Про затвердження Авіаційних правил України "Організація повітряного руху"

"ПОМИЛКОВО" (DISREGARD) - "вважайте, що це повідомлення не передавалося";

"ПРОДОВЖУЙТЕ" (GO AHEAD) - "продовжуйте передавати ваше повідомлення";

З метою уникнення неправильного розуміння екіпажем ПС фразу "ПРОДОВЖУЙТЕ" (GO AHEAD) не використовують під часу руху ПС по землі;

"ЯК ЧУЄТЕ?" (HOW DO YOU READ?) - "яка якість моєї передачі?";

"ПОВТОРЮЮ" (I SAY AGAIN) - "повторюю для ясності або уточнення";

"ПІДТРИМУЙТЕ" або "ВИТРИМУЙТЕ" (MAINTAIN) - "продовжуйте відповідно до заданих умов" або в дослівному значенні, наприклад, "ВИТРИМУЙТЕ ПВП";

"ПРОСЛУХАЙТЕ" (MONITOR) - "прослуховуйте на (частоті)...";

"НЕВІРНО" або "НЕ ЗГОДЕН" (NEGATIVE) - "даю негативну відповідь", "незгодний", "не дозволяю" чи "неправильно";

"ПРИЙОМ" (OVER) - "моя передача закінчена, я чекаю на вашу відповідь" (не використовують при зв’язку на ДВЧ);

"КІНЕЦЬ" (OUT) - "обмін передачами закінчений і відповіді не очікується" (не використовують при зв’язку на ДВЧ);

"ПОВТОРІТЬ" (READ BACK) - "повторіть усі зазначені частини цього повідомлення в тому вигляді, у якому ви його прийняли";

"ДАЮ НОВИЙ ДОЗВІЛ" (RECLEARED) - останній дозвіл змінено, новий дозвіл замінює виданий раніше або його частину;

"ПОВІДОМТЕ" - "передайте мені таку інформацію...";

"ПРОШУ" (REQUEST) - "мені хотілося б знати...(відповідна інформація)" або "я хотів би одержати... (відповідна інформація)";

"ЗРОЗУМІВ" (ROGER) - "прийняв усю вашу останню передачу".

Ні за яких обставин слово "ЗРОЗУМІВ" (ROGER) не використовують у відповідь на питання, яке вимагає повторення, або прямого ствердження "ПРАВИЛЬНО" (CORRECT), або негативного ствердження "НЕВІРНО" (NEGATIVE);

"ПОВТОРІТЬ" (SAY AGAIN) - "повторюю" або "повторіть усе або таку частину останнього повідомлення";

"ГОВОРІТЬ ПОВІЛЬНІШЕ" (SPEAK SLOWER) - "зменшіть швидкість передачі". Нормальний темп передання повідомлень зазначено у підпункті 2 пункту 17 цієї глави;

"ОЧІКУЙТЕ" (STANDBY) - "чекайте на мій виклик";

"НЕМОЖЛИВО" (UNABLE) - "не можу виконати ваш запит, вказівку або дозвіл". За словом "НЕМОЖЛИВО" (UNABLE) вказують причину;

"ВИКОНУЮ" (WILCO) - "ваше повідомлення прийняв і буду виконувати" (скорочення англійською від "will comply");

"ПЕРЕДАВАТИ ДВІЧІ" (WORDS TWICE) - при запиті: "зв’язок поганий", "передавайте кожне слово або групу слів двічі"; для інформації: "оскільки зв’язок поганий, кожне слово або група слів у цьому повідомленні будуть передаватися двічі".

23. Повідомлення, які обробляються під час аеронавігаційного мобільного обслуговування, складаються з відповідних частин, що передають у такому порядку:

1) виклик з указівкою адресата та відправника, як зазначено у пункті 36 цієї глави;

2) текст, як зазначено у пункті 26 цієї глави.

Наприклад:

"ЛЬВІВ РАДАР, АЕРОЧАРТЕР 652" "ПРОШУ ПЕРЕВІРКУ ЗВ’ЯЗКУ",

"АЕРОЧАРТЕР 652, ЛЬВІВ РАДАР" "ЗВ’ЯЗОК З ВАРШАВА РАДАР 120,95", або

"L’VIV RADAR, AEROCHARTER 652" "REQUEST RADIO CHECK",

"AEROCHARTER 652 L’VIV RADAR" "CONTACT WARSAW RADAR 120,9".

24. Повідомлення, частина маршруту передачі яких проходить через AFTN, та схожі повідомлення, які не обробляються у відповідності з визначеною передпольотною розсилкою, мають складатися, як зазначено у пунктах 25 та 27 цієї глави.

25. У випадках, коли повідомлення складають на борту ПС, воно має містити такі елементи:

1) виклик з указівкою адресата та відправника, як зазначено у пункті 36 цієї глави;

2) слово "ДЛЯ" (FOR);

3) найменування організації, якій адресують повідомлення;

4) назва станції пункту призначення;

5) текст.

26. Текст має бути настільки коротким, наскільки дозволяє необхідна інформація, при цьому повністю дотримуються фразеології радіообміну.

Наприклад:

"ЛЬВІВ РАДАР ЮКРЕЙН ІНТЕРНЕШНЛ ВІСІМ ОДИН ДВА",

"ДЛЯ" "(найменування організації)",

"ДВИГУН НОМЕР ОДИН ПОТРЕБУЄ ЗАМІНИ", або

"LVIV RADAR UKRAINE INTERNATIONAL EIGHT ONE TWO",

"FOR" "(найменування організації)",

"ENGINE NUMBER ONE NEED TO BE REPLACED";

27. Якщо повідомлення, підготовлене відповідно до формату AFTN, адресовано ПС, авіаційна станція ретранслює таке повідомлення ПС, що знаходиться у польоті. При аеронавігаційному мобільному обслуговуванні заголовок та адресу формату повідомлення AFTN можна не вказувати. При цьому повідомлення аеронавігаційного мобільного обслуговування має містити такі елементи:

1) текст [який може включати будь-які виправлення (COR), що містяться в повідомленні AFTN];

2) слово "ВІД" (FROM);

3) найменування організації, яка склала повідомлення, та її місцезнаходження (розділ ORIGIN повідомлення AFTN).

28. Коли текст повідомлення, яке буде передано авіаційною станцією на борт ПС, містить скорочення, такі скорочення зазвичай мають бути розшифровані під час передавання повідомлення, крім випадків частого використання деяких скорочень, які вважаються зрозумілими усьому авіаційному персоналу. Абревіатури, які є винятком, наведені у документі Doc 8400 "Abbreviations and Codes" ICAO.

29. Радіотелефонний позивний авіаційної станції під час аеронавігаційного мобільного обслуговування складається з:

1) місця розташування;

2) назви органу або виду обслуговування, що надають.

30. Орган або вид обслуговування позначають такими відповідними позивними:

"РАДАР" (RADAR) - диспетчерське обслуговування з використанням систем спостереження;

"КОНТРОЛЬ" (CONTROL) - РДЦ;

"ПІДХІД" (APPROACH) - ДОП;

"ПРИБУТТЯ" (ARRIVAL) - ДОП при прильоті;

"ВИЛІТ" (DEPARTURE) - ДОП при вильоті;

"ВИШКА" (TOWER) - АДВ;

"РУЛІННЯ" (GROUND) - АДВ, диспетчерське обслуговування наземного руху;

"ВИДАЧА" (DELIVERY) - АДВ, надання диспетчерського дозволу на виліт;

"ПОСАДКА" (PRECISION) - обслуговування за радіолокатором точного заходження на посадку (PAR);

"ПЕЛЕНГ" (HOMER) - радіопеленгаційна станція;

"ІНФОРМАЦІЯ" (INFORMATION) - польотно-інформаційне обслуговування;

"РАДІО" (RADIO) - аеронавігаційна станція;

"СУПРОВІД" (FOLLOW ME) - машина супроводу ПС;

"ТРАНЗИТ" (HANDLING) - Виробнича служба аеропорту;

"ДИСПАЧ" (DISPATCH) - диспетчерська служба авіакомпанії;

"ПЕРОН" (APRON) - орган обслуговування наземного руху на пероні;

"АЕРОДРОМНА ІНФОРМАЦІЯ" (AERODROME INFORMATION) - орган польотно-інформаційного обслуговування на аеродромі (AFIS).

За умови встановлення задовільного зв’язку місце розташування та радіотелефонний позивний авіаційної станції може не зазначатися.

31. Радіотелефонні позивні ПС можуть бути повними або скороченими.

32. Повні радіотелефонні позивні ПС поділяються на такі типи:

1) тип "A" - знаки, що відповідають реєстраційним знакам ПС.

Найменування заводу - виробника ПС або назва типу ПС може використовуватися як радіотелефонний префікс позивного типу A.

Наприклад: URCOJ, UR09307, ANTONOV 82007, RUSLAN URUKR;

2) тип "B" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть останні чотири знаки реєстраційного знака ПС.

Наприклад: UKRAINE INTERNATIONAL RPSS, AIRRUH RCWA, ANTONOV BUREAU 12345;

3) тип "C" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким іде позначення рейсу.

Наприклад: UKRAINE INTERNATIONAL 9055, SKYUP 181.

Радіотелефонні позначення за типами B та C містяться в Doc 8585 "Designators for Aircraft Operating Agencies, Aeronautical Authorities and Services" ICAO.

Будь-який з наведених вище позивних може бути вставлений у поле 7 плану польоту ICAO для ідентифікації ПС. Інструктивний матеріал щодо заповнення плану польоту наведено у додатку 1 до цих Авіаційних правил.

33. Повні радіотелефонні позивні ПС можуть бути скорочені за винятком типу C, наведеного у підпункті 3 пункту 32 цієї глави, в умовах, зазначених у пункті 43 цієї глави. Скорочені радіотелефонні позивні ПС поділяються на таки типи:

1) тип "A" - перший та мінімум два останні символи реєстраційного знака ПС.

Найменування заводу - виробника ПС або назва типу ПС може використовуватися замість першого символу скороченого позивного типу A.

Наприклад: UOJ або UCOJ, ANTONOV 07 або ANTONOV 007, RUSLAN KR або RUSLAN UKR;

2) тип "B" - радіотелефонне позначення льотно-експлуатаційного агентства, за яким ідуть мінімум два останні символи реєстраційного знака ПС.

Наприклад: UKRAINE INTERNATIONAL SS або UKRAINE INTERNATIONAL PSS, AIRRUH WA або AIRRUH CWA.

34. Екіпаж ПС не змінює типу свого радіотелефонного позивного під час польоту, за винятком тимчасових змін за вказівкою органу ОПР з метою забезпечення безпеки польотів, коли існує імовірність плутанини позивних ПС.

Процедури зміни радіотелефонного позивного органом ОПР наведено у главі 18 розділу XV, фразеологія радіообміну при зміні радіотелефонного позивного наведена у додатку 6 до цих Авіаційних правил.

35. З метою забезпечення безпеки польотів слід уникати передавання повідомлень ПС на етапі зльоту, кінцевого етапу заходження на посадку або пробігу після посадки.

36. Під час установлення зв’язку завжди використовуються повні радіотелефонні позивні.

Порядок виклику під час установлення зв’язку ПС містить назву станції, яку викликають, та позначення станції, яка викликає.

Наприклад: LVIV RADAR URCOJ, LVIV RADAR UKRAINE INTERNATIONAL RPSS, LVIV RADAR SKYUP 181.

Порядок виклику при використанні обладнання SELCAL зазначений в розділі 5 тому II "Communication Procedures including those with PANS status" додатка 10 "Aeronautical Telecommunications" ICAO.

37. Відповідь на зазначений у пункті 36 виклик має містити позначення станції, яка викликає, за якою слідує позначення станції, яка відповідає, що розглядають як пропозицію розпочати передачу станцією, яка викликає.

Наприклад: URCOJ LVIV RADAR, UKRAINE INTERNATIONAL RPSS LVIV RADAR, SKYUP 181 LVIV RADAR.

38. Під час встановлення зв’язку та відповіді на виклик встановлення зв’язку кожну літеру в позивному ПС, за винятком радіотелефонних позначень авіакомпанії, компанії-виробника та типу ПС, вимовляють окремо з використанням кодових слів фонетичного алфавіту ICAO (українського фонетичного алфавіту). Числа вимовляють, як наведено у пунктах 5-12 цієї глави. Використання радіотелефонного позивного типу B або C без радіотелефонного позначення може призвести до непорозуміння.

39. Станції, якій необхідно передати інформацію всім станціям, що вірогідно можуть прийняти виклик, передачу слід починати із загального виклику "ВСІМ СТАНЦІЯМ" (ALL STATIONS) з додаванням позначення станції, яка викликає.

Такий загальний виклик не потребує відповіді, якщо окремі станції в подальшому не викликають для підтвердження отримання.

40. Якщо станція, яку викликають, не впевнена у визначенні станції, що викликає, вона передає наступне повідомлення:

"СТАНЦІЯ, ЩО ВИКЛИКАЛА... (станція, яку викликають), ПОВТОРІТЬ ВАШ ПОЗИВНИЙ" (STATION CALLING... (station called) SAY AGAIN YOUR CALL SIGN).

Наприклад: "СТАНЦІЯ, ЩО ВИКЛИКАЛА КИЇВ РАДАР (пауза) ПОВТОРІТЬ ВАШ ПОЗИВНИЙ" (STATION CALLING KYIV RADAR (pause) SAY AGAIN YOUR CALL SIGN)

41. Радіообмін має починатися з виклику та відповіді для встановлення зв’язку, як зазначено у пунктах 36, 37 цієї глави. У разі впевненості у тому, що станція прийме виклик, передачу повідомлення можна продовжувати без очікування на відповідь.

42. Радіотелефонний зв’язок каналом зв’язку "інтерпайлот" встановлюють шляхом прямого виклику конкретного ПС або загального виклику з урахуванням вимоги, що стосується прослуховування такого каналу, відповідно до пункту 5 глави 3 цього розділу.

Оскільки екіпаж ПС може прослуховувати більше одного каналу зв’язку, при першому виклику каналом зв’язку "інтерпайлот" потрібно додавати слово "ІНТЕРПАЙЛОТ" (INTERPILOT).

Наприклад: "ЮКРЕЙН ІНТЕРНЕШНЛ 351, ВІНДРОУЗ 652, ІНТЕРПАЙЛОТ, ЯК МЕНЕ ЧУТНО?" (UKRAINE INTERNATIONAL 351, WINDROSE 652, INTERPILOT, HOW DO YOU READ ME?).

"ХТО МЕНЕ ЧУЄ В РАЙОНІ 49 ПІВНІЧНОЇ, 35 СХІДНОЇ, ФАСТЕР 345 - ІНТЕРПАЙЛОТ - ПРИЙОМ" (ANY STATION VICINITY OF 49 NORTH 35 EAST - FASTAIR 345 - INTERPILOT - OVER).

43. Застосування скороченого позивного, як зазначено у пункті 33 цієї глави, можливе тільки після встановлення задовільного зв’язку, а також за умови, що не виникне ніякої плутанини. Бортова станція може використовувати скорочений тип свого радіотелефонного позивного тільки після того, як таке скорочення першою застосує авіаційна станція.

44. Після встановлення зв’язку дозволяється вести безперервний двосторонній зв’язок "повітря - земля" без подальшого використання позивного авіаційної станції або попереднього виклику аж до закінчення цього зв’язку.

45. Щоб уникнути будь-якої можливої плутанини, диспетчер УПР, при наданні диспетчерського дозволу, та пілот, при повторенні такого дозволу, завжди додають позивний того ПС, якому призначений цей дозвіл.

46. Оскільки авіаційна станція ВЧ зазвичай використовує більше однієї частоти, виклик має починатися з ідентифікації частоти використання, якщо немає інших засобів для позначення такої частоти.

47. Якщо відсутня імовірність виникнення плутанини, для позначення каналу передачі ВЧ радіотелефонного зв’язку, що використовують, можна застосовувати тільки дві перші цифри ВЧ (в кГц).

Наприклад, якщо ПС з позивним AUI 811 викликає РДЦ на 3032 кГц: "КИЇВ РАДАР ЮКРЕЙН ІНТЕРНЕШНЛ ВІСІМ ОДИН ОДИН, НА ТРИ НУЛЬ" (KYIV RADAR UKRAINE INTERNATIONAL EIGHT ONE ONE, ON THREE ZERO).

48. За винятком випадків, наведених у пункті 51 цієї глави, для позначення каналу передачі ДВЧ електрозв’язку використовують всі шість цифр. У випадку, якщо п’ята та шоста цифра є нулі, використовують перші чотири цифри.

Наприклад:

Треба звертати увагу при зазначенні ДВЧ каналів електрозв’язку, коли усі шість цифр номерного позначення використовуються в повітряному просторі, в якому рознос каналів складає 25 кГц, оскільки налаштування каналів з розносом у 25 кГц або більше на панелі управління борту ПС дозволяє ввести тільки перші п’ять цифр.

Цифрові позначення для ідентифікації каналу наведено у таблиці 4-1 (bis) тому V "Aeronautical Radio Frequency Spectrum Utilization" додатка 10 "Aeronautical Telecommunications" ICAO.

49. У повітряному просторі, де рознос між всіма ДВЧ каналами електрозв’язку складає 25 кГц або більше та використання шести цифр відповідно до пункту 50 цієї глави не обумовлюється експлуатаційними вимогами, використовують перші п’ять цифр позначення частоти. У випадку, якщо п’ята та шоста цифра є нулі, використовують перші чотири цифри.

Наприклад, для настройки зазначеної нижче частоти на борту ПС інформацію передають так:

Відповідно до отриманої інформації настроювання частоти ПС, обладнаного радіостанцією з розносом каналів 25 кГц, здійснюють так:

а настроювання частоти ПС, обладнаного радіостанцією з розносом каналів 8,33 кГц / 25 кГц, здійснюють так:

Треба звертати увагу при зазначенні ДВЧ каналів електрозв’язку, коли усі п’ять цифр номерного позначення використовуються в повітряному просторі, в якому ПС мають можливість застосування розносу каналів 8,33 кГц / 25 кГц, оскільки налаштування каналів з розносом у 8,33 кГц та більше на панелі управління борту ПС дозволяє ввести шість цифр. Тому слід переконатися, що п’ята та шоста цифри відповідають каналам з розносом у 25 кГц.

Цифрові позначення для ідентифікації каналу наведено у таблиці 4-1 (bis) тому V "Aeronautical Radio Frequency Spectrum Utilization" додатка 10 "Aeronautical Telecommunications" ICAO.

50. Процедуру перевірки зв’язку проводять у формі, послідовності та з урахуванням вимог, наведених у пунктах 53-56 цієї глави.

51. Форма та послідовність виклику для перевірки передачі має бути такою:

1) позначення станції, яку викликають;

2) позначення станції, яка викликає (позивний ПС);

3) слова "ПЕРЕВІРКА ЗВ’ЯЗКУ" (RADIO CHECK);

4) частота, яку використовують.

Наприклад: "КИЇВ РАДАР, ЛОТ 235, ПЕРЕВІРКА ЗВЯЗКУ НА 134,45" (KIEV RADAR, LOT 235, RADIO CHECK ON 134,45)

52. Відповідь на зазначений у пункті 53 виклик має бути таким:

1) позначення станції, яка ініціювала виклик;

2) позначення станції, яка відповідає на виклик;

3) інформація, що стосується чутності передачі.

53. Під час проведення перевірок використовують наступну шкалу чутності:

1) "НЕРОЗБІРЛИВО" (UNREADABLE);

2) "ЧАСТКОВО НЕРОЗБІРЛИВО" (READABLE NOW AND THEN);

3) "НАСИЛУ РОЗБІРЛИВО" (READABLE BUT WITH DIFFICALTY);

4) "РОЗБІРЛИВО" (READABLE);

5) "РОЗБІРЛИВО ДОБРЕ" (PERFECTLY READABLE).

54. Виклик та відповідь процедури перевірки зв’язку мають реєструватись у встановленому порядку авіаційною станцією.

55. Радіотелефонний обмін повідомленнями має бути коротким та зрозумілим з використанням стандартної фразеології там, де це можливо.

56. Скорочену процедуру зв’язку необхідно використовувати тільки після встановлення початкового зв’язку і якщо відсутня імовірність виникнення плутанини.

57. Для підтвердження приймання станції, що приймає повідомлення, перед тим як його підтвердити, потрібно переконатися в правильному прийнятті.

58. Під час підтвердження приймання бортова станція повторює свій радіотелефонний позивний.

Бортова станція має підтверджувати приймання важливих повідомлень від органу ОПР шляхом повторення такої інформації та зазначення свого позивного.

Дозволи, вказівки та інформацію органу ОПР, які вимагають підтвердження, вказано у главі 5 розділу IV цих Авіаційних правил.

59. Якщо підтвердження приймання передається авіаційною станцією для бортової станції, підтвердження має містити позивний ПС, після чого йде, якщо це необхідно, позивний авіаційної станції.

Якщо підтвердження приймання передається авіаційною станцією для іншої авіаційної станції, підтвердження має містити позивний авіаційної станції, яка підтверджує приймання.

60. Авіаційна станція підтверджує приймання повідомлення щодо місця ПС та інших повідомлень про хід польоту шляхом повторення повідомлення, яке закінчується її позивним. Процедуру повторення тимчасово можна не застосовувати для зменшення завантаження каналу зв’язку.

61. Для того щоб переконатися в правильності прийнятого повідомлення, станції, яка приймає повідомлення, дозволяється повторювати повідомлення як додаткове підтвердження приймання. У таких випадках станція, для якої повторюється інформація, має підтвердити правильність повторення шляхом передачі свого позивного.

62. Якщо в одному прийнятому повідомленні містяться донесення про місце та інша інформація, наприклад, дані про погоду, таку інформацію потрібно підтвердити словами, такими як "ПОГОДУ ПРИЙНЯВ" (WEATHER RECEIVED), після повторення повідомлення про місце. При потребі підтвердити інші повідомлення авіаційна станція передає тільки свій позивний.

63. Радіотелефонна розмова має завершуватися приймаючою станцією шляхом передання її позивного.

64. Якщо під час передачі допущена помилка, використовують фразу "ПОПРАВКА" (CORRECTION), потім повторюють останню правильну групу фраз або фразу, після чого передають правильний варіант.

65. Коли виправлення краще внести шляхом повторення всього повідомлення, використовується фраза "ПОПРАВКА, ПОВТОРЮЮ" (CORRECTION, I SAY AGAIN).

66. Якщо при переданні повідомлення є сумнів щодо його прийняття, важливі елементи такого повідомлення передають двічі.

67. Якщо станція, яка приймає передачу, має сумніви в правильності прийнятого повідомлення, вона робить запит на повне або часткове повторення.

68. Якщо необхідно повторити усе повідомлення, станція надає запит "ПОВТОРІТЬ ПОВНІСТЮ" (SAY AGAIN). Якщо необхідно повторити частину повідомлення, надають запит "ПОВТОРІТЬ УСЕ ДО (перше слово, з якого повідомлення чітко отримано)" (SAY AGAIN ALL BEFORE...) або "ПОВТОРІТЬ УСЕ ВІД (слово, з якого пропущено частину повідомлення) ДО (слово після пропущеної частини повідомлення)" (SAY AGAIN... TO...), або "ПОВТОРІТЬ УСЕ ПІСЛЯ (останнє слово частини отриманого повідомлення)" (SAY AGAIN ALL AFTER...).

69. Запити на повторення конкретних елементів мають містити назву таких елементів, наприклад, "ПОВТОРІТЬ ВИСОТУ" ("SAY AGAIN ALTITUDE") або "ПОВТОРІТЬ ВІТЕР" ("SAY AGAIN WIND").

70. Якщо при перевірці правильності повторення виявились неточні елементи, потрібно використати такий вираз "НЕВІРНО, ПОВТОРЮЮ" ("NEGATIVE I SAY AGAIN"), за яким надають правильний варіант відповідних елементів.

71. Повідомлення про нормальний хід польоту має складатися з позивного, за яким ідуть слова "ПЕРЕБІГ ПОЛЬОТУ НОРМАЛЬНИЙ" (OPERATIONS NORMAL).

1. Під час польоту бортові станції прослуховують частоти в установленому порядку і не припиняють прослуховування частот без інформування відповідної(их) авіаційної(их) станції(й), за винятком випадків, що загрожують безпеці польотів.

2. Екіпажі ПС, які виконують польоти протягом довгого часу над водною поверхнею або над спеціально визначеними районами, під час яких необхідно мати на борту авіаційний аварійний привідний передавач (ELT), повинні безперервно прослуховувати аварійну частоту 121,5 МГц. Винятком може бути тільки такий відрізок часу, коли вони підтримують зв’язок на інших ДВЧ-каналах або коли обмежувальні характеристики бортової апаратури чи обов’язки на борту ПС не дозволяють здійснювати одночасне прослуховування двох каналів.

3. Екіпажі ПС ведуть безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц діапазону ДВЧ в районах або на маршрутах, де існує імовірність перехоплення ПС або виникнення інших небезпечних ситуацій, якщо такі вимоги встановлено уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

4. Екіпажі ПС, які виконують польоти, не зазначені у пунктах 2 та 3 цієї глави, повинні прослуховувати аварійну частоту 121,5 МГц за наявності такої можливості.

5. Користувач каналу ДВЧ-зв’язку "повітря - повітря" повинен забезпечити прослуховування встановлених частот ОПР, частот авіаційного аварійного каналу та всіх інших частот, визначених як обов’язкові для прослуховування, зокрема канал зв’язку "інтерпайлот".

6. Порядок прослуховування відповідних частот для авіаційних станцій встановлює відповідний провайдер аеронавігаційного обслуговування з урахуванням вимог, встановлених уповноваженим органом з питань цивільної авіації та інформації, опублікованої в AIP.

Порядок прослуховування відповідних частот для бортових станцій встановлює відповідний експлуатант з урахуванням стандартів та рекомендованої практики ICAO, вимог, встановлених національними правилами польотів, та інформації, опублікованої в AIP.

7. Авіаційні станції мають постійно прослуховувати аварійну частоту 121,5 МГц діапазону ДВЧ в години роботи відповідних органів ОПР там, де ці станції встановлені.

8. Якщо для бортової або авіаційної станції потрібно тимчасово призупинити роботу з будь-якої причини, така станція інформує про це інші зацікавлені станції та повідомляє розрахунковий час відновлення своєї роботи. Про поновлення роботи вона повідомляє зацікавлені станції.

9. Коли відновлення тимчасово призупиненої роботи має відбутися пізніше часу, зазначеного в першому повідомлені, новий час відновлення роботи, за можливості, передають в час, вказаний у першому повідомленні як час поновлення роботи, або якомога ближче до цього часу.

10. Коли орган ОПР використовує дві або більше частоти, слід розглянути можливість забезпечення дублювання передач органу ОПР та ПС на іншій(их) частоті(ах), яка(і) також одночасно використовується(ються), дозволяючи таким чином ПС у зоні прийому прослуховувати всі передачі для та від органу ОПР.

11. Основні принципи роботи мережі зв’язку на ВЧ зазначені у пунктах 12-15 цієї глави.

12. Авіаційні станції радіотелефонної мережі мають забезпечувати підтримку одна одній у відповідності до принципів роботи мережі для того, щоб забезпечити вимоги до зв’язку "повітря - земля" для ПС, що виконують політ по маршруту та за зв’язок з якими відповідає дана мережа.

Коли мережа включає велику кількість авіаційних станцій для певного сегменту маршруту, зв’язок з ПС на кожному окремому сегменті має забезпечуватися окремо визначеними авіаційними станціями мережі, які для цього сегменту визначатимуться як "основні станції".

Вибір основних станцій для окремого сегменту маршруту, за необхідності, здійснюють відповідно до регіональних або місцевих домовленостей та, за необхідності, на підставі консультацій між країнами, відповідальними за роботу даної мережі.

Загалом, основними визначають ті станції, які обслуговують місця, які безпосередньо стосуються польоту на даному сегменті маршруту, наприклад, аеродроми зльоту та посадки, відповідні РПІ або РДЦ, а також, у деяких випадках, додаткові розташовані станції, які необхідні для повного покриття зв’язком даного сегменту та для цілей перехоплення мережі зв’язку.

Під час визначення основних станцій слід враховувати характеристики розповсюдження сигналів на частотах, які використовують.

13. У тих районах або на тих маршрутах, де умови радіозв’язку, тривалість польотів та відстань між авіаційними станціями потребують прийняття додаткових заходів для забезпечення безперервного двостороннього зв’язку "повітря - земля" на протязі всього сегменту маршруту, основні станції мають бути розподілені для основного супроводу, при цьому кожна станція має забезпечувати основний супровід за ту частину польоту, під час виконання якого повідомлення з борту ПС будуть відпрацьовані цією станцією якомога ефективніше.

14. Під час роботи у якості основної кожна авіаційна станція також:

1) призначає відповідні первинні та вторинні частоти для зв’язку з ПС;

2) отримує всі доповіді про місцезнаходження та супроводжує інші повідомлення від/до ПС для забезпечення безпеки польотів;

3) відповідає за виконання дій у разі втрати радіозв’язку відповідно до пунктів 42-44 цієї глави.

15. Передача основного супроводу від однієї станції до іншої зазвичай відбувається під час перетину ПС меж відповідного РПІ або РДЦ, при цьому контроль буде забезпечувати станція, що обслуговує ЦПІ або РДЦ, у зоні відповідальності якого виконує політ ПС. Однак, де цього потребують умови радіозв’язку, станція може продовжувати основний супровід польотів поза такими географічними межами або припиняти супровід до досягнення ПС таких меж, якщо це має значний вплив на якість радіозв’язку.

16. Бортові станції мають працювати на відповідних радіочастотах.

17. Авіаційні станції, що здійснюють зв’язок "повітря - земля", визначають частоту(и), яка(і) призначена(і) для використання бортовими станціями, що перебувають під їх контролем за нормальних умов.

18. Під час виконання польоту в повітряному просторі, де використовують авіаційні станції радіотелефонної мережі, початкове визначення основної та резервної частоти виконує авіаційна станція мережі, з якою ПС виконує передпольотну перевірку або початковий контакт після зльоту. Така станція забезпечує встановленим порядком інші станції мережі даними про призначену(і) частоту(и).

19. Авіаційна станція при визначені частот у відповідності до пунктів 17 та 18 цієї глави бере до уваги можливість поширення даних та вимоги щодо відстані, на якій забезпечується зв’язок.

20. Якщо частота, визначена авіаційною станцією, виявляється непридатною, бортова станція має запропоновувати альтернативну частоту.

21. Коли частоти зв’язку "повітря - земля" використовують для обміну важливими повідомленнями щодо координації та взаємодії між станціями мережі, для такого зв’язку, за можливості, слід використовувати частоти мережі, які в цей час не використовують для зв’язку з основним рухом ПС. У будь-яких випадках зв’язок з бортовими станціями є пріоритетним перед зв’язком з наземними станціями.

22. Екіпаж ПС за допомогою бортової станції здійснює прямий зв’язок з авіаційною станцією відповідного органу ОПР. За відсутності можливості зробити це екіпажі ПС використовують будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передачі відповідного повідомлення органу ОПР.

23. У тих випадках, коли авіаційна станція не має змоги встановити нормальний зв’язок з бортовою станцією, авіаційна станція використовує будь-які наявні засоби ретрансляції з метою передання повідомлень для бортової станції.

Якщо спроби передання повідомлень станції, яка виконує ретрансляцію, є невдалими, про це необхідно повідомити станцію, яка ініціювала повідомлення у визначеному відповідним провайдером аеронавігаційного обслуговування порядку.

24. Коли під час виконання польоту в повітряному просторі, де використовують авіаційні станції радіотелефонної мережі, зв’язок між бортовою станцією та основною станцією не встановлено після викликів на основній та резервній частотах, інші основні станції для даного ПС забезпечують зв’язок шляхом звернення уваги станції, яка першою викликала ПС або, у випадку виклику з боку бортової станції, шляхом надання відповіді та прийняття на себе обслуговування повітряного трафіка в районі.

25. Інші станції мережі забезпечують аналогічні дій тільки у випадку, коли основні станції не змогли забезпечити зв’язок.

26. Положення, зазначені у пунктах 24 та 25 цієї глави, також застосовують:

1) на запит відповідного органу ОПР;

2) коли зв’язок з бортовою станцією не встановлено протягом визначеного часу, після сплину якого ситуацію розцінюють як відмову радіозв’язку.

Зазвичай, якщо інше не обумовлено обставинами, що склалися, такий проміжок часу обмежений 5 хв часу з моменту першого виклику, на який не було отримано відповіді.

27. Процедури передачі зв’язку на ВЧ наведені у пунктах 28-33 цієї глави.

Процедури передачі зв’язку на ДВЧ наведені у пунктах 34, 35 цієї глави.

28. Бортова станція переходить з однієї частоти (мережі) на іншу за вказівкою відповідної авіаційної станції. За відсутності такої вказівки бортова станція до моменту здійснення переходу на іншу частоту (мережу) інформує таку авіаційну станцію.

29. У випадку переходу з однієї мережі на іншу зміну бажано виконувати, поки ПС знаходиться на зв’язку зі станцією, яку використовують обидві мережі, для забезпечення безперервного зв’язку. Якщо зміна мережі та зміна станції має статися одночасно, перехід має бути погоджений між станціями мережі до того, як надати дозвіл на зміну частоти. Бортову станцію також повідомляють щодо основних та резервних частот, які будуть використовуватися після переходу.

30. Бортова станція після переходу на іншу частоту має інформувати відповідну авіаційну станцію щодо перебування на зв’язку на новій частоті.

31. Після зльоту ПС та входження до мережі бортова станція має передати відповідній основній станції інформацію про час зльоту або час прольоту останньої контрольної точки.

32. При входженні до нової мережі бортова станція має передати відповідній основній станції інформацію про час прольоту останньої контрольної точки або останнього донесення щодо свого місцезнаходження.

33. Перед виходом з мережі бортова станція завжди має попередити відповідну основну станцію про свої наміри шляхом передання однієї з наведених фраз:

1) при переданні повідомлення каналом зв’язку "пілот - диспетчер" фразою "ПЕРЕХОДЖУ ДО...(назва відповідного органу ОПР)" (CHANGING TO... (ATS unit concerned));

2) після посадки фразою "ВИКОНАВ ПОСАДКУ...(місце)...(час)" (LANDED... (location)...(time)).

34. Бортова станція переходить з однієї частоти на іншу за вказівкою відповідної авіаційної станції. За відсутності такої вказівки бортова станція до моменту здійснення переходу на іншу частоту інформує таку авіаційну станцію.

35. При встановленні початкового контакту на ДВЧ або при переході на іншу частоту ДВЧ бортова станція інформує про це відповідну авіаційну станцію.

36. За наявності двостороннього зв’язку "повітря - земля" та у разі, якщо бортова станція не може встановити зв’язок на виділеній частоті з відповідною авіаційною станцією, вона має здійснити спробу встановити зв’язок на попередньому каналі, який використовувався або, при невдалій спробі встановити зв’язок на попередньому каналі, на іншому каналі за маршрутом польоту. Якщо зазначені спроби виявилися невдалими, бортова станція має спробувати встановити зв’язок з іншими авіаційними станціями або з іншими бортовими станціями, використавши усі можливі засоби, та повідомити відповідній авіаційній станції про неможливість встановлення зв’язку на зазначеному каналі. Крім того, екіпаж ПС повинен прослуховувати відповідний канал ДВЧ на випадок викликів інших ПС.

37. Якщо спроби, зазначені у пункті 36 цієї глави, виявилися невдалими, бортова станція передає свої повідомлення двічі на визначеному(их) каналі(ах) зв’язку з попередньою передачею фрази "ПЕРЕДАЮ БЛІНДОМ" (TRANSMITTING BLIND) та, за необхідності, указує адресата(ів), якому(им) призначено повідомлення.

38. Повідомлення, яке посилають передачею без відповіді "бліндом", передають двічі на основній та резервній частотах. Перед переходом на іншу частоту бортова станція оголошує частоту, на яку вона переходить.

39. У разі якщо бортова станція не може встановити зв’язок через відмову приймача, вона передаватиме свої повідомлення у запланований час або в точках передачі донесень на робочій частоті з попередньою передачею фрази "ПЕРЕДАЮ БЛІНДОМ ЧЕРЕЗ ВІДМОВУ ПРИЙМАЧА" (TRANSMITTING BLIND DUE TO RECEIVER FAILURE). Бортова станція передає повідомлення щодо подальших намірів та повністю повторює їх. Під час передачі бортова станція повідомляє про наступний час виходу на зв’язок.

40. ПС, якому надають диспетчерське або консультативне ОПР, у доповнення до вимог пункту 39 цієї глави має передати інформацію щодо намірів КПС продовжувати політ.

Загальні процедури під час відмови зв’язку наведено у АПУ "Загальні правила польотів у повітряному просторі Україні".

41. ПС, яке не спроможне встановити зв’язок внаслідок відмови бортового обладнання, має, за наявності необхідного обладнання, встановити відповідний код ВОРЛ для індикації відмови радіозв’язку.

42. Якщо авіаційна станція не спроможна встановити зв’язок з бортовою станцією після викликів на частотах, які можуть прослуховуватися екіпажем ПС, вона виконує такі дії:

1) запитує допомогу інших авіаційних станцій для виклику цього ПС та ретрансляції повідомлень;

2) запитує інші ПС, які перебувають на маршруті, здійснити спробу встановлення зв’язку з цим ПС та ретранслювати повідомлення, за необхідності.

43. Заходи, наведені у пункті 42 цієї глави, також можуть застосовуватися в таких випадках:

1) на запит відповідного органу ОПР;

2) коли очікуване повідомлення з борту ПС не надходило протягом 5 хв, після чого такий випадок вважають втратою зв’язку.

44. Якщо дії, зазначені у пункті 42 цієї глави, виявилися невдалими, авіаційна станція передачею без відповіді "бліндом" передає повідомлення, які адресовані ПС на частотах, що можуть ним прослуховуватися.

45. Передачею без відповіді "бліндом" не передають повідомлення щодо диспетчерських дозволів, крім випадків відповідного запиту авіаційної станції, яка ініціювала таке повідомлення.

46. Авіаційна станція, що забезпечує диспетчерське ОПР, має терміново повідомляти про будь-яку відмову зв’язку "повітря - земля" відповідний орган ОПР та експлуатанта ПС.

1. При виконанні польоту в мережі ВЧ-зв’язку бортова станція має, коли дозволяють умови зв’язку, передавати свої повідомлення тим станціям мережі, які найшвидше зможуть передати їх до кінцевого адресата. Також, повідомлення з борту ПС, які потребують органи ОПР, мають передавитися станціям мережі, які обслуговують ЦПІ або РДЦ, в зоні якого виконується політ. Та навпаки, повідомлення для ПС у польоті за можливості мають передаватися безпосередньо станцією мережі, яка обслуговує місце складання даного повідомлення. Як виключення, ПС може вести зв’язок з авіаційною станцією, яка не входить до мережі відповідного відрізку маршруту. Це допустимо за умови, що такий зв’язок не заважатиме постійному прослуховуванню мережі зв’язку, що використовують, та коли це не заважає іншим авіаційним станціям.

2. Повідомлення, що надходять з борту ПС до станції мережі, за можливості, перехоплюють та підтверджують іншими станціями мережі, які потребують таку інформацію.

Порядок розповсюдження безадресних повідомлень "повітря - земля" визначається на багатосторонньому або на місцевому рівні.

Загалом, кількість станцій, які перехоплюють повідомлення, зводять до мінімуму, який задовольняє необхідну потребу.

3. Підтвердження перехоплення надсилають негайно після підтвердження прийняття станцією, якій було передано повідомлення.

4. Підтвердження перехоплення повідомлення відбувається шляхом передання позивного станції, яка перехопила повідомлення, та слова "ЗРОЗУМІВ" (ROGER), за потреби, а також позивного станції, яка передала повідомлення.

5. За відсутності підтвердження перехоплення протягом 1 хв станція, яка прийняла повідомлення від ПС, має передати його, зазвичай засобами аеронавігаційного фіксованого обслуговування, до станцій, які не підтвердили перехоплення.

6. У надзвичайних обставинах, якщо для передання повідомлень необхідно застосувати канали зв’язку "повітря - земля", необхідно враховувати вимоги пункту 21 глави 3 цього розділу.

7. У разі застосування мережі аеронавігаційного фіксованого зв’язку для передання повідомлень повідомлення необхідно адресувати станціям мережі, яких це може стосуватися.

8. Станція(ї), яка(і) отримала(и) повідомлення, здійснює(ють) його розповсюдження на місцевому рівні в порядку, який застосовують для повідомлень, отриманих безпосередньо з борту ПС каналами двостороннього зв’язку "повітря - земля".

9. Авіаційна станція, яка отримала донесення з борту ПС або повідомлення, що містить метеорологічну інформацію, передає таку інформацію без затримки:

1) органу ОПР та метеорологічному органу, пов’язаному з цією станцією;

2) експлуатанту ПС або його представнику, якщо від них отримано відповідний запит щодо отримання такої інформації.

10. Вимоги пунктів 2-9 цієї глави також застосовують, за можливості, при операціях поза мережею.

11. Коли повідомлення для ПС у польоті отримала авіаційна станція, додана до адресатів, яка не може встановити зв’язок з ПС для передачі даного повідомлення, його слід передати авіаційній станції по маршруту слідування ПС, яка спроможна встановити зв’язок з ПС.

Це не виключає передачі початкового повідомлення для ПС авіаційною станцію, якщо ця станція встановить зв’язок з ПС пізніше.

12. Якщо авіаційна станція, якій надійшло повідомлення, не має можливості передати повідомлення відповідно до вимог пункту 11 цієї глави, про це слід повідомити станцію, яка ініціювала повідомлення.

13. Авіаційна станція, яка передає повідомлення, має внести зміни до адреси шляхом заміни свого позначення на позначення станції, якій буде передано повідомлення.

14. Якщо неможливо передати повідомлення органу ОПР, екіпажу ПС у визначений органом ОПР проміжок часу, авіаційна станція має повідомити про це відправника. Після цього авіаційна станція не виконує інших дій щодо цього повідомлення, якщо орган ОПР не надає інших вказівок.

15. Якщо стан отримання повідомлення органу ОПР невідомий внаслідок неспроможності отримати підтвердження, авіаційна станція має вважати це повідомлення таким, що не отримано екіпажем ПС, та негайно повідомляє відправника про передачу повідомлення, а також про те, що підтвердження його отримання відсутнє.

16. Авіаційна станція, яка отримала повідомлення від органу ОПР, не передає зобов’язання щодо передання такого повідомлення екіпажу ПС іншій станції. Тим не менш, у разі проблем із радіозв’язком, інша станція має допомогти, за запитом, у переданні повідомлення екіпажу ПС. У цьому випадку, станція, яка отримала повідомлення від органу ОПР, має отримати без затримки підтвердження того, що екіпаж ПС правильно підтвердив повідомлення.

17. Під час запису на телетайп зв’язку "повітря - земля" дотримуються таких процедур:

1) кожен рядок починають з лівого краю;

2) кожну передачу починають з нового рядка;

3) кожен зв’язок має містити деякі або усі з таких елементів:

позивний станції, що викликає;

текст повідомлення;

позивний станції, яку викликають, або станції, яка отримує повідомлення, за яким вказують відповідне скорочення для позначення "Отримано" (Received), "Повторення" (Readback) або "Не чутно відповіді" (No reply heard);

позивний станції, що підтверджує перехоплення, за яким вказують скорочення "Отримано" (Received);

позначення робочої частоти;

час зв’язку за UTC.

4) частини повідомлення, які пропущені, відображають шляхом вводу трьох точок (пробіл. пробіл. пробіл. пробіл) або трьох літер М (пробіл М пробіл М пробіл М пробіл);

5) позначення виправлення надрукованих помилок виконують шляхом вводу трьох літер Е (пробіл Е пробіл Е пробіл Е пробіл), за якими вказується правильна інформація. Помилки, виявлені після завершення вводу, виправляють після останнього вводу, використовуючи скорочення "COR", за яким вказується правильна інформація.

1. Процедури ОПР з використанням наземного обладнання SELCAL не застосовуються органами ОПР у повітряному просторі України та у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за ОПР покладена на Україну, від ПС не вимагається наявність та використання бортового обладнання SELCAL.

2. Процедури використання обладнання SELCAL екіпажами ПС наведено у розділі 5 тому II "Communication Procedures including those with PANS status" додатка 10 "Aeronautical Telecommunications" ICAO.

1. Процедури аварійного та термінового зв’язку у цій главі пов’язані з використанням радіотелефонії.

2. Аварійні та термінові виклики містять усі радіотелефонні повідомлення щодо аварійного стану та стану терміновості. Аварійний стан та стан терміновості визначаються таким чином:

1) аварійний стан - це стан ПС, при якому існує серйозна та/або безпосередня небезпека і потрібна негайна допомога ПС;

2) стан терміновості - це стан, що відноситься до безпеки ПС або іншого транспортного засобу, або будь-якої особи, яка перебуває на борту ПС чи в межах видимості, але яка не вимагає надання негайної допомоги.

3. Радіотелефонний сигнал аварійного стану "МЕЙДЕЙ" (MAYDAY) та сигнал стану терміновості "ПЕН ПЕН" (PAN PAN) обов’язково використовують на початку першого зв’язку.

4. На початку будь-якого подальшого спілкування в аварійному стані або стані терміновості допустимо використовувати радіотелефонні сигнали аварійного стану та стану терміновості.

5. Відправник повідомлення, яке адресується ПС, що перебуває у аварійному стані або стані терміновості, до мінімуму обмежує обсяг та зміст таких повідомлень.

6. Якщо немає підтвердження від станції, якій ПС адресувало повідомлення із сигналами аварійного стану або стану терміновості, інші станції мають надати допомогу, як наведено у пунктах 11 та 20 цієї глави. Під іншими станціями слід розуміти бідь-які інші станції, які прийняли повідомлення із сигналами аварійного стану або стану терміновості та яким стало відомо, що такі повідомлення не були підтверджені станцією, до якої вони були адресовані.

7. Аварійний та терміновий повітряний рух обслуговують на частоті початкового виклику до моменту, коли стає зрозумілим, що більш суттєва допомога може бути надана шляхом переведення цього ПС на іншу частоту. Для цього можуть використовуватися частота 121,5 МГц або резервні ДВЧ (ВЧ) частоти.

8. Повідомлення про аварійний стан та стан терміновості, як правило, здійснюють у повільному темпі з чіткою вимовою кожного слова для того, щоб полегшити запис тексту повідомлення.

9. Окрім радіотелефонного сигналу аварійного стану "МЕЙДЕЙ" (MAYDAY), відповідно до пункту 3 цієї глави, який зазвичай повторюють тричі, повідомлення про аварійний стан від ПС має:

1) бути передано на частоті двостороннього зв’язку "повітря - земля", яку в даний момент використовує ПС, зазвичай на частоті органу ОПР, з яким ПС підтримує зв’язок;