ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 06.02.2017 № 66/73 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 травня 2017 р.
за № 654/30522
Про затвердження Авіаційних правил України "Загальні правила польотів у повітряному просторі України"
Відповідно до статті 5, частини першої статті 8, статей 11, 45, 46 Повітряного кодексу України та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законів України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, законодавства Європейського Союзу, документів Європейської організації з безпеки аеронавігації
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Авіаційні правила України "Загальні правила польотів у повітряному просторі України" (далі - Авіаційні правила), що додаються.
2. Державній авіаційній службі України забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Вважати такими, що не застосовуються на території України:
"Основные правила полетов в воздушном пространстве СССР" (ОПП-85), уведені в дію наказом головнокомандувача ВПС СРСР від 03 липня 1985 року № 161;
"Наставление по производству полетов в гражданской авиации СССР" (НПП ГА-85), затверджене наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 08 квітня 1985 року № 77;
"Наставление по штурманской службе в гражданской авиации СССР" (НШС ГА - 1986), затверджене наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 10 липня 1986 року № 116.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної авіаційної служби України та першого заступника Міністра оборони України.
5. Цей наказ набирає чинності з 20 липня 2017 року.
| Голова Державної авіаційної служби України | О. Більчук |
| Міністр оборони України генерал армії України | С. Полторак |
| ПОГОДЖЕНО: Міністр внутрішніх справ України Голова Державної регуляторної службиУкраїни | А.Б. Аваков К.М. Ляпіна |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної авіаційної
служби України,
Міністерства оборони України
06.02.2017 № 66/73
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 травня 2017 р.
за № 654/30522
АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ
"Загальні правила польотів у повітряному просторі України"
I. Загальні положення
1. Ці Авіаційні правила визначають порядок виконання польотів цивільних та державних повітряних суден, порядок обслуговування повітряного руху, порядок управління повітряним рухом, що гарантують безпеку польотів при використанні повітряного простору України та повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладено на Україну, цивільною та державною авіацією.
2. Ці Авіаційні правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України та інших нормативно-правових актів України з питань діяльності у галузі цивільної та державної авіації з урахуванням стандартів та рекомендованої практики міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІСАО), законодавства Європейського Союзу, документів ЄВРОКОНТРОЛЮ.
3. Ці Авіаційні правила обов’язкові для виконання усіма фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.
4. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються у таких значеннях:
абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
абсолютна висота переходу - абсолютна висота, на якій або нижче якої положення ПС у вертикальній площині витримується у значеннях абсолютної висоти;
абсолютна висота прийняття рішення (DA) або відносна висота прийняття рішення (DH) - абсолютна або відносна висота, встановлена для точного заходу на посадку або заходу на посадку з вертикальним наведенням, на якій повинен бути розпочатий маневр виходу на друге коло у випадку, якщо не було встановлено необхідний візуальний контакт з орієнтирами для продовження заходу на посадку.
Абсолютна висота прийняття рішення (DA) відлічується від середнього рівня моря, а відносна висота прийняття рішення (DH) - від перевищення порога ЗПС.
"Необхідний візуальний контакт із орієнтирами" означає видимість частини візуальних засобів або зони заходу на посадку протягом часу, достатнього для оцінки пілотом місця повітряного судна (далі - ПС), та швидкості його зміни стосовно номінальної траєкторії польоту. При польотах за категорією III з використанням відносної висоти прийняття рішення необхідний візуальний контакт із орієнтирами полягає у виконанні процедур, встановлених для конкретних правил та умов польоту.
У тих випадках, коли використовуються обидва терміни, для зручності можна застосовувати форму "абсолютна/відносна висота прийняття рішення" та скорочення "DA/H";
абсолютна висота прольоту перешкод (ОСА) або відносна висота прольоту перешкод (ОСН) - мінімальна абсолютна або мінімальна відносна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або у відповідних випадках над перевищенням аеродрому, яка використовується для забезпечення дотримання відповідних критеріїв прольоту перешкод.
Абсолютна висота прольоту перешкод розраховується відносно середнього рівня моря, а відносна висота прольоту перешкод - відносно перевищення порога ЗПС або у випадку неточних заходів на посадку від перевищення аеродрому або перевищення порога ЗПС, якщо його перевищення більше ніж на 2 метри (7 футів) нижче перевищення аеродрому. Відносна висота прольоту перешкод для заходу на посадку по колу відлічується від перевищення аеродрому.
У тих випадках, коли використовуються обидва терміни, для зручності можна застосовувати форму "абсолютна/відносна висота прольоту перешкод" і скорочення "ОСА/Н";
аеродромне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування аеродромного руху;
аеродромний рух - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти усіх ПС навколо аеродрому.
Вважається, що ПС виконує польоти навколо аеродрому, коли воно входить до аеродромного кола польотів, виходить із нього або перебуває в його межах;
акти незаконного втручання - акти або спроби вчинення актів, що створюють загрозу безпеці цивільної авіації та включають, зокрема:
незаконне захоплення ПС;
руйнування ПС, що перебуває в експлуатації;
захоплення заручників на борту ПС або на аеродромах;
насильницьке проникнення на борт ПС, в аеропорт або в розташування аеронавігаційного засобу чи служби;
розміщення на борту ПС або в аеропорту зброї, або небезпечного пристрою, або матеріалу, призначених для досягнення злочинних цілей;
використання ПС, що перебуває в експлуатації, з метою заподіяння каліцтва, інших ушкоджень здоров’я, смерті фізичній особі або значної шкоди майну чи навколишньому природному середовищу;
повідомлення навмисно неправдивої інформації, що ставить під загрозу безпеку ПС під час польоту або на землі, безпеку пасажирів, членів екіпажу, наземного персоналу або інших осіб в аеропорту чи в розташуванні засобів або підрозділу цивільної авіації;
барометрична висота - атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає цьому тиску за стандартною атмосферою;
безпілотний некерований аеростат - безпілотне ПС, яке легше за повітря, не обладнане силовою установкою та перебуває у вільному польоті.
Безпілотні некеровані аеростати класифікуються як важкі, середні та легкі відповідно до специфікацій, викладених у Додаванні 5 до Додатка 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (далі - Чиказька конвенція);
бортова система попередження зіткнення (далі - ACAS) - бортова система, що базується на використанні сигналів бортового прийомовідповідача вторинного оглядового радіолокатора (далі - ВОРЛ), яка функціонує незалежно від наземного обладнання та повідомляє пілоту про потенційно конфліктну ситуацію з ПС, які обладнані прийомовідповідачами ВОРЛ;
вертопалуба (helideck) - вертодром, розташований на нерухомому або плаваючому об’єкті на водній поверхні, наприклад на розвідувальній та/або експлуатаційній платформі, що використовується для добування нафти або газу;
видимість - видимість з авіаційною метою, що перевищує найбільшу відстань, на якій:
чорний об'єкт прийнятних розмірів, розташований поблизу землі, можна побачити та розпізнати при його спостереженні на світлому фоні (характеризується метеорологічною оптичною дальністю видимості (MOR));
світловий орієнтир силою світла приблизно 1000 кандел (кд) можна побачити й розпізнати на неосвітленому фоні (залежить від освітленості фону);
видимість поблизу землі - видимість на аеродромі, що повідомляється уповноваженим спостерігачем або автоматичними системами;
видимість у польоті - видимість з кабіни пілота ПС у напрямку польоту;
висота нижньої межі хмар - відстань по вертикалі між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар, що знаходяться нижче 6000 метрів (20000 футів) та покривають більше половини неба;
відносна висота - відстань по вертикалі, що вимірюється від указаного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
візуальні метеорологічні умови - метеорологічні умови, виражені у значеннях видимості, відстані від хмар та висоти нижньої межі хмар, що відповідають установленим мінімумам або перевищують їх;
гірський район - район зі змінним рельєфом земної поверхні, де зміни перевищень рельєфу понад 900 м (3000 футів) у радіусі 18,5 км (10 морських миль);
диспетчерське обслуговування підходу - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів ПС, що прибувають або вилітають;
диспетчерський дозвіл - дозвіл ПС діяти відповідно до умов, установлених органом диспетчерського обслуговування;
диспетчерський орган підходу - орган, призначений для надання диспетчерського обслуговування для контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один (одного) або декілька(ох) аеродромів;
дозвіл відомчого органу управління повітряним рухом (далі - УПР) - дозвіл ПС діяти відповідно до умов, установлених відомчим органом УПР.
Для зручності термін "диспетчерський дозвіл" або "дозвіл відомчого органу УПР" може скорочуватися до терміна "дозвіл" при використанні у відповідних контекстах.
Скорочений термін "дозвіл" може використовуватися з пояснювальними словами "на руління", "на зліт", "на виліт", "на політ за маршрутом", "на заходження на посадку" або "на посадку" тощо для позначення певного етапу польоту, якого стосується диспетчерський дозвіл (дозвіл відомчого органу УПР);
ешелон (рівень) переходу - найнижчий ешелон польоту, що доступний для використання вище абсолютної висоти переходу;
ешелон (рівень) польоту - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 1013,2 гектопаскалей (гПа) (760 мм рт. ст.) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску.
Барометричний висотомір, калібрований відповідно до стандартної атмосфери:
при встановленні тиску за QNH показуватиме абсолютну висоту;
при встановленні тиску за QFE показуватиме відносну висоту над опорною точкою QFE;
при встановленні тиску 1013,2 гПа (760 мм рт. ст.) може бути використаний для індикації ешелонів польоту.
Відносна та абсолютна висоти - приладові висоти, а не геометричні відносні та абсолютні висоти;
загальний розрахунковий закінчений час:
для польотів за правилами візуальних польотів - розрахунковий час, необхідний від зльоту до прольоту над аеродромом призначення;
для польотів за правилами польотів за приладами - розрахунковий час, необхідний від зльоту до прольоту над визначеною за навігаційними засобами заданою точкою, від якої починається процедура заходження на посадку за приладами, або за відсутності навігаційного засобу, пов'язаного з цим аеродромом, - до прольоту над аеродромом призначення;
запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати ПС у разі, коли неможливо або недоцільно виконувати політ до аеродрому наміченої посадки або здійснити на ньому посадку, на якому є необхідні види та засоби обслуговування, які відповідають технічним характеристикам ПС та який перебуває у робочому стані в очікуваний час використання. До запасних аеродромів належать:
запасний аеродром при зльоті - запасний аеродром, на якому ПС може здійснити посадку, якщо в цьому виникає потреба незабаром після зльоту, а використати аеродром вильоту неможливо;
запасний аеродром на маршруті - запасний аеродром, на якому ПС може здійснити посадку, якщо під час польоту по маршруту виникла необхідність відхилення;
запасний аеродром для аеродрому призначення - запасний аеродром, на якому ПС може виконати посадку в тому випадку, коли неможливо чи недоцільно виконувати посадку на аеродромі наміченої посадки.
Аеродром, з якого виконується виліт ПС, може бути запасним аеродромом на маршруті або запасним аеродромом для аеродрому призначення для даного ПС;
збірник аеронавігаційної інформації - видана державою або від її імені публікація, яка містить довгострокову аеронавігаційну інформацію, що має важливе значення для аеронавігації;
злітно-посадкова смуга - встановлена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, яка підготовлена для посадки та зльоту ПС;
зона аеродромного руху - повітряний простір визначених розмірів навколо аеродрому, який встановлений для захисту аеродромного руху;
зона кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту (далі - FATO) - встановлена зона, над якою виконується кінцевий етап маневру заходу на посадку до режиму висіння або посадка та з якої починається маневр зльоту.
У тих випадках, коли FATO повинна використовуватися вертольотами, виконуючими польоти з характеристиками класу 1, ця встановлена зона містить зону перерваного зльоту;
зональна навігація - метод навігації, який дозволяє ПС виконувати політ за будь-якою бажаною траєкторією в межах зони дії наземних або супутникових навігаційних засобів, або в межах, визначених можливостями автономних засобів, або їх комбінації.
Зональна навігація містить навігацію, засновану на характеристиках, а також інші види операцій, які не підпадають під визначення навігації, заснованої на характеристиках;
зона маневрування - частина аеродрому, що призначена для зльоту, посадки та руління ПС, виключаючи перони;
інформація про рух - інформація, що надається органом обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) (відомчим органом УПР) пілоту для того, щоб попередити його про інший повітряний рух, що є відомим або спостерігається, який може знаходитися поблизу його місцезнаходження або наміченого маршруту польоту, та допомогти пілоту уникнути зіткнення;
командир ПС - пілот, який призначений експлуатантом або у випадку авіації загального призначення власником ПС виконувати обов'язки командира та відповідати за безпечне виконання польоту;
контрольна точка аеродрому - визначене географічне місце розташування аеродрому;
контрольований аеродром - аеродром, на якому надається диспетчерське обслуговування для аеродромного руху.
Термін "контрольований аеродром" означає, що на цьому аеродромі надається диспетчерське обслуговування для аеродромного руху, але це не обов'язково означає наявність диспетчерської зони;
контрольований політ - будь-який політ, який потребує диспетчерського дозволу (дозволу відомчого органу УПР);
крейсерський рівень - рівень, який підтримується протягом значної частини польоту;
курс - напрямок, у якому спрямована повздовжня вісь ПС, зазвичай виражений в градусах від напрямку на північ (дійсного, магнітного, компасного або умовного);
межа дії дозволу - точка, до якої ПС видано диспетчерський дозвіл (дозвіл відомчого органу УПР);
метеорологічна інформація - метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;
місце очікування біля злітно-посадкової смуги - визначене місце, призначене для захисту злітно-посадкової смуги, поверхні обмеження перешкод чи критичної/чутливої зони ILS/MLS, в якому ПС, що виконує руління, та транспортні засоби повинні зупинитися і чекати, якщо немає іншого дозволу від аеродромної диспетчерської вишки (відомчого органу УПР);
набір висоти в крейсерському режимі - пілотування ПС у крейсерському режимі, яке забезпечує приріст абсолютної висоти пропорційно зменшенню маси ПС;
орган диспетчерського обслуговування повітряного руху - загальний термін, який означає у відповідних випадках районний диспетчерський центр, диспетчерський орган підходу або аеродромну диспетчерську вишку;
основна точка - встановлене географічне місце, яке використовується для визначення маршрутів ОПР або траєкторії польоту ПС та для інших потреб навігації і ОПР (УПР);
перон - визначена ділянка сухопутного аеродрому, що призначена для розміщення ПС з метою посадки та висадки пасажирів, завантаження і розвантаження пошти, вантажу, заправки, стоянки або технічного обслуговування;
план польоту - встановлена інформація, яка надається органам ОПР (відомчим органам УПР) стосовно запланованого польоту або частини польоту ПС;
повітряний простір ОПР повітряний простір визначених розмірів з літерним позначенням, у межах якого можуть виконуватися певні види польотів та для якого встановлюються певні види обслуговування повітряного руху і правила польотів;
повітряний простір ОПР класифікується із застосуванням класів від А до G;
повторюваний план польоту - план польоту, що стосується окремих польотів, які часто повторюються, регулярно виконуються з однаковими основними елементами, який надається експлуатантом для зберігання і багаторазового використання органами ОПР;
поданий план польоту - план польоту, поданий органу ОПР (відомчому органу УПР) пілотом або його повноважним представником, без будь-яких подальших змін;
політ за правилами візуальних польотів - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;
політ за правилами польотів за приладами - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;
поріг злітно-посадкової смуги (далі - поріг ЗПС) - початок ділянки ЗПС, що може використовуватися для посадки;
поточний план польоту - план польоту, у тому числі можливі зміни до нього, зумовлені диспетчерськими дозволами (дозволами відомчого органу УПР);
приладові метеорологічні умови - метеорологічні умови, виражені у значеннях видимості, відстані до хмар та висоти нижньої межі хмар; ці значення нижчі, ніж значення, що встановлені для візуальних метеорологічних умов;
процедура очікування - заздалегідь визначений маневр, що утримує ПС в межах певного повітряного простору в очікуванні подальшого дозволу;
психоактивні речовини - алкоголь, опіоїди, канабіноїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулювальні засоби, галюциногени та летючі розчинники, за винятком тютюну і кави;
пункт збору донесень щодо ОПР - орган, який створюється з метою отримання повідомлень щодо ОПР і планів польоту, що подаються перед вильотом.
Пункт збору донесень щодо ОПР може створюватися як окремий орган або об'єднуватися з існуючим органом, таким як орган ОПР чи орган обслуговування аеронавігаційною інформацією;
радіотелефонія - вид зв'язку, що призначений головним чином для обміну мовною інформацією;
районне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах;
рекомендація щодо запобігання зіткненню - рекомендація, що надається органом ОПР стосовно маневрування ПС з метою надання допомоги пілоту для запобігання зіткненню;
рівень - загальний термін, що стосується положення у вертикальній площині ПС, яке перебуває у польоті, і означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;
характеристики класу 1 - характеристики вертольота, які в разі відмови критичного двигуна дозволяють приземлитися вертольоту в межах перерваної злітної дистанції або безпечно продовжити політ до відповідного посадкового майданчика залежно від того, коли відмова відбувається;
характеристики класу 2 - характеристики вертольота, які в разі відмови критичного двигуна дозволяють вертольоту безпечно продовжити політ, за винятком випадків, коли відбувається збій на ранніх стадіях під час маневру зльоту чи на завершальній стадії маневру посадки, коли може знадобитися вимушена посадка;
характеристики класу 3 - характеристики вертольота, для яких в разі відмови двигуна під час польоту, вимушена посадка може бути необхідною для вертольота з декількома двигунами і буде обов’язковою для одномоторного вертольота;
робоча площа - частина аеродрому, що призначена для зльоту, посадки та руління ПС, яка включає зону маневрування та перони;
розрахунковий час заходження на посадку - розрахований органом диспетчерського ОПР (відомчим органом УПР) час, коли ПС, яке прибуває, залишить контрольну точку очікування для завершення заходження на посадку. Фактичний час покидання контрольної точки очікування залежить від диспетчерського дозволу (дозволу відомчого органу УПР) на виконання заходження на посадку;
розрахунковий час прибирання колодок - розрахунковий час, коли ПС почне рух, пов'язаний з вильотом;
розрахунковий час прибуття:
під час виконання польотів за ПВП - розрахунковий час прольоту ПС над аеродромом;
під час виконання польотів за ППП - розрахунковий час прибуття ПС до наміченої точки, визначеної навігаційними засобами, з якої передбачається виконання маневру заходження на посадку за приладами, чи за відсутності навігаційного засобу, пов'язаного з цим аеродромом, - час прибуття ПС у точку над аеродромом;
руління - переміщення ПС за рахунок власної тяги двигунів по поверхні аеродрому, за винятком зльоту та посадки;
руліжна доріжка - встановлена для руління ПС ділянка на сухопутному аеродромі, яка призначена для з'єднання однієї частини аеродрому з іншою руліжною доріжкою:
руліжна доріжка для швидкого звільнення ЗПС - руліжна доріжка, з'єднана зі ЗПС під гострим кутом та сконструйована таким чином, щоб дозволити ПС, які виконують посадку, звільняти ЗПС на більших швидкостях, ніж на інших руліжних доріжках, щоб мінімізувати час зайнятості ЗПС;
руліжна доріжка на пероні - частина системи руліжних доріжок, розташована на пероні, що призначена для забезпечення руління ПС по перону;
руліжна доріжка на стоянці - частина перону, маркована як руліжна доріжка і призначена тільки для забезпечення доступу до місць стоянок повітряних суден;
система спостереження ОПР (УПР) - загальний термін, який означає у відповідних випадках ADS-B, PSR, SSR, MLAT або будь-яку іншу порівняну з ними систему наземного базування, що дає змогу ідентифікувати ПС (порівняна система наземного базування - система, яка за результатами порівняльної оцінки або іншої застосованої методології демонструє рівень безпеки та характеристики, що еквівалентні або кращі, ніж у моноімпульсного вторинного радіолокатора);
система візуалізації нічного бачення (далі - СВНБ) - система, яка інтегрує всі елементи, необхідні для успішного і безпечного використання приладів нічного бачення під час керування ПС;
спеціальний політ за ПВП - політ за ПВП, виконання якого у диспетчерській зоні дозволено органом диспетчерського ОПР у метеорологічних умовах, гірших ніж візуальні метеорологічні умови;
спеціально встановлені зони та маршрути - постійні або тимчасові зони та маршрути польотів ПС, які встановлюються для забезпечення специфічних операційних потреб;
термінальний диспетчерський район - диспетчерський район, який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо одного або декількох основних аеродромів;
тимчасово зарезервований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого у визначений час може провадитися діяльність, що становить загрозу для виконання польотів авіації або для ВПП в інших цілях;
трек - проекція траєкторії польоту ПС на земну поверхню, напрямок якої в будь-якій точці польоту зазвичай виражений в градусах від півночі (дійсної, магнітної або умовної);
пілотажний політ (пілотаж) - навмисно виконувані ПС маневри, що характеризуються різкою зміною його просторового положення, незвичайним просторовим положенням або незвичайною зміною швидкості;
центр польотної інформації - орган, призначений для надання польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування.
Інші терміни, які використовуються в цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах з питань діяльності у галузі цивільної та державної авіації України.
5. У цих Авіаційних правилах скорочення мають такі значення:
ІІ. Екіпаж ПС
1. Екіпаж ПС складається з командира ПС та інших осіб льотного складу.
2. Експлуатант визначає склад екіпажу ПС, права та обов’язки членів екіпажу ПС, підготовку й перевірку їх готовності до польотів відповідно до Повітряного кодексу України та інших нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації.
3. Льотний склад за станом здоров’я повинен відповідати встановленим вимогам нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації.
4. Командир ПС є командиром екіпажу.
5. Особам, що знаходяться на ПС як пасажири, у тому числі особам, в розпорядження яких воно виділене, забороняється втручатися у дії екіпажу та вимагати від нього змін затвердженого польотного завдання і порядку виконання польоту.
ІII. Повітряні судна
1. ПС, крім класифікації, визначеної Повітряним кодексом України, поділяються на пілотовані та безпілотні.
До пілотованих належать ПС, що керуються в польоті льотчиком (пілотом, екіпажем).
Безпілотні ПС поділяються на керовані та некеровані.
До безпілотних належать ПС, керування польотом яких і контроль за якими здійснюється дистанційно за допомогою пунктів дистанційного пілотування (станцій наземного керування), що розташовані поза ПС (дистанційно кероване ПС), або такі ПС здійснюють польоти автономно за відповідною програмою.
До безпілотних некерованих ПС належать вільні та прив’язні аеростати, метеорологічні радіозонди та кулі-пілоти, що використовуються виключно для метеорологічних потреб.
2. Усі ПС повинні бути технічно справними, укомплектованими всім необхідним обладнанням та бортовою документацією відповідно до нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації.
ПС має відповідати встановленому рівню льотної придатності для цього класу ПС та бути перевірене на відповідність вимогам безпеки польотів.
У повітряному просторі України польоти ПС, які не зареєстровані та не мають документів, що засвідчують їх придатність до польотів, забороняються, крім випадків, коли реєстрація та наявність документів не вимагаються законодавством України.
Експериментальні ПС, які не зареєстровані в державному реєстрі, здійснюють польоти на підставі тимчасового облікового посвідчення у галузі цивільної авіації та/або на підставі тимчасового реєстраційного посвідчення у галузі державної авіації.
3. На зовнішній поверхні кожного цивільного ПС повинен бути нанесений присвоєний йому державний та реєстраційні знаки, а на зовнішній поверхні кожного державного ПС повинні бути нанесені розпізнавальні знаки відповідно до нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації.
Допускається нанесення на ПС додаткових знаків (символів, надписів, емблем тощо) у порядку, визначеному нормативно-правовими актами у галузі цивільної або державної авіації. При цьому вони не повинні заважати візуальному розпізнаванню:
на цивільних ПС - державних та реєстраційних знаків;
на державних ПС - основних розпізнавальних знаків, які визначають належність ПС до держави Україна та до державної авіації.
Польоти цивільних ПС у повітряному просторі України без державних та реєстраційних знаків або зі знаками невстановленого зразка забороняються, за винятком ПС, що виконують експериментальні або випробувальні польоти.
Польоти державних ПС у повітряному просторі України без розпізнавальних знаків забороняються, за винятком польотів, які визначені нормативно-правовими актами у галузі державної авіації.
4. ПС виконують польоти із справною апаратурою реєстрації параметрів польоту, крім випадків, коли ця апаратура не передбачена конструкцією.
5. На борту кожного ПС повинен знаходитись Перелік сигналів ПС-перехоплювача та ПС, що перехоплюється.
IV. Аеродроми (вертодроми), ЗПМ
1. Обладнання ЗПС аеродромів
1. Аеродроми залежно від обладнання ЗПС поділяються на обладнані для заходу на посадку за приладами та необладнані.
2. Злітно-посадкова смуга необладнана - ЗПС, призначена для ПС, що виконують візуальні заходження на посадку або заходження на посадку за приладами до точки, після якої заходження на посадку може продовжуватися візуально.
3. Злітно-посадкова смуга обладнана - один із наступних типів ЗПС, призначений для виконання польотів ПС, що використовують схеми заходження на посадку за приладами:
1) ЗПС, обладнана для неточного заходу на посадку, - ЗПС, яка обладнана візуальними та будь-якими невізуальними засобами, що призначені для посадки після виконання заходу на посадку за приладами типу А при видимості не менше 1000 метрів;
2) ЗПС, обладнана для точного заходу на посадку по I категорії, - ЗПС, яка обладнана візуальними та невізуальними засобами, що призначені для посадки після виконання заходу на посадку за приладами типу В з відносною висотою прийняття рішення (DH) не менше 60 метрів та/або при видимості не менше ніж 800 метрів, або при дальності видимості на ЗПС не менше ніж 550 метрів;
3) ЗПС, обладнана для точного заходу на посадку по II категорії, - ЗПС, яка обладнана візуальними та невізуальними засобами, що призначені для посадки після виконання заходу на посадку за приладами типу В з відносною висотою прийняття рішення (DH) менше 60 метрів, але не менше 30 метрів, та при дальності видимості на ЗПС не менше ніж 300 метрів;
4) ЗПС, обладнана для точного заходу на посадку по III категорії, - ЗПС, яка обладнана діючими до та вздовж всієї поверхні ЗПС візуальними та невізуальними засобами, призначеними для посадки після виконання заходу на посадку за приладами типу В, та:
ІІІА - для заходу на посадку та посадки з відносною висотою прийняття рішення (DH) менше 30 метрів або без обмеження за висотою прийняття рішення та при дальності видимості на ЗПС не менше 175 метрів;
ІІІВ - для заходу на посадку та посадки з відносною висотою прийняття рішення (DH) менше 15 метрів або без обмеження за висотою прийняття рішення та при дальності видимості на ЗПС менше 175 метрів, але не менше 50 метрів;
ІІІС - для заходу на посадку та посадки без обмежень по відносній висоті прийняття рішення та дальності видимості на ЗПС.
Візуальні засоби не обов’язково повинні відповідати по перерахунку наявним невізуальним засобам. Критерієм вибору візуальних засобів є умови, в яких (як очікується) будуть виконуватися польоти.
Інформація про типи заходу на посадку міститься в Додатку 6 до Чиказької конвенц ії.
4. Вимоги щодо обладнання, організації і режиму експлуатації аеродромів (вертодромів) та ЗПМ, їх приаеродромної території, маркування аеродромних покриттів і перешкод визначаються нормативно-правовими актами у галузі цивільної або державної авіації.
V. Системи вимірів
1. Для цілей аеронавігації в Україні використовуються системи вимірів відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО.
2. Основні та альтернативні одиниці виміру наведено у таблиці додатка 1 до цих Авіаційних правил.
3. Для публікації у документах аеронавігаційної інформації використовуються тільки основні одиниці виміру.
Альтернативні одиниці виміру можуть використовуватися під час ведення радіотелефонного зв’язку між авіаційною та бортовою станціями.
4. Географічні координати (широта, довгота) визначаються за системою геодезичних координат WGS-84.
VI. Класифікація польотів
Польоти ПС класифікуються:
за видом повітряного руху на:
загальний повітряний рух;
операційний повітряний рух;
за правилами виконання на:
польоти за ПВП;
польоти за ППП;
за умовами виконання у метеорологічних умовах на:
польоти у візуальних метеорологічних умовах;
польоти у приладових метеорологічних умовах;
за кількістю ПС на:
одиночні польоти;
групові польоти;
за часом доби на:
денні - в період між сходом та заходом сонця;
нічні - в період між заходом та сходом сонця;
змішані - при виконанні яких у період від зльоту до посадки здійснюється перехід від денного польоту до нічного або навпаки;
за висотою виконання:
на гранично малих висотах - до 200 м включно над рельєфом місцевості або водною поверхнею;
на малих висотах - від 200 до 1000 м включно над рельєфом місцевості або водною поверхнею;
на середніх висотах - від висоти 1000 м над рельєфом місцевості або водною поверхнею до ешелону 3950 м (FL 130) включно;
на великих висотах - від ешелону 3950 м (FL 130) до ешелону 11900 м (FL 390) (зазвичай до тропопаузи) включно;
у стратосфері - вище ешелону 11900 м (FL 390) (вище тропопаузи).
VII. Мінімуми виконання польотів
1. Мінімуми встановлюються для аеродрому (вертодрому, ЗПМ), типу ПС, командира ПС.
2. Основними параметрами при встановленні мінімумів виконання польотів є:
абсолютна висота прийняття рішення (далі - DA) або відносна висота прийняття рішення (далі - DН);
мінімальна абсолютна висота зниження (далі - МDA) або мінімальна відносна висота зниження (далі - МDН);
висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість);
видимість.
3. У кожному конкретному випадку значення мінімуму для зльоту або посадки визначається, виходячи з найбільших із значень вертикальних та горизонтальних складових мінімуму аеродрому (вертодрому, ЗПМ) (експлуатаційного), типу ПС, командира ПС.
4. Порядок встановлення та застосування мінімумів для цивільної та державної авіації визначається нормативно-правовими актами у галузі цивільної або державної авіації.
VІІI. Дотримання правил польотів
1. Керування ПС як у польоті, так і на робочій площі здійснюється відповідно до розділу ІX цих Авіаційних правил, а в польоті, крім того, відповідно до правил візуальних польотів або правил польотів за приладами.
2. Порядок надання обслуговування повітряного руху для польотів за ПВП та ППП у класифікованому повітряному просторі ОПР визначається нормативно-правовими актами у галузі цивільної авіації.
Порядок управління повітряним рухом для забезпечення польотів ПС державної авіації за ПВП та ППП визначається нормативно-правовими актами у галузі державної авіації.
3. Політ за ППП у візуальних метеорологічних умовах може виконуватися або за рішенням командира ПС, або за вказівкою відповідного органу ОПР (відомчого органу УПР).
4. Командир ПС відповідає за керування ПС відповідно до вимог розділів ІІ-ХІІІ цих Авіаційних правил.
5. У разі виникнення в польоті екстремальної ситуації, що створює загрозу безпеці польотів та життю людей, командир ПС негайно вживає всіх можливих заходів з ліквідації загрози на борту ПС. Він може відступати від вимог цих Авіаційних правил з негайним повідомленням про прийняте рішення органу ОПР (УПР), з яким здійснює радіозв'язок.
Органи ОПР (УПР) зобов'язані здійснити всі можливі заходи для надання допомоги екіпажу та забезпечення безпеки польотів.
6. До початку польоту командир ПС повинен ознайомитись з усією наявною інформацією, яка стосується запланованого польоту. Передпольотна підготовка до польоту за межі аеродромного кола польотів та для всіх польотів за ППП включає ретельне вивчення поточних метеорологічних повідомлень і прогнозів погоди з урахуванням вимог щодо аеронавігаційного запасу палива та можливих альтернативних дій у випадках, коли політ не може бути завершено відповідно до поданого плану польоту.
7. Особі, від діяльності якої залежить безпека польоту, забороняється виконувати свої обов'язки, перебуваючи під дією будь-яких психоактивних речовин.
IX. Загальні правила
1. Захист людей та майна
1. Керування ПС має здійснюватися без ознак халатності чи безвідповідальності, які створюють загрозу для життя або збереження майна інших людей.
2. Польоти ПС не виконуються над населеними пунктами або над скупченнями людей на відкритому повітрі на такій висоті, що не забезпечує виконання посадки без загрози населенню або майну на землі під час виникнення надзвичайних обставин, крім випадків виконання зльоту або посадки, або за винятком тих випадків, коли на це видається відповідний дозвіл Державіаслужбою або Генеральним штабом ЗС України.
Мінімальні відносні висоти для польотів за ПВП встановлюються правилами візуальних польотів, а мінімальні рівні для польотів за ППП - правилами польотів за приладами.
З метою виключення можливості зіткнення ПС під час польоту за ППП із земною поверхнею або перешкодою для кожного етапу польоту встановлюються значення мінімальних висот.
Розрахунок мінімальних висот для всіх етапів польоту за ППП виконується відповідно до критеріїв документа ICAO Doc 8168 "Aircraft Operations" та публікується в документах аеронавігаційної інформації.
Порядок встановлення мінімальних висот польоту в межах спеціально встановлених зон (тимчасово зарезервований повітряний простір), небезпечних зон та зон обмежень польотів для провадження діяльності державної авіації визначається нормативно-правовими актами у галузі державної авіації.
3. Крейсерські рівні, на яких виконується політ або частина польоту, виражаються в ешелонах (при польотах вище абсолютної висоти переходу) та в абсолютних висотах (при польотах на абсолютній висоті переходу або нижче за неї).
Абсолютною висотою переходу у повітряному просторі України є висота 3050 метрів (10000 футів).
Система вертикального ешелонування встановлюється відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО, таблицю крейсерських ешелонів польоту у повітряному просторі України наведено в додатку 2 до цих Авіаційних правил.
4. Скидання будь-яких предметів або розприскування будь-яких речовин з ПС під час польоту здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації та відповідно до наданої інформації, рекомендацій та/або дозволу відповідного органу ОПР (відомчого органу УПР).
5. Буксирування ПС іншого ПС або будь-якого предмета під час здійснення польоту здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації та відповідно до наданої інформації, рекомендацій та/або дозволу відповідного органу ОПР (відомчого органу УПР).
6. Спуск з парашутом, крім аварійного спуску, виконується згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації та відповідно до наданої інформації, рекомендацій та/або дозволу відповідного органу ОПР (відомчого органу УПР).
7. Пілотажні польоти (пілотаж) виконуються згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі цивільної або державної авіації та відповідно до наданої інформації, рекомендацій та/або дозволу відповідного органу ОПР (відомчого органу УПР).
8. Польоти групою можуть виконуватися лише у випадку, коли існує попередня узгодженість дій між командирами повітряних суден, які будуть виконувати груповий політ. Польоти групою у контрольованому повітряному просторі ОПР (у межах зон/районів відповідальності відомчого органу УПР) виконуються відповідно до вимог цих Авіаційних правил та згідно з умовами використання повітряного простору, наданими відповідними органами ОЦВС:
1) умови, що передбачають виконання групових польотів:
група виконує політ як одне ПС з точки зору навігації і повідомлень про місцезнаходження, а також вказівок від органів ОПР (УПР);
за забезпечення ешелонування між ПС в польоті відповідають командир ведучого ПС і командири інших ПС групи. Забезпечення ешелонування між ПС включає усі етапи польоту групи: зліт та посадку, перехідні періоди, коли ПС маневрують для зайняття свого місця в групі та під час розпуску, а також протягом усього польоту за маршрутом;
при кожному встановленні первинного контакту на новій частоті ведучий групи повідомляє орган ОПР (відомчий орган УПР) про те, що це груповий політ, та про кількість ПС, з яких складається група;
у випадку, якщо передбачається виконання групового польоту двома або більше групами ПС з дистанцією між ними нижче мінімального інтервалу ешелонування, ведучі цих груп відповідають за дотримання безпечної дистанції ешелонування між їх окремими групами;
2) у стандартній групі ПС кожне ПС/кожен елемент цієї групи має перебувати в межах 1 морської милі по горизонталі та 100 футів по вертикалі від ведучого групи.