Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

пришикування до ведучого ПС (ПС, яке летить попереду) виконувати на прямій, спочатку встановивши задану дистанцію на збільшеному інтервалі, та з приниженням (на гранично малих і малих висотах - з перевищенням), а потім - заданий інтервал;

уважно стежити за командами (сигналами) ведучого і неухильно їх виконувати;

безперервно здійснювати обачність, щоб уникнути небезпечного зближення з іншими ПС та зіткнення з перешкодами під час польоту на гранично малих і малих висотах;

знати і враховувати маневрені можливості ПС на різних висотах;

доповідати командиру групи про всі несправності систем і обладнання ПС, а також у разі потреби зміни параметрів бойового (польотного) порядку;

зберігати орієнтування, доповідати командиру групи про відхилення від заданого маршруту та бути готовим у будь-який момент перейти на самостійну навігацію або зайняття місця ведучого.

34. Веденому екіпажу забороняється без дозволу ведучого пристроюватися і змінювати місце в бойовому (польотному) порядку, виходити з бойового (польотного) порядку, окрім випадків, що не дозволяють зберігати в ньому своє місце, а також вести без необхідності радіообмін.

1. Польоти на малих і гранично малих висотах можуть виконуватися за ПВП і за ППП.

2. При польоті за ПВП у разі потрапляння в метеорологічні умови, які не забезпечують подальше пілотування за ПВП, необхідно перейти на пілотування за ППП, доповісти органу УПР (ОПР) і зайняти безпечну висоту польоту або нижній (безпечний) ешелон польоту.

1. Польоти на великих висотах та у стратосфері виконуються на ПС із загерметизованими кабінами у висотно-компенсуючому спорядженні в ПМУ і СМУ поодиноко та у складі групи.

2. Командир ПС зобов’язаний знати особливості пілотування, навігації та експлуатації силової установки, які забезпечують безпеку виконання польотів на великих висотах, у стратосфері і на надзвуковій швидкості.

3. Під час підготовки до польоту на великих висотах, у стратосфері та на надзвуковій швидкості екіпаж ПС зобов’язаний:

провести розрахунок потреби кисню на політ відповідно до інструкції з експлуатації кисневого обладнання, встановленого на ПС, та визначити відповідність запасу бортового кисню розрахунковій тривалості польоту;

переконатися в готовності ПС і спеціального обладнання до висотного польоту, перевірити надійність герметизації кабіни і справність комплекту кисневого обладнання;

перевірити підгонку і фіксацію висотно-рятувального спорядження.

4. Під час польотів на висотах більше 4000 м усі члени екіпажу незалежно від того, загерметизована кабіна чи ні, користуються киснем. Кисневі маски одягаються згідно з вимогами КЛЕ ПС, а якщо це не обумовлено КЛЕ, - на землі перед вирулюванням.

5. Знімати кисневі маски і відкривати оглядове скло гермошолому у польоті після перебування на великих висотах, у стратосфері та на надзвуковій швидкості дозволяється в загерметизованій кабіні на висоті не більше 4000 м, в розгерметизованій кабіні - на висоті не більше 2000 м.

6. Протягом усього польоту на великих висотах та у стратосфері всі члени екіпажу (екіпажів групи) постійно слідкують за справністю кисневого обладнання, герметичністю кабіни і негайно доповідають командиру екіпажу (групи) про підвищену або малу витрату кисню, припинення або зменшення надходження повітря у герметичну кабіну, порушення герметизації, погіршення самопочуття.

7. Командир екіпажу (групи) під час польоту на великих висотах та у стратосфері зобов’язаний періодично запитувати членів екіпажу (екіпажів групи) про їх самопочуття.

8. Екіпаж ПС зобов’язаний користуватися чистим киснем у таких випадках:

1) при "висоті" в кабіні більше 7000 м (у цьому випадку чистим киснем екіпаж повинен починати користуватися не менше ніж за 5 хвилин до набору "висоти" 7000 м);

2) за наявності диму в кабіні;

3) під час ведення повітряного бою;

4) під час зльоту із зараженого аеродрому;

5) під час польоту в зоні радіоактивних повітряних мас;

6) під час польотів у районах застосування пасивних завад.

9. При поганому самопочутті або затрудненому диханні будь-якого члена екіпажу негайно ввімкнути безперервну подачу кисню і здійснити зниження ПС до висоти менше 4000 м.

10. У разі розгерметизації кабіни екіпаж ПС зобов’язаний знизитися на висоту менше 7000 м. Час перебування на висоті менше 7000 м в розгерметизованій кабіні з використанням чистого кисню не обмежується.

11. Тривалість польоту в розгерметизованій кабіні на висотах більше 7000 м визначається КЛЕ ПС.

12. У разі відмови основного кисневого приладу негайно перейти на користування переносними або парашутними кисневими приладами та знизитися на висоту менше 4000 м.

1. Надзвукові польоти виконуються тільки після отримання від відповідного державного повноважного органу дозволу, який наданий за попереднім індивідуальним запитом у відповідності з діючими нормативними актами.

2. Під час виконання бойового завдання з охорони державного кордону та протиповітряної оборони України обмеження щодо встановленого мінімального інтервалу вертикального ешелонування (1200 м) між ПС, яке виконує політ на надзвуковій швидкості, та іншим ПС не застосовуються.

1. До НЯП належать: гроза, град, сильна бовтанка, сильне обмерзання, смерч, сильна пилова буря. Для зльоту і посадки небезпечними метеорологічними явищами є: сильний зсув вітру, ожеледь, ураган, сильний зливовий дощ, сніг, хуртовина, серпанок, імла, а також дим, який викликає погіршення видимості нижче мінімуму, встановленого для екіпажу ПС.

2. У разі неможливості обходу зони з НЯП командир екіпажу ПС зобов’язаний прийняти рішення про повернення на аеродром вильоту або виконання посадки на найближчому запасному аеродромі. Командиру вертольота в цьому випадку дозволяється виконати посадку на непозначений злітно-посадковий майданчик, підібраний з повітря.

3. У разі потрапляння в метеорологічні умови, до польотів у яких екіпаж не підготовлений, командир екіпажу ПС зобов’язаний вжити всіх можливих заходів щодо виходу з них, завчасно доповівши про те, що трапилося, органу УПР (ОПР), і залежно від обстановки прийняти рішення про продовження або припинення польотного завдання.

4. Якщо при зниженні на посадковій прямій не був встановлений необхідний візуальний контакт з орієнтирами для продовження заходу на посадку або якщо положення ПС у просторі відносно заданої траєкторії польоту не забезпечує безпечної посадки, командир екіпажу ПС після досягнення висоти свого мінімуму для посадки зобов’язаний:

припинити подальше зниження;

перевести ПС у набір висоти;

доповісти керівнику польотами та діяти за його вказівками.

5. Орган УПР (ОПР), враховуючи повітряну обстановку, метеорологічні умови і запас пального на ПС, зобов’язаний вивести його в район з метеорологічними умовами, які відповідають рівню підготовки екіпажу, або на запасний аеродром (злітно-посадковий майданчик).

6. Якщо на аеродромі призначення висота нижньої межі хмар і польотна видимість будуть нижче мінімуму командира екіпажу або мінімуму аеродрому, а направити ПС на запасний аеродром неможливо (малий залишок пального, закриті запасні аеродроми), КрП (диспетчер) даного аеродрому зобов’язаний вжити всіх можливих заходів для забезпечення посадки ПС, а саме:

включити всі засоби РТЗ та РЛЗ польотів;

визначити екіпажу і особам ГКрП порядок заходу ПС на посадку;

подати команду особам ГКрП на посилення контролю за польотом ПС під час заходу на посадку і зниження на посадковому курсі, особливо після прольоту ДПРМ;

визначити екіпажу мінімальну висоту зниження на посадковому курсі залежно від мінімуму командира екіпажу та його дії у разі невиявлення ЗПС після виходу на цю висоту. КрП на аеродромі може дозволити екіпажу зниження для виходу під хмари після прольоту ДПРМ до висоти прольоту БПРМ. Якщо мінімум ПС нижче висоти прольоту БПРМ, дозволяється зниження ПС до висоти нижньої межі хмар, встановленої цим мінімумом;

дати команду на ввімкнення світлотехнічного обладнання аеродрому і посадкових прожекторів (вдень прожектори виставляються на початку ЗПС зі знятими розсіювачами під кутом, близьким до кута напряму глісади зниження на даному аеродромі);

привести в готовність № 1 чергові пошуково-рятувальні сили і засоби, команду технічної допомоги;

вислати (за необхідності) ПКрП на аеродромі з радіостанцією в район БПРМ для надання допомоги екіпажу в заході на посадку;

доповісти про своє рішення старшому авіаційному начальнику;

контролювати за допомогою засобів РТЗ польотів правильність виходу ПС на посадковий курс та зниження за цим курсом;

при візуальному виявленні ПС командами по радіо допомагати екіпажу у виході на ЗПС з посадковим курсом і виконанні посадки.

7. Рішення на виконання посадки приймає командир екіпажу ПС.

8. У разі неможливості забезпечення безпечної для життя екіпажу посадки ПС на аеродром або на придатний для посадки майданчик командиром екіпажу приймається рішення на залишення екіпажем ПС, при цьому не допускати повного вироблення пального.

1. Командир екіпажу, який втратив уявлення про фактичне положення ПС у просторі, зобов’язаний вжити заходів щодо відновлення просторового орієнтування у порядку, встановленому КЛЕ ПС даного типу.

2. Після виведення ПС у горизонтальний політ необхідно припинити виконання завдання, доповісти органу УПР (ОПР) і прямувати на аеродром посадки.

3. Якщо командиру екіпажу не вдалося відновити просторове орієнтування до висоти, яка забезпечує безпечне покидання ПС, він повинен покинути ПС, завчасно подавши команду екіпажу на його покидання. Мінімальна висота покидання ПС визначається КЛЕ ПС даного типу.

1. Вимушена посадка за межами аеродрому виконується у разі крайньої необхідності, коли:

неможливо продовжувати політ;

продовження польоту загрожує життю екіпажу;

неможливо покинути ПС через обставини, що виникли;

на борту ПС перебувають пасажири без індивідуальних засобів рятування (рятувальних парашутних систем).

2. Вимушена посадка за межами аеродрому виконується відповідно до вимог КЛЕ ПС, а дії екіпажу після посадки - відповідно до вимог керівних документів з авіційного пошуку і рятування та ПРЗ польотів.

3. Командир ПС, який прийняв рішення про вимушену посадку, попереджає про це членів екіпажу і інформує пасажирів, повідомляє орган УПР (ОПР) про місце і час передбачуваної посадки, передає (вмикає) сигнал "Лихо", а за наявності відповідача вторинної радіолокації встановлює код 7700.

У разі встановлення на ПС аварійного привідного передавача (ELT) вмикає його відповідно до правил експлуатації.

4. Штурман екіпажу (другий пілот) повідомляє членів екіпажу про місцезнаходження ПС, напрямок і відстань до найближчого аеродрому або населеного пункту, а над водною поверхнею - напрямок і відстань до берега.

5. Командиру екіпажу вертольота дозволяється виконувати вимушену посадку на обраний непозначений злітно-посадковий майданчик при зустрічі із НЯП або у разі втрати орієнтування, коли всіма способами відновити його не вдалося, а залишок пального обмежений.

6. Вимушена посадка на воду виконується якнайближче до берега або до корабля (судна).

7. При спокійному стані водної поверхні посадка виконується проти вітру, при хвилюванні водної поверхні - вздовж гребеня хвилі (накату) незалежно від напрямку вітру. Посадка на воду виконується відповідно до вимог КЛЕ ПС даного типу. Перед посадкою гвинти ПС переводяться у флюгерне положення.

8. Вимушена посадка на водну поверхню вночі, коли неможливо визначити стан водної поверхні, напрямок і швидкість вітру, проводиться, якщо можливо, по місячній доріжці із застосуванням бортового світлотехнічного обладнання.

9. Після вимушеної посадки на водну поверхню екіпаж та пасажири покидають ПС, приводять у готовність і використовують індивідуальні та групові плавзасоби, засоби життєзабезпечення, аварійні радіозасоби і засоби візуальної сигналізації (застосовують їх у разі потреби), визначають напрямок до берега і прямують до нього.

10. У разі вимушеної посадки ПС командир екіпажу керує діями всіх осіб, які перебувають на борту ПС.

11. Після вимушеної посадки за межами аеродрому екіпаж ПС надає необхідну допомогу пасажирам і, користуючись засобами зв’язку, повідомляє на найближчий аеродром або місцевим органам влади про час, місце вимушеної посадки, стан членів екіпажу ПС, пасажирів, стан ПС та про необхідну допомогу.

12. Орган УПР (ОПР) при отриманні повідомлення про вимушену посадку ПС зобов’язаний:

визначити місцезнаходження ПС;

негайно оповістити відомчий координаційний центр пошуку і рятування (авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування).

13. Зліт з місця вимушеної посадки за межами аеродрому без дозволу органу УПР (ОПР) забороняється, крім зльоту гідролітака, який виконав посадку на водну поверхню (після усунення несправностей), або вертольота, який виконав посадку під час потрапляння в НЯП та з інших причин, не пов’язаних з відмовами його систем і обладнання.

14. Виліт з місця вимушеної посадки допускається у разі виконання таких умов:

після виконання всіх встановлених формальностей під час розслідування;

є дозвіл органу ОПР (УПР);

після усунення несправностей на ПС (якщо вони мали місце);

у разі відповідності всіх умов для зльоту.

15. За відсутності зв’язку з органом УПР (ОПР) та у невідкладних випадках (стихійне лихо, необхідність надання допомоги пораненим тощо) командир ПС приймає рішення на виліт самостійно.

16. Перед вильотом з місця вимушеної посадки командир ПС оглядає місцевість (акваторію) і визначає її придатність для безпечного зльоту. За необхідності командир ПС вживає заходів щодо усунення перешкод. Для виконання безпечного зльоту дозволяється з борту ПС зняти вантаж цілком або його частину, а також злити частину пального.

1. Вимушене покидання ПС у випадках, визначених КЛЕ ПС, є обов’язковим. Рішення на покидання ПС приймає командир екіпажу самостійно або за командою КрП (ПКрП).

2. Порядок подачі команд на покидання ПС та покидання ПС членами екіпажу, а також дії членів екіпажу під час і після покидання ПС, під час приземлення і приводнення визначаються КЛЕ ПС.

3. Під час виконання польотів на десантування парашутистів або скидання вантажів, а також якщо це передбачено відповідною інструкцією для навчальних польотів, ряду випробувальних чи дослідницьких польотів, члени екіпажу ПС та інші особи, які беруть участь у польоті, мають парашути зі встановленими страхувальними приладами.

4. Підвісні системи парашутів одягнуті протягом усього польоту. У разі неможливості виконання обов’язків з експлуатації ПС та його обладнання з одягнутими підвісними системами парашутів дозволяється їх зняття у польоті.

5. У разі вимушеного покидання ПС з парашутами екіпаж за можливості інформує орган УПР (ОПР) про своє місцезнаходження і ситуацію, яка склалася, рішення на покидання ПС та курс ПС. Командир ПС передає по радіо (вмикає) сигнал "Лихо".

У разі встановлення на ПС аварійного привідного передавача (ELT) вмикає його відповідно до правил експлуатації.

6. У випадку, якщо це можливо, екіпаж за командою командира ПС:

вибирає і встановлює курс польоту в напрямку малонаселеного району із зниженням за пологою глісадою;

знищує (стирає) кодовий пристрій (ключову інформацію) апаратури розпізнання;

у разі необхідності (за можливості) вимикає двигун(и).

7. Під час зниження під куполом парашута члени екіпажу ПС за можливості спостерігають за іншими членами екіпажу та пасажирами, оглядають місцевість, звертаючи увагу на розташування населених пунктів, доріг, стежок, річок, озер, ущелин, островів, на наявність кораблів, а також визначають напрямок на берег.

8. Перед приводненням члени екіпажу та пасажири ПС приводять у готовність рятувальні плавзасоби.

9. Орган УПР (ОПР), отримавши повідомлення про вимушене покидання ПС, зобов’язаний:

визначити місце аварійного покидання екіпажем ПС;

негайно оповістити відомчий координаційний центр пошуку і рятування (авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування).

1. Керівництво аеродромними польотами здійснюється з КДП або стартового командного пункту (далі - СКП).

Конструкція та обладнання КДП (СКП) забезпечують безперервне управління і контроль за рухом ПС на землі та в повітрі.

2. Встановлені на КДП (СКП) засоби зв’язку забезпечують:

1) постійно діючий радіозв’язок для управління рухом ПС;

2) прямий радіо-, гучномовний та телефонний зв’язок із ПУА (КП, СКП, РСП);

3) прямий радіо- та телефонний зв’язок із зонами розосередження (МС) ПС, наземною пошуково-рятувальною групою (далі - НПРГ) та пожежним постом;

4) прямий радіозв’язок з керівником АРК;

5) прямий гучномовний або телефонний зв’язок (радіозв’язок) з об’єктами (засобами) РТЗ польотів, метеорологічним підрозділом, авіаційною диспетчерською службою (далі - АДС) аеродрому, ПУ ІАЗ, місцем розташування льотних екіпажів, черговими екіпажами пошуково-рятувальних ПС (у разі їх чергування на даному аеродромі), технічними позиціями, групою ОК та адміністрацією (командуванням) авіаційної частини;

6) зв’язок із органом ОПР, взаємодіючими ПУА, сусідніми та запасними аеродромами, полігоном.

3. Обладнання, яке знаходиться на КДП (СКП):

пристрій дистанційного управління і контролю роботи радіонавігаційних та світлотехнічних засобів аеродрому (для категорованих аеродромів);

виносний пристрій АРП;

пристрій для подання команд екіпажам ПС каналом ДПРМ (БПРМ) - автоматичний радіокомпас;

пристрій автоматичного вмикання електроживлення аварійної радіостанції та магнітофона від хімічних джерел електроживлення (акумуляторів);

засоби (прилади) ОК;

прилад дистанційного управління авіаційною аварійною гальмівною установкою (далі - ААГУ).

4. Запис радіообміну, гучномовного і телефонного зв’язку на носії інформації здійснюється з початку передпольотної перевірки засобів зв’язку до закінчення польотів.

5. Відповідно до класу аеродрому, ступеня технічного оснащення на КДП (СКП) можуть бути встановлені виносні індикатори РЛС різного призначення, телевізійні пристрої та інше обладнання.

6. Під час керівництва польотами на КДП (на робочих місцях осіб ГКрП) знаходиться така документація:

Планова таблиця польотів на льотну зміну;

журнали відповідних осіб ГКрП;

ІВП у районі аеродрому;

КЛЕ ПС, які літають у дану льотну зміну;

Інструкція щодо організації, виконання та забезпечення літерних рейсів;

документи АНІ;

пам’ятки особам ГКрП (розрахункам КП) щодо дій у разі отримання сигналу "Лихо";

пам’ятки КрП на аеродромі щодо дій в особливих випадках (ситуаціях) у польоті;

витяги з ІВП у районі аеродрому щодо попередження несанкціонованого зльоту та посадки повітряних суден;

витяги з Інструкції щодо первинних дій посадових осіб у разі виникнення авіаційної події;

Інструкція черговому по прийому і випуску повітряних суден;

план взаємодії авіаційної частини зі структурним підрозділом району (області) ДСНСУ під час спільних дій у випадку надзвичайної ситуації;

інформація про місцезнаходження чергових пошуково-рятувальних сил і засобів, типи ПС, позивні командирів екіпажів, ступені їх готовності, порядок їх виклику (при польотах над водним простором додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні судна (кораблі));

дані настроювання автоматичного радіокомпаса та радіотехнічної системи ближньої навігації (далі - РСБН) на ПС, частоти (канали) приводних радіостанцій, наземних радіомаяків (програми прицільно-навігаційних або навігаційних комплексів);

Схема повітряного руху в районі аеродрому;

Схема розміщення засобів зв’язку і РТЗ польотів на аеродромі;

Схема зон видимості РЛС (диспетчерського радіолокатора (далі - ДРЛ)) за висотами 500, 1000, 4000, 10 000 м;

Схема відходу на запасні аеродроми з визначенням курсу польоту, відстані, мінімальних залишків пального для польоту із заходом на посадку на них;

Схема орієнтирів для визначення дальності горизонтальної видимості з КДП (СКП) вдень і вночі;

Бюлетень погоди на період польотів;

дані про фактичну погоду на своєму та запасних аеродромах;

дані радіолокаційної розвідки погоди;

Таблиця критичних значень метеорологічних елементів та умов, за яких польоти обмежуються або припиняються;

Таблиці природного освітлення;

Таблиця максимально допустимої швидкості вітру під час зльоту і посадки за типами ПС, а також графік для визначення бокової складової вітру;

Таблиця мінімального віддалення від початку ЗПС ПС, які заходять на посадку, за якого дозволяється вирулювання ПС на ЗПС для зльоту;

витяги з діючого розкладу руху ПС цивільної авіації (далі - ЦА) (на аеродромах спільного використання), а також інші документи, які визначаються рішенням командира авіаційної частини залежно від особливостей (специфіки) своєї діяльності.

7. КрП на полігоні має документацію, встановлену відповідними службовими документами щодо полігонної служби.

8. Контроль за наявністю документів у КрП на аеродромі, інших осіб ГКрП та їх своєчасним оновленням покладається на заступника командира авіаційної частини.

9. Контроль за наявністю документів у КрП на полігоні та їх своєчасним оновленням покладається на начальника штабу полігона.

10. КрП на аеродромі керує польотами особисто та через осіб ГКрП.

Керівництво польотами здійснюється на підставі даних спостережень за ПС візуально, за допомогою радіотехнічних засобів і за доповідями екіпажів.

11. Для керівництва польотами встановлюються зони:

1) зона візуального контролю - льотне поле аеродрому і повітряний простір у межах фактичної візуальної видимості КрП на аеродромі або ПКрП до дальності не більше 5 км від контрольної точки аеродрому (далі - КТА);

2) зона посадки - повітряний простір, обмежений сектором ±25° відносно посадкового курсу і дальністю 60 км від початку ЗПС;

3) ближня зона - повітряний простір навколо аеродрому в радіусі до 75 км від КТА залежно від можливостей засобів РТЗ, РЛЗ і особливостей повітряного простору (крім повітряного простору зони візуального контролю і зони посадки);

4) дальня зона - повітряний простір навколо аеродрому від зовнішньої межі ближньої зони до межі, встановленої ІВП у районі аеродрому.

12. Керівництво екіпажами здійснюють:

1) у зоні візуального контролю - КрП на аеродромі або ПКрП від початку вирулювання ПС до передачі управління КрБЗ та від візуального виявлення ПС (прийому управління від КрЗП) до зарулювання ПС на стоянку або в межах, встановлених ІВП у районі аеродрому;

2) у ближній зоні - КрБЗ з моменту виявлення на індикаторі кругового огляду (далі - ІКО) (на індикаторі повітряної обстановки (далі - ІПО)) відмітки від ПС, яке виконало зліт (здійснює відхід на друге коло) після прийому управління від КрП на аеродромі (ПКрП) до передачі управління КрДЗ (КрЗП) та з моменту прийому управління від КрДЗ до передачі управління КрЗП або в межах, встановлених ІВП у районі аеродрому;

3) у дальній зоні - КрДЗ з моменту прийому управління від КрБЗ до передачі управління ОБУ (на взаємодіючий ПУ) або КрБЗ (після виконання екіпажем завдання), а також з моменту прийому управління від ОБУ (взаємодіючого ПУ) до передачі управління КрБЗ або в межах, встановлених ІВП у районі аеродрому;

4) у зоні посадки - КрЗП з моменту прийому управління від КрБЗ до дальності ближньої межі зони видимості посадкового радіолокатора (далі - ПРЛ), визначеної технічною документацією і підтвердженої результатами льотної перевірки.

13. Управління екіпажами приймають:

1) КрБЗ від КрП на аеродромі (ПКрП) - з моменту виявлення на ІКО відмітки від ПС, яке виконало зліт;

2) КрДЗ від КрБЗ (КрБЗ від КрДЗ) - у смузі приймання-передачі управлінням (60-75 км) або на рубежах, встановлених ІВП у районі аеродрому;

3) КрЗП від КрБЗ - у межах зони посадки з початком розвороту ПС на посадковий курс;

4) КрП на аеродромі (ПКрП) від КрЗП - у межах візуальної видимості.

14. КрП та ПКрП на аеродромі відвертати увагу (відволікатися) від візуального спостереження за ПС, які здійснюють зліт і посадку, забороняється.

15. Особливості розподілу повітряного простору і управління екіпажами на всіх етапах польоту, які визначаються умовами розташування аеродрому та можливостями радіотехнічних засобів, а також порядок передачі (прийому) управління екіпажами визначаються ІВП у районі аеродрому.

16. В авіаційних комендатурах та авіаційних частинах, де штатами не передбачено посаду старшого помічника КрП (КрБЗ), функції КрБЗ з управління польотами у ближній зоні розподіляються між КрП на аеродромі і КрЗП. При цьому:

1) КрП на аеродромі визначає екіпажам ешелони польоту і способи заходу на посадку, дає команди на зайняття та звільнення аеродромних зон, здійснює контроль за повітряними суднами, що знаходяться в аеродромних зонах, вихід на ДПРМ (маяк РСБН), вхід до зони очікування, вхід у коло і вихід із кола польотів, надає допомогу КрЗП у формуванні потоку ПС, які заходять на посадку;

2) КрЗП керує екіпажами, які виконують політ за схемами заходу на посадку, формує потік ПС, які заходять на посадку, передає (приймає) управління екіпажами, які здійснюють польоти у дальню зону.

17. Під час виконання польоту по колу (двома розворотами на 180°) передача управління від КрП на аеродромі до КрЗП виконується перед виконанням першого розвороту, а під час польоту з прямої - після набору заданої висоти перед початком розвороту на ДПРМ (маяк РСБН).

18. Після закінчення екіпажами завдання в пілотажній (аеродромній) зоні здійснюється передача управління від КрП на аеродромі до КрЗП.

19. В авіаційних частинах, де штатами не передбачено КП, керівництво польотами в дальній зоні покладається на КрП на аеродромі, а контроль за польотами ПС у цій зоні - на ЧШ.

20. Організація керівництва польотами на полігонах визначається відповідними службовими документами щодо полігонної служби.

21. Порядок керівництва польотами на майданчиках цільового призначення визначається ІВП у районі аеродрому, а на майданчиках десантування - інструкцією з організації десантування військ, бойової (спеціальної) техніки і вантажів.

22. Організація керівництва польотами в зонах повітряних стрільб (пусків ракет) визначається відповідними інструкціями з експлуатації (використання повітряного простору) цих зон.

23. Організація керівництва польотами в пілотажних зонах визначається ІВП у районі аеродрому. Під час виконання вправ з техніки пілотування або бойового (тактичного) застосування над аеродромом зльоти і посадки інших ПС обмежуються КрП на аеродромі з метою уникнення їх небезпечного зближення.

24. Заміна осіб ГКрП під час польотів забороняється. У випадку нездатності КрП на аеродромі з будь-яких причин виконувати свої обов’язки командир авіаційної частини зобов’язаний організувати посадку ПС і прийняти рішення на припинення або продовження польотів та доповісти про це старшому над ним начальнику.

25. Якщо хто-небудь з осіб ГКрП не в змозі виконувати свої обов’язки, КрП на аеродромі зобов’язаний припинити випуск ПС і доповісти про це командиру авіаційної частини, який приймає рішення про продовження, обмеження або припинення польотів і доповідає про це старшому начальнику.

26. Усі посадові особи, які виконують обов’язки у складі ГКрП, користуються правом надання встановлених команд і передачі інформації екіпажам ПС, а також отримання необхідної інформації від них.

27. Забороняється запитами по радіо відволікати екіпаж від пілотування ПС під час виконання зльоту і посадки на висотах менше 150 м (для вертольотів менше 50 м). У випадках, які не терплять зволікання, для забезпечення БзП дозволяється подавати команди на будь-якому етапі польоту ПС.

28. Усі особи ГКрП зобов’язані здійснювати управління польотами ПС відповідно до встановленої для них методики роботи і фразеології радіообміну і відповідають за безпеку польотів екіпажів ПС, які перебувають під їх управлінням, в обсязі функціональних обов’язків.

Під час виникнення особливих випадків (ситуацій) на борту ПС у повітрі або на землі допускається ведення радіообміну невстановленою фразеологією.

Для управління ПС особи ГКрП застосовують Сигнали взаємодії групи керівництва польотами з екіпажем повітряного судна (додаток 11 ).

29. Радіообмін у повітряних радіомережах, переговори по гучномовному зв’язку і телефонах осіб ГКрП та розрахунків КП, а також між особами ГКрП, радіолокаційна інформація, яка видається операторами РЛС на КП, записуються засобами реєстрації інформації протягом усієї льотної зміни.

30. Особам, не пов’язаним з керівництвом польотами (крім посадових осіб, які визначені для здійснення перевірки та навчання осіб ГКрП), перебувати в місцях розміщення осіб ГКрП під час польотів забороняється.

31. Відволікати осіб ГКрП від виконання своїх обов’язків під час польотів забороняється.

32. Управління ПС під час польотів на аеродромах спільного використання, які проводяться одночасно за правилами загального і операційного повітряного руху, здійснюється об’єднаною групою керівництва польотами (далі - ОГКрП). Склад ОГКрП визначається відповідно до вимог нормативних документів з організації керівництва польотами ДА та ЦА і вказується в ІВП у районі аеродрому спільного використання (з врахуванням місцевих умов). Старшим ОГКрП призначається керівник польотів від частини (підрозділу) ДА або ЦА, ПС якого виконують польоти згідно із затвердженою Плановою таблицею польотів. Керівники польотів від інших частин (підрозділів) є помічниками старшого ОГКрП.

1. Прийом і випуск ПС, які виконують перельоти (перегонку ПС) в період проведення польотів на аеродромі, здійснює ГКрП цього аеродрому. Для забезпечення безпеки посадки (вильоту) групи ПС, які виконують переліт, польоти на аеродромі, за необхідності, обмежуються або припиняються за 15 хвилин до підходу до ДПРМ (РСБН) аеродрому (до зльоту) перших ПС групи.

2. У разі відсутності на аеродромі планових польотів керівництво польотами здійснює скорочена ГКрП у складі, який призначається відповідно до пунктів 3, 4, 5 глави 1 розділу ІІІ цих Правил. Черговий по прийому і випуску ПС у цьому випадку керується спеціальною інструкцією, затвердженою старшим авіаційним начальником аеродрому.

Розподіл повітряного простору і функцій з управління екіпажами проводиться відповідно до розділу ХІ цих Правил.

3. Підтвердження про готовність аеродрому посадки і запасного аеродрому до прийому ПС повинно гарантувати:

керівництво прийомом ПС;

готовність ЗПС;

роботу засобів зв’язку і РТЗ польотів;

пошуково-рятувальне, інженерно-авіаційне, аеродромно-технічне і метеорологічне забезпечення польотів;

розміщення і харчування екіпажів, які прибувають.

4. На аеродромах (у тому числі запасних), вказаних у заявці на польоти, за 30 хвилин до розрахункового часу прильоту (прольоту) ПС вмикаються чергові засоби забезпечення польотів:

1) командна радіостанція, РСБН, ДПРМ і АРП;

2) РСП, посадкова радіомаячна група (далі - ПРМГ), РЛС, БПРМ, світлотехнічне обладнання (за необхідності) для забезпечення зльоту і посадки;

3) інші засоби за рішенням КрП на аеродромі (з урахуванням запиту з борту ПС).

5. У разі необхідності виконується РРП та ПРП.

6. Прийом (випуск) ПС дозволяється здійснювати за наявності фактичних метеорологічних умов на аеродромі посадки (зльоту) не нижче мінімуму для посадки (зльоту) даного екіпажу з урахуванням мінімуму даного аеродрому.

1. Для управління польотами вертольотів встановлюються зони:

1) зона візуального контролю - льотне поле аеродрому і повітряний простір у межах фактичної візуальної видимості КрП на аеродромі і ПКрП до дальності не більше 5 км від КТА;

2) зона посадки - повітряний простір, обмежений сектором ±15° відносно посадкового курсу до дальності 30 км від початку ЗПС;

3) ближня зона - повітряний простір навколо аеродрому в радіусі 35 км від КТА (за винятком повітряного простору зони візуального контролю і зони посадки);

4) дальня зона - повітряний простір навколо аеродрому на відстані понад 35 км до межі, встановленої ІВП у районі аеродрому (залежно від висот польоту, наявності РТЗ та дальності їх дії).

2. В авіаційних частинах, де штатами не передбачено КП, керівництво польотами вертольотів у районі аеродрому здійснює ГКрП у складі:

керівника польотами;

помічника керівника польотами;

чергового штурмана;

керівника зони посадки.

3. КрП на аеродромі здійснює управління екіпажами вертольотів на рулінні (підльоті), висінні, зльоті і посадці, а також у ближній і дальній зонах. Він визначає висоти і способи заходу на посадку, дає команди на зайняття і звільнення пілотажних зон, зон очікування, вихід на привідну радіостанцію (далі - ПРС), вихід з кола і вхід у коло польотів, формує потоки вертольотів, які заходять на посадку.

4. КрЗП керує екіпажами на посадковому курсі в секторі ±15° з початку розвороту вертольота на посадковий курс до прольоту ПРС і візуального його виявлення КрП (ПКрП) на аеродромі. Крім того, на КрЗП покладається контроль за рухом вертольотів у ближній і дальній зонах у межах видимості радіолокаційних засобів, зайняттям, витримуванням місця і звільненням пілотажних зон, дотриманням параметрів польоту на маршрутах і схемах заходу на посадку, виходом екіпажів на ПРС (зону очікування), виходом із кола та входом до кола польотів.

5. ЧШ контролює (за доповідями екіпажів, КрЗП, розрахунками РЛС, з урахуванням розрахункових даних) витримування екіпажами (групами) вертольотів режиму польоту на маршрутах і в пілотажних зонах, при заході на посадку, у ближній і дальній зонах у межах, які встановлені ІВП у районі аеродрому.

6. КрП на майданчику (в пілотажній зоні) керує екіпажами вертольотів у повітряному просторі зони, яка встановлена ІВП у районі аеродрому, в межах візуальної видимості. Він дає команди на виконання посадки і зльоту з злітно-посадкових майданчиків, на зайняття і звільнення зони, дозволяє (забороняє) виконання завдань у зоні, вживає заходів з попередження небезпечного зближення вертольотів у повітрі та зіткнень зі штучними та природними перешкодами. На нього покладається контроль за дотриманням заходів БзП екіпажів у своїй зоні відповідальності.

7. Передача управління екіпажами вертольотів між особами ГКрП здійснюється на рубежах, визначених ІВП у районі аеродрому.

8. У разі відсутності на аеродромі РСП управління екіпажами вертольотів у зоні посадки покладається на КрП на аеродромі.

1. Для керівництва польотами з НКзЗПП призначається ГКрП у складі:

керівника польотами;

офіцера бойового управління;

представники БЧ корабля, які залучаються за рішенням командира НКзЗПП.

2. Склад і функціональні обов’язки ГКрП на НКзЗПП визначаються ІВП з корабля конкретного проекту.

3. До виконання обов’язків КрП на НКзЗПП допускаються льотчики не нижче командира загону.

4. До виконання обов’язків ОБУ на НКзЗПП допускаються штатні ОБУ корабля, КП авіаційної частини, а у разі їх відсутності - особи льотного екіпажу.

5. КрП та ОБУ проходять теоретичну підготовку і стажування в практичному керівництві польотами на даному проекті корабля у відповідних умовах.

6. Особи ГКрП допускаються до керівництва польотами з НКзЗПП наказом командуючого ВМС ЗСУ.

7. Рішення на прийом і випуск одиночних вертольотів на НКзЗПП приймає командир корабля (старший помічник командира корабля), а рішення на посадку і зліт - командир вертольота.

8. Командир (старший помічник командира), ОБУ НКзЗПП проходять спеціальну підготовку (збори, навчання) за планом бойової підготовки ВМС ЗСУ і перевіряються на знання основних документів, які регламентують виконання польотів з НКзЗПП, представниками ОУА ВМС ЗСУ.

9. Командир корабля (старший помічник командира корабля) інформує КрП, ОБУ та командира вертольота про умови заходу і посадки (напрямок і швидкість вітру, швидкість і курс корабля, хвилювання моря і наявність качки). Право надавати виконавчі команди екіпажу вертольота мають тільки КрП або ОБУ на НКзЗПП. Іншим посадовим особам на НКзЗПП втручатися в управління екіпажами ПС забороняється.

10. Для управління польотами корабельних ПС з НКзЗПП встановлюються зони:

1) зона візуального контролю - злітно-посадкова палуба (злітно-посадковий майданчик) і повітряний простір у межах фактичної видимості КрП до дальності не більше 5 км від НКзЗПП;

2) ближня зона (зона польотів у районі корабля) - повітряний простір навколо аеродрому в радіусі 20 км від НКзЗПП (за винятком повітряного простору зони візуального контролю і зони посадки);

3) дальня зона - повітряний простір на відстані понад 20 км від НКзЗПП до межі, встановленої ІВП з НКзЗПП, який визначається тактичним радіусом корабельних ПС;

4) зона посадки - повітряний простір, обмежений сектором ±15° і дальністю від 2 до 10 км від НКзЗПП.

11. У зоні візуального контролю, ближній зоні та зоні посадки керівництво екіпажами здійснює КрП (на відстанях і в секторах, визначених ІВП з НКзЗПП). У дальній зоні керівництво екіпажами здійснює ОБУ.

12. Порядок передачі (прийому) управління корабельними ПС між особами ГКрП в зонах відповідальності, межах розташування зон пілотування, очікування і аварійного покидання корабельних ПС визначається ІВП з НКзЗПП конкретного проекту.

13. Для контролю повітряної обстановки робочі місця ОБУ, корабельного штабного поста (далі - КШП), корабельного пункту управління авіації (далі - КПУА) на НКзЗПП обладнуються виносними індикаторами (планшетами повітряної обстановки) і забезпечується видача на них даних від РЛС корабля. На екранах виносних індикаторів, планшетах (екранах РЛС) наносяться типові схеми підходу і заходу на посадку корабельних ПС.

14. На КШП, крім документів відповідно до пункту 6 розділу ХІ цих Правил, необхідно мати:

відеокамеру для реєстрації зльотів, заходів на посадку і посадок;

таблицю допустимих значень качки НКзЗПП, при яких дозволяється виконання зльоту і посадки (за типами корабельних ПС);

дані зі зв’язку та РТЗ польотів і кораблів;

таблицю мінімальних дистанцій від корабля до корабельних ПС, які заходять на посадку, при яких дозволено вирулювання на різні стартові позиції;

таблицю для визначення стартової позиції залежно від швидкості вітру і ваги корабельного ПС.

15. За наявність документів на КШП і КПУА та їх своєчасне оновлення відповідає командир НКзЗПП.

1. Керівництво польотами АПС на гідроаеродромі (гідромайданчику) здійснює КрП з берегового пункту управління авіації (далі - БПУА), який розташовується на березі на відстані 250-300 м від точки приводнення АПС та обладнується засобами радіозв’язку і сигналізації.

2. Робоче місце ПКрП обладнується на СКП, який зі всіма необхідними засобами зв’язку і сигналізації розміщується на катері. Катер встановлюється на відстані 200-250 м від торця ЗПС і на 100-200 м в бік від смуги приводнення.

3. До початку польотів ПКрП спільно зі старшою посадовою особою, відповідальною за гідроаеродром (гідромайданчик), або комендантом гідроаеродрому (гідромайданчика) зобов’язаний оглянути акваторію гідроаеродрому (гідромайданчика) на катері, звертаючи особливу увагу на:

наявність, справність і правильне розміщення маркувального і світлотехнічного обладнання;

відсутність сторонніх плаваючих предметів і скупчень птахів на гідроаеродромі (гідромайданчику) та в місцях руління і стоянки;

стан поверхні акваторії (тип хвилі, висота хвилі, довжина хвилі, видимість орієнтирів і бризкоутворення).

4. Після закінчення огляду ПКрП доповідає КрП про готовність гідроаеродрому (гідромайданчика) до польотів.

5. КрП (за необхідності) періодично організовує огляд акваторії, використовуючи доповіді екіпажів, ПКрП на катері, а під час нічних польотів, крім того, огляд прожекторів і спеціальних радіотехнічних засобів.

6. Керівництво польотами вертольотів-амфібій здійснюється КрП з корабля (катера), обладнаного засобами радіозв’язку і рятування, який встановлюється на відстані 250-300 м від точки приводнення вертольота.

7. Під час нічних польотів прожектори встановлюються на стаціонарних (якірних) платформах або, якщо дозволяє конфігурація гідроаеродрому (гідромайданчика), на березі.

1. Забезпечення польотів включає такі види:

аеродромно-технічне забезпечення;

забезпечення аеронавігаційною інформацією;

зв`язок та радіотехнічне забезпечення;

інженерно-авіаційне забезпечення;

медичне забезпечення;

метеорологічне забезпечення;

орнітологічне забезпечення;

морально-психологічне забезпечення;

пошуково-рятувальне забезпечення;

радіолокаційне забезпечення;

штурманське забезпечення;

об'єктивний контроль польотів.

2. Усі види забезпечення польотів організовуються згідно з рішенням командира авіаційної частини на виконання польотів та вимог діючих керівних документів.

1. АТЗ польотів організовується і здійснюється з метою підготовки до польотів особового складу, аеродрому, авіаційної та спеціальної техніки для безпосереднього забезпечення польотів авіаційних частин, підрозділів та поодиноких ПС на аеродромах та злітно-посадкових майданчиках та включає:

1) підготовку до польотів особового складу, аеродрому (злітно-посадкового майданчика), аеродромних споруд, будівель, аеродромного обладнання, засобів аеродромно-технічного обслуговування (далі - ЗАТО) ПС, інших засобів та своєчасну їх подачу у розпорядження старшого інженера польотів;

2) забезпечення ПС електричною та іншими видами енергії, кондиційними ПММ, спеціальними рідинами, стисненими (зрідженими) газами, авіаційно-технічним майном, льотно-технічним обмундируванням, висотним спорядженням, іншими матеріальними засобами та своєчасну їх подачу до ПС;

3) організацію харчування та створення умов для відпочинку авіаційного персоналу на аеродромі.

2. АТЗ польотів організовує командир авіаційної частини через осіб, які відповідно до його наказу призначені відповідальними за організацію та здійснення АТЗ польотів (заступники командира (з тилу, озброєння, матеріально-технічного забезпечення) або інші посадові особи, які мають відповідний фах та досвід у плануванні, організації та здійсненні АТЗ польотів).

3. Заходи АТЗ польотів здійснюються на підставі розпорядження по авіаційній частині, яке затверджується командиром авіаційної частини.

4. АТЗ польотів на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) спільного використання ДА ЦОВВ та ЗСУ здійснюється відповідно до розпорядження старшого авіаційного начальника аеродрому. В інших випадках під час спільного використання аеродромів ЦА та ДА - на підставі укладених договорів відповідно до чинного законодавства України.

5. Заходи АТЗ польотів здійснюються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів щодо:

утримання та експлуатації аеродромів (злітно-посадкових майданчиків), аеродромних споруд, будівель та обладнання;

експлуатації засобів наземного забезпечення польотів (далі - ЗНЗП);

забезпечення кондиційними матеріально-технічними засобами;

організації харчування та побутового обслуговування особового складу.

6. Для безпосереднього керівництва силами та засобами АТЗ польотів призначається черговий по АТЗ польотів.

1. Забезпечення АНІ організовується начальником штабу авіаційної частини.

2. Забезпечення АНІ здійснюється посадовими особами, визначеними установчим наказом командира авіаційної частини, відповідно до діючих правил та інструкцій щодо забезпечення польотів АНІ з метою своєчасного доведення до льотних екіпажів ПС і ГКрП відомостей про стан, характеристику та радіотехнічне обладнання аеродромів, про порядок виконання польотів у районах аеродромів, даних про роботу засобів зв’язку і навігації.

1. Зв’язок та РТЗ польотів організовуються начальником зв’язку та РТЗ польотів авіаційної частини і здійснюються частиною (підрозділом) зв’язку та РТЗ для формування інформації про повітряну обстановку та видачі її на ПУА та екіпажам ПС і забезпечення їх навігації, зльоту та посадки.

2. На аеродромах спільного використання авіацією ЦОВВ та ЗСУ наказом старшого авіаційного начальника аеродрому призначається старший начальник зв’язку та РТЗ польотів від авіаційної частини (підрозділу, установи), командиром (начальником) якої є старший авіаційний начальник аеродрому.

3. Зв’язок та РТЗ польотів на аеродромах спільного використання здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок спільного використання аеродромів України.