Про затвердження Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті

31.1. Приміщення регенераційно-просочувальних відділень повинні обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією.

31.2. Приготування масла, просочування підбивних матеріалів і польстерів проводиться у металевих баках з кришками, які щільно закриваються.

31.3. Сушильні камери для підбивних матеріалів і польстерів обладнуються паропроводом.

Сортування цих матеріалів проводиться на спеціальних столах, обладнаних витяжною вентиляцією.

31.4. Під спускними кранами роздавальних баків встановлюються металеві деки. Пролиті у них горючі рідини повинні регулярно видалятися.

31.5. ЛЗР, які застосовуються як розчинники, дозволяється зберігати у металевій тарі з герметичними кришками у кількості не більше змінної потреби.

31.6. У приміщеннях і на території регенераційно-просочувального відділення забороняється:

залишати без нагляду в сушильних камерах підбивні та інші матеріали;

зливати масло з цистерни у баки з відкритими лотками;

встановлювати і зберігати сторонні предмети і матеріали;

курити і застосовувати відкритий вогонь.

32.1. У депо і пунктах технічного обслуговування локомотивів повинні бути первинні засоби пожежогасіння. Розливання масла та палива в кузові локомотива чи поблизу нього не допускається.

32.2. Під час підзарядження акумуляторних батарей електровозів, які перебувають на ремонті, в кузовах має бути ввімкнено примусову вентиляцію. Кришки акумуляторних ящиків, люки і заливні пробки батарей повинні бути відкриті.

32.3. У разі проведення ремонту тепловозів і дизель-поїздів дизельне паливо та масло необхідно зливати в спеціально встановлені ємності.

32.4. Під час проведення зварювальних робіт у кузові тягового рухомого складу необхідно обладнати робоче місце первинними засобами пожежогасіння і встановити захисні екрани з негорючого матеріалу.

Виконувати зварювальні роботи на паливних баках і резервуарах дозволяється після вилучення із них залишків горючих рідин й очищення їх водними розчинами технічних мийних засобів з наступною перевіркою на відсутність вибухонебезпечних концентрацій парів ЛЗР.

Вогневі роботи виконуються тільки з оформленням наряду-допуску згідно з додатком 4 до НАПБ А.01.001-2004.

Не допускається проведення зварювальних робіт на щойно пофарбованому рухомому складі.

32.5. Пофарбування кузова зсередини повинно проводитися з увімкненою примусовою вентиляцією.

32.6. Очищення та знежирювання деталей гідропередачі і дизеля органічними розчинниками, перевірка паливної апаратури та її ремонт повинні проводитися на стендах і у ваннах, обладнаних місцевими відсмоктувачами або витяжними шафами.

32.7. Пофарбування тягового рухомого складу необхідно здійснювати в окремих ізольованих стійлах згідно з вимогами розділу XXVIII цих Правил.

Під час виконання ремонту ПР-3 допускається фарбування локомотива щіткою у загальному приміщенні цеху з дотриманням вимог НАПБ А.01.001-2004 і за умови наявності первинних засобів пожежогасіння. При цьому вибухонебезпечна зона від поверхні пофарбованих вузлів тягового рухомого складу становить 5 м. Роботи із застосуванням відкритого вогню допускається здійснювати на відстані не ближче ніж 15 м від неї.

Місце зварювальних робіт треба обгороджувати захисними екранами, висота яких повинна бути не менше ніж 1,8 м, а відстань між екраном і підлогою - не більше ніж 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше ніж 1,0 х 1,0 мм.

32.8. На виробничих дільницях має бути відведено місця для куріння, позначені відповідними вказівними знаками. У відділеннях ремонту паливної апаратури, фільтрів, акумуляторних батарей, просочувальному, фарбувальному, столярному та відділеннях з горючими матеріалами не допускається застосовувати відкритий вогонь і курити. На дверях цих приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76.

32.9. В електрошафах моторвагонного рухомого складу слід передбачати встановлення автономних або автоматичних установок пожежогасіння.

33.1. Вантажні вагони і контейнери, які подаються для ремонту в депо, повинні бути ретельно очищені від залишків вантажів, а цистерни - очищені, промиті розчином гарячої води з технічними мийними рідинами, пропарені та провентильовані.

33.2. Колії ремонту вагонів слід регулярно очищати від горючих відходів, які необхідно збирати в металеві ящики з кришками.

33.3. Зберігання горючих матеріалів, які застосовуються для ремонту вагонів, здійснюється у спеціально відведених місцях з додержанням протипожежних розривів від будинків та споруд.

33.4. У вагонних депо і на коліях відчіпного ремонту вагонів забороняються:

в'їзд локомотивів у складальні цехи і розміщення вагонів з діючими приладами опалення;

безвідчіпний ремонт завантажених вагонів із застосуванням електрогазозварювальних робіт без дозволу особи, яка відповідає за пожежну безпеку;

ремонт у депо і на ремонтних коліях котлів цистерн та інших спеціальних ємностей з-під ЛЗР і ГР без їх попереднього очищення від залишків нафтопродуктів;

відігрівання паяльними лампами або факелами зливного обладнання цистерн;

підігрівання відкритим вогнем мастила і розігрівання залишків в'язких нафтопродуктів під час зливання їх з цистерн або бітумних напіввагонів;

стоянка автомобілів та автодрезин у складальних цехах;

зварювальні роботи на рухомому складі, завантаженому небезпечними вантажами, а також на відстані ближче ніж 5 м від щойно пофарбованих місць на вагонах.

33.5. Під час зовнішнього огляду цистерн з нафтопродуктами і вагонів з небезпечними вантажами необхідно користуватися акумуляторними ліхтарями, вмикання та вимикання яких має здійснюватися на відстані не менше ніж 10 м від місця огляду.

34.1. Розкриття холодильної установки допускається тільки після відкачування холодоагента з частини, що відкривається.

34.2. Під час огляду компресора необхідно користуватися тільки переносними лампами напругою до 36 В або акумуляторними ліхтарями.

34.3. Витікання холодоагента з холодильної установки повинно усуватися негайно. Підтягування болтів, повна або часткова заміна сальникової набивки і запірної арматури допускаються тільки після зниження тиску холодоагента в пошкодженій ділянці до атмосферного з відключенням її від основної магістралі.

Заповнення холодоагентом системи треба виконувати тільки з боку низького тиску з забороною підігрівання балонів.

34.4. Перед виконанням вогневих робіт з апаратів і трубопроводів необхідно вилучити холодоагент, а внутрішні порожнини сполучити з атмосферою.

34.5. Ремонт гумового покриття підлоги у вагонах слід виконувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

Електроустановки повинні відповідати пожежонебезпечній зоні класу 1 за НПАОП 40.1-1.32-01.

Гумовий клей і розчинники в кількості не більше змінної потреби повинні зберігатися у металевих ємностях із кришками, які щільно закриваються.

Під час виконання ремонтних робіт у загальному приміщенні цеху вибухонебезпечна зона становить 5 м від місця їх виконання. У зазначеній зоні забороняється курити, виконувати роботи з використанням іскроутворювального інструменту і вогневі роботи, а також слід дотримуватися вимог розділу XXVIII цих Правил.

34.6. На депо і пункти технічного обслуговування рефрижераторних секцій і АРВ поширюються вимоги розділу XXIV цих Правил, а також вимоги до тягового рухомого складу, вантажних і пасажирських вагонів з аналогічних позицій ремонтних робіт.

35.1. Ремонт труб опалення, калориферів, розширювачів, інших вузлів і деталей, розміщених у просторі над стелею та важкодоступних місцях, із застосуванням вогневих робіт слід виконувати після їх демонтажу і тільки поза межами вагона.

35.2. Вогневі (зварювальні) роботи безпосередньо на вагонах треба виконувати згідно з технологічними картами і правилами їх проведення.

35.3. Фарбувальні роботи всередині вагона допускається виконувати тільки щіткою з обов'язковим провітрюванням вагона за допомогою механічної вентиляції.

35.4. Місця для малярних робіт з фарбування вагонів повинні розташовуватися в окремих ізольованих приміщеннях і відповідати вимогам розділу XXVIII цих Правил. У складальному цеху допускається фарбування щіткою кінцевих стін вагонів і тамбурів, ґрунтування кузовів, при цьому радіус вибухонебезпечної зони від пофарбованих і ґрунтованих поверхонь становить 5 м. У зазначеній зоні куріння, застосування відкритого вогню та проведення вогневих робіт забороняється.

35.5. Перед початком робіт з підзарядження акумуляторних батарей, встановлених на вагонах, слід розміщувати попереджувальні знаки "Курити заборонено!" і "Вогненебезпечно!".

Підзарядження акумуляторних батарей слід виконувати, якщо відкрито акумуляторні ящики і заливні пробки батарей.

35.6. У цехах депо забороняється:

використовувати металеві конструкції вагонів як зворотний провід під час здійснення електрозварювальних робіт;

виконувати вогневі роботи поблизу акумуляторних ящиків з акумуляторними батареями;

користуватися відкритим вогнем поблизу щойно пофарбованих вагонів і для освітлення всередині вагонів;

ставити у депо вагони з незагашеними котлами;

фарбувати котли і котельні відділення під час роботи топки;

виконувати зварювальні роботи на вагонах у цеху профілактичного огляду;

фарбувати вагони з непрацюючою або несправною вентиляцією в цеху;

застосовувати газобензорізальні апарати для зрізання болтів і заклепок;

видаляти шляхом обпалювання стару фарбу на кузовах вагонів.

36.1. Рухомий склад залізничного транспорту, що перебуває в експлуатації, повинен відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормативно-правових актах.

36.2. Перелік посадових осіб, відповідальних за забезпечення пожежної безпеки на рухомому складі, та їх обов'язки викладено у розділі III цих Правил, а також у відповідних інструкціях щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі.

36.3. Локомотивні бригади повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання - щонайменше двома комплектами на локомотив (електро- або дизель-поїзд, електровоз, тепловоз, рейковий автобус).

36.4. Забороняється передавати в експлуатацію після виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомий склад, який не має повного комплекту первинних засобів пожежогасіння, ручного знаряддя для механічного руйнування аварійних виходів (вікон), з несправними системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, а також несправними аварійними виходами та системами димовидалення у пасажирських вагонах.

36.5. Керівники депо і ремонтних заводів повинні дотримуватися вимог пожежної безпеки під час виконання ремонтів рухомого складу в повному обсязі та не допускати його до експлуатації з несправностями, що можуть призвести до виникнення пожежі, або у разі невиконання робіт з модернізації пожежонебезпечних вузлів та засобів пожежогасіння.

36.6. Забороняється захаращувати проходи, тамбури й виходи у пасажирських вагонах, вагонах дизель- та електропоїздів і тяговому рухомому складі, перевозити в них небезпечні вантажі (легкозаймисті рідини, горючі гази, вибухові й отруйні речовини тощо), курити у невстановлених місцях.

Забороняється допускати до роботи на тяговому рухомому складі осіб, які не пройшли спеціального навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму).

36.7. Електропечі, електрокалорифери, вентиляційні канали, надстельовий простір тамбурів, шафи з електроапаратами та інші пожежонебезпечні вузли й обладнання повинні бути очищені від пилу, горючих матеріалів і сміття. Періодичність очищення встановлюється залежно від особливостей експлуатації рухомого складу.

37.1. Дизельні приміщення тепловозів і дизель-поїздів, апаратні камери, акумуляторні батареї, кабіни машиністів та інші вузли локомотивів і дизель-поїздів повинні вчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.

Терміни очищення встановлюються технологічним регламентом або інструкціями з пожежної безпеки.

У кабінах машиністів повинні бути встановлені попільниці в зручних для обслуговуючої бригади місцях. Викидати у вікна незагашені цигарки та сірники забороняється.

37.2. Електричні машини, апарати й обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класу зони за НПАОП 40.1-1.32-01, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

37.3. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

37.4. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати й обладнання повинні бути нанесені знаки, які зазначають їх ступінь захисту відповідно до встановлених стандартів.

37.5. Входи кабелів, проводів, клемні рейки, перехідні коробки і виходи з них повинні виконуватися із застосуванням ущільнення з негорючих матеріалів і гільз.

З'єднання, відгалуження й окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції. Втрати струму через ізоляцію з'єднань не повинні перевищувати втрат струму через ізоляцію цілих жил проводів і кабелів.

У разі знеструмлення окремих ділянок електричного кола проводи слід від'єднати від клем з обох сторін. Від'єднані кінці треба ізолювати і закріпити, щоб уникнути їх доторкання до частин інших електричних кіл та рухомих деталей.

37.6. Електричні проводи, деталі та вузли електричного обладнання, розміщені у місцях можливого впливу на них масла або палива, повинні мати покриття з малостійких фарб або бути захищені кондуїтами, кожухами тощо.

37.7. Електропечі закритого виконання повинні бути закріплені й ізольовані від конструкцій з горючих матеріалів покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше ніж 10 мм.

37.8. У дизель-поїздах та електропоїздах внутрішні поверхні тамбурних шаф з електрообладнанням, камери електрокалориферів і канали калориферного опалення упродовж 1,5 м від камер повинні бути ізольовані покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше ніж 5 мм.

37.9. Під час експлуатації електрокалориферів необхідно систематично очищати їх пневматичним або гідравлічним способом від забруднень і стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте повітря, не мали отворів, за винятком каналів, призначених для подавання повітря у салон.

37.10. Гнучкі з'єднання вентиляційних каналів електродвигунів та інших систем, а також захисні рукави силових кабелів повинні бути виконані з негорючих або важкогорючих матеріалів.

37.11. Під час поточних ремонтів і технічного обслуговування слід очищати дахи локомотивів від нафтопродуктів; глушителі й іскрогасники - від нагару, а також перевіряти й очищати дренажні труби тепловозів і дизель-поїздів.

37.12. Підтікання масла і палива у трубопроводах, на дизелях, компресорах, редукторах та інших вузлах не допускається. У разі появи підтікання масла або палива треба негайно усунути пошкодження, а нафтопродукт видалити за допомогою ганчір'я. Чисті та замащені обтиральні кінці повинні зберігатися окремо в металевих ящиках з кришками, які поміщаються у встановлені місця службових відділень або в підкузовні спеціальні ящики.

37.13. Змащувальні матеріали повинні зберігатися у металевих ємностях (бідонах, маслянках тощо) з щільно закритими кришками.

37.14. Заповнювати паливні баки тепловозів та дизель-поїздів треба на 50 мм нижче верхнього рівня. Заправний пістолет повинен мати пристрій для накручування на горловину бака, зняття статичної електрики і раптового припинення подавання палива. Після заправлення паливом пробки баків повинні бути щільно закриті.

37.15. На тепловозах і дизель-поїздах забороняється:

користуватися для освітлення та інших цілей відкритим вогнем (факелами, свічками, паяльними лампами тощо);

курити в дизельному приміщенні, поблизу акумуляторних батарей і під час заправлення паливних баків;

застосовувати нетипову або невідповідну певному електричному колу за струмом спрацювання апаратуру захисту;

експлуатувати електрообладнання без дугогасильних камер, з пошкодженою ізоляцією електричних проводів і незакріпленими контактами;

захаращувати проходи, тамбури і виходи, зберігати і перевозити сторонні предмети (матеріали) у дизельному відділенні, високовольтній камері, шахтах холодильників та інших місцях;

сушити спецодяг та інші матеріали на двигунах, генераторах, виплескних трубах та інших пожежонебезпечних місцях;

залишати відкритими індикаторні крани дизелів;

залишати без нагляду локомотиви з працюючими дизелями;

промивати бензином або гасом кузови й агрегати. Для цих цілей повинні застосовуватися розчини негорючих технічних мийних засобів;

під час експлуатації тягового рухомого складу зачиняти двері на внутрішні запірні пристрої (під час руху локомотива всі двері повинні відкриватися зовні без перешкод).

38.1. На електровози і моторвагонний рухомий склад поширюються вимоги пунктів 37.1-37.5, 37.7, 37.8, 37.10, 37.15 розділу XXXVII цих Правил у частині, що стосується електрообладнання та дотримання протипожежного режиму.

38.2. Конструкції металевих кожухів електропечей, кабельних вводів та інших вузлів електровозів і електропоїздів повинні запобігати потраплянню та накопиченню під ними сторонніх предметів і сміття.

38.3. На електровозах та електропоїздах забороняється:

замикати або розмикати контакти реле примусовим способом;

експлуатувати ізолятори з механічними пошкодженнями;

допускати підтікання масла з тягового трансформатора, компресорів та інших вузлів;

експлуатувати несправні акумуляторні батареї (за наявності короткозамкнутих елементів, обриву понад 20% жил гнучкої перемички або проводу, без кришок або з відкритими коробками запобіжників, з пошкодженими або залитими електролітом чохлами, з невідповідною щільністю і рівнем електроліту, що не відповідають технічним нормам тощо).

39.1. Паровози, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками і гумовим шлангом для змочування вугілля. Наявність в іскрогасниках зазорів у місцях з'єднань відбійних та інших листів поміж собою, в місцях кріплення сітки біля конуса, пароробочих труб шириною понад 2 мм, а також сіток з розміром чарунок, що не відповідають конструкторській документації, не допускається.

39.2. На паровозах, які працюють на твердому паливі, не дозволяється використовувати для розпалювання топок ЛЗР і ГР, а також використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки.

39.3. Паровози, що працюють на рідкому паливі, обладнуються запірними пристроями паливного бака та форсунками. Підтікання палива з форсунки, якщо крани закрито, не допускається.

39.4. На паровозах забороняється:

чистити топку, викидаючи шлак під час руху поїзда та у невстановлених місцях;

захаращувати обтиральними матеріалами та іншими горючими відходами будку машиніста і тендер;

залишати відкритими люки паливного бака і неочищеними від сажі димові коробки;

перевищувати встановлену лабораторією депо граничну температуру підігріву палива;

залишати неприбраним пролите пальне.

40.1. Конструктивні елементи і матеріали, які застосовуються під час ремонту вагонів, повинні відповідати Нормам пожежної безпеки для пасажирських вагонів (НАПБ 03.003-2009), технічним умовам на зазначені вагони. Можливість застосування неметалевих матеріалів погоджується з Управлінням воєнізованої охорони Укрзалізниці.

40.2. Застосування електроплиток дозволяється у вагонах (поштових, багажних, поштово-багажних і пасажирських), на які є відповідна технічна документація.

40.3. Брезентові з'єднання вентиляційних систем і суфле повинні бути просочені вогнезахисними речовинами або виготовлені з негорючих чи важкогорючих матеріалів.

40.4. У вагонах пасажирських поїздів забороняється:

а) з утримання та експлуатації електрообладнання:

вимикати силову й освітлювальну мережу за наявності несправного електрообладнання;

експлуатувати кабелі та проводи з пошкодженою ізоляцією, яка втратила захисні властивості;

експлуатувати силову і освітлювальну мережу в разі нагрівання приладів або окремих місць на електрощиті;

залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими струмопровідними жилами;

користуватися пошкодженими розетками та вимикачами;

залишати електрообладнання, яке працює, без нагляду;

користуватися нагрівальними приладами та іншими споживачами електроенергії, не передбаченими схемою вагона та технічною документацією заводу, на якому вагон був побудований або пройшов капітально-відновлювальний ремонт;

використовувати електрообладнання в умовах, які не відповідають рекомендаціям підприємств-виробників;

застосовувати електрообладнання, потужність якого вища від встановленої підприємством-виробником та схемою енергопостачання;

допускати експлуатацію вагона за наявності витікання струму на корпус вагона;

вмикати електрообладнання без відповідного контролю при цьому за показаннями контрольно-вимірювальних приладів;

залишати міжвагонні електричні з'єднання (штепселі, головки та ін.) не прибраними в холості розетки й захисні коробки;

заряджати акумуляторні батареї недозволеними способами;

зберігати сторонні предмети в нішах з електроапаратурою, складати горючі матеріали поблизу приладів опалення, електросвітильників та ін.;

розкривати кожухи і виконувати ремонт або регулювання стабілізаторів у вагонах на шляху прямування;

вмикати електропідігрівачі водоналивних і зливних труб, які не мають приладів автоматичного вимкнення, більше ніж на 15-20 хв.;

вмикати електрообігрів вагона з електроопаленням напругою 3000 В у ручному режимі більше ніж на 30-40 хв.;

вмикати електрокалорифери з вентиляцією, яка не працює, і допускати їх перегрівання до температури вище 28 град.С за показаннями дистанційного термометра;

встановлювати електричні лампи, потужність яких перевищує встановлену технічною документацією;

експлуатувати несправні акумуляторні батареї (за наявності короткозамкнутих елементів, обриву понад 20% жил гнучкої перемички або проводу, без кришок або з відкритими коробками запобіжників, з пошкодженими або залитими електролітом чохлами, з щільністю і рівнем електроліту, що не відповідають технічним нормам);

б) з утримання й експлуатації приладів опалення:

експлуатація кухонної плити на рідкому паливі у вагоні-ресторані за наявності течі в паливопроводі та тріщин у паливному баці, несправностей або в разі відсутності протипожежних фільтрів у витратному й основному паливних баках, за наявності тріщин та відколів на чавунних плитах жарочної поверхні, колосникових решітках і конфорках, несправностей регуляторів та засувок димоходів, духовок, у плитках та водонагрівачах;

застосовувати для розпалювання котлів, печей, плит та кип'ятильників легкозаймисті та горючі рідини, а також спалювати в них паливо, яке не відповідає експлуатаційній документації на вагон;

зберігати за котлом, біля кип'ятильника, кухонних плит, на електропечах і під ними обтиральні та інші горючі матеріали;

топити котел, бойлер і кип'ятильник без води або з водою нижче допустимого рівня, із зламаними димовитяжними трубами, їх кожухами, розділками, без флюгар або з нарощеними трубами, за відсутності вогневідбивача у топці кип'ятильника;

залишати без нагляду опалювальні прилади, які працюють;

викидати на перегонах і на станціях у невстановлених місцях шлак чи золу, а також чистити котел при відкритих тамбурних дверях під час руху вагона;

експлуатувати вагони з пошкодженою термоізоляцією стін, перегородок та інших огороджувальних конструкцій у котельнях, кухнях, біля кип'ятильників і в надстелевому просторі в зоні проходження димовитяжних труб;

залишати не очищеними від пилу та інших горючих відходів і матеріалів надстельовий простір котелень, місця розміщення циркуляційних насосів опалення, вентиляційні дефлектори тощо;

в) з додержання протипожежного режиму:

перевозити, застосовувати для приготування їжі та інших потреб гасниці, примуси, спиртові пальники, газові прилади, праски, електрочайники та електроплитки, не передбачені конструкцією вагона або його модернізацією;

відігрівати відкритим полум'ям (факелом, розжареним вугіллям, нагрітим металевим предметом та ін.) заморожені труби водопостачання, опалення та фанової системи;

курити у невстановлених місцях;

застосовувати для освітлення відкритий вогонь (свічки без ліхтарів, гасові і карбідні лампи та ін.);

закривати перехідні тамбурні двері на заглушки на шляху прямування;

допускати перебування в службових відділеннях сторонніх осіб;

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) та протипожежних інструктажів, не мають посвідчень про проходження спеціального навчання при експлуатації електричного устаткування напругою 380-3000 В.

40.5. Вагони пасажирських поїздів мають бути забезпечені схемами евакуації пасажирів та знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007.

40.6. Підготовка вагонів до рейсу, а також на шляху прямування поїзда повинна відповідати вимогам пожежної безпеки.

41.1. На рефрижераторний рухомий склад поширюються вимоги розділів XXXVI-XXXVIII та XL цих Правил у частині, що їх стосується.

41.2. Зберігати балони з холодоагентом і порожні треба лише у встановлених інструкцією місцях.

41.3. Необхідно щодня перевіряти справність масляних і паливних трубопроводів з виконанням при цьому вимог пункту 37.12 розділу XXXVII цих Правил.

41.4. Не допускається накопичування паливно-мастильних матеріалів, обтиральних кінців у піддонах, встановлених під дизель-генераторами.

41.5. Забороняється запускати дизелі під час екіпіровки поїзда (секції) дизельним пальним.

41.6. Забороняється тримати відкритими двері одночасно між дизельним і щитовим приміщеннями, між щитовим приміщенням і кухнею під час роботи одночасно плити або котла опалення та дизеля.

41.7. Обов'язки бригади поїзда під час пожежі визначаються згідно з чинним законодавством.

42.1. Обладнання вагонів технічної пропаганди виконується тільки за проектами або типовими проектами, погодженими з ВПО. Прийняття в експлуатацію здійснюється комісією з обов'язковою перевіркою відповідності технічних рішень вимогам пожежної безпеки.

42.2. На вагони технічної пропаганди поширюються вимоги розділу XL цих Правил.

42.3. Із глядацьких і лекційних відділень вагона повинно бути влаштовано не менше двох запасних виходів, не враховуючи виходу через тамбур. Допускається влаштовувати один вихід за наявності у відділенні не більше 30 посадочних місць. Двері, призначені для евакуації, повинні відкриватися у напрямку виходу з вагона. Ширина дверей повинна бути не менше 1 м.

42.4. Кіноапаратна повинна бути відділена від глядацьких або лекційних приміщень протипожежною перегородкою з межею вогнестійкості не менше ніж EI 45 і мати самостійний вихід назовні. Стіни, підлога і стеля кіноапаратної повинні бути оздоблені листовою покрівельною сталлю з негорючого ізоляційного матеріалу.

42.5. Проекційні й оглядові вікна в кінопроекційній необхідно захищати заслінками або завісами з механічним приводом з межею вогнестійкості не менше ніж EI 15.

42.6. Зберігання кіноплівки дозволяється здійснювати тільки у закритих негорючих коробках або фільмостатах. Обривки й обрізки кіноплівки повинні складатися у спеціальний металевий ящик, який щільно закривається.

42.7. До роботи на кіноапаратурі допускаються кіномеханіки, які пройшли пожежно-технічний мінімум, а також щорічну перевірку знань.

42.8. Обслуговуючий персонал повинен керуватися вимогами інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки та порядку дій у разі виникнення пожежі.

42.9. Місце демонстрації кінофільмів повинно бути забезпечене щонайменше двома вогнегасниками, які можуть застосовуватися для гасіння пожеж класу Е (електроустановки).

42.10. Килими, килимові доріжки та інші покриття, драпіровки повинні оброблятися вогнезахисним розчином, надійно кріпитися і бути малонебезпечними за токсичністю продуктів горіння, а також мати помірну димоутворювальну здатність за ГОСТ 12.1.044-89. Організація, яка здійснює обробку, зобов'язана видати акт із зазначенням дати виконання робіт і строків дії вогнезахисної обробки. Якість вогнезахисної обробки перевіряється щоквартально.

42.11. Освітлення допускається тільки електричне (аварійне від акумуляторної батареї) зі світильниками закритого виконання.

42.12. У вагонах технічної пропаганди забороняється:

курити;

затемнювати вікна віконницями і ставити на вікна ґрати;

замикати двері під час проведення масових заходів;

встановлювати у глядацькій залі стільці, не прикріплені до підлоги;

зберігати в кіноапаратній сторонні речі, промаслені тканини та спецодяг;

спалювати обривки плівки в котлах вагонів;

перемотувати кіноплівку в період демонстрації фільму, зберігати фільмокопії у відкритому вигляді;

демонструвати фільми на несправній кіноапаратурі;

влаштовувати світлові реклами, ілюмінації і новорічні ялинки, застосовувати бенгальські вогні, свічки, піротехнічні вироби;

допускати у глядацькі, лекційні та інші відділення глядачів (слухачів) понад дозволену кількість;

залишати без нагляду кіноапаратні та глядацькі зали під час демонстрації фільму;

демонструвати фільми на кінопроекційній апаратурі безпосередньо у глядацькій залі.

43.1. Внутрішні конструкції кузовів вагонів-насосних, вагонів для відпочинку повинні відповідати проекту.

43.2. Виконувати у вагонах перепланування без погодження з пожежною охороною, оздоблювати стіни і стелі горючими матеріалами заборонено.

43.3. Стіни, стелі, підлога і двері машинного відділення (відділення для установки двигунів внутрішнього згоряння) повинні бути захищені покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше ніж 5 мм.

43.4. Вихід з машинного відділення повинен влаштовуватися безпосередньо назовні або через тамбур.

43.5. Двигуни внутрішнього згоряння (пожежні мотопомпи) повинні влаштовуватися на металевому піддоні.

43.6. Вихлопні труби від двигунів виводяться назовні. За всією довжиною їх треба укладати в металевий кожух з отворами для обміну повітря або ізолювати негорючим матеріалом. У місцях пропуску вихлопної труби назовні через підлогу, стіну чи стелю робляться типові розділки.

43.7. Переобладнання типової схеми опалення вагонів на комбіноване допускається тільки за спеціально розробленим проектом за умови погодження із заінтересованими органами.

43.8. Встановлення газової плити на кухні допускається за наявності погодженого з пожежною охороною проекту.

43.9. Електроплитки на кухні повинні бути закріплені.

43.10. Стіна, яка примикає до газової плити (електроплити), повинна бути захищена негорючим екраном.

43.11. Запас пального в металевій герметично закритій тарі у вагоні-насосній та інших вагонах з двигунами внутрішнього згоряння може зберігатися тільки в типових металевих ящиках під вагоном. Діжки або каністри з пальним повинні бути надійно закріплені в ящиках. Не допускається зберігання в ящиках будь-яких інших предметів і матеріалів.

43.12. Безпосередньо у відділенні двигунів внутрішнього згоряння вагона-електростанції допускається зберігання пального в межах ємності типового паливного бака двигуна.

43.13. Усі паливомаслопроводи повинні мати надійне з'єднання, яке запобігає підтіканню масла і палива. Пролите паливо або масло повинно негайно прибиратися. Обтиральний матеріал допускається зберігати тільки в межах змінної потреби.

43.14. Заправка двигунів пальним здійснюється лише при денному світлі і за умови їх зупинення та охолодження.

43.15. Для поїздів, до складу яких входять вагони з двигунами внутрішнього згоряння, повинні бути розроблені інструкції з пожежної безпеки.

43.16. У вагонах з установками двигунів внутрішнього згоряння забороняється:

курити і користуватися відкритим вогнем;

зберігати промаслені обтиральні матеріали, а також устаткування, предмети і матеріали, не передбачені технологією виконання робіт;

допускати підтікання масла з гідросистем підйомних установок;

зберігати запас палива, крім заповнених витратних баків;

залишати двигун, який працює, без нагляду;

працювати з несправними двигунами, за наявності витікання пального чи мастила;

заповнювати переносні ємності шляхом переливання з діжок із запасом бензину (для цієї мети має використовуватися спеціальний ручний насос).

44.1. На вагони для тимчасового проживання людей поширюються вимоги розділу 7.1 НАПБ А.01.001-2004.

44.2. Вагони для тимчасового проживання людей (купейні пасажирські вагони), встановлені на постійних місцях стоянки єдиною групою, повинні використовуватися тільки для відпочинку.

44.3. Усі громадяни, які прибувають на відпочинок, повинні бути ознайомлені черговим адміністратором з основними вимогами пожежної безпеки під їх особистий підпис.

44.4. У вагонах для тимчасового проживання людей на видних місцях повинні бути вивішені:

схематичний план евакуації з купе із зазначенням місць розміщення засобів пожежогасіння, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії у разі виникнення пожежі;

знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007;

стисла пам'ятка для відпочивальників про правила пожежної безпеки.

44.5. Вагони для тимчасового проживання людей допускається об'єднувати в групи. Кожна група повинна складатися не більше ніж з 10 вагонів. Протипожежний розрив між групами має становити не менше ніж 15 м.

44.6. Обслуговування вагонів для тимчасового проживання людей здійснюється черговими адміністраторами, для яких повинні бути відведені два службових купе, розташованих у різних кінцях групи вагонів. Службові купе чергових адміністраторів повинні бути обладнані телефонним зв'язком і переговірними пристроями з кожним вагоном.

44.7. Особи, допущені до обслуговування вагонів для тимчасового проживання людей, повинні пройти спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму.

44.8. Черговий адміністратор повинен мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів, електричний ліхтар, знати порядок виклику пожежної охорони і дій у разі виникнення пожежі, а також мати індивідуальний засіб захисту органів дихання для організації евакуації. У нічний час черговому адміністраторові забороняється спати і відлучатися за межі вагонів для тимчасового проживання людей.

44.9. У вагонах для тимчасового проживання людей забороняється:

користуватися будь-якими видами нагрівальних приладів;

курити, в тому числі й у тамбурах;

зберігати ЛЗР і ГР;

замикати двері перехідних майданчиків на замки;

застосовувати відкритий вогонь.

45.1. До небезпечних вантажів належать речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

45.2. Класифікація небезпечних вантажів (віднесення до класу, категорії та групи паковання) здійснюється відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація" (далі - ДСТУ 4500-3) залежно від виду та ступеня їх потенційної небезпеки за показниками і критеріями.

45.3. До перевезення залізницями допускаються небезпечні вантажі, зазначені в Переліку небезпечних вантажів за номерами ООН (додаток 2 до Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 N 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за N 180/16196 (із змінами) (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів), а також порожні вантажні одиниці та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів.

45.4. Небезпечні вантажі надаються до перевезення вантажовідправником у передбаченій стандартами або технічними умовами тарі й упаковці.

45.5. Під час перевезення небезпечних вантажів необхідно перевірити:

зазначення у перевізних документах під назвою вантажу номера аварійної картки або про її додання, а також встановленого Правилами перевезення небезпечних вантажів марковання;

правильність заповнення перевізних документів (наявність штемпелів про ступінь вибухової або пожежної небезпеки, норми прикриття, порядок спускання з гірок, очищення і безпеки тари з-під небезпечних вантажів);

придатність вагонів і контейнерів, які подаються під навантаження небезпечних вантажів, відсутність в них щілин, очищення та промивання після вивантаження небезпечних вантажів;

правильність постановки вагонів і платформ з контейнерами до складу поїздів з додержанням встановлених норм прикриття.

45.6. Рухомий склад, який подається під завантаження будь-яких вантажів, повинен бути очищений від горючого сміття і залишків вантажів, що перевозилися раніше.

45.7. Не допускається перевезення на відкритому рухомому складі вантажів, які упаковані із застосуванням паперу та інших легкогорючих матеріалів. У разі використання таких матеріалів для захисту від механічних пошкоджень і впливу атмосферних опадів вантаж повинен бути упакований у щільні ящики з багатошарової фанери або зі щільно підігнаних між собою обструганих дощок.

46.1. Забороняється захаращувати вантажем та іншими матеріалами дверні отвори вагонів.

46.2. За наявності у вагонах печей топчани, постільні та особисті речі провідників, запаси палива та надійно закріплені вантажі, в тому числі у горючій упаковці, треба розміщувати на відстані не менше ніж 1 м від печей, не ближче ніж 1,25 м від їх топливних отворів і забезпечувати відстань не менше ніж 0,5 м між верхнім рівнем вантажу та стелею вагона.

46.3. У вантажних вагонах дозволяється встановлення тільки чавунних печей стандартного типу зі спалюванням твердого палива за умов додержання таких вимог:

місце встановлення печі на підлозі на негорючому матеріалі товщиною 10 мм ізолюється піддоном з покрівельної сталі, виготовленим у вигляді деки з висотою бортів не менше ніж 15 мм, яка прикріплюється до підлоги вагона цвяхами довжиною 30-50 мм;

вісь отвору димової труби в стельовій розділці повинна збігатися по вертикалі з віссю отвору кришки чавунної печі, а ізольована ділянка підлоги перед топковим отвором - виступати за контури печі на 500 мм та з інших боків на 250 мм;

опори чавунної печі повинні забезпечувати її правильне і стійке положення;

кріплення печі до підлоги вагона здійснюється шурупами або цвяхами довжиною не менше ніж 150 мм;

димова труба діаметром 120 мм повинна виводитися тільки крізь постійну типову розділку в даху вагона, бути вище від нього на 300-400 мм і закінчуватися іскрогасним ковпаком, а ланки труби повинні з'єднуватися по ходу диму і входити одна в одну на 70 мм;

допускається встановлення двох печей у центрі вагона проти дверних отворів, зв'язаних за кільця дротом діаметром 3-4 мм. Димовитяжні труби повинні складатися не більше ніж з двох колін і виводитися поверх вантажу у відповідні стельові пічні розділки. У кожній половині вагона горизонтальна частина труб кріпиться у трьох місцях до стелі та розтяжками з дроту діаметром 3 мм до бокових стін. Відстань від димовитяжної труби до стелі вагона і вантажу не повинна бути менше ніж 700 мм (при цьому не допускається наявність під трубами горючих матеріалів);

вантажовідправник зобов'язаний забезпечити провідників з метою пожежогасіння запасом води у кількості не менше ніж 100 л у брезентових або поліетиленових ємностях, порошковим вогнегасником об'ємом не менше ніж 5 л і вимагати від них додержання заходів пожежної безпеки відповідно до правил перевезення вантажів.

46.4. Для освітлення вагонів слід застосовувати пожежобезпечні освітлювальні прилади.

46.5. Провідники, які супроводжують небезпечні вантажі, повинні знати службову інструкцію щодо супроводження даного вантажу, розроблену та затверджену відправником, його небезпечні властивості та заходи пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі або аварійної ситуації провідники зобов'язані діяти відповідно до вимог Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078.

46.6. Провідникам забороняється курити, користуватися свічками, залишати або вішати ліхтарі у місцях, до яких дістають тварини, а також складати сіно і солому поблизу відкритих дверних отворів і люків, допускати у вагони, які ними супроводжуються, сторонніх осіб, провозити не зазначені в накладній вантажі та понад встановлену норму ручну поклажу.

47.1. Працівники, які виконують роботи із навантаження або розвантаження пожежонебезпечних вантажів, повинні бути забезпечені вантажовідправником (вантажоодержувачем) необхідними засобами індивідуального захисту і проінструктовані з правил поводження з конкретним видом вантажу.

47.2. Місця, де подається рухомий склад залізниці під вивантаження та навантаження пожежонебезпечних вантажів, повинні підлягати обстеженню один раз на півріччя комісією за участю відомчої пожежної охорони зі складанням відповідного висновку.

47.3. Під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій з пожежонебезпечними вантажами працівники повинні:

суворо дотримуватися вимог маркування і попереджувальних написів на упаковках;

не допускати скидання вантажу з плеча і не застосовувати допоміжних перевантажувальних засобів, здатних пошкодити тару або упаковку;

кріпити вантажі у транспортному засобі тільки за допомогою іскробезпечного інструменту.

47.4. Місця навантаження і розвантаження пожежонебезпечних вантажів мають бути достатньо освітлені для забезпечення виконання робіт у сутінках.

47.5. Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій з пожежонебезпечними вантажами є працівник, який контролює здійснення цих робіт.

48.1. Під час перевезення ЛЗР і ГР наливом у цистернах необхідно перевірити:

очищення від забруднення зовнішньої поверхні цистерни;

щільність закриття кришок верхнього і нижнього наливного та зливного пристроїв;

правильність наливання цистерн за сезонними нормами з урахуванням можливих змін температури зовнішнього середовища;

наявність під кришками ковпаків ущільнювальних прокладок;

герметичність цистерн (у разі наявності підтікання нафтопродуктів включення цистерни до складу поїзда забороняється);

наявність відповідних знаків на цистерні, які характеризують небезпеку вантажу;

наявність і справність запобіжного клапана.

48.2. Огляд цистерн, які завантажені ЛЗР і ГР, у нічний час слід проводити тільки з використанням акумуляторних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні.

48.3. Забороняється зливання нафтопродуктів у невстановлених місцях без погодження з ВПО.

48.4. Забороняється розігрівання у цистернах із зливних пристроїв з використанням відкритого вогню під час зливання цистерн з в'язкими ГР.

48.5. Перед зливанням і наливанням нафтопродуктів на зливно-наливних естакадах повинні бути перевірені правильність відкриття вентилів, засувок та щільність з'єднання шлангів. Виявлена теча на зливно-наливних пристроях має бути негайно усунена. У разі потреби стояки або секції повинні бути відключені до повного усунення несправності.

48.6. Наконечники гнучких рукавів, телескопічні та інші пристрої, які використовуються для наливання, повинні бути виконані з іскробезпечного матеріалу. Довжина наливних пристроїв має бути такою, щоб вони занурювалися до дна цистерни під час наливання нафтопродуктів.

48.7. Під час перевезення і подавання для зливання цистерн з ЛЗР і ГР повинно бути прикриття відповідно до Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879 (із змінами).

48.8. Під час подавання на зливання-наливання і виведення маршрутів машиністам тепловозів і паровозів забороняється підводити потяги до межі зливно-наливних пристроїв без сигналу, сифонити, відкривати і форсувати топку, гальмувати і штовхати потяг, тримати відкритим піддувало, користуватися відкритим вогнем. Швидкість руху під час подавання цистерн не повинна перевищувати 5-6 км/год.

48.9. Гальмування потяга металевими башмаками на території зливно-наливних пристроїв забороняється. Для цієї мети повинні використовуватися тільки дерев'яні підкладки. Не дозволяється також використання металевих ломів та інших металевих речей для зрушення з місця і підкочування цистерн.

48.10. Сортування цистерн, зчеплення і розчеплення їх повинно виконуватися за межами зливно-наливних естакад.

48.11. На зливно-наливні естакади поширюються вимоги пунктів 13.13-13.24 розділу XIII і розділу LI цих Правил.