Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства

Розглянувши проект Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, Правління

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (додається).

2. Надіслати Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України і комерційним банкам для керівництва і використання в роботі.

3. Вважати такими, що втратили чинність:

- постанову Правління Національного банку України від 16.05.95 N 115 "Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства" із змінами, внесеними постановами Правління Національного банку України від 30.06.95 N 168, 31.07.95 N 278, 29.12.95 N 325, 16.10.96 N 268, 10.04.97 N 96;

- постанову Правління Національного банку України від 30.12.96 N 346 "Про затвердження Положення про фінансове оздоровлення комерційних банків";

- розділ 11 "Умови і порядок відкликання ліцензії" Положення про порядок ліцензування банків в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.03.96 N 77.

4. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства набуває чинності через десять днів після реєстрації в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на систему банківського нагляду ( О.І.Кірєєв) та начальників Кримського республіканського, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України.

1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (далі - Положення), розроблене на підставі законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та інших законодавчих актів України, визначає порядок застосування Національним банком України заходів впливу при здійсненні ним контрольних функцій.

Основним завданням усіх рівнів системи банківського нагляду Національного банку України* щодо вжиття заходів впливу є регулювання діяльності комерційних банків з метою приведення її у відповідність із нормами і вимогами чинного банківського законодавства та нормативних актів Національного банку України, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності та стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Заходи впливу, які застосовує Національний банк України, носять непримусовий і примусовий характер.

Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків Національним банком України при незначному рівні підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку і носять характер добровільності їх вирішення й розуміння наявності проблем з боку комерційного банку.

Примусові заходи впливу застосовуються Національним банком України у разі, якщо діяльність комерційних банків та їх установ характеризується високим рівнем ризику, якщо комерційні банки та їх установи порушують чинне законодавство, економічні нормативи, порядок, строки та технологію виконання банківських операцій, допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативні акти Національного банку, не подають звітність чи подають недостовірну звітність, якщо діяльність їх збиткова і спричиняє становище, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк.

Вибір заходів впливу, які застосовуються до комерційних банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, повинен визначатися найбільш ефективним вирішенням виявлених проблем у діяльності комерційних банків та проводиться з урахуванням:

- характеру допущених комерційним банком порушень;

- причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

- загального фінансового стану комерційного банку;

- значимості комерційного банку на ринку банківських послуг.

2. Підставою для застосування Національним банком України і його регіональними управліннями непримусових та примусових заходів впливу можуть бути:

- результати здійснених Національним банком України та відповідними рівнями системи банківського нагляду перевірок діяльності комерційних банків чи установ комерційних банків;

- матеріали правоохоронних органів, місцевих державних податкових адміністрацій та інших органів, що характеризують дотримання комерційними банками та установами комерційних банків законодавчих актів з питань банківської діяльності;

- результати перевірок діяльності комерційних банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до законодавства на здійснення таких перевірок;

- інші матеріали, що характеризують діяльність комерційних банків (статистична звітність, щоденні баланси тощо).

3. Це Положення не визначає послідовності вжиття до комерційних банків заходів впливу за допущені ними порушення, оскільки заходи впливу повинні бути адекватними допущеним порушенням.

4. Рішення про застосування примусових заходів впливу можуть бути оскаржені в арбітражному суді. До прийняття відповідного рішення арбітражним судом дія постанови Правління Національного банку України або розпорядження його регіонального управління не призупиняється.

Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків усіма рівнями системи банківського нагляду Національного банку України.

До непримусових заходів впливу належать:

1. Лист із зобов'язаннями.

2. Письмове попередження.

1.1. Цей захід впливу може застосовуватись за наявності проблем у діяльності комерційного банку незалежно від його фінансового стану.

Лист із зобов'язаннями - це письмове визнання комерційним банком своїх проблем і недоліків у роботі та допущених порушень, який також має містити перелік заходів, що банк зобов'язується вжити для їх вирішення і усунення, із зазначенням конкретних строків виконання цих заходів.

Крім того, у листі із зобов'язаннями комерційний банк має передбачити періодичність і строки подання до відповідного рівня системи банківського нагляду Національного банку України звітів про поетапне виконання зобов'язань, передбачених листом.

Строки виконання листа із зобов'язаннями встановлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки відповідного рівня системи банківського нагляду щодо реального строку, необхідного для виконання комерційним банком своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану.

Лист із зобов'язаннями погоджується Правлінням та Радою комерційного банку, підписується головами Правління та Ради комерційного банку і оформлюється відповідним протоколом.

1.2. Лист із зобов'язаннями застосовується тоді, коли відповідний рівень системи банківського нагляду вважає, що проблеми банку усвідомлюються Правлінням та Радою комерційного банку, що комерційний банк спроможний і буде вживати необхідних заходів для вирішення проблем.

Відповідний рівень системи банківського нагляду вносить пропозиції про те, які заходи повинен містити лист із зобов'язаннями, вжиття яких найкраще сприятиме вирішенню проблем банку в кожному окремому випадку.

Лист із зобов'язаннями може прийматися на нараді за участю Національного банку України та Правління і Ради комерційного банку, згідно з якою оформлюється протокол рішення спільного засідання.

1.3. Лист із зобов'язаннями може включати такі заходи:

- складання та виконання бізнес-плану або плану з відновлення капіталу банку;

- розроблення та запровадження положень і механізму щодо поліпшення практики кредитування;

- зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

- прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

- прийняття рішення про обмеження розміру позик, які надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку;

- прийняття рішення стосовно тимчасового обмеження розміру відсотків, які банк може виплачувати за депозитами, що залучаються;

- тимчасове припинення виплати дивідендів;

- прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

- інші виправні заходи.

1.4. Контроль за виконанням листа із зобов'язаннями здійснюється шляхом аналізу звітів комерційного банку, проведення нарад чи перевірок.

1.5. Національний банк України на підставі ретельного аналізу вжитих заходів припиняє дію листа із зобов'язаннями, якщо банк виконав усі зобов'язання або загальний стан банку значно покращився і банк працює стабільно.

Дія листа із зобов'язаннями припиняється листом-повідомленням відповідного рівня системи банківського нагляду Національного банку України до комерційного банку.

2.1. Якщо банк не виконує свої зобов'язання або якщо проблеми банку є настільки серйозними, що можуть призвести до підвищення ризику діяльності, втрати платоспроможності та несуть загрозу інтересам вкладників і кредиторів банку, відповідний рівень системи банківського нагляду Національного банку України надсилає до комерційного банку письмове попередження.

2.2. У письмовому попередженні Національний банк України повідомляє комерційному банку про своє занепокоєння станом його справ, вказує на конкретні заходи, яких необхідно вжити комерційному банку для виправлення порушень або розв'язання інших проблем, вказує на конкретні коригуючі дії, що має вжити банк для виправлення небезпечної або неправильної банківської практики*, конкретних порушень пруденційних правил банківської справи та строки їх усунення.

Цим листом Національний банк України також попереджає комерційний банк про можливість застосування примусових заходів - санкцій відповідно до статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі недотримання банком вимог письмового попередження.

2.3. Письмове попередження підписується заступником Голови Правління Національного банку України (куратором системи банківського нагляду) на підставі висновків та пропозицій відповідного рівня системи банківського нагляду.

2.4. У разі, якщо письмове попередження складається на підставі матеріалів інспектування, воно надсилається до комерційного банку разом із звітом про інспектування.

Письмове попередження може вміщувати ті ж рекомендації, що й звіт про інспектування, або, залежно від конкретних обставин, у письмовому попередженні може висуватися вимога щодо застосування більш конкретних заходів, ніж ті, що зазначені у звіті.

Письмове попередження може надсилатися банку також під час інспектування, якщо відповідний рівень системи банківського нагляду виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

2.5. Письмове попередження надсилається Правлінню та Раді комерційного банку, які повинні у 3-денний строк надати Національному банку відповідь.

У відповіді на письмове попередження комерційний банк зобов'язаний повідомити строк, протягом якого він має виправити проблеми, зазначені у попередженні.

1.1. Режим фінансового оздоровлення - це система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного Національним банком України періоду з метою відновлення ліквідності та платоспроможності і усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.

1.2. Переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення здійснюється відповідно до постанови Правління Національного банку України за наявності підстав, підтверджених висновками відповідних департаментів системи банківського нагляду та відповідного регіонального управління Національного банку України.

Комерційний банк може бути переведений Правлінням Національного банку України в режим фінансового оздоровлення на строк не більше 12 місяців.

За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений банку Правлінням Національного банку України ще на 6 місяців.

1.3. Підставою для переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення є віднесення банку до категорії проблемних, відсутність необхідного рівня капіталу, порушення загальновстановлених норм банківського законодавства.

Проблемна діяльність комерційного банку визначається на підставі Методичних вказівок про визначення критеріїв діяльності, за якими комерційні банки переводяться до категорії проблемних, затверджених постановою Правління Національного банку України від 09.12.97 р. N 425.

1.4. Про переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення повідомляються усі рівні системи банківського нагляду, відповідні регіональні управління, а також Емісійно-кредитний департамент Національного банку України.

2.1. Постанова Правління Національного банку України про переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення надсилається керівництву банку.

Комерційний банк у 20-денний строк з дня отримання постанови розробляє програму фінансового оздоровлення, яка затверджується Радою та Правлінням комерційного банку, і надсилає її для узгодження відповідному регіональному управлінню Національного банку України.

Регіональне управління Національного банку України у 10-денний строк з дня отримання програми проводить її експертизу на предмет ефективності та відповідності вимогам Національного банку України і подає її з висновками відповідному департаменту системи банківського нагляду Національного банку України.

2.2. Програма фінансового оздоровлення в обов'язковому порядку має містити:

- аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану та збиткову діяльність комерційного банку;

- конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням термінів щодо їх виконання та розрахунок економічного ефекту від впровадження кожного заходу;

- прогнозні показники діяльності комерційного банку, які передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення;

- кошторис витрат щоквартально в цілому по банку та з розподілом за філіями.

2.3. Залежно від підстав, за яких комерційний банк переведений у режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний передбачити на період дії режиму фінансового оздоровлення заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану, а саме:

- зареєструвати в установлений строк оголошений статутний фонд;

- сформувати власні кошти у відповідному розмірі;

- сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків у необхідних сумах;

- диверсифікувати активи і пасиви в напрямі підвищення їх ліквідності;

- ліквідувати збиткові філії;

- провести інвентаризацію заборгованості за наданими позиками та неотриманими відсотками за користування позиками за станом на перше число місяця після прийняття рішення про переведення банку у режим фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики списати з балансу за рахунок страхового резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків. У разі недостатності коштів зазначеного резерву банк в установленому порядку покриває збитки від кредитної діяльності за рахунок фондів економічного стимулювання, інших фондів банку або віднесення цієї заборгованості на результати діяльності банку у порядку, передбаченому положенням "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.09.97 р. N 323;

- організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили повернення позик або сплату відсотків за користування позиками;

- здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної давності на результати діяльності банку;

- здійснити поповнення кореспондентського рахунку для забезпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів шляхом обов'язкового продажу власної іноземної валюти з дотриманням встановленого Національним банком України ліміту відкритої валютної позиції, повернення валютних інвестицій в Україну, реалізації власних цінних паперів, а також реалізації інших як доходних, так і недоходних активів;

- забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув;

- визначити відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

- провести переоформлення раніше наданих пільгових кредитів за загальними умовами (не нижче ставки Національного банку). Пільговими (збитковими для банку) кредитами вважаються кредити, надані під відсоткову ставку, меншу за середньозважену ставку залучених банком кредитних ресурсів;

- вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

- внести необхідні зміни в систему управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадити прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банку;

- переорієнтувати діяльність банку на прибуткові види послуг;

- припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам (учасникам);

- припинити нарахування та сплату відсотків за депозитами працівників банку і членів їх родин;

- викуп власних акцій в акціонерів банку і здійснення розрахунків у національній валюті та інвестицій проводити через прямі кореспондентські рахунки відповідно до вимог Положення Національного банку України "Про міжбанківські розрахунки в Україні".

2.4. У разі переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення ним проводиться детальний аналіз адміністративно-господарських витрат, складається кошторис витрат та здійснюються обгрунтовані заходи, спрямовані на їх скорочення.

Також проводиться аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживаються заходи щодо їх скорочення.

Кошторис витрат разом з програмою фінансового оздоровлення надсилається до відповідного рівня системи банківського нагляду Національного банку України для затвердження та подальшого контролю.

2.5. Комерційному банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, забороняється:

- залучення вкладів фізичних осіб, відкриття нових депозитних рахунків та поповнення діючих;

- проведення подальшої емісії цінних паперів та розширення кола фізичних і юридичних осіб - клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів, у тому числі пов'язаних з веденням рахунків депозитарного обліку;

- розміщення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

- надання гарантій, поручительств та бланкових кредитів, а також надання пільгових кредитів;

- проведення нових довірчих операцій (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами) за дорученням клієнтів на період фінансового оздоровлення;

- нарахування та сплата відсотків за кредитами, наданими установами одного банку.

2.6. При переведенні комерційного банку у режим фінансового оздоровлення Національний банк України:

- відкликає у комерційного банку ліцензію на проведення операцій з касового виконання державного бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів;

- може відкликати ліцензію на проведення банківських операцій, пов'язаних з випуском цінних паперів та обслуговуванням відповідних операцій клієнтів. У разі відкликання ліцензії на проведення банківських операцій, пов'язаних з випуском цінних паперів, комерційному банку надається право на ведення відповідних рахунків тих клієнтів, з якими вже укладені угоди. Укладення нових угод з клієнтами не допускається.

Крім того, Національний банк за результатами аналізу стану виконання програми фінансового оздоровлення може відкликати ліцензію на право здійснення інших окремих банківських операцій.

3.1. Комерційному банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та пропозицій регіонального управління Національного банку України може бути надана стабілізаційна позика.

3.2. Стабілізаційна позика - це позика, яка може надаватись Національним банком України комерційному банку на визначений Правлінням Національного банку України строк для оперативного забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки виконання заходів фінансового оздоровлення.

3.3. Стабілізаційна позика може надаватися тільки за умови її забезпечення заставою високоліквідними активами комерційного банку або під гарантію чи поручительство інших фінансово стабільних банків.

3.4. Стабілізаційна позика може надаватися комерційним банкам за такими варіантами:

- позика надається фінансово стабільному банку за умови цільового використання позики і оформлення договору з Національним банком України про заставу високоліквідних активів (державні цінні папери, банківські метали, власні споруди - після здійснення експертної оцінки вартості останніх) та за плату на рівні облікової ставки Національного банку України з відповідним оформленням договору про переведення боргу банку-боржника, що знаходиться в режимі фінансового оздоровлення (за згодою кредиторів банку-боржника);

- позика надається комерційному банку, який звернувся з клопотанням про надання стабілізаційної позики, під заставу високоліквідних активів (державні цінні папери, банківські метали, власні споруди - після здійснення експертної оцінки вартості останніх) та за плату на рівні облікової ставки Національного банку України;

- позика надається комерційному банку, який звернувся з клопотанням про надання стабілізаційної позики, під гарантію фінансово стабільного банку або інших юридичних осіб, які, виходячи з їх фінансового стану, достатності власних коштів, можуть забезпечити взяті на себе зобов'язання за плату на рівні облікової ставки Національного банку України.

3.5. Рішення про надання стабілізаційної позики комерційному банку приймає Правління Національного банку України відповідно до одного з варіантів, передбачених пунктом 3.4 цього Положення, на підставі експертної оцінки програми фінансового оздоровлення, здійсненої регіональним управлінням Національного банку України, та пропозицій відповідного департаменту Національного банку України. У рішенні визначаються строки надання позики, порядок її погашення і сплати відсотків за користування позикою.

3.6. Надання стабілізаційної позики оформлюється кредитною угодою між Національним банком України та комерційним банком, в якій зазначаються строки надання позики, порядок її погашення і сплати відсотків за користування позикою.

3.7. Комерційний банк, який працює у режимі фінансового оздоровлення і якому надана стабілізаційна позика, може бути переведений в особливий режим контролю за його діяльністю (розділ 5 глава III цього Положення).

4.1. Контроль за виконанням заходів фінансового оздоровлення здійснюється всіма рівнями системи банківського нагляду Національного банку України.

4.2. Комерційний банк, який переведений у режим фінансового оздоровлення, подає до системи банківського нагляду Національного банку України додатково встановлену відповідним рівнем системи банківського нагляду звітність про хід виконання програми фінансового оздоровлення.

4.3. За результатами нагляду щодо виконання комерційним банком програми фінансового оздоровлення регіональні управління Національного банку України щомісяця надають до відповідних департаментів системи банківського нагляду свої висновки та пропозиції щодо подальшої діяльності комерційного банку, який діє у режимі фінансового оздоровлення.

5.1. Під час дії режиму фінансового оздоровлення, у разі незадовільного виконання його заходів та виникнення загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами, вкладниками і кредиторами, Правління Національного банку України може прийняти рішення про переведення комерційного банку на особливий режим контролю за його діяльністю в період фінансового оздоровлення. Порядок здійснення та контролю початкових платежів банків, які знаходяться на особливому режимі контролю за їх діяльністю в період фінансового оздоровлення, затверджено постановою Правління Національного банку України від 22.02.96 р. N 43 (додаток до постанови N 3).

5.2. У разі встановлення особливого режиму контролю за діяльністю комерційного банку в період фінансового оздоровлення запроваджується проведення всіх початкових платежів від такого банку через відповідальних виконавців регіонального управління Національного банку України з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю). Крім того, комерційному банку забороняється безпосередній зв'язок з регіональними розрахунковими палатами для здійснення міжбанківських розрахунків. Зв'язок здійснюється тільки через регіональне управління Національного банку України.

6.1. Після закінчення встановленого періоду фінансового оздоровлення комерційного банку регіональне управління Національного банку України зобов'язане надати відповідному департаменту системи банківського нагляду конкретні пропозиції з висновками про подальшу діяльність цього банку.

6.2. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, поліпшення фінансового стану та дотримання економічних нормативів діяльності комерційного банку, який діє у режимі фінансового оздоровлення, банк переводиться у загальний режим роботи.

Підставою для завершення фінансового оздоровлення комерційного банку є досягнення ним необхідного рівня обсягу капіталу, що має підтверджуватись матеріалами звітності та актами інспекторських перевірок.

Рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення і переведення комерційного банку у загальний режим діяльності приймається Правлінням Національного банку України за поданням відповідного департаменту системи банківського нагляду на підставі клопотання відповідного регіонального управління Національного банку України (або без наявності такого) та оформлюється відповідною постановою.

6.3. У разі, якщо програма фінансового оздоровлення не виконана протягом встановленого строку і основні показники діяльності банку не покращились або погіршились, Правління Національного банку України за поданням відповідного департаменту системи банківського нагляду та на підставі висновку регіонального управління Національного банку України приймає рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення та про ліквідацію комерційного банку.

Ця глава встановлює порядок застосування примусових заходів впливу, передбачених ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у разі допущення комерційними банками порушень, зазначених у цій статті, або якщо застосування непримусових заходів впливу є недостатнім для вирішення проблем банку.

До примусових заходів впливу належать:

1. Підвищення норми обов'язкових резервів.

2. Відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій.

3. Усунення керівництва комерційного банку або установи комерційного банку від управління.

4. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком або установою комерційного банку.

5. Стягнення за рішенням суду (арбітражного суду) штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу.

6. Ліквідація комерційного банку та виключення його з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

1.1. Національний банк України має право підвищувати норми обов'язкових резервів для комерційних банків у разі допущення ними хоч одного з порушень, зазначених у ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

1.2. Підставою для подання пропозицій щодо підвищення норми обов'язкових резервів є результати перевірок діяльності комерційних банків, які свідчать про наявність порушень, що можуть призвести до загрози інтересів клієнтів.

На підставі висновків відповідних департаментів Національного банку України Правління Національного банку України приймає рішення про підвищення норми обов'язкових резервів комерційному банку, яке оформлюється відповідною постановою.

1.3. У постанові обов'язково має бути вказано, з якої дати і на який строк підвищуються норми обов'язкових резервів, а також розмір, до якого підвищуються норми обов'язкових резервів.

2.1. Ліцензія на здійснення банківських операцій (окремих або всіх) відкликається за поданням відповідних департаментів Національного банку України у разі:

- виявлення недостовірних даних, на підставі яких була надана ліцензія;

- затримки початку проведення діяльності, на яку надана ліцензія, більше ніж на один рік з моменту надання ліцензії;

- виникнення становища, яке загрожує інтересам кредиторів та вкладників банку;

- виявлення порушень, допущених банком щодо вимог банківського і антимонопольного законодавства та нормативних актів Національного банку України;

- порушення економічних нормативів, які встановлені Національним банком України, протягом трьох місяців підряд або шести місяців протягом року;

- здійснення операцій, на які не було надано ліцензії;

- надання недостовірної інформації та звітності або несвоєчасне їх подання;

- невиконання у встановлений термін вимог Національного банку України щодо діяльності банку та умов, на підставі яких була надана ліцензія;

- порушення уповноваженими банками або установами уповноважених банків порядку і умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком;

- відмови купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів.

2.2. Рішення про відкликання в банку ліцензії на право здійснення окремих банківських операцій приймається Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України.

У разі прийняття Комісією рішення про відкликання ліцензії на право здійснення окремих банківських операцій комерційний банк повинен в день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та забезпечити виконання зобов'язань банку за банківськими операціями, за якими відкликано ліцензію, перед кредиторами і вкладниками згідно з договорами, що укладені до дати, з якої припинена дія ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Відповідне регіональне управління Національного банку України зобов'язане забезпечити отримання комерційним банком цього рішення в день його прийняття. Комерційному банку необхідно у 3-денний термін повернути до регіонального управління Національного банку раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

2.3. Відповідні рівні системи банківського нагляду Національного банку України зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням комерційним банком вимог Національного банку України щодо припинення здійснення операцій, за якими відкликано ліцензію.

2.4. У разі, якщо банк не припинив здійснення банківських операцій, на які ліцензія була відкликана, Правління Національного банку України може прийняти рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій.

2.5. Рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій приймає Правління Національного банку України.

2.6. У разі прийняття рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх видів банківських операцій Правління Національного банку України одночасно приймає рішення про ліквідацію комерційного банку. Зазначені рішення оформлюються однією постановою.

2.7. Рішення Правління Національного банку України про відкликання в комерційного банку ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій повідомляється всім банкам України.

2.8. Перевірки з питань дотримання валютного законодавства проводяться працівниками Департаменту валютного регулювання або уповноваженими працівниками регіональних управлінь, а також всіма рівнями системи банківського нагляду Національного банку України.

2.9. У разі виявлення порушень валютного законодавства підрозділ Національного банку, який здійснює перевірку, має отримати від осіб, що допустили порушення, необхідні письмові пояснення, з урахуванням яких складає акт перевірки та протокол за фактом порушення за встановленою формою і готує доповідну записку та пропозиції щодо відкликання ліцензії на право здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями на ім'я керівника відповідного департаменту Національного банку України.

Відповідний департамент разом із своїми висновками передає ці матеріали на попередній розгляд заступнику Голови Правління Національного банку України або куратору системи банківського нагляду Національного банку України, який приймає рішення про винесення цих матеріалів на розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Комісія розглядає це питання на своєму засіданні та приймає рішення про відкликання у банку ліцензії на право здійснення окремих операцій з валютними цінностями.

Рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій з валютними цінностями приймає Правління Національного банку України.

У рішенні обов'язково має зазначатися дата, з якої відкликається ліцензія на право здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями.

2.10. У разі прийняття рішення про відкликання ліцензії на право здійснення окремої або всіх операцій з валютними цінностями комерційний банк зобов'язаний подати до Національного банку України таку інформацію:

- про кредиторську заборгованість - реквізити кредитора, сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості (протягом 3 робочих днів);

- перелік відкритих кореспондентських рахунків (наступного дня).

Залежно від прийнятого Правлінням Національного банку рішення щодо відкликання ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями (окремих або всіх) комерційний банк зобов'язаний здійснити всі заходи, передбачені п.2.11, або п.2.12, або п.2.13 цього розділу.

2.11. У разі прийняття Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України рішення про відкликання ліцензії у комерційного банку на право здійснення однієї або кількох банківських операцій з валютними цінностями, а саме:

- "Неторговельні операції",

- "Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку",

- "Операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках",

- "Валютні операції на міжнародних грошових ринках", комерційний банк повинен у день отримання зазначеного рішення (регіональне управління Національного банку має забезпечити отримання цього рішення у день його прийняття) припинити здійснення відповідних операцій та забезпечити виконання зобов'язань банку за цими операціями перед кредиторами і вкладниками згідно з договорами, що укладені до дати, з якої припинена дія ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Банк зобов'язаний у 3-денний строк повернути Національному банку України раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

У разі відкликання у банку ліцензії на право здійснення окремої банківської операції, а саме "Неторговельні операції", комерційний банк зобов'язаний закрити належні йому пункти обміну іноземних валют і повідомити про відкликання у банку зазначеної ліцензії юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют, розірвавши згадані угоди. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками.

2.12. У разі прийняття Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України рішення про відкликання ліцензії у комерційного банку на здійснення окремої операції з валютними цінностями, а саме "Встановлення прямих кореспондентських зв'язків з іноземними банками", та про надання ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі операції "Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками (робота через кореспондентські рахунки уповноваженого банку)", комерційний банк зобов'язаний:

2.12.1. У день отримання зазначеного рішення (регіональне управління Національного банку має забезпечити отримання цього рішення у день його прийняття) припинити здійснення відповідних операцій та у 3-денний строк повернути Національному банку України раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

2.12.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання зазначеної ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до іноземних банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків комерційного банку та кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку.

2.12.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків "Ностро" в іноземних банках-кореспондентах та рахунків "Лоро" іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними, що обумовлено заміною ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями.

2.12.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження банкам-нерезидентам про перерахування коштів з їх рахунків та кореспондентських рахунків комерційного банку (у тому числі з кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській валютній біржі) на єдиний мультивалютний рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України. Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком надати для узгодження відповідному департаменту Національного банку України у 3-денний строк з дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

2.12.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання зазначеної ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті.

2.12.6. Протягом п'яти робочих днів повідомити всім банкам-кореспондентам та клієнтам банку відповідні реквізити визначеного уповноваженого банку.

2.13. У разі прийняття Правлінням Національного банку рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх операцій з валютними цінностями комерційний банк зобов'язаний здійснити такі заходи:

2.13.1. У день отримання зазначеного рішення (регіональне управління Національного банку має забезпечити отримання цього рішення у день його прийняття) припинити здійснення відповідних операцій та у 3-денний строк повернути Національному банку України раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

2.13.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання зазначеної ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків в іноземній валюті комерційного банку та кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку.

2.13.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків "Ностро" в банках-кореспондентах та рахунки "Лоро" іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними, що обумовлено відкликанням ліцензії на право здійснення всіх операцій з валютними цінностями.

2.13.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження банкам-кореспондентам про перерахування коштів з їх рахунків та кореспондентських рахунків комерційного банку (у тому числі з кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській валютній біржі) на єдиний мультивалютний рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком надати для узгодження відповідному департаменту Національного банку України у 3-денний строк з дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

2.13.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання ліцензії на право здійснення всіх операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а для нерезидентів - про необхідність закриття рахунків також у національній грошовій одиниці України.

2.13.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у національній грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні), позичкові тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватись лише для виконання операцій, передбачених цим розділом.

2.13.7. При закритті рахунків клієнтів комерційний банк видає їм відповідну довідку для відкриття клієнтами нових рахунків в іншому уповноваженому банку.

2.13.8. Закрити належні комерційному банку пункти обміну іноземних валют і повідомити про відкликання у банку зазначеної ліцензії юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют, розірвавши згадані угоди. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками.

2.13.9. Здійснити заходи щодо припинення валютних операцій власними регіональними дирекціями, управліннями, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами тощо з передачею залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку.

2.13.10. Припинити надання гарантій, поручительств, інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання в іноземній валюті.

2.13.11. Припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток, чеків.

2.13.12. Забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і у грошовій одиниці України за бажанням клієнтів.

2.13.13. Здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті.

3.1. Національний банк України має право усувати керівництво комерційного банку та його установ від управління у тому разі, якщо зазначені в ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" порушення є прямим наслідком особистих дій керівництва.

3.2. До членів керівництва банку та його філій належать:

- голова Правління банку;

- головний бухгалтер;

- начальники і головні бухгалтери філій банку.

3.3. Пропозиція щодо усунення керівництва комерційного банку від управління подається регіональним управлінням або відповідним рівнем системи банківського нагляду Національного банку України на розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, яка готує відповідний висновок.

3.4. Рішення про усунення керівництва комерційного банку від управління приймається Правлінням Національного банку України та оформлюється відповідною постановою (крім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів (учасників) комерційного банку, або іншим органом, визначеним статутом комерційного банку).

3.5. Регіональне управління, на території якого функціонує комерційний банк чи його установа, передає копію постанови Правлінню або Раді комерційного банку.

Одночасно регіональне управління Національного банку України дає письмове розпорядження регіональній розрахунковій палаті про заборону прийняття до виконання платіжних документів за підписами керівників, які усунуті з посади, і також повідомляє про це комерційний банк.

4.1. Підставами для призначення тимчасової адміністрації (адміністратора) банку можуть бути:

- порушення встановлених економічних нормативів, невиконання нормативних актів Національного банку України та порушення банківського законодавства, неподання або подання недостовірної звітності;

- збиткова діяльність;

- становище комерційного банку, за якого власних коштів цього банку залишилось менше ніж вимагається для його функціонування згідно з чинним законодавством;

- інші обставини, що створюють реальну загрозу інтересам вкладників та кредиторів (конфліктна ситуація в керівництві банку, усунення керівництва банку від управління та наявність причин і умов, що можуть призвести до втрати платоспроможності банку тощо).

4.2. Якщо запропоновані Національним банком України шляхи виходу з кризової ситуації, що склалася в діяльності банку, не будуть реалізовані з боку керівництва комерційного банку, то відповідним департаментом системи банківського нагляду за підсумками перевірок порушується перед Правлінням Національного банку України питання про необхідність призначення тимчасової адміністрації (адміністратора).

Висновок відповідного департаменту системи банківського нагляду щодо призначення тимчасової адміністрації (адміністратора) має містити:

- назву, повні реквізити комерційного банку;

- перелік даних, які є підставою для призначення тимчасової адміністрації (адміністратора), та усунення, у разі необхідності, виконавчого органу банку від керівництва;

- відомості про осіб (особу), що будуть призначені членами тимчасової адміністрації (адміністратором), та особу, що її очолюватиме;

- дату і строк призначення;

- першочергові дії, спрямовані на виправлення порушень;

- матеріали перевірок та інші дані, які засвідчують правомірність та необхідність застосування цього заходу (як додаток).

Висновок відповідного департаменту системи банківського нагляду передається для подальшого розгляду на Правлінні Національного банку України.

4.3. Правління Національного банку України приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації (адміністратора) комерційного банку, яке оформлюється відповідною постановою.

Вказана постанова вручається керівництву комерційного банку під розписку, за винятком випадків, якщо таке вручення неможливе, для чого керівництво комерційного банку запрошується до Національного банку України або регіонального управління Національного банку України, в якому відкрито кореспондентський рахунок комерційного банку.

Тимчасова адміністрація (адміністратор) призначається на визначений постановою строк та діє в межах встановлених повноважень.