• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 27.01.2010 № 11
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 27.01.2010
  • Номер: 11
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 27.01.2010
  • Номер: 11
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
2.7. У разі виявлення деформацій опор і підвісок необхідно проконтролювати приладним методом напружений стан газопроводу і у разі виявлення недопустимих напруг - здійснити заходи щодо приведення їх до нормативних значень. До здійснення контролю напружено-деформованого стану МГ повинні залучатися спеціалізовані організації, які мають дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки, отриманий згідно з Порядком видачі дозволів.
2.8. Не дозволяється проїзд транспортних засобів і спецтехніки вздовж траси газопроводу на відстані менше ніж 10 м від опор газопроводу.
2.9. Переїжджати через наземні МГ дозволяється через спеціально влаштовані переїзди, що конструктивно не пов'язані з газопроводом. Допустиме навантаження на конструкцію переїзду повинно бути вказано на спеціальному дорожньому знаку, що встановлюється на переїзді.
2.10. Не дозволяється під час завірюхи або туману і видимості менше ніж 10 м проїзд транспортних засобів і спецтехніки вздовж траси газопроводів (за винятком аварійної техніки ЛЕС в аварійних ситуаціях).
2.11. Дюкерні переходи МГ через судноплавні ріки, озера та інші водні перешкоди з глибиною понад 1,5 м від верхньої твірної труби та шириною водного дзеркала понад 50 м, руслова частина яких забаластована, повинні обстежуватися спеціалізованими організаціями, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду на цей вид робіт відповідно до вимог Порядку видачі дозволів. Періодичність обстеження технічного стану таких переходів встановлюється газотранспортним підприємством. Дюкерні переходи через судноплавні ріки обстежуються щорічно.
2.13. Не допускається експлуатація дюкерних переходів із пошкодженням ізоляції, в розмитій траншеї з провисанням газопроводу, із зруйнованою футеровкою та без проектного баластування.
VI. Компресорні станції
1. Загальні вимоги до компресорних станцій
1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання КС повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, інших нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.
1.2. Подальша експлуатація ГПА, їх елементів та технологічних обв'язок КС, що відпрацювали встановлений ресурс, допускається після надання уповноваженою спеціалізованою організацією висновку експертизи щодо продовження експлуатації устатковання з установленими в експлуатаційних документах параметрами або щодо продовження експлуатації устатковання з обмеженням її параметрів та/або на визначений строк згідно з вимогами Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - Порядок проведення огляду).
1.3. Технологічне обладнання і системи КС повинні періодично проходити технічний огляд, технічне діагностування, випробування та технічне обслуговування відповідно до вимог Порядку проведення огляду та чинних стандартів газотранспортного підприємства. Відповідні висновки експертизи додаються до експлуатаційної документації (формуляра, паспорта) технологічного обладнання.
1.4. Компресорне обладнання та технологічні трубопроводи КЦ фарбуються згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" та Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1262.
1.5. ГПА, компресорні та силові циліндри газомотокомпресорів повинні мати нумерацію. Номер агрегату наноситься на силовій і привідній частинах, а також на стінах будівель з боку технологічної обв'язки та фасаду ГПА.
1.6. Труби відведення продуктів згоряння газотурбінних ГПА, газомотокомпресорів та свічки технологічної обв'язки ГПА повинні бути виведені не менше ніж на 2 м вище верху покрівлі будівлі КЦ і на 1 м вище дефлектора вентиляції. Відстань по горизонталі між вихлопними трубопроводами і дефлекторами повинна бути не менше ніж 6 м.
1.7. На території КЦ, в межах зони обслуговування, поверхні, що мають температуру вище 43 град.С, повинні бути теплоізольовані.
1.8. Особи, безпосередньо не зайняті експлуатацією або ремонтом обладнання КС, можуть знаходитися в приміщеннях (укриттях) ГПА, на проммайданчиках КС, станційних комунікаціях та вузлах підключення КС тільки за розпорядженням керівника КС або головного інженера.
1.9. Працівники КС повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з пунктом 1.11 глави 1 розділу IV цих Правил.
1.10. Пуск ГПА в роботу дозволяється за умови відсутності у машинному залі і галереї нагнітачів (укритті ГПА) сторонніх осіб. Не дозволяється перебування людей в камерах повітряних фільтрів під час пуску і роботи ГПА. Повітрозабірні камери ГПА повинні бути зачинені на замок та опломбовані.
1.11. Пуск в роботу ГПА після ремонту і тривалої (понад 30 діб) зупинки (крім знаходження в резерві) є газонебезпечною роботою та виконується згідно з вимогами глави 3 розділу XIII цих Правил.
1.12. Під час грози не дозволяються пуски і планові зупинки ГПА, переключення на технологічних комунікаціях та на силовому електрообладнанні.
1.13. Не допускається залишати працюючі ГПА, крім повністю автоматизованих, без нагляду працівників КС.
1.14. У разі виявлення витоку газу в КЦ (укритті ГПА) необхідно здійснити аварійну зупинку КЦ (ГПА в укритті), негайно попередити про це працівників, проконтролювати автоматичне включення аварійної вентиляції, вивести з цеху людей та вжити заходів щодо ліквідації витоку.
1.15. Не допускається усунення пропусків на фланцевих з'єднаннях, що знаходяться під тиском.
1.16. Не допускається усунення несправностей на працюючому ГПА, крім випадків, передбачених інструкцією з його експлуатації. У випадку виникнення несправності, що загрожує безпеці працівників чи може призвести до аварійної ситуації, ГПА необхідно негайно зупинити.
1.17. У разі виникнення аварійної ситуації працівники КС зобов'язані діяти згідно з ПЛАС, який розроблено відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
2. Проммайданчики, будівлі, споруди та приміщення компресорних станцій
2.1. Виробничі майданчики, будівлі, споруди, обладнання і системи КС повинні відповідати проекту. Зміни та відхилення від проектних рішень повинні погоджуватись у встановленому порядку з авторами проекту і вноситись до відповідної проектної та експлуатаційної документації.
2.2. На території КС, де експлуатуються ГПА з газотурбінним приводом, на відстані до 200 м від повітрозабірних камер ГПА не повинно бути джерел пилоутворення (ґрунтових доріг, складування сипучих матеріалів тощо). Територія КС повинна бути озеленена, а відкриті ділянки поблизу повітрозабірних камер повинні бути засіяні газонною травою або заасфальтовані.
2.3. Додатковий контроль повітря робочої зони КС (КЦ) на вміст метану повинен здійснюватися переносними газоаналізаторами згідно з планом-графіком, яким передбачені періодичність та місця відбору проб.
2.4. У приміщеннях КЦ та блочних ГПА не дозволяється установка обладнання, що технологічно не пов'язане з ГПА, та не допускається зберігання витратних матеріалів.
2.5. Під час роботи КЦ не повинен створювати рівні шуму, що перевищують граничнодопустимі норми, встановлені ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).
2.6. Не дозволяється у будівлі КЦ влаштовувати підвальні та напівпідвальні приміщення.
3. Технологічна обв'язка компресорної станції та вузла підключення компресорної станції до магістральних газопроводів
3.1. На трубопроводах КС повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрям руху газу, повітря тощо.
3.2. КС повинні відключатися від МГ на вхідному та вихідному шлейфах запірною арматурою з дистанційним та місцевим управлінням та з ручним дублюючим приводом.
3.3. На вхідному трубопроводі відцентрових нагнітачів протягом початкового періоду експлуатації повинні встановлюватись захисні решітки. Зняття захисних решіток допускається лише з відома УМГ.
3.4. На нагнітальному шлейфі КС повинен бути встановлений зворотний клапан.
3.5. Перекривна та регулююча арматура технологічної обв'язки ГПА, обв'язки паливного та пускового газу ГПА, що виведені в ремонт, повинні бути заблоковані, а саме:
а) відключене живлення імпульсним газом електропневматичних вузлів керування арматурою;
б) відключене силове електроживлення електропривідної арматури;
в) забезпечений технічними засобами видимий розрив у трубних проводках від загальностанційного колектора імпульсного газу до пневмогідроциліндрів приводу;
г) заблоковане ручне керування арматурою;
ґ) встановлені відповідні знаки безпеки і плакати: "Не відкривати!", "Не закривати!";
д) встановлені силові заглушки на трубопроводах паливного і пускового газу ГПА.
3.6. Не дозволяється застосування на технологічних трубопроводах КС перекривної та регулюючої арматури, що не передбачена проектом.
3.7. Перекривна та регулююча арматура, встановлена на технологічних газопроводах, повинна мати:
а) нумерацію згідно із технологічною схемою;
б) чіткі покажчики відкриття і закриття;
в) покажчик напрямку руху потоку газу.
3.8. Перекривну арматуру (за винятком арматури на байпасах) дозволяється відкривати тільки після вирівнювання тиску газу в прилеглих ділянках газопроводу або за наявності перепаду тиску, що не перевищує величини, вказаної в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.
3.9. Штурвали (маховики) кранів необхідно повертати плавно, без застосування додаткових важелів. Зусилля під час відкривання (закривання) кранів за допомогою маховиків або ручних насосів не повинно перевищувати величин, вказаних в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача арматури.
3.10. На КС повинні бути плани станційних технологічних комунікацій з точними прив'язками до будівель і споруд проммайданчика КС.
3.11. Товщинометрія ерозійно небезпечних ділянок технологічних комунікацій та вузла підключення КС повинна здійснюватися з періодичністю, встановленою УМГ.
3.12. Після завершення ремонту газопроводів КС необхідно здійснити повний радіографічний контроль зварних з'єднань та провести їх гідравлічне випробування. Якщо гідравлічне випробування неможливе, то якість зварних з'єднань повинна відповідати вимогам до "гарантійних" стиків, зазначеним у пункті 1.31 глави 1 розділу XIII цих Правил.
4. Технологічні установки очищення газу
4.1. Експертне обстеження технологічного обладнання УОГ (пилоуловлювачів, фільтрів-сепараторів, дренажних ємностей, тощо) повинно виконуватися згідно з вимогами Порядку проведення огляду та інших чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
4.2. УОГ обладнуються системами автоматичного дренування рідини та контролю рівня рідини в апаратах.
Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УОГ з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в МГ постійно відсутня.
Контроль рівня рідини в апараті здійснюється щозмінно візуальним контролем по рівнемірному склу або шляхом ручної продувки рівнемірних пристроїв з відповідним записом в оперативному журналі змінного інженера КС.
4.3. Допускається скидання газу з конденсатозбірника в атмосферу через свічку. Свічка повинна бути обладнана вогнеперегороджаючим клапаном та захищена від атмосферних опадів.
4.4. Електроустатковання для відкачування газоконденсату з дренажних ємностей повинно бути у вибухозахищеному виконанні.
4.5. Для наливання газоконденсату в автоцистерни повинні бути виділені спеціальні стоянки на безпечній відстані від місць, які є джерелами відкритого вогню, або місць проведення вогневих робіт.
4.6. Зливання газоконденсату з дренажної ємності здійснюється у спеціальні автоцистерни для легких нафтопродуктів, які обладнані заземлювальними пристроями, засобами пожежогасіння (вогнегасники, пісочниці з сухим піском) та іскрогасниками.
4.7. Не допускається наливання газоконденсату в автоцистерни з несправним електрообладнанням, що іскрить.
4.8. Під час наливання газоконденсату двигун автомобіля повинен бути заглушений. Корпус цистерни, рукав для газоконденсату і його металевий наконечник повинні бути заземлені. Наконечник рукава повинен бути опущений до дна цистерни на відстань не більше ніж 200 мм.
4.9. Не дозволяється паління поблизу автоцистерни або в її кабіні.
4.10. У разі розливання газоконденсату на землю необхідно запобігати його спалахуванню. Забруднений конденсатом ґрунт необхідно обробити нейтралізатором і вивезти з території КС.
5. Технологічні установки охолодження газу
5.1. Не допускається експлуатація АПО газу з негерметичними трубними пучками та лобовими кришками.
5.2. Температура газу на виході з УОГ не повинна перевищувати допустиму проектну.
5.3. Майданчики для обслуговування трубних пучків АПО повинні обладнуватися перильною огорожею та стаціонарними драбинами.
5.4. Вентилятори АПО повинні обладнуватися захисними решітками.
6. Технологічні установки підготовки паливного, пускового та імпульсного газу
6.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання установок підготовки паливного, пускового та імпульсного газу повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.
6.2. Колектор пускового газу до ГПА в період між пусками агрегату повинен бути відключений.
6.3. Якість імпульсного газу повинна відповідати встановленим вимогам та контролюватись не рідше 1 разу на три доби на виході із установки осушення газу. Результати контролю фіксуються в оперативному журналі змінного інженера КС, форма якого затверджена відповідним стандартом газотранспортного підприємства.
6.4. На час ремонту газотурбінних ГПА на трубопроводи паливного та пускового газу на вході в агрегати повинні бути встановлені силові заглушки. Встановлення заглушок фіксується в оперативному журналі змінного інженера КС.
7. Системи безпеки компресорних станцій та газоперекачувальних агрегатів
7.1. КС можуть бути обладнані такими системами та засобами безпеки:
а) системою автоматичного газовиявлення;
б) системою автоматичного пожежогасіння;
в) системою антипомпажного захисту (регулювання);
г) системою аварійної зупинки КС;
ґ) системою захисту від перевищення температури газу на виході КС;
д) системою захисту від перевищення тиску газу в нагнітальному шлейфі КС;
е) системою захисту від зниження тиску газу на вході КС;
є) системою автоматичного захисту КЦ від зниження тиску паливного газу;
ж) аварійним енергозабезпеченням;
з) аварійним освітленням;
и) світловою та звуковою аварійною сигналізацією;
і) системою протипожежного водопостачання (зовнішнього і внутрішнього);
ї) системою пожежної сигналізації.
7.2. КС повинні обладнуватися лише тими системами та засобами безпеки, які передбачені проектом.
7.3. Не допускається експлуатація технологічного обладнання КС з незадіяними чи непрацездатними системами та засобами безпеки, що передбачені проектом.
7.4. Працездатність систем та засобів безпеки КС перевіряється згідно з інструкцією заводу-виробника та інструкціями з їх обслуговування у терміни, встановлені УМГ.
7.5. Система автоматичного газовиявлення повинна забезпечувати:
а) виявлення загазованості в КЦ та в блочних укриттях ГПА;
б) подачу звукового та світлового сигналу на диспетчерський пульт;
в) автоматичний пуск аварійної витяжної вентиляції при досягненні концентрації газоповітряної суміші 10% від НКГВ;
г) аварійну зупинку КЦ або ГПА в окремому укритті, якщо концентрація газоповітряної суміші перевищує 20% НКГВ.
7.6. Система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечувати:
а) виявлення ознак пожежі в КЦ чи блочних укриттях ГПА;
б) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) з відключенням від газопроводу і випусканням газу з технологічних комунікацій КС;
в) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) без відключення від газопроводу і без випускання газу з технологічних комунікацій КС;
г) видачу команди (сигналів) для відключення електротехнічного обладнання, аварійної витяжної вентиляції, системи кондиціювання;
ґ) автоматичний та ручний пуск системи автоматичного пожежогасіння (подачу вогнегасної речовини до місця пожежі);
д) подачу звукового та світлового сигналів про спрацювання системи автоматичного пожежогасіння на диспетчерський пункт;
е) автоматичне переключення ланцюгів живлення пунктів керування і сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний у разі зникнення напруги на робочому вводі, а також зворотне переключення при відновленні на ньому напруги.
7.7. У разі виявлення ознак пожежі працівники КС зобов'язані діяти відповідно до інструкції про заходи пожежної безпеки КС, розробленої згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 та ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
7.8. У разі виникнення пожежі в КЦ (укритті ГПА) необхідно аварійно зупинити КЦ, стравити газ з відповідного обладнання та комунікацій.
7.9. Система аварійної зупинки КС повинна забезпечувати:
а) аварійну зупинку всіх ГПА;
б) стравлювання газу з технологічного обладнання і технологічних газопроводів КС (якщо це передбачено проектом);
в) автоматичне відключенням КС (КЦ) від МГ.
7.10. КЦ повинен бути аварійно зупинений з відключенням від газопроводу і випуском газу з технологічних комунікацій у разі:
а) пожежі в приміщенні КЦ (укритті) і неможливості її ліквідації наявними засобами пожежогасіння;
б) пожежі на установках очищення і охолодження газу, блочному пункті редукування газу для власних потреб та на технологічних комунікаціях КС;
в) розриву технологічних газопроводів КС або аварійних викидів газу;
г) стихійного лиха, що створює загрозу безпеці працівників, технологічного обладнання, будівель та споруд.
7.11. Про аварійну зупинку ГПА і КЦ негайно інформуються керівник (старший зміни) КС, диспетчери сусідніх КС, диспетчери ЛВУМГ, УМГ та об'єднаного диспетчерського управління.
7.12. КС з відцентровими нагнітачами повинна обладнуватися системою аварійної зупинки КС від аварійного ключа (кнопки).
7.13. ГПА повинні обладнуватися засобами аварійного захисту в обсязі, що дозволяє автоматично подавати команди на аварійну зупинку агрегату у разі аварійного режиму його роботи чи відмови допоміжних механізмів.
7.14. Аварійна зупинка ГПА без відключення від газопроводів і без випускання газу з технологічних комунікацій здійснюється у разі виникнення і розвитку передаварійної ситуації із загрозою безпеці працівників та технологічного обладнання КС згідно з вимогами нормативних документів.
7.15. Не допускається у разі аварійної зупинки (відключення) обладнання повторний пуск його в роботу до виявлення і усунення причини аварійної зупинки.
7.16. Система захисту від перевищення температури газу на виході КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль температури газу на виході з АПО;
б) видачу попереджувального сигналу у разі підвищення температури газу і подальший автоматичний пуск резервних АПО;
в) аварійну зупинку КС (КЦ) у разі підвищення температури газу на виході з АПО понад допустиму.
7.17. Система захисту від перевищення тиску газу в нагнітальному шлейфі КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на виході КС;
б) видачу попереджувального сигналу у разі зростання тиску до критичних параметрів;
в) автоматичне відкриття регулюючих кранів на байпасі КС у разі перевищення допустимого проектного тиску.
7.18. Система антипомпажного захисту (регулювання) повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на вході в нагнітач ГПА та об'ємного розходу газу;
б) видачу попереджувального сигналу про наближення помпажного режиму;
в) автоматичний або ручний пуск штатних антипомпажних засобів, передбачених проектом.
7.19. Система захисту від зниження тиску на вході КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на вході КС;
б) видачу попереджувального сигналу диспетчеру.
7.20. Аварійне енергозабезпечення повинно здійснювати автоматичний пуск агрегатів аварійного енергопостачання у разі зникнення напруги на основному та резервному вводах КС.
7.21. Якщо ГПА обладнані системами дистанційного пуску, вони повинні бути оснащені сигнальними пристроями попереднього оповіщення.
8. Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи
8.1. Монтаж і ремонт ГПА у діючому цеху допускаються тільки за виробничою інструкцією та згідно з планом виконання робіт, що затверджені уповноваженими особами газотранспортного підприємства.
8.2. Зона виконання будівельно-монтажних робіт у діючому цеху повинна бути відокремлена від діючих ГПА огорожею (перегородкою). У зоні не повинні перебувати сторонні особи.
8.3. Пусконалагоджувальні роботи і виведення КС на технологічний режим після завершення ремонту чи монтажу ГПА здійснюються згідно з інструкцією, що затверджується головним інженером газотранспортного підприємства або особою, що його замінює.
8.4. Щити місцевого керування і панелі центральних щитів агрегатів, що зупинені на ремонт, повинні бути відключені від електромережі. На щитах керування потрібно вивішувати знак безпеки і плакат: "Не вмикати! Працюють люди". Відключення від електромережі повинні фіксуватись в оперативному журналі змінного інженера КС.
8.5. На ГПА, який виведено в ремонт з розкриттям проточної частини нагнітача, необхідно виконати такі операції:
а) з корпусу нагнітача та з газопроводів на вході та на виході нагнітача необхідно видалити газ і газоконденсат;
б) розкрити люк-лази на вхідних та вихідних газопроводах нагнітача;
в) провентилювати або продути через люк-лази інертним газом внутрішню порожнину нагнітача і прилеглих газопроводів;
г) встановити зі сторони ГПА гумові кулі так, щоб виключити можливість перекриття люк-лазу, надути їх повітрям або інертним газом до тиску від 4000 Па до 5000 Па (від 400 мм.вод.ст. до 500 мм.вод.ст.);
ґ) встановити контроль за станом гумових куль.
8.6. Працівникам, які беруть участь у ремонтних роботах, перед початком роботи необхідно провести цільовий інструктаж з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
8.7. Ремонтні роботи у машинному залі і галереї відцентрових нагнітачів виконуються з дозволу начальника КС і погоджуються зі змінним інженером (диспетчером).
8.8. Роботи з розкриття нагнітача повинні виконуватися за нарядом-допуском за розпорядженням начальника КС.
8.9. Перед розкриттям нагнітачів необхідно пересвідчитися в надійній роботі припливно-витяжної вентиляції.
8.10. Не допускається на час розкриття нагнітача проведення будь-яких інших робіт в галереї нагнітачів чи укритті ГПА, що не пов'язані з розкриттям.
8.11. Під час розкриття нагнітача у приміщенні можуть знаходитися тільки працівники, що безпосередньо здійснюють розкриття та обслуговують працюючі ГПА.
8.12. Під час розкриття і ремонту нагнітача аналіз газоповітряного середовища робочої зони повинен здійснюватися не рідше одного разу на 30 хвилин з записом результатів у наряді-допуску.
8.13. Закриття відремонтованого ГПА здійснюється після перевірки відсутності в ньому та у прилеглих технологічних трубопроводах сторонніх предметів. Після перевірки повинен бути складений відповідний акт.
8.14. Для миття і знежирення устатковання, виробів, кріпильних та інших деталей тощо повинні застосовуватись, як правило, негорючі мийні засоби, а також ультразвукові та інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи.
9. Газоперекачувальні агрегати з газотурбінним приводом
9.1. На КС з роздільними приміщеннями нагнітача і двигуна прохід валу приводу нагнітача через газонепроникну стінку між приміщеннями двигуна і нагнітача повинен бути герметичним.
9.2. Аварійна зупинка ГПА з газотурбінним приводом повинна проводитись відповідно до вимог інструкції з експлуатації ГПА та цих Правил.
9.3. Розкриття турбіни, камери згоряння, турбодетандера, блоку регулювального і стопорного клапанів, відцентрового нагнітача та його елементів допускається здійснювати після:
а) надійного закриття кранів і вентилів;
б) відкриття свічки для скидання газу;
в) установки силових заглушок на лініях паливного та пускового газу.
У випадку розкриття нагнітача повинні бути відкриті люк-лази і встановлені кулі на вхідному та вихідному трубопроводах нагнітача, а також виключена можливість попадання газу до місця робіт.
9.4. Промивання проточної частини осьових компресорів газових турбін проводиться під керівництвом уповноважених осіб відповідно до виробничих інструкцій, затверджених наказом керівника газотранспортного підприємства.
Необхідно виключити можливість потрапляння сторонніх предметів у проточну частину осьового компресора.
Працівники, які беруть участь у цій роботі, повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
9.5. Повітрозабірні камери газотурбінних агрегатів повинні замикатись на замок та пломбуватися із записом в оперативному журналі змінного інженера КС. Не допускається під час роботи агрегату присутність у них людей і наявність сторонніх предметів.
10. Газоперекачувальні агрегати з електроприводом
10.1. На КС з електроприводними ГПА струмоведучі частини устатковання повинні бути надійно обгороджені ізолюючими щитками та ширмами, забезпечені знаками безпеки і написами: "Стій! Небезпечно для життя", "Стій! Напруга". Металеві неструмопровідні частини електродвигунів повинні бути заземлені згідно з вимогами "Правил устройства електроустановок", затверджених наказом Міненерго СРСР від 01.01.85 (далі - ПУЕ).
10.2. З метою попередження загазованості у приміщенні електродвигунів ГПА під час експлуатації необхідно щозмінно вести спостереження з фіксацією результатів в оперативному журналі за сальниковим ущільненням в отворах стіни, що відділяє приміщення електродвигунів від галереї нагнітачів.
10.3. У приміщенні електродвигунів повинен здійснюватись контроль повітряного середовища згідно з вимогами цих Правил.
10.4. У період підготовчих робіт до ремонту необхідно виконати таке:
а) викотити з комірки масляний вимикач, накласти стаціонарне заземлення в ЗРУ напругою 10 кВ у комірці масляного вимикача агрегату;
б) вивісити знак безпеки і плакат "Не вмикати! Працюють люди";
в) в оперативному журналі записати причину ремонту і прізвище працівника, що розпорядився зупинити електродвигун;
г) вимкнути з-під напруги місцевий щит агрегату, на якому необхідно провести ремонт нагнітача, і вивісити на ньому знак безпеки та плакат "Не вмикати! Працюють люди".
10.5. Знімати знак безпеки і плакат "Не вмикати! Працюють люди" і вмикати електродвигун необхідно після запису в журналі про закінчення роботи із зазначенням відповідальної особи, що повідомила про це.
10.6. Роботи на електрообладнанні ГПА повинні виконуватись згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017 (далі - ПТЕЕС), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
11. Газомотокомпресори
11.1. Електроустатковання ГМК, система його запалювання та пускова апаратура повинні відповідати рівню вибухозахисту відповідно до вимог чинних нормативних документів.
11.2. Вихлопні труби ГМК повинні мати водяне охолодження. Вихлопні трубопроводи в межах КС, що не охолоджуються водою, повинні мати теплову ізоляцію і не контактувати з горючими матеріалами.
11.3. Свічки для скидання газу через запобіжні клапани, а також продувні патрубки не дозволяється встановлювати поблизу місць викиду відпрацьованих газів двигунів.
11.4. Під час пуску ГМК для запобігання хлопкам та вибухам у вихлопній системі вмикати систему запалювання і подавання паливного газу необхідно після продування системи вихлопу стиснутим повітрям.
11.5. Не допускається робота ГМК із несправними вибуховими клапанами глушників.
11.6. Маховики засувок і вентилів на лініях подавання оливи в оливоохолоджувач та зливання з бака для оливи повинні бути опломбовані. На них повинні бути вивішені знаки безпеки і попереджувальні написи: "Не відкривати", "Не закривати".
11.7. Не допускається робота ГМК з іскрінням на контакті електропроводу високої напруги, що приєднаний до запальної свічки.
11.8. Запальні свічки необхідно очищати від нагару для запобігання короткому замиканню з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.
11.9. Не допускається під час роботи ГМК відкривати індикаторні крани для продування циліндрів, а також від'єднувати електропроводи високої напруги від свічок двигуна або перевіряти роботу свічок "на іскру".
11.10. Вихлопний трубопровід і глушник необхідно оглядати і у разі необхідності очищати від сажі з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.
11.11. Якщо у разі зупинки ГМК через перевантаження або несправність свічки запалювання не був закритий паливний кран, необхідно перед пуском продути двигун для видалення газу, що скупчився у двигуні і вихлопному колекторі.
11.12. Люки картера ГМК дозволяється відкривати тільки після зупинки і охолодження компресора.
11.13. У разі виконання робіт у картері маховик ГМК повинен бути застопорений від випадкового його обертання.
11.14. Не допускається під час ремонту у картері поршневого компресора провертання колінчатого вала за допомогою буксування. На огороджені маховика вивішується знак безпеки і плакат: "Не буксувати!". У разі необхідності допускається тільки ручне буксування із вживанням необхідних заходів безпеки та проведенням технологічної підготовки.
11.15. Відкриті силові циліндри необхідно закривати та захищати, щоб уникнути попадання у них сторонніх предметів.
11.16. Не допускається експлуатація ГМК:
а) з несправною чи незадіяною сигналізацією;
б) у разі відхилення параметрів роботи ГМК від граничних, передбачених інструкцією з експлуатації;
в) з несправною чи незадіяною системою автоматичної зупинки ГМК у разі перевищення тиску і температури компримованого газу;
г) у разі припинення подавання води в систему охолодження та падіння тиску в системі змащування;
ґ) з незадіяною чи несправною системою очищення компримованого газу від оливи.
12. Допоміжні системи та обладнання компресорних станцій
12.1. Оливогосподарство:
12.1.1. У разі розливу мастильних матеріалів на відкритих майданчиках місце розливу необхідно засипати піском або іншим матеріалом, що поглинає вологу, а забруднений пісок вивезти у місця захоронення, що визначені територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
12.1.2. Розлиті мастильні матеріали збирають у спеціально виділену тару та передають їх на регенерацію або використовують згідно з вимогами чинних нормативних документів.
12.1.3. Під час виконання робіт із мастильними матеріалами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
12.1.4. У приміщеннях для регенерації оливи та на складах мастильних матеріалів КС не допускаються роботи з відкритим вогнем. Під час відкривання тари з мастильними матеріалами не дозволяється користуватися іскронебезпечними інструментами.
12.1.5. У разі витоку оливи із системи змащування ГПА в місцях витоку повинні бути тимчасово встановлені металеві піддони для збирання оливи і вжиті заходи для ліквідації витоків. Не допускається наявність оливи на підлозі цеху або на фундаменті устатковання.
12.1.6. Оливи повинні зберігатись у спеціально відведених місцях в ємностях, що щільно закриваються та мають написи, що відповідають сорту оливи.
12.2. Системи водопостачання та каналізації:
12.2.1. Система водопостачання повинна забезпечувати потребу КС у воді на господарсько-побутові і протипожежні потреби, а також підживлення систем теплопостачання і оборотного водопостачання.
12.2.2. Не рекомендується об'єднання в одну систему побутово-господарського і пожежного водопостачання.
12.2.3. Приймальні колодязі і резервуари для господарсько-побутових потреб повинні бути надійно захищені від доступу до них сторонніх осіб.
12.2.4. Арматура, трубопроводи, ємності з водою артезіанських свердловин, водонапірних веж тощо повинні бути захищені від замерзання в зимових умовах.
12.2.5. Резервуари для зберігання питної води повинні очищуватись відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 N 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.95 за N 231/767 (далі - ПТЕСВК).
12.2.6. На циркуляційних насосах, що знаходяться в резерві, засувки повинні бути постійно відкриті, оскільки у разі падіння тиску води в системі насоси повинні включатися автоматично.
12.2.7. На насосних агрегатах водогосподарства частини, що обертаються, повинні бути огороджені. На агрегатах, якщо вони включаються автоматично, повинні бути вивішені попереджувальні написи "Включається автоматично".
12.2.8. Пожежні насоси повинні запускатися вручну не рідше одного разу на тиждень з метою перевірки їх працездатності. Після пробних пусків насосів робиться відповідний запис в оперативному журналі.
12.2.9. Нові ділянки водопроводів і нові насоси, що використовуються для питної води, перед включенням їх у діючі комунікації повинні бути заздалегідь продезінфіковані відповідно до вимог ПТЕСВК.
12.2.10. Огляд і усунення пошкоджень резервуарів градирень і бризкальних басейнів з повним їх випорожненням повинні проводитись у терміни, встановлені керівництвом КС.
12.2.11. Системи господарсько-побутової та зливної каналізації повинні забезпечувати відведення стоків з території КС.
12.3. Системи електропостачання:
12.3.1. Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні встановлюється:
а) у машинних залах КЦ з газомотокомпресорами;
б) у приміщеннях для нагнітачів;
в) у приміщеннях, де привід і нагнітач розміщені в одній будівлі без перегородки, що їх відокремлює;
г) в інших вибухонебезпечних приміщеннях та у вибухонебезпечних зонах.
12.3.2. Електропостачання КС повинно здійснюватись від двох незалежних джерел живлення за першою категорією надійності.
12.3.3. Для забезпечення електроживлення обладнання власних потреб на проммайданчику КС (крім головних двигунів електроприводних ГПА) повинні передбачатись агрегати аварійного електропостачання, які працюють на дизельному чи газовому паливі. Терміни перевірки стану агрегатів аварійного електропостачання встановлюються головним інженером ЛВУМГ (ВУПЗГ).
VII. Газорозподільні станції
1. Загальні вимоги до газорозподільних станцій
1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання ГРС повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів - виробників технологічного обладнання.
1.2. Зміни проектних рішень повинні погоджуватися з авторами проекту і своєчасно вноситись до технічної документації ГРС відповідно до вимог Державних будівельних норм "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" ( ДБН А.2.2-3-2004) .
1.3. Не допускається приймання в експлуатацію ГРС:
а) без оформлених та підписаних у встановленому порядку актів Державної приймальної комісії;
б) з непрацездатним блоком одоризації газу;
в) без проектної та виконавчої документації;
г) без виконання пусконалагоджувальних робіт;
ґ) у разі відсутності зв'язку з диспетчером підрозділу та споживачем газу.
1.4. Не допускається зупинка ГРС (з припиненням газопостачання споживачів) та здійснення оперативних переключень на технологічному обладнанні та комунікаціях ГРС без розпорядження диспетчера виробничого підрозділу за винятком випадків штатних технологічних переключень, ліквідації неполадок та форс-мажорних обставин, регламентованих посадовою інструкцією оператора ГРС.
1.5. На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів та засобів надання першої медичної допомоги.
1.6. Арматура та обладнання ГРС повинні мати нумерацію, що відповідає технологічній схемі ГРС.
1.7. Не допускається доступ сторонніх осіб на територію ГРС без дозволу керівника або головного інженера виробничого підрозділу.
1.8. В операторній ГРС повинні бути технологічна схема ГРС та інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт.
1.9. Не допускається паління та застосування відкритого вогню на території ГРС.
1.10. Зупинене на ремонт технологічне обладнання повинно бути відключене від технологічної обв'язки за допомогою силових заглушок та перекривної арматури.
1.11. Не допускається здавання зміни оператором ГРС у разі виникнення аварійних ситуацій та під час здійснення переключень.
1.12. Зупинка ГРС для проведення ремонту обладнання повинна здійснюватися щорічно після узгодження із споживачами газу часу та тривалості зупинки ГРС.
1.13. У випадках понадлімітного відбору газу споживачами за відсутності ресурсів газу в ГТС допускається примусове обмеження подачі газу споживачам до встановлених лімітів.
2. Проммайданчики, будівлі, споруди та технологічні трубопроводи газорозподільних станцій
2.1. На кожну ГРС після введення її в експлуатацію повинна бути оформлена документація, передбачена вимогами нормативних документів. Оригінали документів повинні знаходитись у керівника служби, відповідального за експлуатацію ГРС.
2.2. Територія проммайданчика ГРС повинна бути огороджена. Ворота повинні бути постійно зачиненими на замок. По периметру огорожі і на вхідних воротах повинні встановлюватися знаки безпеки згідно з вимогами нормативних документів і плакати із написом "Газ! Вхід стороннім заборонений".
2.3. На вихідному газопроводі ГРС повинне встановлюватися ізолююче фланцеве з'єднання (ізолюючі муфти). Допускається експлуатація ГРС без ізолюючих фланців, якщо вони не передбачені проектом, та у випадках, передбачених нормативними документами, за умови забезпечення нормативного значення захисного потенціалу.
2.4. Проммайданчик ГРС (пиловловлювачі, вузол перемикання, свічки тощо) повинен обладнуватися блискавкозахистом. Засоби зв'язку, обліку та КВПіА повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки.
2.5. Температура у приміщеннях ГРС, що експлуатуються без постійного перебування працівників, повинна бути не нижче ніж 5 град.С, а у витратомірних приміщеннях - 20 град.С +- 5 град.С.
2.6. Електрообладнання вибухонебезпечних приміщень ГРС повинно бути у вибухозахищеному виконанні відповідно до вимог ПУЕ, ВСН 332-74 "Инструкция по монтажу электрооборудования, силовых и осветительных сетей взрывоопасных зон", затверджених Монтажспецбудом СРСР 24.06.74, та нормативних документів.
2.7. ГРС повинна бути забезпечена технічною водою або мати водопостачання.
2.8. ГРС повинна мати оперативний технологічний зв'язок із диспетчером структурного підрозділу і споживачем газу. Будівництво лінії системи зв'язку із споживачем газу здійснює споживач і він несе витрати на її утримання у працездатному стані та оплачує послуги власника лінії (системи зв'язку).
2.9. Вогневі і газонебезпечні роботи у приміщеннях ГРС і на блоках ГРС виконуються за нарядом-допуском бригадою у складі не менше трьох працівників після відключення відповідного обладнання і стравлення із нього газу з дотриманням вимог цих Правил та нормативних документів.
2.10. Місця витоків газу допускається виявляти за допомогою мильного розчину, переносного газоаналізатора, індикатора чи індикаторного паперу.
2.11. На блочних автоматизованих ГРС повинно бути окреме приміщення, яке опалюється.
2.12. У приміщеннях ГРС періодично повинен виконуватись контроль загазованості повітря за вмістом метану:
а) на ГРС із вахтовим обслуговуванням - один раз на зміну;
б) на ГРС із періодичним (надомним) обслуговуванням - один раз на добу (у денний час);
в) на ГРС із централізованим (об'їзним) обслуговуванням - під час відвідування ГРС, але не рідше одного разу на місяць.
3. Блоки редукування та перемикання
3.1. Редукування газу на ГРС повинно бути автоматичним. Допускається редукування газу в ручному режимі на байпасі блока перемикання на час виконання ремонтних робіт, заміни обладнання і у разі виникнення аварійних ситуацій за умови постійного контролю тиску газу працівниками ГРС. Перекривна арматура на байпасі блока перемикання ГРС повинна бути опломбована.
3.2. Величина вихідного тиску газу (після блока редукування) повинна відповідати проектним параметрам або умовам договору на надання послуг з газопостачання.
3.3. Не допускається випуск газу із імпульсної системи і задавальних пристроїв регуляторів тиску в приміщення. Випуск газу повинен виконуватись на свічку, що виведена за межі блока редукування.
3.4. Регулюючі нитки блока редукування повинні мати шумознижувальне покриття (у разі перевищення рівня шуму 80 дБА).
3.5. Електрообладнання блока редукування повинно бути у вибухозахищеному виконанні.
3.6. Вимикачі освітлення блока редукування повинні розташовуватися назовні.
3.7. Двері приміщення блока редукування повинні відчинятися назовні.
3.8. Налагодження та пуск в роботу блока редукування повинні виконуватись під керівництвом посадової особи структурного підрозділу, відповідальної за експлуатацію ГРС.
4. Одоризаційні установки
4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками, крім випадків:
а) коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодорованого газу;
б) подачі споживачам природного газу, що містить природні сірчисті сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної;
в) періодичної одоризації газу крапельним методом при надмалому добовому газоспоживанні (до 1000 куб.м/добу).
4.2. Газотранспортне підприємство є відповідальним за забезпечення оптимального режиму одоризації газу, що подається промисловим та побутовим споживачам.
4.3. Оптимальний режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу відповідно до вимог ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и комунально-бытового назначения. Технические условия" (далі - ГОСТ 5542-87). Розрахункова норма витрати одоранту, залежно від його типу, встановлюється інструкцією з експлуатації одоризаційної установки, затвердженою керівником структурного підрозділу, на балансі якого знаходиться ГРС. Інтенсивність запаху газу відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 повинна перевірятись спеціалізованими підприємствами газового господарства.
4.4. Під час заправлення витратної ємності одоризаційної установки скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації не допускається.
4.5. Для одоризації газу можуть застосовуватися одоранти
етилмеркаптан (С Н SH), суміш природних меркаптанів, кротоновий
2 5
альдегід (2-бутеналь, С Н О), тетрагідротіофен (С Н S) та інші
4 6 4 8
речовини, допущені до застосування як одоранти.
4.6. Блоки одоризації та склади одорантів повинні обладнуватися з дотриманням вимог вибухобезпеки та пожежної безпеки.
4.7. Не допускається перебування працівників у приміщеннях блоків одоризації та складів одоранту без відповідних ЗІЗОД, визначених інструкцією з експлуатації одоризаційної установки.
Вхід працівників до цих приміщень допускається лише після пуску витяжної вентиляції не менше ніж за 15 хвилин до входу. Вентиляція повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування працівників у приміщеннях.
4.8. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням відповідних ЗІЗ (протигазів, гумових чобіт, гумових рукавиць, прогумованих фартухів тощо).
4.9. Відкривати бочки з одорантом необхідно іскробезпечним інструментом. Не допускається відкривати бочки з одорантом та зливати його у закритому приміщенні.
З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом внутрішню пробку слід обкласти вологою тканиною.
4.10. Зливання одоранту з бочок необхідно проводити закритим способом не менше ніж 3 працівниками. Категорично забороняється злив одоранту відкритим струменем.
4.11. Одорант, що пролився на підлогу або на землю, необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна, гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після цього землю необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалаху одоранту розчин хлорного вапна повинен бути рідким (без грудок).
4.12. Тару, звільнену від одоранту, необхідно зберігати і перевозити герметично закритою.
4.13. Електрообладнання одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні (крім приміщень, у яких відсутня категорійність за вибухозахистом).
4.14. Ремонт технологічного обладнання та внутрішній огляд ємностей одоризаційних установок можна виконувати після повного їх звільнення від одоранту, промивання або пропарювання.
4.15. З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук необхідно проводити зовнішній огляд з'єднань обладнання та технологічної обв'язки одоризаційних установок та ретельно їх протирати.
5. Блок підігрівання газу
5.1. Трубопроводи і арматура блока підігрівання газу, температура яких у зоні обслуговування під час експлуатації перевищує 43 град.С, повинні бути захищені тепловою ізоляцією.
5.2. Не дозволяться експлуатація блоків підігрівання газу з несправними чи незадіяними штатними засобами автоматики безпеки.
5.3. Експлуатація блока підігрівання газу повинна здійснюватись згідно з вимогами експлуатаційної документації заводу-виготовлювача та інструкції, затвердженої уповноваженою особою структурного підрозділу.
6. Блок очищення газу
6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно з проектом, конструкція яких забезпечує очищення газу згідно з вимогами ГОСТ 5542-87.
6.2. Якщо газ, що подається на ГРС, містить сірководень, з метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук розкриття технологічних апаратів блока очищення газу повинно здійснюватися після їх заповнення водою або пропарювання.
Впродовж терміну розкриття технологічних апаратів їх внутрішні стінки необхідно постійно змочувати водою.