Про затвердження Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

5.2.2. Прокладання газопроводів по пішохідних і конвеєрних галереях не дозволяється.

5.2.3. Прокладання газопроводів по залізничних мостах і естакадах не дозволяється.

5.2.4. Всі зварені шви газопроводів повинні перевірятися фізичними методами контролю. Щільність монтажних стиків повинна бути перевірена гасом.

5.2.5. Мінімальні відстані по горизонталі в просвіті від надземних газопроводів, прокладених по окремих опорах, до будівель або споруд на території підприємства повинні бути не менше ніж величини, зазначені в табл. 3.

Таблиця 3.

Примітки:

1. Якщо висота опори газопроводу перевищує висоту опори лінії електропередачі, відстань між газопроводом і лінією електропередачі треба приймати не менше ніж висота опори газопроводу.

2. Відстань від проводів повітряних ліній електропередачі до газопроводу та його виступаючих конструкцій повинна прийматися по горизонталі при найбільшому відхиленні проводів.

5.2.6. У стислих умовах дозволяється сполучення в плані трас надземних газопроводів з трасами підземних комунікацій з пропусканням їх у тілі фундаментів опор газопроводів, причому труби водопроводів, каналізації та теплофікації необхідно поміщати в футляри, що виступають на 2,5 м по обидва боки від обріза фундаменту, а низ фундаменту повинен бути нижче утворювальної зазначених труб не менше ніж на 1 м.

Дозволяється також установлення опор газопроводів на тунелі різного призначення за умови розміщення вентиляційних шахт тунелів на відстані 10 м у просвіті по горизонталі від утворювальної крайнього газопроводу, а припливних вентиляційних шахт до встановлення конденсатовідвідників - не менше ніж 20 м по горизонталі.

5.2.7. При перетинанні надземних газопроводів із зовнішніми лініями електропередачі (ЛЕП) газопроводи повинні проходити нижче цих ліній.

Мінімальні відстані L у метрах по вертикалі у просвіті від надземних газопроводів (з теплоізоляцією) до проводів зовнішніх ЛЕП при найбільшій стрілі прогину при їх перетинанні треба приймати залежно від напруги U у відповідності з табл. 4.

Таблиця 4.

При визначенні відстаней між проводами зовнішніх ліній електропередачі та газопроводами огородження, що влаштовують над ними (у вигляді ґрат, майданчиків тощо), повинні розглядатися як частини газопроводу, від якого обчислюються ці відстані.

5.2.8. Над зовнішнім газопроводом у місцях перетинання з зовнішніми ЛЕП повинне влаштовуватися суцільне або сітчасте огородження для захисту від падіння на нього електропроводів. Огородження повинне виступати з обох боків перетинання за крайні проводи повітряних ЛЕП на відстань, зазначену у підпункті 5.2.7.

Огородження над газопроводами, що мають обгороджений прохід, повинні влаштовуватися на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня проходу.

Огородження не повинні безпосередньо спиратися на газопровід, повинні бути ізольовані від газопроводу та заземлені. Величина перехідного опору заземлення не повинна перевищувати 10 Ом.

Пристрої на газопроводах, що вимикають, а також конденсатовідвідники газопроводів повинні встановлюватися не ближче ніж 10 м у просвіті від крайніх проводів повітряних ЛЕП.

5.2.9. При перетинанні газопроводів мінімальні відстані по вертикалі від міжцехових газопроводів повинні бути:

до нижньої частини вагонетки підвісної дороги (з урахуванням провисання троса) не менше ніж 3 м;

до верхнього проводу живильної мережі електрифікованої залізниці, трамвайного або тролейбусного шляху не менше ніж 1,5 м.

При проходженні газопроводу під естакадою повинні бути зроблені спеціальні пристрої, що виключають можливість падіння вантажів з естакади на газопровід.

У місцях перетинання трубопроводів з газопроводами, що мають проходи, повинні влаштовуватися перехідні мости з поручнями, а ізоляція трубопроводів у цих місцях повинна захищатися металевими кожухами.

5.2.10. У місцях перетинання заново споруджуваних міжцехових газопроводів із залізничними коліями та автомобільними шляхами, де можливий систематичний рух залізничних і автомобільних кранів, на відстані 20 м по обидва боки від місця перетинання залізниці та автошляхів повинні встановлюватися габаритні ворота з попереджувальною сигналізацією.

Конструкція габаритних воріт повинна бути розрахована на можливість руйнування їх минаючими кранами при випадковому негабаритному положенні стріли крана. Якщо спорудження габаритних воріт не може бути здійснене в місцевих умовах, висота прокладання газопроводу повинна бути збільшена до 10 м від нижньої утворювальної до головки рейки або полотна автошляху.

На існуючих перетинаннях міжцехових газопроводів з залізницею та автошляхами, де габаритні ворота з якихось причин не можуть бути споруджені, повинна бути влаштована світлова сигналізація, вивішені попереджувальні плакати та обмежена швидкість руху кранів.

5.2.11. На заново споруджуваних газопроводах діаметром 1,2 м і більше, що використовуються як несучі конструкції для прокладання інших трубопроводів, кабелів і імпульсних проводок, що вимагають постійного обслуговування, повинні влаштовуватися проходи по всій довжині, обгороджені поручнями висотою 1,2 м із суцільною відбортовкою їх у нижній частині висотою 140 мм. Зазор між газопроводом і нижньою крайкою відбортування повинен бути в межах 20 мм.

При паралельному прокладанні декількох газопроводів прохід улаштовується на одному з них.

5.2.12. Прокладання газопроводів природного газу на території коксохімічних підприємств повинне здійснюватися відповідно до вимог будівельних норм Газопостачання, затверджених наказом Держбуду України від 23.04.2001 N 101 (далі - ДБН В.2.5-20-2001), і тільки надземним способом.

5.2.13. Висоту прокладання надземних газопроводів треба приймати відповідно до вимог СНиП II-89-80.

Якщо висота прокладання газопроводів у окремих місцях обумовлена технологічними вимогами та не забезпечує габарит проїзду транспортних засобів, у проектній документації по прокладанню таких газопроводів повинні передбачатися технічні рішення, що виключають ушкодження газопроводів.

5.2.14. Газопроводи, що проходять під конвеєрними галереями, повинні бути захищені конструкціями, що обгороджують їх, на випадок пожежі та обвалення галерей.

5.2.15. Газопроводи повинні бути заземлені та ізольовані від металевих і інших струмопровідних конструкцій будівель і споруд.

5.2.16. Відстані між опорами надземних газопроводів треба визначати відповідно до вимог будівельних норм "Расчет на прочность стальных трубопроводов", затверджених постановою Держбуду СРСР 07.04.86 N 41 (далі - СНиП 2.04.12-86), а також норм технологічного проектування та індивідуальних розрахунків.

5.2.17. Проходи газопроводів крізь стіни повинні виконуватися у футлярах. Внутрішні діаметри футлярів треба приймати більше зовнішніх діаметрів газопроводів коксового та доменного газів не менше ніж на 200 мм. Величина зазору для газопроводів природного газу не регламентується та установлюється в проектній документації.

Закладення футляра в стіні повинно враховувати осідання будівлі в процесі експлуатації.

Зазори футлярів повинні ущільнюватися мінеральною ватою.

Улаштування зварених швів на газопроводах у межах установлення футлярів не дозволяється.

Не дозволяється прокладання експлуатаційних кабелів у міжтрубному просторі футляра та газопроводу.

Проходження газопроводів крізь стіни повинне бути під прямим кутом.

Кінці футляра повинні виступати за стіну не менше ніж на 30 мм.

5.2.18. При проектуванні систем газопостачання на підроблюваних територіях та просідаючих ґрунтах необхідно керуватися вимогами будівельних норм Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах, затверджених наказом Держбуду України 30.12.99 N 314 (далі - ДБН В.1.1-5-2000).

Проектування прокладання газопроводів повинне здійснюватися з урахуванням гірничо-геологічного обґрунтування на ділянках залягання кам'яного вугілля

5.2.19. Для міжцехових газопроводів, що споруджують заново, з тиском газу до 1,2 МПа мінімальні відстані в просвіті між газопроводами та іншими трубопроводами (уключаючи ізоляцію) при їх спільному прокладанні повинні бути не менше ніж величини, зазначені в табл. 5.

Таблиця 5.

Примітка. При перетинанні газопроводів із іншими трубопроводами відстань між ними дозволяється скорочувати не більше ніж у 2 рази (крім - з киснепроводами).

5.3. Відведення конденсату з газопроводів

5.3.1. Конденсатовідвідники для зовнішніх газопроводів, що споруджуються заново, повинні встановлюватися на відкритих майданчиках з відповідним утепленням.

Дозволяється встановлення конденсатовідвідників у відособлених приміщеннях.

5.3.2. Відстань між найближчими конденсатовідвідниками газопроводів коксового та доменного газу повинна бути не більше ніж 300 м.

Діаметр водоспускальних труб повинен бути не менше 80 мм.

Зовнішні ділянки водоспускальних труб конденсатовідвідників по всій довжині повинні утеплюватися в загальній тепловій ізоляції із трубопроводами пари або гарячої води.

5.3.3. На водоспускальній трубі на відстані не більше ніж 200 мм від нижньої утворювальної газопроводу повинні встановлюватися фланцевий пробковий кран або фланцева засувка. Такі самі пристрої, що вимикають, повинні встановлюватися на водоспускальній трубі вище зливальної лінії конденсатовідвідників на відстані не більше ніж 0,5 м від неї. Для можливості пропарювання водоспускальної труби на ній між двома пристроями, що відключають, повинен установлюватися штуцер з краном і заглушкою.

5.3.4. Відведення конденсату з міжцехових газопроводів повинно здійснюватися тільки в окремі конденсатовідвідники, передбачені для даного газопроводу.

У машинних залах нагнітачів коксового газу, як виняток, дозволяється відведення конденсату з газопроводів усмоктування та нагнітання в один конденсатовідвідник.

5.3.5. Конструкція конденсатовідвідника повинна внеможливлювати попадання газів у приміщення та каналізаційні комунікації.

Дозволяється введення водоспускальних труб усередину конденсатовідвідників через кришку за умови виконання цих труб з нержавіючої сталі.

5.3.6. Мінімальна висота водяного затвора конденсатовідвідників газопроводів, що працюють під надлишковим тиском, повинна бути на 500 мм більше розрахункового тиску газу, але не менше ніж 2000 мм. У разі потреби для збільшення висоти водяного затвора дозволяється встановлювати конденсатовідвідник, що складається з послідовно встановлених посудин у кількості не більше трьох.

Для газопроводів, що працюють під розрідженням, мінімальна висота водяного затвора повинна бути на 500 мм більше розрахункового розрідження, при цьому місткість посудини конденсатовідвідника повинна бути не менше, ніж розрахункова місткість зливальної лінії водяного затвора.

5.3.7. Конденсатовідвідник повинен бути забезпечений витяжною трубою, виведеною вище обслуговувальних майданчиків газопроводу або супутніх трубопроводів на 5 м. Установлювати на витяжній трубі арматуру, що вимикає, не дозволяється.

Дозволяється підключати витяжні труби конденсатовідвідників до комунікації системи герметизації або встановлювати клапани, що герметизують.

Не дозволяється здійснювати обігрів конденсатовідвідників узимку шляхом уведення гострої пари або конденсату пари всередину посудини, за винятком аварійних ситуацій.

5.3.8. Скидання стічних вод з конденсатовідвідників повинно здійснюватися з розривом струменя між зливальною трубою від конденсатовідвідника та приймальною лійкою на відведенні в каналізацію, за винятком конденсатовідвідників у тунелях і в приміщеннях під кінцевими та проміжними майданчиками коксових печей. На відведенні в каналізацію після приймальної лійки повинен улаштовуватися водяний засув висотою не менше ніж 200 мм. На ділянках, де каналізаційна мережа відсутня та її виконання недоцільне, дозволяється влаштування перекачувальних насосних станцій зі збірниками конденсату газу.

5.3.9. Стічні води повинні скидатися від конденсатовідвідників газопроводів:

доменного газу - в оборотні цикли відповідних газоочисток або в виробничу каналізацію;

коксового газу та його сумішей - у виробничу каналізацію.

Не дозволяється скидання стічних вод від конденсатовідвідників в інші види каналізації (зливову, шламову, господарсько-фекальну).

5.3.10. Існуючі конденсатовідвідники, установлені в відособлених приміщеннях і заново запроектовані, повинні відповідати таким вимогам:

двері приміщень конденсатовідвідників повинні відкриватися назовні;

опалення приміщень повинне здійснюватися парою або гарячою водою з підведенням теплоносія зовні;

у приміщеннях конденсатовідвідників газопроводів доменного та коксового газів повинна бути природна вентиляція, що забезпечує трикратний повітрообмін за 1 годину;

при розташуванні зливальних труб конденсатовідвідників у приміщенні вони повинні бути виконані у вигляді U-подібного затвора висотою не менше ніж 1500 мм.

5.3.11. За наявності стислих умов, зазначених у підпункті 5.5.4, допускаються різні конструктивні рішення конденсатовідвідників за умови дотримання вимог цих Правил.

5.4. Розміщення на міжцехових газопроводах пристроїв, що вимикають

5.4.1. На міжцехових газопроводах повинні встановлюватися пристрої, що вимикають:

на вводі газопроводу на територію підприємства;

на вводах до цехів і їх відділень;

для відключення окремих ділянок закільцьованих міжцехових газопроводів;

на відгалуженнях від основних міжцехових газопроводів до груп цехів.

5.4.2. У місцях міжцехових газопроводів, де передбачені відгалуження до об'єктів, повинні бути встановлені засувки з заглушками та патрубки, що приєднують. У торцях газопроводів повинні встановлюватися фланці з заглушками та патрубками, що приєднують.

5.5. Прокладання цехових газопроводів

5.5.1. Газопостачання споживачів, що знаходяться в одній будівлі, повинне здійснюватися через цеховий колектор.

Приєднання окремих агрегатів цеху, що споживають газ (печей, котлів тощо), до міжцехових газопроводів самостійними вводами не дозволяється.

5.5.2. Цехові газові колектори повинні прокладатися зовні будівель по дахах і стінах або на нарізних опорах.

5.5.3. Уздовж колектора в разі потреби повинні бути влаштовані містки з негорючих матеріалів для проходу людей, а в місцях обслуговування арматури - майданчики та сходи.

5.5.4. При прокладанні цехових колекторів по стінах будівель відстань від нижньої утворювальної газопроводу до рівня землі (підлоги) повинна бути не менше ніж 3 м.

Дозволяється в разі потреби прокладання цехового колектора нижче 3 м, якщо це вимагається технологічними вимогами.

5.5.5. При проходженні газопроводів крізь стіни будівлі вони повинні виконуватися у футлярах. Зазор між газопроводом і футляром у торцях повинен ущільнюватися мінеральною ватою.

5.5.6. Прокладання газопроводів через приміщення, де ці гази не використовуються, не дозволяється.

Для кожної коксової батареї повинне передбачатися самостійне зовнішнє підведення опалювального газу з установленням зовні засувки та після неї кільця для можливості встановлення заглушки.

Прокладання газопроводів у приміщеннях дозволяється тільки за технологічними вимогами. При цьому в приміщеннях повинен забезпечуватися повітрообмін не менше ніж трикратний на годину.

5.5.7. Газопроводи в приміщеннях повинні прокладатися в місцях, зручних для обслуговування, огляду та ремонту.

Перетинання газопроводами вентиляційних шахт, повітроводів і димоходів, а також розташування газопроводів у замкнутих, погано вентильованих просторах і в підвальних приміщеннях не дозволяється.

5.5.8. Прокладання цехових колекторів усіх горючих газів під основними робочими майданчиками цехів, крім колекторів коксового та доменного газів для обігрівання коксових батарей, не дозволяється.

До окремих агрегатів дозволяється підведення газу під основними робочими майданчиками, до яких за технологічними умовами неможливо здійснити підведення газу іншим способом, при цьому повинні виконуватися такі вимоги:

на газопроводі не повинно бути фланцевих з'єднань, арматури та інших можливих джерел просочування газу, крім необхідних за умовами технології конструктивних рішень, пов'язаних з улаштуванням бічних відводів газу від колекторів, установленням регуляторів, витратомірів та інших засобів вимірювальної техніки;

усі зварені шви газопроводу повинні бути перевірені фізичними методами контролю.

До основних робочих майданчиків належать майданчики, на яких постійно перебуває експлуатаційний персонал.

5.5.9. Дозволяється кріплення газопроводів до каркасів печей, котлів та інших агрегатів за умови перевірки міцності каркасів розрахунком. Газопроводи не повинні прокладатися в місцях, де вони можуть бути під впливом гарячих продуктів згоряння або корозійноактивних рідин.

Для заново споруджуваних цехових газопроводів мінімальні відстані в просвіті між газопроводами та іншими трубопроводами при їх спільному прокладанні та перетинанні повинні бути не менше ніж величини, зазначені в табл. 6:

Таблиця 6.

Відстань від імпульсних газових проводок до газопроводів не регламентується.

5.5.10. При перетинанні або місцевому зближенні цехових газопроводів з киснепроводами та іншими трубопроводами дозволяється скорочувати розрив до 100 мм у просвіті.

5.5.11. Відстань від місць обслуговування газопроводів до неізольованих електропроводів повинна бути не менше ніж 3,0 м.

5.5.12. При прокладанні газопроводів у зоні прямого теплового впливу повинен бути передбачений тепловий захист, що внеможливлює небезпечний перегрів газопроводів.

5.5.13. Повороти газопроводів діаметром до 100 мм повинні бути гнутими або штампованими. Повороти газопроводів діаметром більше 100 мм можуть бути звареними або крутозагнутими.

5.5.14. На ділянках підводу газу до печей та інших агрегатів газопроводи коксового та природного газу, а також їх сумішей з доменним газом дозволяється прокладати в каналах при дотриманні вимог:

канали повинні бути непрохідними, мінімальної довжини та перекриті міцним знімним негорючим настилом;

проміжок у просвіті до стінок і дна каналу для газопроводів діаметром більше 300 мм повинен бути не менше ніж 400 мм, а для газопроводів діаметром 300 мм і менше - не менше діаметра газопроводу;

газопроводи, прокладені в каналах, не повинні мати запірної арматури (за винятком арматури для відведення конденсату з газопроводу), а також фланцевих і нарізних сполучень. Кількість зварених швів на таких газопроводах повинна бути мінімальною;

у каналах разом із газопроводами дозволяється прокладання повітропроводів до агрегатів, що споживають газ, і трубопроводів інертних газів за умови монтажу цих трубопроводів на зварюванні та без арматури;

канали з прокладеними в них газопроводами не повинні перетинати інші канали. У разі потреби перетинання каналів повинні бути зроблені герметизовані перемички, а газопровід укладений в футляр. Кінці футляра повинні бути виведені за межі перемички на 300 мм в обидва боки;

канали повинні мати душник для природної вентиляції;

повинне бути внеможливлене попадання в канали води та агресивних рідин.

5.6. Відведення конденсату з цехових газопроводів

5.6.1. Відведення конденсату з цехових газопроводів треба робити через конденсатовідвідники. Відведення іншим способом не дозволяється.

5.6.2. Конструкція конденсатовідвідників, установлених у будівлях цехів, повинна відповідати вимогам розділу 5.3 цих Правил.

5.7. Розміщення арматури, що вимикає, на цехових газопроводах

5.7.1. Арматура на цехових газопроводах повинна встановлюватися:

на всіх уводах газу в цехи (відділення);

на газопроводі безпосередньо біля газоспоживаючого агрегату;

на газопроводі перед кожним пальником.

5.7.2. На підводі газу до агрегатів, де через недостатню герметичність запірної арматури можливе утворення вибухопожежонебезпечної суміші, повинні встановлюватися дві дискові засувки зі свічкою між ними.

6. Вимоги безпеки до газового обладнання печей, котлів та інших агрегатів

6.1. При проектуванні газового обладнання котелень або при переведенні на газове паливо існуючих котелень, крім вимог цих норм, треба керуватися вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 26.05.94 N 51 (далі - НПАОП 0.00-1.08-94), та Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв. см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 23.07.96 N 125 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).

6.2. Усі агрегати, що використовують газ, повинні бути надземними, крім випадків, що обумовлюються технологічними вимогами.

6.3. Усе обладнання та агрегати повинні бути обладнані автоматикою безпеки, що забезпечує припинення надходження газу при:

вимиканні електроенергії;

неприпустимому зменшенні розрідження у вихідному патрубку зонта (для печей з відведенням продуктів згоряння під зонт);

неприпустимому зниженні тиску повітря (для агрегатів, обладнаних пальниками з примусовою подачею повітря);

неприпустимому зменшенні розрідження в топці (для агрегатів, обладнаних димосмоками або інжекційними пальниками);

загасанні полум'я робочих пальників або групи пальників, об'єднаних у блок;

неприпустимому відхиленні тиску газу від заданого тиску в пальниках.

6.4. У котельнях, що споруджуються заново, що працюють на газовому паливі, треба передбачати контроль довибухових концентрацій газу (20% НКМВ) з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію та вмиканням аварійно-витяжної вентиляції.

6.5. Не дозволяється встановлювати пальники інфрачервоного випромінювання у виробничих приміщеннях категорій А, Б, В по вибухопожежній та пожежній небезпеці, а також у складських і підвальних приміщеннях.

6.6. У котелень ТЕС, що переводяться на газове паливо, повинні передбачатися первинні засоби пожежогасіння згідно з вимогами Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 і зареєстрованих в Мін'юсті України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).

6.7. На котлоагрегатах, що працюють на газовому паливі, та на їх димоходах необхідно передбачати вибухові клапани:

для парових котлів з тиском пари не більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/кв. см) і водогрійних котлів з температурою води не більше 115 град. С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.26-96;

для парових котлів з тиском пари більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв. см) і водогрійних котлів із температурою води більше ніж 115 град. С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.08-94.

6.8. Необхідність установлення вибухових клапанів на промислових установках, що використовують газ, та їх димоходах, а також місця встановлення вибухових клапанів і їх кількість необхідно визначати відповідно до норм технологічного проектування, а при відсутності зазначених норм - визначати проектною організацією.

6.9. Вибухові та запобіжні клапани необхідно передбачати у верхній частині топки та димоходу, а також в інших місцях, де можливе скупчення газу.

При неможливості встановлення вибухових клапанів у місцях, безпечних для обслуговувального персоналу, повинні бути передбачені захисні пристрої на випадок спрацювання клапана.

6.10. Автоматика та ЗВТ котлів, що переводяться на газ, повинні відповідати вимогам будівельних норм "Котельные установки", затверджених наказом Держбуду СРСР 31.12.76 N 229 (далі - СНиП II-35-76), та забезпечувати такі виміри:

тиск газу біля пальників після останнього (по ходу газу) пристрою, що вимикає;

тиск повітря перед пальниками (для пальників із примусовою подачею повітря);

тиск повітря в повітроводі біля пальників після останнього шибера або дросельної заслінки та в разі потреби біля вентиляторів;

розрідження в топці та в разі потреби в димоході до шибера;

розрідження або протитиск у топці.

6.11. Робочі та чергові пальники повинні бути обладнані сигналізаторами загасання полум'я.

На газопроводах, що підводять газ до пальників, повинні бути встановлені запобіжно-запірні клапани, що спрацьовують при зниженні тиску газу нижче рівня, що дозволяється.

6.12. На всіх агрегатах повинні встановлюватися газові пальники, виготовлені за проектом проектної організації, що відповідають чинним стандартам.

Пальники при введенні в експлуатацію повинні бути випробувані для перевірки їх основних показників (продуктивності, оптимальних тисків газу та повітря, коефіцієнта інжекції, меж регулювання, повноти згоряння газу тощо).

6.13. Пальники повинні стабільно працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегата.

6.14. Для розпалювання газових пальників і спостереження за їх роботою в топкових дверцях, у фронтальних плитах або інших ділянках печі, доступних для обслуговування, повинні влаштовуватися отвори з кришками. Повинне бути внеможливлене мимовільне відкривання кришок.

6.15. Відстань від частин газових пальників, що виступають, або їх арматури у відкритому положенні до стін або інших частин будівлі, а також до споруд і обладнання повинна бути не менше ніж 1 м.

6.17. При розміщенні агрегатів (печей) поза будівлями запірні органи на опалювальних газопроводах повинні бути розташовані не ближче ніж 10 м від агрегата (печі).

6.18. Агрегати з температурою в робочому просторі нижче ніж 800 град. С повинні бути оснащені засобами контролю факела кожного пальника з винесенням світлозвукового сигналу при згасанні пальників на щит теплотехнічного контролю.

6.19. На підводі газу до кожного агрегата з дуттьовими пальниками повинні встановлюватися автоматичні швидкодійні клапани, що відключають агрегат при падінні тиску газу або повітря нижче встановлених меж.

Вибір типу швидкодійного клапана здійснює організація, що проектує систему автоматики печі.

Застосовування засувок з електропроводом, дроселів і інших пристроїв як швидкодійний клапан, що відсікає, не дозволяється.

Швидкодійні клапани, що відсікають, повинні бути зблоковані із сигналізаторами падіння тиску газу та повітря, що встановлені на підводі газу і повітря до агрегата, та мати ручне керування їх відкриття.

Газове обладнання котлів повинне бути оснащене спеціальними засобами автоматики безпеки. Для агрегатів, обладнаних інжекційними пальниками, установлення швидкодійних клапанів, що відсікають, не вимагається, на них повинні бути встановлені сигналізатори падіння тиску.

Сигналізатори падіння тиску повинні бути звукові та світлові. Місце відбору імпульсу для сигналізатора падіння тиску визначається проектом.

6.20. Повітряний колектор агрегата, що споживає газ, повинен бути обладнаний:

сигналізатором падіння тиску повітря;

приладом для виміру тиску;

тупиковою продувальною свічкою;

пристроями, що відключають, встановлюються перед кожним пальником або групою пальників.

6.22. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ (печей, котлів), необхідно робити за спеціально спорудженою системою (димохід - димар).

6.23. На димопроводах повинні бути передбачені люки для їх чищення з кришками, що щільно закриваються.

6.24. Для регулювання тиску (розрідження) у топках або робочому просторі агрегатів, що споживають газ, на димоходах від кожного агрегата до загального димопроводу повинні бути встановлені регулювальні клапани. Керування регулювальними клапанами повинне бути винесене на робоче місце оператора, який обслуговує агрегат. Положення регулювального клапана повинне фіксуватися покажчиками.

6.25. Для агрегатів, обладнаних штучною тягою (ежекторами або димосмоками), залежно від конкретних умов необхідно передбачати один з нижче наведених заходів на випадок аварійного відключення ежекторів або димосмоків:

установлення швидкодійного клапана, що відсікає, та сигналізатора падіння тиску повітря, що ежектується. Швидкодійний клапан, що відсікає, установлюється на підводі газу до агрегата або до колектора групи агрегатів, що обслуговуються одним вентилятором, і повинен автоматично закриватися при зупинці димосмока або ежектора.

Для агрегатів з дуттьовими пальниками повинні використовуватися швидкодійні клапани, що відсікають:

за наявності обвідного лежака до димаря - автоматичне відкриття димового клапана обводу при зупинці димосмока;

за наявності резервного димосмока - автоматичне вмикання резерву.

При цьому необхідно передбачати влаштування сигналізатора відсутності тяги димаря, зблокованого з пристроєм для автоматичного припинення подачі газу до агрегатів, що споживають газ.

6.26. Для постійного контролю тиску (розрідження) у топці або робочому просторі агрегата, що споживає газ, повинні встановлюватися відповідні прилади.

6.27. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ і працюють на різних видах палива, у загальний димопровід дозволяється тоді, коли пуск агрегатів на газовому паливі здійснюється при непрацюючих агрегатах, що використовують інші види палива.

6.28. Топки та димопроводи агрегатів, що споживають газ і мають температуру в робочому просторі нижче 800 град. С, повинні бути обладнані вибуховими клапанами.

Оснащення вибуховими клапанами топок і димопроводів парових і водогрійних котлів також повинне відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.08-94.

Установлювати вибухові клапани на високотемпературних (800 град. С і вище) термічних і нагрівальних печах і коксових батареях непотрібно.

6.29. Переобладнання агрегатів для роботи їх на газовому паливі повинне виконуватися відповідно до проектної документації.

6.30. Вентиляція та освітлення будівель, у яких розташовані агрегати, що споживають газ, повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, що висуваються до виробництва, для якого ці будівлі призначені.

7. Вимоги безпеки до вибухопожежонебезпечних об'єктів газового господарства

7.1. Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки необхідно робити відповідно до норм технологічного проектування "Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки", затверджених Міністерством внутрішніх справ України 27.02.86, узгоджених з Держбудом (далі - НАПБ Б.07.005-86).

7.2. Класифікація вибухонебезпечних зон у газових установках, розташованих усередині та поза приміщеннями, відносно електрообладнання, що установлено в цих зонах, повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПУЕ), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

7.3. Установлюються такі вимоги до будівель і приміщень газового господарства, що належать до вибухопожежонебезпечної категорії А:

7.3.1. Будівлі та приміщення категорії А можуть бути нарізними або прибудованими до будівель цехів інших категорій відповідно до вимог будівельних норм "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР 30.12.85 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*), будівельних норм "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР 29.12.85 N 263 (далі - СНиП 2.09.03-85), та вимог нормативу "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86, узгодженого з Держбудом СРСР 20.12.85 N ДП 6141-1 (ОНТП 24-86) (далі - НАПБ Б.07.005-86).

7.3.2. Відстані від нарізних будівель і прибудов категорії А до інших будівель і споруд, що обчислюються безпосередньо від зовнішніх граней стін будівель категорії А, повинні бути незалежно від тиску циркулювальних газів не менше величин, зазначених у табл. 7:

Таблиця 7.

7.3.3. Прибудування приміщень категорії А дозволяється до будівель I і II ступеня вогнестійкості категорій Г і Д, де не використовуються горючі гази, а також категорії А тільки при використанні в них горючих газів.

Прибудування приміщень категорії А до суспільних та побутових приміщень не дозволяється.

7.3.4. При прибудуванні приміщень категорії А до будівель інших категорій необхідно дотримуватися таких вимог:

прибудування повинне виконуватися до будівель I і II ступеня вогнестійкості з боку глухих газонепроникних стін, що мають межу вогнестійкості не менше ніж REI 45;

приміщення, що прибудовують, повинні мати покриття, що не скидається, при цьому площа вікон повинна бути не менше ніж 0,05 кв. м/куб. м об'єму приміщення, що прибудовується;

у стіні, що відокремлює прибудоване приміщення від інших приміщень, дозволяється улаштування дверних прорізів, обладнаних тамбур-шлюзами;

відстань по горизонталі від бічних стін приміщень, що прибудовують, до дверних і віконних прорізів основної будівлі повинна бути не менше ніж 3 м.

7.3.5. До будівель категорії А дозволяється прибудовувати електропідстанції, що належать до них, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

7.3.6. Будівлі газового господарства категорії А повинні бути без горища I і II ступеня вогнестійкості.

У будівлях, де циркулюють гази з відносною густиною більше ніж 0,8 відносно до густини повітря, улаштування підвалів не дозволяється.

Не дозволяється розміщати приміщення категорії А в цокольних поверхах та підвалах.

7.3.7. У перекриттях двоповерхових будівель категорії А повинні передбачатися прорізи (відкриті або перекриті ґратчастим настилом). Площа зазначених прорізів у приміщеннях, де циркулюють гази з відносною густиною 0,8 і менше відносно до густини повітря, повинна становити не менше ніж 15%, а в приміщеннях з газами з відносною густиною більше 0,8 - не менше ніж 10% загальної площі приміщення кожного поверху, уключаючи площу, займану прорізами.

У виробництвах, де необхідно запобігти поширенню високо небезпечних речовин, улаштування прорізів у міжповерхових перекриттях не дозволяється, за винятком, коли їх улаштування визначається технологічними вимогами.

7.3.8. Об'ємно-планувальні рішення будівель категорії А повинні внеможливлювати утворення непровітрюваних, застійних зон (мішків).

7.3.9. У приміщеннях категорії А, де циркулюють горючі гази з відносною густиною більше 0,8 відносно до густини повітря, не дозволяється влаштування незасипаних траншей, приямків, підпільних каналів і тунелів.

Улаштування відкритих приямків і незасипаних каналів усередині приміщень категорії А дозволяється при циркуляції в них газів з відносною густиною 0,8 і менше відносно до густини повітря, коли канали та приямки неминучі за умовами технологічного процесу. У цьому випадку приямки та канали глибиною більше 0,5 м повинні бути забезпечені безперервно діючою припливною або припливно-витяжною вентиляцією.

7.3.10. Для скління вікон і світлових ліхтарів у приміщеннях категорії А повинне застосовуватися віконне скло. Застосовувати армоване скло, склоблоки та склопрофіліт не дозволяється.

7.3.11. У перекритті другого поверху машинного залу повинен бути виконаний монтажний проріз з огородженням по периметру висотою 1,2 м. Проріз повинен бути в зоні дії крана машинного залу.

7.3.12. Територія розміщення нарізних будівель і прибудованих приміщень категорії А повинна мати легке огородження висотою не менше ніж 1,25 м.

7.3.13. Об'єкти газового господарства, що споруджують заново в приміщеннях категорії А, та зовнішні установки повинні проектуватися з повною автоматизацією, дистанційним керуванням і контролем з диспетчерського пункту або з суміжного приміщення, що не має вибухонебезпечних зон для умов нормальної експлуатації без постійного обслуговувального персоналу.

7.3.14. Обладнання в приміщеннях категорії А повинне розміщуватися так, щоб забезпечувалися вільні проходи завширшки не менше ніж 1,0 м як між виступаючими частинами окремих апаратів, машин, комунікацій, так і між обладнанням і конструкціями будівлі (стінами, колонами).

7.3.15. Розміщувати в приміщеннях категорії А та на зовнішніх газових установках обладнання, що їх не стосується, не дозволяється.

7.3.16. Газові колектори з надлишковим тиском в обладнанні, що розташоване в приміщеннях категорії А, повинні прокладатися зовні будівель. Дозволяється розміщувати їх на негорючих дахах, дахах, що не скидаються, будівель I і II ступенів вогнестійкості категорій Г і Д.