Про затвердження Положення про організацію та виконання демонстраційних польотів

З метою забезпечення безпеки польотів та виконання доручень Президента України від 25 вересня 2002 р. N 480/29626-01 та Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2002 р. N 10780/2к

1. Затвердити Положення про організацію та виконання демонстраційних польотів (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту України (Максимов В.О.):

2.1. Забезпечити подання у встановленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести зазначене Положення до відома керівників структурних підрозділів Укравіатрансу, відомств, установ та організацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Кроля С.С.

1.1. Це Положення встановлює порядок організації та проведення демонстраційних польотів (далі - ДП) у повітряному просторі України і є обов'язковим для виконання всіма юридичними і фізичними особами-користувачами повітряного простору.

1.2. Положення розроблено з метою забезпечення техногенної безпеки для населення районів, прилеглих до місця проведення демонстраційних польотів, безпеки учасників демонстраційних польотів, обслуговуючого персоналу, осіб, запрошених на демонстраційні польоти, глядачів, а також безпеки польотів інших ПС у повітряному просторі України.

1.3. Положення передбачає врегулювання необхідних юридичних (правових) процедур, пов'язаних з отриманням дозволу на проведення ДП у повітряному просторі України, а також визначає конкретних виконавців і посадових осіб, відповідальних за організацію та проведення ДП у повітряному просторі України.

1.4. За значенням ДП можуть мати статус міжнародних, державних та регіональних заходів. У Положенні наданий порядок організації широкомасштабних ДП користувачів повітряного простору України, у тому числі за участю представників зарубіжних держав, що вимагає залучення відповідних сил та засобів.

ДП можуть здійснюватись і одним повітряним судном (далі - ПС), але нижчезазначені процедури при виконанні таких польотів повинні неухильно виконуватись із залученням тих сил і засобів, які забезпечують належний рівень безпеки польотів, а система заходів з організації безпеки проведення ДП відповідає вимогам цього Положення.

У цьому Положенні наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

Аварійна ситуація (контрольована) - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки та персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних заходів, передбачених правилами дій при виникненні аварійної ситуації.

Неконтрольована аварійна ситуація з тих чи інших причин не може утримуватись у прийнятних межах і з часом переходить в аварію.

Аварійне сповіщення - система заходів, спрямованих на своєчасне повідомлення відповідних органів та організацій про ПС, яким необхідна допомога пошуко-рятувальних служб, та сприяння таким органам і організаціям.

Аварійно-рятувальна команда (АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальні роботи (АРР) - система заходів, спрямованих на своєчасне надання допомоги потерпілим.

Аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами.

Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Аеродромний диспетчерський пункт (Aerodrome control tower) - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування аеродромного руху.

Аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту ПС, у тому числі обслуговування повітряного руху, організація авіаційного електрозв'язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук і рятування та надання аеронавігаційної інформації.

Аеропорт - авіапідприємство з комплексом відповідних служб і споруд, що призначені для приймання та відправлення ПС і обслуговування повітряних перевезень, та має для цього аеродром, аеровокзал, інші споруди і необхідне обладнання.

Аналіз ризиків - використання доступної інформації для ідентифікації потенційних небезпек, що можуть виникати при проведенні демонстраційних польотів. Аналіз ризиків закінчується експертизою і оцінкою ризиків, при яких приймаються остаточні рішення і визначаються всі можливі варіанти забезпечення безпеки запланованих демонстраційних польотів.

Безпека (населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища) - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю спричинення будь-якої шкоди при дотриманні вимог безпеки.

Культура безпеки передбачає кваліфікаційну і технологічну підготовку осіб, для яких гарантування безпеки потенційно небезпечного об'єкта є пріоритетною метою та внутрішньою потребою, що зумовлює самоконтроль і самоусвідомлення відповідальності під час робіт, які впливають на рівень безпеки. Рівень безпеки вважається прийнятним (належним), якщо забезпечено додержання вимог державних нормативних документів з безпеки польотів.

У галузі стандартизації безпеки польотів розглядається система попереджувальних заходів з метою досягнення оптимального балансу факторів, що включає в себе такі нетехнічні фактори, як поведінка людини (людський фактор), і дає змогу звести до прийнятного рівня ризик, пов'язаний з можливістю завдання шкоди здоров'ю людей та їхньому майну.

Безпечна експлуатація ПС та її умови - установлені керівництвом з льотної експлуатації (Інструкції екіпажу, льотчику) параметри експлуатації ПС, за яких забезпечується дотримання меж безпечної експлуатації. Межі безпечної експлуатації - установлені Керівництвом значення параметрів експлуатації ПС, параметрів польоту, траєкторії, відхилення від яких може призвести до аварійного стану.

Відомчий орган управління повітряним рухом - орган управління повітряним рухом, на який покладено функції забезпечення управління польотами державних та експериментальних ПС у спеціально визначених зонах, що перебувають під його контролем.

Указівки щодо пілотування - указівки екіпажу (пілоту) щодо виконання польоту, які включають рекомендовані режими польоту, експлуатаційні обмеження і керівництво діями екіпажу (пілоту) з урахуванням можливостей ПС, рівня підготовки екіпажу (пілота) та параметрів зовнішнього середовища.

Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування - оперативний орган управління єдиною державною системою авіаційних робіт з пошуку і рятування.

Гранична область режимів польоту - сукупність режимів польоту між експлуатаційними і граничними обмеженнями ПС.

Граничні обмеження режимів польоту - обмеження режимів польоту, вихід за які під час експлуатації ПС недопустимий ні за яких обставин.

Демонстраційний політ - політ ПС, який виконується з метою демонстрації досягнень авіаційної техніки під час проведення авіаційних парадів, свят, з рекламною та іншою метою відповідно до законодавства.

Диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом.

Диспетчерське обслуговування повітряного руху (управління повітряного руху) - обслуговування, що здійснюється з метою запобігання зіткненню ПС між собою та з іншими перешкодами у площині маневрування, прискорення та регулювання повітряного руху.

Диспетчерський дозвіл - дозвіл ПС рухатися у порядку, визначеному відповідно до умов, що встановлюються диспетчерським органом.

Диспетчерський район - частина контрольованого повітряного простору, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом.

Дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності в порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Експлуатаційні обмеження - обмеження умов, режимів польоту і параметрів роботи систем, вихід за які недопустимий у процесі експлуатації ПС.

Експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує ПС чи надає послуги в цій галузі.

Заборонена зона - частина повітряного простору, в межах якої забороняються польоти ПС.

Запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати ПС в разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку.

Збірник аеронавігаційної інформації - збірник відомостей, що містять довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації.

Зона аеродромного руху - частина повітряного простору навколо аеродрому для здійснення безпечного аеродромного руху.

Зона виконання спеціальних польотів - частина повітряного простору, яка використовується для випробувальних польотів, дозаправлення ПС пальним у повітрі, польотів на малих і гранично малих висотах, інших спеціальних польотів, пуску ракет, повітряних стрільб.

Зона з особливим режимом використання повітряного простору - частина повітряного простору над зоною, яка проходить уздовж державного сухопутного кордону та берегової смуги Чорного, Азовського морів, прикордонних річок, озер та інших водойм, прилеглих до державного кордону, в межах смуги завширшки 25 кілометрів углиб території України, а також у межах смуги завширшки 22,2 кілометра (12 морських миль) - над територіальним морем.

Зона обмеження польотів - частина повітряного простору над сухопутною територією або територіальними водами, де обмежуються польоти ПС.

Координація використання повітряного простору - розроблення і погодження умов та порядку використання повітряного простору з відповідними органами обслуговування повітряного руху (далі - ОПР), зацікавленими державними органами, підприємствами, установами, організаціями в інтересах користувачів повітряного простору.

Користувач повітряного простору - юридична або фізична особа, яка має право провадити діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору.

Маршрут зональної навігації - маршрут ОПР, визначений для польотів ПС, які можуть застосовувати зональну навігацію.

Маршрут ОПР - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху. Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.

Небезпечна зона - частина повітряного простору, в межах якої у визначені періоди часу може провадитися діяльність, що є небезпечною для польоту ПС.

Об'єднаний пакет аеронавігаційної інформації - збірник документів, що складається із:

Збірника аеронавігаційної інформації, включаючи поправки;

доповнення до Збірника аеронавігаційної інформації;

НОТАМ-повідомлення і бюлетенів передпольотної інформації;

циркулярів аеронавігаційної інформації;

контрольних переліків та зведень.

Обмеження використання повітряного простору - особливий порядок використання повітряного простору, що визначається комплексом заходів, спрямованих на забезпечення безпеки польотів та провадження іншої діяльності у повітряному просторі.

Обслуговування повітряного руху (ОПР) - комплекс заходів, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху - відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху в повітряному просторі України та в міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України.

Орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху.

Орган пошуково-рятувальної служби - координаційний центр з пошуку та рятування, допоміжний центр з пошуку та рятування або пост аварійного повідомлення, які здійснюють заходи, спрямовані на своєчасне виявлення ПС, що зазнає чи зазнало лиха.

Організатор ДП - юридична або фізична особа, яка наділена повноваженнями з організації і проведення ДП згідно з Положенням про організацію та виконання ДП і несе відповідальність за безпеку їх проведення.

Особливий випадок у польоті - ситуація, яка виникає в результаті раптової відмови авіаційної техніки або попадання ПС в умови, що вимагають від екіпажу дій, які відрізняються від звичайного пілотування ПС.

Пілотаж - маневрування літака у повітрі в горизонтальній, вертикальній та похилій площині. За ступенем складності пілотаж поділяється на простий, складний та вищий, а за кількістю ПС - на одиночний та груповий.

Простий пілотаж - маневрування ПС у повітрі, при якому кути крену ПС сягають до 60 град., тангажу - до 45 град.

Складний пілотаж - маневрування ПС у повітрі, при якому кути крену ПС сягають 60 град. і більше, тангажу - 45 град. і більше, а також простий пілотаж, який виконується у складі групи.

Груповий пілотаж - спільний пілотаж двох і більше ПС під керуванням одного командира, який знаходиться у складі групи.

Вищий пілотаж - маневрування ПС з використанням фігур складного пілотажу у їх поєднанні (подвійна напівпетля, вертикальна вісімка, бочки на віражі тощо). Крім того, до вищого пілотажу відносяться усі види перевернутого польоту та виконання фігур із від'ємними перевантаженням, а також фігури складного пілотажу, які виконуються у складі групи.

Вищий пілотаж є умовною узагальнюючою характеристикою надійно контрольованого польоту спеціально підготовленим пілотом, допущеним до виконання такого польоту. Вищий пілотаж включає комплекс вправ, який складається з еволюцій і траєкторій польоту ПС, що виконуються з використанням граничних областей режимів польоту, наближених до максимальнодопустимих перевантажень з дотриманням правил та умов безпечної експлуатації допущеного до такого виду польотів ПС, що має необхідний запас міцності. Комплекс фігур при виконанні вищого пілотажу повинен бути підібраним таким чином, щоб не виходити за межі фізичних можливостей пілота з метою гарантування безпеки населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища та особистої безпеки пілота.

Пілотажна зона - повітряний простір установлених розмірів, визначений для відпрацювання техніки пілотування та інших польотних завдань.

Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі. ПС розподіляються на класи:

надлегке повітряне судно (НПС) - максимальна злітна маса до 450 кг;

легке повітряне судно (ЛПС) - максимальна злітна маса до 5700 кг;

середнє повітряне судно (СПС) - максимальна злітна маса до 40000 кг;

важке повітряне судно (ВПС) - максимальна злітна маса більше 40000 кг.

Повітряна траса - диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною, призначений для безпечного виконання польотів ПС.

Повітряний простір ОПР - частина повітряного простору з літерним позначенням, у межах якого виконуються певні види польотів (встановленням для цих польотів відповідних видів обслуговування повітряного руху і правил польотів).

Район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення.

Районний диспетчерський центр (РДЦ) - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем.

Район пошуку та рятування - частина території, в межах якої здійснюються авіаційні роботи з пошуку і рятування.

Район спрощеної координації - частина повітряного простору, в межах якого ПС дозволяється виконувати контрольовані польоти поза повітряними трасами, але за встановленими маршрутами без необхідності координації дій, між відповідними органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, відомчими органами управління повітряним рухом та органами управління Військ ППО Збройних Сил (далі - Війська ППО).

Рекомендована практика Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) - вимоги до фізичних і технічних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається бажаним для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності міжнародної аеронавігації. Зазначені вимоги Україна прагне дотримуватися згідно з Конвенцією про Міжнародну організацію цивільної авіації (або Статусом Європейської конференції цивільної авіації).

Режим польоту - сукупність значень параметрів, які визначають характер польоту ПС для виконання конкретного завдання.

Рекомендована область режимів польоту - сукупність режимів польоту, що рекомендуються для певних етапів польоту.

Стандарт ІКАО - вимоги до фізичних і технічних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, персоналу або правил, однакове застосування яких визначається необхідним для забезпечення безпеки та регулярності міжнародної аеронавігації. Зазначених вимог Україна повинна дотримуватися згідно з Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію. У разі неможливості дотримання стандартів Міжнародної організації цивільної авіації до Ради ІКАО відповідним державним органом надсилається повідомлення згідно з статтею 38 зазначеної Конвенції.

Тимчасово зарезервований повітряний простір - частина повітряного простору, в межах якого у визначений час може провадитися діяльність, що становить загрозу для виконання польотів авіації або для використання повітряного простору в інших цілях.

Тренажерна система - комплекс технічного обладнання, призначений для моделювання польоту конкретного типу ПС, відтворення його льотних характеристик з максимальним наближенням до реального польоту, який має ідентичне з кабіною ПС розміщення пультів, приладів і органів управління і дає змогу проводити імітацію всіх етапів і умов польоту для забезпечення підготовки та підтримання необхідного рівня кваліфікації кожного члена екіпажу, відпрацювання технології взаємодії всіх членів екіпажу під час польоту, включаючи особливі випадки.

Украероцентр - український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху.

Управління використанням повітряного простору - діяльність, пов'язана з розподілом повітряного простору між користувачами на підставі поданих ними розкладів, заявок та планів.

При розробці цього Положення використовувалися такі нормативно-правові акти:Повітряний кодекс України;

Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2003 N 378 "Порядок підготовки і проведення за участю особового складу з використанням озброєння і військової техніки Збройних Сил потенційно небезпечних заходів у присутності цивільного населення";

Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 401.

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. ДП ПС організовуються і виконуються відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, цього Положення, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України за структурною схемою, наведеною в додатку 1.

4.1.2. ДП ПС з демонстрацією їх технічних можливостей, як групові, так і поодинокі, проводяться поза межами населених пунктів.

4.1.3. Користувачі повітряного простору, які виконують демонстраційні польоти на ПС спортивного призначення, повітряних кулях, надлегких ПС та ПС аматорської конструкції з посадкових майданчиків, зобов'язані організувати зв'язок з органами ОПР та органами управління Військ ППО.

4.1.4. ДП діляться на категорії в залежності від масштабності їх проведення із залученням тих сил і засобів, які забезпечують належний рівень безпеки демонстраційних польотів.

4.1.5. ДП польоти категорії "А" - це ДП, участь у яких беруть декілька міністерств та інших органів виконавчої влади, а також передбачається участь закордонних учасників. При цьому до польотів залучається велика кількість ПС різних класів, типів та ПС різного призначення.

До таких ДП відносяться міжнародні та внутрішні авіасалони, виставки, паради та т. ін. Місце проведення - аеропорти, аеродроми та визначені місця, які мають повний комплекс обладнання для проведення таких заходів.

4.1.6. Демонстраційні польоти категорії "В" - це ДП, участь у яких бере одна або декілька фірм та організацій, можлива участь закордонних учасників. До таких польотів залучається порівняно невелика кількість, як правило, НПС та ЛПС різних типів та різного призначення.

До таких ДП відносяться внутрішні авіаційні свята, шоу, виступи авіаційних спортсменів та т. ін. Місце проведення - аеропорти та аеродроми, злітно-посадкові майданчики та спеціально обумовлені місця.

4.1.7. ДП польоти категорії "С" - це ДП, які проводить одна організація. До польотів залучається одне або декілька НПС та ЛПС різних типів та ПС різного призначення.

До таких ДП відносяться внутрішні авіаційні свята, шоу, виступи авіаційних спортсменів та т. ін. Місце проведення - аеропорти та аеродроми, злітно-посадкові майданчики та спеціально обумовлені місця.

4.1.8. ДП виконуються за наявності дозволу органу місцевого самоврядування, Укравіатрансу та Украероруху. Запити із зазначеного питання до Укравіатрансу подаються керівниками підприємств, установ, організацій відповідними командирами (начальниками) тільки після отримання дозволу від органу місцевого самоврядування, а в разі проведення аерофотозйомки - відповідних органів Міноборони.

До переліку документів, які надаються учасниками ДП у групу координації і оперативного планування за 5 робочих днів до початку ДП, входять:

сертифікат (свідоцтво) льотної придатності ПС або інший документ, що дає право виконувати польоти на даному ПС (оригінал);

свідоцтво про реєстрацію ПС (оригінал) або документ, що його замінює;

страховий поліс ПС (оригінал);

страховий поліс про відповідальність перед третіми особами (оригінал);

страховий поліс на всіх членів екіпажу (оригінал);

дозвіл на експлуатацію бортових радіостанцій (оригінал) - за наявності;

заявка пілота на участь у ДП (додаток 2);

сертифікат (свідоцтво або ліцензія) на кожного члена екіпажу або документ, що засвідчує право польотів на даному типі ПС;

медичний сертифікат або документ, який замінює, на кожного члена екіпажу про допуск до польотів;

опис ДП, а також резервного ДП у разі несприятливих метеоумов, що затверджені Керівником організації-учасника ДП (додаток 3);

супровідний коментар демонстраційного польоту з прив'язкою траєкторії польоту до визначеної зони пілотажу для диктора, який буде коментувати ДП.

У заявці на виконання ДП зазначається така інформація:

назва експлуатанта або користувача повітряного простору;

дата, час і місце проведення ДП;

програма ДП, координати, висота або діапазон висот під час виконання завдання, узгодження з РДЦ (посада, прізвище);

тип ПС, реєстраційний (обліковий) номер (позивний), метеомінімум екіпажу;

льотний екіпаж, ПС, види забезпечення щодо виконання ДП;

дата і номер дозволу органу місцевого самоврядування на виконання ДП (у разі виконання аерофотозйомки додатково вказати дату та номер дозволу відповідних органів Міністерства оборони України);

реєстраційний номер і дата дозволу керівника, організації, що планує виконання ДП;

перелік страхових полісів обов'язкового страхування;

дата і номер дозволу на перетин заборонених зон, якщо використовується їх повітряний простір;

посада, прізвище та порядок зв'язку з організатором ДП, який є керівником заходів та відповідає за безпеку польотів і використання повітряного простору в районі проведення ДП.

У перелік документів, які необхідно надати організаторам ДП за 10 робочих днів до їх проведення в Укравіатранс, входять:

1) заявка на польоти (додаток 4);

2) дозвіл на проведення ДП, наданий органом місцевого самоврядування, на території якого планується їх проведення;

3) копія наказу про створення оргкомітету з проведення ДП з визначенням відповідальної особи за безпеку проведення цього заходу, чи наказу організатора про проведення ДП;

4) програма ДП з розкладом і детальним описом усіх маневрів і траєкторій польоту ПС, що задіяні для ДП зі списком виконавців (пілотів), які беруть участь у виконанні ДП, з копіями сертифікатів (свідоцтв або ліцензій) на кожного члена екіпажу;

5) мінімальні метеорологічні умови проведення польотів;

6) при проведенні ДП категорії "А" і "В": структурна схема керування організацією і проведенням ДП з наданням службових телефонів відповідальних осіб;

7) схеми розташування глядачів, аварійно-рятувальних та пожежних команд;

8) Програма заходів із забезпечення безпеки польотів та взаємодії учасників і служб, залучених до проведення ДП з наданням таких інструкцій:

Інструкції екіпажу (пілоту), що виконує ДП;

Інструкція з протипожежної безпеки для конкретного місця проведення ДП;

Інструкція для служби пошуку і рятування в зоні проведення ДП у місцях скупчення людей;

Інструкція для служби медичного обслуговування ДП;

Інструкція для працівників органів внутрішніх справ при забезпеченні ДП;

Інструкція з забезпечення авіаційної безпеки при проведенні ДП;

Інструкція з забезпечення радіо та телефонного зв'язку при проведенні ДП;

9) перелік матеріально-технічних засобів забезпечення безпеки польотів;

10) копії страхових полісів, копії страхових полісів після їх звірки з оригіналом, які залишаються в Укравіатрансі.

4.1.9. Відповідальність за організацію та безпечне проведення ДП несуть учасники ДП, керівники авіапідприємств, організацій та власники ПС, які беруть участь у ДП, згідно з чинним законодавством.

4.2. Основні вимоги щодо місця проведення демонстраційних польотів та їх зонування

4.2.1. Місце проведення ДП вибирається виходячи з умов забезпечення безпеки населення, матеріальних об'єктів і навколишнього середовища. Для проведення ДП установлюються пілотажні зони.

4.2.2. Пілотажна зона (далі - ПЗ) установлюється, як правило, з урахуванням забезпечення умов безпеки таким чином, щоб унеможливити пілотування літака на малих та гранично малих висотах над житловими масивами населених пунктів, небезпечними промисловими об'єктами з обов'язковим визначенням напрямку вісі пілотажу вздовж лінійного орієнтиру (злітно-посадкова смуга, прямолінійний відрізок шляху, лісова просіка тощо). Відстань між межею зони пілотажу та лінією глядачів не повинна бути менше 200 метрів (додаток 5).

4.2.3. Межі пілотажної зони повинні легко розпізнаватись з повітря і перебувати на безпечній відстані від зони зосередження глядачів, населених пунктів, транспортних магістралей з таким розрахунком, щоб у разі зіткнення ПС із землею в межах пілотажної зони чи його пошкодження у повітрі, глядачі не були травмовані ПС або його фрагментами. При виконанні ДП категорії "В" і "С" на аеродромі А1, використовуючи запасний аеродром А2 у районі виконання ДП визначається умовна точка IAF, вихід на яку обов'язковий для кожного екіпажу - учасника ДП. Екіпаж отримує від керівника польотів дозвіл на виконання програми ДП над точкою IAF. Організація повітряного руху при виконанні таких ДП здійснюється відповідно до додатка 6.

4.2.4. Організатор ДП повинен затвердити всі необхідні схеми стосовно організації та проведення ДП, у яких повинен визначити граничну лінію, за яку заборонено переміщатись глядачам, а також граничну лінію, за яку заборонено зміщати площину пілотажу. Ці граничні лінії повинні бути паралельні, відстань між ними визначає зону безпеки. Ділянки площини пілотажу, над якими траєкторія польоту проходить на мінімально допустимій висоті, на схемах наведені червоною стрілкою з позначенням мінімально допустимої висоти над земною поверхнею (визначається пілотом візуально та за радіовисотоміром). Напрям стрілки на схемі - це напрям моменту інерції при пілотажу, який повинен забезпечувати безпеку глядачам на випадок відмови авіаційної техніки, зіткнення з птахами або з рельєфом місцевості, коли розліт деталей та уламків не пересікає зони безпеки. Гранична лінія, за яку заборонено переміщатись глядачам, повинна бути позначена чіткими червоно-білими стрічками по периметру розміщення глядачів та написами (через 50 м) на трафаретах українською, російською та англійською мовами "СТІЙ! ЗАБОРОНЕНА ЗОНА!" У разі масового скупчення глядачів орган місцевого самоврядування організовує команди очеплення (дозволені траєкторії для вписування в пілотажні зони щодо розташування людей та важливих наземних об'єктів на аеродромі А1 розміщуються в натурі згідно з додатком 7).

4.2.5. У разі відмови авіаційної техніки вибираються запасні аеродроми та запасні площадки (далі - ЗП) з метою вимушеної аварійної посадки. Ці площадки повинні розташовуватись у протилежному напрямі від місця зосередження людей, але до них повинні бути прокладені під'їзні дороги для пожежних машин і швидкої медичної допомоги.

4.2.6. У разі вимушеного покидання ПС призначається спеціальна зона вимушеного покидання, яка повинна розташовуватись у протилежному напрямку від місця зосередження глядачів і забезпечувати падіння ПС поза межами будівель, споруджень та місцезнаходження людей.

4.3. Основні вимоги до Програми демонстраційних польотів

4.3.1. Перед проведенням ДП організатором розробляється програма ДП, яка складається з індивідуальних програм ДП і включає опис кожного окремого польоту, їх послідовність, дані про учасників ДП та інші необхідні відомості.

4.3.2. У загальну Програму ДП включаються тільки ті індивідуальні програми виконавців ДП, які забезпечують безпеку виконання польотів.

4.3.3. Програма кожного ДП повинна бути описана в деталях у картці польоту, що завчасно складається кожним учасником і подається організатору польотів.

4.3.4. Організатор ДП після вивчення картки польоту із залученням відповідних спеціалістів підтверджує Програму ДП або спрощує її, вилучаючи ті елементи польоту, які не забезпечують належний рівень безпеки при їх виконанні.

4.3.5. ДП або окремі їхні елементи повинні бути заздалегідь проаналізовані при тренувальних або кваліфікаційних польотах на їх відповідність вимогам безпеки польотів.

4.3.6. Якщо подана індивідуальна програма польоту не задовольняє Організатора ДП з питань забезпечення безпеки польотів, організатор ДП може ввести обмеження на виконання небезпечних елементів програми або взагалі виключити таку індивідуальну програму з Програми ДП.

4.3.7. Льотні екіпажі повинні суворо виконувати ті програми демонстраційних польотів, що затверджені організатором ДП, і не мають право змінювати їх, за винятком випадків пропускання окремих елементів затвердженої Програми з попередженням про це керівника польотами, залишивши ті елементи, які не впливають на безпеку ДП.

4.3.8. В індивідуальні програми виконавців ДП повинні бути внесені вказівки щодо пілотування, які включають рекомендовані режими польоту, експлуатаційні обмеження і керівництво діями екіпажу у разі відмов авіатехніки з урахуванням можливостей ПС та параметрів зовнішнього середовища.

4.3.9. В індивідуальних програмах виконавців ДП повинні бути визначені граничні обмеження, перевантаження, пілотажні зони, заборонені зони, зони аеродромного руху і запасні аеродроми на випадок раптового погіршення метеорологічних умов, майданчики на випадок вимушених посадок та зони вимушеного покидання ПС, межі тимчасово зарезервованого повітряного простору.

4.3.10. Організації, які займаються виконанням ДП постійно, можуть мати детально розроблену програму ДП на рік. Вона повинна включати детальний опис ДП та парашутних стрибків, за якими проводяться постійні тренування, дані про учасників та інші необхідні відомості.

4.4. Основні вимоги щодо наземного забезпечення демонстраційних польотів

4.4.1. На час ДП ПС повинен бути розроблений план заходів на випадок аварійної ситуації на місці проведення ДП, який визначає порядок дій різних служб та інших органів, які змогли б надати допомогу в разі надзвичайних подій. У місцях проведення ДП повинні бути визначені і доведені до глядачів маршрути руху ПС та спеціального транспорту, заходи безпеки, дії при виникненні надзвичайних ситуацій, заборонені для відвідування глядачами зони. З цією метою виготовлені і встановлені у доступних для глядачів місцях відповідні стенди.

4.4.2. До заходів забезпечення безпеки ДП повинен входити набір інструкцій для забезпечення швидкого задіяння:

протипожежної служби;

пошуку та рятування;

медичних служб;

органів внутрішніх справ;

служби авіаційної безпеки;

засобів зв'язку в аеропорту та за його межами;

іншого компетентного, спеціально підготовленого персоналу, здатного діяти в будь-яких надзвичайних обставинах.

4.4.3. За розробку та узгодженість планів заходів і дій у разі надзвичайних ситуацій в аеропорту (на аеродромі) несе відповідальність адміністрація цього аеропорту (аеродрому).

4.4.4. Взаємодію служб у разі надзвичайних ситуацій в аеропорту (на аеродромі) забезпечують:

організатор ДП та підлегла йому група координації і оперативного планування;

призначений представник адміністрації аеропорту (аеродрому);

начальник протипожежної служби аеропорту (аеродрому);

начальник служби пошуку і рятування;

призначений начальник медичної служби;

призначений відповідальний представник МВС;

призначений відповідальний співробітник авіаційної безпеки;

призначений відповідальний представник СБУ.

За межами аеропорту (аеродрому) відповідальність за організацію допомоги потерпілим покладається на:

органи місцевого самоврядування;

представника державного повноважного органу;

старшого співробітника міліції;

призначеного відповідального представника служби безпеки.

4.4.5. У разі виникнення пожежі керівник протипожежної служби аеропорту (аеродрому) є відповідальним керівником до того часу, поки пожежна ситуація не стабілізується.

4.4.6. Перед ДП відповідно до попередньо узгодженого плану на аеродромі повинні бути розміщені пожежні автомобілі.

4.4.7. Пожежні автомобілі, які залучаються до забезпечення ДП, повинні бути в бойовій готовності, заправлені вогнегасними речовинами (піноутворювачем), укомплектовані спеціально підготовленим особовим складом і пожежно-технічним обладнанням згідно з паспортними даними.

4.4.8. На аеродромі повинен бути подвійний запас піноутворювача у відповідності до встановлених норм і не менше двох пунктів для повторної заправки аеродромних пожежних автомобілів водою.

4.4.9. Перед початком ДП організатор ДП повинен провести сумісний інструктаж пілотів, керівників служб та начальника пожежної охорони аеропорту (аеродрому).

4.4.10. В аеропорту (аеродромі) необхідно відвести місця для:

дозаправки ПС, які беруть участь у ДП;

вирулювання з місць стоянок;

зарулювання ПС на стоянки, унеможливлюючи їх блокування.

4.4.11. Забороняється розміщувати стоянки ПС, які беруть участь у ДП у безпосередній близькості до стоянок ПС, які призначені для статичного показу, або ПС, що виконують комерційні польоти.

4.4.12. Забороняється допускати сторонніх людей до ПС, які беруть участь у ДП.

4.4.13. Зони розміщення глядачів, стоянки для автомобілів заборонено розміщувати в межах злітно-посадкової смуги (далі - ЗПС), зон заходженя ПС на посадку, а також у напрямку, що збігається з площинами пілотажу.

4.4.14. Глядачів слід розміщувати з одного боку ЗПС, а пілотажні зони - з протилежного боку ЗПС на безпечній відстані від глядачів, надаючи змогу ПС вільно маневрувати на протилежному боці.

4.4.15. Стаціонарні місця стоянок ПС, відгородження місць для глядачів та стоянки автомашин під час ДП розміщувати на значній відстані від зони аеровокзалу та з інших під'їзних доріг з урахуванням заходів з безпеки.

4.4.16. На аеродромі при проведенні ДП повинен бути пункт централізованого нагляду за зльотом і посадкою ПС та за діями на пероні, який повинен бути обладнаним:

гучномовним зв'язком;

телефонним зв'язком з виходом на міську телефонну мережу;

прямим телефонним або радіозв'язком з пунктом зв'язку місцевої пожежної охорони, органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також з найближчим медичним закладом;

радіозв'язком з аеродромними пожежними автомобілями;

прямим зв'язком з диспетчерськими пунктами управління повітряним рухом (УПР) (стартом, рулінням, посадкою);

радіозв'язком з транспортним засобом (автомобілем) для забезпечення керівництва аварійно-рятувальними роботами.

4.5. Основні вимоги щодо ПС, заявлених для виконання демонстраційних польотів

4.5.1. Цивільні ПС, що беруть участь у ДП, повинні мати сертифікат льотної придатності. Маневри, параметри яких виходять за обмеження, зазначені в Керівництві з льотної експлуатації ПС, повинні бути обґрунтовані розробником ПС або відповідальною особою, що видала сертифікат льотної придатності ПС.

4.5.2. Державні ПС розробника, виготовлювача або підприємств, які мають у своєму розпорядженні державні ПС, можуть демонструватися згідно із затвердженими заявками від них. Параметри ДП не повинні виходити за параметри польоту, що відповідають типовим ПС і їх тактико-технічним даним, за винятком випадків, коли виконання окремого складного елементу ДП на даному ПС спеціально узгоджено з розробником ПС.

4.5.3. Дозвіл на польоти експериментальних ПС видаються за умов, якщо вони Міжвідомчою комісією, із залученням відповідних фахівців, визнані технічно справними, відповідають установленим для них вимогам, випробувані під час практичної експлуатації, пройшли не менше ніж два огляди та дві перевірки спеціальних комісій із складенням відповідних актів (перший - під час прийняття рішення про використання їх у ДП, другий - напередодні проведення ДП, як правило, після проведення генеральної репетиції). У програмах ДП повинні міститися тільки ті маневри, що забезпечують належний рівень безпеки польотів.

4.5.4. ПС, що беруть участь у ДП, повинні забезпечити тривалість свого перебування в повітрі, що включає: перебування після зльоту в зоні чекання протягом не менше 10 хвилин, час виконання запланованої програми ДП, час польоту на запасний аеродром, зазначений у плані польоту, часу польоту над запасним аеродромом протягом не менше 10 хвилин.

ПС, що беруть участь у ДП, повинні бути застраховані щодо відшкодування збитків третім особам.

4.5.5. Якщо ПС обладнане апаратурою запису польотної інформації, це обладнання повинно бути включене до виконання ДП, а всі ДП в обов'язковому порядку повинні зніматися на відеоплівку.

4.5.6. У разі виникнення необхідності аналізу засобів польотної інформації результати опрацювання записів цієї інформації повинні оперативно надаватися організатору ДП на його вимогу.

4.6. Основні вимоги до учасників демонстраційних польотів

4.6.1. До участі в ДП допускаються пілоти (екіпажі) ПС, які пройшли курси навчання за спеціальними програмами, успішно склали відповідні іспити та заліки, а також виконали не менше ніж п'ять практичних тренувань, одне з яких на аеродромі (місцевості), де планується проведення ДП.

4.6.2. Для участі в ДП кожний член льотного екіпажу, парашутист або інший учасник ДП повинен мати документ, що засвідчує його кваліфікацію, відповідає правилам його держави та підтверджує його допуск до виконання фахових обов'язків.

4.6.3. Парашутисти, що беруть участь у демонстраційних стрибках, повинні використовувати тільки парашути, які відповідають вимогам інструкції з експлуатації даного типу парашута та пройшли додатковий технічний огляд фахівцями парашутно-десантної служби перед виконанням демонстраційних стрибків. Також, за своїми льотно-технічними характеристиками, ці парашути повинні відповідати умовам виконання демонстраційних стрибків та особливостям площадки приземлення.

4.6.4. Організатор польотів, група координації і оперативного планування перевіряють у кожного учасника ДП документ, що засвідчує його кваліфікацію, і приймає рішення про допуск учасника до польотів (стрибків) після ретельного аналізу його індивідуальної програми ДП (стрибків), тренувальних, кваліфікаційних (залікових) польотів (стрибків) напередодні ДП.

4.6.5. Учасники ДП і їх ПС повинні бути представлені організатору ДП не менше ніж за дві доби до польотів.

4.6.6. Екіпаж (пілот) зобов'язаний виконати повний комплекс тренувань за Програмою ДП (поелементно та в цілому) на базовому чи іншому аеродромі, а потім виконати візуальну прив'язку програми до аеродрому демонстрації під час тренувальних та кваліфікаційних польотів згідно з пунктами 11.20, 11.21.

4.6.7. Усі учасники ДП повинні добре знати район проведення ДП, розміщення пілотажних зон, розміщення місць зосередження людей і запасні площадки у разі вимушеної аварійної посадки. Перед початком ДП проводиться тестування учасників ДП на знання правил забезпечення безпеки польотів при ДП.

4.6.8. Члени міжвідомчої комісії і наглядові органи з безпеки польотів, Організатор польотів та члени групи координації оперативного планування мають право контролю ПС і членів льотних екіпажів на наявність і комплектність бортової документації на ПС, документів, що засвідчують кваліфікацію авіаційного персоналу на виконання даних видів польотів.

4.6.9. При виконанні ДП вказівки організатора ДП і керівника польотів повинні виконуватись точно і без затримок.

4.7. Урахування людського фактора при відборі учасників демонстраційних польотів

4.7.1. Аналіз авіаційних подій, які сталися під час ДП, показу авіаційної техніки, її льотних характеристик і професійних можливостей екіпажів (пілотів) свідчить, що в їх основі лежать помилкові дії членів екіпажів (пілотів), не зважаючи на те, що до показу ДП залучався тільки висококваліфікований льотний персонал, а умови польоту майже завжди були сприятливими.

4.7.2. При виборі кандидатур на виконання ДП слід ураховувати психологічні особливості пілота, на якого менш за все має негативний вплив феномен демонстраційних польотів, який виявляється в надзвичайно високій мотивації пілота на яскраве виконання ДП (нерідко будь-якою ціною), виявленням таких якостей особистості, як честолюбство. Цій мотивації сприяє присутність глядачів, близьких людей, товаришів, керівників, зарубіжних гостей і т.ін.

4.7.3. Напередодні ДП проводиться наземна підготовка, при якій детально аналізуються авіаційні події та інциденти, що мали місце при проведенні ДП у попередні роки. Учасникам ДП роз'яснюється, що в основі феномену демонстраційних польотів лежить приниження пілотом важливості дотримання заходів безпеки при виконанні ДП. Пілот, усвідомлюючи, що його завдання продемонструвати кращі якості ПС і свої особисті вище стандартних, ігнорує і межі стандартів безпеки. При цьому таким пілотом не береться до уваги, що оцінити його клас і можливості ПС може тільки вузьке коло професіоналів і аж ніяк не загальна маса глядачів, для якої проводяться ті чи інші ДП.

4.7.4. Вищий пілотаж проводиться на літаках, допущених для виконання фігур вищого пілотажу пілотами, які допущені до виконання фігур вищого пілотажу. Включення на спарках додатково ще одного пілота недоцільне, бо й і недоцільна завищена заправка, що збільшує польотну масу літака і погіршує його маневрові характеристики. Присутність двох пілотів під час виконання фігур вищого пілотажу при ДП посилює негативний вплив людського фактора, пов'язаний із складною взаємодією двох операторів, та призводить до польоту на режимах, наближених до меж безпечної експлуатації ПС, і навіть до переходу граничних обмежень режимів польоту.

Крім цього, у двох високопрофесійних пілотів можуть бути різні методики виконання того чи іншого елементу пілотажу, а також різні підходи і критерії щодо запасу швидкості та перевантажень при підході до критичних режимів ДП.

4.7.5. Загальний інструктаж організатора ДП учасникам ДП перед їх виконанням повинен бути у формі вимог щодо культури безпеки і її гарантій, що забезпечується виконанням стандартних дій при пілотуванні ПС, не допускаючи до граничних обмежень режимів польоту з достатнім запасом за всіма параметрами польоту, не порушуючи стандартів безпеки і не виходячи за межі пілотажних зон.

4.7.6. Керівник організації, який подав кандидатуру учасника ДП, відповідає за дотримання всіх вимог щодо підготовки пілота (екіпажу) до ДП.

5.1. Під час виконання ДП польоти інших ПС у районі проведення ДП повинні бути обмежені. Льотні екіпажі, що виконують ДП, повинні інформуватися про всі планові та непланові переміщення інших ПС у районі польотів.

Заборонено перебувати на борту ПС, що виконують ДП, особам, що не входять до складу екіпажу.

5.2. Організатор ДП може визначати обмеження для кожного типу ПС і програми його польоту, які повинні безумовно виконуватись учасниками ДП для забезпечення безпеки польотів.

Під час ДП повинні діяти такі загальні обмеження:

льотні екіпажі повинні виконувати на ПС тільки ті маневри, що затверджені організатором ДП;

вищий пілотаж дозволений тільки на повітряних суднах, що мають відповідний сертифікат або документ, що його замінює, який пред'являють організатору ДП в обов'язковому порядку;

мінімальна висота горизонтальних проходів і введення у висхідні маневри повинна бути не менше 100 м над рельєфом місцевості;

закінчення виходу з нисхідних маневрів (пілотажу), а також політ у перевернутому положенні повинні бути на висоті не менше 200 м над рельєфом місцевості;

маневри для виконання вертикальних фігур (типу "петлі") повинні починатися на висотах, визначених завданням;

вищий пілотаж виконується в межах зони пілотажу, паралельно визначеній вісі пілотажу. Усі розвороти виконуються у бік, протилежний зоні розміщення глядачів;

забороняється виконувати одночасні польоти всередині демонстраційної зони двох і більш ПС, якщо це спеціально не передбачено Програмою;

забороняється виконувати вимикання маршових двигунів, якщо це не було попередньо узгоджено з організатором ДП;

швидкість польоту не повинна перевищувати число М=0,8;

при виконанні польотів на скиданні води, вантажів, при транспортуванні вантажів вертольотами на зовнішній підвісці наземна проекція маршруту не повинна проходити поблизу зони розміщення глядачів, будинків і споруджень, місць стоянки літаків;

висота польотів задається і витримується за тиском аеродрому або визначеної зони проведення ДП та додатково контролюється за радіовисотоміром (далі - РВ) (якщо ПС обладнане РВ) та візуально при польоті на мінімально дозволеній висоті над рельєфом місцевості в пілотажних зонах.