Застосування пеньки або замінників натуральної оліфи не дозволяється.
11.2. Зварювальні роботи
11.2.1. Збирання та зварювання газопроводів повинні здійснюватися відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 і цих Правил.
11.2.2. При спорудженні газопроводів із зварених труб поздовжні зварені шви при стикуванні труб повинні зміщатися відносно один одного не менше ніж на 50 мм.
При спорудженні газопроводів як із зварених труб, так і з суцільнотягнених труб патрубки відводів, що приварюють до труб, штуцери, патрубки люків, свічок тощо повинні відстояти від зварених стиків на відстань не менше ніж 100 мм, рахуючи від утворюючої патрубка, та не повинні розташовуватися на зварених швах трубопроводів.
11.2.3. Роботи з приєднання нових ділянок газопроводів і газових установок до діючих газопроводів відносяться до газонебезпечних і повинні виконуватися експлуатаційним персоналом або під його керівництвом іншою організацією з дотриманням вимог підрозділу 13.11 цих Правил.
11.2.4. При монтажі та зварюванні ланок газопроводів представник замовника по технічному нагляду за будівництвом повинен постійно стежити за чистотою та відсутністю сторонніх предметів усередині газопроводів з складанням відповідних актів з відповідальним представником будівельно-монтажної організації.
11.3. Випробування газопроводів і газових установок. Загальні вимоги
11.3.1. Усі газопроводи, що споруджуються заново, капітально відремонтовані газопроводи та газові установки повинні бути випробувані на міцність і щільність.
11.3.2. Після закінчення будівельно-монтажних робіт до проведення випробувань будівельно-монтажна організація повинна пред'явити для зовнішнього огляду представникам підприємства газопроводи та газові установки.
При зовнішньому огляді повинна бути перевірена відповідність спорудженого об'єкта проектній документації в усіх частинах, а також готовність виробничої каналізації до прийому стічних вод після конденсатовідвідників.
Результати огляду повинні оформлятися актом між представниками підприємства та будівельно-монтажною організацією.
11.3.3. Випробування газопроводів і газових установок повинні проводитися будівельно-монтажною організацією за участю представників підприємства. Випробування повинні проводитися відповідно до програми, складеної будівельно-монтажною організацією з урахуванням вимог цих Правил, погодженої з роботодавцем та затвердженої керівником будівельно-монтажної організації.
Про проведення випробувань повинні складатися акти з вказівкою результатів випробувань.
11.3.4. Спосіб випробування (гідравлічний, пневматичний) та величина випробувального тиску вказуються в проектній документації для кожного газопроводу та газового апарата.
11.3.5. Випробування повинні проводитися при закритій арматурі, що вимикає, без установлення заглушок.
Якщо арматура, обладнання, запобіжні та регулювальні пристрої або прилади не розраховані на випробувальний тиск, вони повинні бути на час випробування відключені за допомогою заглушок. Відключення випробовуваного газопроводу від обладнання та інших газопроводів, що перебувають під тиском газу, повинне здійснюватися тільки заглушками. Використання для цієї мети запірної арматури не дозволяється.
Заглушки, встановлювані на випробовуваному об'єкті, повинні бути розраховані на максимальний іспитовий тиск.
11.3.6. Фланцеві та безфланцеві сальникові компенсатори повинні випробовуватися в зібраному вигляді разом з газопроводами, зі стягуванням їх обичайок на період випробування болтами, щоб уникнути зсуву обичайок під дією іспитового тиску.
11.3.7. Перед випробуванням внутрішні порожнини випробуваних ділянок газопроводів повинні бути очищені від сторонніх предметів і сміття з оформленням актів на ці роботи.
11.3.8. При проведенні випробувань газопроводів і газових установок тиск повинен вимірятися двома манометрами, що пройшли повірку та опломбовані. Клас точності манометрів повинен бути не нижче ніж 1,5 із діаметром корпуса не менше 100 мм і шкалою на номінальний тиск не менше 4/3 і не більше 5/3 від величини вимірюваного тиску. При випробувальному тиску до 0,1 МПа (1 кгс/ кв. см) можуть застосовуватися U-подібні манометри з ртутним заповненням.
11.3.9. Газопроводи низького та середнього тиску до 0,3 МПа (3 кгс/ кв. см) з внутрішнім діаметром більше 300 мм треба випробовувати повітрям.
Крім того пневматичний спосіб дозволяється:
якщо несучі будівельні конструкції або газопровід не розраховані на заповнення водою;
при температурі навколишнього повітря нижче 0 град.С та ймовірності промерзання окремих ділянок газопроводу.
11.3.10. Міжцехові та внутрішньоцехові газопроводи високого тиску від 0,3 МПа (3 кгс/ кв. см) і більше з внутрішнім діаметром до 300 мм треба випробовувати гідравлічним способом.
Дозволяється їх випробування повітрям при дотриманні спеціальних заходів безпеки згідно з вимогами цих Правил і проекту проведення робіт.
Випробування підвідних і розподільних газопроводів коксового та доменного газів, арматури та пристроїв опалення печей коксових батарей, газозбірників і перекидних газопроводів повинні проводитися відповідно до вимог норм "Монтаж технологического оборудования и металлоконструкций коксовых батарей", узгодженого з Мінчорметом СРСР 01.06.89 та Мінважмашем СРСР 12.06.89 (далі - ВСН 517-89).
11.4. Випробування газопроводів
11.4.1. Міжцехові та цехові газопроводи повинні випробуватися роздільно.
Зовнішні цехові газопроводи, прокладені на нарізних опорах, по стінах зовні будівель і по дахах, також повинні випробовуватися роздільно від газопроводів, прокладених у будівлях і спорудах.
Випробування газопроводів повинне проводитися до виконання хімзахисних і теплоізоляційних робіт.
11.4.2. Перед пневматичним випробуванням газопроводів повинні бути встановлені небезпечні зони, з яких повинні бути виведені люди, не пов'язані із проведенням випробування. Межа зони на час випробувань повинна бути визначена червоними прапорцями та охоронятися.
Розміри небезпечної зони повинні бути:
для газопроводів, розташованих поза приміщеннями, - не менше ніж 25 м;
для газопроводів, що знаходяться в приміщеннях, - не менше ніж 10 м (але в межах огороджувальних конструкцій будівель і споруд).
11.4.3. До проведення випробувань газопроводів повинні бути перевірені представниками будівельно-монтажної організації та замовника:
акти приймання ВТК заводів-виготовлювачів ланок газопроводів;
акти про відповідність застосованих марок металу маркам, зазначеним у проектній документації;
документи технічних випробувань зварених з'єднань;
робота всієї газопровідної арматури та допоміжного обладнання, стан зварених і фланцевих монтажних стиків;
закріплення газопроводів на опорах, особливо на нерухомих.
11.4.4. Газопроводи до випробувань не приймаються у випадку виявлення неузгоджених відхилень від проекту, дефектів виготовлення або монтажу, а також у випадках, зазначених в п. 11.4.3 цих Правил.
11.4.5. Перед випробуванням газопроводи та арматура повинні бути заново оглянуті з метою видалення сторонніх предметів і забруднень, якщо такі виявлені.
11.4.6. Для перевірки роботи компенсатора проводиться розігрівання газопроводу парою до температури стінок від 80 град. С до 85 град. С. Робота компенсаторів перевіряється виміром їх повної довжини до розігрівання, а потім у гарячому стані та після охолодження газопроводу.
11.4.7. Випробування газопроводів коксового та доменного газів на щільність проводиться пневматичним способом тиском стисненого повітря з коефіцієнтом 1,25, тобто: 1,25х0,035 МПа (0,44 кгс/ кв. см).
Міжцехові та цехові газопроводи при випробуванні на щільність повинні витримуватися під випробувальним тиском не менше ніж 2 години, після чого, не знижуючи тиску, треба зробити огляд траси газопроводу та перевірку щільності фланцевих і нарізних сполучень і сальникових ущільнень мильним розчином або пінним індикатором.
Газопровід вважається таким, що пройшов випробування, якщо
падіння тиску в ньому за час випробування його на щільність
підраховане за формулою
| Р Т |
| к п |
Р = 100 (1- -- * -- ),
| Р Т |
| п к |
де Р - фактична величина падіння тиску, % від початкового
іспитового тиску;
Р - сума манометричного та барометричного тиску на початку
п
випробувань, МПа;
Р - те ж наприкінці випробування, МПа;
к
Т - абсолютна температура повітря в газопроводі на початку
п
випробування, К;
Т - абсолютна температура повітря в газопроводі наприкінці
к
випробування, К.
для внутрішньоцехових газопроводів буде не більше ніж 1%;
для зовнішніх газопроводів буде не більше таких значень:
- при діаметрі газопроводу:
до 300 мм і менше 2,0%
більше ніж 300 мм до 1000 мм 1,5%
більше ніж 1000 мм 1,05%
Крім того, при перевірці фланцевих та нарізних сполучень і сальникових ущільнень мильним розчином повинні бути відсутні витоки повітря або інертного газу.
11.4.8. Усі виявлені нещільності зварених швів повинні бути усунуті повним вирубанням дефектних ділянок і заваренням їх заново.
11.4.9. Газопровід прямого коксового газу випробовується на щільність тиском повітря 500 Па з перевіркою щільності з'єднань мильним розчином.
Пневматичне випробування газопроводів повинне проводитися повітрям або азотом у світлий час доби, що передбачає необхідні заходи безпеки та наряд-допуск (додаток 2) на ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерство праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях Міністерства металургії СРСР, затвердженого Мінметом СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).
11.5. Прийняття в експлуатацію
11.5.1. Об'єкти газового господарства після закінчення будівництва (реконструкції) або капітального ремонту повинні бути прийняті робочою комісією у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
11.5.2. Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом або капітально відремонтованого об'єкта є підставою для введення об'єкта в експлуатацію.
11.5.3. Якщо об'єкт газового господарства, прийнятий робочою комісією, не був уведений в експлуатацію протягом 6 місяців, перед уведенням його в експлуатацію повинне бути зроблене повторне випробування газопроводів і газових установок на щільність і перевірений стан вентиляційних систем і систем, що відводять дим, комплектність і справність обладнання, арматури, захисно-запобіжних пристроїв і систем автоматики. Всі виявлені дефекти повинні бути усунуті до введення об'єкта в експлуатацію.
11.5.4. При введенні в експлуатацію газових скруберів, промивників і інших апаратів, що працюють на різних поглиначах, не дозволяється застосування поглинальних розчинів, що були у вживанні.
11.5.5. Акти робочих комісій повинні складатися в 3-х екземплярах і зберігатися в технічному відділі та відповідному цеху підприємства, а також передаватися голові державної приймальної комісії.
11.5.6. Передавання підрядній будівельно-монтажної організації газопроводу в ремонт повинне здійснюватися за актом-допуском у відповідності до вимог будівельних норм "Техника безопасности в строительстве", затверджених постановою Держбуду СРСР 09.06.80 N 82 (далі - СНиП III-4-80), при цьому всю повноту відповідальності за газопровід у період ремонту несе Підрядник у відповідності із укладеним договором підряду.
12. Вимоги безпеки до диспетчерського керування, зв'язку і сигналізації (рекомендований розділ)
12.1. Для забезпечення раціонального газорозподілу по об'єктах - споживачах газу, підтримки нормального технологічного режиму експлуатації об'єктів газового господарства на великих самостійних коксохімічних підприємствах може бути організована диспетчерська служба газового господарства, що розташовується в спеціальному диспетчерському пункті.
12.2. Диспетчерські пункти газового господарства на підприємствах повинні бути обладнані засобами телемеханізації.
Обсяг телевимірювань, телесигналізації та телекерування, що передається на диспетчерський пункт газового господарства (далі ДПГГ), повинен визначатися проектом і забезпечувати можливість оперативного втручання диспетчера в керування системою газопостачання в частині розподілу очищеного газу між споживачами.
Повинна бути передбачена можливість установлення автоматизованої системи управління (далі - АСУ) для оптимального автоматичного перерозподілу газів при зміні умов газоспоживання.
12.3. На ДПГГ повинні виноситися сигнальні лампи та прилади, що контролюють тиск і температуру газу в найбільш характерних точках газопроводів, тиск, температуру та витрати газу, що надходить у газопроводи підприємства, тиск і витрати газу в усіх великих і найбільш виддалених споживачів, у працюючих у автоматичному режимі об'єктів, а також у газопроводах до сторонніх підприємств.
12.4. На мнемосхемі в ДПГГ повинні вказуватися крайні положення засувок дистанційного керування.
ДПГГ може бути оснащений засобами керування давачами регуляторів тиску, дросельними клапанами та засувками на газопроводах, зокрема засувками на перемичках між газопроводами доменного, коксового та природного газів.
12.5. Установки оперативного контролю, регулювання, зв'язку та сигналізації об'єктів газового господарства на ДПГГ повинні забезпечуватися електроенергією по першій категорії.
12.6. ДПГГ повинен бути зв'язаний телефонним зв'язком із усіма цехами, що виробляють і споживають гази.
Прямий телефонний зв'язок обов'язковий з машинними залами цехів уловлювання та кантувальними кабінами коксових батарей, диспетчерськими пунктами коксохімічного виробництва та великих газоспоживаючих цехів, а також ТЕЦ, газопідвищувальними та газокомпресорними станціями, районною ГРС, газорятувальною службою, пожежною охороною підприємства, медпунктом, основними службами газового цеху, диспетчером підприємства та головним енергетиком.
ДПГГ великих підприємств повинні бути обладнані оперативним радіозв'язком і забезпечені оперативною автомашиною, мати ремонтну групу та обхідників із диктофонами для запису команд диспетчера.
12.7. На ДПГГ може бути виведена охоронна сигналізація від об'єктів газового господарства, що працюють без постійного обслуговуючого персоналу.
12.8. ДПГГ дозволяється розміщувати окремо або разом із диспетчерськими пунктами інших видів енергогосподарства підприємства. Будинок ДПГГ повинен бути першого та другого ступеня вогнестійкості.
Введення горючих газів у ДПГГ не дозволяється. Розміщення диспетчерських пунктів газового господарства в приміщеннях категорії А не дозволяється.
12.9. Дії служби газового господарства повинні регламентуватися спеціальною інструкцією, затвердженою роботодавцем.
13. Вимоги безпеки при експлуатації газового господарства
13.1. Загальні вимоги
13.1.1. Розмежування ділянок газопроводів із об'єктами газового господарства по їх обслуговуванню та контролю із закріпленням ділянок за відповідними цехами приймається роботодавцем підприємства та затверджується наказом по підприємству з додатком розмежувальних схем.
13.1.2. Межею обслуговування газопроводів, що надходять на підприємство або виходять з нього, повинна прийматися межа підприємства, яка проходить, як правило, по огородженню його території.
13.1.3. На межі на кожному газопроводі повинен встановлюватися пристрій, що вимикає, з ручним керуванням, що належить тій організації, яка постачає газ.
Установлення на пристрої, що вимикає (засувці з висувним шпинделем), електрифікованого привода не дозволяється.
Порядок використання на діючому газопроводі пристрою, що вимикає, повинен установлюватися договором між постачальником і споживачем газу.
13.1.4. Всі операції з пуску, зупинки та перемикання газопроводів і об'єктів газового господарства в процесі експлуатації повинні проводитися тільки з дозволу начальника відповідного цеху (відділення).
Про пуск, зупинку та перемикання газопроводів повинен бути завчасно попереджений диспетчер підприємства та черговий персонал суміжних цехів, пов'язаних із переробкою або використанням газу.
Перелік цехів і агрегатів, на які поширюється це положення, установлюється розпорядженням роботодавця.
13.1.5. Роботодавцями коксохімічних підприємств періодично повинна робитися оцінка технічного стану та паспортизація газопроводів і газового обладнання відповідно до вимог Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11. 97 N 32/288, зареєстрованих в Мін'юсті України 06.07.98 за N 423/2863.
13.1.6. На кожному об'єкті газового господарства всі апарати, вузли та деталі повинні бути зашифровані та пронумеровані, в тому числі засувки, конденсатовідвідники, свічки, повітровики, компенсатори, фланцеві з'єднання, колони.
При цьому позначення колон під газопроводи повинні відповідати зазначеним у робочих креслениках.
Номери та шифри повинні бути нанесені незмивною фарбою на видних місцях обладнання та конструкцій.
У будівлях і приміщеннях з обслуговування газового господарства повинні вивішуватися чіткі схеми газових пристроїв із вказівкою їх шифрів і номерів.
13.1.7. На кожен об'єкт газового господарства повинен бути складений паспорт (додаток 1).
Паспорти, що складені по формах, що встановлені раніше, є діючими з урахуванням унесення у них змін за формою додатка 1.
Ведення паспортів покладається на керівників цехів, за якими закріплені відповідні об'єкти газового господарства.
У процесі експлуатації в паспорт повинні вноситися всі зміни з додатком креслеників або схем змін, а також дані про проведені ремонти (поточні, капітальні).
13.1.8. У виробничих і посадових інструкціях повинен установлюватися порядок, що забезпечує по кожному закріпленому за цехом газовому об'єкту та ділянці газопроводу постійний контроль і повне обслуговування з боку експлуатаційного персоналу.
13.1.9. Газова арматура, регулятори різного призначення, запобіжні пристрої, автоматичні сигналізатори тощо повинні мати паспорти заводів-виготовлювачів.
13.1.10. За кожним газовим об'єктом або групою газових об'єктів повинні вестися агрегатний та експлуатаційний журнали (додаток 4).
В агрегатному журналі ведеться облік виконаних ремонтів, ревізій та настроювання приладів газових агрегатів (додаток 4).
В експлуатаційному журналі відмічаються несправності, виявлені протягом кожної зміни, допущені порушення з охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, а також даються пропозиції щодо усунення порушень у встановлений строк.
Журнали повинні бути прошнуровані та знаходитися у віданні персоналу, призначеного керівниками цехів.
13.1.11. Контроль і керівництво за правильною експлуатацією газового господарства визначаються роботодавцем та оформлюються наказом по підприємству.
13.1.12. Запірна арматура перед установленням на газопроводах повинна бути піддана ревізії та випробуванню відповідно до технічних умов проектної організації - генпроектувальника.
13.1.13. Газове обладнання та газопроводи повинні піддаватися профілактичним оглядам, ревізії та ремонтам згідно з планом організації та проведення газонебезпечних робіт (додаток 3) у терміни, затверджені роботодавцем. При визначенні термінів проведення ремонтів повинні враховуватися відповідні рекомендації заводів-виготовлювачів по експлуатації обладнання, наведені в паспортах і технічних умовах.
13.1.14. Ревізія систем автоблокування та сигналізації агрегатів, що споживають газ, повинна здійснюватися в терміни, зазначені в паспортах або технічних умовах заводів-виготовлювачів.
13.1.15. Щільність приєднання імпульсних труб і гумовотканинних рукавів до штуцерів газопроводів і засобів вимірювальної техніки, розташованих у приміщеннях, повинна перевірятися не рідше одного разу на тиждень, а поза приміщеннями - не рідше одного разу на місяць.
Перевірка щільності повинна проводитися візуально.
13.1.16. Огляд газопроводів, газових апаратів і обладнання повинен здійснюватися не менше двох разів на рік комісією, призначеною начальником цеху, в віданні якого перебувають об'єкти газового господарства.
Огляд повинен включати перевірку:
стану та справності дії затворів, свічок, конденсатовідвідників, компенсаторів, регуляторів, запірної арматури, газопальникових пристроїв і пристроїв сигналізації;
щільності люків і свічок, перевірку водяних затворів;
щільності зварених швів і фланцевих з'єднань газопроводів і апаратів, що перебувають усередині будівель;
стану трубопроводів, положення трубопровідної арматури, колон, їх опорних сідел і башмаків, анкерних болтів і надземної частини фундаментів;
виконання цих Правил, а також ведення агрегатного та експлуатаційного журналів.
Результати огляду повинні оформлятися актами із вказівкою необхідних заходів щодо усунення виявлених дефектів і робіт із планово-попереджувальних ремонтів.
Акти цехової комісії повинні затверджуватися начальником цеху та зберігатися в справах цеху. Копії затверджених актів цехової комісії повинні направлятися відділу головного енергетика підприємства.
Про всі роботи, проведені на виконання заходів, зазначених в актах, необхідно робити записи в агрегатному журналі та позначку в паспортах газопроводів і газових апаратів.
13.1.17. Зовнішні поверхні міжцехових і цехових газопроводів, а також газових апаратів необхідно покривати лаком або емаллю, що витримує температурні зміни та вплив атмосферних опадів, через кожні 5 років, а фланці та болти - через кожні 2 роки, згідно з Технічними умовами на виготовлення, монтаж, випробування, захист від корозії, фарбування газопроводів коксового та доменного газів з робочим тиском 0,035 МПа (0,35 кг/ кв. см), затвердженими головним інженером Гипрококсу 03.07.2000 (ТУ-85811).
На газопроводи та апарати, їхні опорні конструкції, майданчики та сходи, розташовані в місцях, забруднених корозійноактивними газами або парами, один раз у 3 роки повинне наноситися спеціальне антикорозійне покриття.
13.1.18. Вогневі роботи (зварювання, газове різання тощо) на вибухопожежонебезпечних об'єктах газового господарства повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01, а також із урахуванням вимог НАПБ 01.039-2001 і технічних умов проектної організації генпроектувальника ТУ-85811-2000 р.
При цьому в обов'язковому порядку повинні дотримуватися таких вимог:
при проведенні ремонту об'єкта частина обладнання, що ремонтується, до заглушок повинна бути заземлена. Заземлювальний провідник повинен приварюватися до апарата газовим зварюванням після проведення підготовчих заходів, що забезпечують безпечне проведення вогневих робіт;
довибухова концентрація горючих газів і парів у устаткуванні та небезпечній зоні, де проводяться вогневі роботи, повинна становити не більше ніж 20% нижньої концентраційної межі поширення полум'я (далі - НКМП);
вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК), установлених санітарними нормами;
газонебезпечні роботи повинні проводитися з дотриманням вимог розділу 13.11 цих Правил;
наряд-допуски повинні оформлятися по кожному місцю (точці) проведення вогневих робіт.
При проведенні вогневих робіт на відстані менше ніж 25 м від газопроводів, газової апаратури та вибухопожежонебезпечних місць суміжного цеху наряд-допуск і план проведення вогневих робіт повинні бути погодженими з начальником суміжного цеху або його заступником.
13.1.19. Газове різання та зварювання на діючих зовнішніх газопроводах і апаратах дозволяється робити при надлишковому тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.) і не більше ніж для:
доменного газу 5,0 кПа (500 мм.вод.ст.);
коксового газу 3,0 кПа (300 мм.вод.ст.);
природного газу 1,0 кПа (100 мм.вод.ст.).
Для газопроводів змішаного газу верхня припустима межа тиску повинна прийматися по газу, що переважає в суміші по обсягу. Врізання нових газопроводів у діючі, що перебувають під зазначеним вище тиском, дозволяється робити тільки на зовнішніх газопроводах і апаратах.
Для зниження можливості загоряння коксового газу до початку роботи треба обробити поверхні газопроводів, фланців і заглушок вапняним молоком.
Електрозварювальні роботи на газопроводах при ремонтах дозволяється робити при надлишковому тиску газу в них не більше ніж 0,3 МПа (3 кгс/ кв. см).
Для контролю тиску газу в місці провадження робіт повинен бути встановлений манометр з постійним спостереженням за його показниками протягом усього часу роботи.
13.1.20. Газове різання та зварювання на діючих газопроводах і апаратах, що перебувають під розрідженням, не дозволяється.
13.1.21. Для уникнення утворення великого полум'я при проведенні газового різання або зварювання на діючих газопроводах місця виходу газу необхідно чеканити азбестовим шнуром, металевими клинками та обмазувати м'якою шамотною глиною, змішаною з азбестовим дрібняком.
На місці проведення робіт необхідно мати первинні засоби пожежогасіння.
13.1.22. Після врізання в діючий газопровід, що працює під тиском, виконаний зварений шов після зачищення повинен перевірятися на щільність мильним розчином.
13.1.23. При виконанні зварювання або газового різання в приміщеннях (місцях), де прокладені газопроводи та є агрегати, що споживають газ, повинна проводитися перевірка повітря на загазованість, при цьому вміст горючого газу в повітрі повинен бути не більше ніж 20% від нижньої концентраційної межі поширення полум'я (НКМП).
Відбирання проб повітря треба робити: для газу, що легше повітря (коксовий, природний тощо), - з верхньої зони; для доменного - з верхньої та нижньої зон.
Протягом усього часу проведення зварювання або газового різання зазначені приміщення (місця) повинні добре провітрюватися.
13.1.24. При необхідності відключення ділянки газопроводу або газового апарата з наступним виконанням робіт усередині вони повинні бути відділені від діючих газопроводів за допомогою наявних запірних пристроїв, при цьому за запірним пристроєм, що вимикає, повинна бути встановлена заглушка.
Розбирання фланцевих з'єднань на внутрішніх газопроводах опалювального газу коксових батарей (заміна діафрагм, засувок, ділянок газопроводів, установлення заглушок, ремонт газопідігрівачів) робити на відключеній та відглушеній ділянці газопроводу після встановлення відсікувальних пристроїв на зовнішній ділянці газопроводу, за винятком робіт із нормальним веденням технології обігрівання коксових печей (чищення та змащення кантувальних і стопорних кранів "на газ", заміна регулювальних циліндрів і шайб, гнучких і гумових шлангів, знеграфічувальних пристроїв і їх деталей, кантувальних кранів, газоповітряних клапанів, вхідних патрубків корнюрів).
При виявленні нещільності розподільних газопроводів або арматури та пропускання газу необхідно негайно відключити автоматику кантування, припинити обігрівання, знизити тиск газу до 500 Па (50 мм вод.ст.) і вжити заходів до швидкого усунення виявлених нещільностей силами чергового персоналу під відповідальним спостереженням і вживанням необхідних заходів відповідно до правил проведення газонебезпечних робіт.
При значних ушкодженнях газопроводів останні заповнюються парою, подача газу на обігрівання припиняється до повної ліквідації ушкодження.
При спрацьовуванні сигналізатора довибухових концентрацій персонал, що працює, повинен негайно залишити загазоване приміщення до повного його провітрювання.
13.1.25. Для звільнення від коксового газу відключених апаратів і ділянок газопроводу треба здійснювати їх пропарювання та продування водяною парою.
Закінчення продування треба визначати шляхом аналізів, при яких залишковий вміст газу в апаратах і газопроводі не перевищує:
по показнику вибуховості - 20% НКМВ;
по показнику наявності шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони - не вище ГДК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
Продування газопроводів доменного газу повинно здійснюватися інертним газом (азотом) або повітрям з закінченням продування при вмісті оксиду вуглецю, що не перевищує 20 мг/куб. м у 2-х послідовно взятих пробах з внутрішньої порожнини газопроводу.
Закінчення продування газопроводів природного газу треба визначати аналогічно шляхом аналізу на вміст метану, якого в пробах не повинно бути більше ніж 1% від обсягу.
13.1.26. Газопроводи та апарати при заповненні горючим газом повинні продуватися до повного витиснення всього повітря. Продування повинне робитися тільки через свічки. Продування з випусканням газоповітряної суміші в топки печей, котлів і інших агрегатів не дозволяється. Перед продуванням газопроводу засувки повинні бути встановлені в потрібне положення, водяні затвори залиті водою, а всі люки, лази та свічки щільно закриті, за винятком тієї свічки, через яку буде робитися продування.
Продування газопроводів треба робити безупинно та послідовно по ділянках із поступовим наближенням до споживачів. Підпалювання газу, що випускається при продуванні, не дозволяється. Закінчення продування повинне визначатися тільки шляхом аналізу проб газу, що відбирають з кінцевої свічки, на яку ведеться продування. При цьому вміст кисню в газі не повинен перевищувати 1% у двох послідовно відібраних пробах.
Продування газопроводів коксового та доменного газів повинне проводитися з урахуванням вимог підпунктів 7.291, 7.292 Правил технічної експлуатації коксохімічних підприємств, затверджених наказом Мінпромполітики України 05.07.2002 N 305.
13.1.27. У період продування газопроводу в місцях викиду газоповітряної суміші в атмосферу в радіусі 40 м повинен бути припинений рух усіх видів транспорту. Не дозволяється застосовування відкритого вогню та проведення зварювальних робіт, а також перебування людей, не пов'язаних з продуванням газопроводу. На час продування газопроводів і окремих апаратів у місцях викидів газу повинні виставлятися пости.
13.1.28. Установлення та виймання заглушок, а також заміна вимірювальних діафрагм на діючих газопроводах, що розміщені поза приміщеннями, повинне проводитися при надлишковому тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.) і не більше ніж кПа для:
доменного газу 4,0 (400 мм.вод.ст.);
коксового або змішаного з ним газу 3,0 (300 мм.вод.ст.);
природного газу 2,0 (200 мм.вод.ст.).
13.1.29. Проведення ремонтних і інших робіт, пов'язаних з перебуванням людей всередині газопроводів і апаратів з шкідливими хімічними речовинами, дозволяється тільки після відключення та звільнення їх від газу відповідно до вимог підпунктів 13.1.24, 13.1.25 цих Правил.
13.1.30. Повітряне середовище в газопроводах і газовій апаратурі в процесі ведення робіт повинне перевірятися на вміст оксиду вуглецю шляхом узяття проб повітря в слабо вентильованих місцях не рідше ніж через кожну годину.
13.1.31. Застосовувати відкритий вогонь не дозволяється:
для обігрівання газопроводів і конденсатовідвідників;
для виявлення витоків газу, за винятком перевірки факелом герметичності арматури коксових батарей.
13.1.32. Перевірка щільності з'єднань і арматури газопроводів, нарізних і фланцевих з'єднань, швів тощо повинна проводитися мильним або іншим піноутворювальним розчином. При негативних температурах у розчин слід додавати хлористий кальцій або хлористий натрій.
13.1.33. Мінімально припустимий тиск газу безпосередньо перед споживачем (після регулювальних пристроїв) не повинен бути нижче ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.).
При падінні тиску газу нижче мінімально допустимого споживачі газу повинні бути негайно відключені. Відключення повинне бути зроблене вручну навіть при наявності автоматичного пристрою, що вимикає.
13.1.34. Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, що розроблюються на підприємстві, повинні відповідати вимогам Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99), і повинні охоплювати всі цехи, де є об'єкти газового господарства.
13.1.35. Протипожежний захист об'єктів газового господарства повинен вирішуватися відповідно до НАПБ 01.39-2001, НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ Б.03.001-2004, НАПБ Б.01.008-2004.
13.1.36. Гарячі поверхні обладнання, газопроводів, трубопроводів, де можливий їх контакт з обслуговуючим персоналом, повинні бути теплоізольовані з забезпеченням температури на поверхні ізоляції не вище ніж 45 град. С, а також відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Для теплоізоляції газопроводів, трубопроводів слід використовувати негорючі або важкогорючі матеріали.
13.2. Експлуатація газопроводів
13.2.1. За станом газопроводів повинен бути встановлений систематичний контроль. Не рідше одного разу за добу слід робити огляд газопроводів, опорних конструкцій та запірної арматури по всій трасі, при цьому повинна бути перевірена справність дії конденсатовідвідників, дросельних клапанів і інших пристроїв. Перевірка справності дії запірної арматури повинна здійснюватися не рідше одного разу в квартал.
Огляд компенсаторів і їх запірної арматури повинен робитися не рідше одного разу на місяць. У зимовий час особливу увагу треба звертати на обігрівання або утеплення місць, де можливе обмерзання.
Перевірка опору в газопроводах, апаратурі та устаткуванні повинна здійснюватися щодекади.
Щільність цехових газопроводів повинна перевірятися при робочому тиску газу один раз у півріччя шляхом візуального огляду. Щільність фланцевих з'єднань і арматури повинна перевірятися шляхом нанесення мильного розчину.
Усі виявлені несправності повинні негайно усуватися. Результати оглядів і перевірки справності дії пристроїв на газопроводах повинні бути записані в експлуатаційному журналі з указівкою вжитих заходів з усунення несправностей.
Строки систематичних оглядів і перевірок справності дії окремих пристроїв газопроводів при їх експлуатації повинні бути уточнені відповідними наказами по цехах у залежності від місцевих умов.
13.2.2. При різкому зниженні тиску газу в газопроводах, що працюють під надлишковим тиском, повинні бути вжиті заходи для термінового відключення споживачів газу. При цьому надлишковий тиск газу в одному з міжцехових газопроводів повинен підтримуватися за рахунок перепускання газу з іншого газопровода.
Для короткочасної підтримки надлишкового тиску в цехових газопроводах дозволяється подавання в них пари.
13.2.3. Подавання пари в газопроводи для пропарювання, продування та відігрівання треба робити поступово у відповідності з виробничою інструкцією. Підвищення температури газу в газопроводах не повинне перевищувати 15 град. С протягом однієї години. Підвищення температури в газопроводах прямого та зворотного коксового газу вище ніж 85 град. С не дозволяється.
13.2.4. Якщо тиск газу на якій-небудь ділянці газопроводу падає до нуля, перед пуском повинні бути продуті газом, крім цієї ділянки, усі наступні за ходом газу газопроводи, уключаючи цехові газопроводи та відводи до споживачів. Продування газопроводів повинне робитися з дотриманням вимог підпункту 13.1.25 цих Правил.
13.2.5. За відкладенням нафталіну та утворенням льоду в газопроводах повинен бути встановлений ретельний контроль шляхом періодичних вимірів перепадів тиску. Видалення з газопроводів крижаних пробок і нафталінових відкладень повинне робитися обігріванням пари з дотриманням вимог підпункту 13.2.3 цих Правил.
13.2.6. Нівелювання діючих газопроводів має робитися один раз в 5 років, а новоспоруджених - щорічно протягом двох років після закінчення будівництва. Результати нівелювання повинні зіставлятися з проектними даними та результатами попереднього нівелювання.
Відхилення від проектних відміток, що можуть призвести до небезпечного перерозподілу навантажень на опори та порушити схему конденсатовідводу, повинні бути негайно усунуті.
Якщо поблизу фундаментів опор діючих газопроводів виконуються роботи з риттям котлованів або траншів, нівелювання газопроводів на цих ділянках повинне робитися так само, як і для новоспоруджених.
Дані нівелювання повинні записуватися в паспорт газопроводу.
13.3. Експлуатація газового обладнання агрегатів, що споживають газ
13.3.1. Перед пуском у роботу агрегатів, що споживають газ, слід провітрити топки та димоходи, використовуючи для цього вентилятор для подачі повітря до пальників або димосмок, а за їх відсутності - тягу димаря. Час провітрювання повинен бути зазначений в технологічній інструкції.
13.3.2. До розпалювання газоспоживального агрегата повинні бути продуті газом газопровід перед колектором агрегата через свічку, а потім колектор агрегата через кінцеву свічку. Продування газопровода та колектора агрегата повинне робитися при закритих засувках на пальниках.
13.3.3. Безпосередньо перед запалюванням пальників необхідно перевірити наявність достатнього тиску газу в газопроводі перед газоспоживаючим агрегатом, а при подачі повітря від дуттьових пристроїв і тиск повітря. Крім того, повинна бути перевірена наявність розрідження в топці або димопроводі (до регулювального клапана) та за потреби повинна бути відрегульована тяга.
13.3.4. Вимикальний пристрій на газопроводі перед пальником дозволяється відкривати тільки після піднесення до пальника запальника, факела або іншого засобу, що запалює газ.
13.3.5. При запалюванні пальників у топку слід подавати мінімальну кількість повітря, що забезпечує повне згоряння газу та виключає відривання полум'я від пальника. Тяга повинна бути обмежена. Пальники слід запалювати в такому порядку:
прикрити регулювальні дросельні клапани повітроводів дуттьових пальників, а регулювальні шайби інжекційних пальників закрити;
відкрити швидкодійний відсічний клапан на газопроводі дуттьових пальників і зафіксувати його у відкритому положенні. Відкрити засувку або крани на останньому за ходом газу пальнику та плавно подати газ на відкрите полум'я запальника (факела). Потім послідовно відкрити засувки на інших пальниках.
Відсічний швидкодійний клапан на газопроводі включити в дію після досягнення сталої роботи пальників.
Якщо газ при подачі через перший пальник не займеться або, зайнявшись, у процесі регулювання згасне, необхідно припинити подачу газу, провітрити топку та димоходи, перевірити тиск газу та повітря та після усунення неполадок приступити до повторного запалювання.
Газ і повітря при запалюванні та регулюванні пальників необхідно подавати поступово та тільки при сталому тиску.
При збільшенні навантаження на пальник слід спочатку збільшити подачу газу, потім повітря; при зменшенні навантаження спочатку необхідно скоротити подачу повітря, а потім газу. Установлення режимних витрат палива треба робити в міру прогрівання топки або робочого простору.
13.3.6. При ремонті або тривалій зупинці (тривалість якої в кожному конкретному випадку визначається заводською інструкцією) агрегатів, що споживають газ, їх газопроводи повинні відключатися від діючих газопроводів запірними пристроями, пропарюватися та при потребі відключатися заглушками.
Продувні свічки після відключення газопроводу повинні залишатися у відкритому положенні, а в газопровід коксового газу через побоювання щодо спалахування пірофорного заліза треба подавати інертний газ або пару.
13.3.7. Не дозволяється залишати без нагляду включені в роботу агрегати, що споживають газ.
13.3.8. Перевірка стану димопроводів агрегатів, що споживають газ, повинна робитися при кожному черговому планово-попереджувальному ремонті агрегатів або при порушенні режиму тяги.
Не дозволяється експлуатувати агрегати, що споживають газ, у випадку їх несправності або несправності приладів для контролю регульованих параметрів і при відсутності тяги.
13.3.9. Огляд і ремонт топок агрегатів при перебуванні в них людей дозволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів (відповідно до вимог підпункту 13.1.24 цих Правил) і загального димопроводу, провітрювання та перевірки повітря на вміст шкідливих речовин шляхом аналізу. Усі наявні в топці дверцята та люки повинні бути відкриті. У необхідних випадках у топку повинне примусово подаватися чисте повітря. Крім того, при виконанні зазначених робіт повинні дотримуватися вимоги пункту 13.11.
13.4. Експлуатація обладнання для газополум'яної обробки металів
13.4.1. Роботи з газового різання, зварювання та інших видів газополум'яної обробки металів, а також застосовування відкритого вогню від інших джерел дозволяються на таких мінімальних відстанях (по горизонталі):
до групових газобалонних установок - 10 м;
до окремих балонів з киснем і горючими газами - 5 м;
до трубопроводів горючих газів, а також до газорозбірних постів: при ручних роботах - 3 м, при механізованих роботах - 1,5 м.
13.4.2. При роботі пересувних газорозбірних постів, що живляться від окремих балонів, дозволяється встановлення на одному візку спеціальної конструкції балона з горючим газом і балона з киснем. Балони повинні бути закріплені для виключення їх удару один об одний або падіння.
Під час роботи балони із зрідженим газом повинні розміщуватися у вертикальному положенні, балони з стисненими газами дозволяється встановлювати в похилому положенні з вентилем, спрямованим нагору.
13.4.3. Максимально допустима температура балона з зрідженим газом повинна бути не більше ніж 45 град. С.
Балони, що встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше ніж 5 м.
Не дозволяється нагрівання балонів із зрідженим газом прямими сонячними променями або іншими джерелами тепла.
13.4.4. Переносні пальники та пересувні агрегати дозволяється приєднувати до газопроводів (у тому числі зрідженого газу) за допомогою гумовотканинних рукавів за ГОСТ 9356-75 класу I на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/ кв. см).
Довжина рукава не повинна перевищувати 30 м. Він повинен складатися не більш ніж з трьох окремих шматків, з'єднаних між собою спеціальними двосторонніми ніпелями відповідно до вимог стандарту "Соединительные части из ковкого чугуна с цилиндрической резьбой для трубопроводов. Ниппели двойные. Основные размеры", затвердженого Держстандартом СРСР 14.11.75 N 2901 (далі - ГОСТ 8958-75).
Кінці рукавів повинні надійно закріплюватися на газопроводі та на пальнику хомутами. Кран, що вимикає (крім крана, що є на пальнику або пересувному агрегаті), повинен бути розташований до рукава.
13.4.5. Не дозволяється проводити газове зварювання, різання та інші види газополум'яної обробки металів із застосуванням зріджених газів у цокольних і підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах і інших підземних спорудах.
13.4.6. При живленні пересувного робочого поста зрідженим газом від балона відбирати газ із балона при зниженні в ньому робочого тиску нижче необхідного не дозволяється.
13.4.7. Коксовий газ, що використовується для газополум'яної обробки металів у закритих приміщеннях, повинен піддаватися додатковому очищенню від сірководню та нафталіну, при цьому вміст сірководню в очищеному газі не повинен перевищувати 0,02 г/куб. м, а нафталіну - не більше ніж 0,01 г/куб. м узимку та 0,05 г/куб. м улітку.
13.4.8. Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними. Установлення балонів у проходах і проїздах не дозволяється.
13.4.9. Проводити ремонт пальників, різаків і іншої апаратури на робочому місці газозварниками та різьбярами не дозволяється.
13.4.10. При запалюванні ручного пальника або різака в першу чергу повинен бути трохи відкритий клапан кисню, потім відкритий клапан горючого газу та після короткочасного продування рукава для видалення повітря запалена горюча суміш газів.
13.4.11. При роботі полум'я пальника (різака) повинне бути спрямоване в бік, протилежний джерелу газопостачання. При неможливості виконати зазначену вимогу джерело газопостачання повинне бути обгороджено металевими щитами або ширмами з негорючих матеріалів.
13.4.12. Не дозволяється продувати рукав для горючих газів киснем і кисневий рукав горючим газом, а також взаємозамінювати рукава при роботі.
13.5. Експлуатація вибухопожежонебезпечних об'єктів
13.5.1. У виробничих приміщеннях газових об'єктів, де при виникненні аварійних ситуацій можливе надходження в повітря токсичних або вибухопожежонебезпечних газів, крім загальнообмінної вентиляції, повинна передбачатися аварійно-витяжна вентиляція, зблокована з автоматичними газоаналізаторами, що подають імпульс на вмикання вентиляції при виникненні в приміщеннях концентрації газів, що досягла 20% НКМВ або залежно від настроювання газоаналізатора граничнодопустимих концентрацій за санітарними нормами.
Автоматичні газоаналізатори повинні бути також зблоковані з світловою та звуковою сигналізацією.
13.5.2. Автоматичні газоаналізатори повинні подавати імпульс на вмикання аварійно-витяжної вентиляції та сигналізації за наявності в приміщенні:
природного газу в кількості 0,76% (НКМП 3,8%) за фактором вибухопожежної небезпеки;
коксового газу в кількості 1,2% (НКМП 6,0%) за фактором вибухопожежної небезпеки;
доменного газу в кількості, що сягає вмісту в робочій зоні граничнодопустимої концентрації оксиду вуглецю за санітарними нормами (20 мг/куб. м).
13.5.3. У приміщеннях категорії А перевірка щільності фланцевих і нарізних сполучень газопроводів, арматури та приладів повинна робитися в строки, передбачені заводською інструкцією, але не рідше одного разу на місяць.
13.5.4. На кожних дверях приміщення категорії А повинні бути вказані категорія приміщення та клас вибухонебезпечної зони. В цих приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені плани ліквідації аварій, схеми евакуації та списки телефонів першої необхідності.
13.5.5. У приміщеннях категорії А зберігання обтиральних і мастильних матеріалів не дозволяється.
Ці матеріали після використання повинні прибиратися в безпечне від займання місце.
13.5.6. Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.
13.6. Експлуатація нагнітачів коксового газу, установлених у машинних залах
13.6.1. Експлуатація нагнітачів повинна здійснюватися в повній відповідності з виробничою інструкцією, затвердженою роботодавцем підприємства, та інструкцією заводу-виготовлювача.
13.6.2. Експлуатаційний персонал повинен досконало знати конструкцію нагнітачів і їх приводів, автоматичне регулювання та правила надійної безаварійної експлуатації.
13.6.3. У кожному машинному залі повинні бути вивішені технологічні схеми газопроводів з указівкою на них напрямків руху газу та розміщення газової арматури.
13.6.4. На ділянках розташування нагнітачів, що не працюють (або резервних), треба систематично проводити контроль можливого виділення газу через нещільності та робити аналіз повітряного середовища на наявність газу в приміщенні машинного залу.
13.6.5. Усі системи регулювання та безпеки роботи нагнітача та його приводу повинні бути в справному стані.
За наявності несправності нагнітач підлягає зупинці на ремонт.
13.6.6. Про пуск і зупинку нагнітача коксового газу обслуговувальний персонал машинного залу зобов'язаний попередити диспетчера підприємства (виробництва), начальника зміни коксового цеху, ТЕЦ (парокотельні та газопідвищувальної станції) і головного енергетика.
13.6.7. Пуск нагнітача коксового газу після повної зупинки машинного залу може робитися тільки після підтвердження начальником зміни коксового цеху про готовність останнього до пуску нагнітача та готовність цеху вловлювання до приймання газу.
13.6.8. Пуск нагнітача повинен здійснюватися після його прогрівання парою та продування газом відповідно до виробничої інструкції, затвердженої роботодавцем підприємства (виробництва), та з урахуванням вимог цих Правил.