заходів для попередження паніки серед хворих, ураховувати консультації обслуговувального персоналу під час організації оперативних дій, особливо в пологових будинках, нервово-психіатричних та інфекційних лікарнях;
організувати після евакуації хворих перевірку всіх задимлених приміщень, приміщень, що горять, суміжних з ними приміщень, шляхів, якими проводилася евакуація, та вимагати від адміністрації закладу охорони здоров’я проведення звірки наявності хворих і немовлят з обліковими даними;
ужити заходів для захисту складів медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень та обладнання лікувальних кабінетів від надлишкового проливання водою;
організувати після гасіння пожежі в інфекційному відділенні санітарну обробку особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, керуючись рекомендаціями медичного персоналу.
3. Пожежно-рятувальні автомобілі мають прибувати до місця пожежі на об’єктах охорони здоров’я з вимкненими звуковими та світловими сигналами, установлювати техніку та прокладати магістральні рукавні лінії необхідно за можливості за будівлями і огорожами, щоб не спровокувати паніку серед хворих.
4. Під час гасіння пожежі в навчальному закладі КГП зобов’язаний:
з’ясувати кількість і вік учнів (студентів);
організувати спільно з учителями (викладачами) евакуацію людей, насамперед необхідно евакуювати дітей молодшого віку;
організувати після евакуації перевірку всіх задимлених приміщень, приміщень, що горять, суміжних з ними приміщень, шляхів, якими проводилася евакуація, та вимагати від керівника навчального закладу (учителів, викладачів) проведення поіменної звірки учнів (студентів) з обліковими даними;
організувати захист чи евакуацію цінного обладнання.
5. Під час гасіння пожежі в дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний:
організувати спільно з обслуговувальним персоналом евакуацію дітей;
організувати перевірку, чи не залишилися діти в гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і меблями;
вимагати після евакуації від керівника дитячого закладу (вихователів) проведення поіменної звірки дітей з обліковими даними.
6. За потреби за рішенням КГП здійснювати комплекс заходів щодо відкачування вогнегасних речовин з підвалів об’єктів охорони здоров’я, дошкільних та навчальних закладів.
36. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у культурно-видовищних закладах:
наявність великої кількості людей у глядацькій залі та сценічному комплексі, виникнення паніки;
швидке поширення вогню сценою, по вентиляційних системах і пустотах, перехід вогню до глядацької зали та на горище;
обвалення колосників над сценою, підвісної стелі та перекриттів над глядацькою залою;
сильне задимлення глядацької зали, гримерних, складів та шляхів евакуації (фойє, сходові клітки тощо).
2. Під час евакуації людей з культурно-видовищних закладів КГП зобов’язаний:
ужити заходів для попередження паніки;
організувати і провести у найкоротший термін евакуацію людей із глядацької зали, насамперед з галерей і балконів;
установити кількість обслуговувального персоналу, який перебуває у підвалах і допоміжних приміщеннях, та провести його евакуацію.
3. Під час гасіння пожежі на сцені КГП зобов’язаний організувати:
подачу стволів на сцену з боку глядацької зали з одночасним захистом колосників і карманів сцени та проходів до суміжних із сценою приміщень, стволів "А" і лафетних стволів - на гасіння сцени та захист колосників, задіяння стаціонарних засобів пожежогасіння (установки пожежогасіння, лафетні стволи, водяні завіси тощо);
опускання протипожежної завіси в портальному прорізі сцени та охолодження її з боку глядацької зали;
опускання до рівня планшета сцени декорації, що горять, та їх гасіння;
подачу перших стволів для гасіння колосників з боку сходових кліток, введення резервних стволів на горище над глядацькою залою з допомогою пожежних автодрабин та автопідіймачів;
застосування піни для гасіння пожежі в трюмі сцени, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, уведення стволів для захисту інших приміщень;
відкривання димових люків у перекритті сцени за умови недостатньої кількості сил і засобів, явної загрози переходу вогню і диму до глядацької зали, а також з метою запобігання задимленню глядацької зали в разі перебування в ній людей;
розвідку на горищі, у глядацькій залі, трюмі сцени.
4. Під час гасіння пожежі в глядацькій залі КГП зобов’язаний організувати:
подачу стволів для гасіння пожежі в глядацькій залі та на захист сцени, горища, інших приміщень;
опускання протипожежної завіси в портальному прорізі сцени та її охолодження;
заходи для захисту підвісної стелі (особливу увагу звернути на зниження температури на горищі над глядацькою залою та неприпустимість перевантаження стелі);
перевірку вентиляційної системи (за потреби розкрити повітропроводи та подати через них стволи);
заходи для захисту особового складу від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, елементів будівельних конструкцій, лебідок тощо.
37. Гасіння пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівах, релігійних спорудах, обчислювальних центрах і на об’єктах зв’язку
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівах, релігійних спорудах, обчислювальних центрах і на об’єктах зв’язку:
скупчення великої кількості людей, виникнення паніки;
наявність великої кількості горючих матеріалів та унікальних цінностей;
розповсюдження пожежі на значну площу, задимлення приміщень великих об’ємів;
пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних, художніх та інших культурних цінностей;
деформація незахищених металоконструкцій, їх руйнування;
складність планування, обмежена кількість входів і віконних прорізів.
2. Під час гасіння пожежі на виставці, у музеї, бібліотеці, архівному сховищі або в релігійній споруді КГП зобов’язаний:
ужити заходів для евакуації людей та попередження паніки;
утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації об’єкта;
з’ясувати в адміністрації об’єкта місця розташування унікальних цінностей і ступінь загрози від вогню, диму та вогнегасних речовин, необхідність і порядок їх евакуації;
визначити, які вогнезахисні речовини можуть бути застосовані для гасіння;
організувати гасіння пожежі з одночасним захистом майна від вогнегасних речовин;
організувати гасіння пожежі і розбирання конструкцій, зберігаючи експонати та архітектурне оформлення приміщень;
організувати перевірку порожнин у будівельних конструкціях перекриттів і перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, ужити заходів щодо припинення поширення ними вогню;
використовувати перекривні стволи, для гасіння пожежі застосовувати розпилену воду, піну, вогнегасні порошки та інертні гази.
3. Під час гасіння пожежі в приміщеннях обчислювального центру або на об’єкті зв’язку КГП зобов’язаний:
з’ясувати в адміністрації об’єкта місце пожежі, наявність у будівлі людей, розташування машинних залів, наукових і матеріальних цінностей та ступінь загрози їм від вогню, диму, вогнегасних речовин, чи спрацювала автоматична система пожежогасіння;
визначити, які вогнегасні речовини можна використовувати для гасіння (зазвичай це вогнегасні порошки, інертні гази та піна);
за узгодженням з адміністрацією об’єкта вжити заходів для відключення силової та освітлювальної електромереж, систем вентиляції та кондиціонування повітря;
організувати гасіння пожежі та захист обчислювальної техніки і майна від шкідливої дії вогнегасних речовин;
організувати перевірку технічних поверхів, порожнин у підпільному просторі, перекриттях і перегородках, вентиляційних, калориферних, кабельних та інших комунікаційних каналів, ужити заходів для недопущення поширення ними вогню.
38. Гасіння пожеж на об’єктах енергетики та в приміщеннях з електроустановками
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах енергетики та в приміщеннях з електроустановками:
швидке поширення вогню горючою ізоляцією кабелів, прокладених у лотках, тунелях і шахтах, горючим утеплювачем та конструктивними елементами будівлі внаслідок розтікання і горіння мастила, що виливається з пошкоджених змащувальних систем генераторів, трансформаторів, розподільних пристроїв та інших комунікацій;
утворення вибухонебезпечних сумішей у разі пошкодження водневих систем охолодження генераторів;
небезпечні рівні радіації в разі розгерметизації технологічного обладнання і комунікацій на атомних електростанціях;
наявність електроустановок під високою напругою, загроза ураження особового складу електричним струмом;
сильне задимлення та утворення токсичних продуктів горіння;
деформація та руйнування незахищених металевих конструкцій покрівлі будівель, ходових містків, майданчиків, технологічного обладнання;
порушення сталого радіозв’язку.
2. Під час гасіння пожежі на об’єктах енергетики та в приміщеннях з електроустановками КГП зобов’язаний:
утворити Штаб на пожежі, до якого включити інженерно-технічний персонал об’єкта енергетики;
установити зв’язок зі старшим зміни на об’єкті енергетики, уточнити в нього обстановку та отримати письмовий допуск за встановленою формою допуску на гасіння пожежі та (або) ліквідацію наслідків аварії, зокрема допуск на проведення гасіння пожежі на енергетичному об’єкті;
установити наявність та працездатність стаціонарних установок пожежогасіння, сухотрубів для подачі вогнегасних речовин і порядок приведення їх у дію;
уточнити, які електроустановки під час гасіння пожежі будуть небезпечні для особового складу, робота яких систем і агрегатів сприятиме поширенню вогню;
визначити особливості проведення оперативних дій, не допускати скупчення особового складу в приміщеннях з електроустановками та його перебування в заборонених зонах, приміщеннях, на дільницях;
отримати від уповноважених на те посадових осіб об’єкта інструктаж з безпеки праці під час гасіння пожежі;
ужити заходів щодо заземлення стволів і насосів пожежно-рятувальних автомобілів та забезпечення особового складу діелектричними засобами;
здійснювати розвідку в усіх напрямках можливого поширення вогню;
узгодити з інженерно-технічним персоналом об’єкта енергетики припинення подачі водню в систему охолодження генераторів, до виконання цих робіт залучити обслуговувальний персонал;
задіяти для гасіння пожежі насамперед стаціонарні засоби пожежогасіння, використовувати порошок і діоксид вуглецю, для захисту перекриттів і металевих конструкцій будівель застосовувати лафетні стволи та стволи "А";
здійснювати гасіння вогню всередині трансформаторів та іншого наповненого мастилом електрообладнання порошком, піною чи розпиленою водою, стволи подавати через отвори шинопроводів, уникати аварійного зливання мастила з трансформаторів;
ужити заходів для виклику виїзної аварійної бригади у разі виникнення пожежі на об’єкті енергетики, де не передбачено постійне чергування персоналу. До прибуття аварійної бригади організувати оперативні дії з гасіння пожежі в обсязі, визначеному заздалегідь розробленим та узгодженим оперативним планом пожежогасіння;
створювати під час гасіння пожеж на об’єктах атомних електростанцій окремі оперативні дільниці для гасіння пожежі в зоні чи в приміщеннях з підвищеним рівнем радіації. Постійно підтримувати зв’язок з підрозділами і ланками ГДЗС, які працюють у зонах підвищеної радіації, та координувати за потреби порядок виконання ними робіт.
3. У виняткових випадках допускається гасіння електроустановок під напругою, за умови дотримання таких вимог:
стволи та насоси пожежних автомобілів мають бути заземленими;
особовий склад повинен бути в сухому спеціальному одязі та використовувати діелектричні засоби;
вид вогнегасних речовин та мінімальні відстані від пожежних стволів до електроустановки при визначеній величині напруги мають відповідати рекомендованим мінімальним безпечним відстаням до електроустановок під напругою, які горять, під час подачі пожежними вогнегасних речовин з ручних стволів (додаток 10).
Забороняється використовувати піну для гасіння електроустановок і обладнання під напругою, а також речовин і матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до їх вибуху, викиду, закипання або посилення горіння.
39. Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на підприємствах металургії та машинобудування:
швидке поширення вогню мастилопроводами, кабельними тунелями і поверхами, транспортерними галереями, покриттями великої площі;
виникнення та поширення пожежі нижче рівня землі і на висотах;
факельне горіння газів та рідин у разі пошкодження апаратів і трубопроводів під тиском;
сильне задимлення приміщень великих об’ємів та поширення диму на значну відстань від осередку горіння;
загазованість території аміаком, коксовим, доменним та іншими газами, вибухи газів і сажі;
розливи розплавленого металу і шлаку.
2. Під час гасіння пожежі на підприємствах металургії та машинобудування КГП зобов’язаний:
утворити Штаб на пожежі незалежно від розмірів пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;
визначити можливість зупинки технологічного обладнання та його знеструмлення, необхідність припинення подачі мастила до гідросистем та займистих і горючих речовин, що використовуються як добавки до шихти чи вугілля на трактах подачі;
визначити можливість поширення вогню в перевантажувальних вузлах, транспортерних галереях, кабельних тунелях, підвалах і машинній залі;
залучити аварійно-газорятувальну службу об’єкта для контролю загазованості повітря в місцях проведення робіт;
узгоджувати з адміністрацією об’єкта всі дії у разі гасіння газового факела на пошкодженому газопроводі для недопущення порушення технологічного процесу та загазованості території і будівель;
подавати потужні водяні стволи для гасіння пожежі у транспортерних галереях та здійснювати захист їх несучих конструкцій. Позиції ствольників визначати в місцях примикання галерей до перевантажувальних вузлів і спирання їх на підтримувальні колони;
організувати подавання пінних стволів на захист тунелю мастилопроводів та з боку енергетичних і машинних залів для гасіння пожежі на прокатному стані;
залучити обслуговувальний персонал об’єкта у разі фонтанування мастила з гідросистеми та його горіння до припинення подання мастила, забезпечити гасіння осередків горіння та інтенсивне охолодження металевих конструкцій;
організувати для гасіння пожежі в мастилопідвалі подавання пінних стволів для гасіння осередків горіння та захисту баків з мастилом і мастилопроводів;
організувати охолодження сусідніх несучих конструкцій будівлі та обладнання у разі розливу внаслідок аварії розплавленого металу або шлаку.
40. Гасіння пожеж у кабельних тунелях
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у кабельних тунелях:
наявність кабелів під напругою;
швидке розповсюдження пожежі по ізоляційних матеріалах кабелів;
щільне задимлення;
висока температура;
значна віддаленість осередку горіння від входів до тунелів;
складна система планування тунелів.
2. Під час гасіння пожеж у кабельних тунелях КГП зобов’язаний:
забезпечити вимкнення електричної мережі;
використовувати ЗІЗОД під час гасіння пожежі;
провести розвідку та визначити вирішальний напрямок гасіння пожежі;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;
перевірити ввімкнення і ефективність роботи автоматичної установки пожежогасіння за її наявності в кабельних спорудах. Якщо автоматична установка пожежогасіння не ввімкнулась автоматично, привести в дію дистанційно, ручним управлінням. Перед пуском автоматичної установки пожежогасіння в дію необхідно впевнитись, чи не було допущено персонал для виконання ремонтних робіт у зазначеному приміщенні;
застосовувати розпилену воду та повітряно-механічну піну під час гасіння пожежі в кабельних тунелях;
використовувати наявні люки для проходу в кабельні споруди (тунелі, поверхи, шахти), подачі води та повітряно-механічної піни, крім основних входів (дверних отворів);
вживати заходів для створення водяних завіс або введення піногенераторів крізь люки для затоплення об’єму кабельного приміщення повітряно-механічною піною з метою запобігання поширенню пожежі;
закріплювати піногенератори у верхній частині дверної коробки або поблизу неї у разі подавання повітряно-механічної піни до кабельних приміщень крізь дверні отвори.
41. Гасіння пожеж на об’єктах текстильного виробництва
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах текстильного виробництва:
швидке поширення вогню займистими матеріалами, що знаходяться в розрихленому та пилоподібному стані;
вибухи пилу у вентиляційних системах і приміщеннях, де можливе його накопичення;
складність видалення диму з будівель безліхтарного типу.
2. Під час гасіння пожежі на об’єктах текстильного виробництва КГП зобов’язаний:
провести розвідку в усіх напрямках можливого поширення пожежі;
організувати відключення систем вентиляції, пневматичного і монорейкового транспорту;
використовувати розпилену воду та піну для гасіння пожежі в приміщеннях з наявністю горючого пилу, на технічних горищах, у "пилових підвалах" та інших підвальних приміщеннях;
зволожити пил за допомогою стволів-розпилювачів перед використанням компактних струменів води для гасіння пожежі в приміщенні з наявністю горючого пилу;
організувати гасіння по фронту пожежі, для чого ввести стволи через дверні, віконні, технологічні прорізи, з боку сходових кліток та сусідніх приміщень. Одночасно подати стволи на захист горища, поверхів, розташованих вище і нижче, суміжних приміщень та камер осадження пилу;
використовувати піну для припинення поширення вогню через системи вентиляції, пневматичного та монорейкового транспорту.
42. Гасіння пожеж у холодильниках
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у холодильниках:
деформація та обвалення стелажів, утворення в проходах завалів з товарів, що зберігаються, і зруйнованих конструкцій;
приховані осередки горіння;
сильне задимлення і погане освітлення приміщень, поширення вогню на верхні поверхи по ліфтових шахтах;
порушення кріплення теплоізоляційних плит до стінових конструкцій і їх обвалення;
пошкодження комунікацій і устаткування з холодоагентом може призвести до утворення в приміщеннях вибухонебезпечних сумішей і їх вибуху, виникнення окремих осередків горіння, отруєння та хімічних опіків особового складу.
2. Під час гасіння пожежі в холодильнику КГП зобов’язаний:
з’ясувати у представників адміністрації об’єкта місця розташування протипожежних поясів, отримати відомості про будівельні конструкції та продукцію, що зберігається;
організувати контрольне розкривання теплоізоляції на всю її глибину для визначення меж поширення вогню. У разі виявлення поширення вогню по теплоізоляції створити в ній протипожежні розриви за допомогою механізованого інструмента;
ужити заходів щодо припинення роботи вентиляційної системи та подання холодоагента до обладнання, розташованого в приміщеннях, що горять, та відключення холодильних установок. Не допускати випуску холодоагента в зону, де працює особовий склад;
застосовувати для гасіння холодильних камер і їх теплоізоляції розпилену воду із змочувальниками та піну;
організувати пробивання отворів у стінах або перекриттях приміщення холодильника з метою введення стволів для гасіння пожежі, зниження температури та концентрації диму в разі неможливості використання для цього входів;
увести стволи-розпилювачі для осадження хмари аміаку в разі її утворення;
не допускати залучення особового складу, не включеного в засоби захисту дихання, до робіт у задимлених приміщеннях холодильника (холодильних камерах), а за наявності аміачного середовища - додатково неодягненого в костюми хімічного захисту.
43. Гасіння пожеж у торгових і складських приміщеннях
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у торгових і складських приміщеннях:
горіння полімерних матеріалів, розтікання і поширення по їх розплаву вогню, що сприяє виникненню нових осередків пожежі по горизонталі та на розташованих нижче поверхах;
деформація і руйнування металоконструкцій, стелажів та утворення завалів у проходах;
складність планування, мала кількість входів і віконних прорізів;
скупчення людей і майна;
наявність матеріалів, що мають різні фізико-хімічні властивості;
швидке поширення вогню горючою упаковкою товарів;
велике пожежне навантаження;
інтенсивне димоутворення, виділення токсичних речовин.
2. Під час гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях КГП зобов’язаний:
установити наявність та ступінь загрози людям, за потреби терміново організувати їх рятування та евакуацію;
уточнити місце розміщення товарів і вжити заходів для їх захисту або видалення з небезпечної зони, використовуючи навантажувально-розвантажувальні технічні засоби;
використовувати для гасіння пожежі розпилену воду, що подається з перекривних стволів, вогнегасні порошки, піну та інертні гази.
44. Гасіння пожеж на об’єктах, розташованих під землею
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на торговельно-розважальних об’єктах, розташованих під землею:
наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
обмежена кількість шляхів евакуації;
складність проведення евакуації людей;
швидке розповсюдження пожежі, щільне задимлення коридорів, вестибюлів та сходових кліток;
приховане розповсюдження вогню в порожнинах будівельних конструкцій, вентиляційних каналах та шахтах;
вибухи та спалахи;
висока температура у зв’язку з обмеженим простором;
наявність великого горючого навантаження;
складне планування приміщень;
складність доступу особового складу до місця пожежі та подачі вогнегасних речовин;
утрата цілісності та несучої здатності будівельних конструкцій, їхнє обвалення і поширення в цих місцях вогню;
наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою.
2. Обстановка, що може скластися під час пожеж на складських об’єктах, розташованих під землею:
обмежена кількість шляхів евакуації;
складність проведення евакуації людей;
швидке розповсюдження пожежі, щільне задимлення;
приховане розповсюдження вогню вентиляційними каналами та шахтами;
вибухи та спалахи;
висока температура у зв’язку з обмеженим простором;
наявність великого горючого навантаження;
складне планування приміщень;
складність доступу особового складу до місця пожежі та подачі вогнегасних речовин;
утрата цілісності та несучої здатності будівельних конструкцій, їхнє обвалення і поширення в цих місцях вогню;
наявність небезпечних хімічних речовин в установках та технологічному обладнанні;
наявність матеріалів, під час горіння яких виділяються НХР;
наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою.
3. Під час гасіння пожежі на торговельно-розважальних та складських об’єктах, розташованих під землею, КГП зобов’язаний:
утворити Штаб на пожежі, долучити до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;
організувати взаємодію з адміністрацією об’єктів;
провести розвідку, визначити необхідність залучення додаткових сил і засобів та безпечні шляхи евакуації людей;
організувати проведення розвідки декількома розвідувальними групами в різних напрямках;
провести евакуацію людей усіма доступними способами та засобами;
визначити можливість використання установок пожежогасіння, систем димовидалення, внутрішнього пожежного водопроводу, а також спеціальних пристроїв і систем вентиляції для запобігання поширенню вогню та продуктів горіння;
визначити вид вогнегасних речовин для гасіння, можливість виділення небезпечних хімічних речовин та засоби захисту від них.
45. Гасіння пожеж на деревообробних підприємствах та об’єктах целюлозно-паперового виробництва
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на деревообробних підприємствах та об’єктах целюлозно-паперового виробництва:
швидке поширення вогню дерев’яними будівлями, галереями, транспортерами, вентиляційними системами, ексгаустерними установками та їх руйнування;
розлітання іскор на сусідні будівлі та споруди в разі відкритої пожежі;
інтенсивне поширення вогню сушильною частиною картоноробних та папероробних машин;
вибухи горючого пилу та продуктів піролізу деревини, що супроводжуються руйнуванням будівель (споруд);