Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

8. За рішенням старшого авіаційного начальника аеродрому проміжної посадки можуть проводитись контроль готовності до польоту та медичний контроль будь-якого екіпажу, який виконує переліт.

9. Здійснивши посадку на аеродромі, командир екіпажу ПС прибуває на КДП до осіб органу УПР (ОПР) або авіаційного диспетчера аеродрому, здає на зберігання польотні (суднові) документи (за необхідності), підтверджує (подає) особам органу УПР (ОПР) або диспетчеру аеродрому заявку на подальший політ та його забезпечення, здає ПС під охорону (за необхідності). Усі польотні (суднові) документи, які здані на зберігання, повертаються командиру екіпажу ПС на його вимогу, а Польотний лист - після отримання дозволу на продовження польоту.

10. Перегонка ПС здійснюється на підставі вказівок керівників ОУА ЦОВВ та начальників штабів Командувань видів ЗСУ і виконується особовим складом авіаційної частини, якій належать ПС. У разі відсутності в авіаційній частині, яка отримує ПС, підготовленого особового складу для приймання ПС і виконання перегонки, за рішенням керівників ОУА ЦОВВ і ЗСУ виділяються ІТС і екіпажі від інших авіаційних частин. У випадках поставок державних ПС на експорт з організації або установи їх обслуговування на аеродромах проміжних посадок здійснюється супроводжуючими бригадами організації або установи.

11. Підготовка екіпажів і контроль готовності до виконання перегонки ПС здійснюються в авіаційній частині, до якої вони належать. При перегонці групи ПС командир авіаційної частини призначає старшого групи, яка виконує перегонку ПС, а саме - старшого групи перегонки.

12. Командир авіаційної частини (керівник організації або установи), який здає (передає) ПС, забезпечує розміщення, харчування і відпочинок екіпажів, які виконують перегонку ПС, та ІТС, який здійснює прийом ПС. Крім того, він організує:

вивчення екіпажами ПС і ІТС особливостей конструкції, експлуатації і техніки пілотування ПС, які передаються (приймаються), з урахуванням проведених змін за серіями (модифікаціями) ПС;

проведення з екіпажами тренувань у кабінах ПС;

вивчення льотними екіпажами особливостей виконання польотів у районі аеродрому, перевірку їх знань порядку ведення радіообміну, відходу від аеродрому і виходу на маршрут перегонки;

контроль готовності екіпажів до перегонки;

вивчення льотними екіпажами метеорологічних умов по маршруту перегонки;

медичний контроль екіпажів перед вильотом;

доведення інформації про базування, кількість, типи, ступені готовності чергових пошуково-рятувальних сил і засобів на ділянках маршруту перегонки і порядку їх виклику.

13. Під час отримання ПС з іншої авіаційної частини (організації або установи) екіпажі виконують на кожному з них ознайомлювальний політ після прийому ПС ІТС.

14. Ознайомлювальний політ виконується в районі аеродрому вдень при метеорологічних умовах, не нижчих за метеоумови, які визначені у програмі (типовій програмі) ознайомлювального польоту і для льотного екіпажу на перегонку ПС.

15. Завдання на ознайомлювальний політ розробляє старший групи перегонки (для одиночного екіпажу - командир екіпажу) спільно із заступником командира авіаційної частини по ІАС, керівником організації або установи, яка здає ПС, в обсязі, який не перевищує обсяг програм (типових програм) ознайомлювального польоту.

16. Підготовку екіпажів до ознайомлювального польоту здійснює старший групи перегонки (командир екіпажу), а підготовку старшого групи (одиночного екіпажу) і контроль готовності всієї групи (екіпажу) організовує командир авіаційної частини (керівник організації або установи), який здає ПС.

17. Дозвіл на ознайомлювальний політ надає посадова особа, яка здійснює контроль готовності екіпажів до польоту. Після ознайомлювального польоту проводиться дешифрування матеріалів бортових ЗОК. Результати польоту і висновок командира екіпажу про справність ПС заносяться у формуляр ПС та картку ознайомлювального польоту.

18. Передпольотна підготовка екіпажів, які здійснюють перегонку ПС з аеродрому авіаційної частини (організації або установи), яка здає ПС, організовується командиром цієї авіаційної частини (керівником цієї організації або установи), а в разі вильоту з проміжного аеродрому - старшим авіаційним начальником аеродрому.

19. Командир авіаційної частини (керівник організації або установи), який здає ПС, несе відповідальність за підготовку ПС до перегонки та за політ до першої посадки. Після проведення контролю готовності ПС і екіпажів до перегонки ПС він ставить у Польотному листі кожного екіпажу відмітку про дозвіл на виліт.

20. Для перегонки ПС виділяються підготовлені льотчики (штурмани) не нижче 2-го класу, які допущені до польотів на даному типі ПС і не мають перерви у польотах у відповідних метеорологічних умовах.

1. Обліт ПС в авіаційній частині організовується відповідно до нормативних документів з організації інженерно-авіаційного забезпечення (далі - ІАЗ) та діючої експлуатаційної документації.

2. Обліт ПС виконується вдень за програмою обльоту. Поєднувати обліт АТ з виконанням інших завдань забороняється.

3. До обльоту ПС допускаються льотчики і штурмани (на ПС з подвійним управлінням - командири і штурмани екіпажів) не нижче 2-го класу, які пройшли спеціальну підготовку, здали заліки, допущені до польотів за програмами обльоту та не мають перерв у польотах у відповідних метеорологічних умовах.

4. Метеорологічні умови, при яких дозволяється виконувати обліт ПС, з урахуванням характеру завдання і рівня підготовки екіпажу, визначає командир авіаційної частини відповідно до програми обльоту, але не нижче мінімуму, встановленого ІВП на даному аеродромі, та метеорологічних умов, які наведені у додатку 9 до цих Правил.

5. Обліт ПС після усунення несправностей пілотажно-навігаційних приладів і несправностей, які впливають на стійкість і керованість ПС, виконується тільки в ПМУ.

6. У день обльоту подальше використання цього ПС для польотів допускається не раніше ніж через 2 години після обльоту за умов повного виконання на ньому встановлених робіт, оформлення та затвердження документації.

7. Випробувальні польоти організовуються та виконуються у порядку, визначеному Положенням про льотно-випробувальну роботу в Міністерстві оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06 грудня 2012 року № 832/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2012 року за № 2215/22527.

1. Під час польотів над водною поверхнею, коли відстань до берега перевищує дальність планерування з двигуном(ами), який (які) відмовив(ли), а також коли траєкторія зльоту або заходу на посадку не виключає можливості вимушеного приводнення, всі члени екіпажу ПС зобов’язані бути у висотних морських рятувальних комплектах (далі - ВМРК) або в рятувальних авіаційних жилетах (поясах), а при перевезенні пасажирів ПС повинні бути оснащені рятувальними жилетами або рівноцінними індивідуальними плавзасобами на кожного пасажира, який перебуває на борту.

2. У всіх випадках, коли тривалість польоту від берега перевищує 30 хвилин (10 хвилин - для вертольотів), ПС незалежно від типу оснащуються індивідуальними і груповими рятувальними засобами, укомплектованими аварійно-рятувальним обладнанням та засобами життєзабезпечення, у кількості, достатній для розміщення всіх пасажирів і членів екіпажу.

3. Польоти за правилами візуальних польотів (далі - ПВП) поблизу берегової лінії виконуються на безпечних висотах (ешелонах) польоту з урахуванням максимальних перевищень рельєфу місцевості у смузі по 10 км в обидва боки від осі маршруту.

4. На аеродромах, де посадка ПС проводиться з боку моря або зліт виконується у бік моря, виділяються пошукові і рятувальні сили й засоби, які під час польотів повинні знаходитися в готовності до негайного проведення ПРР.

5. Порядок забезпечення екіпажів і пасажирів ПС індивідуальними і груповими рятувальними плавзасобами, а також правила користування ними визначаються діючими нормативно-правовими актами ОУ ЦОВВ та ЗСУ.

1. Для кожного надводного корабля, який має злітно-посадкову палубу (далі - НКзЗПП), розробляється ІВП з корабля, яка затверджується командувачем ВМС ЗСУ. У цій інструкції визначаються функціональні обов’язки всіх осіб ГЗП та доповнення до функціональних обов’язків осіб ГКрП залежно від проекту НКзЗПП.

2. Дії особового складу корабля із забезпечення польотів визначаються відповідно до вимог бойових та повсякденних розкладів.

3. Організація польотів з НКзЗПП визначається службовими документами з бойової та повсякденної діяльності корабельної авіації ВМС ЗСУ та ІВП з корабля даного типу.

4. Район польотів корабельної авіації у відкритому морі вибирається з урахуванням маршруту плавання (району маневрування) НКзЗПП та меж територіальних вод іноземних держав, розташування повітряних трас, заборонених зон та інших обмежень.

5. Усі польоти (перельоти) ПС з НКзЗПП виконуються відповідно до встановленого порядку для наземних аеродромів.

6. У випадку перебування НКзЗПП поза межами зони відповідальності КП ВМС ЗСУ заявки на польоти не подаються, а план польотів на період (тиждень, добу) доповідається відповідним органам військового управління та ПУ, під керівництвом якого постійно або тимчасово перебуває НКзЗПП.

7. Рішення на проведення польотів приймає командир НКзЗПП залежно від завдань, які визначені для корабля, очікуваних гідрометеорологічних умов, повітряної і орнітологічної обстановок у районі плавання (маршруту переходу), рівня підготовки льотних екіпажів та осіб ГКрП, стану корабельних ПС і авіаційно-технічних засобів корабля (далі - АТЗК).

8. На основі прийнятого рішення на проведення польотів командир корабля визначає завдання командиру авіаційної групи (далі - АГ) НКзЗПП, заступнику командира корабля з авіації, командирам бойових частин (далі - БЧ) корабля та начальникам служб корабля на виконання польотів.

9. Після отримання завдання від командира корабля командир АГ визначає і проводить заходи щодо організації польотів.

10. Для проведення польотів на кожну льотну зміну складається Планова таблиця польотів, яка підписується командиром АГ і затверджується командиром корабля.

11. Під час організації польотів проводиться підготовка льотних екіпажів, осіб ГКрП та ГЗП, корабельних ПС і АТЗК відповідно до вимог службових документів.

12. Підготовку до польотів польотної палуби, механізованих засобів забезпечення зльоту і посадки корабельних ПС, світлотехнічного обладнання польотної палуби, засобів технічного обслуговування і забезпечення базування корабельних ПС, системи зберігання, підготовки і подачі авіаційного озброєння на кораблі організовують командири авіаційної БЧ (БЧ-6), візуальних (оптичних) систем забезпечення польотів (БЧ-6, БЧ-7).

13. Підготовку до польотів корабельних автоматизованих систем бойового управління та наведення корабельних ПС, радіотехнічних і телевізійних засобів забезпечення польотів організовує командир радіотехнічної БЧ (БЧ-7).

14. Підготовку до польотів засобів обміну інформацією з корабельними ПС, радіозв’язку, гучномовного зв’язку і документування організовує командир БЧ зв’язку (БЧ-4).

15. Підготовку до польотів засобів видачі навігаційної інформації організовує командир штурманської БЧ (БЧ-1).

16. Підготовку до польотів льотних екіпажів і корабельних ПС організовує командир АГ.

17. Підготовку до польотів осіб ГКрП та ГЗП організовує заступник командира корабля з авіації (командир АГ).

18. Підготовку до польотів групи управління авіацією в зоні бойових дій організовує заступник командира з’єднання з авіації.

19. На кораблях, де авіаційна БЧ (БЧ-6) відсутня, підготовку до польотів АТЗК організовує старший помічник командира корабля.

20. Світлотехнічне і світлосигнальне обладнання повинні забезпечувати надійну видимість корабля та злітно-посадкових майданчиків під час польотів вдень і вночі в ПМУ та СМУ, а під час зльоту вночі - освітлення поверхні моря по курсу зльоту.

21. Польоти з НКзЗПП виконуються тільки за наявності готових до застосування штатних аварійно-рятувальних засобів.

22. Запуск і опробування двигуна(ів) ПС дозволяється проводити тільки командиру екіпажу ПС.

1. Польоти амфібійних повітряних суден (далі - АПС) проводяться з наземної або водної поверхні (аеродромів, злітно-посадкових майданчиків, гідромайданчиків).

2. Зліт і посадка на водну поверхню з метою навчання і тренування екіпажів проводяться відповідно до вимог КБП. Межі акваторії аеродрому встановлюються з урахуванням забезпечення безпеки зльоту і посадки і позначаються обмежувальними буями і віхами (вночі - вогнями).

3. Місця, небезпечні для руління, зльоту і посадки, безпосередньо прилеглі до ЗПС і якірної стоянки, повинні бути позначені. Під час приливів і відливів позначення ставляться на малу воду.

4. Аеродром на час польотів закривається для проходу кораблів і плавучих засобів.

5. Напрямок, звідки можлива поява на ЗПС кораблів та інших плавзасобів у період польотів, повинен контролюватися КрП на аеродромі або ПКрП, а за необхідності спеціально виділеними катерами із засобами сигналізації і зв’язку.

6. Огляд акваторії повинен проводитись посадовими особами інженерно-аеродромної служби (далі - ІАерС) і служби руху за 1 годину до початку польотів, а також перед вильотом або посадкою АПС з метою очищення акваторії від сторонніх предметів, які можуть перешкоджати рулінню АПС або злітно-посадковим операціям. Результати огляду фіксуються в Журналі обліку стану та готовності аеродрому до польотів.

7. На період польотів у розпорядження КрП на аеродромі призначається водно-рятувальний підрозділ на спеціальному катері із засобами рятування у кількості, що забезпечує рятування екіпажів ПС, які виконують польоти. Керівником водно-рятувального підрозділу призначається посадова особа пошуково-рятувальної служби.

8. Склад водно-рятувального підрозділу, а також перелік необхідних аварійних засобів на катері визначаються наказом командира авіаційної частини та ІВП у районі аеродрому залежно від типів ПС, що експлуатуються на аеродромі.

9. Рух плавучих засобів по гідроаеродрому під час польотів допускається з дозволу КрП на аеродромі.

10. Плавучі засоби мають двосторонній радіозв’язок з КрП на аеродромі.

11. Допуск рульових до управління плавучими засобами, які забезпечують польоти, дозволяється тільки після перевірки знання ними правил буксирування АПС, руху по аеродрому і сигналів, які подаються з КДП, та практичних навичок буксирування АПС. Допуск рульових до управління плавучими засобами, які забезпечують польоти, оформлюється наказом командира авіаційної частини.

12. Порядок руління АПС від спуску або місця якірної стоянки на старт, повернення зі старту, руху плавучих засобів і маркування аеродрому повинен бути передбачений ІВП у районі аеродрому.

13. Спуск АПС на воду з місця стоянки на березі та його підйом з води на берег проводяться тільки обладнаними спусками вирулюванням на двигунах або буксируванням тягачами.

14. Вихід АПС на старт і повернення його на якірну стоянку залежно від обстановки на акваторії (наявність перешкод, стан водної поверхні, швидкість і напрямок вітру, віддалення якірної стоянки від старту) здійснюються рулінням або буксируванням катером.

15. Вибір швидкості руління (глісирування), якщо не було спеціальної вказівки, здійснює командир екіпажу.

16. Руління на редані у разі відстані від перешкод менше 100 м забороняється.

17. Під час буксирування АПС катерами екіпаж залишається на своїх місцях у готовності до запуску двигуна(ів) у разі потреби.

18. Постановка АПС на донний якір або на бочку здійснюється підрулюванням або буксируванням катером.

19. Підрулювання здійснюється проти вітру на мінімальній швидкості, враховуючи рух АПС за інерцією після вимкнення двигуна(ів).

20. Усі члени екіпажу мають практичні навички постановки АПС на бочку і на якір.

21. До самостійного зарулювання на якірну стоянку або бочку дозволяється допускати тільки досвідчені екіпажі.

22. У разі завантаженості аеродрому і якірних стоянок при малих розмірах акваторії, а також при неможливості зарулювання проти вітру постановка АПС на якірну стоянку проводиться буксируванням.

23. Відхід АПС від якірної стоянки здійснюється на двигуні(ах) або буксируванням.

24. Аеродром залежно від розмірів, підходів до нього, кількості АПС, які літають, і характеру польотів маркірується в одну або дві смуги.

25. Нічні польоти, а за необхідності денні в СМУ, забезпечуються спеціальним наземним і надводним світлотехнічним обладнанням для позначення місць зльоту, посадки та орієнтування під час руління (буксирування).

26. Зліт і посадка АПС на вітровій хвилі проводиться проти вітру, а на хвилі брижів - уздовж фронту хвилі з попередженням 5-10 градусів у бік руху хвилі.

27. Зліт проти вітрової хвилі на висоті, близькій до граничної, починається після проходу максимальних хвиль, для чого перед зльотом візуально оцінюється періодичність повторення максимальних хвиль.

28. Для визначення найвигіднішого напрямку зльоту вздовж фронту хвилі брижів перед зльотом у разі необхідності виконуються декілька пробіжок на редані з різними курсами.

29. Граничні значення гідрометеорологічних умов для зльоту і посадки визначаються КЛЕ АПС.

30. Перед посадкою екіпаж зобов’язаний переконатися в закритті люків і переборок. Відкриття у польоті люків у підводній частині АПС проводиться тільки з дозволу командира екіпажу.

31. Посадка АПС у штиль у разі дзеркальної поверхні води проводиться на аеродромі із спеціально обладнаним стартом (якщо АПС не оснащені апаратурою, яка забезпечує посадку на дзеркальну поверхню).

До посадки у штиль на дзеркальну поверхню допуск льотчиків (екіпажів) здійснюється відповідно до вимог КБП.

32. Зліт з водної поверхні і посадка на водну поверхню за наявності крижин та інших предметів, які плавають у зоні зльоту й посадки, забороняється. При надзвичайних обставинах посадка проводиться в тій частині розводдя, звідки віє вітер.

1. При температурі повітря вище +25-0С польоти проводяться переважно у ранкові й вечірні години.

2. Польоти при температурі повітря вище +30-0С обмежуються, при цьому тривалість льотної зміни зменшується на 1 годину, а стартовий час для екіпажу - на 2 години.

3. Рішення на проведення польотів при температурі вище +30-0С командир авіаційної частини приймає залежно від сукупності і ступеня впливу різних метеорологічних елементів (вітру, вологості, тиску тощо) на працездатність особового складу і роботу обладнання ПС.

1. Під час організації польотів в умовах обмеженого використання засобів зв’язку та РТЗ польотів командир авіаційної частини з урахуванням запланованих вправ, метеорологічних умов і часу доби встановлює порядок обмеження радіообміну і визначає:

часові та просторові показники обмеження роботи радіозасобів;

дії екіпажу в особливих випадках (ситуаціях) та порядок відновлення радіообміну;

найменування засобів зв’язку та РТЗ польотів, які вимикаються;

найменування засобів зв’язку та РТЗ польотів, які використовуються лише для забезпечення контролю польотів без видачі інформації екіпажам ПС;

порядок виконання польотів за маршрутами;

порядок заходу ПС на посадку та їх посадки.

2. На аеродромах, не обладнаних засобами радіолокаційного контролю, польоти ПС з максимальною швидкістю польоту до 300 км/год дозволяється проводити без радіолокаційного контролю, але за наявності стійкого двостороннього радіозв’язку та забезпечення постійного візуального контролю за польотами даних ПС.

3. У результаті підготовки до польотів в умовах обмеженого використання (без використання) засобів зв’язку та РТЗ польотів екіпажі ПС, ГКрП, ІТС (для регулювання рухом ПС на землі) зобов’язані знати Сигнали (команди), які подаються еволюціями ПС під час управління групою (додаток 10 ).

4. Засоби зв’язку та РТЗ польотів, необхідні КрП на аеродромі (особам ГКрП) для контролю за положенням ПС та забезпечення їх БзП в умовах обмеженого використання засобів зв’язку і РТЗ, вимикати забороняється.

5. Вимкнені або обмежені у використанні засоби зв’язку та РТЗ польотів негайно вмикаються:

за запитом екіпажів ПС;

на вимогу КрП на аеродромі (осіб ГКрП);

під час надходження сигналу "Лихо" від екіпажу ПС;

у разі погіршення метеорологічної обстановки в районі аеродрому посадки;

під час виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті.

1. Демонстраційні польоти ПС виконуються у встановленому порядку відповідно до вимог Положення про організацію та виконання демонстраційних польотів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 08 квітня 2003 року № 269, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2003 року за № 479/7800, та цих Правил.

2. Демонстраційні польоти ПС виконуються за межами населених пунктів над аеродромами, полігонами, водною поверхнею. Забороняється виконувати такі польоти над глядачами.

3. Рішенням керівників ЦОВВ та видів ЗСУ для проведення заходів щодо підготовки і проведення демонстраційних польотів, а також для організації і здійснення взаємодії між авіаційними частинами та підрозділами ДА (інших видів авіації) призначається керівник заходу, якому підпорядковуються усі посадові особи, які беруть участь у підготовці і проведенні демонстраційних польотів.

4. Демонстраційні польоти проводяться за відпрацьованими екіпажами польотними завданнями відповідно до плану (Планової таблиці польотів). Змінювати польотне завдання дозволяється тільки у бік спрощення (залежно від умов обстановки, яка складається) з дозволу керівника заходу.

5. Під час виконання демонстраційних польотів польоти інших ПС у районі проведення демонстраційних польотів обмежуються. Льотні екіпажі, які виконують демонстраційні польоти, інформуються про всі переміщення інших ПС у районі польотів.

6. Заборонено перебувати на борту ПС, яке виконує демонстраційний політ, особам, які не входять до складу екіпажу (крім осіб, які беруть безпосередню участь у польоті, - парашутисти, рятувальники та інші особи згідно із завданням на політ).

1. Участь ПС у парадах військ на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення здійснюється за окремим наказом Міністра оборони України.

2. До участі в параді військ за участю авіації допускаються:

екіпажі ПС, які пройшли курс навчання за спеціальними програмами, успішно склали відповідні іспити та заліки, а також виконали не менше ніж 5 практичних тренувань протягом місяця;

технічно справні ПС, які за своїми характеристиками відповідають встановленим до них вимогам, випробувані під час практичної експлуатації, пройшли не менше ніж 2 огляди і 2 перевірки спеціальних комісій із складанням відповідних актів (перший - під час прийняття рішення про використання їх у параді, другий - напередодні проведення параду після проведення генеральної репетиції) та мають документи, які засвідчують їх придатність до польотів.

3. Перед парадом військ за участю авіації проводиться не менше ніж три практичних тренування безпосередньо на місці (в районі) його проведення.

4. Під час проведення параду військ з використанням ПС у межах населених пунктів проліт та маневрування ПС здійснюються на безпечних висотах, зменшення яких забороняється.

5. Повітряний показ технічних можливостей зразків ПС з демонстрацією десантування військ здійснюється без демонстрації застосування АЗУ, проводиться за межами населених пунктів над аеродромами, полігонами, водною поверхнею.

6. До проведення повітряного показу (демонстрації) ПС залучаються спеціально підготовлені екіпажі, які мають практичний досвід їх експлуатації, пройшли курс навчання за спеціальними програмами, успішно склали необхідні іспити і заліки та виконали не менше ніж 3 практичних тренування на місці (в районі) його проведення.

7. Міністр оборони України або керівники інших ЦОВВ для підготовки і проведення заходу (параду військ або показу озброєння і військової техніки) призначають керівника заходу, визначають склад військ, озброєння і військової техніки, місце та умови його проведення.

1. До АРПР (ПРР) на ПС належать:

1) пошук та виявлення тих, хто зазнав лиха;

2) наведення наземних пошуково-рятувальних сил на об’єкти пошуку;

3) десантування рятувальних груп та вантажів парашутним, безпарашутним і посадковим способами;

4) евакуація потерпілих з районів (об’єктів) лиха на суші та з водної поверхні.

2. До спеціальних завдань належать:

1) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

2) ведення повітряної, інженерної, радіаційної, хімічної, пожежної розвідки та моніторингу місцевості;

3) обробка заданих об’єктів хімічними і біологічними препаратами;

4) авіаційно-монтажні та демонтажні роботи;

5) аеромедична евакуація.

3. До проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань допускаються ПС, які оснащені спеціальним обладнанням та мають документи, які засвідчують їх придатність до польотів, а також льотні екіпажі, які пройшли спеціальну підготовку та мають допуск і посвідчення на виконання вказаних видів завдань.

4. АРПР (ПРР) і спеціальні завдання проводяться за ПВП і правилами польотів за приладами (далі - ППП) при мінімумах, встановлених для командирів екіпажів. Перед виконанням АРПР (ПРР) і спеціальних завдань командир ПС зобов’язаний отримати інформацію про фактичну погоду, прогноз на період виконання завдання та прийняти рішення на виліт.

5. Після прийняття рішення на застосування авіації під час АРПР (ПРР) і спеціальних завдань командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник) організовує підготовку екіпажів до виконання завдання.

6. Для підготовки екіпажу і ПС до польоту на проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань надається необхідний час незалежно від терміновості вильоту.

7. При проведенні АРПР (ПРР) і спеціальних завдань у відриві від аеродрому базування призначається керівник авіаційної групи, який організовує застосування авіації в районі робіт.

8. У разі якщо до проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань залучаються сили і засоби різної відомчої належності, для координації їх дій призначається координатор операції з АПР, а при необхідності створюється робоча група з авіаційних фахівців, яка включається до штабу з ліквідації надзвичайної ситуації.

9. Під час підготовки до проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань опрацьовуються:

умови, порядок та особливості виконання польоту;

порядок взаємодії членів льотного екіпажу і рятувальників;

порядок управління екіпажем;

порядок передачі інформації з борту ПС на наземні ПУ та терміни надання донесень після посадки;

заходи безпеки під час виконання польотного завдання.

10. Перед проведенням АРПР (ПРР) і спеціальних завдань визначаються та узгоджуються основні і запасні аеродроми, майданчики для тимчасового базування і посадки ПС. Під час роботи вертольотів ці майданчики звільняються від наземної техніки і вантажів. Майданчик тимчасового базування вертольота (групи вертольотів) обладнується засобами зв’язку та за необхідності засобами РТЗ польотів.

11. Під час підготовки до проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань екіпажам ПС, які беруть в них участь, ОУА доводять:

оперативну обстановку в районі надзвичайної ситуації;

результати рекогносцировки;

дані про наявність сил і засобів, задіяних для гасіння пожежі або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

дані про рельєф місцевості в районах спалахів пожеж (забруднення і зараження місцевості);

наявність джерел водопостачання (рідин, що заправляються), засобів заправки та обробки ПС після виконання завдання;

результати виконання технологічних розрахунків;

аеродроми і злітно-посадкові майданчики в районах пожеж (забруднення і зараження місцевості);

порядок зв’язку та управління;

місцезнаходження чергових пошуково-рятувальних сил і засобів, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (при польотах над водною поверхнею додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні кораблі (судна);

заходи безпеки.

12. Під час проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань в умовах радіаційного, хімічного і біологічного заражень, а також забруднення нафтопродуктами розгортаються пункти прискореної спеціальної обробки АТ, обладнані закритими ємностями для збору відпрацьованої рідини, укомплектовані необхідною технікою і персоналом.

13. Під час проведення спеціальних завдань з ліквідації льодових заторів підготовка (спорядження) спеціального обладнання та ПС проводиться на спеціальному майданчику з дотриманням заходів безпеки, передбачених під час роботи з вибуховими речовинами (боєприпасами).

14. Командиру ПС, який виконує АРПР (ПРР) і спеціальні завдання, дозволяється змінювати маршрут польоту та місце посадки в межах району виконання завдання із завчасним повідомленням про це органу УПР (ОПР). Ешелони польотів (висоти), зайняті ПС, які проводять АРПР (ПРР) і спеціальні завдання в заданому районі (зоні), звільняються від інших ПС.

15. У разі необхідності в районі АРПР (ПРР) і спеціальних завдань встановлюється тимчасовий або місцевий режим використання повітряного простору.

16. Командиру екіпажу ПС під час проведення АРПР (ПРР) і спеціальних завдань перевищувати норми нальоту, граничного завантаження, злітних і посадкових мас ПС забороняється.

1. До спеціальних завдань під час участі в міжнародних операціях належать:

польоти з патрулювання місцевості, спостереження, ведення повітряної розвідки об’єктів, районів зосередження та маршрутів переміщення озброєних угруповань ворогуючих сторін;

повітряні перевезення особового складу національного контингенту та національного персоналу, гуманітарних вантажів;

дії у складі підрозділів військових формувань високої готовності;

пошук та евакуація поранених, потерпілих від стихійного лиха, біженців;

супроводження колон з гуманітарними вантажами;

демонстраційні польоти над районами зосередження незаконних збройних угруповань;

інші завдання, які виконуються в інтересах міжнародної операції.

2. Підготовка екіпажів до виконання спеціальних завдань під час участі в міжнародній операції здійснюється відповідно до вимог цих Правил.

3. В авіаційній частині відпрацьовується ІВП у районі місця дислокації національного контингенту, яку підписує командир авіаційної частини та затверджує його безпосередній начальник.

4. У разі базування авіаційної частини на території аеропорту командир авіаційної частини узгоджує з місцевою авіаційною адміністрацією порядок організації керівництва польотами в районі аеродрому та порядок взаємодії.

5. Командир авіаційної частини приймає рішення на виконання спеціального завдання під час участі в міжнародній операції залежно від метеорологічних умов, повітряної та орнітологічної обстановок у районі польотів, рівня підготовки екіпажу(ів), готовності ПС.

6. Командир авіаційної частини визначає завдання екіпажам особисто у присутності своїх заступників, начальників служб, осіб ГКрП, при цьому він доводить до льотних екіпажів особливості завдання та послідовність його виконання, особливості маршрутів польотів і аеродромів (майданчиків) посадок, заходи БзП, порядок дій в особливих випадках (ситуаціях) у польоті.

7. Постановка завдань на виконання польотів в інтересах міжнародної операції, підготовка до польотів та контроль готовності екіпажів ПС здійснюються відповідно до вимог цих Правил.

8. Під час підготовки екіпажів головна увага приділяється вивченню:

району виконання завдань, рельєфу місцевості, природних та штучних перешкод;

організації та порядку руху по повітряних трасах та поза ними;

заходу на основні (запасні) аеродроми (майданчики) посадки і виходу з них;

безпечних висот на етапах маршруту, особливо в умовах високогір’я;

можливостей протидії ворогуючих сторін;

порядку використання пошуково-рятувальних сил і засобів;

заходів безпеки.

Ці питання ретельно перевіряються під час контролю готовності екіпажу.

9. Підставою для виконання спеціальних завдань екіпажем є Польотний лист, який командир авіаційної частини підписує після контролю готовності екіпажу до виконання польоту.

10. Використання повітряного простору здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів держави, на території якої здійснюється міжнародна операція.

11. Під час виконання польотів поза межами зони контролю ПУ аеропорту екіпажі доповідають про своє місцезнаходження через встановлений керівництвом міжнародної операції проміжок часу до центру контролю повітряного руху авіації міжнародної операції та на КП авіаційної частини.

12. Під час виконання польотів у неконтрольованому повітряному просторі екіпажі на визначеному для даного району польотів каналі взаємодії через встановлений керівництвом міжнародної операції проміжок часу передають в ефір польотну інформацію (місцезнаходження, курс, висоту і швидкість польоту). У випадку перебування декількох ПС в одному районі польотів екіпажі на визначеному каналі взаємодії узгоджують між собою порядок ешелонування з метою дотримання заходів БзП.

13. Розбір польотів після виконання спеціальних завдань проводиться в обсязі, який визначає командир авіаційної частини, із залученням керівного складу та усіх льотних екіпажів авіаційної частини.

14. ПС, які залучаються до виконання спеціальних завдань, повинні бути обладнані згідно з вимогами ІКАО, мати на борту засоби супутникового зв’язку та за необхідності розширений перелік майна носимого аварійного запасу (далі - НАЗ) індивідуального та групового користування залежно від регіону виконання місії.

1. Польоти з використанням шторки (СІВ) виконуються в пілотажних зонах за визначеними схемами і маршрутами на заданих ешелонах з метою виключення небезпечного зближення ПС.

2. Зниження під хмари в зоні (на маршруті), якщо це передбачено завданням, дозволяється, але не нижче безпечної висоти польоту в зоні (на даному етапі маршруту) за ППП. Якщо після зайняття безпечної висоти польоту за ППП ПС не вийшло під хмари або політ за ПВП неможливий, подальше зниження забороняється.

3. Збір групи ПС в зімкнутий бойовий (польотний) порядок, який витримується візуально, та його розпуск виконуються за хмарами або під ними. За наявності на борту ПС апаратури міжлітакової навігації збір групи може виконуватися і в хмарах.

4. Політ у хмарах в зімкнутому бойовому (польотному) порядку дозволяється виконувати на ПС тільки парою, коли екіпажами відпрацьована групова злітаність і видимість у хмарах забезпечує добре спостереження за ПС, яке летить попереду.

5. Вхід у хмари строєм, якщо це не передбачено завданням, а також без знання фактичних умов польоту в них забороняється.

6. Зниження під хмари для заходу на посадку із застосуванням посадкових систем у складі пари дозволяється при висоті нижньої межі хмар, встановленій КБП для виконання польотного завдання, та при радіолокаційному контролі особами ГКрП.

7. Висота нижньої межі хмар для заходу на посадку в складі пари при лідируванні ПС з несправним пілотажно-навігаційним обладнанням встановлюється ІВП у районі аеродрому для всіх типів ПС, які базуються на ньому.

8. Польоти з використанням шторки (СІВ) виконуються з дотриманням заходів безпеки, передбачених для польотів за ППП. Висота закриття і відкриття шторки встановлюється КБП (командиром авіаційної чатини). Польоти під шторкою (із застосуванням СІВ) у хмарах забороняються.

1. Нічні польоти дозволяється виконувати на аеродромах і ПС, які мають спеціальне обладнання для польотів вночі.

2. Руління вночі здійснюється з увімкненими аеронавігаційними вогнями (далі - АНВ) і руліжними фарами.

3. У разі засліплення командира екіпажу руління припиняється і продовжується після адаптації зору.

4. Посадка вночі виконується на позначену вогнями ЗПС з використанням посадкових прожекторів (крім випадків, коли вимкнення прожекторів передбачено завданням), посадкових фар або інших джерел світла, які освітлюють поверхню приземлення (приводнення) ПС.

5. Під час польотів літаків ввімкнення посадкових прожекторів проводиться не пізніше виходу ПС з четвертого розвороту, а у випадку заходу на посадку з використанням інструментальних систем посадки - не пізніше доповіді екіпажу про прохід ДРПМ.

6. При польотах вертольотів ввімкнення посадкових прожекторів здійснюється не пізніше проходу ПС висоти 100 м.

7. Вимкнення прожекторів проводиться в другій половині пробігу ПС (після посадки вертольота). При відході на друге коло (для виключення втрати екіпажем просторового орієнтування) посадкові прожектори вимикаються після переходу ПС у набір висоти.

8. Під час виконання посадки з посадковими фарами ввімкнення фар здійснюється на посадковій прямій після проходу ДПРМ (БПРМ) відповідно до КЛЕ ПС, а за наявності хмар - після виходу з них. Вимкнення посадкових фар здійснюється після закінчення пробігу ПС (посадки вертольота).

9. Користуватися посадковими фарами при інтенсивних опадах, тумані і густому серпанку забороняється.

1. Груповим вважається політ, який виконується за єдиним завданням або планом на встановлених інтервалах і дистанціях між ПС, при яких їм не потрібно відносно один одного дотримуватися встановлених норм вертикального, поздовжнього та бокового ешелонування.

2. Перехід від одиночного польоту до групового, якщо це не передбачено завданням на політ, забороняється.

3. Групові польоти виконуються в бойових (польотних) порядках. Для забезпечення БзП груп ПС за необхідності виділяється діапазон ешелонів (висот), вільний від інших ПС.

4. Параметри бойового (польотного) порядку визначає командир, який організовує польоти, або старший начальник залежно від характеру поставленої задачі з урахуванням рівня підготовки екіпажів, загальної дальності польоту, кількості поворотних пунктів на маршруті, швидкості польоту, наявних засобів навігації (бортових і наземних) та способів контролю за польотами ПС.

5. У груповому польоті один із командирів ПС є старшим.

6. З метою підвищення надійності управління групою у польоті призначається заступник командира групи. Він зобов’язаний прийняти управління групою на себе у випадку неможливості продовження управління групою командиром (ведучим).

7. Командир (ведучий) групи відповідає за безпечне виконання групового польоту, за дотримання всіма ПС групи визначеного завдання польоту. Він веде радіообмін з органами УПР (ОПР) від моменту збору групи після зльоту і до її розпуску перед посадкою.

8. За дотримання безпечних дистанції та інтервалу між ПС при груповому польоті відповідають як ведучий групи, так і інші командири ПС групи на усіх етапах польоту.

9. У випадку, якщо виконання польотного завдання здійснюється у складі двох або більше груп ПС з дистанцією між ними менше мінімального інтервалу ешелонування, встановленого для ППП, ведучі цих груп повинні витримувати безпечну дистанцію ешелонування між окремими польотними групами.

10. Шикування (збір) групи ПС здійснюється під управлінням органу УПР із застосуванням ешелонування між окремими ПС, визначеного КБП, або стандартних критеріїв доти, поки ведучий групи не прийме на себе відповідальність за дотримання безпечних дистанцій та інтервалів між ПС.

11. Груповий політ виконується аналогічно польоту одиночного ПС щодо ведення повітряної навігації, доповідей при радіообміні з органами УПР (ОПР) про своє місцезнаходження та отримання від них вказівок.

12. Кожного разу при встановленні радіообміну з органом УПР (ОПР) (на новій частоті) ведучий групи повідомляє, що даний політ виконується у складі групи, та кількість ПС у групі.

13. При польоті в бойовому (польотному) порядку інтервал і дистанція відносно ведучого ПС (ПС, яке летить попереду) встановлюються такими, щоб ведені не потрапляли в супутній слід (струмінь) та мали сприятливі умови для спостереження за ведучим.

14. На малих і гранично малих висотах ведені ПС повинні рухатися з перевищенням відносно ведучого групи (ПС, яке летить попереду). При виборі перевищення необхідно враховувати сектор огляду з кабіни ПС веденого.

15. Ведучий забезпечує можливість безпечного маневрування групи.

16. На середніх, великих та близьких до стелі ПС (крім вертольотів) висотах ведені ПС виконують політ з приниженням відносно ведучого групи (ПС, яке летить попереду). Приниження збільшується із збільшенням висоти польоту групи.

17. Розпуск групи здійснюється після проведення всіх попередньо спланованих та скоординованих дій та отримання відповідного дозволу від органу УПР.

18. Перед запланованим розпуском бойового (польотного) порядку ведучий групи повідомляє орган УПР про спосіб розпуску (на одиночні ПС або пари, ланки тощо), послідовність розпуску, позивні екіпажів групи та положення ПС відносно ведучого.

19. При отриманні ведучим групи від органу УПР команди на розпуск ПС (пари, ланки) перестають бути складовою частиною бойового (польотного) порядку і повинні самостійно керуватись подальшими вказівками органу УПР.

20. Політ у бойовому (польотному) порядку, під час якого у одного з екіпажів групи повністю відмовляє радіозв’язок, виконується за процедурою, яка визначена для цього випадку у КЛЕ ПС.

21. Якщо дії, визначені при відмові радіозв’язку, вимагають відхилення від виконання запланованого завдання (отриманих вказівок), то ведучий групи або командир іншого ПС групи зі справним радіообладнанням повідомляє про це орган УПР (ОПР) та здійснює запит на інший дозвіл.

22. У разі відмови радіозв’язку на всіх ПС групи ведучий групи забезпечує дотримання основних процедур ІКАО та цих Правил при відмові радіозв’язку.

23. Під час розпуску бойового (польотного) порядку для виконання безпечного заходу на посадку екіпажі всіх ПС або ведучі пар, ланок встановлюють (за наявності) прийомовідповідачі в режим 3, код 7600, одразу після початку виконання маневру розпуску по команді ведучого з подальшим дотриманням усіх передбачених процедур ІКАО та цих Правил при втраті радіозв’язку.

24. У разі обмеження радіообміну, а також відмови радіозв’язку використовуються Сигнали (команди), які подаються еволюціями повітряного судна при управлінні групою.

25. Кожен екіпаж веденого ПС у всіх випадках втрати візуального контакту (контролю) за ведучим групи або нездатності витримувати своє місцеположення в строю з різних причин негайними діями встановлює безпечні дистанції та інтервали між ПС для уникнення їх можливих зіткнень у повітрі та здійснює перехід на самостійну навігацію.

26. У разі втрати з виду ПС ведучого (ПС, що летить попереду) внаслідок різкого погіршення видимості (або в хмарах) ведений зобов’язаний негайно доповісти про це ведучому по радіо і вказати свій курс, висоту польоту та одночасно виконати:

1) в горизонтальному польоті - витримуючи встановлений режим, підсилити обачність, відвернути на 15 градусів у зовнішню сторону строю, пройти 1 хвилину, потім узяти колишній курс, за командою ведучого змінити висоту на 300 м;

2) на розвороті - підсилити обачність, зовнішньому веденому - зменшити крен, а внутрішньому веденому - збільшити його, а потім вийти з бойового (польотного) порядку;

3) при наборі висоти - посилити обачність, плавним збільшенням інтервалу відійти від строю у зовнішню (вільну) сторону, а потім припинити набір;

4) на зниженні - посилити обачність, припинити зниження, не змінюючи напрямку польоту, а потім відійти від строю у зовнішню (вільну) сторону.

27. Після виконання маневру доповісти ведучому курс і висоту польоту свого ПС, надалі діяти за його вказівкою.

28. У разі втрати з виду ПС ведучого (ПС, яке летить попереду) за інших причин (через відволікання уваги, різкий маневр ведучого тощо) ведений зобов’язаний:

доповісти про це ведучому по радіо;

одночасно з доповіддю відвернути у вільну зону повітряного простору, яка добре проглядається;

доповісти курс і висоту польоту свого ПС та діяти за вказівкою ведучого.

29. Втрата веденим ведучого може призвести до порушення мінімального встановленого ешелонування за ППП відносно інших ПС, які перебувають у повітрі, та створення надзвичайної ситуації для органу УПР (ОПР).

30. З метою негайного попередження органу УПР (ОПР) та безпечного усунення потенційної конфліктної ситуації без надмірної затримки у часі додатково проводяться такі дії:

1) ведучий групи передає сигнал "Лихо" та якнайшвидше повідомляє про це відповідний орган УПР (ОПР);

2) кожний командир екіпажу, який виконує дії, пов’язані з втратою веденим ведучого, встановлює код бортового прийомовідповідача (за наявності) згідно з вказівкою відповідного органу УПР (ОПР).

31. Ведучий групи у польоті зобов’язаний:

управляти групою по радіо або еволюціями ПС відповідно до Сигналів (команд), які подаються еволюціями повітряного судна при управлінні групою, від початку запуску двигуна(ів) до зарулювання на стоянку після посадки;

знати положення ПС у бойовому (польотному) порядку, а при візуальному контакті контролювати дії своїх ведених у процесі всього польоту;

дотримуватись режиму польоту, який забезпечує веденим збереження свого місця в бойовому (польотному) порядку та безпечне маневрування;

попереджати (у разі необхідності) ведених про характер майбутнього маневру, не допускати різких змін швидкості, напрямку і висоти польоту, особливо при польоті на малій (гранично малій) висоті, в стратосфері і на надзвукових швидкостях;

під час введення в розворот і на розвороті більше уваги приділяти веденим, які знаходяться з внутрішньої сторони розвороту, а при виведенні з розвороту - веденим із зовнішньої сторони розвороту;

вести обачність, зберігати орієнтування, приймати рішення відповідно до повітряної і метеорологічної обстановок, які склалися;

підвищувати обачність під час польоту на гранично малій і малій висотах, а також при прольотах аеродромів та районів з інтенсивним повітряним рухом;

у разі необхідності контролювати запитом по радіо наявність пального на ПС ведених екіпажів;

призначати (за необхідності) екіпаж для супроводу ПС, яке вийшло з бойового (польотного) порядку;

при відмові радіостанції еволюціями ПС передати управління групою своєму заступнику.

32. Ведучому групи забороняється входити у хмари, попередньо не розімкнувши групу (якщо завданням не передбачений політ у хмарах), і виконувати політ у більш складних метеорологічних умовах, ніж дозволяє рівень підготовки ведених екіпажів.

33. Ведений екіпаж у польоті зобов’язаний:

постійно зберігати встановлені параметри бойового (польотного) порядку, безперервно стежити за ведучим ПС (ПС, яке летить попереду) і не втрачати його з виду;