Про деякі питання застосування заходів впливу Міністерством юстиції України

З метою забезпечення реалізації вимог статей 18, 32-34, 36 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок розгляду Міністерством юстиції України та територіальними органами Міністерства юстиції України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування заходів впливу;

2) Положення про Комісію Міністерства юстиції України / територіального органу Міністерства юстиції України з питань застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства юстиції України від 28 травня 2015 року № 810/5 "Про затвердження Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 травня 2015 року за № 628/27073;

наказ Міністерства юстиції України від 28 травня 2015 року № 811/5 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства юстиції України з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 травня 2015 року за № 629/27074.

3. Департаменту приватного права (Ференс О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Департаменту нотаріату та державної реєстрації (Кирилюк Д.), начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України забезпечити належне виконання цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань державної реєстрації Оніщук О.

1. Цей Порядок розроблений на підставі Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон) та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство у сфері запобігання та протидії).

2. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - у сфері запобігання та протидії) здійснюється Міністерством юстиції України (далі - Мін’юст), територіальними органами Міністерства юстиції України (далі - територіальний орган Мін’юсту), а саме: адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи (далі - суб’єкт).

3. Терміни та поняття, які застосовані у цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Законі та інших нормативно-правових актах України, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії.

4. Цей Порядок визначає процедуру розгляду Мін’юстом / територіальними органами Мін’юсту справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім справ про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, відповідальність за вчинення яких передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - справа) та застосування Мін’юстом / територіальними органами Мін’юсту заходів впливу за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом.

5. Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та Мін’юстом / територіальними органами Мін’юсту, які розглядають справи.

6. Розгляд справ та застосування до суб’єкта заходів впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії здійснюється Комісією Міністерства юстиції України / територіального органу Міністерства юстиції України з питань застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Комісія).

1. Комісія розглядає справу на підставі документів, в яких зафіксовані факти порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, виявлені посадовими особами Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту під час здійснення нагляду за діяльністю суб’єктів, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних.

До документів, в яких зафіксовані факти порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, виявлені під час здійснення нагляду за діяльністю суб’єктів, долучаються документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, заперечення до документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду (за наявності), та інші матеріали перевірки.

2. Датою порушення провадження у справі є день виявлення порушення та складання і підписання посадовими особами Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту, які здійснюють нагляд за суб’єктом, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.

1. Справа розглядається за участю суб’єкта, що притягується до відповідальності.

Розгляд справи суб’єкта, що є юридичною особою, відбувається за участі його керівника та/або представника.

Повноваження представника суб’єкта - юридичної особи засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.

2. Мін’юст / територіальний орган Мін’юсту повідомляє суб’єкта про дату та час розгляду справи не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати її розгляду поштою або на електронну пошту.

Повідомлення про розгляд справи надсилається суб’єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставляється нарочним з відміткою про отримання на копії повідомлення.

Повідомлення, яке відправлено електронною поштою Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту на електронну пошту суб’єкту має бути відправлено з відміткою про отримання суб’єктом.

3. Нез’явлення суб’єкта та/або представника суб’єкта, якщо про дату розгляду справи вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення або надходження повідомлення на електронну пошту суб’єкта), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

4. Підставою для перенесення розгляду справи на іншу дату є надходження до Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту письмового повідомлення про відсутність у суб’єкта можливості бути присутнім при розгляді справи з поважних причин (хвороба, відрядження тощо) та клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. До повідомлення додається відповідний документ.

Таке повідомлення повинно надійти до Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту або на електронну пошту Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту не пізніше ніж за 2 робочих дні до початку розгляду відповідної справи.

5. За наявності обставин, передбачених пунктом 4 розділу III цього Порядку, Комісія переносить розгляд справи, про що повідомляє суб’єкта з урахуванням вимог пункту 2 розділу III цього Порядку.

При цьому перебіг строків провадження у справі призупиняється до дати наступного розгляду справи за участю суб’єкта чи його керівника та/або представника.

6. Комісією проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін.

7. Комісія Міністерства юстиції України для розгляду справи та здійснення своїх повноважень має право запитувати в установленому законом порядку необхідну інформацію від суб’єктів, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Комісія територіального органу Міністерства юстиції України для розгляду справи та здійснення своїх повноважень має право запитувати в установленому законом порядку необхідну інформацію від суб’єктів.

8. Розгляд справи на засіданні Комісії розпочинається із заслуховування доповіді члена Комісії по документу, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду та інші матеріали перевірки, що надійшли на розгляд Комісії. Після цього заслуховуються суб’єкт та/або його представник (у разі їх присутності), запрошений на засідання Комісії працівник, який брав участь у нагляді (перевірці) за діяльністю суб’єкта та інші члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи.

1. За результатами розгляду справи Комісія приймає одне з таких рішень:

1) про застосування заходів впливу до суб’єкта;

2) про закриття провадження у справі.

2. При доведенні Комісією порушень суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії залежно від обставин у справі може бути прийнято рішення про застосування одного або декількох заходів впливу згідно зі статтею 32 Закону.

3. У рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені Комісією обставини справи з посиланням на відповідні факти порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, а також положення законодавства, якими Комісія керувалася, приймаючи рішення.

4. Підставами для закриття провадження у справі є:

1) установлення Комісією під час розгляду справи факту відсутності порушень суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

2) неприйняття Комісією рішення за результатами розгляду матеріалів справи протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення;

3) установлення Комісією під час розгляду справи факту припинення діяльності (ліквідацію) суб’єкта.

5. Рішення Комісії оформлюються відповідними постановами за формами, згідно з додатками 1-6 до цього Порядку.

Дані постанови підписуються головою Комісії, а у разі його відсутності - заступником голови Комісії або особою, яка тимчасово виконує обов’язки голови Комісії, та скріплюються печаткою Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту.

6. Постанова про застосування заходів впливу або про закриття провадження у справі вручається суб’єкту (його керівнику та/або уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням суб’єкта рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше 10 робочих днів з дня її винесення, крім постанови про покладення на суб’єкт обов’язку тимчасово, до усунення порушення, відсторонити від роботи посадову особу суб’єкта, що надсилається суб’єкту не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такої постанови.

7. Рішення Комісії про застосування до суб’єкта заходів впливу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

8. Рішення Комісії про застосування до суб’єкта заходів впливу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства протягом місяця з дня набрання ним чинності.

9. Інформація про застосування до суб’єкта заходів впливу (із зазначенням назви суб’єкта, відомостей про застосовані заходи впливу, у тому числі розмір штрафу, а також загальних відомостей про порушення законодавства), оскарження зазначених заходів впливу та про відповідне рішення суду, що набрало законної сили, оприлюднюється на офіційному вебсайті Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту та залишається доступною для перегляду не менше п’яти років з дня оприлюднення.

10. Не підлягає оприлюдненню інформація про:

персональні дані відсторонених від посад посадових осіб;

застосовані заходи впливу, якщо таке оприлюднення може мати негативний вплив, завдати шкоди та/або загрожувати стабільності фінансової системи чи може мати вплив на досудове розслідування та/або судове провадження (крім узагальненої за такими суб’єктами інформації без зазначення їх назв).

11. Комісія не має права скасувати або змінити рішення.

Комісія вправі з власної ініціативи або за заявою суб’єкта виправити допущені в постанові описки чи явні арифметичні помилки.

Про виправлення допущеної в постанові описки чи явної арифметичної помилки, Комісією приймається окреме рішення, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які брали участь у справі.

12. Встановивши дані, що свідчать про наявність ознак злочину, Комісія повідомляє правоохоронні органи та надсилає їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

1. Комісія приймає рішення про застосування до суб’єкта таких заходів впливу:

1) про винесення письмового застереження суб’єкту;

2) про підготовку подання до відповідного органу, який має право прийняти рішення про анулювання ліцензії/свідоцтва та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта, у встановленому законодавством порядку;

3) про покладення на суб’єкта обов’язку відсторонити від роботи посадову особу такого суб’єкта;

4) про накладення штрафу на суб’єкта;

5) про укладення Мін’юстом / територіальним органом Мін’юсту письмової угоди із суб’єктом, за якою суб’єкт зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

2. Рішення про застосування заходів впливу до суб’єкта приймається Комісією протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

3. Заходи впливу, що застосовуються Комісією до суб’єкта повинні бути адекватними конкретним порушенням, які ним були вчинені.

При визначенні адекватного заходу впливу до суб’єкта Комісія враховує обставини вчиненого порушення, у тому числі:

характер і тривалість порушення;

фінансовий стан суб’єкта;

вигоду, одержану суб’єктом внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;

збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;

повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб’єкта протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу;

ступінь відповідальності;

співпрацю суб’єкта з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

1. На підставі прийнятого Комісією рішення про винесення письмового застереження суб’єкту, Мін’юстом / територіальним органом Мін’юсту готується письмове застереження.

2. Письмове застереження складається на бланку Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту та підписується головою Комісії, а у разі його відсутності - заступником голови Комісії або особою, яка тимчасово виконує обов’язки голови Комісії.

3. У письмовому застереженні зазначаються назва документа "Письмове застереження", повне найменування та місцезнаходження суб’єкта, якому воно надсилається (найменування або власне ім’я, прізвище суб’єкта, назва посади або вид діяльності, який здійснюється суб’єктом, код за ЄДР (для юридичної особи), або власне ім’я, прізвище фізичної особи - підприємця / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), вчинені суб’єктом порушення, вимога про те, щоб суб’єкт припинив порушення та утримався від повторення такого порушення, назва Комісії, якою було прийнято рішення (постанову) про застосування такого заходу впливу як письмове застереження та дата прийняття цього рішення (постанови).

4. Письмове застереження надсилатися суб’єкту разом з постановою Комісії про застосування заходу впливу не пізніше 10 робочих днів з дня винесення такої постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставляється нарочним з відміткою про отримання на копії повідомлення.

5. Суб’єкт зобов’язаний подати Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту протягом 5 робочих днів із дня отримання письмового застереження відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов’язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення та/або вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності.

У разі неможливості виконати письмове застереження, суб’єкт зобов’язаний протягом 5 робочих днів із дня отримання письмового застереження надати Мін’юсту / територіальному органу Мін’юсту пояснення про обставини, які унеможливлюють виконання вимоги.

6. Контроль за виконанням суб’єктом вимоги, що міститься в письмовому застереженні, здійснює відповідний структурний підрозділ Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту.

У разі невиконання суб’єктом вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки, відповідний структурний підрозділ Мін’юсту / територіального органу Мін’юсту в строк до 5 робочих днів має подати до Комісії відповідну інформацію для прийняття рішення щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

7. У разі повідомлення суб’єктом про обґрунтовану неможливість виконання вимог щодо усунення порушень, Комісія розглядає питання щодо застосування до такого суб’єкта іншого заходу впливу.

У такому випадку засідання Комісії повинно відбутися протягом 2 тижнів з дня отримання пояснень суб’єкта про неможливість усунення виявлених порушень.

1. Встановивши під час розгляду справи порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, Комісія має право прийняти рішення про внесення до відповідного органу обов’язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій/свідоцтва та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта.

2. Рішення Комісії про підготовку подання на анулювання ліцензії / свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю / свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта, може бути прийнято у разі виявлення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єктом, зокрема, у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення.

3. Комісія здійснює підготовку подання на анулювання ліцензії / свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю / свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта, відносно суб’єктів, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, та до суб’єктів, які здійснюють свою діяльність на підставі іншого дозвільного документів, який надає йому право на здійснення його діяльності.

4. Рішення Комісії про підготовку подання на анулювання ліцензії / свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю / свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта є підставою для внесення Мін’юстом/територіальним органом Мін’юсту відповідного подання до:

Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;

Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

відповідного органу влади/установи/підприємства/організації/комісії, який видав документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта, щодо анулювання такої ліцензії/документів.

1. Комісією може бути прийняте рішення про покладення обов’язку на суб’єкта тимчасово, до усунення порушення, відсторонити від роботи посадову особу суб’єкта. Таке рішення приймається стосовно суб’єкта, що провадить діяльність, шляхом утворення юридичної особи.

2. До посадових осіб суб’єкта, яких суб’єкт зобов’язаний тимчасово, до усунення порушення, відсторонити від посади належать:

керівник відповідального працівника суб’єкта;

відповідальний працівник суб’єкта.

3. Посадова особа, яка відсторонюється від посади, може запрошуватися на засідання Комісії для надання пояснень.

4. Суб’єкт не пізніше трьох робочих днів з дня отримання рішення повідомляє рекомендованим листом або електронною поштою Мін’юст / територіальний орган Мін’юсту про посадову особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки особи, відстороненої від посади (із зазначенням реквізитів прийнятого керівником суб’єкта рішення).

5. Після усунення порушень суб’єкт має право поновити посадову особу, яку на виконання рішення Комісії було відсторонено від посади.

Суб’єкт зобов’язаний повідомити письмово Мін’юст / територіальний орган Мін’юсту про поновлення посадової особи суб’єкта, яку на виконання рішення Комісії було тимчасово відсторонено від посади, та надати документи, що підтверджують усунення порушень, не пізніше як за 3 робочі дні з дня прийняття відповідного рішення (наказу) суб’єкта.

1. Штраф за невиконання (неналежне виконання) суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, застосовується Комісією у випадках та розмірах, встановлених частиною п’ятою статті 32 Закону.

За одне порушення Комісія не може застосувати до суб’єкта більше одного штрафу.

2. При визначенні розміру штрафу Комісія враховує обставини, зазначені у пункті 4розділу V цього Порядку.

3. Розрахунок суми штрафу у разі вчинення суб’єктом двох і більше видів порушень здійснюється Комісією шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.

У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта, не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, сума штрафу становить 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. У разі якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням (постановою) Комісії про застосування до суб’єкта заходів впливу у формі штрафу суб’єкт письмово не повідомив Мін’юст/територіальний орган Мін’юсту про добровільне виконання такого рішення (постанови), та таке рішення (постанову) не було оскаржено у судовому порядку, воно (вона) набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.

5. У разі якщо рішення (постанова) Комісії про застосування до суб’єкта заходів впливу у формі штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене у судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

6. Штрафи, передбачені Законом, зараховуються до державного бюджету.

7. Після перерахування суми штрафу суб’єкт надсилає відповідно Мін’юсту / територіальному органу Мін’юсту копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

1. Письмова угода як захід впливу може укладатися із суб’єктом, що допустив порушення та зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

2. До прийняття рішення про застосування до суб’єкта заходу впливу у формі укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії Комісія та суб’єкт погоджують заходи (що є умовами угоди) для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, строки виконання таких заходів, а також суму грошового зобов’язання, яку такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити в рамках виконання такої угоди.

3. Для укладання угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт протягом 10 робочих днів письмово повідомляє Комісію про те, що суб’єкт визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких суб’єкт зобов’язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення роботи тощо із зазначенням строків їх виконання.

4. У разі непогодження Комісією та суб’єктом умов (заходів) угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії Комісія приймає рішення про застосування до суб’єкта іншого заходу впливу.

5. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії укладається між Мін’юстом / територіальним органом Мін’юсту та суб’єктом та викладається на аркушах паперу форматом А4 (210 x 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків.

6. Підставою для укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії між Мін’юстом / територіальним органом Мін’юсту та суб’єктом є рішення Комісії.

7. У тексті угоди зазначаються:

назва документа "Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії";

інформація щодо сторін:

щодо органу виконавчої влади:

повне найменування та місцезнаходження органу влади, з яким укладається угода та інші його реквізити,

щодо суб’єкта, з яким укладається угода:

зазначається повне найменування та місцезнаходження суб’єкта, власне ім’я, прізвище суб’єкта, назва посади або вид діяльності, який здійснюється суб’єктом, код за ЄДР (для юридичної особи), або власне ім’я, прізвище фізичної особи - підприємця / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків));

підстава укладення угоди (дата та номер рішення Комісії, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу);

вчинені суб’єктом порушення;

умови (заходи) угоди, узгоджені її сторонами, які передбачені частиною восьмою статті 32 Закону;

сума грошового зобов’язання, яку суб’єкт зобов’язується сплатити в рамках виконання угоди, що розраховується з урахуванням положень частини п’ятої статті 32 Закону;

реквізити розрахункового рахунку, на який буде перераховано грошове зобов’язання суб’єкта;

строк, протягом якого суб’єкт повинен вжити заходів врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

8. Розмір грошового зобов’язання за угодою про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії не може перевищувати розмір штрафу за аналогічне порушення, встановлене частиною п’ятою статті 32 Закону.

9. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії укладається у день проведення засідання Комісії та підписується головою Комісії, а у разі його відсутності - заступником голови Комісії або особою, яка тимчасово виконує обов’язки голови Комісії та суб’єктом.

10. За результатами виконання угоди суб’єкт надсилає Мін’юсту / територіальному органу Мін’юсту письмовий звіт та копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату грошового зобов’язання. Зазначена копія документа підшивається до справи

Копія платіжного документа повинна бути засвідчена суб’єктом.

11. У разі порушення суб’єктом умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії Комісія має право застосувати до суб’єкта захід впливу - штраф за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

12. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії разом з постановою Комісії про застосування заходу впливу надсилається суб’єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом 5 робочих днів з дати її підписання.