Про затвердження Правил пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації України

5.7. Дії керівників авіапідприємств під час аварійних стадій ПС та в разі виникнення авіаційної події

5.7.1. Отримавши інформацію (сигнал) про виникнення АП (аварійної стадії "Лихо"), керівник аеропорту, аеродрому, злітно-посадкового майданчика, навчального закладу, у районі відповідальності якого за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася АП, та керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, повинні негайно розпочати виконання заходів, які передбачено відповідними планами.

Без затримки, не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти хвилин після отримання інформації про подію, доповісти КЦПР ЦА та управлінню незалежного розслідування авіаційних подій Державіаадміністрації про ПС та вжиті заходи щодо реагування на подію.

Доповідь про авіаційну подію з ПС та вжиті заходи повинна містити таку інформацію:

час отримання інформації про подію та її джерело;

час, місце і характер події;

тип повітряного судна, аеропорт вильоту і посадки;

відомча (державна) належність повітряного судна;

номер рейсу, склад екіпажу і кількість пасажирів;

наявність на борту ПС аварійно-рятувального спорядження;

наявність небезпечних вантажів та місце їх розташування на ПС;

вжиті заходи для пошуку і рятування;

організація безперебійного зв'язку та надання інформації про хід виконання заходів до КЦПР ЦА в реальному масштабі часу.

5.7.2. Керівник аеропорту, аеродрому, злітно-посадкового майданчика, навчального закладу, у районі відповідальності якого за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, протягом не більш як двох годин збирають оперативну інформацію і передають первинне донесення до КЦПР ЦА, ЦДС, УНРАП, а також інформують місцеві органи влади та територіальні органи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та відповідну прокуратуру.

6.1. Пошук організовується та проводиться з метою визначення місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.

6.2. Організація та проведення пошуку покладаються на керівників аеродрому, аеропорту, злітно-посадкового майданчика, в районі відповідальності яких за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася подія.

6.3. Чергові пошуково-рятувальні сили та засоби авіапідприємства (підрозділи АРК) переводяться у вищі ступені готовності до виконання завдань за сигналами "Готовність" або "Тривога".

6.3.1. За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі наземна пошуково-рятувальна група, протягом десяти хвилин готують усі необхідні аварійно-рятувальні засоби, устаткування та транспорт, але залишаються на своїх робочих місцях до отримання сигналів "Тривога" або "Відбій".

Залежно від аварійної ситуації за рішенням керівника польотів за сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі наземна пошуково-рятувальна група, зі своїм спорядженням прибувають до вказаного місця збору і чекають на подальші команди.

За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі наземна пошуково-рятувальна група, переходять у розпорядження керівника АРР.

6.3.2. За сигналом "Тривога" підрозділи АРК, у тому числі наземна пошуково-рятувальна група, негайно прибувають зі своїм спорядженням і устаткуванням на виділених для них транспортних засобах до місця, яке оголошено під час сповіщення, та розпочинають виконання аварійно-рятувальних робіт. Усі підрозділи АРК діють за командою керівника АРР.

Місцем прибуття підрозділів АРК може бути безпосередньо місце АП. У разі якщо місце події на момент сповіщення не відоме, підрозділи АРК прибувають до вказаного місця збору, яке обирається з урахуванням мінімального часу прибуття АРК у будь-який район (квадрат) аеродрому.

6.4. Завдання на пошук, яке ставить керівник АРР, має містити інформацію про:

час і місце авіаційної події;

тип повітряного судна, яке зазнало лиха, його позивний або бортовий номер;

маршрут руху наземної пошуково-рятувальної групи, характеристику місцевості та відомості про наявність населених пунктів;

черговість огляду ділянок місцевості або квадратів;

порядок зв'язку з пошуковими ПС та іншими пошуковими силами;

заходи безпеки, яких треба дотримуватися під час проведення пошуково-рятувальних робіт.

6.5. Пошук безпосередньо на місці події виконується у першу чергу наявними силами і засобами підрозділів АРК за відповідними планами, інструкціями та технологіями, затвердженими керівником авіапідприємства. Про хід виконання пошуку керівник АРР (самостійно або через диспетчера ЦДА) постійно доповідає КЦПР ЦА.

6.6. Для виконання пошуку в районі відповідальності аеродрому, злітно-посадкового майданчика за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт додатково можуть бути залучені пошуково-рятувальні сили і засоби за планом взаємодії з місцевими органами влади, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, на які в установленому законодавством порядку покладено обов'язки щодо утворення та утримання відповідних пошукових та аварійно-рятувальних служб.

6.7. Пошукові та аварійно-рятувальні сили та засоби авіапідприємств ЦА можуть залучатися до участі у проведенні пошуково-рятувальних операцій (робіт) у разі виникнення АП за межами району відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) в рамках єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт. У такому випадку порядок їх дій регламентується урядовим органом державного управління у сфері авіаційного пошуку і рятування - Державною авіаційною пошуково-рятувальною службою (далі - Укравіапошук).

6.8. Пошук може бути припинений (поновлений) відповідно до вимог Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні.

7.1. Аварійно-рятувальні роботи проводяться для ліквідації надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Аварійно-рятувальні роботи на ПС включають:

гасіння пожежі на ПС;

евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних цінностей;

надання невідкладної медичної допомоги постраждалим.

7.2. Організація та проведення аварійно-рятувальних робіт покладаються на керівників аеродрому, аеропорту, злітно-посадкового майданчика, в районі відповідальності яких за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася подія.

7.3. Загальне керівництво проведенням аварійно-рятувальних робіт в аеропорту, на аеродромі, злітно-посадковому майданчику і в районі відповідальності за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт покладається на змінного керівника аеропорту, керівника злітно-посадкового майданчика чи іншу посадову особу, яка має відповідну підготовку за даним напрямом діяльності.

7.4. Безпосереднє керівництво діями підрозділів аварійно-рятувальної команди на місці АП покладається на керівника аварійно-рятувальних робіт до їх завершення або до передачі керівництва іншій посадовій (уповноваженій) особі за розпорядженням керівника підприємства.

Керівництво пожежними підрозділами в зоні пожежі до її ліквідації здійснює старший пожежно-рятувального підрозділу служби пожежної безпеки.

7.5. Дії персоналу та підрозділів АРК на місці АП

7.5.1. Керівник аварійно-рятувальних робіт:

організовує встановлення стійкого зв'язку з відповідним органом ОПР, керівником аеродрому, аеропорту, КЦПР ЦА і уточнює за потреби додаткові обставини події;

встановлює зв'язок з екіпажем ПС, яке зазнало лиха, якщо дозволяють обставини, для координації дій АРК;

оцінює обстановку, аналізує достатність аварійно-рятувальних сил та засобів. У разі потреби приймає рішення про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

здійснює керівництво діями (координацію дій) підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

організовує опитування осіб, які залишилися живими, для отримання відомостей стосовно події;

організовує охорону місця події;

проводить хронометраж робіт, які виконуються;

постійно доповідає про хід аварійно-рятувальних робіт керівнику авіапідприємства і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ЦДА);

перебуває на місці події до закінчення аварійно-рятувальних робіт, робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому або ж до передачі керівництва діями АРК іншій посадовій особі за розпорядженням керівника авіапідприємства.

Вказівки керівника аварійно-рятувальних робіт з питань, пов'язаних з проведенням АРР на місці АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які залучені до виконання та забезпечення АРР.

7.5.2. Рятувальники на місці АП здійснюють:

відкриття основних і аварійних виходів з повітряного судна, а за потреби - створення додаткових виходів;

проникнення на борт повітряного судна і встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

евакуацію потерпілих з ПС;

спільно з підрозділом інженерно-авіаційної служби вентиляцію салону повітряного судна після ліквідації пожежі;

виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

7.5.3. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки діє з метою локалізації і гасіння пожежі, рятування пасажирів і екіпажу та створення умов для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки здійснює:

гасіння пожежі;

спільно з рятувальниками відкриття основних і аварійних виходів з повітряного судна;

забезпечення проникнення рятувальників на борт повітряного судна;

встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

спільно з рятувальниками евакуацію потерпілих з ПС;

виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки незалежно від наявності пожежі на ПС, яке зазнало лиха, прибуває на місце АП і залишається там до закінчення аварійно-рятувальних робіт.

7.5.4. Медичний підрозділ діє відповідно до наказу Державіаслужби N 947.

За організацію та проведення медичного забезпечення пошукових та аварійно-рятувальних робіт відповідає завідувач медичного пункту аеропорту (аеродрому) або інша посадова особа, яка відповідає за медичне забезпечення авіапідприємства, в зоні відповідальності якого трапилась авіаційна подія.

Завідувач медичного пункту (черговий лікар, фельдшер) очолює медичний підрозділ АРК.

Медичний підрозділ:

надає невідкладну медичну допомогу потерпілим на місці АП;

здійснює медичне сортування поранених за ступенем отриманих травм;

визначає черговість, порядок і засіб транспортування потерпілих;

готує потерпілих до евакуації;

зосереджує потерпілих у безпечному та зручному місці для під'їзду засобів евакуації;

здійснює виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Відомості про стан здоров'я потерпілих фіксуються разом з даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування.

Потерпілих пасажирів необхідно розміщувати на відстані не менше ніж за 100 м від місця АП з боку, протилежного від напрямку вітру.

До евакуації потерпілі пасажири розміщуються в укриттях (наметах).

7.5.5. Підрозділ інженерно-авіаційної служби:

бере участь у відкритті основних і аварійних виходів з повітряного судна, а за потреби - створенні додаткових виходів;

надає допомогу потерпілим під час їх евакуації з повітряного судна та з місця авіаційної події, переносить потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

здійснює вентиляцію салону повітряного судна після ліквідації пожежі;

забезпечує евакуацію повітряного судна з місця авіаційної події.

Представники інженерно-авіаційного підрозділу виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

7.5.6. Підрозділ служби перевезень забезпечує:

приймання, облік і перевезення пасажирів з місця авіаційної події;

вивантаження багажу і вантажів з повітряного судна та їх транспортування;

надання допомоги в перенесенні потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету).

7.5.7. Підрозділ аеродромної служби в аеропорту забезпечує:

прокладання шляху до місця АП;

надання допомоги під час евакуації потерпілих з ПС;

евакуацію ПС з місця авіаційної події;

приведення льотного поля у робочий стан.

7.5.8. Підрозділ РТЗ забезпечує керівника аварійно-рятувальних робіт надійним зв'язком з:

відповідним органом ОПР, керівником аеропорту (штабом з ліквідації надзвичайної ситуації), КЦПР ЦА;

пошуково-рятувальними повітряними суднами і наземними пошуково-рятувальними групами;

підрозділами аварійно-рятувальної команди для їх сповіщення під час підготовки і проведення аварійно-рятувальних робіт;

підприємствами та організаціями, які взаємодіють.

Представники підрозділу РТЗ виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

7.5.9. Підрозділ спеціального транспорту забезпечує підрозділи АРК необхідними автомобільними засобами.

7.5.10. Підрозділ служби авіаційної безпеки на місці АП забезпечує:

огородження та позначення місця АП;

контроль доступу до місця АП;

організацію пропуску та супроводження до місця АП аварійно-рятувальних сил і засобів організацій, що взаємодіють;

охорону особистих речей, багажу, пошти та вантажу, які зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації;

запобігання паніці.

Представники підрозділу авіаційної безпеки виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

7.6. Аварійно-рятувальні роботи по можливості повинні проводитися без порушення початкового стану аварійного ПС та його частин, щоб не зашкодити розслідуванню і встановленню причин АП.

7.7. У разі надходження інформації щодо наявності на борту ПС, з яким сталася АП, небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності й розміщувати охорону на безпечній відстані від місця АП.

7.8. На місці АП та виконання аварійно-рятувальних робіт повинен перебувати тільки персонал підрозділів АРК, а також залучені додаткові аварійно-рятувальні сили організацій, що взаємодіють.

7.9. Після завершення пошукових та аварійно-рятувальних робіт начальник служби ПАРЗП авіапідприємства зобов'язаний подати у тижневий строк до Державіаадміністрації звіт про проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт за формою згідно з додатком 6.

7.10. Узагальнений звіт щодо проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт Державіаадміністрація у двотижневий термін надає до Укравіапошуку за узгодженою формою.

8.1. Загальна відповідальність за організацію і проведення робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому покладається на керівника аеропорту (аеродрому).

Метою евакуації ПС з льотного поля аеропорту (аеродрому) є якомога швидше відновлення можливостей для зльоту, посадки та руління іншими літаками, безперебійної роботи аеропорту (аеродрому).

8.2. Евакуація ПС, що зазнало лиха, або його частин з місця події виконується з дозволу Державіаадміністрації, керівника експлуатанта ПС і за розпорядженням керівника аеропорту (аеродрому).

8.3. Безпосереднє виконання робіт з евакуації ПС на території аеропорту (аеродрому) здійснюється силами і засобами аеропорту (аеродрому) за домовленістю з експлуатантом або експлуатантом ПС самостійно.

Адміністрація аеропорту повинна мати домовленість з експлуатантами ПС щодо надання відповідних послуг.

8.4. Евакуація повітряного судна або його частин з місця події поза межами аеродрому здійснюється силами і засобами експлуатанта ПС або іншими підприємствами та установами за рахунок коштів експлуатанта.

8.5. На випадок виникнення необхідності евакуації ПС на аеродромі (в аеропорту) розробляється план (відповідні процедури) щодо видалення ПС, яке втратило спроможність самостійно рухатися. План повинен враховувати характеристики ПС, які користуються послугами аеропорту. Процедури розробляються за результатами консультацій з експлуатантом ПС та заносяться окремим розділом до плану на випадок аварійних обставин з повітряним судном в аеропорту (на аеродромі).

8.6. Роботи з евакуації проводяться з дотриманням усіх правил техніки безпеки та обережності, щоб уникнути подальшого пошкодження конструкції ПС.

Під час проведення робіт з евакуації ПС забезпечується присутність пожежного та санітарного автомобілів з персоналом.

8.7. Організація та порядок проведення робіт з евакуації ПС, яке втратило спроможність самостійно рухатися, визначаються вимогами "Инструкции по эвакуации самолетов с летного поля аэродромов гражданской авиации".

9.1. Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу АРК авіапідприємств цивільної авіації, проводиться за програмою, що розробляється і затверджується Державіаадміністрацією, та здійснюється у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться на авіапідприємствах ЦА.

Спеціальна підготовка та підвищення кваліфікації начальників служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів, чергових диспетчерів КЦПР ЦА, керівників АРР проводяться у навчальних закладах, на спеціалізованих курсах за програмами, затвердженими Державіаадміністрацією.

9.1.1. Начальники служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів, чергові диспетчери КЦПР ЦА, керівники АРР, які не мають сертифіката, не допускаються до виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

Начальники служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів, чергові диспетчери КЦПР ЦА, керівники АРР повинні один раз на 3 роки проходити курс підвищення кваліфікації з отриманням сертифіката.

9.1.2. Рятувальники повинні пройти спеціальну підготовку та одержати необхідні знання та навички в проведенні аварійно-рятувальних робіт і надання першої медичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС.

9.1.3. Персонал пожежно-рятувального підрозділу служби пожежної безпеки повинен пройти спеціальну підготовку з рятування і надання першої медичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС.

9.1.4. Персонал медичного підрозділу, який доукомплектовано працівниками інших аеропортових служб (служба обслуговування перевезень та інші), проходить навчання з надання невідкладної медичної допомоги. Навчання проводить штатний медичний працівник авіапідприємства відповідно до плану, погодженого з начальником відділу авіаційної медицини Державіаадміністрації.

9.1.5. Відповідно до програми підготовки на авіапідприємствах ЦА розробляється тематичний план на рік з навчання особового складу підрозділів АРК, до якого включаються теоретична підготовка, тренування та навчання. Тематичний план затверджується керівником авіапідприємства.

9.1.6. На кожному аеродромі (в аеропорту) для проведення теоретичного навчання і практичних тренувань, а також з метою підвищення їх ефективності та максимального наближення підготовки до реальних умов обладнується навчально-методичний клас та створюється навчально-тренувальний полігон. Вимоги до навчально-тренувального полігона наведені в додатку 7.

Керівництво аеропорту (аеродрому) відповідає за наявність навчально-тренувального полігону та підтримання його в робочому стані.

9.1.7. На авіапідприємствах з метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок персоналу підрозділів АРК під час виконання ними аварійно-рятувальних робіт проводяться тренування і навчання пошукових та аварійно-рятувальних сил, за необхідності - із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють.

Керівництво теоретичною підготовкою особового складу підрозділів АРК, практичними заняттями на повітряних суднах, тренуванням аварійно-рятувальної команди здійснює начальник служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства.

9.1.8. Відповідно до тематичного плану тренування проводяться:

з підрозділом служби пожежної безпеки - двічі на місяць;

з медичним підрозділом - один раз на місяць;

з рештою підрозділів АРК - щокварталу;

з АРК в повному складі - двічі на рік.

9.1.9. Навчання із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють, проводяться один раз на два роки. У цьому випадку проводиться розгортання реальних пошуково-рятувальних сил і засобів для перевірки дій усіх служб і організацій, що взаємодіють і беруть участь в ліквідації наслідків аварійної ситуації, за планом заходів на випадок аварійних обставин з повітряним судном в аеропорту. На підготовку і проведення навчання відводиться не менше ніж 120 днів.

9.1.10. За результатами проведених навчань начальник служби ПАРЗП надає в тижневий строк до структурного підрозділу з питань пошуку та рятування Державіаадміністрації звіт, який містить результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт і рівня підготовки особового складу АРК щодо ефективності їх дій на випадок виникнення аварійних обставин з повітряним судном на аеродромі (в аеропорту).

9.2. Підготовка екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання в разі виникнення АП повинна здійснюватися на всіх етапах професійної підготовки льотного складу відповідно до програми, що розробляється та затверджується Державіаадміністрацією. Експлуатант щороку розробляє план з аварійно-рятувальної підготовки екіпажів ПС та план-графік проходження аварійно-рятувальної підготовки в сертифікованих авіаційних навчальних закладах. Сертифікати про проходження аварійно-рятувальної підготовки зберігаються в особових справах. Щорічна аварійно-рятувальна підготовка кожного члена екіпажу оформляється завданням на тренування, яке зберігається в особових справах.

9.2.1. Пасажирів ПС перед польотом необхідно проінструктувати щодо правил поведінки в разі виникнення аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувальних засобів на ПС.

9.2.2. Командир ПС відповідає за підготовку екіпажу та інструктаж пасажирів щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації в польоті.

9.3. Призначені на чергування пошуково-рятувальні екіпажі ПС проходять підготовку відповідно до програми підготовки льотного складу цивільної авіації.

Порядок підготовки до чергування визначається Правилами авіаційного пошуку та рятування в Україні.

10.1. Порядок оснащення повітряних суден цивільної авіації аварійно-рятувальними засобами встановлюється Державіаадміністрацією з урахуванням положень керівництва з льотної та технічної експлуатації, технічних описів, інструкцій та інших документів.

10.2. Повітряні судна комерційної авіації повинні бути оснащені:

запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС. Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення і вмісту запасів медичних засобів на ПС встановлюються Державіаадміністрацією;

ручними (переносними) вогнегасниками, користування якими не створює небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС. Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення вогнегасників на ПС встановлюються Державіаадміністрацією;

кріслом або спальним місцем для кожної особи;

поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та обмежувальними ременями на кожному спальному місці;

прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу;

системою аварійного освітлення, що має незалежне джерело електроживлення для освітлення на рівні підлоги і в районі аварійних виходів, підсвічення знаків аварійних виходів та позначок про їх розміщення;

запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;

аварійними сокирами;

переносними мегафонами. Вимоги щодо кількості переносних мегафонів залежно від кількості пасажирських сидінь на ПС встановлюються Державіаадміністрацією;

позначеними місцями для прорубування обшивки фюзеляжу під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

системою гучномовного зв'язку сповіщення пасажирів, яка може працювати незалежно від системи внутрішнього бортового зв'язку з кожного робочого місця членів льотного та кабінного екіпажів;

засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам:

а) коли необхідно пристебнути прив'язні ремені;

б) коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо на борту ПС передбачено кисень;

в) слід утримуватися від паління;

г) де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні індивідуальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби передбачені на борту;

ґ) де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері (люки);

д) порядок використання бортових аварійно-рятувальних засобів.

10.3. На борту ПС (в кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) екіпажу і пасажирам щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації в польоті.

10.4. Усі ПС (крім легких і надлегких) повинні бути оснащені аварійними передавачами (ELT).

10.5. Для негайного повідомлення КЦПР ЦА експлуатанти повинні мати у своєму розпорядженні перелік аварійно-рятувальних засобів ПС, у якому зазначено кількість, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.

11.1. Завдання і функції служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства, вимоги до персоналу служби визначаються положенням, яке затверджується керівником авіапідприємства.

11.2. Керівник і черговий персонал КЦПР ЦА відповідно до покладених на них завдань зобов'язані здійснювати:

оперативне управління пошуковими і аварійно-рятувальними роботами, які виконуються силами та засобами ЦА України;

координацію дій пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА з Головним координаційним центром пошуку та рятування;

контроль готовності пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА до виконання пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

аналіз інформації щодо проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт, яка надходить від авіапідприємств цивільної авіації;

підготовку звітів та інформації про стан пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів ЦА України.

11.3. Керівник авіапідприємства ЦА зобов'язаний забезпечити:

належний стан пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів на авіапідприємстві;

розроблення та реалізацію плану заходів на випадок аварійних обставин з ПС в аеропорту (плану заходів на випадок аварійної ситуації з власним ПС);

утримання у робочому стані аварійно-рятувальних засобів підрозділів АРК (ПС);

укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію та проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт на аеродромі (в аеропорту) та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

інформування КЦПР ЦА про наявний склад аварійно-рятувального устаткування ПС та хід пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

надання достовірної інформації про кількість пасажирів, склад екіпажу, наявність небезпечних вантажів та місце їх розміщення на ПС, яке зазнає чи зазнало лиха;

реєстрацію пасажирів, які не постраждали, та евакуацію їх з місця авіаційної події;

евакуацію ПС (частин ПС) після авіаційної події з дозволу Державіаадміністрації.

11.4. Керівник авіапідприємства з організації льотної роботи зобов'язаний забезпечити:

підготовку екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання в разі виникнення АП;

виконання програм спеціальної підготовки екіпажів ПС, що залучаються до несення чергування з пошуку та рятування.

11.5. Начальник служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства зобов'язаний забезпечити:

організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів відповідно до вимог цих Правил;

здійснення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, підрозділами інших відомств, що залучаються до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

періодичний контроль стану готовності особового складу підрозділів АРК та аварійно-рятувальних засобів;

проведення перевірок ступеня оснащеності підрозділів АРК необхідними аварійно-рятувальними засобами;

проведення перевірок наявності та стану бортових аварійно-рятувальних засобів на ПС авіапідприємства;

організацію навчання екіпажів ПС і персоналу підрозділів АРК щодо дій в аварійних ситуаціях та виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів АРК;

надання звітів до Державіаадміністрації про виконані пошукові та аварійно-рятувальні роботи, проведені навчання пошукових та аварійно-рятувальних сил на авіапідприємстві;

наявність договорів (за відсутності власних пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів) щодо проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

11.6. Старший (провідний) інженер з аварійно-рятувальних робіт служби ПАРЗП авіапідприємства зобов'язаний забезпечити:

технологічну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування пошукових та аварійно-рятувальних засобів і спорядження;

експлуатаційний облік ресурсу пошукових та аварійно-рятувальних засобів і їх комплектуючих;

участь у технічному навчанні персоналу підрозділів АРК;

упровадження і освоєння сучасних рятувальних засобів і техніки та технологій їх застосування.

11.7. Начальник зміни - керівник рятувального підрозділу (керівник АРР) зобов'язаний забезпечити:

контроль організації чергування підрозділів АРК аеродрому, аеропорту, інших пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів згідно з планом заходів на випадок аварійних ситуацій з ПС в аеропорту;

оцінку обстановки, аналіз достатності пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів;

безпосереднє управління діями підрозділів АРК при виконанні пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

проведення теоретичної підготовки та тренувань підрозділів АРК.

11.8. Керівник ІАС авіапідприємства зобов'язаний забезпечити:

спеціальну підготовку інженерно-технічного складу, що залучається до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних засобів та устаткування для евакуації ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись;

необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних засобів ПС;

готовність до дій підрозділу ІАС, що залучається до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

11.9. Керівник служби авіапідприємства, персоналом якої комплектується підрозділ АРК, зобов'язаний забезпечити:

підбір персоналу до складу підрозділу АРК;

комплектність, належний технічний стан та зберігання аварійно-рятувальних засобів підрозділу АРК.

11.10. Орган ОПР здійснює:

аварійне сповіщення та аварійне обслуговування;

визначення аварійних стадій відповідно до пункту 5.4 розділу 5 цих Правил;

надання первинного повідомлення про АП до КЦПР ЦА, ЦДС, УНРАП;

повідомлення щодо обмежень використання повітряного простору під час виконання польотів та надання екіпажу пошуково-рятувального ПС умов використання повітряного простору і порядку управління;

вжиття заходів щодо використання повітряного простору пошуково-рятувальними ПС та звільнення повітряного простору в районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені до пошуку;

надання інформації КЦПР щодо результатів пошуку при надходженні такої від екіпажу пошуково-рятувального ПС та екіпажу пошуково-рятувального ПС щодо змін умов пошуку;

збір польотної інформації щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, та надання інформації відповідному КЦПР щодо результатів пошуку.

12.1. Служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів як суб'єкт аеропортової діяльності авіапідприємства незалежно від форми власності підлягає обов'язковій сертифікації уповноваженим органом у сфері цивільної авіації відповідно до вимог наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006 N 407 "Про затвердження Правил сертифікації аеропортів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.06.2006 за N 740/12614.

Пошукові та аварійно-рятувальні засоби повинні мати сертифікат відповідності.

12.2. Сертифікація виду аеропортової діяльності з пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів шляхом сертифікації служби ПАРЗП здійснюється аеропортами класів А, Б, В та Г (для авіапідприємств, що забезпечують більше 1000 злетів та посадок на рік).

12.3. Аеропорти класів В, Г (для авіапідприємств, що забезпечують 500-1000 злетів та посадок на рік) сертифікують такий вид аеропортової діяльності, як пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів.

12.4. Інспектування служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства незалежно від форми власності здійснюється Державіаадміністрацією у встановленому законодавством порядку.

12.5. На авіапідприємствах цивільної авіації порядок атестації та реєстрації об'єктових аварійно-рятувальних команд і рятувальників на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт визначається центральним органом з питань надзвичайних ситуацій за погодженням з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань державної політики в галузі авіаційного транспорту та у сфері використання повітряного простору України.

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з аеродромами класів А та Б наведено у таблиці 1.1.

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з аеродромами класів В та Г наведено у таблиці 1.2.

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з аеродромами класів Дта Е наведено у таблиці 1.3.

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів на злітно-посадкових майданчиках наведено у таблиці 1.4.

Ці нормативи визначають мінімальну чисельність однієї чергової зміни аварійно-рятувальної команди авіапідприємства цивільної авіації (таблиця 2.1).