Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

4. Підготовка засобів зв’язку та РТЗ польотів закінчується за 30 хвилин, а засобів, які забезпечують проведення РРП, - за 1 годину до початку ПРП.

5. Використання засобів зв’язку та РТЗ, не перевірених льотною перевіркою (обльотом), забороняється для забезпечення польотів вдень у СМУ та у всіх метеорологічних умовах вночі, а інструментальних систем посадки - у всіх метеорологічних умовах вдень та вночі.

6. Безпосереднє керівництво персоналом чергових змін об’єктів зв’язку та РТЗ, які виділяються для забезпечення польотів, здійснює відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ польотів, призначений командиром частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ, від якого виділяються засоби зв’язку та РТЗ.

7. Керівництво роботою чергових змін об’єктів зв’язку та РТЗ за відсутності польотів на аеродромі здійснює черговий зі зв’язку та РТЗ. Він призначається на добу з числа штатних чергових зі зв’язку та РТЗ (у разі їх відсутності - з фахівців підрозділу зв’язку та РТЗ, які мають відповідну підготовку та допуск до забезпечення польотів) і підпорядковується черговому по прийому та випуску ПС. При виконанні польотів черговий зі зв’язку та РТЗ підпорядковується відповідальному черговому зі зв’язку та РТЗ польотів.

1. ІАЗ польотів організовує заступник командира авіаційної частини з ІАС.

2. ІАЗ польотів полягає в організації та проведенні всіх видів підготовок ПС до застосування в задані строки з метою та завданнями досягнення безвідмовної роботи ПС у польоті та високої ефективності їх застосування.

1. Медичне забезпечення польотів організовується начальником медичної служби авіаційної частини.

2. Медичне забезпечення польотів здійснюється із залученням сил і засобів медичної служби авіаційної частини, яка забезпечує польоти, з метою збереження здоров'я та підтримки високої працездатності авіаційного персоналу, забезпечення БзП з медичних питань на всіх етапах організації та проведення польотів.

1. Метеорологічне забезпечення польотів організовується начальником штабу авіаційної частини.

2. Метеорологічне забезпечення польотів здійснюється штатними метеорологічними підрозділами з метою оцінки, врахування та найбільш повного використання метеорологічних умов для ефективного застосування авіації під час польотів та забезпечення БзП у метеорологічному відношенні при їх організації та проведенні.

3. При спільному базуванні на одному аеродромі двох і більше авіаційних частин (підрозділів) утворюється позаштатний об’єднаний метеорологічний підрозділ, про що видається наказ старшого авіаційного начальника аеродрому.

4. Начальником позаштатного об’єднаного метеорологічного підрозділу призначається начальник метеорологічної служби тієї авіаційної частини, командир якої є старшим авіаційним начальником аеродрому.

5. Інструкція про організацію діяльності позаштатного об’єднаного метеорологічного підрозділу узгоджується з начальником метеорологічної служби вищого штабу і затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому.

6. Позаштатний об’єднаний метеорологічний підрозділ виконує всі види робіт, необхідні для забезпечення авіаційних частин (підрозділів), які базуються на даному аеродромі.

7. Для виконання безпосереднього метеорологічного забезпечення польотів у складі ГЗП призначається інженер-метеоролог (синоптик) на КДП (СКП) від метеорологічного підрозділу тієї авіаційної частини, яка виконує польоти.

8. На аеродромах спільного використання ДА та ЦА безпосереднє метеорологічне забезпечення польотів здійснюється метеорологічними підрозділами відповідно до їх відомчої належності.

9. На аеродромах спільного використання або під час спільної діяльності на одному аеродромі ЦА та ДА взаємодія між метеорологічним підрозділом ДА та авіаційною метеорологічною станцією ЦА, порядок та особливості метеорологічного забезпечення польотів визначаються в ІВП у районі аеродрому, а також в інструкції з метеорологічного забезпечення польотів під час спільної діяльності на одному аеродромі ЦА та ДА, яка затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому.

10. Метеорологічне забезпечення під час виконання польотів на полігоні здійснює штатний метеорологічний підрозділ полігона, а за його відсутності - організовує КрП на полігоні.

До складу ГЗП на полігоні (чергового розрахунку полігона) призначається інженер-метеоролог (синоптик) або оперативна метеорологічна група.

Організація і порядок метеорологічного забезпечення та орнітологічних спостережень під час польотів на полігоні визначаються інструкцією з організації та здійснення метеорологічного забезпечення та орнітологічних спостережень на полігоні, яка затверджується відповідним командиром авіаційної частини (для штатного метеорологічного підрозділу полігона - начальником полігона).

1. МПЗ польотів організовує визначена рішенням командира авіаційної частини посадова особа авіаційної частини.

2. До МПЗ польотів залучаються сили та засоби відповідних структур авіаційної частини.

3. МПЗ польотів здійснюється з метою формування та підтримки високих морально-психологічних якостей особового складу, необхідних для:

виконання польотних завдань екіпажами ПС;

чіткого керівництва польотами ГКрП;

якісної підготовки авіаційної техніки і автотехніки, аеродрому, засобів зв'язку та РТЗ польотів, радіолокаційних засобів.

1. ОК польотів організовує командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому).

2. ОК польотів здійснюється з метою контролю дій екіпажів у польоті, ІТС, осіб ГКрП, обслуг (екіпажів) ПУА, РЛС, РСП та працездатності АТ і засобів зв’язку, РТЗ і РЛЗ польотів.

1. Орнітологічне забезпечення польотів організовує командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому).

2. Орнітологічне забезпечення польотів здійснюється визначеними частинами (підрозділами) забезпечення польотів авіаційної частини на всіх етапах підготовки і проведення польотів з метою запобігання зіткненням ПС з птахами.

3. Основними завданнями орнітологічного забезпечення при організації та проведенні польотів є:

інформування командирів, ГКрП, розрахунків ПУ та штабів про орнітологічну обстановку при прийнятті рішення на виконання польотів та під час їх проведення;

своєчасне попередження командирів, ГКрП, розрахунків ПУ та льотних екіпажів про ускладнення орнітологічної обстановки в районах аеродромів і польотів, на маршрутах та полігонах, запасних аеродромах та аеродромах посадки;

розробка і доповідь командирам пропозицій, спрямованих на досягнення БзП, з урахуванням фактичної і очікуваної орнітологічної обстановки;

візуальні спостереження за птахами в районах аеродромів спеціально призначеними групами та постами;

аеровізуальні і радіолокаційні спостереження за птахами в районах аеродромів, польотів, полігонів та на маршрутах польотів;

оцінка та прогнозування орнітологічної обстановки.

4. Основними завданнями орнітологічного забезпечення для профілактики БзП ПС на аеродромі є:

організація проведення заходів, спрямованих на зменшення кількості птахів у районах аеродромів;

пошук, випробування та впровадження ефективних засобів відлякування птахів;

проведення спеціальних орнітологічних обстежень району аеродрому з метою визначення місць концентрації птахів, їх видового складу, місць годування та смітників, водоймищ, ферм з тваринами, елеваторів тощо.

5. Порядок організації орнітологічного забезпечення польотів визначається інструкцією з організації та здійснення орнітологічного забезпечення польотів на аеродромі, затвердженою командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому).

6. Наказом старшого авіаційного начальника аеродрому створюється позаштатна орнітологічна комісія з метою проведення профілактичних заходів з БзП в орнітологічному відношенні та розробки заходів щодо запобігання зіткненням ПС з птахами.

Головою комісії призначається один із заступників командира авіаційної частини (в авіаційній комендатурі - заступник начальника комендатури).

1. ПРЗ польотів організовує командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому).

2. ПРЗ польотів здійснює начальник ПР і ПДС авіаційної частини з метою забезпечення пошуку, рятування та надання допомоги екіпажам і пасажирам ПС, які терплять лихо.

3. Виконання польотів, які не забезпечені у пошуково-рятувальному відношенні, забороняється.

4. Чергове пошуково-рятувальне ПС, рятувальна парашутно-десантна група (пошуково-рятувальна група, рятувальна група) (далі - РПДГ), наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) призначаються на чергування відповідно до Плану заходів у разі аварійної ситуації з повітряним судном на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) (аварійного плану), затвердженого командиром авіаційної частини.

5. Порядок проведення ПРР у районі аеродрому (злітно-посадкового майданчика) визначається ІВП у районі аеродрому (злітно-посадкового майданчика).

6. Безпосереднє керівництво проведенням ПРР у районі аеродрому (злітно-посадкового майданчика) здійснює командир авіаційної частини.

1. РЛЗ польотів організовує начальник зв'язку та РТЗ польотів авіаційної частини.

2. РЛЗ польотів здійснюється радіотехнічною частиною (підрозділом) або частиною (підрозділом) зв'язку та РТЗ (за наявності у них засобів радіолокації).

3. РЛЗ польотів здійснюється з метою забезпечення обслуг ПУА даними про повітряну обстановку за допомогою засобів радіолокації та автоматизації.

4. Підготовка до польотів радіолокаційних засобів закінчується за 30 хвилин, а засобів, які забезпечують проведення РРП, - за 1 годину до початку ПРП.

5. Використання радіолокаційних засобів, не перевірених льотною перевіркою (обльотом), забороняється для забезпечення польотів вдень у СМУ та у всіх метеорологічних умовах вночі.

6. Безпосереднє керівництво обслугами та екіпажами радіолокаційних засобів, які виділяються для забезпечення польотів, здійснює відповідальний за РЛЗ польотів, призначений командиром радіотехнічної частини (підрозділу), або відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ, призначений командиром частини (підрозділу) зв'язку та РТЗ (за наявності в частині (підрозділі) засобів радіолокації).

1. Штурманське забезпечення польотів організовує старший штурман авіаційної частини.

2. Штурманське забезпечення польотів здійснюється з метою досягнення високої точності, надійності, безпеки навігації та ефективності бойового застосування, успішного вирішення задач бойової (спеціальної) підготовки і БзП у штурманському відношенні.

3. Штурманське забезпечення польотів включає:

навігаційне обладнання району польотів;

участь у розробці документів із загальної організації та виконання польотів;

розробку вказівок щодо штурманського забезпечення польотів;

організацію та контроль виконання вказівок і розпоряджень із штурманського забезпечення польотів;

організацію своєчасного доведення до екіпажів АНІ, необхідної для виконання польотів;

підготовку довідкових даних і штурманських розрахунків для виконання польотів та управління ними;

розробку пропозицій командиру авіаційної частини для прийняття рішення на виконання польотів;

розробку ШПП та ІШР польотів;

участь у складанні заявок на польоти, на роботу полігонів і додаткових засобів РТЗ польотів;

організацію та здійснення ОК навігації, наведення і бойового застосування, підготовку матеріалів для повного розбору польотів;

облік, узагальнення і поширення досвіду роботи зі штурманського забезпечення польотів.

1. На кожну льотну зміну призначається ГЗП:

старший інженер польотів;

інженер-метеоролог (синоптик);

черговий з АТЗ польотів;

черговий лікар (фельдшер);

відповідальний черговий зі зв'язку та РТЗ польотів;

відповідальний за РЛЗ польотів;

хронометражист;

чергові планшетисти;

спостерігач за ПС, які заходять на посадку.

2. Для забезпечення прийому і випуску ПС, які здійснюють переліт, за відсутності на аеродромі польотів старшим авіаційним начальником аеродрому призначається група забезпечення перельотів, до складу якої входять:

команда прийому, підготовки і випуску ПС;

черговий інженер-метеоролог (синоптик);

черговий з АТЗ польотів;

відповідальний черговий зі зв'язку та РТЗ польотів;

відповідальний за РЛЗ польотів;

спостерігач за ПС, які заходять на посадку.

3. Склад ГЗП з палуби корабля визначається ІВП з корабля конкретного типу.

4. Особи авіаційного персоналу допускаються до виконання обов'язків у складі ГЗП після проведення спеціальної підготовки наказом командира авіаційної частини на рік.

5. Старшим інженером польотів призначаються заступник командира авіаційної частини з ІАС, заступник начальника ІАС або старші інженери (інженери) ІАС авіаційної частини зі спеціальності. У разі залучення на польоти ПС однієї ескадрильї (підрозділу) старшим інженером польотів може призначатись заступник командира авіаційної ескадрильї (підрозділу) з ІАС.

Старший інженер польотів підпорядковується КрП на аеродромі і є прямим начальником усього ІТС, призначеного для забезпечення польотів на льотну зміну, а по відношенню до чергового з АТЗ польотів - начальником з питань використання ЗАТО ПС.

6. Інженером-метеорологом (синоптиком) призначається фахівець метеорологічного підрозділу авіаційної частини, яка виконує польоти, допущений наказом по частині до метеорологічного забезпечення польотів у відповідних метеорологічних умовах. Він під час польотів підпорядковується КрП на аеродромі, а зі спеціальних питань - черговому інженеру-метеорологу (синоптику) вищого штабу.

Інженеру-метеорологу (синоптику) під час польотів підпорядковується особовий склад чергової зміни метеорологічного підрозділу на аеродромі.

7. Черговим з АТЗ польотів призначається посадова особа зі складу підрозділів та служб тилового і технічного забезпечення авіаційної частини. Він підпорядковується КрП на аеродромі, а з питань використання ЗАТО ПС - старшому інженеру польотів.

Черговому з АТЗ польотів підпорядковується весь авіаційний персонал авіаційної частини, який призначений для АТЗ польотів на льотну зміну.

8. Черговим лікарем (фельдшером) призначається лікар (фельдшер) авіаційної частини, який має відповідну підготовку з авіаційної медицини. На період польотів він підпорядковується КрП на аеродромі.

9. Відповідальним черговим зі зв'язку та РТЗ польотів призначаються командир частини (підрозділу) зв'язку і РТЗ, його заступники та командири підпорядкованих підрозділів. Він підпорядковується КрП на аеродромі. Йому підпорядковується весь особовий склад частини (підрозділу) зв'язку та РТЗ, призначений для забезпечення польотів на льотну зміну.

10. Відповідальним за РЛЗ польотів призначаються командир частини (підрозділу) РТВ, його заступники та командири підпорядкованих підрозділів. Він підпорядковується старшому обслуги ПУА (КрП на аеродромі) і є прямим начальником для всього особового складу частини (підрозділу), призначеного для РЛЗ польотів на льотну зміну.

11. Хронометражист призначається з підготовлених осіб авіаційного персоналу. Він підпорядковується КрП на аеродромі і розміщується поруч з ним.

12. Чергові планшетисти КП призначаються із осіб авіаційного персоналу зі спеціальною підготовкою. Вони підпорядковуються КрДЗ (ОБУ, ЧШ).

13. Спостерігач за ПС, які заходять на посадку, призначається з особового складу авіаційної частини, який пройшов спеціальну підготовку. Він підпорядковується КрП (ПКрП) на аеродромі і розміщується за рішенням командира авіаційної частини поруч з КрП (ПКрП) на аеродромі або на БПРС.

1. Крім ГЗП, на льотну зміну призначаються:

1) АРК, до складу якої входять пожежний (пожежно-рятувальний) підрозділ (пост), медичний підрозділ (пост) аеродрому (далі - МПА), команда технічної допомоги (інженерно-авіаційний підрозділ), підрозділ авіаційної безпеки, водно-рятувальний підрозділ (пост);

2) НПРГ;

3) РПДГ;

4) наряд на технічні пости (огляду ПС, а за необхідності - огляду зброї, підбору парашутів);

5) команда прожектористів;

6) команда оточення.

2. Начальник АРК призначається з персоналу ІАС, який пройшов відповідну підготовку (навчання), наказом командира авіаційної частини. Він підпорядковується КрП на аеродромі.

При проведенні АРР начальник АРК виконує обов’язки координатора на місці проведення робіт та підпорядковується координатору операції з АПР.

3. Команда технічної допомоги (інженерно-авіаційний підрозділ) формується з ІТС та підпорядковується начальнику АРК.

Склад сил та засобів команди (підрозділу) визначається наказом командира авіаційної частини.

4. Пожежний (пожежно-рятувальний) підрозділ (пост) формується з атестованого персоналу штатної пожежної команди. Він забезпечується телефонним і радіозв’язком з КрП на аеродромі і бойовим резервом, який знаходиться в місті розташування пожежної команди, підпорядковується начальнику АРК та використовується тільки з дозволу КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС).

Табель оснащення, строки готовності та кількість вогнегасних речовин і пожежних автомобілів визначаються наказом командира авіаційної частини відповідно до категорії аеродрому за рівнем необхідного пожежного захисту.

5. МПА є позаштатним підрозділом і формується за рахунок сил і засобів медичного пункту авіаційної частини. Роботу МПА під час польотів (стрибків з парашутом, перельотів) організовує начальник медичної служби авіаційної частини, а за готовність МПА до роботи за призначенням відповідає начальник медичного пункту авіаційної частини.

До складу МПА входить лікар (фельдшер), який призначається зі складу медичного персоналу авіаційної частини.

МПА оснащується санітарним автомобілем та комплектом медичного і санітарно-господарського майна відповідно до Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 30 вересня 2015 року № 519, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2015 року за № 1287/27732.

МПА підпорядковується начальнику АРК.

6. Підрозділ авіаційної безпеки, який залучається до АРР на аеродромі у складі АРК, формується з чергових і помічників чергових по стоянці ПС авіаційних підрозділів та персоналу команди оточення аеродрому, забезпечується сигнальними засобами і спеціальними стрічками для позначення місця проведення АРР та підпорядковується начальнику АРК.

7. Водно-рятувальний підрозділ призначається на аеродромах, на яких зліт і захід на посадку ПС здійснюються над водною поверхнею, та під час проведення польотів амфібійних ПС. Він формується з персоналу штатної РПДГ, ПР і ПДС авіаційної частини, комплектується відповідно до пунктів 7 і 8 глави 5 розділу ІХ цих Правил та підпорядковується начальнику АРК.

8. НПРГ призначається у складі 8-10 осіб (фахівців), які мають відповідну підготовку (пройшли навчання) та допущені наказом командира авіаційної частини до виконання ПРР і АРР на аеродромі та поза його межами.

Залежно від характеру та масштабу події НПРГ підсилюється силами і засобами АРК за рішенням командира авіаційної частини (координатора операції з АПР).

Начальник НПРГ призначається з особового складу ІАС, який має відповідну підготовку (пройшов навчання) та допущений наказом командира авіаційної частини до проведення ПРР і АРР. Він підпорядковується КрП на аеродромі, а у разі залучення до виконання АРР на аеродромі підпорядковується координатору на місці проведення робіт (начальнику АРК).

9. До складу РПДГ призначаються підготовлені авіаційні рятувальники, які мають відповідну спеціальну підготовку та підготовку щодо надання домедичної допомоги. У разі відсутності у складі РПДГ авіаційного рятувальника, який має підготовку щодо надання домедичної допомоги, до складу РПДГ призначається медичний працівник (лікар, фельдшер).

РПДГ здійснює чергування у складі екіпажу пошуково-рятувального ПС. У період чергування та проведення АРПР (ПРР) РПДГ підпорядковується командиру екіпажу пошуково-рятувального ПС. Після прибуття (десантування) до місця події РПДГ підпорядковується координатору на місці проведення робіт (при його наявності).

Кількість членів РПДГ, які залучаються на чергування, залежить від завдання з ПРЗ польотів і технічних можливостей пошуково-рятувального ПС.

На аеродромах, на яких не здійснюється чергування пошуково-рятувального ПС, під час проведення на них польотів призначається на чергування РПДГ у складі 2-3 підготовлених авіаційних рятувальників, яка підпорядковується КрП на аеродромі та призначена для підсилення екіпажу пошуково-рятувального ПС у разі його прибуття для проведення АРПР (ПРР).

10. Наряд на технічні пости призначається з особового складу ІАС. Він підпорядковується старшому інженеру польотів.

11. Команда прожектористів призначається зі складу відділення прожектористів частини (підрозділу) зв’язку і РТЗ. Вона підпорядковується відповідальному черговому зі зв’язку та РТЗ польотів, а право надання команди на ввімкнення (вимкнення) прожекторів мають КрП на аеродромі та ПКрП на аеродромі.

12. Команда оточення призначається (комплектується) з особового складу підрозділів авіаційної частини. Особовий склад команди оточення споряджається та екіпірується відповідно до діючих нормативно-правових актів з питань організації та забезпечення польотів ПС ДА. Вона підпорядковується ПКрП на аеродромі.

Склад команди оточення і місця розташування особового складу команди визначаються ІВП у районі аеродрому (злітно-посадкового майданчика).

13. На час прийому (випуску) ПС, які здійснюють переліт, призначаються АРК, НПРГ і команда оточення.

1. Кожен член екіпажу ПС зобов’язаний:

виконувати свої обов’язки відповідно до вимог КЛЕ та вказівок командира екіпажу;

доповісти командиру екіпажу у разі, якщо він вважає польотне завдання непосильним для себе або не впевнений у безпеці його виконання;

виконувати польоти в індивідуальному польотному обмундируванні, з ножем встановленого зразка, у захисному спорядженні, з одягнутим рятувальним парашутом (підвісною системою рятувального парашута), якщо їх наявність передбачена КЛЕ ПС або іншими керівними документами;

при виконанні польотів над водним простором, уздовж берегової смуги і з приморських аеродромів перебувати в морському рятувальному комплекті (ВМРК) або в рятувальних авіаційних жилетах (поясах);

незалежно від займаної посади та досвіду роботи готуватися до польотів та пройти перевірку готовності.

2. Екіпажам ПС при перевезенні пасажирів, які не мають рятувальних парашутних систем, та екіпажам вертольотів, які виконують польоти на гранично малих висотах, дозволяється не одягати підвісну систему рятувальних парашутів.

3. Членам екіпажу, які екіпіровані з порушенням вимог цих Правил, виконувати польоти забороняється.

4. Екіпаж ПС під час виконання польоту зобов’язаний:

дотримуватися порядку виконання польотного завдання і вимог КЛЕ;

точно виконувати вказівки органу УПР (ОПР), який здійснює безпосереднє управління польотом ПС. Екіпажу забороняється припиняти радіозв’язок з органом УПР (ОПР), який безпосередньо здійснює управління польотом цього ПС, або переходити без його дозволу на зв’язок з іншим органом УПР (ОПР);

вести спостереження за повітряною, орнітологічною обстановкою, метеорологічними умовами візуально та з використанням бортових радіотехнічних засобів. У разі виявлення небезпечних явищ погоди або небезпечного зближення з іншими ПС вживати всіх можливих заходів для забезпечення безпечного продовження польоту з доповіддю про них органу, який здійснює безпосереднє управління його польотом.

5. Під час підготовки до польоту над морем (водною поверхнею), крім проведення звичайної підготовки, екіпаж додатково зобов’язаний:

уточнити місця розташування пошуково-рятувальних кораблів (суден), їх позивні і порядок радіозв’язку з ними;

підібрати для користування в польоті таблиці і довідкові матеріали для ведення орієнтування (астроорієнтування) та застосування систем дальньої навігації;

вивчити місце розташування та режими роботи берегових і острівних світло- та радіомаяків;

перевірити справність радіотехнічних (астрономічних) засобів повітряної навігації;

перевірити наявність і правильність розміщення групових та індивідуальних рятувальних плавальних засобів, засобів сигналізації, запасу їжі і води;

за наявності парашутів знати правила приводнення з парашутом і вимушеної посадки ПС на воду;

вивчити характерні вигини берегової лінії та ознайомитися з льодовою обстановкою на випадок вимушеної посадки.

6. У процесі підготовки до польотів в умовах високих температур за допомогою спеціальних графіків і таблиць екіпаж зобов’язаний:

розрахувати швидкість відриву і довжину розбігу;

оцінити можливість безпечного зльоту при даній злітній масі та метеорологічних умовах;

розрахувати посадкову масу, очікувану до моменту посадки, посадкову швидкість і довжину пробігу;

оцінити умови і можливість безпечної посадки.

7. За результатом підготовки до польотів в умовах обмеженого використання (без використання) засобів зв’язку та РТЗ польотів екіпажі ПС, особи ГКрП зобов’язані знати:

які засоби зв’язку та РТЗ польотів і в якому обсязі обмежуються (відключаються) під час забезпечення даних польотів;

порядок ведення радіообміну;

порядок навігації в умовах обмеженого використання (без використання) засобів зв’язку та РТЗ польотів;

можливість використання для навігації тільки бортових пілотажно-навігаційних комплексів;

характерні орієнтири в районі свого і запасних аеродромів, які забезпечують вихід на них та захід на посадку вдень і вночі;

особливості здійснення маневру для заходу на посадку в умовах обмеженого використання (без використання) засобів зв’язку та РТЗ польотів вдень і вночі;

дії у разі виникнення необхідності повного використання засобів зв’язку та РТЗ польотів;

Сигнали (команди), які подаються еволюціями повітряного судна під час управління групою.

8. Льотчик, який виконує польоти спостерігачем у складі льотного екіпажу, зобов’язаний:

пройти підготовку до польотів у повному обсязі;

знати обладнання кабіни;

знати аварійно-рятувальні засоби та їх практичне використання;

знати польотне завдання (зміст, тривалість, порядок та послідовність виконання, заходи БзП);

бути екіпірованим відповідно до польотного завдання;

слідкувати за показаннями пілотажно-навігаційних приладів та приладами контролю роботи двигуна(ів) та систем ПС, у разі їх відхилення від заданих (граничних) показників негайно доповідати командиру екіпажу;

прослуховувати радіообмін, постійно бути обачним та вести орієнтування;

слідкувати за часом польоту та за змінами метеорологічної обстановки;

в особливих випадках у польоті діяти за вказівками командира екіпажу та КрП;

при виникненні умов, що загрожують БзП, негайно доповісти командиру екіпажу (КрП).

Спостерігачу, який виконує польоти у складі льотного екіпажу, забороняється без дозволу командира екіпажу втручатися в керування системами та органами управління ПС та двигуном(ами).

1. Командир екіпажу відповідає за своєчасне і точне виконання польотного завдання екіпажем з дотриманням встановлених заходів безпеки та зобов’язаний:

готуватися до польоту і розробляти конкретні заходи безпеки до нього з урахуванням рівня підготовки членів екіпажу, особливостей польотного завдання та керівництва польотами, метеорологічних умов і орнітологічної обстановки в районі аеродрому та на маршруті польоту;

керувати підготовкою і оцінювати готовність членів екіпажу до виконання польотного завдання;

готувати екіпаж до дій в особливих випадках (ситуаціях) у польоті, а також до дій після вимушеної посадки (покидання) ПС;

усувати від виконання завдання на політ будь-якого члена екіпажу ПС, рівень підготовки якого не відповідає завданню на політ, а дії загрожують БзП, і вимагати його заміни;

доводити і вимагати від членів екіпажу дотримання заходів безпеки у польоті;

дотримуватися передпольотного режиму відпочинку і вимагати його виконання членами екіпажу;

оглядати, перевіряти і приймати ПС перед польотом в об’ємі, встановленому КЛЕ ПС;

перевіряти екіпірування членів екіпажу і оснащення ПС;

знати порядок використання документів аеронавігаційної інформації, контролювати звірку бортових примірників цих документів з контрольними;

контролювати розміщення на борту ПС пасажирів (особового складу), кріплення (швартування) бойової (спеціальної) техніки і вантажів;

організовувати інструктаж пасажирів щодо правил їх поведінки на борту ПС і доводити порядок використання ними необхідного обладнання та рятувальних засобів;

вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки людей, які перебувають на борту, збереження ПС і майна;

приймати рішення на виліт, зліт та посадку;

контролювати своєчасне включення апаратури ОК на борту ПС;

керувати у польоті роботою членів екіпажу;

виконувати команди органу УПР (ОПР), командира (ведучого) групи, під управлінням якого перебуває ПС;

дотримуватися встановлених правил радіообміну і контролювати їх виконання членами екіпажу;

виконувати політ відповідно до польотного завдання;

вести орієнтування в польоті;

контролювати фактичний залишок пального і час польоту до посадки;

аналізувати метеорологічну, орнітологічну та повітряну обстановку перед польотом і в польоті, доповідати про небезпечні явища погоди органу УПР (ОПР), під управлінням якого перебуває ПС;

приймати рішення на продовження (припинення) польоту у разі ускладнення обстановки в повітрі;

бути обачним, не допускати небезпечного зближення з іншими ПС і наземними перешкодами;

доповідати органу УПР (ОПР), під керівництвом якого перебуває ПС, про відмову ПС, зміну або припинення виконання польотного завдання, а також про прийняття рішення на вимушену посадку або покидання ПС;

своєчасно вносити в Бортовий журнал (Журнал підготовки ПС) зауваження про виявлені несправності на ПС, відхилення в поведінці ПС або роботі його систем, фактичний залишок пального після польоту;

проводити розбір польотів з екіпажем;

своєчасно заповнювати свою льотну документацію та контролювати її заповнення членами екіпажу;

контролювати рівень професійних знань, вмінь і навичок членів екіпажу ПС;

доповісти своєму безпосередньому начальнику у разі, якщо будь-хто з членів екіпажу вважає польотне завдання непосильним для себе або не впевнений у безпеці його виконання.

2. Командир екіпажу:

приймає остаточне рішення про виліт, політ і посадку ПС, зливання у польоті пального, скидання вантажу (багажу), зміну плану і режиму польоту, припинення польоту і посадку ПС на запасному аеродромі чи вимушену посадку за межами аеродрому з метою забезпечення БзП, збереження ПС і врятування життя людей. У випадку явної загрози БзП, а також з метою врятування життя людей, які перебувають на борту ПС, таке рішення може бути прийняте з відхиленням від плану польоту, вказівок органів УПР (ОПР), але за можливості відповідно до встановлених правил польоту. Про виконані дії командир ПС негайно доповідає органу УПР (ОПР), під безпосереднім управлінням (обслуговуванням) якого перебуває ПС;

віддає в межах своєї компетенції будь-якій особі, яка перебуває на борту ПС, розпорядження і команди, які підлягають беззаперечному виконанню;

вживає всіх необхідних заходів, у тому числі примусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу БзП і не підкоряються його розпорядженням;

змінює маршрут польоту, здійснює перетинання державного кордону і (або) виконує посадку ПС на аеродромі, не передбаченому завданням на політ, у випадках виникнення загрози життю і здоров’ю пасажирів та членів екіпажу, пов’язаних з актами незаконного втручання в діяльність екіпажу;

в екстремальній ситуації, яка загрожує безпеці людей, для врятування їх життя може відступати від правил і вимог нормативних документів, які регламентують виконання польотів та їх безпеку;

керує діями усіх осіб, які перебувають на борту, до передання своїх повноважень керівнику з ліквідації надзвичайної ситуації у разі вимушеної посадки (покидання ПС у повітрі з використанням рятувальних парашутних систем).

1. КрП на аеродромі в період попередньої підготовки зобов’язаний:

отримати завдання на підготовку та проведення польотів;

взяти участь у складанні Планової таблиці польотів;

готуватися особисто і керувати самостійною підготовкою та тренуванням осіб ГКрП;

вивчити варіанти Планової таблиці польотів і умови виконання кожного польотного завдання;

вивчити очікувану повітряну обстановку в районі аеродрому;

уточнити дані роботи радіолокаційних засобів і АСУ, засобів зв’язку та РТЗ польотів на своєму і запасних аеродромах;

ознайомитися з прогнозом погоди і очікуваною орнітологічною обстановкою;

вивчити порядок виклику чергових пошуково-рятувальних сил і засобів;

пройти контроль готовності у складі ГКрП.

2. КрП на аеродромі в період передпольотної підготовки зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

вивчити фактичний стан і прогноз погоди на своєму і запасних аеродромах, орнітологічну обстановку в районі аеродрому;

організувати РРП і проаналізувати її результати;

з’ясувати зміни в затвердженій заявці на польоти і оцінити повітряну (морську) і наземну обстановку в районі аеродрому;

з’ясувати порядок проведення ПРР;

уточнити місцезнаходження, ступінь готовності чергових пошуково-рятувальних сил і засобів, позивні і рівень підготовки екіпажів ПС;

прийняти доповіді про готовність засобів АТЗ польотів, основних і резервних засобів зв’язку, АСУ та РТЗ польотів, полігонів, запасних аеродромів, чергових аварійно-рятувальних сил і засобів, кораблів забезпечення;

перевірити стан основної і запасної ЗПС, РД, МС ПС, працездатність ААГУ та прийняти їх з відповідним записом у Журналі обліку стану і готовності аеродрому до польотів, переконатися в наявності і справності засобів відлякування птахів;

прийняти доповіді про готовність осіб ГКрП і ГЗП;

прийняти доповіді про готовність ЗОК;

керувати ПРР і передпольотною льотною перевіркою основних і резервних засобів зв’язку, АСУ та РТЗ польотів з двох напрямків заходу на посадку;

провести інструктаж начальника АРК, НПРГ, РПДГ та командира екіпажу пошуково-рятувального ПС (у випадку базування на аеродромі проведення польотів);

брати участь у передпольотних вказівках.

3. КрП на аеродромі під час польотів зобов’язаний:

доповісти на вищий КП і поінформувати старшого авіаційного начальника аеродрому про початок польотів (через КП або авіаційного диспетчера аеродрому);

керувати роботою ГКрП і ГЗП;

підтримувати встановлений порядок на льотному полі аеродрому;

дотримуватися Планової таблиці польотів;

дозволяти (забороняти) запуск, вирулювання ПС на ЗПС, розподіляти пілотажні зони;

дозволяти (забороняти) зліт ПС, стежити за виконанням зльотів, подавати за необхідності команди на їх припинення;

передавати екіпажам інформацію про атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру на зльоті (за необхідності) і посадці;

подавати команди на вмикання і вимикання посадкових прожекторів (якщо це передбачено ІВП у районі аеродрому);

за доповідями екіпажів і спостерігачів контролювати випуск шасі, положення крила і механізації на ПС, які заходять на посадку;

дозволяти (забороняти) посадку ПС;

стежити за ПС на пробігу, випуском гальмівних парашутів і своєчасним звільненням ЗПС. До моменту приземлення чергового ПС (групи) ЗПС повинна бути звільненою від інших ПС, за винятком випадків, коли посадка передбачена на скорочених дистанціях;

уважно прослуховувати і чітко вести радіообмін, вимагати суворого виконання екіпажами і особами ГКрП правил ведення радіообміну;

постійно знати загальну повітряну обстановку в районі аеродрому за даними візуального спостереження, доповідями екіпажів і даними засобів радіолокації;

забезпечувати випуск і посадку ПС, які прилітають з інших аеродромів, а також надавати дозвіл на проліт району аеродрому транзитним ПС, звільняючи необхідні ешелони (висоти) і ставлячи завдання особам ГКрП з контролю за їх польотом;

контролювати роботу основних і резервних засобів зв’язку, АСУ та РТЗ польотів, особисто надавати команди відповідальному черговому зі зв’язку та РТЗ польотів на їх вмикання, вимикання і перемикання;

постійно знати і систематично аналізувати метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі свого і запасних аеродромів, на маршрутах польотів і полігонах, інформувати екіпажі про її зміни;

періодично перевіряти готовність запасних аеродромів через КП, авіадиспетчера і (або) екіпажі, які перебувають в повітрі;

організовувати визначений Плановою таблицею польотів огляд ЗПС, РД, МС ПС;

обмежити або припинити випуск ПС, якщо на ЗПС аеродрому, в повітряному просторі району аеродрому, полігона або на маршрутах польотів візуально або за допомогою РЛС спостерігаються великі скупчення птахів;

у випадках досягнення критичних значень метеорологічних елементів або граничних відстаней до небезпечних явищ погоди, а також під час метеорологічних умов, що не відповідають запланованим польотним завданням або рівню підготовки екіпажів, припинити випуск ПС у політ і доповісти про це командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни);

надавати негайну допомогу екіпажам у разі виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті;

у разі виникнення сумнівів у благополучному результаті посадки ПС дати команду екіпажу про відхід на друге коло, а особам ГКрП - вказівки про подальші дії;

у випадку виявлення порушень встановлених правил виконання польотів негайно вживати заходів щодо припинення порушень та доповідати командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни);

вести в Журналі керівника польотів на аеродромі (додаток 12) облік усіх порушень режиму польотів та відхилень від правил польотів, помилок льотних екіпажів і осіб ГКрП, а також недоліків у забезпеченні польотів.

4. Під час отримання штормового попередження КрП на аеродромі разом з інженером-метеорологом (синоптиком) зобов’язані оцінити метеорологічну обстановку, припинити або обмежити польоти до початку очікуваного небезпечного явища погоди, доповісти про це командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни).

5. У разі раптового погіршення погоди в районі аеродрому КрП на аеродромі організовує посадку ПС на своєму аеродромі відповідно до мінімуму командирів екіпажів або направляє їх на запасний аеродром. Направляти ПС на запасний аеродром без підтвердження його готовності до прийому забороняється.

6. При відправленні ПС на запасний аеродром КрП на аеродромі зобов’язаний:

повідомити про це КП запасного аеродрому, орган УПР (ОПР), КП вищого штабу;

отримати з КП підтвердження про готовність запасного аеродрому до прийому ПС та умови польоту;

передати екіпажу дані про погоду, висоту, курс, час польоту (відстань) до запасного аеродрому (за необхідності всі дані про запасний аеродром);

управляти екіпажем доти, поки він не повідомить, що встановив зв’язок із запасним аеродромом і йому забезпечується посадка;

контролювати передачу управління екіпажем на взаємодіючий ПУ;

у разі неможливості посадки ПС на основному або запасному аеродромі передати екіпажу відкритим текстом по радіо необхідні дані нового аеродрому для подальшого виконання польоту і посадки на ньому.

7. У разі погіршення метеорологічних умов під час посадки ПС вдень КрП на аеродромі зобов’язаний дати команду на:

ввімкнення світлотехнічного обладнання аеродрому і всіх вогнів посадкової системи на курсі зльоту і посадки;

ввімкнення посадкових прожекторів із знятими розсіювачами (там, де це передбачено) таким чином, щоб їх промені були спрямовані назустріч ПС, які заходять на посадку, під кутом нахилу траєкторії глісади зниження на посадковому курсі до горизонту на даному аеродромі (під час польотів вертольотів прожектори можуть не виставлятися).

8. У разі отримання доповіді екіпажу про необхідність негайної посадки КрП на аеродромі зобов’язаний дати йому вказівки щодо подальшого виконання польоту, а особам ГКрП - щодо заведення екіпажу на позачергову посадку.

9. У випадку аварії або пошкодження ПС на ЗПС КрП на аеродромі зобов’язаний вжити заходів для надання допомоги потерпілим і звільнення ЗПС.

10. Якщо основна ЗПС зайнята або вийшла з ладу, залежно від наземної і повітряної обстановки, яка склалася, КрП на аеродромі зобов’язаний направити екіпажі в зону очікування або на запасний аеродром або забезпечити посадку на запасну ЗПС.

11. Якщо ПС не повернулося на аеродром вильоту (не прибуло на аеродром посадки) у встановлений час або над ним втрачено контроль, КрП на аеродромі зобов’язаний негайно доповісти про це командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни), оперативному черговому КП частини і органу ОПР, вказавши ймовірний район перебування ПС.

12. З метою забезпечення своєчасної допомоги екіпажу, який зазнає (зазнав) лиха, при отриманні від ПС сигналу "Лихо" КрП на аеродромі зобов’язаний:

використовувати всі засоби зв’язку і РТЗ польотів і виводу його на свій (найближчий) аеродром;

надати конкретні вказівки особам ГКрП і розрахунку КП з надання допомоги;

уточнити район і характер події;

негайно доповісти командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни), оперативному черговому КП авіаційної частини і органу ОПР про район і час отримання сигналу "Лихо";

направити (за необхідності) в передбачуваний район події найбільш підготовлений екіпаж, який перебуває в повітрі;

забезпечити виліт (вихід) чергових пошуково-рятувальних сил та засобів для надання допомоги екіпажу, який зазнає (зазнав) лиха, і керувати ними;

дати команду на покидання ПС, якщо продовження польоту пов’язано із загрозою життю членів екіпажу.

13. КрП на аеродромі після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни) і на вищий КП (через авіаційного диспетчера аеродрому) про закінчення польотів та їх результати;

віддати команду на повне (часткове) виключення РЛС, АСУ, засобів зв’язку та РТЗ польотів;

оформити Журнал керівника польотів на аеродромі;