• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті

Міністерство транспорту та звязку України  | Наказ, Правила від 21.12.2009 № 1322
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 21.12.2009
  • Номер: 1322
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 21.12.2009
  • Номер: 1322
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами, а також карбіду кальцію, фарб, мастил, жирів забороняється.
64.6. До місця зварювальних робіт балони з газом доставляються на спеціальних візках, ношах, санчатах.
Вимоги до порожніх балонів з-під кисню і горючих газів під час їх транспортування такі самі, як і до наповнених.
64.7. Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:
відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;
допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям;
переносити балони на плечах та руках;
зберігати й транспортувати балони з газом без нагвинчених на їх горловини запобіжних ковпаків;
працювати від одного водяного затвора двом і більше зварювальникам;
завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в горловину апарата за допомогою залізних предметів, а також працювати на карбідному пилові;
здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;
користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу особи, яка видала наряд-допуск на виконання робіт);
перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;
переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;
форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
використовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.
64.8. Під час роботи на бензогасорізах робоче місце організовується як і для зварювальних робіт. Особливу увагу слід звертати на запобігання розливанню та правильність зберігання пального, дотримання режиму різання.
64.9. На місці проведення бензогасорізальних робіт дозволяється зберігати запас пального у кількості не більше змінної потреби. Пальне необхідно зберігати у справній, негорючій, спеціальній тарі, що не б'ється та щільно закривається, на відстані не менше ніж 10 м від місця проведення вогневих робіт.
64.10. Бачок для пального повинен бути справним та герметичним. Бачки, не випробувані (щорічно) на витримування тиску води в 1 МПа, які мають витікання горючої суміші та несправний насос чи манометр, до експлуатації не допускаються.
64.11. Перед початком робіт необхідно пильно перевіряти справність усієї арматури бензогасоріза, щільність з'єднань шлангів на ніпелях, справність різьби в накидних гайках та головках.
64.12. Бачок з пальним повинен розміщуватися на відстані не ближче ніж 5 м від балонів з киснем, від джерела відкритого вогню і від робочого місця різальника так, щоб на нього не потрапляли полум'я та іскри під час роботи.
64.13. Під час виконання бензогасорізальних робіт забороняється:
проводити різання, якщо тиск повітря у бачку з пальним перевищує робочий тиск кисню в різаку;
перегрівати випарник різака до вишневого кольору, а також підвішувати його вертикально, головкою вгору;
затискати, перекручувати чи заломлювати шланги, які подають кисень або пальне до різака;
використовувати кисневі шланги для підведення бензину чи гасу до різака і навпаки;
використовувати пальне зі сторонніми домішками та водою;
заповнювати бачок пальним більше ніж на 3/4 його об'єму;
розігрівати випарник різака шляхом запалювання налитої на робочому місці ЛЗР або ГР;
перевозити бачок з ЛЗР та ГР разом з кисневим балоном на одному візку.
LXV. Вимоги пожежної безпеки під час проведення робіт з паяльними лампами
65.1. Робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинне бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, які розміщуються на відстані менше ніж 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою.
65.2. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не менше одного разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не менше одного разу на рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
65.3. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску.
65.4. Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цієї мети місцях.
65.5. З метою уникнення загрози вибуху паяльної лампи забороняється:
застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину з гасом;
підвищувати тиск у бачку лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий рівень, вказаний у паспорті;
заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об'єму бачка;
відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, якщо лампа горить або ще не охолола;
ремонтувати лампу, а також виливати з неї пальне чи заправляти її пальним поблизу відкритого вогню.
LXVI. Вимоги пожежної безпеки під час проведення розігрівання (варіння) бітумів та смол
66.1. Розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно здійснювати у спеціальних котлах, які повинні бути справними і мати кришки з негорючих матеріалів, які щільно закриваються.
Заповнювати котли дозволяється не більше ніж на 3/4 їх об'єму. Завантажений у котел наповнювач має бути сухим.
66.2. Щоб уникнути виливання мастики в топку та її загорання, котел необхідно встановлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50-60 мм вище протилежного. Топковий отвір котла повинен бути обладнаний відкидним козирком з негорючого матеріалу.
Топки котлів після закінчення роботи необхідно погасити й залити водою.
66.3. Місце розігрівання (варіння) бітумів та смол слід обносити валом або бортиком з негорючого матеріалу заввишки не менше ніж 0,3 м.
66.4. Місця розігрівання (варіння) бітуму (смол) необхідно забезпечити ящиками із сухим піском ємністю 0,5 куб.м, лопатою та не менше ніж двома вогнегасниками.
66.5. Під час роботи пересувних котлів на зрідженому газі газові балони в кількості не більше двох повинні розміщуватися у вентильованих замкнених шафах, виготовлених з негорючих матеріалів, на відстані не менше ніж 20 м від котлів, які працюють.
66.6. У разі розміщення бітумного котла просто неба над ним необхідно встановлювати навіс із негорючих матеріалів.
66.7. Котли допускається встановлювати групами, але не більше ніж по три котли в кожній.
Відстань між групами котлів має становити не менше ніж 9 м.
66.8. Місце розігрівання (варіння) бітумів (смол) має розміщуватися на спеціально відведених майданчиках на відстані:
від будинків та споруд IV, IVа, V ступенів вогнестійкості - не менше ніж 30 м;
від будинків та споруд III, IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості - не менше ніж 20 м;
від будинків та споруд I і II ступенів вогнестійкості - не менше ніж 10 м.
66.9. Забороняється розміщувати бітумні котли на покрівлях будинків, споруд та в горищних приміщеннях.
66.10. Підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у бачках з електропідігрівом. Забороняється використовувати для підігрівання прилади з відкритим вогнем.
66.11. Постачання горючої бітумної мастики на робочі місця має здійснюватися:
у спеціальних металевих бочках, що мають форму конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що не допускають відкривання у разі падіння бачка;
насосом по сталевому трубопроводу, закріпленому на вертикальних ділянках до будівельної конструкції; на горизонтальних ділянках дозволяється подавання мастики через термотривкий шланг, у місці з'єднання шланга зі сталевою трубою повинен надягатися запобіжний футляр завдовжки 0,4-0,5 м (з брезенту або інших щільних матеріалів).
Після наповнення резервуара установки для нанесення мастики повинно бути проведене відкачування мастики з трубопроводу.
66.12. Не дозволяється:
залишати котли без нагляду в процесі розігрівання (варіння);
продовжувати топити котли з бітумами (смолами), у разі появи витікання необхідно негайно припинити опалення, очистити котел та відремонтувати або замінити його.
LXVII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення фарбувальних робіт
67.1. До роботи з горючими речовинами та матеріалами (рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять вогненебезпечні речовини, тощо) допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до НАПБ Б.02.005-2003.
67.2. У разі використання імпортних речовин і матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що даються на виконання робіт.
Не дозволяється використовувати речовини та матеріали, які не мають характеристик пожежної небезпеки, а також вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.
67.3. Установки й пристосування для фарбування повинні бути справними і забезпечувати необхідну герметичність обладнання в умовах нормального тиску і режиму роботи.
67.4. Наливання лаків і фарб виконується за допомогою засобів малої механізації. Розлиті фарбувальні матеріали необхідно негайно прибирати.
Ємності з лакофарбувальними матеріалами повинні мати об'єм, що забезпечує змінну потребу. Порожню тару з-під лакофарбувальних матеріалів необхідно прибирати в міру її звільнення та після закінчення зміни.
67.5. Фарбувальні роботи, які передбачено проводити у всьому приміщенні, слід починати з найвіддаленішої від основного евакуаційного виходу дільниці.
67.6. Забороняється починати фарбувальні роботи, якщо в зоні ближче ніж 20 м виконуються ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню. За потреби проведення фарбування слід вимагати припинення вогненебезпечних робіт.
67.7. Забороняється проводити фарбувальні роботи, якщо відсутні чи несправні первинні засоби пожежогасіння.
Забороняється фарбування технологічного обладнання під час його гідравлічного випробування, у тому числі в зоні випробування трубопроводів цього обладнання.
67.8. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), які виділяють вибухонебезпечні пари, мають бути забезпечені природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Кратність повітрообміну для безпечного ведення робіт повинна визначатися проектом виконання робіт згідно з розрахунками. У цих приміщеннях заборонено виконувати роботи, пов'язані з використанням вогню або такі, що викликають іскроутворення.
67.9. Внутрішні поверхні стін приміщень для постійних фарбувальних робіт повинні бути облицьовані негорючим матеріалом заввишки не менше ніж 2 м, щоб полегшити очищення від забруднень.
Такі приміщення мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів з фарбувальних камер, ванн занурення, постів ручного фарбування сушильних камер тощо.
Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, якщо відключено системи вентиляції. Слід передбачати захисне блокування, яке унеможливлює подавання матеріалів (або стисненого повітря) до розпилювальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.
67.10. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць фарбувального та сушильного обладнання слід використовувати у вибухобезпечному виконанні.
67.11. На ґратах фарбувальних та сушильних камер, а також дільниць безкамерного фарбування необхідно обладнати автоматичні установки пожежогасіння.
LXVIII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення будівельно-монтажних робіт
68.1. Відповідальним за пожежну безпеку об'єктів, що будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, та будівельних майданчиків, за своєчасне виконання протипожежних заходів та забезпечення засобами пожежогасіння, організацію пожежної охорони та роботу добровільних протипожежних формувань є керівник робіт від генпідрядної будівельної організації або особа, яка його заміщає.
Відповідальними за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, наявність та справне утримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів є призначені наказом керівники робіт на цих ділянках.
68.2. Відповідальними за дотримання і виконання заходів пожежної безпеки під час виконання робіт субпідрядними організаціями є керівники робіт цих організацій та керівники окремих дільниць.
Відповідальними за пожежну безпеку побутових, допоміжних та підсобних приміщень є посадові особи, яким підпорядковані вказані приміщення.
68.3. Відповідальними за повноту та якість розроблення вимог пожежної безпеки в проектах організації будівництва та виконання робіт є автори-розробники.
68.4. Під час реконструкції, розширення, технічного переоснащення та капітального ремонту об'єктів (приміщень, дільниць тощо) без зупинки технологічного процесу, а також у разі введення в експлуатацію нових об'єктів відповідальними за забезпечення заходів щодо пожежної безпеки, крім осіб, вказаних у пунктах 68.1 і 68.2 розділу LXVIII, є також керівники об'єктів, на території або у приміщеннях яких здійснюються зазначені роботи.
68.5. Реконструкція, технічне переоснащення та будівництво об'єктів, що здійснюються іноземними фірмами, повинні відповідати чинному законодавству.
68.6. Керівники робіт зобов'язані:
організувати вивчення та забезпечити контроль за виконанням на споруджуваних об'єктах цих Правил, а також протипожежних заходів, робочих проектів, у тому числі проектів організації та виконання робіт працівниками, зайнятими на будівництві;
забезпечити проведення з працівниками на будівництві спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки;
установити на об'єктах, що споруджуються, режим куріння, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів;
організувати ознайомлення працівників, зайнятих на будівництві, з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах;
здійснювати заходи щодо забезпечення об'єктів пожежною технікою та обладнанням, засобами зв'язку, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, а також первинними засобами пожежогасіння;
утримувати в справному стані та постійній готовності засоби пожежогасіння, сигналізації та зв'язку;
не допускати ведення будівельно-монтажних робіт, якщо не забезпечено протипожежне водопостачання доріг, під'їздів та зв'язку;
призначати осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, справність інженерних протипожежних систем та установок;
не приступати до проведення будівельно-монтажних робіт за проектно-кошторисною документацією, яка не отримала позитивного експертного висновку в органах ДПН на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки;
не допускати будівництво об'єктів з відхиленнями від проектної документації.
68.7. Особи, відповідальні за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, зобов'язані:
забезпечити дотримання на підпорядкованих їм ділянках встановленого протипожежного режиму всіма працівниками;
знати пожежну небезпеку своєї ділянки;
своєчасно та якісно виконувати протипожежні заходи, передбачені проектами й цими Правилами;
забезпечити пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення, теплогенерувальних установок, електромереж та електроустановок, уживати негайних заходів для усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;
забезпечити справне утримання та постійну готовність засобів пожежогасіння, навчити працівників правил застосування вказаних засобів;
щодня після закінчення роботи перевіряти протипожежний стан дільниці, відключення електромережі та обладнання, не допускати перебування працівників та інших осіб, які закінчили роботу, в побутових і допоміжних приміщеннях у вечірній та нічний час.
68.8. Розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва повинно відповідати затвердженому в установленому порядку будгенплану.
Не дозволяється розміщувати споруди на території будівництва з відхиленням від чинних норм, правил та затвердженого генплану.
Споруджувані будинки, тимчасові споруди, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння.
68.9. На кожному тимчасовому будинку та споруді необхідно вивішувати таблички, на яких зазначено їх призначення, інвентарний номер, прізвище особи, відповідальної за їх експлуатацію та протипожежний стан.
68.10. До всіх споруд, що будуються, та допоміжних споруд, у тому числі й тимчасових місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування, має бути забезпечено вільний під'їзд. Улаштування під'їздів та доріг до будинків, що зводяться, необхідно завершити до початку основних будівельних робіт. Уздовж будинків завширшки понад 18 м проїзди повинні бути з двох поздовжніх боків, а понад 100 м - з усіх боків будинку. Відстань від краю проїжджої частини до стін будинків та споруд не повинна перевищувати 25 м.
68.11. Площа, зайнята під відкриті склади горючих матеріалів, а також виробничі, складські та допоміжні будинки з горючих і важкогорючих матеріалів мають бути очищені від сухої трави, кори та трісок.
У разі зберігання на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів (лісопиломатеріали, толь, руберойд тощо), виробів, конструкцій з горючих матеріалів, а також обладнання в горючій упаковці вони повинні розміщуватися у штабелях чи групами площею не більше ніж 100 кв.м. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будинків і споруд, що будуються, та підсобних будинків і споруд має становити не менше ніж 24 м.
Круглий ліс слід укладати у штабелі не більше ніж 1,5 м заввишки з уміщенням між рядами упорів, що перешкоджають розкочуванню колод, а пиломатеріали - у штабелі заввишки не більше половини ширини штабеля в разі рядового укладання та не більше ширини штабеля в разі укладання в клітки.
Протипожежні розриви від навісів та будок підйомників з негорючих матеріалів, пересувних розчиномішалок та інших будівельних машин до будинку, який споруджується (або ремонтується), не нормуються, а приймаються за умовами експлуатації.
У будинках, що споруджуються, дозволяється розташовувати адміністративно-побутові приміщення будівельних організацій, тимчасові комори для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерні з їх переробки.
Розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будинках, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями й панелями з горючими полімерними утеплювачами забороняється.
Негашене вапно необхідно зберігати в закритих, окремо розташованих складських приміщеннях. Підлога цих приміщень повинна бути піднята над рівнем землі не менше ніж на 0,2 м. Під час зберігання негашеного вапна слід передбачати заходи, що запобігають потраплянню на нього вологи та води.
Ями для гасіння вапна дозволяється розміщувати на відстані не менше ніж 5 м від складу його зберігання та не менше ніж 15 м від інших будинків і споруд.
68.12. Горючі будівельні відходи (обрізки лісоматеріалів, тріски, кора, стружка, тирса та ін.) необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт та територій будівництва у спеціально відведені місця.
68.13. У разі реконструкції, розширення, технічного переоснащення, капітального ремонту та введення об'єктів у експлуатацію чергами частина, що будується (ремонтується), повинна бути відділена від діючої протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу. При цьому не повинні порушуватися умови безпечної евакуації людей з частин будинків і споруд.
У разі неможливості виконати зазначену вимогу власник об'єкта спільно з будівельно-монтажною організацією повинен розробити відповідні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, які мають бути погоджені з органами державного пожежного нагляду.
Під час зведення будинків, що мають три поверхи і більше, сходи слід монтувати одночасно з улаштуванням сходової клітки.
Застосовувати у сходових клітках дерев'яні драбини дозволяється лише в будинках не вище двох поверхів.
Дозволяється на період будівництва накривати негорючі сходини горючими матеріалами (для захисту від пошкоджень).
Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й огорожі на дахах будинків, що зводяться, повинні встановлюватися одразу ж після монтажу несучих конструкцій.
Якщо будинок, що зводиться, має три поверхи і більше, слід застосовувати металеві риштовання.
Будівельні риштовання споруд на кожні 40 м їх периметра необхідно обладнувати одними сходами або драбиною, але не менше ніж двома сходами (драбинами) на весь будинок. Настил та підмостки риштовань слід періодично та після закінчення робіт очищати від будівельного сміття, а в разі потреби посипати піском.
Забороняється закривати (утеплювати) конструкції риштовань горючими матеріалами (фанерою, пластиком, плитами ДВП, брезентом тощо).
68.14. Для евакуації людей з висотних споруд (димових труб, баштових градирень тощо) необхідно влаштовувати не менше двох сходів з негорючих матеріалів на весь період будівництва.
Опалубку з матеріалів груп горючості Г3, Г4 дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев'яна опалубка й риштовання мають бути видалені з будинку.
68.15. Виконання робіт всередині будинків і споруд із використанням матеріалів груп горючості Г3, Г4 і горючих матеріалів одночасно з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними з використанням відкритого вогню (зварювання тощо), не дозволяється.
Усі роботи на покрівлі, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, мають проводитися до початку використання матеріалів груп горючості Г3, Г4.
68.16. Якщо на покрівлі використовуються агрегати для наплавлення рулонних матеріалів, заправку паливом цих агрегатів необхідно здійснювати у спеціальному місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиками з піском. Зберігання палива для заправлення агрегатів, а також порожньої тари з-під палива на покрівлі забороняється.
68.17. Для опалення мобільних (інвентарних) будинків повинні використовуватися парові та водогрійні калорифери, а також теплоелектронагрівачі заводського виготовлення, а для опалення невеликих приміщень (кіоски), пересувних побутових приміщень для будівельників, будинків-вагончиків тощо можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.
68.18. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 град.С.
68.19. Сушіння одягу та взуття повинно проводитися у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, будинках чи спорудах з центральним водяним опаленням або із використанням водяних калориферів.
Улаштування сушарень у тамбурах та інших приміщеннях, розташованих біля виходів із будинків, забороняється.
68.20. Забороняється використання для сушіння та обігрівання приміщень саморобних нагрівальних приладів, жаровень, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівальними елементами.
68.21. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика треба встановлювати на окремих опорах. Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будинках із полімерними утеплювачами в огороджувальних конструкціях.
68.22. Внутрішній протипожежний водопровід, передбачений проектом, необхідно монтувати одночасно із зведенням об'єкта. Протипожежний водопровід повинен вводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння й сигналізації - до початку пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладення кабелів).
LXIX. Технічне утримання автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння
69.1. Приміщення і споруди об'єктів залізничного транспорту повинні бути обладнані системами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до вимог чинного законодавства.
Технічне утримання систем пожежної сигналізації (далі - СПС) та систем пожежогасіння (далі - СП) має здійснюватися згідно з вимогами цих Правил, а також НАПБ А.01.001-2004, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 0.00-1.07-94, ДБН В.2.5-13-98*, стандартів та інших нормативно-правових актів, що регламентують вимоги до їх технічного утримання.
Утилізація приладів і засобів, що входять до складу автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння, строк служби яких закінчився, повинна проводитися згідно з інструкцією заводів-виробників.
Під час експлуатації СПС та СП необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених у чинних нормативно-правових актах, інструкціях з експлуатації та охорони праці.
69.2. Утримання в працездатному стані СПС та/або СП передбачає здійснення таких заходів:
проведення технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період строку служби;
матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своєчасне відновлення працездатності;
опрацювання необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу, але не рідше одного разу на п'ять років.
69.3. СПС та/або СП повинні бути змонтовані згідно з проектною документацією, яка в установленому порядку погоджена з органами ДПН, та відповідати вимогам чинного законодавства.
Внесення будь-яких змін до конструкції СПС та СП, реконструкція, модернізація, перепланування приміщень, що захищаються, та їх технологічне переоснащення дозволяється лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки з позитивним висновком органів ДПН.
69.4. Апаратура та обладнання СПС та СП повинні відповідати чинним нормативно-правовим актам, стандартам, технічним умовам, документації заводу-виробника та мати сертифікат відповідності.
69.5. У вибухопожежонебезпечних зонах виконання приладів, обладнання та електропроводок, що входять до складу СПС та/або СП, повинні відповідати класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01.
69.6. У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її електроємність повинна забезпечувати роботу СПС протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин - у режимі "Пожежа".
69.7. Усі СПС, СП, впроваджені на об'єктах залізничного транспорту, мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання завдань, що стоять перед ними. Слід негайно вживати заходів для усунення несправностей, які впливають на працездатність СПС та СП, про що зазначається у відповідних журналах.
69.8. Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та налагодження СПС та/або СП, повинні мати спеціальний дозвіл (ліцензію) на виконання цих робіт, що видається відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.12.2009 N 886, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.01.2010 за N 60/17355.
Структурні підрозділи залізниць, що не мають змоги самостійно здійснювати технічне обслуговування СПС та СП і утримувати обслуговуючий персонал, зобов'язані укласти договір про технічне обслуговування зі спеціалізованими організаціями або приватними особами, які отримали на це дозвіл (ліцензію) відповідно до вищевикладених вимог. До вказаного договору необхідно додавати розрахунок вартості робіт за рік з технічного обслуговування СПС та СП.
69.9. Перелік регламентних робіт з технічного обслуговування (далі - ТО) та планово-попереджувального ремонту (далі - ППР) об'єктів залізничного транспорту повинен визначатись на кожний вид СПС та/або СП і виконуватись відповідно до плану-графіка, який опрацьовується на підставі вимог технічної документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт. Цим планом-графіком слід передбачати і матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення робіт. ТО та ППР повинні виконуватися спеціалізованою організацією або спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства.
69.10. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких передбачається відключення систем, керівники структурних підрозділів залізниць зобов'язані вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, що захищаються, та технологічного устаткування, повідомивши про це ВПО або місцевий орган ДПН.
69.11. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на наявність сигналу "Черговий режим" та піддаватися згідно з планом-графіком періодичним випробуванням на режими "Пожежна тривога" та "СП спрацювала".
69.12. У приміщеннях оперативного персоналу та інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в СПС та/або СП. Зазначені приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком, укомплектовані електричним ліхтарем, мати природне та аварійне освітлення.
69.13. ДПС і станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемою СПС та/або СП, а також інструкцією про керування СП.
69.14. На підприємствах, станціях пожежогасіння, біля кожного вузла управління і розподільного пристрою СП повинні бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування.
У системах водяного і пінного пожежогасіння на вузлах управління слід також вивішувати функціональні схеми-обв'язки, на табличках указувати типи та кількість зрошувачів у секції, а засувки й крани нумерувати відповідно до схеми-обв'язки. Функціональні схеми-обв'язки повинні вивішуватися і в насосних СП.
69.15. На об'єктах, де встановлено приймально-контрольні прилади СПС, слід вести експлуатаційну документацію, в якій зазначають:
зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) ТО та ППР;
дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань СПС та/або СП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків;
дату й результати контрольних перевірок і періодичних випробувань СПС та/або СП;
інструкцію з експлуатації СПС або СП;
графік чергувань оперативного (чергового) персоналу;
посадові інструкції та інструкції з охорони праці;
перелік захищуваних приміщень або технологічного устаткування СПС або СП.
На об'єктах (у приміщенні структурного підрозділу, що обслуговує пристрої СПС або СП) слід вести таку експлуатаційну та технічну документацію:
проектна документація та виконавчі креслення на СПС та/або СП;
план-схема об'єкта із зазначенням захищуваних приміщень і розміщення устаткування і приладів СПС та/або СП;
акт приймання і здавання СПС та/або СП в експлуатацію;
паспорти на устаткування та прилади і копії сертифікатів на них;
договір про виконання робіт з обслуговування СПС та/або СП і розрахунок вартості цих робіт;
перелік регламентних робіт з ТО та ППР;
інструкція з експлуатації СПС та/або СП, посадові інструкції та інструкції з охорони праці;
графік роботи чергового (оперативного) персоналу;
журнал здавання-приймання чергувань черговим (оперативним) персоналом;
графік робіт з ТО та ППР;
журнал обліку технічного обслуговування і ремонту (планового і позапланового) СПС або СП.
69.16. Для якісної експлуатації СПС та/або СП на об'єкті залізниці наказом або розпорядженням керівництва (адміністрації) повинні бути призначені:
особа, відповідальна за експлуатацію СПС та/або СП;
черговий (оперативний) персонал для контролю за працездатним станом СПС та/або СП (оперативний персонал - для щоденного контролю; черговий персонал - для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.
69.17. Особа, відповідальна за експлуатацію СПС та/або СП об'єктів, зобов'язана забезпечити:
а) виконання вимог правил утримання СПС та/або СП;
б) утримання СПС та/або СП у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО та ППР;
в) навчання чергового (оперативного) персоналу, інструктаж осіб, які працюють у приміщеннях, що захищаються СПС та/або СП;
г) розроблення необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням;
ґ) інформування керівництва об'єкта та ВПО про всі випадки відмов та спрацювань установок;
д) своєчасне пред'явлення рекламацій:
заводам-виробникам - у разі поставки некомплектних або неякісних приладів та устаткування;
монтажним організаціям - у разі виявлення неякісного монтажу або відхилень від проектної документації, не погоджених із розробником проекту чи наглядовими органами;
спеціальним обслуговуючим організаціям - за неякісне і несвоєчасне технічне обслуговування і ремонт СПС та/або СП.
69.18. Черговий (оперативний) персонал повинен знати:
назву та місцезнаходження приміщень, що захищаються СПС та/або СП;
порядок виклику пожежної охорони у разі одержання сигналу "Пожежна тривога" та взаємодії з підрозділами пожежної охорони під час ліквідації пожежі та її наслідків;
порядок визначення працездатності СПС та/або СП у період експлуатації;
порядок ведення експлуатаційної документації.
69.19. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на об'єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.
69.20. У системах охоронно-пожежної сигналізації необхідно забезпечувати відокремлену подачу сигналів від пожежних та охоронних сповіщувачів.
69.21. Вузол управління СП об'єктів слід встановлювати в місцях, не доступних для сторонніх осіб, і опломбовувати.
69.22. Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання до сповіщувачів повинна бути не менше ніж 0,6 м.
69.23. На об'єктах не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача у місці його встановлення.
69.24. Прокладання шлейфів та з'єднувальних ліній СПС та/або СП об'єктів повинно здійснюватися відповідно до вимог проектної нормативно-технічної документації.
69.25. У разі введення в експлуатацію СПС об'єктів залізничного транспорту ємність приладу приймально-контрольного пожежного (далі - ППКП) повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон (приміщень) об'єкта і мати не менше 10% вільного запасу резервних (незадіяних) шлейфів.
69.26. Клемні коробки ППКП повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а їх корпуси при напрузі більше 42 В - заземлені.
69.27. Приміщення об'єктів, де встановлено ППКП, має бути сухим і добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням і мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
69.28. ППКП треба встановлювати у приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу.
В обґрунтованих випадках допускається їх встановлення у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передання оповіщення (сигналу) про пожежу (несправності) на ДПС або в інше приміщення з цілодобовим (постійним) перебуванням працівників, що пройшли навчання, і забезпечення контролю каналів зв'язку. У цьому разі мають бути передбачені заходи, які перешкоджають доступу сторонніх осіб до ППКП.
69.29. Світлові та звукові пожежні сповіщувачі слід розміщувати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів.
69.30. Переведення СП з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Пристрої ручного пуску СП повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, розміщені як усередині, так і поза приміщенням.
69.31. Елементи та вузли СПС та/або СП об'єктів повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 "ССБТ. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки", ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" та оснащені знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007.
69.32. Зрошувачі й насадки повинні постійно утримуватися в чистоті, під час проведення ремонтних робіт бути захищеними від потрапляння на них фарби, мастила тощо. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, їх необхідно захищати надійними огорожами, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) і не змінюють карту зрошування. Не допускається встановлювати замість спринклерів, що спрацювали, та несправних спринклерів пробки й заглушки.
69.33. На об'єктах забороняється:
використовувати трубопроводи СП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;
приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення СП;
установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення та розподільних трубопроводах.
69.34. Вузли керування систем водяного та пінного пожежогасіння об'єктів повинні бути розташовані у приміщеннях з мінімальною температурою повітря впродовж року не менше +5 град.С.
69.35. Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.
Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв'язком із ДПС (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні бути в обслуговуючого і чергового (оперативного) персоналу. Біля входу в приміщення має бути напис "Станція (вузол керування) пожежогасіння".
Необхідно проводити щомісячні випробування насосів СП та постійно утримувати їх у працездатному стані. Про проведення випробувань слід робити записи в журналі.
69.36. Посудини та балони СП, маса вогнегасної речовини або тиск середовища в яких знизилися на 10% і більше відносно значень, установлених експлуатаційною документацією, підлягають дозарядці (перезарядці).
Посудини та балони СП треба захищати від потрапляння на них прямих сонячних променів та безпосереднього впливу опалювальних або нагрівальних приладів.
69.37. Приміщення, що захищені автоматичними системами об'ємного пожежогасіння, повинні бути обладнані самозачинними дверима.
69.38. Автоматичні системи об'ємного пожежогасіння, що мають електричну частину і призначені для захисту приміщень, у яких перебувають люди, повинні мати:
звукову й світлову сигналізацію, яка сповіщає про подавання у ці приміщення вогнегасної речовини;
пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з подаванням відповідного сигналу в приміщення чергового персоналу;
пристрої затримання випуску вогнегасної речовини у захищуваний об'єм.
Усередині приміщення, що захищається автоматичною системою об'ємного пожежогасіння, повинні подаватися світловий сигнал у вигляді напису на світлових табло "Газ - виходь!" ("Аерозоль - виходь!" тощо) та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до приміщення, що захищається, повинен бути встановлений світловий сигнал "Газ - не заходити!" ("Аерозоль - не заходити!" тощо), а в приміщенні чергового (оперативного) персоналу - відповідний сигнал з інформацією про подавання вогнегасної речовини.
69.39. Модульні автономні установки пожежогасіння повинні, як правило, експлуатуватись у приміщеннях, де немає постійного персоналу.
69.40. Модульні автоматичні установки пожежогасіння слід застосовувати для захисту вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень категорій А, Б, В, площа або об'єм яких не перевищує значень показників "захищувана площа" або "захищуваний об'єм" відповідної установки. Ці установки експлуатуються, як правило, у приміщеннях, де немає постійного персоналу. Приміщення, обладнані автоматичними модульними установками пожежогасіння, можуть забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння на 50% від передбачених для цих приміщень норм.
69.41. Входити до приміщень, що захищаються автоматичними системами об'ємного пожежогасіння (газового, аерозольного і порошкового), після випуску до них вогнегасної речовини до закінчення провітрювання дозволяється тільки в індивідуальних засобах захисту органів дихання, передбачених технічною документацією на конкретні СП.
LXX. Порядок дій у разі виникнення пожежі керівників, посадових осіб, технічного персоналу та працівників підприємств залізничного транспорту
70.1. Працівники залізничного транспорту в разі виявлення пожежі (ознак горіння) зобов'язані:
негайно повідомити про це телефоном державну та відомчу пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище) і вжити заходів щодо виклику на місце пожежі керівника підприємства або іншої компетентної посадової особи;
вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей.
70.2. Керівник підприємства або інша компетентна посадова особа, яка прибула до місця пожежі, зобов'язані:
продублювати повідомлення про пожежу до пожежної частини;
залучити до гасіння пожежі ДПД об'єкта;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі існуючі сили та засоби;
вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
припинити всі роботи (якщо це можливо за технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;
здійснити, у разі потреби, відключення електроенергії (за винятком живлення систем протипожежного захисту), зупинення пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, які сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будинку;
перевірити включення в дію автоматичних систем протипожежного захисту (оповіщення людей про пожежу, пожежогасіння, протидимового захисту);
здійснювати керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежної охорони з урахуванням специфічних особливостей об'єкта, що горить;
забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, ураження електрострумом, отруєнь, опіків;
організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до місця пожежі та в установленні на водні джерела;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію матеріальних цінностей і забезпечити їх збереження;
у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші аварійно-рятувальні служби.
70.3. Після прибуття підрозділів пожежної охорони керівник об'єкта (підрозділу) або інша посадова особа, що керує гасінням пожежі, переходить у підпорядкування керівника гасіння пожежі (далі - КГП) і діє за його вказівками.
70.4. Представник об'єкта в оперативному штабі пожежогасіння зобов'язаний консультувати КГП про специфічні особливості об'єкта, що горить (його технології, небезпеку впливу на апарати та матеріали високої температури пожежі та продуктів горіння тощо).
Директор Департаменту
залізничного транспорту

М.В.Макаренко