Про затвердження Правил безпеки праці на складах палива залізниць

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпеки праці на складах палива залізниць (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати таким, що не застосовується на території України, ОСТ 32.63-84 "ССБТ. Работы на складах твердого топлива железных дорог. Требования безопасности", затверджений Міністерством шляхів сполучення СРСР 19.10.84, з уведенням у дію цих Правил.

3. Наказ увести в дію з 1 вересня 2006 року.

4. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" (Яковенко М.Г.) опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

1.1 Ці Правила поширюються на бази та склади палива (далі - склади палива) залізничного транспорту, на яких проводиться розвантаження, зберігання і навантаження різних видів палива, яке видається користувачам.

Виконання вимог Правил є обов'язковим для всіх працівників складів палива, а також працівників, які тимчасово перебувають на території чи об'єктах складів палива незалежно від того, беруть вони участь у технологічному процесі складу палива чи ні.

1.2 З метою забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання аваріям на них усі об'єкти складів палива повинні бути обстежені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" і на них мають бути складені паспорти.

1.3 Обладнання, застосовуване на складах палива, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

Організація робочих місць повинна відповідати ГОСТ 12.2.061 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам".

1.4 Інструмент та пристрої, які застосовуються на складах палива, повинні відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 "Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 252.

1.5 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

1.6 Організація технологічних процесів повинна відповідати ДНАОП 0.03-1.07-73 "Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання", затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР, 1973 р.

1.7 З урахуванням вимог цих Правил та інших нормативних документів на складі палива для кожного виду роботи або для кожної професії повинні бути розроблені інструкції, що діють на підприємстві, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666.

1.8 Будова, утримання та експлуатація електроустановок повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.2.007.14 "ССБТ. Кабели и кабельная арматура. Требования безопасности", ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272.

1.9 Електричне обладнання, а також обладнання і механізми, які під час експлуатації можуть опиниться під напругою (вище 42 В змінного струму або вище 110 В постійного струму), повинні бути заземлені (занулені) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

1.10 Технологічне обладнання, яке може бути джерелом небезпеки для працівників, поверхні огороджень і інших захисних пристроїв, протипожежний інвентар повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

1.11 Споруди і обладнання, розташовані з порушенням габариту або розташовані так, що знаходитися між ними і рухомим складом небезпечно, повинні мати сигнальне пофарбування відповідно до "Рекомендаций по предупреждающей окраске сооружений и устройств, расположенных в зоне железнодорожных путей", затверджених указівкою Міністерства шляхів сполучення СРСР від 14.06.79 N К-20535.

1.12 Освітленість території і робочих місць повинна відповідати нормам, установленим СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" та НАОП 5.1.11-3.02-91 "Норми штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту", затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 25.04.91.

1.13 У приміщеннях і на території складу палива повинні бути забезпечені протипожежні заходи відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні", затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001), НАПБ В.01.010-97/510 "Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті", затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.97 N 240, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 440/2244 (далі - НАПБ В.01.010-97/510).

1.14 Обладнання для одержання стисненого повітря і повітропроводи повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.13-71 "Правила устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР, 07.12.71.

1.15 Під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, вантажозахоплювальних механізмів та пристроїв необхідно виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.03-02 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 N 409 (далі - ДНАОП 0.00-1.03).

1.16 Деревообробне обладнання, яке використовується на складах палива, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0 "Оборудование деревообрабатывающее. Требование безопасности к конструкции".

1.17 Усі працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями відповідно до СНиП 2.09.04 "Административные и бытовые здания".

1.18 Перед допуском до роботи і в процесі роботи періодично працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511, і пожежної безпеки відповідно до НАПБ Б.02.005-2003 "Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України", затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469.

1.19 Працівники складів палива повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) згідно з НПАОП 5.1.11-3.01-04 "Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України", затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.01.2004 N 12, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.02.2004 за N 169/8768.

1.20 Працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також пов'язані з рухом поїздів, повинні під час прийняття на роботу і періодично в установлені строки проходити медичний огляд.

1.21 Усі працівники складів палива повинні знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, пожежної безпеки на залізничному транспорті, а також інструкції з експлуатації обладнання, пристосувань.

1.22 До виконання робіт на складах палива допускаються особи, які пройшли медичний огляд і визнані придатними до роботи, пройшли навчання, інструктажі з питань охорони праці та перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки і надання першої (долікарської) допомоги при нещасних випадках.

Працівники, які обслуговують електроустановки або виконують роботи в зоні дії контактної мережі, повинні пройти навчання з електробезпеки і мати відповідну групу з електробезпеки.

1.23 Неповнолітні працівники (молодші 18 років) допускаються до робіт, не заборонених для них ДНАОП 0.03-8.07-94 "Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх", затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

1.24 Працівники, які виконують навантажувально-розвантажувальні роботи, пов'язані зі стропуванням вантажів і використанням вантажопідіймальних кранів, повинні пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.

1.25 Перед початком виконання роботи із застосуванням пристроїв, механізмів чи інструменту керівник робіт (бригадир, черговий по складу) разом з робітниками повинен зовнішнім оглядом перевірити їх стан.

1.26 На складах палива необхідно:

бути уважним до сигналів, які подають водії транспортних засобів та машиністи кранів, і забезпечувати їх виконання;

не порушувати вимог заборонних, попереджальних, наказових знаків, написів, сигналізації;

тримати робочі місця в чистоті: сміття, використане ганчір'я тощо прибирати в спеціальні контейнери з кришками;

не захаращувати матеріалами, обладнанням та іншими предметами території складів, особливо проїздів, під'їздів до джерел водопостачання, пожежних водойм, будівель, споруд, проходів у приміщеннях складу, підходів до естакад і засобів пожежогасіння;

тримати в належному стані пожежні джерела води і первинні засоби пожежогасіння (пожежні крани, вогнегасники, протипожежний інвентар тощо);

не допускати використання гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегасників для господарських потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

1.27 Загальне керівництво роботою з охорони праці покладається на роботодавця.

1.28 Заходи з охорони праці повинні передбачати:

організацію і контроль виконання робіт з охорони праці на складі палива;

упровадження механізації, автоматизації, удосконалення робіт на складі палива;

упровадження сучасних засобів з охорони праці і пожежної безпеки: систем попереджальної сигналізації, пристроїв дистанційного управління, протипожежної автоматики;

засобів ізоляції і герметизації джерел пилоутворення, розповсюдження шуму і вібрації та інших шкідливих і небезпечних чинників;

виконання на складах палива вимог санітарно-побутового і медичного обслуговування працівників;

технічне обслуговування і ремонт обладнання, пристроїв, споруд і приміщень баз та складів палива з метою тримання їх у технічно справному стані, який забезпечує безпеку праці;

модернізацію обладнання баз та складів палива з метою поліпшення умов праці;

розробку і впровадження інструкцій з охорони праці, які діють на складі палива для професій і видів робіт;

організацію навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, спеціалістів і робітників складів палива;

упровадження системи оперативного контролю за станом охорони праці на складі палива;

забезпечення працівників складу палива спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з діючими нормами;

проведення атестації робочих місць за умовами праці;

надання працівникам складу палива пільг і компенсацій за роботу з важкими, шкідливими і особливими умовами праці в повному обсязі.

2.1 Територія складу палива повинна бути огороджена та упорядкована. Крім того, територія повинна бути освітлена в темний час доби згідно з вимогами СНиП II-4-79, НАОП 5.1.11-3.02.

2.2 В огородженні території складу палива повинно бути влаштовано не менше двох воріт для в'їзду і виїзду автомобільного транспорту.

2.3 Ширина в'їзних воріт повинна бути не меншою 4,5 м. Стулчасті ворота повинні відчинятися усередину території складу палива.

2.4 Залізничні колії на території складу палива повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854 (далі - ПТЕ залізниць України), і утримуватися згідно з вимогами Інструкції з поточного утримання залізничної колії.

2.5 Сигнали, сигнальні покажчики і знаки на залізничній колії складу палива повинні відповідати вимогам Інструкції з сигналізації на залізницях України (ЦШ-0001), затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 259. Особлива увага повинна приділятися стрілочним покажчикам, граничним стовпчикам, нумерації стрілок.

2.6 Будова рейкової колії залізничного крана повинна відповідати вимогам ПТЕ залізниць України.

Будова і утримання рейкової колії вантажопідіймальних кранів (крім залізничних) повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03.

2.7 На складі палива повинна бути складена схема розташування сигналів, сигнальних покажчиків, знаків на залізничних коліях, затверджена начальником локомотивного депо за узгодженням з начальником станції.

2.8 Дороги, призначені для руху автомобільного транспорту, повинні мати тверде покриття і бути придатними для проїзду в будь-яку пору року незалежно від погоди.

2.9 Ширина проїздів установлюється в залежності від виду транспортних засобів, інтенсивності руху: у разі двостороннього руху - не менше 6 м; у разі одностороннього руху - не менше 3 м.

2.10 У кінці тупикових доріг повинні влаштовуватися площадки для розвороту автомобілів розміром 15х15 м.

2.11 Відстань від краю проїжджої частини автомобільної дороги до елементів конструкцій будівель, споруд, устаткування повинна бути не менше 0,5 м.

2.12 На території складу палива повинні бути визначені проходи для працівників відповідно до технологічних процесів та розташування робочих місць.

Проходи повинні мати тверде покриття і бути позначені знаками "Службовий прохід".

Ширина проходів повинна бути не менше 1 м.

Місця перехрещення службових проходів і доріг для транспортних засобів повинні бути позначені відповідно до Правил дорожнього руху.

Відстань від краю службового проходу до проїжджої частини дороги повинна бути не менше 0,8 м.

2.13 Місця перехрещення доріг для транспортних засобів і службових проходів із залізничними коліями повинні мати тверде покриття або переносні настили на рівні голівок рейок шириною не менше 3 м - для транспортних засобів і не менше 1,5 м - для проходу працівників. Ці місця повинні мати штучне освітлення згідно з вимогами НАОП 5.1.11-3.02.

2.14 На території складу палива повинні бути обладнані і чітко позначені пожежні проїзди до всіх об'єктів.

2.15 Схеми проїздів і службових проходів повинні бути вивішені в установлених місцях складу палива, у тому числі при в'їзді на територію складу палива. Усі працівники повинні бути з ними ознайомлені.

2.16 Проходи і проїзди повинні регулярно очищатися від сміття, снігу, льоду і посипатися піском або дрібним шлаком.

2.17 Залізничні колії на складах палива повинні підтримуватися в справному стані і забезпечувати безпечну експлуатацію їх в усі пори року.

2.18 Місця навантаження і розвантаження палива повинні мати освітлення не менше 15 лк.

2.19 Тупикові розвантажувальні підвищені колії повинні бути обладнані рейковими упорами і мати додаткове огородження гальмовими башмаками, які встановлюють на відстані 5 м перед упорами.

Для піднімання на підвищені колії і спускання з них працівників повинні бути влаштовані сходи з перилами на початку, у кінці підвищеної колії, а також через кожні 100 м по довжині колії.

2.20 Залізничні колії і стрілочні переводи в зимовий період повинні регулярно очищатися від снігу і льоду на відстань не менше 2 м від зовнішньої грані голівки рейки.

2.21 Начальник складу палива повинен не рідше двох разів на рік навесні і восени проводити перевірку наявності і стан знаків безпеки праці, сигналів, сигнальних покажчиків і знаків та вживати заходів до негайного усунення виявлених недоліків.

2.22. Будівлі і споруди складів палива повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (далі - АПС) та автоматичними установками пожежогасіння (далі - АУПГ) відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22 грудня 2010 року N 537.

2.23 Склади палива повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності вогнегасників", затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153, і НАПБ Б.01.008-2004 "Правила експлуатації вогнегасників", затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 N 152, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154.

3.1 Навантажувально-розвантажувальні роботи на складах палива повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", НАОП 5.1.11-1.22-90 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті" (ЦМ-4771), затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90, з додержанням вимог ДНАОП 0.00-1.03.

3.2 Навантаження і розвантаження твердого палива (вугілля, торф, дрова) повинні здійснюватися механізованим способом за допомогою вантажопідіймальних кранів та підіймального транспортного обладнання.

3.3 Навантаження і розвантаження твердого палива з відкритого рухомого складу (піввагони, платформи) залізничним краном повинні виконуватися за сигналами і під наглядом стропальника, який повинен постійно перебувати в полі зору машиніста крана в безпечному місці, з якого добре видно всі операції, які здійснює кран.

3.4 Під час роботи крана стропальник та інші працівники не повинні перебувати під стрілою крана.

Сторонні особи не повинні перебувати в небезпечній зоні під час роботи крана.

3.5 Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені, освітлені й обладнані пожежними гідрантами.

З майданчиків відкритого складування повинен влаштовуватися стік води за межі території складу.

Ґрунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не допускається використовувати для підштабельної основи.

Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків не дозволяється.

3.6 Не дозволяється розміщувати штабелі вугілля і торфу під комунікаціями (газопроводи, лінії електропередач) і над місцями розміщення підземних споруд і комунікацій (тунелі, галереї, трубопроводи, кабелі).

3.7 Вугілля і торф різних марок і видів повинні складуватися в окремі штабелі.

Не дозволяється складувати знов привезене на склад вугілля в старі відвали, які пролежали на складі понад один місяць.

3.8 Відстань між штабелями вугілля повинна бути не менше 1 м при висоті штабеля не більше 3 м і не менше 2 м - при висоті штабеля понад 3 м.

3.9 Підошва штабеля вугілля повинна розміщуватися не ближче 2 м від зовнішньої грані ближньої рейки.

Наземні кагати для зберігання вугілля висотою до 1 м можуть бути розташовані з додержанням габариту 2С.

Не дозволяється розташовувати кагати з обох боків залізничної колії, на якій здійснюється рух маневрових составів.

3.10 Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина основи - 80 м, ширина - 15 м.

Штабелі повинні розміщуватися попарно, з розривами між кожною парою - 4 м і між суміжними парами - не менше 20 м.

Між торцями штабелів повинні влаштовуватися розриви: для кускового торфу - 10 м, для фрезерного торфу - 20 м.

Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи - 200 м, ширина основи - 30 м.

3.11 Під час укладання вугілля і торфу та при їх зберіганні не допускати потрапляння в штабелі відходів деревини, ганчір'я, паперу тощо.

3.12 Під час формування штабеля необхідно уникати розділення вугілля на фракції за розмірами грудок.

3.13 Штабель вугілля слід формувати нарощуванням його висоти шляхом пошарового укладання вугілля одночасно по всій довжині підштабельної площі, формуючи площадку правильної форми з кутом укосу 45 град.

Не дозволяється довгий час зберігати вугілля в купах, не укладаючи його в штабель.

3.14 Під час укладання вугілля в штабель за допомогою грейферного крана необхідно розкривати заповнений грейфер на висоті не більше 2 м над поверхнею штабеля.

3.15 Навантаження і розвантаження вугілля, що змерзлось, або торфобрикетів, які злиплись, здійснюються під керівництвом чергового по складу або бригадира із застосуванням пневматичного інструменту, вібророзпушувачів та інших механізмів.

3.16 Не дозволяється вибирати вугілля із штабеля "підкопом", залишаючи козирки, які загрожують обвалом.

3.17 Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно здійснювати систематичний контроль за їх температурою. З цією метою в штабелі повинні бути вертикально встановлені металеві труби діаметром 25-50 мм у шахматному порядку на відстані 25 м одна від одної.

Нижні кінці труб повинні розташовуватися від підошви штабеля на відстані 1/4 висоти штабеля.

Труби повинні бути пронумеровані.

3.18 Систематично, не рідше одного разу на місяць, необхідно перевіряти температуру палива в штабелі шляхом опускання в трубу термометра на 15-20 хвилин.

Якщо температура зовнішнього повітря нижча від 40 град. С, заміри температури в штабелі роблять кожні 10 днів, якщо температура навколишнього повітря перевищує 40 град. С, температуру в штабелі необхідно контролювати щоденно.

Результати контрольних замірів температури в кожній трубі повинні заноситися до Журналу контролю температури палива.

Небезпечним осередком щодо самонагрівання та самозаймання палива вважається місце всередині штабеля, де температура підвищилась до 60 град. С і вище.

3.19 Якщо температура палива перевищує 60 град. С, необхідно ущільнити штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити розігріте вугілля (торф), негайно засипати місце, що звільнилось, свіжим вугіллям (торфом) і ущільнити його.

3.20 Видалене зі штабеля розігріте вугілля охолоджується шляхом розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження дозволяється закладка такого вугілля в штабель. Воно має бути використане в першу чергу.

3.21 Не дозволяється приймати на склад паливо (вугілля, торф) з осередком самозаймання.

3.22 Не дозволяється гасити або охолоджувати вугілля водою безпосередньо в штабелях.

Вугілля, яке зайнялося, необхідно гасити водою тільки після видалення його із штабеля.

3.23 Якщо виявлено займання брикетованого торфу в штабелях, необхідно осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торф'яною масою, після чого розібрати вражену частину штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити сирим торфом і ущільнити.

3.24 Після розвантаження палива з піввагона зачищати піввагон від залишків вантажу необхідно з відведеною стрілою крана.

3.25 Для розвантаження вугілля із піввагонів люки необхідно відчиняти за допомогою спеціальних пристроїв, які дозволяють працівникові перебувати під час цієї операції на безпечній відстані. Після розвантаження вугілля люки піввагонів зачиняються за допомогою спеціальних люкопідйомників або інших пристроїв.

Якщо для розвантаження піввагони встановлені на підвищених коліях, розташованих на висоті більше 2,5 м, люки необхідно відчиняти, перебуваючи на спеціальних містках.

3.26 Перед відчиненням люків піввагонів, установлених для розвантаження вугілля на підвищених коліях, необхідно впевнитися в тому, що на робочому місці відсутні сторонні предмети, які заважають вільному пересуванню працівників, а також у тому, що запори люків у справному стані і виключають довільне відчинення люків.

3.27 Відкривати люки піввагонів слід послідовно з обох боків піввагона від однієї торцевої стіни піввагона до другої. Працівники при цьому повинні бути позаду люка, що відкривається.

3.28 Не дозволяється відкривати люки, якщо в піввагоні є люди.

3.29 Відкривати люки піввагонів необхідно в такій послідовності:

за допомогою ножиць для різки дроту звільняють запобіжні сектори від закруток з дроту;

штангою по черзі "відбивають" запобіжні сектори одного запірного крюка, а потім другого. При цьому робітник повинен стояти на рівній площадці з твердим покриттям з боку від люка, який відкривається, на відстані 1 м;

штангою по черзі "відбивають" запорні крюки - спочатку дальній від працівника, а потім ближній.

У такому самому порядку відкривають усі наступні люки піввагона.

3.30 Під час відкривання люків працівники повинні застосовувати захисні окуляри.

3.31 Для спускання у піввагон для зачищення від залишків вантажу і виходу з піввагона необхідно застосовувати драбини.

3.32 Якщо вугілля "зависло" в бункері, його проштовхують за допомогою спеціальної штанги.

Для спускання у бункер необхідно застосовувати драбину.

Робота в бункері повинна виконуватися групою не менше трьох працівників із застосуванням лямкового запобіжного пояса з мотузкою.

3.33 Під час формування штабелів палива (вугілля, торф, дрова) необхідно забезпечити додержання габариту наближення споруд.

Основи штабелів повинні розташовуватися не ближче 2,0 м від зовнішньої грані голівки найближчої до штабеля рейки при висоті штабеля до 1,2 м і не ближче 2,5 м при більшій висоті штабеля.

3.34 Навантажувально-розвантажувальні роботи в разі формування штабелів дров повинні виконуватися за допомогою вантажопідіймальних механізмів, оснащених механічними колодозахватами (щелеповими лісозахватами), саморозчіплювальними стропами та іншими пристосуваннями, які забезпечують безпечне виконання робіт.

3.35 Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт уручну необхідно проводити групою не менше двох працівників.

3.36 Перед укладанням дров площадка під штабель повинна бути очищена від снігу, кори, трісок, старої деревини, сміття і ущільнена.

У разі великих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.

3.37 Лісоматеріали повинні складуватися за розробленими й узгодженими з відомчою пожежною охороною технологічними картами.

3.38 Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.

3.39 Штабелі шпал не повинні перевищувати за довжиною та шириною довжину шпали, а за висотою - 4 м.

Штабелі повинні формуватися в групи.

Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 при граничній довжині групи - 50 м і за ширини - 15 м.

Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 2,5 м.

3.40 До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ.

Не дозволяється складати лісоматеріали, устаткування тощо в протипожежних розривах між штабелями.

Не дозволяється розташовувати пакети лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел.

Тепловози, що заїжджають на територію складу палива, повинні бути обладнані іскрогасниками.

3.41 Під час формування штабелів дров необхідно дотримуватися таких вимог:

колоди і прокладки слід укладати симетрично до поздовжньої осі штабеля;

відстань між прокладками за шириною штабеля повинна бути на 0,5 м менша від довжини найкоротших колод;

міжрядкові прокладки за висотою штабеля слід розташовувати в одній вертикальній площині;

кінці прокладок, які укладаються вздовж штабеля в одну нитку, повинні перекриватися не менше ніж на 1 м;

прокладки необхідно прирубувати до колод у ряду, щоб забезпечити по змозі більш повне взаємне прилягання їх;

глибина зарубок не повинна перевищувати 1/3 товщини прокладок;

висота шарів колод між прокладками для ялини та інших порід деревини з шорсткою міцною корою повинна бути не більше 1,2 м; для сосни та інших порід з гладкою неміцною корою - не більше 0,9 м; для колод змішаних порід - не більше 0,9 м;

для прокладок у нижній половині штабеля слід використовувати колоди із здоровою деревиною товщиною не менше 0,18 м;

мінімальна довжина штабелів повинна бути не менше трикратної її висоти;

найбільша висота безпрокладкових (щільних) штабелів не повинна перевищувати 8 м;

крайні колоди в кінцях штабелів повинні закочуватися в гнізда, вирубані на кінцях прокладок, глибиною не більше половини їх товщини.

3.42 У кінці штабелів повинні бути спеціальні пристосування, які унеможливлюють довільне розкочування колод (підпорні стойки, зв'язувальні прокладки тощо). Якщо такі пристосування відсутні, у кінці штабеля повинен бути передбачений ухил 30-35 град.

3.43 Розвантаження лісоматеріалів із піввагона і навантаження їх на автомобілі кранами, оснащеними гнучкими стропами, повинно проводитися бригадою у складі машиніста крана (кранівника) і чотирьох стропальників.

3.44 Перед початком розвантаження круглого лісу особа, відповідальна за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами, зобов'язана оглянути стан кожного піввагона або платформи, звернувши особливу увагу на положення "шапки", стан кріплень і дати вказівку щодо порядку розвантаження.

3.45 Допускається проводити розвантаження "шапки" за один прийом, якщо маса "шапки" не перевищує вантажопідіймальності крана.

Стропування "шапки" проводиться за скоби напівжорсткого стропа або під "шапку" повинні підводитися з обох кінців "шапки" гнучкі стропи із сталевих канатів.

Дротове ув'язування в цьому випадку повинно зніматися спеціальними ножицями на землі після розвантаження "шапки".

3.46 Під час розвантаження "шапки" у кілька прийомів дротове ув'язування знімається на піввагоні після попереднього установлення спеціальних стійок висотою на 0,3 м вище "шапки".

3.47 Перед розвантаженням або навантаженням обмерзлих лісоматеріалів пачки вантажу за всім контуром у місцях стропування повинні бути очищені від льоду.

3.48 Не дозволяється перебувати працівникам у зоні можливого падіння вантажу під час відкривання бортів платформи, зрізання зв'язувального дроту, знімання стійок.

3.49 Не дозволяється транспортувати пакети лісоматеріалів краном, якщо окремі шпали, колоди тощо захоплені тільки одним стропом, а також у разі нерівномірного натягу стропів.

3.50 Розвантажувати або навантажувати бочки і ящики з пластичними мастилами з критих вагонів необхідно за допомогою навантажувачів. У виняткових випадках допускається переміщати ящики вручну із застосуванням засобів малої механізації, а бочок - шляхом перекочування з використанням похилих площин (лат) і канатів.

3.51 Бочки перекочують по горизонтальній поверхні "від себе", не допускаючи сильного розгону їх.

Бочки вагою до 35 кг дозволяється навантажувати і розвантажувати без застосування канатів.

Під час перекочування бочок працівники повинні перебувати з боків від бочки, яку перекочують.

3.52 Ящики і бочки повинні складуватися стійкими штабелями. Бочки повинні складуватися пробками або кришками догори.

3.53 Висота штабелів, які складуються вручну, повинна бути не більше 3 м, а в разі складування за допомогою навантажувачів піддони складуються в 2-4 яруси.

Під час укладання бочок у другий і третій яруси між ними необхідно застосовувати прокладки з дощок.

Крайні бочки закріплюють від розкочування клинками з обох боків кожного яруса. Між штабелями повинні бути забезпечені проходи шириною не менше 1 м і проїзди для навантажувачів шириною 3 м.

3.54 Дерев'яні бочки з пластичними мастилами ємністю 200 куб. дм установлюють у залізничних вагонах у два яруси, а бочки меншої ємності - у три яруси. Бочки встановлюють на торець, пробками і кришками догори.

Бочки ємністю до 100 куб. дм у вагонах установлюють на торець. Між ярусами бочок роблять настил із дощок.

3.55 Під час навантаження на автомобілі бочки установлюють на торець.

3.56 Для в'їзду навантажувача у вагон між рампою складу і відчиненим дверним отвором вагона повинні встановлюватися спеціальні настили (містки).

3.57 Швидкість руху навантажувача на рампі складу не повинна перевищувати 3 км/год.

3.58 Не дозволяється відчиняти і зачиняти двері вагонів за допомогою навантажувачів.

3.59 Установлювати вантажопідіймальний кран на відстані ближче 40 м від крайнього проводу повітряної лінії електропередачі дозволяється тільки за наявності наряду-допуску, яким визначаються безпечні умови роботи.

Роботи можуть проводитися тільки під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

Порядок видачі наряду-допуску встановлюється наказом по депо, якому підпорядкований склад палива.

3.60 Не дозволяється виконувати роботи вантажопідіймальними кранами на електрифікованих коліях без попереднього зняття напруги і заземлення дільниці контактної мережі в зоні роботи крана. Знімати напругу і заземлювати контактну мережу необхідно з дотриманням вимог ДНАОП 5.1.11-1.48-00 "Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 N 120, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за N 340/4561 (далі - ДНАОП 5.1.11-1.48).

3.61 У разі роботи вантажопідіймальних кранів на коліях, сусідніх з електрифікованими, або на коліях, поряд з якими розміщені проводи освітлювальної мережі, необхідно вжити заходів, щоб частини крана або вантажу, який він переміщує, не наближалися ближче 2 м до проводів освітлювальної мережі, контактного проводу чи іншої частини контактної мережі, які перебувають під напругою.

У разі неможливості виконання цієї вимоги роботи необхідно виконувати тільки із зняттям напруги і заземленням лінії електропередачі чи контактної мережі відповідно до ДНАОП 0.00-1.21 та ДНАОП 5.1.11-1.48.

Під час виконання роботи вантажопідіймальним краном на пневмоходу в охоронній зоні лінії електропередачі корпус крана повинен заземлюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21.

4.1 Заготовлення дров на складах палива повинно бути механізовано.

4.2 Для розпилювання лісоматеріалів або шпал на дрова застосовуються кругопиляльні верстати для поздовжнього та поперечного розпилювання деревини або маятникові пили.

Для розколювання дров застосовуються дровокольні верстати.

4.3 Обладнання, яке застосовується для заготівлі дров, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0.

4.4 Для обслуговування деревообробного обладнання повинні призначатися спеціально підготовлені працівники, які знають конструкцію обладнання, пройшли перевірку знань з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12.

4.5 Кругопиляльний верстат повинен бути обладнаний спеціальним гальмом, яке зупиняє пиляльний диск після вимкнення електродвигуна протягом 2-6 сек.

4.6 Пиляльний диск повинен бути відбалансований і не мати тріщин та виламаних зубів.

4.7 Кругопиляльний верстат повинен бути обладнаний розклинювальним ножем і мати кнопку аварійної зупинки.

4.8 З метою запобігання засмічуванню території та дотримання вимог пожежної безпеки пиляльний верстат повинен бути обладнаний аспірацією. Видалення тирси повинно бути механізовано.

4.9 Електрообладнання повинне бути заземлене або мати занулення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030 і ГОСТ 12.2.007.0.

4.10 Усі верстати з електроприводом повинні мати нульовий захист.

4.11 Для розпилювання колод на дрова дозволяється застосовувати бензомоторні пили.

4.12 Під час розпилювання деревини бензомоторною пилою необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки: роботи бензомоторною пилою виконувати на спеціально виділеній площадці, віддаленій від штабелів лісоматеріалів і вугілля не менше ніж на 20 м, а від резервуарів з легкозаймистими речовинами - не менше ніж на 50 м.

4.13 Під час роботи бензопилою не дозволяється:

заправляти паливно-мастильними матеріалами під час роботи двигуна;

використовувати як паливо етильований бензин;

проводити дрібний ремонт, замінювати пиляльний ланцюг або регулювати його під час роботи двигуна;

повертати редуктор під час зміни площини пиляння (горизонтальну на вертикальну і навпаки);

переступати через працюючий ланцюг пили;

розпилювати колоди, які знаходяться в нестійкому положенні.

4.14 Після закінчення роботи паливо необхідно зливати з паливного бака і зберігати окремо.

Не дозволяється зберігати бензопилу в приміщенні з паливом у паливному баці.

5.1 Відкриті склади легкозаймистих речовин (далі - ЛЗР) та горючих речовин (далі - ГР) слід розміщувати на майданчиках, які мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель та населених пунктів.

Відстань від ЛЗР та ГР до будівель і споруд повинна відповідати вимогам будівельних норм ВБН В.2.2-58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа", затверджених наказом Держкомнафтогаз України від 18.03.94 N 133 (далі - ВБН В.2.2-58.1).

5.2 Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання ЛЗР і ГР повинні мати навкруги облаштування, яке перешкоджає розтіканню рідин у разі аварії.

Земляне обвалування у верхній частині повинно бути не менше 0,5 м завширшки.

5.3 Обвалування резервуарів необхідно вимощувати такої висоти, щоб воно вміщувало об'єм, який дорівнює номінальному об'єму найбільшого резервуара, що знаходиться в цьому обвалуванні, і було на 0,2 м вище рівня розлитої рідини.

Відстань від стінок резервуарів до нижньої крайки внутрішніх схилів обвалування або до огороджувальних стін має бути не менше 3 м.

5.4 Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.

5.5 Обвалування, їх перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися в справному стані.

Майданчики всередині обвалування повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском.

Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно прибирати, а місця, де розлиті нафтопродукти, необхідно посипати піском.

5.6 Територія резервуарних парків, насосних станцій для перекачування ЛЗР та ГР повинна бути обгороджена огорожею з негорючих матеріалів заввишки не менше 2 м.

5.7 Наземні резервуари мають бути пофарбовані сріблястою фарбою для запобігання дії сонячного проміння.

5.8 На кожний резервуар повинна бути складена технологічна карта, у якій вказуються: номер резервуара за технологічною схемою, об'єм резервуара в куб. м, висота резервуара в м; базова висота резервуара в м; максимальний рівень продукту в резервуарі в см; мінімальний рівень продукту в резервуарі в см; тип і кількість дихальних клапанів; максимальна продуктивність наповнення і спорожнення резервуара в куб. м/год; максимально і мінімально допустимі висоти рівня при включених підігрівачах у см; висотний трафарет у см.

5.9 У процесі експлуатації резервуарів необхідно постійно контролювати стан дихальних клапанів та вогнезагороджувачів. У разі температури навколишнього повітря вище нуля перевірки проводяться не рідше одного разу на місяць, а за температури нижче від нуля - не рідше 1 разу на 10 днів.

5.10 Під час огляду резервуарів, відбирання проб або виконання замірів рівня рідини слід застосовувати пристосування, які виключають іскроутворення в разі ударів.

Люки, що служать для замірювання рівня та відбору проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу, яке виключає іскроутворення.

5.11 Підігрівають в'язкі та застиглі нафтопродукти в резервуарах за умови рівня рідини над підігрівачами не менше 0,5 м.

5.12 У разі появи тріщин у швах, у металі стінок або дна резервуар має бути негайно спорожнений.

Ремонт резервуарів проводиться за затвердженим проектом лише після повного звільнення резервуара від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з резервуара проб повітря та аналізу їх на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

Перед ремонтом резервуара необхідно всі засувки на сусідніх резервуарах накрити повстю, просоченою антипіреном (улітку - водою).

Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розташовувати на відстані не менше 50 м від діючих резервуарів згідно з НАПБ А.01.001.

5.13 Подавати залізничні цистерни під естакаду для зливання або наливання нафтопродуктів, а також відводити їх від естакади необхідно плавно, без поштовхів та ривків.

Не дозволяється гальмувати залізничні цистерни металевими гальмівними башмаками на території зливно-наливних естакад. З цією метою необхідно застосовувати дерев'яні клиноподібні підкладки.

5.14 Тепловози, які подають залізничні цистерни під зливно-наливну естакаду, повинні бути обладнані іскрогасниками.

5.15 Під час огляду цистерн і резервуарів, заміру рівня рідини в резервуарі та при відборі проб необхідно застосовувати для освітлення акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

Вмикати та вимикати ліхтарі дозволяється на відстані не менше 10 м від місця огляду (від резервуара, цистерни).

5.16 Для переходу зі зливної естакади на котел цистерни естакада повинна бути облаштована спеціальними відкидними перехідними площадками.

5.17 Стаціонарне освітлення на зливній естакаді повинно бути у вибухобезпечному виконанні.

5.18 Територію, приміщення складу рідкого палива, місця зливання та наливання дизельного пального і мастил, екіпірування тепловозів необхідно підтримувати в чистоті, розлиті горючі рідини необхідно негайно прибирати, а місця розливання засипати піском.

5.19 У пунктах видачі дизельного палива забруднене паливо із відстійників паливних баків тепловозів, дизель-поїздів слід зливати тільки в спеціальні резервуари.

5.20 Зливно-паливні пристрої, трубопроводи, стояки та арматура повинні регулярно оглядатися. Виявлені несправності та витікання слід негайно усувати, а в разі неможливості усунення - відключити несправні елементи.

5.21 Рукави для зливу повинні бути облаштовані наконечниками з матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення.

Залізничні колії, зливні естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів та зливних пістолетів мають бути заземлені.

Опір заземлювальних пристроїв слід вимірювати не рідше одного разу на рік згідно з вимогами "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84.

5.22 Резервуарний парк складу палива повинен мати блискавкозахист, виконаний за проектом згідно з вимогами ВБН В.2.2-58.1.

5.23 Зливно-паливні естакади повинні бути обладнані драбинами з негорючих матеріалів, які розміщуються в торцях естакади.

Драбини повинні мати ширину не менше 0,7 м і ухил не більше 45 град.

Естакади повинні бути обладнані площадками обслуговування, з яких виконується приєднання зливно-паливних пристроїв до цистерн.