Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів (далі - Правила), що додаються.

2. Скасувати наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 02.03.2004 N 69 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1.1. Дія цих Правил поширюється на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією, ремонтом та реконструкцією об'єктів магістральних газопроводів або які здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні та діагностичні роботи на цих об'єктах.

1.2. Газопроводи з робочим тиском до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см), призначені для газопостачання будинків лінійних обхідників (ремонтерів), операторів газорозподільних станцій, а також газопроводи в межах проммайданчиків компресорних станцій, підземних сховищ газу та газорозподільних станцій, що призначені для постачання газу на власні потреби (опалювальне, водогрійне обладнання, газові плити тощо), експлуатуються згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" (далі - ДБН В.2.5-20-2001).

У цих Правилах застосовуються такі визначення:

Бандажі ППС - композитні бандажі призначені для посилення несучої здатності лінійної частини магістральних газопроводів.

Газопровід - споруда зі щільно з'єднаних між собою труб, призначена для переміщування газу.

Газопровід-відвід - газопровід, призначений транспортувати частину газу від магістрального газопроводу до газорозподільної станції.

Газопровід-перемичка - газопровід, що з'єднує між собою окремі газопроводи.

Газорозподільна станція - об'єкт газотранспортної системи, призначений редукувати, одоризувати та подавати газ визначеного тиску споживачам у межах установлених об'ємів, обліковувати кількість спожитого газу та захищати споживачів від недопустимого відхилення тиску від норми.

Газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, який виконує функції з обслуговування та ремонту об'єктів магістральних газопроводів з метою забезпечення транспортування природного газу у визначених обсягах.

Захисне покриття - штучно створений шар (сукупність шарів) на поверхні металу, призначений для захисту його від корозії.

Лінійна частина газопроводу - частина магістрального газопроводу (без компресорних станцій), якою транспортують газ.

Лупінг - нитка газопроводу, яку прокладено на певних ділянках паралельно основній нитці, щоб збільшити продуктивність газопроводу.

Надземний перехід газопроводу - перехід газопроводу, споруджений над природною чи штучною перешкодою.

Нижня концентраційна границя вибуховості (спалахування) - мінімальна концентрація горючих і (або) вибухонебезпечних речовин у повітрі, при якій може виникнути спалахування або вибух цієї суміші від джерела запалювання, в %.

Підводний перехід газопроводу - перехід газопроводу через водні перешкоди, споруджений нижче рівня води.

Підземний перехід газопроводу - перехід, що споруджений під природними або штучними перешкодами.

Технічні засоби обстеження - внутрішньотрубні дефектоскопи, прилади і засоби зовнішньої діагностики.

АПО - апарат повітряного охолодження

ВТД - внутрішньотрубне діагностування

ВУПЗГ - виробниче управління підземного зберігання газу

ГВП - газовимірювальний пункт

ГВС - газовимірювальна станція

ГДВ - граничнодопустимі викиди

ГДК - граничнодопустима концентрація

ГДС - граничнодопустимі скиди

ГЗП - газозбірний пункт

ГКС - газокомпресорна служба

ГМК - Газомотокомпресор

ГПА - газоперекачувальний агрегат

ГРС - газорозподільна станція

ДУ - діаметр умовний

ДКС - дотискувальна компресорна станція

ЕХЗ - електрохімічний захист

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання

ЗКЗ - засоби колективного захисту

ЗРУ - закрите розподільне устаткування

ІТП - інженерно-технічний працівник

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика

КС - компресорна станція

КЦ - компресорний цех

ЛВУМГ - лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів

ЛЗР - легкозаймиста рідина

ЛЕП - лінія електропередачі

ЛЕС - лінійно-експлуатаційна служба

ЛЧМГ - лінійна частина магістрального газопроводу

МГ - магістральний газопровід

МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

НКГВ (НКГС) - нижня концентраційна границя вибуховості (спалахування)

ОПН - об'єкт підвищеної небезпеки

ПВВГ - пункт вимірювання витрати газу

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій

ППР - планово-попереджувальний ремонт

ППС - поліпромсинтез

ПСГ - підземне сховище газу

ПУЕ - правила улаштування електроустановок

ПНО - потенційно небезпечний об'єкт

ПТЕЕС - правила технічної експлуатації електроустановок споживачів

ПТЕСВК - правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України

Рроб - робочий тиск

УДЗ - установка дренажного захисту

УКЗ - установка катодного захисту

УКПГ - установка комплексної підготовки газу

УМГ - управління магістральних газопроводів

УОГ - установка очищення газу

УПГ - установка підготовки газу.

1. Загальні організаційні вимоги

1.1. До складу МГ входять:

а) газопроводи із відводами та лупінгами від місця видобутку чи підземного зберігання газу (вихід з УПГ на газовому промислі чи ПСГ) до місця його розподілення зі зниженням тиску до 1,2 МПа (вихід із ГРС) з перекривною арматурою, переходами через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо), вузлами запускання та приймання очисних засобів, вузлами збирання і зберігання газового конденсату, засобами введення в газопровід метанолу;

б) головні та проміжні КС;

в) ПСГ;

г) ГРС;

ґ) УПГ;

д) установки ЕХЗ від корозії;

е) лінії і споруди систем технологічного зв'язку і телемеханіки;

є) ЛЕП і обладнання для електроживлення електроустановок МГ, систем телемеханіки та установок ЕХЗ;

ж) ГВС, ГВП і газовимірювальні блоки на ЛЧМГ, КС, ГРС, ПСГ;

з) міжгазопровідні пункти редукування газу;

и) протипожежні засоби, протиерозійні і захисні споруди газопроводів;

і) ємності для зберігання і розгазування конденсату, земляні амбари для аварійного зливання конденсату;

ї) будівлі та споруди на ЛЧМГ;

й) дороги і вертолітні майданчики, розміщені вздовж траси газопроводу, під'їзди до них;

к) розпізнавальні і сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів.

1.2. Регламентні, діагностичні та ремонтні роботи на об'єктах МГ здійснюються згідно з графіками, затвердженими газотранспортним підприємством (УМГ). Обсяги та терміни виконання цих робіт встановлюються газотранспортним підприємством виходячи з фактичного технічного стану обладнання або вимог підприємств - виробників технологічного обладнання МГ.

Результати виконаних робіт за графіком ППР разом з переліком робіт, датою виконання робіт, складом бригади, посадою та прізвищем особи відповідальної за їх виконання фіксуються у журналі обліку виконаних ремонтних робіт. Крім того, результати ремонтів обладнання фіксуються в ремонтних формулярах (паспортах) обладнання, якщо це передбачено їх формою.

1.3. За безпечне проектне рішення, якість будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, безпечні конструкції обладнання, якість технічного діагностування тощо відповідає суб'єкт господарювання, що виконує відповідні роботи.

1.4. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах проводяться відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112. Розслідування некатегорійних аварій та відмов обладнання на об'єктах МГ здійснюється у порядку, визначеному стандартом газотранспортного підприємства.

1.5. Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за переліками, визначеними у додатках 1 і 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (далі - Порядок видачі дозволів), повинен одержати відповідний дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) або його територіального органу.

1.6. Об'єкти МГ підлягають ідентифікації, обліку та декларуванню безпеки згідно з вимогами Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки".

1.7. До об'єктів МГ, які можуть ідентифікуватися як ОПН, відносяться:

а) ділянки однойменних МГ та газопроводів-відгалужень в межах одного ЛВУМГ чи ВУПЗГ (включаючи ГРС, лупінги, резервні нитки, переходи через природні та штучні перешкоди тощо);

б) ділянки багатониточних МГ чи різнойменні МГ, що проходять в межах одного технічного коридору на відстані менш ніж 500 м між їх осями, які можуть вважатися одним об'єктом;

в) головні та проміжні КС з вузлом підключення (від вхідного охоронного крана до вихідного);

г) ПСГ (від охоронних кранів, включаючи активний об'єм газу при максимальній проектній закачці, ДКС та УКПГ).

1.8. Не допускається віднесення до ПНО об'єктів, які ідентифіковані як ОПН та внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956).

Зміна класифікації об'єкта з ПНО на ОПН чи навпаки здійснюється на підставі результатів повторної ідентифікації, за результатом якої об'єкт вноситься до відповідного реєстру (до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки, який веде Держгірпромнагляд згідно з вимогами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956, або до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів, який веде Державний департамент страхового фонду документації відповідно до вимог Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 N 1288) з обов'язковим зняттям з обліку за результатами попередньої ідентифікації.

Внесення об'єктів до відповідних реєстрів без їх попередньої ідентифікації не допускається. Така реєстрація не є чинною та скасовується.

На об'єкти, які ідентифіковані як ОПН та внесені у Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки, не поширюються вимоги, що регулюють діяльність ПНО, та навпаки.

1.9. На об'єктах МГ, які віднесені до ПНО або ОПН, повинні бути розроблені ПЛАС відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

Працівники, які займаються експлуатацією, ремонтом і обслуговуванням ПНО та ОПН, до початку самостійної роботи повинні пройти навчання щодо дій у випадку виникнення аварійних ситуацій.

У процесі роботи, один раз у квартал, повинні проводитись навчально-тренувальні заняття і навчальні тривоги з можливих аварійних ситуацій, передбачених ПЛАС.

1.10. Інструкції з охорони праці складаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), та Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229.

1.11. На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12.05.2009 за N 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), "Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты работникам предприятий нефтяной и газовой промышленности (бурение скважин, добыча нефти, газа, газового конденсата, озокерита, переработка природного и нефтяного газа, газового конденсата, транспортирование и хранение нефти, нефтепродуктов и газа; подземная газификация угля, нефтебазы)", затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 18.08.80 N 241/П-9 (далі - НПАОП 11.1-3.24-80), Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Властивості та вплив на організм працівників шкідливих речовин, що застосовуються під час транспортування газу (метан, газоконденсат, одоранти, сірководень, сірчистий газ, окис вуглецю, метанол тощо), визначені відповідними санітарними нормами і правилами.

1.12. Для захисту органів дихання працівники забезпечуються ЗІЗОД згідно з вимогами Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

1.13. Працівники, які виконують роботи на висоті, а також верхолазні роботи, забезпечуються запобіжними поясами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.089-86), поясами безпеки згідно з відповідними технічними умовами або ременями безпеки відповідно до вимог ДСТУ EN 361-2001 "Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Ремені безпеки".

Роботи на висоті повинні виконуватись згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

1.14. Під час перевірки міцності запобіжних поясів необхідно дотримуватись норм і термінів випробування, що передбачені ГОСТ 12.4.089-86.

1.15. Працівники, які працюють із радіоактивними речовинами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з "Типовыми отраслевыми нормами бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим, занятым на работах с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений", затвердженими постановою Держкомпраці СРСР від 23.09.80 N 296/П-10.

1.16. До робіт на об'єктах МГ допускаються особи, які пройшли медичний огляд відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113, і не мають протипоказань за станом здоров'я для роботи за спеціальністю.

Профілактичний наркологічний огляд, у разі потреби, проводиться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення".

1.17. Організація і порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки й допуску працівників до самостійної роботи здійснюються відповідно до вимог:

Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05);

Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003);

Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003);

Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 15.08.2007 N 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за N 1006/14273;

нормативних документів із зазначених питань.

На газотранспортних підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляються і затверджуються відповідні переліки робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Не дозволяється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки.

1.18. До керівництва роботами з експлуатації та ремонту об'єктів МГ допускаються особи, що мають освіту за фахом, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 та з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ Б.02.005-2003.

1.19. Під час укладання трудового договору працівник повинен бути проінформований роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих чинників, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.20. Керівники та посадові особи газотранспортних підприємств зобов'язані в межах своїх повноважень визначених у посадових інструкціях контролювати дотримання вимог безпечної експлуатації обладнання МГ, вживати заходи щодо запобігання виникнення аварійних ситуацій та відповідають за виконання вимог цих Правил згідно з чинним законодавством.

1.21. Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН здійснюється згідно з вимогами Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788.

2. Вимоги до території, проммайданчиків, будівель, споруд та приміщень

2.1. Територія виробничого об'єкта повинна бути огороджена згідно з проектом будівництва (реконструкції) і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення. Огорожа повинна постійно підтримуватися у справному стані. Біля входу (в'їзду) на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути знаки безпеки. З зовнішньої або внутрішньої сторони огорожі повинна бути влаштована захисна смуга (вільна від сухої рослинності) шириною не менше ніж 4 м.

2.2. В'їзні ворота на територію виробничого об'єкта повинні бути зачинені.

2.3. На території вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів, а також у місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється.

2.4. На дільницях території виробничого об'єкта, де можливі скупчення горючих парів та газів, проїзд транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати встановлені на відповідних місцях інформаційні таблички.

2.5. Доступ сторонніх осіб на територію виробничого об'єкта допускається лише за наявності пропуску за розпорядженням керівника підрозділу (філії) і тільки у супроводі працівника виробничого підрозділу.

2.6. Територія проммайданчиків повинна бути рівною, з твердим покриттям, мати необхідні ухили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені.

Територія виробничого об'єкта повинна освітлюватися згідно з проектом. Електроосвітлення повинно забезпечувати освітленість не нижче норм, встановлених Державними будівельними нормами "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення" (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

2.7. На території виробничого об'єкта повинні бути проїзди для руху автотранспорту і пішохідні доріжки з твердим покриттям, які взимку необхідно очищати від снігу і льоду.

2.8. Горловини заглиблених резервуарів та колодязів різного призначення повинні бути закриті кришками, а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені.

2.9. Водопровідні, каналізаційні та інші колодязі, підземні споруди (далі - колодязі), що розташовані на відстані до 15 м від осі газопроводів, є газонебезпечними. Контроль за станом газоповітряного середовища в колодязях на вміст токсичних речовин здійснюється перед кожним спуском працівників, щоквартально, а в перший рік їх експлуатації - щомісячно.

2.10. У кришці колодязя повинен бути отвір діаметром від 20 мм до 30 мм для відбору проб газоповітряного середовища.

2.11. Колодязі повинні бути захищені від потрапляння поверхневих та ґрунтових вод. У разі необхідності обладнується дренаж з відведенням стоків у промислову каналізацію через гідравлічний затвор. Працездатність затворів необхідно періодично перевіряти.

2.12. Кришки люків колодязів необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу. Пожежні гідранти повинні бути захищені від замерзання води, а в місцях їх розташування повинні встановлюватись покажчики згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.13. Працівники, які обслуговують газонебезпечні колодязі згідно з вимогами "Типовой инструкции по организации безопасного проведения газоопасных работ", затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85), повинні знати:

схему відповідних комунікацій;

методи виявлення загазованості;

ознаки отруєння токсичними речовинами та правила надання першої медичної допомоги потерпілим;

правила безпечного виконання робіт у загазованому середовищі.

2.14. Роботу в колодязях повинна виконувати бригада у складі не менше трьох працівників, які до початку роботи повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання згідно з положенням газотранспортного підприємства про навчання з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05. Один з працівників повинен виконувати роботи в колодязі, другий - страхувати першого за допомогою рятувальної мотузки, а третій - стежити за роботою першого працівника і надавати йому допомогу під час передавання необхідного інструмента та матеріалів.

2.15. Перед спуском у колодязь необхідно оглянути його зовні та перевірити колодязь на наявність загазованості. У разі виявлення загазованості необхідно ретельно провентилювати колодязь і провести повторний аналіз газоповітряного середовища.

У випадку загазованості вище ГДК, але нижче ніж 20% від НКГВ, спуск у колодязь дозволяється лише у шланговому або ізолюючому протигазі.

2.16. Для роботи у колодязях дозволяється застосовувати лише вибухобезпечні акумуляторні світильники з електричною напругою не вище 12 В. Світильники необхідно вмикати і вимикати поза вибухонебезпечною зоною перед спуском в колодязь та після підйому із нього.

2.17. Не допускається розміщення у межах проммайданчиків виробничих об'єктів закладів соціально-побутового призначення та будь-яких виробництв і організацій, що не мають безпосереднього відношення до функціонування газотранспортного підприємства.

2.18. Не допускається розміщення побутових та адміністративних приміщень з масовим скупченням людей (їдальні, тренажерні зали, конференц-зали, селекторні студії тощо) у будівлях, прибудованих чи безпосередньо прилеглих до будівель та споруд з вибухопожежонебезпечними виробництвами.

2.19. Внутрішньооб'єктові автодороги повинні відповідати вимогам Державних будівельних норм "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" (ДБН В.2.3-4-2007) та будівельних норм і правил "Промышленный транспорт" (СНиП 2.05.07-91*).

2.20. Рух автотранспорту на території виробничого об'єкта повинен здійснюватися за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту та перед в'їздами на територію об'єкта.

2.21. Територія виробничого об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту згідно з вимогами ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", а також знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262 (далі - Технічний регламент, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262).

2.22. Газотранспортним підприємством (структурним підрозділом) повинні бути встановлені обов'язки посадових осіб, відповідальних за стан транспортних комунікацій на території об'єкта.

2.23. Влаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати проекту на їх будівництво, вимогам цих Правил, а також будівельних норм і правил "Производственные здания" (СНиП 2.09.02-85*), "Сооружения промышленных предприятий" (СНиП 2.09.03-85), "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87) та інших нормативних документів.

2.24. На проммайданчиках повинні бути масштабні плани всіх комунікацій з точними прив'язками до існуючих будівель. У разі реконструкції комунікацій чи спорудження нових зміни і доповнення у плани повинні вноситися у 10-денний термін.

2.25. Відстані між спорудами повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил "Генеральные планы промышленных предприятий" (СНиП II-89-80), "Магистральные газопроводы" (СНиП 2.05.06-85), санітарних і протипожежних норм.

2.26. Виробничі будівлі і споруди за наказом керівника структурного підрозділу газотранспортного підприємства закріплюються за відповідними цехами і службами підрозділу. Керівники структурних підрозділів відповідають за технічний стан закріплених за ними будівель та споруд.

2.27. Усі виробничі будівлі та споруди повинні мати технічні паспорти, проектну та виконавчу документацію, а також акти обстеження технічного стану, що складені службами спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд.

2.28. Не допускається проводити перепланування, реконструкцію та капітальний ремонт виробничих приміщень без проекту, розробленого спеціалізованою організацією.

2.29. Фарбування елементів конструкцій споруд, комунікацій, виробничого устатковання, засобів пожежогасіння повинно здійснюватись з дотриманням вимог нормативних документів, а оформлення знаків безпеки як в приміщеннях, так і на території газотранспортного підприємства - вимог Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262.

2.30. Виробничі приміщення повинні мати не менше двох виходів, розташованих в протилежних кінцях приміщення. Вікна і двері повинні відкриватися назовні. Підлога повинна бути із вогнестійких матеріалів.

2.31. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки та клас зони, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення або на межі зони.

2.32. Основні входи до виробничих приміщень ззовні повинні бути облаштовані тамбурами або повітряно-тепловими завісами.

2.33. Кожне виробниче приміщення повинно мати не менше одного основного проходу шириною не менше ніж 1,5 м.

2.34. Куріння на території газотранспортного підприємства дозволяється лише у спеціально відведених місцях, обладнаних урнами з негорючих матеріалів, а також написами "Місце для паління".

2.35. Розміщення обладнання на виробничому об'єкті повинно забезпечувати зручне і безпечне його обслуговування і ремонт. Відстань між обладнанням та відстань від обладнання до стін будівлі повинна бути не менше ніж 1 м, а ширина робочого проходу не менше ніж 0,75 м.

2.36. Майданчики і переходи, що розташовані на висоті вище ніж 0,75 м, повинні обладнуватися сходами з перилами.

2.37. Обладнання, перекривна, регулююча та запобіжна арматура повинні мати технологічну нумерацію згідно з технологічними схемами.

2.38. Температура поверхонь нагрітого обладнання не повинна перевищувати 43 град.С, тому ці поверхні необхідно теплоізолювати згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь" (EN 563:1994, ІDТ).

Теплова ізоляція обладнання та трубопроводів має відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов".

Гаряча поверхня в місцях, де можливе потрапляння на неї горючих матеріалів, повинна мати захисний кожух.

2.39. Рухомі частини обладнання та частини обладнання, що обертаються, повинні бути надійно огороджені.

2.40. Допускається тимчасове зняття огорожі рухомих частин обладнання та термоізоляції поверхонь обладнання, що нагріваються (охолоджуються), у період огляду і ремонту.

2.41. Випробовування на герметичність перекривної, регулюючої та запобіжної арматури після її ремонту повинно виконуватись та оформлятися актом згідно із затвердженою на газотранспортному підприємстві виробничою інструкцією.

2.42. Постійні і тимчасові заглушки, що приварюються на технологічних трубопроводах, повинні бути сталевими та сферичними. Товщина стінки заглушки повинна бути розрахована на робочий тиск в трубопроводі.

2.43. Заглушки, що встановлюються між фланцями, повинні мати хвостовики, що виступають за межі фланців, а також прокладки з матеріалів, що відповідають умовам робочого середовища. На хвостовику заглушки повинен бути вибитий її інвентарний номер, діаметр, товщина, робочий тиск, марка сталі.

2.44. Витоки газу із зварних та інших з'єднань обладнання, трубопроводів і арматури виявляють за допомогою мильного розчину, спеціальними приладами або іншим методом без застосування відкритого вогню.

2.45. У виробничому підрозділі, а також у цехах (установках тощо) повинна бути призначена особа, відповідальна за контроль повітря робочої зони проммайданчиків, будівель, споруд і колодязів. Результати перевірок реєструються в журналі контролю повітряного середовища.

2.46. Виробничий об'єкт МГ повинен бути забезпечений надійним зв'язком.

2.47. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між керівником газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) і керівниками цехів і служб.

2.48. Відходи, сміття, непридатні деталі, вузли і агрегати повинні своєчасно прибиратись і накопичуватись на спеціально відведених майданчиках. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін.

2.49. Штатні системи протиаварійного захисту та інші системи виявлення небезпек технологічних процесів, якими обладнуються компресорні станції газотранспортного підприємства згідно з вимогами чинних нормативних документів, разом з системами оповіщення повинні забезпечувати функції систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення відповідно до вимог Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 N 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 785/12659.

1. Загальні вимоги до лінійної частини

1.1. Якість газу, що подається в МГ, повинна відповідати вимогам нормативних документів.

1.2 Газотранспортні підприємства здійснюють надійне та безпечне газопостачання споживачів у проектних режимах згідно із укладеними угодами.

1.3. У разі неможливості виконання вимог п. 1.2 глави 1 розділу V цих Правил внаслідок виникнення аварійних ситуацій чи інших форс-мажорних обставин газотранспортне підприємство зобов'язане задіяти резервну схему газопостачання, а коли і це неможливо - тимчасово припинити газопостачання у встановленому порядку на термін, необхідний для усунення аварійної ситуації чи інших форс-мажорних обставин.

1.4. Лінійні крани на ЛЧМГ з Ду понад 500 мм, окрім системи місцевого пневмогідрокерування, повинні мати ручний дублюючий гідропривід.

1.5. Не дозволяється спорудження будівель та споруд в межах охоронних зон МГ (за винятком об'єктів МГ згідно з Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1747) .

1.6. Для забезпечення надійної і безпечної роботи ЛЧМГ газотранспортні підприємства та їх підрозділи повинні:

а) забезпечувати будівництво, реконструкцію та ремонт ЛЧМГ спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями чи підрозділами згідно з проектом, що отримав позитивний експертний висновок відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431;

б) здійснювати ефективний технічний нагляд за ходом спорудження, ремонту чи реконструкції ЛЧМГ;

в) забезпечувати прийняття об'єктів ЛЧМГ в експлуатацію згідно з вимогами чинних нормативних документів;

г) здійснювати систематичні візуальні обстеження ЛЧМГ;

ґ) виконувати періодичні приладні обстеження ЛЧМГ;

д) виконувати технічне обслуговування ЛЧМГ у встановлених обсягах та термінах;

е) своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи;

є) періодично інформувати землекористувачів та органи місцевого самоврядування про місцезнаходження ЛЧМГ та здійснювати контроль за безпекою виконання робіт в охоронних зонах;

ж) забезпечувати ефективну та надійну роботу засобів активного захисту ЛЧМГ від корозії;

з) забезпечувати своєчасне попередження, локалізацію та ліквідацію аварій і надзвичайних ситуацій на ЛЧМГ та їх наслідків.

1.7. Комплекси робіт з візуального огляду та обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів, технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів.

1.8. Періодичність та обсяги візуальних обстежень ЛЧМГ встановлюються стандартами газотранспортних підприємств залежно від особливості місцевих умов експлуатації ЛЧМГ.

1.9. Обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів здійснюються згідно з програмами обстеження, затвердженими керівником газотранспортного підприємства.

1.10. Періодичність обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів визначається газотранспортним підприємством згідно з вимогами цих Правил та вимог нормативних документів.

1.11. На потенційно небезпечних ділянках ЛЧМГ повинно виконуватися контрольне шурфування не рідше одного разу на 3 роки для візуальної та інструментальної оцінки стану ізоляційного покриття та металу труб.

До потенційно небезпечних відносяться:

а) "гарячі" ділянки ЛЧМГ на виході КС (до першого лінійного крана);

б) ділянки в зонах можливих зсувів ґрунту;

в) ділянки із наднормативним напруженим станом металу труб;

г) ділянки з підвищеною корозійною активністю ґрунтів (кислі ґрунти, солончаки тощо);

ґ) ділянки з порушенням охоронної зони, що загрожують безпечній життєдіяльності населення;

д) ділянки, де виявлена ерозія ґрунту, що прогресує.

е) ділянки з наявністю анодних та знакозмінних зон від дії блукаючих струмів;

є) ділянки, де не забезпечується мінімальний захисний потенціал.

1.12. Позачергові обстеження ЛЧМГ із застосуванням технічних засобів повинні проводитися:

а) якщо в процесі експлуатації виявлена розгерметизація зварних стиків чи їх розриви;

б) у разі виникнення наскрізних корозійних дефектів.

1.13. Діяльність ЛЕС газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) та спеціалізованих організацій, що виконують ремонтні та будівельно-монтажні роботи на ЛЧМГ, повинна здійснюватись згідно з вимогами Закону України "Про трубопровідний транспорт" та стандартів газотранспортних підприємств.

1.14. ЛЧМГ згідно з графіком у процесі експлуатації підлягає огляду шляхом обходу, обльоту чи об'їзду.

1.15. Позачерговий огляд ділянок ЛЧМГ повинен здійснюватися після стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин, які могли призвести до пошкодження газопроводу і окремих його споруд.

1.16. Результати огляду траси заносяться в спеціальний журнал. Про виявлені розгерметизації чи пошкодження ЛЧМГ, інші порушення негайно інформується начальник ЛЕС, диспетчер та керівник структурного підрозділу, який приймає рішення щодо термінів та способу ліквідації виявлених порушень.

1.17. ЛЕС і диспетчерська служба повинні мати затверджений уповноваженою особою газотранспортного підприємства (структурного підрозділу) порядок повідомлення про аварію, порядок збору аварійної бригади та її виїзду до місця аварії. ЛЕС повинна бути укомплектована автотранспортом, спеціальною технікою, інструментами, приладами, засобами зв'язку та витратними матеріалами за затвердженими нормами.

В газотранспортних підприємствах створюється матеріальний резерв об'єктового рівня, що використовується для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків відповідно до вимог Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 N 308. Номенклатура, обсяги та норми накопичення резерву об'єктового рівня визначаються уповноваженими особами газотранспортних підприємств.

1.18. У разі виявлення розгерметизації ЛЧМГ небезпечна зона повинна бути негайно відгороджена та позначена знаками безпеки.

1.19. Після отримання повідомлення про виявлення аварійної ситуації диспетчер організовує її локалізацію та ліквідацію згідно з ПЛАС, що розроблений відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

1.20. Не допускається ліквідація наскрізних дефектів ЛЧМГ шляхом їх підчеканення.

В окремих випадках, на термін, необхідний для підготовки ремонтних робіт з усунення наскрізного дефекту, допускається його тимчасова герметизація шляхом встановлення тимчасових бандажів.

2. Переходи через природні та штучні перешкоди

2.1. Балочні та вантові переходи МГ через штучні та природні перешкоди повинні бути обладнані загорожами, що виключають можливість доступу людей до трубопроводу, та захищені від розмивання і пошкодження.

2.2. Переходи МГ через залізниці і автомобільні дороги усіх категорій підлягають обстеженню не рідше одного разу на квартал із проведенням аналізу проб повітря з витяжної свічки.

2.3. На зсувонебезпечних, заплавних та болотистих ділянках МГ та на ділянках, де опори переходів МГ розташовані в русловій частині рік з сильною течією (зокрема гірських річок), повинно здійснюватися періодичне спостереження за станом ґрунтів, опор і просторовим положенням газопроводу. Вимірювання просторового положення газопроводу та контроль стану його опор повинні виконуватись за графіком щорічно після весняної повені та інших випадків різкого підвищення рівня води у ріках.

2.4. У разі заміни або ремонту окремої опори газопроводу повинна бути встановлена тимчасова опора на відстані не більше ніж 2 м від тієї, яка підлягає заміні (ремонту).

2.5. Важкодоступні ділянки МГ в болотистій та гірській місцевості повинні обстежуватися за графіком з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, із застосуванням гелікоптерів чи інших літальних апаратів (у разі потреби), приладних методів контролю герметичності газопроводу та його корозійного стану.

2.6. Ділянки МГ, прокладені на опорах, підлягають обстеженню за графіком з періодичністю, що встановлюється газотранспортним підприємством.