XLIX. Вимоги пожежної безпеки під час перевезення автотракторної техніки
49.1. Під час перевезення автотракторної техніки вантажовідправник повинен виконувати технічні умови навантаження і кріплення вантажів та правил пожежної безпеки.
Вантажовідправник автотракторної техніки зобов'язаний підготувати її таким чином, щоб забезпечити безпеку руху поїздів і збереження її під час перевезення.
49.2. Залишок палива у баках не повинен перевищувати:
для легкових автомобілів, колісних тракторів малої і середньої потужності, автомобілів вантажністю до 5 т - 10 л;
для автомобілів вантажністю понад 5 т, гусеничних тракторів і важких шляхових машин - 15 л.
49.3. Під час навантаження й супроводу автотракторної техніки забороняється:
користуватися свічками, факелами та іншими джерелами відкритого вогню, курити і використовувати різноманітні нагрівальні прилади;
залишати паливні баки з відкритими горловинами;
заводити двигуни, заправляти автотракторну техніку паливом і підключати різні джерела споживання до акумуляторної батареї під час перевезення;
перевозити в машинах ЛЗР і ГР;
використовувати бензин та інші ГР для промивання кузова і деталей;
захаращувати кабіни, кузови техніки і рухомий склад обтиральними матеріалами, папером та іншими горючими матеріалами;
приймати до перевезення машини з підтіканням бензину, дизельного пального, масла й електроліту.
L. Вимоги пожежної безпеки до вантажних районів, контейнерних майданчиків та сортувальних платформ
50.1. Будівництво або реконструкція складських приміщень, а також побутових приміщень повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і ВНТП. Категорії складських приміщень та будинків з вибухопожежної і пожежної небезпеки повинні визначатися за ВНТП та НАПБ Б.03.002-2007. Приміщення і територія складів палива залізниць повинні відповідати вимогам Правил безпеки праці на складах палива залізниць, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.06.2006 N 377, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 786/12660 (НАПБ 60.1-1.04-06).
50.2. Під час зберігання в складах (приміщеннях) різних речовин і матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самозаймання у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі (згідно з додатком 3 до НАПБ А.01.001-2004) .
Спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР з будь-якими іншими матеріалами, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.
50.3. Зберігання вантажів, тари і вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється.
Матеріали, вивантажені на рампу, в той самий день до кінця роботи складу повинні бути прибрані.
50.4. У складських приміщеннях усі операції, пов'язані з розкриттям (відкоркуванням) тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей пожежонебезпечних рідин та іншими подібними роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.
50.5. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні складатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, ширина яких повинна дорівнювати ширині дверей, але бути не менше ніж 1 м. Якщо ширина складу понад 10 м, то посередині нього робиться повздовжній прохід шириною не менше ніж 2 м. Ширина проходу і місця штабельного зберігання повинні бути позначені лініями на підлозі, які добре видно. Ширина проходу між стелажами повинна бути не менше ніж 1 м, відстань між стелажами і стінами - не менше ніж 0,8 м.
50.6. Складські приміщення (відсіки), які розміщені в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки або вікна розміром 0,9 х 1,2 м з приямками, які розміщуються згідно з вимогами будівельних норм. У разі неможливості виконання цієї вимоги дозволяється обладнувати зазначені приміщення спеціальною системою протидимного захисту.
50.7. Конторські та побутові приміщення складів повинні відділятися протипожежними перегородками першого типу і протипожежними перекриттями третього типу (без отворів), мати окремий вихід назовні.
Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, товарознавців) з огородженням їх скляними перегородками або негорючими матеріалами висотою 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей і матеріальних цінностей.
50.8. Горючі конструкції будинків і навісів складів повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.
50.9. Використання опалювальних електронагрівальних приладів дозволяється тільки в приміщеннях для обслуговуючого персоналу складів (конторські, побутові), відокремлених від складських приміщень протипожежними перегородками і перекриттями.
50.10. У складських приміщеннях, де зберігаються вибухопожежонебезпечні речовини та матеріали (лаки, фарби, розчинники, сірники та ін.), балони з газом і продукція в аерозольній упаковці, на зовнішньому боці дверей (воріт) має бути вивішено інформаційну картку, у якій наводяться характеристика пожежної небезпеки товарів, їх кількість і заходи, яких необхідно вжити під час гасіння пожежі.
50.11. У складських приміщеннях не дозволяється:
зберігання товарів навалом і впритул до приладів і труб опалення;
стоянка і ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;
експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів і встановлення штепсельних розеток;
розміщення чергового освітлення і прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;
зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР і ГР;
зберігання кислот там, де можливе їх сполучення з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження;
зберігання рослинних масел спільно з іншими горючими речовинами;
використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників;
в'їзд локомотивів безпосередньо в складські приміщення категорій А, Б, В;
куріння, застосування відкритого вогню;
встановлення під навіси дахів складів і критих сортувальних платформ локомотивів, дрезин, мотовозів, вагонів, які опалюються печами, а також цистерн з ЛЗР і ГР.
50.12. Залежно від класу складських приміщень електропроводка й електричні світильники повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.
Електросвітильники у приміщеннях складів треба розміщувати над проходами на відстані не менше ніж 0,3 м від горючих конструкцій і 0,5 м від вантажів.
50.13. У неробочий час всі силові й освітлювальні мережі в складах повинні знеструмлюватися. Увімкнення і вимкнення силового й освітлювального електрообладнання треба робити в кожній секції складу окремо.
Вимикальні апарати повинні бути встановлені зовні складів на негорючих стінах або на окремо встановлених опорах у закритих негорючих ящиках, які в неробочий час повинні пломбуватися або опечатуватися.
50.14. Транзитне прокладання проводів або кабелів всередині складських приміщень не допускається.
50.15. Допускається застосовувати переносні електричні світильники з напругою 12 В у захисній металевій сітці.
50.16. Стелажі та шафи для зберігання вантажів повинні бути виконані з негорючих матеріалів і надійно закріплені. В окремих випадках, коли це вимагається правилами зберігання вантажів, допускається застосовувати дерев'яні полиці, просочені вогнезахисною речовиною.
50.17. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для зберігання будь-яких вантажів. Вікна горищних приміщень повинні бути з цілими шибками і зачинені.
50.18. Вантажні райони, матеріальні склади і бази повинні бути обгороджені парканом. Утримання території повинно відповідати вимогам розділу III цих Правил.
50.19. Відкриті стоянки автомобілів на складських територіях допускається розміщувати на відстані не ближче ніж 10 м від будинків, споруд і майданчиків зберігання вантажів, а від глухих протипожежних стін - на відстані не менше ніж 2 м.
50.20. Не допускається розміщення повітряних ліній електропередачі та зовнішніх електропроводів над горючими покрівлями, навісами, штабелями горючих вантажів, тари і складами для зберігання горючих матеріалів.
50.21. Майданчики для навантаження і вивантаження небезпечних вантажів повинні розташовуватися на відстані не ближче ніж 50 м від будинків, споруд і колій організованого руху поїздів. При цьому зберігання небезпечних вантажів слід здійснювати в складах I та II межі вогнестійкості.
50.22. Комори для балонів з газами і хімічних речовин на вантажних подвір'ях, матеріальних складах і базах розташовуються в спеціально відведених місцях.
50.23. Естакади та інші розвантажувальні пристрої для вивантаження вугілля та інших небезпечних вантажів повинні розташовуватися не ближче 50 м від складів тарних і штучних вантажів та контейнерних пунктів.
50.24. Розміщення складів для ЛЗР і ГР на територіях вантажних районів і матеріальних складів (баз) не допускається.
50.25. У всіх складських приміщеннях повинні бути вивішені таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, а також знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76.
LI. Вимоги пожежної безпеки до складів ЛЗР і ГР
51.1. На складах ЛЗР і ГР, які є частиною підприємств (промислових, транспортних тощо), норми зберігання нафтопродуктів і протипожежні вимоги до приміщень, пов'язаних із зберіганням та роздачею нафтопродуктів, а також до протипожежних розривів регламентуються чинними будівельними нормами.
51.2. Відкриті склади ЛЗР і ГР треба розміщувати на майданчиках з нижчою відміткою щодо виробничих будинків і території населених пунктів.
Резервуари повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Склади нафтопродуктів, які розташовуються на обгороджених майданчиках підприємств, не повинні мати окремої огорожі.
51.3. Територія складу ЛЗР і ГР повинна бути рівною, утрамбованою, посипаною піском, обгородженою, мати зовнішнє освітлення й утримуватися в чистоті. Місця, де були розлиті горючі рідини, повинні засипатися піском.
51.4. Для запобігання тепловому впливу сонячного проміння наземні резервуари мають бути пофарбовані світлою фарбою.
51.5. На кожному резервуарі повинні бути вказані вид продукту, тип резервуара і максимальний рівень заповнення. Результати огляду резервуарів та іншого устаткування складів ЛЗР і ГР повинні записуватися в спеціальному журналі. Забороняється експлуатація резервуарів з наявністю підтікання і наскрізних отворів.
51.6. Земляне обвалування і загорожа повинні завжди бути в справному стані, площа всередині обвалування - спланована, посипана піском і утримуватися в чистоті. Пошкодження обвалування і перехідних містків треба негайно усувати. Висота обвалування повинна бути на 20 см вища за висоту розливу ЛЗР та ГР з найбільшого резервуара.
51.7. Під час огляду резервуарів, відбору проб або проведення замірів рівня рідини треба застосовувати пристрої, які запобігають іскроутворенню в разі ударів. Треба здійснювати нагляд за справністю блискавковідводів і заземлювальних пристроїв, перевіряти їх опір розтіканню електричного струму не рідше одного разу на рік. Вогнеперегороджувачі повинні перевірятися при температурі повітря вище нуля не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче нуля - не рідше двох разів на місяць.
51.8. Роботи з ремонту резервуара треба виконувати тільки після відокремлення від нього трубопроводу, відкриття всіх люків, ретельного очищення від залишків нафтопродуктів, відбору з резервуара проб повітря і проведення аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.
51.9. Під час наливання нафтопродуктів наконечник шланга повинен бути опущений до дна цистерни.
Категорично забороняється наливати ЛЗР і ГР в резервуари, цистерни та іншу тару вільно спадаючою цівкою. Інструмент, який застосовується під час операції зливання або наливання, повинен бути виготовлений з металу, що не утворює іскор у разі ударів.
51.10. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.
51.11. Слід регулярно здійснювати огляд зливних і наливних трубопроводів та стояків, своєчасно їх ремонтувати.
51.12. У приміщеннях насосних станцій необхідно забезпечувати постійний нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів, їх схеми повинні бути вивішені у встановлених місцях. Течі в сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів слід негайно усувати.
Перед початком роботи насосних станцій має бути ввімкнено припливно-витяжну вентиляцію.
51.13. Ремонт електрообладнання, електромереж, зміну електроламп дозволяється виконувати тільки з відключеним електроживленням.
51.14. ЛЗР і ГР у тарі треба зберігати в будинках (під навісами, на відкритих майданчиках), які мають нижчі відмітки до рівня землі, ніж відмітки виробничих цехів і населених пунктів.
Майданчики повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідини на випадок аварії.
51.15. Зберігати ЛЗР і ГР потрібно тільки в справній тарі. Укладати діжки у сховищі необхідно обережно, не допускаючи їх ударів, і обов'язково пробками вгору.
51.16. Для розливання ЛЗР і ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними пристроями для виконання цих робіт.
51.17. На території складів ЛЗР і ГР забороняється:
рух автомобілів, тракторів та іншого транспорту, не обладнаного спеціальними іскрогасниками, засобами пожежогасіння і заземлювальними пристроями;
курити, а також застосовувати відкритий вогонь для освітлення та відігрівання замерзлих або застиглих нафтопродуктів, частин запірної арматури, трубопроводів тощо. Відігрівати їх потрібно тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском.
LII. Вимоги пожежної безпеки до складів зберігання небезпечних й особливо небезпечних вантажів
52.1. Небезпечні й особливо небезпечні вантажі треба зберігати відповідно до вимог пожежної безпеки в разі сумісного зберігання речовин і матеріалів. При вході до кожного складу, відсіку або комори на помітному місці має бути вивішено список речовин, дозволених до зберігання в цьому приміщенні, а також вказано вид вогнегасних засобів.
52.2. Складські приміщення з небезпечними й особливо небезпечними вантажами повинні бути розташовані на відстані не менше ніж:
35 м - від шляхів організованого руху поїздів, виробничих і службових будинків;
50 м - від місць масового перебування людей.
Стоянка автотракторної техніки на території складів не допускається.
52.3. Умови сумісного зберігання і розділення речовин та матеріалів, які належать до розряду небезпечних й особливо небезпечних, регламентуються додатком 7 до ГОСТ 12.1.004-91 і повинні суворо виконуватися.
52.4. Небезпечні й особливо небезпечні речовини та матеріали в пошкодженій тарі або упаковці, а також з іншими порушеннями, які можуть призвести до пожежі, вибуху й отруєння, приймати до навантаження або зберігання забороняється.
LIII. Вимоги пожежної безпеки до складів лісоматеріалів
53.1. Лісоматеріали повинні бути укладені в штабелі за розробленими й погодженими з відомчою пожежною охороною технологічними картами.
Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.
Розміри штабелів пиломатеріалів і шпал не повинні перевищувати за довжиною та шириною довжини дошки, шпали або бруска, а за висотою - 4 м.
Штабелі повинні формуватися в групи. Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 за граничної довжини групи - 50 м і за ширини - 15 м. Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 25 м.
53.2. Основа під штабелі пиломатеріалів, круглого лісу і шпал перед складуванням повинна бути очищена.
У разі чималих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.
53.3. До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ. У протипожежних розривах між штабелями не допускається складування лісоматеріалів, устаткування тощо. Розміщення пакетів лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел забороняється.
На територію складу дозволяється в'їзд тепловозів, обладнаних іскровловлювачами, і паровозів, які працюють на рідкому паливі.
53.4. У спекотну, суху і вітряну погоду територію, що межує зі штабелями, і розриви між ними рекомендується щодня поливати водою.
53.5. Не допускається зберігання на складі речовин і матеріалів, які не належать до профілю цього складу.
53.6. Оздоблення кабін мостових, консольних, козлових, вежових та інших кранів горючими матеріалами і зберігання в них змащувальних й обтиральних матеріалів забороняється.
53.7. Територію складу лісоматеріалів слід утримувати в чистоті й періодично очищати від кори, трісок та інших відходів деревини, а також сухої трави, листя, тополиного пуху.
LIV. Вимоги пожежної безпеки до складів вугілля і торфу
54.1. Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені, обгороджені, освітлені й обладнані пожежними гідрантами. З майданчиків відкритого складування слід влаштовувати стік води за межі території складу. Ґрунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не можуть бути використані для підштабельних підставок.
Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків забороняється.
54.2. Забороняється розміщувати штабелі вугілля і торфу під різноманітними комунікаціями (газопроводом, електролінією) і над місцями проходження підземних споруд і комунікацій (тунелів, трубопроводів, кабелів).
54.3. Вугілля і торф різноманітних марок і видів повинні вкладатися в окремі штабелі. Забороняється складування новоодержаного вугілля в старі відвали вугілля, які пролежали понад один місяць.
54.4. Відстань між складеними штабелями вугілля повинна бути не менше ніж 1 м за висоти штабеля, не більше ніж 3 м і не менше ніж 2 м - за більшої висоти штабелів.
54.5. Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина підстави - 80 м, ширина - 15 м. Штабелі розміщують попарно, з розривами між кожною парою в 4 м і між суміжними парами - не менше ніж 20 м. Між торцями штабелів роблять розрив для кускового торфу шириною 10 м, для фрезерного - 20 м. Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи - 200 м, ширина - 30 м.
54.6. Під час укладання вугілля і торфу та їх зберігання слід унеможливити потрапляння в штабелі відходів деревини, ганчір'я, паперу, сіна.
54.7. Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно здійснювати систематичний контроль за їх температурою шляхом встановлення у відкосах штабелів контрольних залізних труб і термометрів.
54.8. У разі підвищення температури вище 60 град.С необхідно ущільнити штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити розігріте вугілля (торф), негайно засипавши місце, що звільнилось, свіжим вугіллям (торфом), ущільнивши його.
54.9. Видалене зі штабеля розігріте вугілля охолоджується шляхом розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження допускається закладання такого вугілля назад у штабелі. Воно має бути використане в першу чергу.
54.10. Забороняється приймати на склад вугілля і торф з осередком самозаймання.
54.11. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо в штабелях не допускається. Вугілля, яке зайнялося, треба гасити водою тільки після вилучення зі штабеля.
54.12. У разі виявлення займання брикетованого торфу в штабелях необхідно осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торф'яною масою, після чого розібрати уражену частину штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити сирим торфом й ущільнити.
LV. Вимоги пожежної безпеки до складів горючих газів
55.1. Балони з горючими газами (далі - ГГ) дозволяється зберігати в приміщеннях і на відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних променів.
55.2. Допускається розміщення групових балонних установок без протипожежних розривів тільки біля глухих негорючих стін будинків.
Зберігання групових балонних установок допускається в шафах або спеціальних будках з негорючих матеріалів.
55.3. Склади необхідно поділяти на відсіки. Кількість відсіків визначається залежно від виду ГГ і можливості їх сумісного зберігання згідно з вимогами додатка 7 до ГОСТ 12.1.004-91.
У кожному ізольованому відсіку допускається розміщати не більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими газами. Загальна ємність складу не повинна перевищувати 3000 балонів (у перерахунку на 40-літрові).
55.4. Балони, призначені для зберігання ГГ, повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для цього газу колір.
55.5. Забороняється заповнювати ємності скрапленими газами падаючими цівками. Наливання слід виконувати під рівень (шар) рідини, яка є у резервуарі, цистерні. Забороняється здійснювати зливно-наливні операції скраплених газів під час грозових розрядів.
55.6. Не допускається перевищення встановлених норм заповнення балонів газами.
Норма наповнення балонів газами і засоби її контролю зазначаються в інструкції з експлуатації.
55.7. Балони з ГГ (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами.
55.8. У вибухонебезпечних приміщеннях станцій скраплених газів і в приміщеннях для зберігання балонів з ГГ повинні бути встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної концентрації газу в приміщенні. За відсутності зазначених приладів необхідно не рідше одного разу на зміну проводити лабораторний аналіз повітря на вміст у ньому газу.
Проби повітря для аналізу треба відбирати в нижній і верхній зонах приміщення.
55.9. Під час складування не можна допускати ударів балонів один об одний, а також їх падіння на підлогу.
55.10. У складах балонів з ГГ не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали і предмети.
55.11. Покриття підлоги складу і рампи має бути виконано з негорючих матеріалів, які також запобігають іскроутворенню. Експлуатація закритих складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.
55.12. Під час переміщення балонів вручну забороняється братися за вентилі. Торкатися вентилів кисневих балонів і балонів зі стисненим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалом, які забруднені маслами та жирами, забороняється.
55.13. У складах має бути вивішено інструкції, правила, плакати щодо правил поводження з балонами. Розміщувати балони необхідно таким чином, щоб забезпечити вільний доступ до них у разі термінової евакуації.
LVI. Вимоги пожежної безпеки до контейнерних майданчиків, сортувальних платформ з переробки великовагових вантажів
56.1. Майданчики та платформи повинні мати тверде покриття і проїзди, які забезпечують вільний під'їзд та розворот пожежних автомобілів.
56.2. Ширина смуги руху на прямих ділянках повинна бути не менше ніж 4 м. У разі одностороннього розміщення критих складів і платформ відстань від них до огорожі повинна бути не менше ніж 16 м; при двосторонньому розміщенні відстань між складами повинна бути не менше ніж 28 м. За наявності тупикового проїзду в кінці його необхідно передбачати майданчик для розвороту автомобілів у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше ніж 15 м.
56.3. Майданчики і платформи слід постійно утримувати в чистоті, суха трава повинна вчасно видалятися з території.
56.4. Фронтом встановлених на майданчику контейнерів, а також великовагових вантажів через кожні 100 м влаштовуються і позначаються протипожежні розриви шириною не менше ніж 5 м.
56.5. Ремонт мостових, козлових кранів та інших засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт з виконанням газоелектрозварювальних робіт можна проводити на відстані не ближче 20 м від місць установки контейнерів і вантажів.
56.6. На контейнерних майданчиках, сортувальних платформах і майданчиках з переробки великовагових вантажів забороняється:
розпалювати вогнища, курити і користуватися відкритим вогнем;
приймати від клієнтів порожні контейнери, не очищені від пакувальних відходів та іншого сміття;
виконувати маневрові роботи за допомогою тепловозів, паровозів без іскрогасних пристроїв;
загороджувати протипожежні розриви, проїзди, під'їзди і пожежні гідранти;
зберігати ЛЗР і ГР.
LVII. Утримання систем протипожежного водопостачання
57.1. Системи протипожежного водопостачання підприємств залізничного транспорту повинні цілодобово забезпечувати подавання води з необхідними витратами і тиском, у разі недостатнього тиску в мережі - обладнуватися насосами-підвищувачами.
Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів на водопостачальній мережі є керівники об'єктів, орендарі.
57.2. Пожежні резервуари, водосховища, водопостачальна мережа, гідранти, спринклерні та дренчерні системи пожежогасіння, насосні установки повинні бути в постійній готовності до використання, а пожежні насоси перевірятися на здатність створення необхідного тиску з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.
57.3. До природних пожежних водосховищ і гідрантів повинні бути влаштовані зручні під'їзди та пірси розмірами не менше ніж 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води в будь-яку пору року.
57.4. Під час експлуатації штучних закритих пожежних водосховищ, влаштованих згідно зі СНиП 2.04.02-84* "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", необхідно:
влаштовувати на перехресті доріг стрілочні покажчики з написом "До водосховища N ___";
стежити за рівнем води і поповнювати її, а в разі виявлення течі негайно вживати заходів до усунення причин;
не допускати витрат води на господарські чи інші потреби;
стежити за збереженням і справним станом відкосів, водозабірних пристроїв, проїздів та майданчиків біля водосховищ;
не допускати засмічення водосховища сторонніми предметами, у разі загнивання води забезпечувати її відкачування, а водосховище очищати і заповнювати свіжою водою.
57.5. Поблизу місць розміщення пожежних гідрантів і водосховищ треба влаштовувати об'ємні зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивальних покрить покажчики з позначеннями на них:
для пожежного гідранта - літерним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра водопроводу в міліметрах, виду водопровідної мережі (тупикова, кільцева);
для пожежного водосховища - літерним індексом "ПВ", цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику поблизу водосховища.
57.6. Пожежні гідранти перевіряються відповідальними особами на працездатність двічі на рік з реєстрацією результатів перевірки в журналі встановленої форми. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір, очищені від бруду, криги і снігу, в холодний період року - утеплені, а стояки - звільнені від води.
57.7. У всіх приміщеннях пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання повинні розміщуватися в опломбованих шафах, бути обладнані стволами та сухими, скатаними й примкнутими до крана та ствола пожежними рукавами, які необхідно не рідше одного разу на шість місяців перемотувати.
На дверцях шафи пожежного крана із зовнішнього боку необхідно вказати літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.
LVIII. Утримання первинних засобів пожежогасіння, пожежної техніки і засобів зв'язку
58.1. Підрозділи і допоміжні приміщення об'єктів повинні бути оснащені засобами пожежогасіння і зв'язку для негайного виклику пожежної охорони.
58.2. Засоби зв'язку і сигналізації треба утримувати в справному стані, який забезпечує в будь-який час доби прийом та передачу сигналу про виникнення пожежі.
58.3. Категорично забороняється використання пожежної техніки й устаткування для потреб, не пов'язаних з навчанням пожежних формувань і гасінням пожеж.
58.4. Виїзна протипожежна техніка й устаткування повинні постійно утримуватися в справному стані та розміщуватися в опалюваному приміщенні.
Відповідальним за стан і своєчасний ремонт протипожежної техніки й устаткування та засобів зв'язку є керівник об'єкта. Вогнегасники, які зберігаються у виробничих приміщеннях підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються на збереження керівникам цих підрозділів або особам, які їх заміщають.
58.5. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004), а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".
58.6. Засоби пожежогасіння і пожежний інструмент необхідно фарбувати згідно з вимогами чинного законодавства.
58.7. Вимоги до пунктів стоянки та дільниць виїзду пожежних поїздів, порядку їх формування й утримання регламентуються НАПБ 02.013-2006.
LIX. Пожежна безпека під час організації ремонту й реконструкції технологічного обладнання
59.1. Заходи й здійснення контролю за пожежною безпекою на ремонтних і будівельних майданчиках, а також під час виконання монтажних і налагоджувальних робіт визначаються керівництвом підприємства залізничного транспорту (цеху) разом з організацією, яка виконує такі роботи. Майданчики повинні бути огороджені, на них мають бути встановлені необхідні знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" і ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".
59.2. Для обмивання і обезжирювання деталей технологічного обладнання, обмоток генераторів та електродвигунів під час виконання ремонтних робіт застосовуються негорючі мийні засоби.
У виняткових випадках, у разі неможливості з технічних причин використовувати негорючі мийні засоби, дозволяється застосовувати горючі рідини (бензин, розчинник та ін.) у кількостях, потрібних для разового використання, але не більше 1 л. При цьому необхідно застосовувати тільки закриту тару з матеріалу, що не б'ється.
59.3. Під час виконання ремонтних робіт необхідно вживати таких заходів:
забезпечити вільні проходи та проїзди, шляхи евакуації, а також проходи до засобів пожежогасіння;
виконувати зварювальні й інші вогневі роботи тільки на обладнанні, яке не можна винести на постійний зварювальний пост;
негайно прибирати пролите масло й інші горючі речовини;
промаслене ганчір'я для обтирання зберігати в закритому металевому ящику, а після закінчення роботи винести (вивезти) з приміщення для утилізації.
59.4. Під час ремонту обладнання деталі й матеріали слід розміщувати на ремонтних майданчиках, щоб не захаращувати основні проходи й проїзди транспорту всередині приміщень і під'їзди до них.
LX. Вимоги пожежної безпеки під час виконання зварювальних та інших вогневих робіт
60.1. До вогневих робіт належать усі види електрозварювальних, газозварювальних (газорізальних), бензогазорізальних і паяльних робіт, розігрівання (варіння) бітумів та смол, а також інші роботи з використанням відкритого вогню або нагріву деталей до температури займання матеріалів і конструкцій.
60.2. Місця проведення вогневих робіт поділяються на:
постійні, що організовуються у спеціально обладнаних з цією метою цехах, майстернях чи на території об'єкта (майданчиках);
тимчасові, коли вогневі роботи виконуються безпосередньо в приміщеннях, на обладнанні під час ремонту або аварійновідновлюваних роботах, у спорудах та на території об'єкта, якщо немає можливості винести деталі чи конструкції на постійні місця проведення вогневих робіт.
60.3. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі, а саме:
відключення обладнання;
очищення робочого місця від горючих матеріалів;
захист горючих конструкцій та обладнання;
забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою).
Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечено місце проведення тимчасових вогневих робіт, указуються в наряді-допуску.
Якщо поблизу розміщується пожежний кран, то до місця проведення робіт необхідно прокласти рукавну лінію зі стволом.
60.4. До виконання зварювальних та інших вогневих робіт допускаються особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли навчання та перевірку знань у навчальних закладах або на підприємствах, в установах за спеціальними програмами та мають посвідчення з відміткою про право виконувати вогневі роботи відповідно до НАПБ Б.02.005-2003.
LXI. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт у постійних місцях
61.1. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказом по підприємству, а після їх обладнання приймаються комісією за участю представника ВПО Укрзалізниці та з оформленням відповідного акта. Акт складається на всі постійні місця або окремо на кожне. Акт приймання затверджується керівником підприємства.
61.2. Вогневі роботи на постійних місцях провадяться без оформлення наряду-допуску.
61.3. Обладнання постійних місць для проведення вогневих робіт повинно відповідати таким вимогам:
якщо місце для проведення вогневих робіт виділено не в окремому приміщенні, а в цеху чи іншому приміщенні, то воно повинно бути відгороджене негорючими щитами заввишки не менше ніж 1,8 м;
наявність витяжної вентиляції;
наявність металевої шафи або стелажа для інструменту;
ввідний щиток електроживлення, електрозварювальний трансформатор, рампи, пристрої для встановлення газових балонів добової потреби та інші пристрої повинні бути у справному стані;
наявність контуру заземлення;
добова потреба горючих рідин, необхідних для виконання паяльних робіт, повинна зберігатися в металевій шафі в ємності, яка не б'ється;
пожежні щити комплектуються двома або більше водопінними чи вуглекислотними і одним порошковим вогнегасниками, азбестовим полотном, кошмою, ємністю з водою або ящиком з піском, відром, лопатою;
не дозволяється розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях.
61.4. У постійних місцях проведення вогневих робіт мають бути в наявності:
перелік видів дозволених вогневих робіт (затверджений керівником підприємства);
інструкція з пожежної безпеки;
необхідні плакати з технології проведення вогневих робіт.
61.5. У постійних місцях проведення вогневих робіт, де розміщується не більше 10 зварювальних постів, для кожного з них має бути по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони необхідно огородити щитами з негорючих матеріалів або зберігати у спеціальних прибудовах до майстерні. Балони повинні розміщуватися на відстані 1 м від опалювальних приладів і 5 м - від відкритого вогню.
61.6. Якщо у постійних місцях проведення вогневих робіт розміщується більше ніж 10 постів (зварювальних, різальних), їх необхідно забезпечити централізованим електро- та газопостачанням.
61.7. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися від електромережі, шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів, а у паяльних ламп тиск повинен бути повністю знижений.
Після закінчення робіт усю апаратуру й устаткування має бути вимкнено й прибрано в спеціально відведені приміщення (місця).
61.8. Не допускається постійне зберігання балонів з газом у місцях проведення вогневих робіт. Балони повинні бути захищені від сонячних променів та інших джерел тепла. Запасні й порожні балони повинні зберігатися в провітрюваних прибудовах, виконаних з негорючих матеріалів, або під спеціальним навісом.
61.9. Балони з киснем і ацетиленом для подавання газу у зварювальну майстерню повинні встановлюватися в окремих, ізольованих одне від одного, місцях та відокремлюватись протипожежними перегородками 1-го типу.
61.10. Для запобігання розповсюдженню іскор кожний пост необхідно відокремити постійними або переносними огорожами з негорючих матеріалів.
61.11. Забороняється спільне розташування в приміщеннях балонів з киснем, горючих газів, карбіду кальцію, фарб, масел і жирів.
61.12. У разі встановлення у зварювальній майстерні автоматичних зварювальних установок ширина проходів з усіх боків має становити не менше ніж 2 м.
LXII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт у тимчасових місцях
62.1. Відповідальними за вжиття заходів пожежної безпеки під час виконання тимчасових вогневих робіт є керівники структурних підрозділів, у приміщеннях або на території яких проводяться ці роботи.
62.2. Усі тимчасові вогневі роботи (крім аварійних) повинні проводитися з оформленням наряду-допуску на виконання вогневих робіт встановленої форми (згідно з додатком 4 до НАПБ А.01.001-2004) , в якому мають бути передбачені необхідні заходи пожежної безпеки.
Керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків), зобов'язаний оформити наряд-допуск (згідно з додатком 4 до НАПБ А.01.001-2004) на виконання цих робіт.
Проведення робіт та їх продовження слід погоджувати з ВПО у разі їх сумісного територіального розміщення (станція, залізничний вузол) або керівником ДПД об'єкта, а також із фахівцем з пожежної безпеки підприємства.
Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку, за місцем проведення тимчасових вогневих робіт.
62.3. Під час виконання тимчасових вогневих робіт на пожежонебезпечному обладнанні (мазутні ємності, газопроводи і газорозподільні пункти, маслопроводи і маслогосподарство паротурбінних установок, генераторів і синхронних компенсаторів, бункери з паливом) і у вибухопожежонебезпечних місцях (якщо ці роботи неможливо виконувати на постійних місцях) наряд-допуск має право видавати тільки головний інженер підприємства залізничного транспорту або особа, яка виконує його обов'язки. Наряд-допуск обов'язково погоджується з ВПО у разі їх сумісного територіального розміщення (станція, залізничний вузол) або керівником ДПД об'єкта.
62.4. На інші тимчасові вогневі роботи наряд-допуск видають особи, які мають право на їх видачу.
62.5. Перед виконанням вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях (місцях), в ємностях, колодязях та інших небезпечних спорудах для посилення природної або штучної вентиляції необхідно відчинити додаткові вікна, люки та інші отвори або встановити вентилятори; необхідно також провести аналіз повітря на загазованість за допомогою газоаналізатора. Під час виконання вогневих робіт слід вести контроль за станом повітряного середовища.
62.6. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, слід привести в пожежовибухобезпечний стан до початку цих робіт (видалення пожежовибухонебезпечних речовин та відкладень, відключення діючої комунікації, зниження тиску, спорожнення, промивання, прошпарення та ін.).
62.7. Якщо вогневі роботи передбачається виконувати на висоті, то місце проведення цих робіт повинне бути огороджене й очищене від горючих матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці.
Таблиця
| Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м | 0-2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | понад 10 |
| Мінімальний радіус зони, м | 5 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
62.8. Розміщені в межах зазначених радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення та обладнання, які виконані з горючих матеріалів, необхідно захистити від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими засобами, в разі потреби - полити водою.
62.9. З метою запобігання потраплянню розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами. Двері до суміжних приміщень повинні бути зачинені.
62.10. Електрозварювальні та газорізальні роботи, що проводяться в місцях проходу (проїзду) людей, слід обов'язково огородити щитами заввишки не менше ніж 1,8 м з негорючого матеріалу.
62.11. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі, за потреби полити його водою, а черговий персонал має провести перевірку місця виконання цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення.
Якщо вогневі роботи проводились на трактах паливоподачі, в кабельних спорудах, на складах з горючими матеріалами та в інших пожежовибухонебезпечних місцях, тривалість нагляду за місцем проведення вогневих робіт після їх закінчення збільшується до трьох годин.
LXIII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення електрозварювальних робіт
63.1. Установка для ручного зварювання має бути забезпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчиком величини зварювального струму та захисним пристроєм у первинному ланцюзі.
Однопостові зварювальні двигуни-генератори та трансформатори захищаються запобіжниками лише з боку мережі живлення.
63.2. З'єднання зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів з наступним ізолюванням їх за допомогою гумового шланга. Підключення електропроводів до електродотримача, зварювального виробу та зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтовими з'єднаннями.
Забороняється використовувати оголені проводи або з пошкодженою ізоляцією, а також застосовувати нестандартні запобіжники.
63.3. Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані та в потрібних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.
У разі проведення електрозварювальних робіт, пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають використовуватись механічно міцні шлангові кабелі.
63.4. Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 0,5 м від трубопроводів кисню і не менше ніж 1 м від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів.
63.5. Зворотним провідником, який з'єднує зварювальний виріб із джерелом зварювального струму, можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювальна конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за правилами нагрівання проходження струму.
З'єднання між собою окремих елементів, що використовуються як зворотний провідник, необхідно виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів.
63.6. Використовувати як зворотний провідник внутрішні залізничні шляхи, мережі заземлення чи занулення, а також металеві конструкції будинків, комунікацій та технологічного устаткування забороняється.
63.7. Під час виконання електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварювального виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід.
63.8. Конструкція електротримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
63.9. Електроди, які використовуються під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
У разі заміни електродів їх залишки (недогарки) необхідно класти у спеціальний металевий ящик.
63.10. Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного зварювального обладнання, у зварювальних установках необхідно заземлювати затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
63.11. Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, слід спорудити навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
63.12. Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату (трансформатора, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 75 град.С.
63.13. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляція перевіряється не рідше одного разу на три місяці (у разі автоматичного зварювання під шаром флюсу - один раз на місяць) і повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 0,12 год.
LXIV. Вимоги пожежної безпеки під час проведення газозварювальних (газорізальних) робіт, різання металів з використанням ГР
64.1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розташовувати на відстані не ближче ніж 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрівальних предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше ніж 5 м від балонів з киснем та горючими газами.
У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами "Стороннім вхід заборонено", "Вогненебезпечно", "Не проходити з вогнем".
64.2. Закріплення газопідвідних шлангів, що приєднуються до ніпелів апаратури, пальників, різаків та редукторів, повинно бути надійним. З цією метою треба використовувати спеціальні хомути.
Дозволяється замість хомутів закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким в'язальним дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплятися.
64.3. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.
Відкриті мулові ями необхідно огороджувати, а закриті ями повинні мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
Куріння і використання джерел відкритого вогню в радіусі 10 м від місць зберігання мулу забороняється, на що мають вказувати відповідні написи чи заборонні знаки.
64.4. У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється куріння, використання відкритого вогню та використання інструментів, які під час роботи утворюють іскри.
Вимоги до зберігання карбіду кальцію вказані у пунктах 7.10.4.23, 7.10.4.24 НАПБ А.01.001-2004.
64.5. Балони з газом під час їх зберігання, транспортування та експлуатації повинні бути захищені від сонячних променів та інших джерел тепла.
Балони, що встановлюються у приміщеннях, розташовуються від приладів опалення та печей на відстані не менше ніж 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше ніж 5 м.
Відстань від пальників (по горизонталі) до перепускних рампових (групових) установок має бути не менше ніж 10 м, а до окремих балонів з киснем та горючими газами - не менше ніж 5 м.