Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

31. Командир авіаційної частини організовує проведення наземної підготовки з екіпажами, які прибули у відрядження, з вивчення ІВП у районі аеродрому, а за необхідності - Інструкції з експлуатації полігона. За результатами проведених занять та прийнятих заліків екіпажі допускаються до польотів на зазначеному аеродромі.

32. У разі повторного відрядження льотного складу до тієї самої авіаційної частини протягом календарного року за рішенням командира авіаційної частини (старшого авіаційного начальника аеродрому), до якої він відряджений, наземна підготовка може не проводитись.

33. Порядок проведення попередньої підготовки до польотів екіпажу(ів) у відрядженні встановлює командир авіаційної частини, до якої він (вони) відряджений(і), а зміст і обсяг підготовки - командир екіпажу (старший групи).

34. Під час виконання екіпажем(ами) завдання спільно з авіаційною частиною, до якої він (вони) відряджений(і), підготовка до польотів і контроль готовності екіпажу(ів) здійснюються в порядку, встановленому командиром цієї авіаційної частини.

35. Під час виконання екіпажем(ами) завдань, не пов’язаних з польотами авіаційної частини, командир авіаційної частини контролює загальну організацію і порядок проведення підготовки екіпажу(ів), а підготовку, яка пов’язана зі специфікою завдань, і контроль готовності до їх виконання проводить командир екіпажу (старший групи).

36. Особисту підготовку командира екіпажу (старшого групи) контролює командир авіаційної частини, до якої він відряджений.

37. Під час виконання екіпажем(ами) завдань на аеродромах (зі злітно-посадкових майданчиків), на яких авіаційні частини не базуються, наземну підготовку з вивченням питань, зазначених у пунктах 31, 32 глави 4 розділу ІV цих Правил, та допуск до польотів організовує командир авіаційної частини, від якої відряджається(ються) екіпаж(і).

Підготовку до польотів екіпажу(ів) на зазначених аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) організовує і проводить командир екіпажу (старший групи), дотримуючись встановленого цими Правилами порядку підготовки до польотів.

38. Загальний контроль за організацією підготовки екіпажу(ів) здійснює старший авіаційний начальник аеродрому.

39. Підготовка до керівництва польотами осіб ГКрП здійснюється спільно з льотними екіпажами у порядку, який визначений для льотних екіпажів цими Правилами.

40. Постановку завдань на керівництво польотами особам ГКрП проводить заступник командира авіаційної частини. Постановка завдань фіксується за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо), оформлюється та зберігається в друкованому вигляді.

41. Конкретні завдання на керівництво польотами особам ГКрП ставить КрП на аеродромі.

42. Самостійну підготовку до керівництва польотами і тренування на спеціальних тренажерах або безпосередньо на робочих місцях за розробленими на наступні польоти плановими таблицями проводить КрП на аеродромі.

43. Заступник командира авіаційної частини контролює проведення підготовки до керівництва польотами та здійснює індивідуальний контроль готовності осіб ГКрП.

44. Особи ГКрП у повному складі беруть участь у груповому контролі готовності спільно з льотними екіпажами.

45. Кожна особа ГКрП несе відповідальність за особисту підготовку до керівництва польотами.

46. За повноту та якість підготовки до керівництва польотами осіб ГКрП відповідальність несе заступник командира авіаційної частини.

47. Командир авіаційної частини здійснює підготовку, контроль готовності осіб ГКрП в повному обсязі та відповідає за повноту і якість підготовки до керівництва польотами осіб ГКрП у випадку, коли особисто здійснює керівництво польотами КрП на аеродромі.

1. Радіолокаційна розвідка погоди (далі - РРП) проводиться для визначення і уточнення зон хмарності, опадів, грозових явищ, їх вертикальних і горизонтальних параметрів, швидкості і напрямку їх переміщення, а також для виявлення скупчення птахів у повітрі, визначення висоти і напрямку їх польоту. Вона організовується КрП на аеродромі і проводиться КрДЗ, ОБУ, КрБЗ, КрЗП за 1 годину і за 20-25 хвилин до початку ПРП, за 30 хвилин до початку польотів, під час польотів - за вказівкою КрП на аеродромі.

2. Під час польотів КрДЗ, ОБУ, КрБЗ, КрЗП результати спостережень за розвитком і переміщенням потужно-купчастої, купчасто-дощової хмарності, грозовими осередками, зливовими опадами і перельотами птахів доповідають КрП та передають інженеру-метеорологу (синоптику).

1. ПРП проводиться з метою уточнення інформації про метеорологічну обстановку, отриману за допомогою приладів, і визначення можливої її зміни в період польотів.

2. ПРП проводиться безпосередньо перед льотною зміною для уточнення метеорологічної і орнітологічної обстановки в районі наступних польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках десантування), а також для перевірки (передпольотної льотної перевірки) працездатності основних і резервних засобів зв’язку та РТЗ польотів, засобів радіолокаційного забезпечення (далі - РЛЗ) польотів та готовності їх розрахунків до забезпечення польотів.

3. Поєднувати ПРП з виконанням інших польотних завдань забороняється.

4. Під час польотів з метою уточнення метеорологічної і орнітологічної обстановки в районі польотів (на маршруті) здійснюється дорозвідка погоди (в ПМУ - не рідше ніж через 2 години, в СМУ - щогодини, а при УМП - через 30 хвилин), яка може поєднуватися з виконанням польотного завдання.

5. Під час польотів у дві льотні зміни ПРП для наступної зміни може не проводитися, якщо достатньо даних про метеорологічну і орнітологічну обстановку в районі (на маршрутах) польотів, отриманих від екіпажів попередньої льотної зміни, які знаходяться в повітрі. ПРП може не проводитися і в стійких ПМУ. У вказаних випадках польоти повинні починатися з дорозвідки погоди, під час якої також перевіряється працездатність засобів РЛЗ, зв’язку та РТЗ польотів.

6. ПРП проводиться на навчально-бойових (навчальних) ПС, ПС з подвійним управлінням. На ПС з одинарним управлінням дозволяється проведення ПРП тільки в ПМУ.

7. При необхідності ПРП може виконуватися одночасно на декількох ПС.

8. До ПРП (дорозвідки) допускаються льотні екіпажі, які пройшли спеціальну підготовку та допущені до виконання ПРП (дорозвідки) наказом командира авіаційної частини командиром екіпажу та у складі екіпажу відповідно.

9. Кожен член льотного екіпажу, який виконує ПРП, повинен бути підготовленим до польотів у метеоумовах, які прогнозуються на час ПРП.

10. До виконання ПРП (дорозвідки) командиром екіпажу допускаються льотчики від заступника командира, начальника служби авіаційного підрозділу (ескадрильї), старші над ними начальники та пілоти, які мають відповідний допуск.

11. До виконання ПРП (дорозвідки) у складі екіпажу допускаються льотчики, які мають допуск до пілотування ПС з відповідного робочого місця.

12. Якщо під час ПРП оцінюються умови виконання польотних завдань на полігонах, майданчиках цільового призначення та інше, командир екіпажу-розвідника погоди повинен бути підготовлений до виконання відповідних видів льотної підготовки (роботи).

13. Командир авіаційної частини у присутності КрП на аеродромі і командира екіпажу-розвідника погоди при прийнятті рішення на ПРП:

1) аналізує аеросиноптичний матеріал, розрахункові дані про очікувані небезпечні явища погоди (далі - НЯП) і дані РРП;

2) заслуховує доповідь інженера-метеоролога (синоптика) про фактичні умови погоди на своєму і запасних аеродромах, очікувані умови погоди на льотну зміну, запасних аеродромах, полігонах, маршрутах та зонах виконання польотів, райони (напрямки), звідки може відбутися погіршення погодних умов, дані РРП, дані про фактичну і очікувану орнітологічну обстановку, пропозиції щодо заходів БзП у метеорологічному та орнітологічному відношенні;

3) визначає спільно з інженером-метеорологом (синоптиком) інструментальну висоту нижньої межі хмар, видимість на ЗПС (дальність видимості), найбільш доцільний маршрут (варіант) ПРП і порядок її виконання;

4) оцінює відповідність очікуваних на період польотів умов погоди завданням на польоти, визначеним мінімумам аеродрому, ПС, командирів екіпажів;

5) оцінює повітряну і наземну (морську) обстановки району польотів;

6) приймає рішення на проведення ПРП та передпольотної підготовки.

14. Після прийняття рішення на ПРП командир авіаційної частини проводить передпольотні вказівки на її проведення.

15. На передпольотні вказівки на ПРП залучаються:

КрП на аеродромі;

командир екіпажу-розвідника погоди;

старший штурман авіаційної частини;

начальник метеослужби (інженер-метеоролог (синоптик));

начальник зв’язку та РТЗ;

старший інженер польотів;

командири частин (підрозділів) забезпечення;

черговий лікар (фельдшер);

інші посадові особи за необхідності.

16. На передпольотних вказівках на ПРП командир авіаційної частини приймає доповіді від посадових осіб за напрямами діяльності про готовність до ПРП екіпажу-розвідника погоди, аеродрому, ПС, особового складу, засобів наземного забезпечення польотів (далі - ЗНЗП), ПУ, засобів зв’язку, РТЗ та РЛЗ польотів, про проходження заявок на польоти та інше за необхідності.

17. На передпольотних вказівках на ПРП посадовими особами авіаційної частини доводиться:

фактична та прогнозована метеорологічна, орнітологічна обстановка в районі польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках цільового призначення), на запасних аеродромах;

час проведення ПРП, склад екіпажу-розвідника погоди;

злітний і посадковий курси;

маршрут для визначення відповідності метеорологічних умов у районі польотів (за маршрутом, на полігоні) характеру запланованих польотних завдань;

повітряна, наземна (морська) і навігаційна обстановки в районі польотів, на полігоні, майданчиках цільового призначення;

точний час, заходи безпеки та інші необхідні дані у штурманському відношенні;

стан ЗПС, РД, порядок запуску, руління, зльоту, заходу на посадку, ешелон (висоту) для виходу на аеродром ПС із засобами радіозв’язку, які відмовили;

відомості про чергові повітряні та наземні пошуково-рятувальні сили і засоби, ступені їх готовності, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (під час польотів над водним простором додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні судна);

особливості використання засобів зв’язку та РТЗ польотів;

порядок виконання ПРП, запасні аеродроми, з якими необхідно встановити зв’язок з метою визначення їх готовності до роботи і отримання інформації про фактичну погоду в районі їх розташування;

дії льотного екіпажу (екіпажів) при ненавмисному потраплянні в НЯП;

заходи безпеки під час виконання ПРП;

парольні числа, сигнали, коди державного розпізнавання та строки їх дії, а також інші дані за необхідності.

18. Передпольотні вказівки на ПРП погоди фіксуються за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо).

19. Командир екіпажу-розвідника погоди у польоті визначає і доповідає по радіо:

видимість на ЗПС (злітну, посадкову) та польотну видимість;

кількість, форму, висоту нижньої і верхньої меж хмар, кількість хмарних шарів і умови польоту в них, явища погоди;

райони з НЯП;

видимість природного горизонту і умови пілотування на висотах наступних польотів;

температуру повітря, напрямок і швидкість вітру по висотах (при наявності відповідного обладнання на борту ПС), наявність і ступінь обмерзання;

орнітологічну обстановку в районі аеродрому (полігону) і на маршруті польоту;

умови роботи на полігонах і майданчиках цільового призначення;

якість роботи засобів зв’язку і РТЗ польотів, фактичну висоту проходу дальнього привідного радіомаркерного маяка (далі - ДПРМ) та ближнього привідного радіомаркерного маяка (далі - БПРМ) на глісаді зниження;

ефективність гальмування на ЗПС.

20. Після виконання ПРП командир екіпажу-розвідника погоди доповідає про результати розвідки погоди командиру авіаційної частини (у присутності КрП на аеродромі і інженера-метеоролога (синоптика)), який з урахуванням фактичних даних про погоду, прогнозу погоди і фактичного рівня підготовки льотних екіпажів приймає рішення на виконання польотів за одним з варіантів Планової таблиці польотів.

21. Під час ПРП льотна перевірка засобів зв’язку, РТЗ та РЛЗ польотів повинна здійснюватися від автономних джерел електроживлення.

1. Передпольотна підготовка до польотів екіпажів ПС проводиться на аеродромі безпосередньо перед польотами з урахуванням метеорологічної, орнітологічної повітряної і наземної (морської) обстановок, які конкретно складаються на цей час.

2. Передпольотна підготовка до польотів льотних екіпажів включає:

передпольотний медичний контроль;

тренування в кабіні ПС;

передпольотні вказівки;

виконання необхідних розрахунків для конкретних умов польоту;

підготовку і перевірку захисного спорядження та індивідуальних засобів рятування;

огляд і прийом ПС;

підготовку і перевірку робочих місць кабіни ПС до польоту.

3. Час, необхідний на передпольотну підготовку, встановлює командир, який організовує польоти.

4. Передпольотний медичний контроль зобов’язані пройти всі члени екіпажу та особи ГКрП.

5. Кожен член екіпажу у разі погіршення самопочуття зобов’язаний доповісти про це безпосередньому начальнику, а також лікарю (фельдшеру), який здійснює передпольотний медичний контроль.

6. Обсяг передпольотного медичного контролю визначається керівними документами з медичного забезпечення польотів ДА.

7. Передпольотні вказівки на польоти дає командир авіаційної частини (старший льотної зміни) після закінчення передпольотної ПРП.

8. На передпольотні вказівки на польоти залучаються заступники командира авіаційної частини, командири авіаційних підрозділів, командири і штурмани екіпажів ПС, екіпаж-розвідник погоди, начальник метеослужби (інженер-метеоролог (синоптик)), черговий лікар (фельдшер), начальник зв’язку та РТЗ, начальник пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби (далі - ПР і ПДС), старший штурман (штурман) авіаційної частини, КрП на аеродромі, старший інженер польотів, начальник підрозділу ОК, командири частин (підрозділів) забезпечення і за необхідності інші посадові особи.

9. Дані, необхідні для передпольотних вказівок, попередньо наносяться на дошку інформації або відображуються на екрані (моніторі) за допомогою технічних засобів.

10. На передпольотних вказівках командир авіаційної частини приймає доповіді від заступників командира авіаційної частини, командирів авіаційних підрозділів, начальників служб авіаційної частини, відповідальних на ПУ (КП) авіації, командирів частин (підрозділів) забезпечення про готовність до польотів за напрямами діяльності та після заслуховування доповіді розвідника погоди і начальника метеослужби (інженера-метеоролога (синоптика)) приймає рішення на виконання польотів за одним з варіантів.

11. На передпольотних вказівках доводяться:

фактичні умови погоди на своєму і запасних аеродромах, полігонах;

очікувані умови погоди на льотну зміну на своєму і запасних аеродромах, маршрутах, зонах виконання польотів та полігонах;

найбільш імовірні відхилення умов погоди від передбачених прогнозом при нестійкому характері умов погоди;

дані РРП;

дані про фактичну і очікувану орнітологічну обстановку;

пропозиції щодо заходів БзП в метеорологічному та орнітологічному відношенні;

варіант польотів;

час початку і закінчення польотів;

злітно-посадковий курс;

способи заходу на посадку;

повітряна, наземна (морська) і навігаційна обстановки в районі польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках цільового призначення) і особливості управління польотами, умови відходу від аеродрому і виходу на нього, точний час, заходи безпеки в штурманському відношенні та інші необхідні дані;

особливості використання засобів зв’язку та РТЗ польотів свого і запасних аеродромів, полігонів;

стан аеродрому;

умови запуску, руління, розташування технічних постів, майданчиків огляду авіаційного озброєння;

умови зльоту, заходу на посадку і посадки;

ешелон (висота) для виходу на аеродром ПС із засобами радіозв’язку, які відмовили;

відомості про чергові повітряні та наземні пошуково-рятувальні сили і засоби, ступені їх готовності, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (під час польотів над водним простором додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні судна);

зміни в Плановій таблиці польотів;

особливості виконання польотних завдань і експлуатації ПС;

конкретні заходи безпеки, обмеження, обумовлені фактичними метеорологічними умовами і характером польотних завдань;

парольні числа, сигнали, коди державного розпізнавання та строки їх дії, а також інші дані за необхідності.

12. Передпольотні вказівки повинні закінчуватися не пізніше ніж за 30 хвилин до початку польотів з таким розрахунком, щоб залишити екіпажам необхідний час для завершення їх підготовки до польоту, зайняття робочих місць в кабінах ПС, запуску двигунів, руління і зльоту в час, встановлений плановою таблицею польотів.

13. Передпольотні вказівки фіксуються за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо).

14. Огляд, прийняття і перевірка готовності до польоту ПС, підготовка і перевірка робочих місць кабіни до наступного польотного завдання здійснюються екіпажами відповідно до КЛЕ ПС.

1. Польоти дозволяється проводити за наявності не менше одного запасного аеродрому (при УМП - не менше двох) та готовності запасної посадкової смуги.

Рішення на виконання польотів у СМУ при УМП приймається з урахуванням фактичного експлуатаційного мінімуму аеродрому для посадки відповідного типу ПС.

2. Польоти вертольотів без наявності запасного аеродрому дозволяється проводити в районі аеродрому в ПМУ та СМУ, а поза аеродромом - у ПМУ.

Польоти легких літаків класів 4, 5 категорії А без наявності запасного аеродрому дозволяється проводити в районі аеродрому в ПМУ та СМУ у разі наявності в районі аеродрому злітно-посадкових майданчиків.

3. Польоти (льотна зміна) починаються(ється) і закінчуються(ється) у встановлений Плановою таблицею польотів час.

4. Під час проведення польотів у декілька льотних змін між ними повинна бути перерва не менше 1 години, необхідна для підготовки аеродрому до польотів у наступну льотну зміну.

5. Перед початком польотів (льотної зміни) КрП на аеродромі отримує доповідь осіб ГКрП з їх робочих місць про готовність до безпосереднього керівництва польотами, дає команди на підйом авіаційного прапора на сигнальній щоглі командно-диспетчерського пункту (далі - КДП), пуск двох зелених сигнальних ракет та на запуск двигуна(ів) першому ПС, яке планується до зльоту.

6. Після закінчення польотів (льотної зміни) (після зарулювання ПС на стоянку і вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинтів) за командою КрП на аеродромі проводиться спуск авіаційного прапора і пуск двох червоних сигнальних ракет.

7. У разі зміни маршрутів, полігона та інших умов виконання завдання, а також у разі невідповідності метеорологічних умов рівню підготовки льотних екіпажів і завданням, які виконуються, початок польотів може бути перенесений на більш пізній термін. У цьому випадку закінчення польотів може бути перенесене з дозволу вищестоящого командира (керівника), але не більше ніж на 2 години.

8. Польоти проводяться відповідно до Планової таблиці польотів.

9. Усі зміни польотних завдань екіпажам вносяться до Планової таблиці польотів, доводяться до командирів екіпажів, осіб ГКрП і старшого інженера польотів (у разі необхідності).

10. Під час зміни метеорологічних умов у процесі льотної зміни і наближення їх значень до граничних для даного варіанта Планової таблиці польотів командир авіаційної частини (старший льотної зміни) зобов’язаний прийняти рішення щодо продовження (припинення) польотів або переходу до польотів за іншим варіантом Планової таблиці польотів.

11. Під час переходу до польотів за іншим варіантом Планової таблиці польотів польоти припиняються, надаються передпольотні вказівки про порядок їх подальшого проведення. У випадку переходу від польотів у ПМУ до польотів у СМУ подальше продовження польотів починається з повітряної дорозвідки погоди.

12. Рішення про припинення польотів на аеродромі може приймати КрП на аеродромі з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни).

13. Рішення про припинення польотів на полігоні може приймати КрП на полігоні з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни) та КрП на аеродромі.

14. Час між закінченням польотів за одним варіантом Планової таблиці польотів і початком польотів за другим варіантом повинен становити не менше 30 хвилин.

15. Порядок проведення польотів у районі аеродрому, одночасних польотів ПС різних типів з одного аеродрому визначається ІВП у районі аеродрому. Змінювати встановлений цією інструкцією порядок виконання польотів у районі аеродрому дозволяється тільки командирам екіпажів ПС, які заходять на вимушену (екстрену) посадку з дозволу КрП на аеродромі.

16. При одночасних польотах ПС різних типів з одного аеродрому розробляються відповідні заходи БзП: режими польоту, безпечні часові інтервали, порядок ешелонування, радіолокаційного контролю тощо.

17. Під час виконання одночасних польотів ПС різних ЦОВВ, установ та організацій, прийом і випуск поодиноких ПС, керівництво екіпажами на аеродромі здійснюються на єдиних каналах управління.

18. При зльоті під час одночасних польотів ПС різних типів мають перевагу ПС (у наведеній послідовності):

1) які вилітають для виконання бойового завдання та по тривозі;

2) які вилітають для виконання завдань (у тому числі під час перевірок бойової готовності) щодо відбиття ударів засобів повітряного нападу, запобігання і припинення порушень державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або збройного нападу на територію України, а також припинення протиправних дій ПС, які можуть використовуватися для вчинення терористичних актів у повітряному просторі України, в тому числі в навчальних цілях;

3) які вилітають для пошуку й надання допомоги екіпажам повітряних та морських суден, що зазнають лиха;

4) які вилітають для надання допомоги населенню при стихійних лихах, аваріях, аварійних ситуаціях та в інших випадках, що загрожують життю та здоров’ю людей;

5) які виконують польоти за договором "Відкрите небо";

6) які виконують одне загальне завдання;

7) які мають обмеження за часом роботи двигуна на землі;

8) які мають обмежений запас пального для виконання польотного завдання;

9) які мають на борту пасажирів;

10) більш швидкісні перед менш швидкісними;

11) які вилітають у більш тривалий політ.

19. При посадці під час одночасних польотів ПС різних типів мають перевагу ПС (у наведеній послідовності):

1) які виконують вимушену (екстрену) посадку;

2) які мають обмежений запас пального;

3) на борту яких перебувають особи, що потребують термінової медичної допомоги;

4) командири екіпажів яких у разі погіршення метеорологічних умов не підготовлені до польотів в очікуваних метеорологічних умовах;

5) які виконують польоти за договором "Відкрите небо";

6) які виконують політ у складі групи;

7) які мають на борту пасажирів.

20. Під час підготовки ПС на МС (технічних позиціях), буксирування з укриттів (в укриття), із МС (технічних позицій), а також під час запуску двигунів застосовуються Сигнали регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі (додаток 7).

21. Запуск двигуна(ів) на аеродромі без дозволу КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС) забороняється.

22. Руління і буксирування ПС по аеродрому в період проведення польотів без дозволу КрП на аеродромі забороняються.

23. Запуск двигуна(ів) ПС проводиться за командою КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС) або без його команди (тільки під час польотів з обмеженим використанням засобів зв’язку) з дотриманням заходів безпеки.

24. Забороняється запускати двигун(и) у разі:

1) відсутності засобів пожежогасіння;

2) без гальмівних колодок під колесами шасі (крім ПС, яким КЛЕ дозволено запуск без гальмівних колодок);

3) несправності гальмівної системи ПС та без використання стоянкового гальма;

4) якщо струмінь газу від двигуна(ів) може пошкодити інші ПС або обладнання аеродрому;

5) якщо командир екіпажу не переконався, що команда на запуск доведена та зрозуміла всім членам екіпажу.

25. Рух ПC, автомобілів та інших транспортних засобів попереду і позаду ПС з працюючим двигуном повинен проводитися на відстані, яка забезпечує безпеку руху та виключає потрапляння сторонніх предметів, пилу (снігу) в працюючий двигун.

26. Перед вирулюванням командир екіпажу (групи) зобов’язаний:

переконатися в готовності екіпажу (групи) до вильоту;

встановити радіозв’язок з КрП і екіпажами групи, який підтримується з моменту запуску до моменту вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинтів) після закінчення польоту. За відсутності двостороннього радіозв’язку виліт забороняється;

перевірити дію гальм, переконатися у відсутності на РД або ЗПС перешкод (сторонніх предметів). Вирулювання з несправними гальмами або у разі наявності перешкод (сторонніх предметів) на маршруті руління забороняється.

27. Командир екіпажу витримує швидкість руління залежно від стану РД, наявності перешкод, польотної маси ПС та умов видимості, але не більше швидкості, встановленої КЛЕ ПС. Руління поблизу перешкод і МС ПС проводиться на швидкості, яка забезпечує негайну зупинку ПС під час гальмування.

28. У випадку руління (особливо легких ПС) під час сильного вітру, у разі поганого стану РД (ґрунту) або на вимогу командира екіпажу проводиться супровід ПС, яке рулить.

29. Відповідальність за безпеку руління у всіх випадках несе командир екіпажу. Супроводжуючий відповідає за правильність подання команд відповідно до Сигналів регулювання аеродромного руху.

30. У разі незадовільного стану РД і МС ПС здійснюється буксирування. Швидкість буксирування визначається КЛЕ ПС. На місці командира ПС перебуває льотчик або технік ПС.

31. Одночасне руління декількох ПС в одному напрямку проводиться на інтервалах і дистанціях, які виключають потрапляння в двигуни сторонніх предметів, пилу (снігу), піднятих ПС, яке рулить попереду.

32. Обгін ПС, яке виконує руління, забороняється.

33. Якщо напрямки руління ПС перетинаються, екіпаж, який бачить справа інше ПС, яке рулить, повинен зупинитися і пропустити його.

34. Під час руління назустріч один одному кожний командир екіпажу зобов’язаний зменшити швидкість руління до мінімальної і триматися правої сторони, щоб ПС розійшлися лівими бортами.

35. Зустрічне руління допускається, якщо відстань між кінцями крил літаків не менше 5 м (для вертольотів - не менше одного діаметра несучого гвинта між кінцями лопатей) та лише на прямолінійній ділянці РД.

36. Перетинання ЗПС ПС, яке рулить (буксирується), під час польотів проводиться тільки з дозволу та за командою КрП на аеродромі.

37. Команда на припинення руління подається по радіо або Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі. За цією командою командир екіпажу зобов’язаний негайно припинити руління та чекати на подальші вказівки.

38. Для зльоту та посадки ПС на ЗПС аеродрому встановлюється єдиний напрямок.

39. Під час визначення напрямку зльоту та посадки враховуються типи ПС, швидкість та напрямок вітру відносно ЗПС, довжина ЗПС, схема польотів ПС над аеродромом та наявність засобів зв’язку та РТЗ польотів.

40. Вирулювання на ЗПС і зліт проводять з дозволу КрП на аеродромі або ПКрП на аеродромі, який подається по радіо або відповідними Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

41. Зліт поодиноких ПС або груп ПС проводиться у часових інтервалах, вказаних у Плановій таблиці польотів і встановлених ІВП у районі аеродрому.

42. Зліт виконується відповідно до КЛЕ ПС.

43. Забороняється злітати у випадках, якщо:

1) на ЗПС знаходяться інші ПС або перешкоди;

2) ПС, яке заходить на посадку, відходить на друге коло;

3) виявлені несправності ПС, двигуна(ів) і обладнання;

4) швидкість вітру (його бокова складова відносно ЗПС) перевищує встановлену КЛЕ ПС;

5) командир екіпажу вертольота не спостерігає поверхню майданчика;

6) у випадках, коли не забезпечується безпека зльоту.

44. При наборі висоти проліт вертольота над перешкодами дозволяється з перевищенням не менше 5 м, а над ПС, які знаходяться на землі, - з перевищенням не менше 50 м.

45. Командир екіпажу вертольота при виконанні завдань з використанням злітно-посадкових майданчиків зобов’язаний підтримувати радіозв’язок з КрП на аеродромі (ПУ найближчого аеродрому) та інформувати його про своє місцезнаходження, хід роботи, розрахунковий час посадки і зльоту та про тимчасове припинення зв’язку.

46. Посадка ПС проводиться з дозволу КрП (ПКрП) на аеродромі, який подається по радіо або відповідними Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

47. Командир екіпажу, перебуваючи на посадковій прямій, зобов’язаний припинити зниження та відійти на друге коло (виконати повторний захід), якщо:

1) спостерігаються НЯП або скупчення птахів, які становлять загрозу для виконання посадки;

2) до висоти прийняття рішення не було встановлено необхідний візуальний контакт з орієнтирами для продовження заходу на посадку або якщо положення ПС у просторі чи параметри його руху не забезпечують безпеку посадки;

3) у повітряному просторі або на ЗПС з’явилися перешкоди, які загрожують БзП (посадки);

4) за командою КрП (ПКрП) на аеродромі.

48. Зліт та посадка ПС без дозволу органів УПР (ОПР) аеродрому (КрП (ПКрП) на аеродромі) забороняються, за винятком випадку, коли на аеродромі орган УПР (ОПР) не передбачений.

49. Посадка ПС в метеорологічних умовах, які не відповідають (нижче) мінімуму командира ПС (аеродрому), забороняється, за винятком, коли командир ПС приймає остаточне рішення на посадку у випадку явної загрози БзП або з метою врятування життя людей, які перебувають на борту ПС (при неможливості посадки на запасному аеродромі).

50. У разі необхідності вимушеної (екстреної) посадки на аеродром командир екіпажу зобов’язаний доповісти КрП та виконати за його вказівкою вихід на аеродром і захід на посадку способом, який забезпечує безпечну посадку за мінімальний час.

51. Екіпажі, які перебувають у повітрі, зобов’язані звільнити для ПС, яке виконує вимушену (екстрену) посадку, маршрут (висоту) заходу на посадку і обмежити свій радіообмін.

52. Вимагати вимушену (екстрену) посадку дозволяється командиру екіпажу тільки у випадку крайньої необхідності.

53. Після посадки командир екіпажу зобов’язаний без затримки звільнити ЗПС та доповісти про це органу УПР (ОПР) аеродрому.

54. Посадка на запасну ЗПС проводиться з дозволу КрП (ПКрП) на аеродромі у випадках, які передбачені польотними завданнями, а також за вказівкою КрП в аварійних ситуаціях.

55. Заборона посадки подається екіпажам по радіо та/або Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

1. Розбір польотів поділяється на міжпольотний, попередній і повний.

2. Для розбору використовуються:

дані бортових і наземних ЗОК;

доповіді членів екіпажу, які виконували польотне завдання;

результати особистих спостережень командира, перевіряючого (інспектора, інструктора);

доповіді КрП на аеродромі, інших осіб ГКрП та керівного складу інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС).

1. Міжпольотний розбір польотів проводиться безпосередніми командирами (інструкторами) з членами екіпажу ПС у процесі льотної зміни.

2. Міжпольотний розбір польотів проводиться з метою виключення повторення помилок у техніці пілотування, повітряній навігації, бойовому застосуванні, льотно-тактичній підготовці та експлуатації систем і обладнання ПС, які допущені членами екіпажів під час виконання польотних завдань, а також попередження випуску в наступний політ непідготовлених екіпажів.

1. Попередній розбір польотів проводить командир авіаційної частини (старший льотної зміни) після закінчення льотної зміни з метою підведення попередніх підсумків польотів.

2. У попередньому розборі беруть участь заступники командира авіаційної частини, командири авіаційних підрозділів, командири частин (підрозділів) забезпечення, старший інженер польотів, черговий з аеродромно-технічного забезпечення (далі - АТЗ) польотів, відповідальний черговий (черговий) зі зв’язку та РТЗ польотів, КрП на аеродромі, начальник СБП, старший штурман, начальник ПВТП, інженер-метеоролог (синоптик), начальник підрозділу ОК і за необхідності інші посадові особи авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення.

3. Командир авіаційної частини (старший льотної зміни) заслуховує доповіді:

1) командирів авіаційних підрозділів - про виконання планової таблиці польотів, причини невиконання польотних завдань, недоліки та порушення, допущені особовим складом під час виконання польотів;

2) начальника підрозділу ОК - про результати аналізу бортових ЗОК та недоліки в їх використанні;

3) старшого інженера польотів - про відмови систем і обладнання ПС, порушення правил їх експлуатації та заходів безпеки, якість АТЗ польотів і причини затримки виходу ПС у політ, небезпечні фактори і події, які класифікуються як інциденти (у разі наявності);

4) КрП на аеродромі - про кількість виконаних польотів і загальний наліт, недоліки у керівництві польотами, порушення порядку використання повітряного простору та режиму польотів, помилки льотчиків під час виконання польотних завдань, а також про якість аеродромно-технічного, інженерно-авіаційного, метеорологічного, орнітологічного, радіолокаційного, радіотехнічного забезпечення польотів та зв’язку, небезпечні фактори і події, які класифікуються як інциденти (у разі наявності);

5) начальника СБП (у разі відсутності вказаної посадової особи у штаті авіаційної частини - посадову особу, відповідальну за здійснення заходів із забезпечення БзП) - про небезпечні фактори і випадки, які мали місце під час проведення польотів та можуть бути визначені як інциденти (у разі наявності);

6) інших посадових осіб (у разі необхідності).

4. На попередньому розборі польотів командир авіаційної частини (старший льотної зміни):

підводить попередні підсумки льотної зміни;

приймає рішення щодо класифікації небезпечних факторів і випадків як інцидентів та дає вказівки щодо організації їх розслідування (у разі наявності);

дає вказівки керівним посадовим особам авіаційної частини, командирам частин (підрозділів) забезпечення щодо усунення недоліків в організації та проведенні польотів;

оцінює аеродромно-технічне, інженерно-авіаційне, метеорологічне, орнітологічне, радіолокаційне, радіотехнічне забезпечення польотів, зв’язок та роботу ГКрП;

визначає зміст, порядок підготовки та проведення повного розбору польотів в авіаційній частині та підрозділах.

5. Усі зауваження командира авіаційної частини (старшого льотної зміни), а також оцінки виконання видів забезпечення польотів та роботи ГКрП заносяться до Журналу попереднього розбору польотів. Оцінки виконання видів забезпечення польотів одночасно записуються у відповідні розпорядження за видами забезпечення польотів, які здаються до штабу авіаційної частини.

6. За результатами оцінювання виду забезпечення польотів посадова особа, відповідальна за організацію та здійснення окремого виду забезпечення польотів, оцінює відповідні підрозділи та служби, які залучалися до забезпечення польотів.

1. Повний розбір польотів проводиться в авіаційній частині та в її підрозділах.

2. В авіаційному підрозділі повний розбір польотів з льотними екіпажами проводить командир авіаційного підрозділу після кожної льотної зміни із залученням за необхідності осіб ГКрП.

3. В авіаційній частині повний розбір польотів проводить командир авіаційної частини з льотними екіпажами та особами ГКрП після проведення командирських польотів, польотів в одну льотну зміну двох і більше авіаційних підрозділів (ескадрилій), а також за своїм рішенням. У разі необхідності до розбору польотів можуть залучатися інші фахівці авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення.

4. Повний розбір польотів з іншими членами екіпажів за спеціальностями проводять їх безпосередні начальники.

5. Матеріали до повного розбору польотів в авіаційній частині під керівництвом начальника штабу авіаційної частини готують:

1) заступник командира авіаційної частини - щодо організації і проведення попередньої і передпольотної підготовок, підсумків виконання поставлених завдань, якості керівництва польотами, результатів аналізу і узагальнення даних ОК з техніки пілотування, повітряної навігації, бойового застосування, які надані командирами авіаційних підрозділів, старшим штурманом, начальником ПВТП та керівниками польотів;

2) заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки (роботи) - щодо якості виконаних польотних завдань льотними екіпажами авіаційної частини з аналізом даних ОК;

3) начальник штабу авіаційної частини - щодо якості і своєчасності забезпечення польотів, організації управління польотами;

4) заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, - щодо якості АТЗ польотів;

5) заступник командира авіаційної частини з ІАС - щодо підготовки і експлуатації ПС екіпажами і ІТС з аналізом даних ОК, відмов ПС та їх причин;

6) заступник командира авіаційної частини з виховної роботи (по роботі з особовим складом) - щодо організації морально-психологічного забезпечення (далі - МПЗ) у період організації та проведення польотів та з інших питань за вказівкою командира;

7) начальник СБП авіаційної частини - щодо недоліків, порушень (упущень) при проведенні, керівництві і забезпеченні польотів, дотримання заходів БзП, небезпечних факторів і інцидентів, які були виявлені;

8) старший штурман авіаційної частини - щодо якості повітряної навігації, бомбометань і пусків керованих ракет з аналізом даних ОК;

9) начальник ПВТП авіаційної частини - щодо якості виконання повітряних боїв, стрільб, пусків ракет по повітряних цілях з аналізом даних ОК;

10) начальник радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) авіаційної частини - щодо результатів польотних завдань з використанням РЕБ (з аналізом даних ОК);

11) начальник розвідки авіаційної частини - щодо результатів виконання польотних завдань на повітряну розвідку з аналізом отриманих матеріалів повітряної розвідки та якості обробки носіїв розвідувальної інформації фахівцями авіаційної частини;

12) начальник зв’язку та РТЗ польотів авіаційної частини - щодо якості роботи засобів зв’язку, РТЗ та РЛЗ польотів та їх розрахунків, ведення радіообміну;

13) командири авіаційних підрозділів - щодо якості виконання польотних завдань льотними екіпажами, помилок, порушень, дотримання заходів БзП та інцидентів;

14) КрП на аеродромі - щодо дій осіб ГКрП, якості виконання зльотів і посадок, недоліків у забезпеченні польотів, авіаційних інцидентів, дотримання дисципліни і порядку особовим складом, який брав участь у польотах;

15) КрП на полігоні - щодо дій екіпажів на полігоні та результатів виконання польотних завдань на полігоні, дотримання заходів БзП;

16) начальник ПР і ПДС авіаційної частини - щодо організації ПРЗ, випадків застосування аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження;

17) начальник медичної служби авіаційної частини - щодо організації та додержання режиму праці, відпочинку і харчування авіаційного персоналу.

6. При проведенні повного розбору польотів:

підводяться підсумки виконання завдань, визначених на польоти;

оцінюється якість польотів за видами льотної підготовки;

аналізуються недоліки, порушення, помилки, які допущені особовим складом;

проводиться розбір інцидентів (у разі завершення їх розслідування до початку повного розбору польотів);

проводиться аналіз організації і проведення польотів;

відзначаються екіпажі, які виконали польотні завдання з високою якістю;

надаються вказівки щодо усунення виявлених недоліків і використання досвіду льотної роботи передових екіпажів (підрозділів);

розглядаються інші питання, спрямовані на підвищення якості льотної підготовки і БзП.

7. Повний розбір польотів у ВНЗ організовується згідно із службовими документами з організації і проведення льотного навчання в ВНЗ.

8. Звітний матеріал повного розбору польотів зберігається у місці, визначеному командиром авіаційної частини, протягом наступного календарного року.

1. Порядок виконання повітряних перевезень встановлюється Положенням про перевезення державною авіацією України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 25 червня 2013 року № 425, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 липня 2013 року за № 1195/23727, Положенням про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 року № 270/ДСК, а особливості організації перельотів і перегонки ПС - цими Правилами.

2. Завдання екіпажу(ам) на повітряне перевезення (переліт, перегонку) визначає командир авіаційної частини. Постановка завдання та підготовка екіпажу(ів) проводяться відповідно до глави 4 розділу ІV цих Правил в обсязі, необхідному для виконання визначеного завдання. Підготовку до польотів одиночних екіпажів проводить їх безпосередній начальник, а груп - посадова особа, яка призначається командиром авіаційної частини.

3. Право зміни польотного завдання екіпажу надається тільки командиру авіаційної частини, який затвердив польотне завдання екіпажу.

4. Командир, який організовує переліт (перегонку) ПС, враховує таке:

перельоти (перегонки) ПС виконуються вдень і вночі за метеорологічних умов, визначених для конкретного типу ПС, з урахуванням рівня підготовки і натренованості льотних екіпажів та за наявності не менше одного запасного аеродрому (при мінімумі погоди - не менше двох);

перельоти (перегонки) вертольотів без наявності запасного аеродрому дозволяються тільки в ПМУ;

переліт (перегонка) ПС виконується одиночно або групою за рішенням керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ;

перельоти (перегонки) ПС екіпажами, які допущені до перельотів (перегонки) тільки вдень, повинні починатися через 30 хвилин після сходу і закінчуватися за 30 хвилин до заходу сонця;

для екіпажів, які допущені до перельотів (перегонки) вночі, перельоти (перегонки) починаються і закінчуються за рішенням старшого групи екіпажів (командира одиночного ПС) без перевищення стартового часу.

5. У разі зміни польотного завдання на аеродромі проміжної посадки екіпажі проходять необхідну додаткову підготовку до польотів і контроль готовності (крім екіпажів транспортних ПС) у старшого штурмана і начальника зв’язку авіаційної частини, яка забезпечує переліт (перегонку) ПС. Результати контролю заносяться в Лист контролю готовності до перельоту (додаток 8), який видається командиру екіпажу на аеродромі проміжної посадки. Заступником командира з ІАС (старшим інженером) авіаційної частини, яка забезпечує переліт (перегонку) ПС, в Листі контролю готовності до перельоту також ставиться відмітка про перевірку готовності ПС до вильоту.

6. Командир екіпажу транспортного ПС у випадку зміни польотного завдання організовує відповідну підготовку членів екіпажу та особисто здійснює контроль їх готовності до польоту. Про готовність екіпажу до польоту він доповідає на КП (ПУ), який передав йому вказівки на зміну завдання, і повідомляє авіаційного диспетчера аеродрому. Авіаційний диспетчер доповідає про готовність екіпажу до польоту старшому авіаційному начальнику аеродрому. Зміни завдання заносяться в Польотний лист авіаційним диспетчером одночасно з відміткою про дозвіл на використання повітряного простору.

7. Медичний контроль екіпажів з відміткою в Листі контролю готовності до перельоту проводиться перед вильотом не раніше ніж за 2 години до вильоту і дозволяє екіпажу виконання завдання протягом стартового часу.