Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України

Відповідно до статті 41 Закону України "Про Національний банк України" і статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до вимог міжнародних та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо відображення інформації про доходи і витрати банків України Правління Національного банку України

1. Затвердити Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, що додаються.

2. Департаменту бухгалтерського обліку (Ричаківська В.І.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів Національного банку України, банків для керівництва та використання в роботі.

3. Визнати такими, що втратили чинність, Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 № 316 (із змінами).

4. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на начальників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Ці Правила, розроблені відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ґрунтуються на основних принципах міжнародних стандартів фінансової звітності.

1.2. Правила визначають методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати та порядок застосування банками основних принципів бухгалтерського обліку під час визнання та обліку доходів і витрат, зокрема нарахування - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

1.3. Правила застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів.

1.4. Ці Правила не регламентують порядок відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат за операціями, які визначені іншими нормативно-правовими актами Національного банку України, зокрема тими, що пов'язані з:

договорами оренди;

доходами за фінансовими інвестиціями, що обліковуються згідно з методом участі в капіталі;

змінами у справедливій вартості фінансових активів та зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов'язань;

змінами вартості інших поточних активів;

визнанням витрат зі сплати податку на прибуток.

У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності;

балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності;

безнадійна заборгованість - заборгованість, стосовно якої є впевненість про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності;

витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам;

дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників;

дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства;

ефективна ставка відсотка - ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту;

забезпечення - зобов'язання з невизначеним строком або сумою;

зобов'язання - наявне зобов'язання суб'єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якого, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб'єкта господарювання, що містять економічні вигоди;

метод ефективної ставки відсотка - метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.

прострочена заборгованість за нарахованими доходами - заборгованість за нарахованими доходами, яка не отримана в термін, передбачений угодою;

роялті - платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів);

справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передавання зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки;

фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб'єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.

3.1. З метою скорочення переліку рахунків під час опису бухгалтерських проводок за операціями з нарахування, отримання та сплати доходів і витрат рахунки в цих Правилах згруповані відповідно до їх призначення та використання (згідно з додатком).

3.2. Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з отримання та сплати доходів і витрат банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, а також рахунки дебіторської, кредиторської заборгованості класів 1, 2, 3 з подальшим відображенням доходів і витрат за відповідними рахунками.

1.1. Доходи і витрати визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

1.2. Доходи і витрати, що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України.

1.3. Банк відображає комісійні доходи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті згідно з вимогами законодавства України з питань валютного регулювання.

1.4. Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.

1.5. У результаті використання активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.

Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

Умовою визнання процентів і роялті є імовірність отримання банком економічної вигоди, а дивідендів - достовірно оцінений дохід.

1.6. За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки та збитки визнаються за наявності таких умов:

покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на активи;

банк не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими активами;

сума доходу може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід банку;

витрати, пов'язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

1.7. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

1.8. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов'язаної з ним дебіторської заборгованості за несплаченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отримання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Банк оцінює нараховані та не отримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту.

Банк відображає сформований резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отриманими доходами в порядку, визначеному цими Правилами.

1.9. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу.

1.10. Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

1.11. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

1.12. Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається за справедливою вартістю активів, послуг, що отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

1.13. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) за операціями обміну, достовірно визначити неможливо, то дохід (витрати) визначається за справедливою вартістю активів, робіт послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані (отримані) за цими контрактами.

1.14. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, амортизація) між відповідними звітними періодами.

1.15. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

1.16. Доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

1.17. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.

1.18. Банк визнає забезпечення (резерв), яке формується відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", якщо одночасно виконуються такі умови:

1) банк має зобов'язання (юридичне чи конструктивне) унаслідок минулої події;

2) імовірно, що вибуття ресурсів, що містять економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання;

3) можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Банки не повинні визнавати забезпечення для майбутніх операційних збитків.

1.19. Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

надходження, що належать іншим особам;

надходження від первинного розміщення цінних паперів;

сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

1.20. Не визнаються витратами й не включаються до Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) / Звіту про прибутки і збитки та Звіту про сукупний дохід:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

1.21. Банк визнає за операціями з акціонерами у складі капіталу прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансових активів або фінансових зобов'язань та вартістю договору під час первісного визнання, якщо процентні ставки за фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями є вищими або нижчими, ніж ринкові.

2.1. Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківської діяльності згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та від іншої діяльності, що здійснюється відповідно до законодавства України, з метою відображення їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку.

2.2. У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

процентні доходи і витрати;

комісійні доходи і витрати;

прибутки (збитки) від торговельних операцій;

дохід у вигляді дивідендів;

витрати на формування спеціальних резервів банку;

доходи від повернення раніше списаних активів;

інші операційні доходи і витрати;

загальні адміністративні витрати;

податок на прибуток.

2.3. Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:

доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).

2.4. Комісійні доходи і витрати (далі - комісії) - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:

комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включають:

комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

комісії за оцінку гарантій, застав;

комісії за обговорення умов інструменту;

комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.

Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов'язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).

Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;

б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами). До них належать:

комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;

комісії за управління інвестицією тощо;

в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.

Банк визнає комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, у складі процентних доходів за фінансовим інструментом.

2.5. Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

від реалізації фінансових інвестицій;

від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

2.6. Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

2.7. Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

2.8. Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

2.9. Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

витрати за послуги аудиту;

витрати на інкасацію;

неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

2.10. Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо); витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

2.11. Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань і податкових активів.

2.12. За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

1) доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів;

2) доходи (витрати) від реалізації (придбання) інвестиційної нерухомості;

3) доходи (витрати) від реалізації вкладень у дочірні та асоційовані компанії тощо.

2.13. За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

доходи (витрати) за субординованим боргом;

дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

2.14. Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) / Звіту про прибутки і збитки та Звіту про сукупний дохід.

3.1. Банк визнає процентні доходи і витрати за рахунками процентних доходів і витрат за класами 6, 7 із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. За фінансовими інструментами, за якими неможливо визначити майбутні грошові потоки (кредити овердрафт, відновлювальні кредитні лінії, вклади/депозити на вимогу) і до яких ефективна ставка відсотка не застосовується, для визнання процентних доходів банк застосовує номінальну процентну ставку.

Банк відображає нараховані проценти за фінансовими інструментами за процентною ставкою, яка передбачена умовами договору (випуску), за рахунками з обліку нарахованих доходів за класами 1, 2, 3 (з характеристикою рахунка А "активний") та нарахованих витрат (з характеристикою рахунка П "пасивний").

Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.

3.2. Для розрахунку ефективної ставки відсотка визначаються потоки грошових коштів з урахуванням усіх умов договору за фінансовим інструментом, у тому числі включаються всі комісії та інші сплачені або отримані сторонами суми, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Якщо неможливо достовірно оцінити потоки грошових коштів або очікуваний строк дії фінансового інструменту, то використовуються потоки грошових коштів, що передбачені відповідним договором, протягом строку дії договору.

3.3. Якщо надалі банк переглядає попередні оцінки сум платежів та надходжень за фінансовими інструментами, то він має здійснити коригування балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов'язання для відображення фактичних та переглянутих попередньо оцінених грошових потоків. Банк визначає суму коригування як різницю між балансовою вартістю фінансового інструменту та теперішньою вартістю переглянутих попередньо оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка цього фінансового інструменту. Для фінансових інструментів з плаваючою процентною ставкою застосовується ефективна ставка відсотка, що була розрахована під час останньої зміни номінальної процентної ставки відповідно до нових умов.

Сума коригування визнається як процентний дохід або витрати в кореспонденції з рахунками для обліку неамортизованого дисконту/премії або в кореспонденції з рахунками з обліку нарахованих доходів (витрат) класів 1, 2, 3 з характеристикою "активно-пасивні".

Банк визначає процентний дохід за фінансовим активом, за яким визнано зменшення корисності, як добуток амортизованої собівартості та ефективної ставки, що застосовувалася для дисконтування попередньо оцінених майбутніх грошових потоків під час визначення зменшення корисності цього фінансового активу.

1.1. Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності згідно з прийнятою банком обліковою політикою.

Разом з тим бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо.

Амортизація дисконту (премії) здійснюється не рідше одного разу на місяць з відображенням за відповідними рахунками процентних доходів (витрат).

1.2. Статті доходів і витрат не згортаються, а відображаються в обліку окремо, за винятком статей, пов'язаних із хеджуванням або активами та зобов'язаннями, якщо є юридичне право на таке згортання та якщо це передбачено відповідними міжнародними стандартами фінансової звітності.

На нетто-основі, як правило, відображаються доходи і витрати, що виникають у результаті:

а) реалізації та переоцінки балансової вартості цінних паперів, придбаних для здійснення торгових операцій;

б) реалізації цінних паперів у портфелі на продаж;

в) операцій в іноземній валюті.

1.3. Доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 та 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517 (зі змінами). Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються:

за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 П "Прибуток звітного року";

за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А "Збиток звітного року".

1.4. Банки самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками класів 6 і 7. Облік нарахованих доходів і витрат та фактично отриманих доходів або сплачених витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню, здійснюється на розсуд банку на окремих аналітичних рахунках.

1.5. Облік нарахованих доходів і витрат здійснюється за відповідними рахунками класів 1, 2, 3 у кореспонденції з рахунками класів 6 та 7.

1.6. Отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються відповідно за рахунками 3600 П "Доходи майбутніх періодів" та 3500 А "Витрати майбутніх періодів".

Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, що належать до звітного періоду, з відображенням за відповідними рахунками класів 6 та 7.

1.7. Порядок нарахування та визнання доходів і витрат за операціями, що здійснюються між структурними підрозділами банку (філіями), визначається банком самостійно. Разом з тим слід урахувати вимоги зазначених Правил, а також те, що залишки за рахунками доходів і витрат за операціями між структурними підрозділами банку (філіями) мають бути тотожними та не враховуються під час формування фінансового результату банку.

1.8. Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському обліку цих доходів і витрат банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801.

Нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами в іноземній валюті здійснюються в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ними фінансовий інструмент.

Переоцінка залишків в іноземній валюті за рахунками з обліку заборгованості нарахованих доходів і витрат у зв'язку із зміною офіційних курсів гривні до іноземних валют здійснюється згідно з правилами, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України.

1.9. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

1.10. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат класів 6, 7.

1.11. Кошти, які надійшли на користь комітентів, принципалів, інших контрагентів, та витрати, здійснені банком за договорами комісій тощо, які відшкодовуються клієнтами, обліковуються на рахунках класів 1, 2, 3 як кредиторська і дебіторська заборгованості відповідно.

1.12. У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

1.13. Відображення в бухгалтерському обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами, у тому числі амортизація дисконту і премії за ними та визнання дивідендів, здійснюється згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України щодо обліку операцій з цінними паперами.

1.14. Доходи і витрати за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, а також витрати з нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів визнаються та відображаються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків.

1.15. Відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних зі зменшенням корисності активів, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку відповідних активів банків.

1.16. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

1.17. Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України.

1.18. Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів:

метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;

метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

2.1. Під час нарахування процентних доходів за операціями в національній валюті здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

Рахунки для обліку процентних нарахованих доходів за класами 1, 2, 3;

Кредит

Рахунки для обліку процентних доходів за класом 6.

2.2. Нарахування процентних доходів в іноземній валюті з використанням технічних рахунків валютної позиції відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дебет

Рахунки для обліку процентних нарахованих доходів за класами 1, 2, 3;

Кредит

3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Одночасно на суму вартості іноземної валюти в грошовій одиниці України (далі - гривневого еквівалента) здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів";

Кредит

Рахунки для обліку процентних доходів за класом 6.

2.3. Амортизація дисконту за фінансовими активами в національній валюті відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за фінансовими активами;

Кредит

Рахунки для обліку процентних доходів за класом 6.

2.4. Амортизація дисконту за фінансовими активами в іноземній валюті з використанням технічних рахунків валютної позиції відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дебет

Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за фінансовими активами;

Кредит

3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Одночасно на суму гривневого еквівалента здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів";

Кредит

Рахунки для обліку процентних доходів за класом 6.