6.3. Вилучені пірофорні сполуки необхідно накопичувати в металевій тарі, заповненій водою, та після закінчення робіт негайно вивезти з території ГРС та утилізувати чи нейтралізувати у порядку.
6.4. Пиловловлювачі повинні оснащуватися засобами дренажу рідини згідно з проектом.
VIII. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу
1. Основне та допоміжне технологічне обладнання ГВС (ПВВГ) повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів-виробників технологічного обладнання.
2. Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС (ПВВГ) повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), нормативних документів.
3. Система опалення витратомірних приміщень на ГВС (ПВВГ) та система вентиляції чи кондиціювання (за наявності) повинна відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха" (далі - СНиП 2.04.05-91).
4. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
5. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись така документація:
а) затверджені технологічні схеми ГВС та ПВВГ;
б) затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення;
в) посадові інструкції для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;
г) нормативно-правові акти з охорони праці та промислової безпеки;
ґ) ПЛАС;
д) вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;
е) інша документація, що визначена газотранспортним підприємством.
6. Усі з'єднувальні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів, повинні бути заглушені.
IX. Підземні сховища газу
1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об'єкти ПСГ:
а) геологічну структуру з штучним газовим покладом та контрольними горизонтами;
б) експлуатаційний фонд свердловин (експлуатаційно-нагнітальні, спостережні, контрольні, геофізичні, поглинальні, розвантажувальні, дегазаційні);
в) шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;
г) ГЗП;
ґ) УПГ;
д) виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об'єкти (санітарно-технічні, енергозабезпечення тощо);
е) газопроводи-підключення;
є) під'їзні дороги до ПСГ, ГСП та огороджених свердловин експлуатаційного фонду.
2. Експлуатація та ремонт свердловин здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 N 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.06.2008 за N 497/15188 (далі - НПАОП 11.1-1.01-08), нормативних документів.
3. Свердловини експлуатаційного фонду ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням згідно з вимогами цих Правил, проектної документації та нормативних документів.
4. Свердловини повинні бути огороджені згідно з проектом.
5. Територія навколо свердловин ПСГ у межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися (боронуванням чи іншим методом) мінералізована смуга завширшки не менше ніж 4 м, що звільнена від будь-якої рослинності.
6. Територія, на поверхні якої виявлені грифони, повинна бути терміново огороджена. По периметру огородження та біля доріг необхідно встановити знаки безпеки "Газ. З вогнем не наближатися".
7. У разі виникнення відкритого газового фонтана, персонал ПСГ повинен діяти згідно з вимогами ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
8. Експлуатація газопроводу-підключення ПСГ, шлейфів свердловин, газозбірних колекторів, технологічних газопроводів із робочим тиском понад 1,2 МПа здійснюється згідно з вимогами розділу V цих Правил та відповідних нормативних документів.
9. Газопроводи з робочим тиском нижче ніж 1,2 МПа повинні експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.
10. ДКС на ПСГ повинні експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та нормативних документів.
11. Експлуатація технологічного обладнання ГЗП, УПГ здійснюється згідно з вимогами НПАОП 11.1-1.01-08, цих Правил та затверджених регламентів з експлуатації установок ПСГ.
12. На ПСГ повинна бути така документація:
а) проектна та виконавча документація на об'єкти ПСГ;
б) інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, з якими експлуатаційний персонал ПСГ ознайомлений під розпис;
в) протоколи перевірки знань працівників ПСГ з питань охорони праці та фонтанної безпеки;
г) технологічний регламент експлуатації об'єктів ПСГ;
ґ) порядок пуску та зупинки об'єктів ПСГ при нормальному режимі роботи;
д) порядок аварійної зупинки об'єктів ПСГ;
е) ПЛАС;
є) графік перевірки запобіжних клапанів;
ж) журнал контролю якості газу, що подається в МГ;
з) паспорти на посудини, що працюють під тиском;
и) масштабні плани комунікацій об'єктів ПСГ (шлейфи, газозбірні колектори, технологічні трубопроводи тощо) з точною прив'язкою до місцевості;
і) перелік ерозійно небезпечних місць та корозійнонебезпечних ділянок технологічної обв'язки основного обладнання та технологічних трубопроводів об'єктів ПСГ;
ї) акти товщинометрії в ерозійно небезпечних та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій;
й) акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів;
к) графіки ППР технологічних трубопроводів;
л) технологічна схема об'єктів ПСГ;
м) нормативні документи з охорони праці та фонтанної безпеки.
13. Товщинометрія технологічних комунікацій об'єктів ПСГ повинна здійснюватись з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж один раз на 5 років.
14. Якість газу, що подається з ПСГ в МГ, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.
15. Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинні здійснюватися у встановлені строки згідно з графіком на спеціальному стенді.
16. Усунення пропусків газу здійснюється після зупинки та стравлювання газу з технологічного обладнання.
17. Скидання газу із технологічних апаратів і трубопроводів, обладнаних запобіжними клапанами, здійснюється відповідно до проектних рішень.
18. Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами, які при досягненні загазованості 10% НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнали з автоматичним включенням аварійної вентиляції (якщо це передбачено проектом).
19. Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції.
20. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК, що встановлені ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та санітарними правилами і нормами "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 N 4617-88 (СанПіН 4617-88).
21. Об'єкти ПСГ повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння в обсягах, передбачених проектом.
22. Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях, обладнаних системами автоматичного пожежогасіння, у разі несправності останніх (відсутність піноутворювача, несправність пожежних насосів, піногенераторів тощо).
23. Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну ємність, що забезпечує запас стиснутого повітря, достатній для роботи приладів. Повітря, що подається в системи КВПіА, повинно бути очищеним та осушеним.
24. Працівники, які експлуатують технологічне обладнання об'єктів ПСГ, зобов'язані знати технологічну схему об'єктів ПСГ та призначення всього технологічного обладнання.
25. Не допускається експлуатація технологічних апаратів об'єктів ПСГ:
а) у разі їх експлуатації понад встановлений заводом-виготовлювачем термін;
б) у випадках розгерметизації технологічного апарата;
в) у випадках несправних запобіжних клапанів і запобіжних клапанів, що не пройшли випробування;
г) із несправними чи незадіяними засобами КВПіА, що задіяні у схемі аварійної зупинки ПСГ або технологічного обладнання;
ґ) без заземлення технологічних апаратів згідно з проектом;
д) у разі експлуатації газосепараційного обладнання в режимах можливого гідратоутворення (у тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітора гідратоутворення);
е) із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні.
26. Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП) (газові сепаратори, пиловловлювачі тощо) з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в них постійно відсутня.
У разі надходження на УПГ (ГЗП) незначної кількості рідини (до 10% від максимального проектного чи паспортного об'єму) допускається періодичне ручне дренування рідини з технологічних апаратів за графіком з відповідним записом у змінному журналі.
27. Вузли ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП), в яких може накопичуватись рідина (рівнемірні пристрої пиловловлювачів, сепараторів тощо), повинні бути обладнані засобами продувки у дренажну систему або в приставну тару.
28. При аварійній ситуації об'єкти ПСГ повинні бути зупинені згідно з ПЛАС.
29. Технологічна схема ПСГ, технологічні схеми об'єктів ПСГ та масштабні плани комунікацій об'єктів ПСГ повинні переглядатися, корегуватися та перезатверджуватися не рідше одного разу на 3 роки. Корегування технологічних схем та масштабних планів комунікацій виконуються впродовж трьох діб після завершення робіт з реконструкції.
Технологічна схема ПСГ повинна знаходитися в приміщеннях диспетчерської та операторної. Пооб'єктні технологічні схеми повинні знаходитись у приміщеннях відповідних об'єктів, а масштабні плани комунікацій - у приміщеннях відповідних служб.
30. Не допускається установлення перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами (трубопроводами), окрім таких випадків:
а) застосування системи запобіжних клапанів "робочий та резервний", що блокує одночасне відключення робочого та резервного клапанів;
б) опломбування перекривної арматури у відкритому положенні.
31. Не допускається застосування перекривної арматури як регулюючої.
32. З метою проведення профілактичних робіт із запобігання виникненню відкритих газових фонтанів та аварійних ситуацій і проведення робіт з ліквідації аварій на об'єктах ПСГ повинно здійснюватися обслуговування об'єктів ПСГ спеціалізованими аварійно-рятувальними службами.
X. Захист від корозії
1. Вимоги цього розділу поширюються на ЛЧМГ, трубопроводи технологічної обв'язки КС, ГРС, ПСГ, ГВС, обсадні колони свердловин і обладнання ПСГ, силові кабелі і кабелі технологічного зв'язку.
2. При всіх способах прокладання, крім надземного, газопроводи підлягають комплексному захисту від корозії захисними діелектричними покриттями та засобами ЕХЗ.
При надземному прокладанні трубопроводи та обладнання захищаються від атмосферної корозії неметалевими та металевими покриттями відповідно до вимог нормативних документів.
3. Тип та конструкція захисних покриттів, що застосовуються на магістральних трубопроводах, визначаються відповідно до вимог ДСТУ 4219-2003 "Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії" (далі - ДСТУ 4219-2003).
4. Система ЕХЗ повинна бути споруджена та задіяна до здачі об'єкта в експлуатацію.
5. УКЗ і УДЗ на територіях, що не охороняються, повинні бути розміщені в укриттях, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб.
6. Електрохімічний захист повинен забезпечувати захищеність газопроводів по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003.
7. Перерва в роботі УКЗ згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003 під час проведення регламентних і ремонтних робіт допускається не більше ніж 72 години на квартал, а під час проведення дослідних робіт, за умови комплексного контролю, допускається відключення УКЗ на термін до 10 діб на рік. Перерва у роботі засобу ЕХЗ повинна бути усунена протягом не більше 24 годин.
8. Працівники, які зайняті на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, зобов'язані мати відповідну групу з електробезпеки, знати та виконувати вимоги ПТЕЕС, ПУЕ.
9. Перетворювачі установок катодного захисту проммайданчиків необхідно розташовувати за межами вибухо- та пожежонебезпечних зон.
10. На ділянках перетину або паралельного розташування газопроводу і ЛЕП напругою 110 кВ і більше, де у випадках, передбачених ДСТУ 4219-2003, імовірне наведення на газопровід небезпечної для працівників напруги, газопровід повинен обладнуватися заземленням з оцинкованої сталі або установкою протекторного захисту.
При цьому напруга на газопроводі, наведена струмом промислової частоти при нормальному режимі роботи ЛЕП, не повинна перевищувати 65 В.
11. Приєднання кабелів системи ЕХЗ до газопроводу виконується:
а) термітним чи електродуговим зварюванням до поверхні трубопроводу - для труб з нормативним тимчасовим опором розриву менше ніж 539 МПа;
б) лише термітним зварюванням із застосуванням мідного терміту до поверхні трубопроводу або електродуговим зварюванням до подовжніх або кільцевих швів - для труб з нормативним тимчасовим опором розриву 539 МПа і більше.
Допускається застосування інших видів приєднання до труби, що унеможливлюють понаднормове підвищення температури поверхні труб, що узгоджені та затверджені газотранспортним підприємством.
12. Не дозволяється приварювання кабелів системи ЕХЗ за допомогою електро- і газозварювання до газопроводу, який знаходиться під тиском.
13. Термітне приварювання кабелів до діючого газопроводу повинен виконувати кваліфікований працівник, який пройшов спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
14. Допускаються інші технології приварювання катодних виводів до діючого газопроводу під тиском, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду згідно з Порядком видачі дозволів.
15. Система протикорозійного захисту газопроводів підлягає систематичному контролю: експлуатаційному, комплексному та вибірковому. Періодичність контролю та комплекс робіт визначаються відомчими нормативними документами.
16. Роботи на перетинах з автомобільними дорогами та залізницями необхідно виконувати у складі бригади не менше двох працівників, один з яких спостерігає за безпекою робіт і за рухом транспорту.
17. Забороняється проводити будь-які вимірювання на трасі трубопроводу під час грози.
18. Якщо паралельно трубопроводу проходить ЛЕП напругою 110 кВ і більше, проводити вимірювання з проводом довжиною понад 500 м забороняється через небезпеку індукції напруги у вимірювальному проводі.
19. Підключення до кабелів або шин підстанцій залізниць повинні виконувати лише працівники підстанцій.
20. До роботи з дослідними установками катодного захисту і пересувними електрометричними лабораторіями допускаються особи, які володіють безпечними методами роботи і пройшли інструктаж з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
Роботи виконуються під керівництвом посадових осіб, які мають досвід роботи з генераторною групою і електрометричними лабораторіями та кваліфікаційну групу з електробезпеки на електроустановках до 1000 В не нижче III.
21. Застосування інгібіторів корозії здійснюється згідно з вимогами інструкції з охорони праці за даним видом робіт, розробленої згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженої наказом керівника газотранспортного підприємства.
22. Працівники, зайняті на роботах, пов'язаних з приготуванням та застосуванням інгібіторів корозії, повинні пройти спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
23. Роботи з інгібіторами корозії повинні виконуватись із застосуванням ЗІЗ та з дотриманням вимог пожежної безпеки.
XI. Електробезпека
1. Електропостачання
1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання електроустановок МГ повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів-виробників.
1.2. Проектування, монтаж, налагодження, випробування і експлуатація електрообладнання об'єктів МГ повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, ПТЕЕС, ПУЕ, НАПБ А.01.001-2004 та Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 209.
1.3. На кожному газотранспортному підприємстві повинна знаходитись технічна документація, згідно з якою електроустановки були допущені до експлуатації, а саме:
а) акт приймання прихованих робіт;
б) генеральний план ділянки, на якій нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації;
в) затверджена проектна документація з усіма наступними змінами;
г) акти випробувань та налагодження устатковання;
ґ) акт приймання електроустановок до експлуатації;
д) виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних з'єднань;
е) технічні паспорти основного устатковання;
є) інструкції з обслуговування електроустановок, розроблені на основі ПУЕ, ПТЕЕС, НПАОП 40.1.-1.21-98, нормативних документів та експлуатаційної документації;
ж) посадові інструкції, розроблені згідно з вимогами Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 N 336;
з) робочі інструкції до кожного робочого місця, розроблені на основі експлуатаційної документації відповідного обладнання;
и) інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, розроблені згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.15-98.
1.4. Корегування схем та планів електротехнічних комунікацій, завірене підписом особи, відповідальної за електрогосподарство, виконується негайно після змін в електроустановках та комунікаціях, що виникають в процесі їх експлуатації.
1.5. Наказом (розпорядженням) керівника виробничого підрозділу із числа спеціально підготовленого електротехнічного персоналу згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 повинна бути призначена особа, відповідальна за електрогосподарство.
1.6. Вимоги до електротехнічного персоналу, який обслуговує електроустановки, і його кваліфікаційні групи встановлюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
1.7. Оперативну документацію не рідше одного разу на місяць повинен переглядати електротехнічний персонал і вживати заходів з усунення виявлених недоліків.
1.8. Електротехнологічний персонал, що вмикає та вимикає електрифіковані агрегати, повинен пройти відповідний інструктаж і навчання з електробезпеки із наступним наданням їм другої кваліфікаційної групи з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98. Обсяг знань для цих осіб визначається особою, відповідальною за електрогосподарство, згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 з урахуванням специфіки підприємства і затверджується головним інженером структурного підрозділу.
1.9. На дверях трансформаторних підстанцій (пунктів) розподільних пристроїв, опорах повітряних ЛЕП та на інших електроустановках повинні бути знаки безпеки і плакати згідно з вимогами нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1.2 глави 1 розділу XI цих Правил.
1.10. Роботи на діючих електричних установках та електричних мережах, керування електричним приводом і електричними апаратами (у тому числі електрозварюванням), роботи з переносними електролампами, електроінструментом тощо повинні виконуватися з використанням захисних засобів.
1.11. На підлозі перед пусковим пристроєм (окрім дистанційного управління) електродвигунів та іншої електричної апаратури у приміщеннях з підвищеною небезпекою і з особливою небезпекою повинні знаходитись діелектричні килимки або ізолюючі підставки.
Вимикати та вмикати електродвигуни пусковою апаратурою з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.
1.12. Перед застосуванням захисних засобів вони повинні бути ретельно оглянуті, очищені і перевірені на відсутність зовнішніх пошкоджень. По клейму необхідно переконатися у відповідності їх напрузі електроустановки та у дотриманні термінів їх випробування.
Не дозволяється застосовувати невипробувані та пошкоджені захисні діелектричні засоби, а також захисні засоби, термін випробування яких закінчився.
1.13. Двері приміщень електроустановок (щитів, зборок тощо), розподільних пристроїв повинні бути постійно зачинені на замок, ключі від якого повинні бути в оперативного персоналу і видаватися під розпис в оперативному журналі.
1.14. Роботи в електроустановках до 1000 В і понад 1000 В повинні виконуватися із дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).
1.15. Обслуговування діючих електроустановок, перемикання в них та ремонт повинні виконуватись згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
1.16. Для забезпечення належного рівня безпечної експлуатації обладнання воно повинно бути закріплене за відповідними службами та підрозділами газотранспортного підприємства. Межі зон обслуговування повинні бути визначені наказом керівника газотранспортного підприємства (структурного підрозділу).
1.17. Зовнішнє і внутрішнє освітлення повинен обслуговувати спеціально закріплений за ним електротехнічний персонал.
1.18. У разі спільної підвіски на опорах повітряних ЛЕП напругою 380/220 В ліній зв'язку, телемеханіки, КВПіА, ЕХЗ відповідальними є:
а) за безпечну експлуатацію електроліній 380/220 В, їхніх ізоляторів та опор - особа, відповідальна за електрогосподарство;
б) за безпечну експлуатацію ліній зв'язку і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів зв'язку;
в) за безпечну експлуатацію ліній телемеханіки і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів телемеханіки;
г) за безпечну експлуатацію ліній КВПіА і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію КВПіА;
ґ) за безпечну експлуатацію ліній ЕХЗ і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів ЕХЗ.
1.19. Роботи на повітряних лініях зі спільною підвіскою виконують відповідно до вимог ПТЕЕС, НПАОП 40.1-1.01-97, "Правил безопасности при эксплуатации средств и систем автоматизации и управления в газовой промышленности", затверджених Газпромом СРСР 28.03.90 (далі - НПАОП 11.1-1.07-90),та інших нормативно-правових актів.
1.20. Установка і експлуатація стаціонарних акумуляторних батарей здійснюються згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
1.21. Електрообладнання (машини, апарати, пристрої), контрольно-вимірювальні прилади, електричні світильники, засоби блокування, телефонні апарати і сигнальні пристрої до них, що встановлюються у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 усередині та поза приміщеннями, повинні мати відповідний рівень вибухозахисту та відповідати категорії і групі вибухонебезпечної суміші згідно з вимогами нормативних документів.
1.22. Не допускається установлення у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 вибухозахищеного електрообладнання, яке не має маркування за вибухозахистом, виготовленого неспеціалізованими підприємствами або відремонтованого зі зміною вузлів і деталей, які забезпечують вибухозахист, без сертифіката на відповідність.
1.23. Не дозволяється експлуатація електрообладнання при несправних засобах вибухозахисту, блокуваннях, порушеннях схем керування і захисту.
1.24. Заміну пускової апаратури, запобіжників, електроламп у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах повинен виконувати електротехнічний персонал відповідної кваліфікаційної групи з електробезпеки після повного зняття напруги з відповідних дільниць мережі.
1.25. Пошкоджене вибухозахищене електрообладнання повинно бути замінене обладнанням, рівень вибухозахисту якого відповідає класу вибухонебезпечної зони та групі вибухонебезпечної суміші, що може в ній утворюватись.
1.26. Проведення електричних випробувань, вимірів параметрів електрообладнання, встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах, повинні виконуватись з вибухобезпечної зони без порушення вибухозахисту. У разі неможливості виконання цієї вимоги необхідно вжити додаткові заходи безпеки, передбачені планом виконання робіт і нарядом-допуском.
1.27. Не дозволяється застосування у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах переносного електроінструменту і переносних світильників у невибухо-захищеному виконанні.
1.28. Допускається для тимчасового освітлення у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах застосування акумуляторних світильників у вибухозахищеному виконанні.
2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика, телемеханіка та обчислювальна техніка
2.1. Контрольно-вимірювальні прилади, системи автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки повинні відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів-виробників.
2.2. Діючі об'єкти МГ повинні бути оснащені КВПіА, телемеханікою та обчислювальною технікою в обсязі, який передбачений проектом та нормативними документами.
2.3. Роботи з будівництва, реконструкції та ремонту ліній телемеханіки повинні виконуватись за затвердженим проектом з урахуванням вимог Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1747, та НПАОП 11.1-1.07-90.
2.4. Особи, відповідальні за стан і безпечну експлуатацію засобів КВПіА, телемеханіки та обчислювальної техніки, призначаються наказом керівника газотранспортного підприємства або структурного підрозділу, на балансі яких вони знаходяться (або знаходяться на обслуговуванні).
2.5. На усіх об'єктах газотранспортного підприємства та структурних підрозділів повинні бути затверджені списки осіб, яким присвоєна певна кваліфікаційна група з електробезпеки згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 та ПТЕЕС і які мають право виконувати оперативні переключення у схемах автоматизації і телемеханіки. Перед допуском до самостійної роботи ці особи повинні попередньо пройти перевірку знань і практичного вміння виконувати роботи з обслуговування засобів КВПіА, телемеханіки та обчислювальної техніки.
Допуск інших осіб до обслуговування засобів КВПіА, телемеханіки, обчислювальної техніки та систем захисту не дозволяється.
2.6. Відключення і переключення в схемах КВПіА, захисту та телемеханіки повинні виконуватись тільки за розпорядженням посадової особи структурного підрозділу або об'єкта (диспетчера, змінного інженера), якому підпорядковане автоматизоване технологічне обладнання (КС, ГРС, ПСГ, УПГ тощо), із записом в оперативному журналі змінного інженера КС (журналі розпоряджень на КС), форма якого затверджена наказом газотранспортного підприємства.
2.7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій та під час ліквідації аварій дозволяється виконувати необхідні переключення без відома персоналу (диспетчера, змінного інженера), якому підпорядковане автоматизоване технологічне обладнання, але із подальшим його інформуванням та записом в оперативному журналі змінного інженера КС.
2.8. Не дозволяється пуск обладнання із несправними або незадіяними засобами КВПіА, системами захисту та іншими технічними засобами, необхідними для експлуатації обладнання в режимі автоматичного або ручного керування.
2.9. Електрообладнання, яке входить до складу засобів автоматизації, телемеханіки та обчислювальної техніки, повинно бути заземлено згідно з вимогами ПУЕ.
2.10. Електрична частина КВПіА, засобів телемеханіки та обчислювальної техніки, яка встановлюється у вибухонебезпечних приміщеннях (зонах), повинна бути у вибухозахищеному виконанні. Експлуатація і ремонт електроапаратури повинні виконуватись згідно з вимогами нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1.2 глави 1 розділу XI цих Правил.
2.11. Допускається розкриття будь-якого вибухозахищеного апарата або приладу, встановленого у вибухонебезпечному приміщенні (зоні), після зняття напруги із його струмоведучих частин, а в апаратах і приладах із елементами, які нагріваються у процесі роботи, після зменшення їх температури нижче безпечної для спалахування газоповітряної суміші. Не допускається перевірка електричних частин КВПіА, засобів телемеханіки та обчислювальної техніки у вибухонебезпечних зонах тестером, мегомметром та іншими приладами у звичайному виконанні за умов, якщо вибухонебезпечне середовище не можливо усунути. У разі, якщо вибухонебезпечне середовище усунуто, необхідно контролювати повітря робочої зони на вміст метану кожні 30 хвилин переносним газоаналізатором. У цих випадках дозволяється робота приладами у звичайному виконанні.
2.12. За герметичністю вибухозахищених оболонок і ущільнень ввідних пристроїв, апаратури, приладів повинен бути організований періодичний нагляд згідно з вимогами ПУЕ, ПТЕЕС та нормативних документів. Не дозволяється експлуатація вибухозахищених апаратів, приладів та апаратури із ослабленими елементами ущільнень.
Не допускається установлення додаткових прокладок в ущільненнях, якщо це не передбачено їх конструкцією або інструкцією з експлуатації.
Не допускається змінювати параметри вибухозахисту, кріпильний і прокладковий матеріал іншим матеріалом, який не відповідає кресленням та інструкціям заводу-виготовлювача.
2.13. На об'єктах, що будуються або реконструюються, не допускається сумісна установка в щитах місцевої автоматики приладів, до яких підводиться горюче або вибухонебезпечне середовище, параметри якого вимірюються (навіть через розділювальну рідину), та електричних засобів КВПіА (з їх живленням) у невибухозахищеному виконанні.
2.14. Не допускається введення імпульсних трубок із горючими газами і рідинами у приміщення операторних КВПіА, які експлуатуються як вибухобезпечні. При цьому імпульс, параметри якого вимірюються, повинен подаватись по імпульсній трубці, що заповнена негорючими та незамерзаючими рідинами, через розділювальні посудини. Для контролю за рівнем рідини у розділювальних посудинах, герметичністю автоматичних відсічних пристроїв та продування імпульсних трубок повинен бути організований технічний огляд, що проводиться один раз на 3 місяця. Не допускається експлуатація розділювальних посудин із рівнем рідини в них, зниженим порівняно із нормальним. Після демонтажу вимірювального приладу на вільному кінці імпульсної трубки повинна бути встановлена заглушка (пробка), розрахована на максимальний робочий тиск.
2.15. Експлуатація посудин, що працюють під тиском і входять до системи пневмогідроавтоматики, здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів.
При цьому повинна бути передбачена сигналізація допустимих границь (верхньої і нижньої) тиску повітря (газу).
2.16. Застосування КВПіА із ртутним заповненням повинно бути максимально обмежено.
2.17. Продування імпульсних трубок на діючих установках (агрегатах, об'єктах тощо) необхідно виконувати тільки за розпорядженням особи, відповідальної за безпечну експлуатацію установки (агрегату, об'єкта тощо), із попереднім виконанням відповідних заходів безпеки. Горючі рідини необхідно зливати у спеціальні ємності для продування.
2.18. КВПіА, які розміщені на щитах керування, повинні мати маркування, яке вказує на їх призначення. Манометри та інші аналогічні прилади повинні бути встановлені так, щоб їх показання були добре видимі з робочих місць, а також мати червону відмітку, яка відповідає робочому тиску у посудині.
2.19. Кузов і обладнання пересувної лабораторії КВПіА, а також обладнання, яке випробовується, повинні бути заземлені дротом із мідного гнучкого провідника із перерізом не менше ніж 10 кв.мм.
Не допускається використання для заземлення лабораторії жили заземлення силового кабелю живлення.
3. Технологічний зв'язок
3.1. Експлуатацію, налагодження, монтаж, технічне діагностування і ремонт лінійних, станційних, радіорелейних споруд зв'язку та засобів радіозв'язку вздовж МГ, відгалужень, місцевих телефонних мереж необхідно здійснювати згідно з вимогами "Правил техники безопасности при эксплуатации радиорелейных линий передач", затверджених Міністерством зв'язку СРСР 30.06.87 (НПАОП 64.2-1.02-87), та інших нормативно-правових актів.
3.2. Роботи з обслуговування електроустановок, що живлять обладнання зв'язку, повинні виконуватись згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
3.3. Технічний персонал, який обслуговує лінії зв'язку МГ, повинен пройти відповідну підготовку і мати необхідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
3.4. Роботи з будівництва, реконструкції і ремонту ліній зв'язку МГ повинні виконуватись з дотриманням вимог Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1747, та нормативних документів.
3.5. У разі виявлення на проводах ліній зв'язку сторонньої напруги необхідно повідомити про це керівництво цеху (служби) зв'язку, терміново заборонити всі роботи, пов'язані з обслуговуванням споруд зв'язку, вжити заходів щодо вимкнення джерела сторонньої напруги згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98, на час ліквідування пошкодження на лінії зв'язку вивісити плакат "Стій! Напруга".
3.6. Для запобігання попаданню працівників і обладнання зв'язку під високу напругу, що виникає від грозових розрядів або від індуктивного впливу ЛЕП, повітряні лінії зв'язку повинні бути обладнані захисними пристроями згідно з вимогами відповідних норм і правил. Вказані захисні пристрої підлягають перевірці з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації цих пристроїв.
3.7. Не допускається під час грози або у разі її наближення проведення будь-яких робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення, а також електричні вимірювання на кабельних лініях зв'язку.
3.8. Не допускається (за винятком ліквідації аварійних ситуацій) виконання робіт на повітряних лініях зв'язку при швидкості вітру більше ніж 15 м/с, під час снігових буранів, а також при температурі повітря нижче граничних норм. У разі низьких температур роботи повинні виконуватись не менше ніж двома працівниками з перервами на їх обігрівання.
3.9. У вибухонебезпечних приміщеннях установка обладнання зв'язку допускається тільки у вибухозахищеному виконанні.
3.10. Засоби диспетчерського зв'язку повинні бути постійно діючими, а у випадку пошкодження - негайно ремонтуватися. Працездатність засобів зв'язку повинна перевірятися з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації цих засобів.
XII. Виробнича санітарія
1. Загальні вимоги до об'єктів транспортування газу
1.1. На об'єктах МГ з можливим негативним впливом на довкілля повинні передбачатися регламентація ГДВ та ГДС відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Основ законодавства України про охорону здоров'я, Водного кодексу України Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465, ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями".
1.2. Для об'єктів МГ встановлюються санітарно-захисні зони відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (ДСП 173-96).
1.3. В санітарно-захисній зоні між житловими районами і виробничими об'єктами допускається розміщувати об'єкти з меншим класом шкідливості за умови, що між об'єктами, які розміщуються, і житловими районами буде збережена необхідна санітарно-захисна зона.
Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкована і озеленена.
1.4. Рівні забруднення приземного шару атмосфери на кордоні санітарно-захисних зон не повинні перевищувати ГДК населених місць за кожною шкідливою речовиною, яка застосовується в технологічному процесі на даному об'єкті.
1.5. Рівні виробничого шуму в населених пунктах на кордоні санітарно-захисних зон не повинні перевищувати значень, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ГОСТ 12.1.003-83 та нормативними документами.
2. Утримання виробничих і санітарно-побутових приміщень
2.1. Виробничі приміщення об'єктів МГ повинні відповідати вимогам, що передбачені проектом споруди, а також вимогам будівельних норм СН 433-79 "Инструкция по строительному проектированию предприятий, зданий и сооружений нефтяной и газовой промышленности" (далі - СН 433-79), ДБН В.2.5-28-2006, будівельних норм і правил СНиП II-12-77 "Защита от шума" (далі - СНиП II-12-77), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), ДСН 3.3.6.037-99 та нормативних документів.
2.2. Санітарно-побутові приміщення та їх обладнання повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 і відповідних санітарних норм. Керівництво газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) зобов'язано забезпечити відповідність кількості санітарно-побутових приміщень і їх оснащеності умовам роботи та кількості працівників.
2.3. Режим праці і відпочинку працівників за наявності шкідливих виробничих чинників повинен відповідати вимогам колективного договору та нормативних документів.
2.4. Не дозволяється розвішувати для сушіння одяг та класти горючі матеріали на гарячі поверхні трубопроводів або технологічного обладнання. Для сушіння одягу і взуття повинні бути обладнані відповідні місця.
2.5. Працівник до початку роботи зобов'язаний перевірити стан свого робочого місця, справність обладнання, інструменту, матеріалів, ЗІЗ і ЗКЗ. У разі виявлення несправностей вжити заходів до їх усунення.
2.6. Проходи, виходи, сходові клітки, тамбури, коридори, запасні виходи, засоби пожежогасіння і аварійні склади не повинні захаращуватися. Не допускається влаштування комор, майстерень під маршами сходових кліток. Резервне обладнання, матеріали та інші цінності повинні складуватись у спеціально відведених приміщеннях або місцях.
2.7. Двері у приміщеннях повинні відкриватися в напрямку найближчих виходів назовні.
2.8. Входи до приміщень повинні мати двері, які щільно зачиняються та замикаються, засоби для економії тепла і попередження протягів і різких коливань температури у приміщенні.
2.9. Виробничі і побутові приміщення, території основних і допоміжних цехів і служб повинні постійно утримуватися в чистоті. Розлиті горючі продукти слід своєчасно прибирати, а забруднену ними територію - зачищати, видаляючи забруднений ґрунт. Не дозволяється очищення підлог та конструкцій за допомогою ЛЗР.
2.10. Вікна повинні мати пристрої для легкого і швидкого відкриття і закриття. Вікна, що розташовані під дахом виробничих приміщень, повинні бути обладнані дистанційним управлінням або майданчиками зі сходами для обслуговування віконних фрамуг.
2.11. Рівні звуку (шуму) і еквівалентні рівні звуку у виробничих приміщеннях і на території об'єктів не повинні перевищувати рівні шуму, встановлені ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТ 12.1.003-83.
2.12. Технологічне обладнання об'єктів МГ за своїми характеристиками повинно відповідати вимогам чинних санітарних норм.
2.13. Розташування обладнання та комунікацій у виробничих приміщеннях повинно забезпечувати безпеку їх обслуговування, ремонту і огляду.
2.14. Зони із рівнем звуку вище 85 дБА повинні бути позначені знаками безпеки. Працюючих в цих зонах адміністрація газотранспортного підприємства зобов'язана забезпечувати ЗІЗ. Не дозволяється перебування в зоні з рівнями звукового тиску, що перевищують 135 дБ в будь-якій з октавних смуг частот, що нормуються.
2.15. До приймання в експлуатацію об'єктів МГ у процесі їх пусконалагоджування повинні бути перевірені шумові характеристики встановленого обладнання і рівні звуку у приміщеннях об'єктів, на території проммайданчиків і на кордоні сельбищної (житлової) зони.
2.16. Методи вимірювання шуму на робочих місцях і шумових характеристик обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.028-80 "ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод" та ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах".
2.17. Якщо рівні звукового тиску на робочих місцях, у зонах обслуговування технологічного обладнання і на кордоні житлової зони перевищують значення, встановлені ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТ 12.1.003-83, необхідно провести експертне обстеження обладнання згідно з вимогами Порядку проведення огляду і вжити заходів для зниження шуму в умовах експлуатації, які передбачені СНиП II-12-77.
2.18. Рівень звуку у виробничих приміщеннях необхідно контролювати в плановому порядку, а також після капітального ремонту і реконструкції технологічного обладнання, зокрема систем вентиляції.
2.19. Рівні загальної технологічної вібрації, транспортної вібрації, локальної вібрації, що передається на руки працюючих у разі використання віброінструменту, не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів, встановлених ДСН 3.3.6.039-99 та ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
2.20. Вібробезпечні умови праці повинні бути забезпечені:
а) застосуванням вібробезпечного обладнання та інструменту;
б) застосуванням засобів віброзахисту, що знижують вплив на працівників вібрації, на шляхах її поширення;
в) організаційно-технічними заходами (підтримка в умовах експлуатації технічного стану машин і механізмів на рівні, передбаченому технічною документацією на них; введення режимів праці, що регулюють тривалість впливу вібрації на працівників; вивільнення працівників з робочих місць із перевищенням допустимих рівнів вібрації тощо).
2.21. Рівні звукового тиску і вібрації підлягають перевірці із занесенням отриманих даних до паспорта санітарно-технічного стану умов праці.
2.22. У виробничих приміщеннях вміст шкідливих газів і пари у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК робочої зони.
2.23. Надходженню шкідливих речовин у приміщення і їх поширенню в робочій зоні необхідно запобігати шляхом раціонального розміщення об'єктів і організації виробничого процесу (герметизація, теплоізоляція, виведення ліній, що продуваються, за межі приміщення, виключення можливості розливу продуктів, якісна робота вентиляції і каналізації, контроль повітряного середовища тощо).
2.24. Виробничі приміщення повинні мати пристрої для провітрювання (кватирки, що відкриваються, у віконних рамах або ліхтарях). Площа і кількість кватирок, що відкриваються, визначаються проектом.
2.25. Освітленість робочих місць, проходів між обладнанням, містків, сходів, переходів, щитів управління і контрольно-вимірювальних приладів, улаштування робочого, у тому числі місцевого аварійного, евакуаційного освітлення, а також території проммайданчиків повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006. Прилади для освітлення та світильники, що встановлюються в робочих приміщеннях, повинні відповідати категорії пожежо-, вибухонебезпеки приміщення, підтримуватися у технічно справному стані і мати дистанційне керування.
2.26. У приміщеннях повинні бути вжиті заходи щодо максимального використання природного освітлення. Вікна в них повинні бути повністю засклені і утримуватися у чистоті.
2.27. Заходи з поліпшення умов праці і зниження впливу шкідливих виробничих чинників повинні бути включені у відповідні розділи комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних або підвищення існуючого рівня охорони праці.
2.28. Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати і провітрювати. Роздягальні, душові та інші санітарно-побутові приміщення необхідно періодично дезінфікувати. Умивальники повинні бути забезпечені милом.
3. Промислово-санітарна лабораторія
3.1. У структурі газотранспортних підприємств може створюватись промислово-санітарна лабораторія.
3.2. Методи обстеження умов праці, що використовуються лабораторією, повинні відповідати чинним нормативним документам.
3.3. Лабораторія визначає санітарно-гігієнічні умови праці і охорони довкілля, видає практичні рекомендації з нормалізації і виключення впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників, населення і довкілля.
3.4. Лабораторія виконує плановий і аварійний контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони приміщень, проммайданчиків, території об'єктів, у санітарно-захисній зоні, а також за рівнем шуму, вібрації, освітлення, загазованості, стічними водами і очисними спорудами, за чистотою ґрунту, водоймищ, атмосферного повітря.
3.5. Лабораторія проводить санітарно-технічну паспортизацію умов праці.
4. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря
4.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати у виробничих приміщеннях умови, які відповідають вимогам ДБН В.2.5-20-2001, СНиП 2.04.05-91, СН 433-79, ДСН 3.3.6.042-99 та інших нормативних документів.
4.2. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря приміщень будуються і реконструюються згідно з проектом.
4.3. Котельні установки, теплоутилізатори, теплові мережі повинні експлуатуватись згідно з вимогами "Правил техники безопасности при эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей", затверджених Держенергонаглядом СРСР 15.06.72 (НПАОП 40.1-1.04-72), та інших нормативно-правових актів.
4.4. Приміщення із технологічними тепловиділеннями повинні бути обладнані черговими опалювальними пристроями для підтримання у приміщеннях температури не нижче ніж 5 град.С під час зупинки на ремонт апаратури та обладнання.
4.5. У приміщеннях категорії А, Б і В за вибухопожежною та пожежною небезпекою опалювальні прилади систем водяного та парового опалення для забезпечення їх очищення повинні мати гладкі поверхні згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
