Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства

5.8. Національний банк України здійснює контроль за діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії).

У разі невідповідності роботи ліквідатора встановленим вимогам законодавства та умовам договору Національний банк України має право розірвати договір з ліквідатором та призначити нового ліквідатора (ліквідаційну комісію).

5.9. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права:

- використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку, що ліквідується, в своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

- приймати зобов'язання від імені Національного банку України без його письмового дозволу;

- розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано із виконанням функцій ліквідатора.

На осіб, які залучаються ліквідатором до участі у процедурі ліквідації комерційного банку (або членів ліквідаційної комісії), поширюються усі вимоги, передбачені пунктами 6.5, 6.7, 6.8 цього Положення.

Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є працівниками Національного банку України, звільняються за їх згодою від виконання своїх трудових обов'язків із збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі у процедурі ліквідації комерційного банку.

5.10. З дня свого призначення ліквідатор (ліквідаційна комісія) має повне та виняткове право управляти та контролювати банк, вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та одержання максимальної виручки від продажу активів банку.

При здійсненні заходів щодо проведення ліквідації банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) діє в межах наданих повноважень:

- управляє майном банку;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку. При визначенні суми, яку можна отримати від продажу активів, ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з урахуванням ринкової вартості активів;

- визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею;

- проводить роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості, у тому числі може подавати позови у судові органи від імені банку;

- виявляє кредиторів та вживає заходів, спрямованих на задоволення їх вимог, зокрема реалізує майно банку;

- вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників банку та призначення спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідатора (зокрема: головного бухгалтера, бухгалтера), у разі необхідності може залучати до роботи з ліквідації банку будь-якого експерта, консультанта;

- виплачує в установленому порядку заробітну плату особам, залученим до процедури ліквідації банку;

- складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження територіальному управлінню Національного банку України;

- приймає документи від банку, що ліквідується, та передає їх до архіву територіального управління Національного банку України.

Ліквідатору (ліквідаційній комісії) забороняється вчиняти дії, які б свідчили про продовження діяльності банку.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені кредиторами або засновниками, акціонерами (учасниками) банку в судовому порядку.

5.11. Для забезпечення виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією) своїх повноважень у територіальному управлінні Національного банку України замість закритого кореспондентського рахунку банку відкривається накопичувальний рахунок N 1207, на який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з якого проводяться розрахунки з кредиторами.

Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі рішення про ліквідацію банку та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб, залучених до ліквідації, з відбитком печатки банку, що ліквідується.

Представник територіального управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного банку, що ліквідується, візує перші примірники розрахункових документів на перерахування коштів з накопичувального рахунку.

5.12. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом трьох днів після свого призначення опублікувати в одному з офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідується, інформацію про початок ліквідації банку, а також вивісити цю інформацію у кожному територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за якою він приступає до виконання своїх обов'язків.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) також надсилає письмові повідомлення вкладникам банку - фізичним особам, вказуючи розмір вкладу згідно з бухгалтерським обліком банку.

Вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного місяця від дня першої публікації в офіційному друкованому органі зазначеного оголошення. Після закінчення вказаного строку заяви кредиторів та вкладників банку не приймаються.

5.13. Юридична особа, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його, подає до ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідну заяву.

Після закінчення строку, наданого кредиторам для заявлення своїх вимог, у разі наявності пропозицій купити банк у цілому або приєднати його до іншого банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) може звернутися до відповідного регіонального управління Національного банку України з обгрунтованими пропозиціями щодо продажу або реорганізації банку шляхом приєднання до іншого банку - юридичної особи.

Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин суми визнаних претензій до банку. Згода кредиторів на продаж або реорганізацію банку, що ліквідується, оформлюється відповідним протоколом зборів кредиторів. При цьому між ліквідатором (ліквідаційною комісією) і юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його, укладається угода про переведення боргу (угода про умови проведення реорганізації) та здійснюється реструктуризація статутного капіталу.

Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин суми визнаних перетензій до банку. Згода кредиторів на продаж або реорганізацію банку, що ліквідується, оформлюється відповідним протоколом зборів кредиторів. При цьому між ліквідатором (ліквідаційною комісією) і юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його, укладається угода про переведення боргу (угода про умови проведення реорганізації) та здійснюється реструктуризація статутного капіталу.

У разі продажу або реорганізації банку, що ліквідується, вся сукупність майнових прав і зобов'язань переходить до юридичної особи, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його (до банку - правонаступника), за передатним балансом, що складається на підставі проміжного ліквідаційного балансу.

На підставі висновків територіального управління та відповідного підрозділу системи банківського нагляду і за умови перерахування юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його, коштів (крім випадків, коли приєднання банку, що ліквідується, не пов'язане з потребою формування банком-правонаступником капіталу в необхідному розмірі) на окремий накопичувальний рахунок N 3207, відкритий у відповідному територіальному управлінні Національного банку, у необхідному для формування капіталу банку розмірі згідно з пунктом 3.1 Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141, Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України може дати дозвіл на продаж або реорганізацію банку, що ліквідується. У разі реорганізації банку, що ліквідується, шляхом приєднання банк-правонаступник здійснює організаційні заходи згідно з чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України, що регламентують процедуру реорганізації комерційних банків.

5.14. У разі ліквідації банку шляхом продажу частини або усіх його активів ліквідатор (ліквідаційна комісія) протягом трьох місяців з дня свого призначення здійснює інвентаризацію активів банку. У цей термін ліквідатор (ліквідаційна комісія) має право розірвати договори про надання банку послуг, а також припинити зобов'язання банку щодо оренди (найму) рухомого і нерухомого майна, попередньо повідомивши про це іншу сторону за 30 днів.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний у двомісячний термін з дати призначення:

- припинити трастові зобов'язання банку, повернути власнику усі активи та матеріальні цінності, що перебувають в довірчому управлінні банку (крім грошових коштів), здійснити остаточні розрахунки за трастовими рахунками;

- надіслати повідомлення усім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом місяця.

Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у розпорядження Національного банку України для повернення законним власникам.

5.15. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) у строк до трьох місяців з дня, зазначеного у повідомленні про ліквідацію, здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

- складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України;

- відхиляє вимоги у разі сумніву в їх дійсності;

- визначає суму заборгованості кожному кредитору та черговість погашення вимог;

- сповіщає кредиторів про акцептування вимог;

- щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитись з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України.

5.16. Після закінчення періоду, протягом якого можна подавати вимоги та проводити роботу щодо визнання або відхилення вимог кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає проміжний ліквідаційний баланс, враховуючи результати проведеної інвентаризації активів та майна банку, і подає його до територіального управління Національного банку України.

Проміжний ліквідаційний баланс повинен містити дані про майно банку, що залишилося, список вимог кредиторів та результати розгляду їх вимог. Проміжний ліквідаційний баланс зменшується на суму незаявлених та невизнаних вимог кредиторів.

5.17. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний щомісяця письмово повідомляти територіальне управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, про результати роботи та надавати необхідні документи. Така інформація обов'язково повинна містити дані про стягнення дебіторської заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з кредиторами.

Територіальне управління Національного банку України, в свою чергу, зобов'язане щомісяця інформувати відповідний департамент системи банківського нагляду Національного банку України про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії).

На вимогу зазначеного департаменту та територіального управління ліквідатор зобов'язаний надати додаткову інформацію.

5.18. Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) проводить роботу щодо продажу майна комерційного банку. Рішення про продаж майна приймається ліквідатором (ліквідаційною комісією), і про це оповіщається у засобах масової інформації. Оголошення про аукціон має бути опубліковане, принаймні, у двох загальнодержавних та двох місцевих газетах.

Оголошення має містити:

- назву, опис та іншу необхідну інформацію про майно;

- місце та час аукціону, що має бути проведений протягом місяця після опублікування оголошення;

- умови покупки.

Якщо відсутні покупці і неможливо реалізувати повністю або частково майно банку, ліквідатор вирішує з кредиторами питання про передачу їм майна в рахунок задоволення претензійних вимог.

5.19. Вимоги кредиторів до банку, що ліквідується, задовольняються за рахунок коштів банку у такій послідовності:

- витрати і винагородження ліквідатора (ліквідаційної комісії) згідно із затвердженим кошторисом та договором з Національним банком України;

- витрати Національного банку України, здійснені з метою забезпечення проведення ліквідації;

- вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що виплачується, не перевищує вартість застави);

- зобов'язання перед працівниками банку з оплати праці, невиконані та накопичені до дня призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії);

- вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету і вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення;

- вимоги інших кредиторів;

- всі інші вимоги.

Вимоги кожної із наступних категорій задовольняються тільки після повного задоволення вимог попередньої черги.

Якщо майна банку виявиться недостатньо для повного задоволення всіх вимог певної черги, наявні кошти розподіляються між кредиторами цієї черги пропорційно сумі їх вимог.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Активи, що залишились після погашення усіх вимог до банку, розподіляються між акціонерами (учасниками) відповідно до кількості належних їм акцій.

5.19(а). Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний використовувати кошти Спеціального фонду страхування вкладів фізичних осіб, створеного відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.02.99 N 72 (реєстр. N 625/1999), тільки за цільовим призначенням для задоволення вимог вкладників - фізичних осіб. Вимоги вкладників - фізичних осіб задовольняються за рахунок цих коштів пропорційно розміру вкладу.

5.20. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:

- майна банку не вистачає для задоволення вимог;

- вимоги не надійшли протягом встановленого часу;

- вимоги не визнані ліквідатором (ліквідаційною комісією), не оскаржені кредитором в установленому порядку або, за запереченням кредитора, прийнято рішення про незадоволення його вимоги.

Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу, можуть бути задоволені, якщо залишились кошти чи майно банку після задоволення вимог кредиторів, вимоги яких надійшли протягом встановленого часу.

5.21. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.

5.22. З дня прийняття рішення про ліквідацію комерційного банку припиняється нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банку та штрафів, нарахованих за результатами перевірок, здійснених Національним банком України, місцевими державними податковими адміністраціями тощо, а також за активними та пасивними операціями, у тому числі за депозитами. З цього дня також припиняється нарахування процентів банками-кореспондентами за міжбанківськими кредитами, наданими ними банку, що ліквідується.

5.23. Після закінчення роботи ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає ліквідаційний баланс, який не пізніше 10 днів від дня закінчення строку роботи ліквідатора (ліквідаційної комісії) подається разом з матеріалами про його роботу територіальному управлінню Національного банку України для розгляду та затвердження.

У разі, якщо за результатами ліквідації банку є залишки за активами та пасивами балансу, то разом з ліквідаційним балансом надаються розшифровки усіх рахунків.

5.24. Не пізніше 10 днів після завершення роботи ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний отримати довідку органів внутрішніх справ щодо знищення печаток та штампів такого банку та надати її до територіального управління Національного банку України.

У разі втрати (або інше) печаток та штампів комерційного банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний надати пояснювальну записку та копію заяви до органів внутрішніх справ про їх зникнення.

5.25. Розгляд матеріалів щодо ліквідації або реорганізації комерційного банку (у разі реорганізації обов'язково має бути акт приймання та передачі майна та документів, підписаний банком, що реорганізується, та банком-правонаступником), що готуються територіальним управлінням Національного банку України, затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку здійснює уповноважена Правлінням Національного банку України Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку.

Рішення про виключення комерційного банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж та фінансово-кредитних установ приймає Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України.

5.26. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний передати документи комерційного банку, що ліквідується, на зберігання до архіву територіального управління Національного банку України за територіальною ознакою відповідно до Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 N 327, та згідно з розділом 9.5 Інструкції з діловодства в центральному апараті та установах Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 04.01.98 N 1 (про що має бути зазначено в договорі з ліквідатором).

5.27. Після виключення комерційного банку з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ ліквідатор (ліквідаційна комісія) звільняється від будь-яких зобов'язань, пов'язаних з ліквідацією банку.

Ліквідація комерційного банку вважається завершеною, а банк таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення запису про це до Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж та фінансово-кредитних установ.