( Див. текст )
Додаток 9
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань світлих нафтопродуктів
( Див. текст )
Додаток 10
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань олив та мастил
( Див. текст )
Додаток 11
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань спеціальних рідин
( Див. текст )
Додаток 12
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробування відпрацьованих нафтопродуктів
( Див. текст )
Додаток 13
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ
розчинів і терміни перевірки титрів, коефіцієнтів поправки робочих розчинів, що використовуються під час випробування ПММ
( Див. текст )
Додаток 14
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
МЕТОДИ
відновлення якості ПММ
( Див. текст )
Додаток 15
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
НОРМИ
витрати спирту етилового ректифікованого на проведення фізико-хімічних випробувань ПММ
( Див. текст )
Додаток 16
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
обліку некондиційних ПММ
( Див. текст )
Додаток 17
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ПАСПОРТ ЯКОСТІ
( Див. текст )
Додаток 18
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
реєстрації видачі паспортів якості
( Див. текст )
Додаток 19
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
КОНТРОЛЬНИЙ ТАЛОН
( Див. текст )
Додаток 20
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
видачі контрольних талонів
Додаток 21
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
обліку роботи фільтрів і фільтрів-сепараторів
__________
Примітки:
1. В авіаційних частинах облік роботи фільтрів і фільтрів-сепараторів ведеться начальником складу ПММ (лабораторією ПММ).
2. Перепад тиску на фільтрі і фільтрі-сепараторі заноситься в журнал обліку їх роботи на початку і в кінці робочого дня.
3. Для фільтрів автомобільних засобів заправлення запис про перепад тиску і стан фільтруючих елементів проводиться у формулярі цього засобу під час здачі водієм видаткових відомостей на пальне.
Додаток 22
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
зливання відстою і перевірки пального на відсутність води та механічних домішок
__________
Примітки:
1. У графах 4 і 5 робляться відмітки про наявність або відсутність води і механічних домішок у відстої, що зливається.
2. У графі 7 ставляться підписи осіб, що проводили перевірку, організували і безпосередньо брали участь у видаленні води та механічних домішок.
Додаток 23
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ВІДОМІСТЬ
некондиційних ПММ
( Див. текст )
Додаток 24
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ВІДОМІСТЬ
наявності на неліквідних олив, мастил та спеціальних рідин
( Див. текст )
Додаток 25
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
КАРТКА (ЖУРНАЛ)
обліку роботи лабораторії ПММ (ОЦЗ, ЦМТЗ, авіаційної частини)
( Див. текст )
Додаток 26
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
приготування і перевірки титрів робочих розчинів
Додаток 27
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ЖУРНАЛ
обліку зачистки резервуарів
Додаток 28
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
РОБОЧИЙ ЖУРНАЛ ЛАБОРАНТА
Дата початку випробування ________________ Номер проби _________________
Вихідні дані | Розрахунки | Результати |
Дата закінчення випробування ___________________________________________
Підпис виконавця _______________________________________________________
Підпис начальника лабораторії ПММ ______________________________________
Додаток 29
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
якості нафтопродуктів, що найбільш схильні до змін
Додаток 30
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 5 розділу ІІІ)
АКТ ПРИЙМАННЯ
( Див. текст )
Додаток 31
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ПЛАН (ГРАФІК)
поновлення запасів ПММ тривалого зберігання авіаційної частини
( Див. текст )
Додаток 32
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ПЛАН
проведення випробувань ПММ тривалого зберігання бази (складу), авіаційної частини
( Див. текст )
Додаток 33
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
ПЛАН
роботи лабораторії ПММ
( Див. текст )
Додаток 34
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)
НОРМИ
часу на проведення випробування ПММ за окремими фізико-хімічними показниками
Додаток 35
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу ІІІ)
ДОПУСТИМІ ВІДХИЛЕННЯ
якості ПММ під час застосування на техніці
( Див. текст )
Додаток 36
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу Х)
ПОРЯДОК
відновлення якості ПММ
1. Якість ПММ, що втратили кондиційність під час транспортування або зберігання, може бути відновлена до вимог стандартів з допустимими відхиленнями (додаток 35 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662, далі - Інструкції) або до рівня якості іншої марки ПММ. Відновлення якості ПММ проводиться згідно з рекомендацією лабораторії ПММ, яка проводила випробування ПММ. Некондиційні ПММ, як правило, відновлюються методом складання сумішей із ПММ однієї марки, що мають запас якості за показниками, які підлягають виправленню, або шляхом додавання компонента, якого не вистачає. Перелік показників якості ПММ, за якими може бути відновлена його кондиційність, і основні способи відновлення якості викладені в додатку 14 до цієї Інструкції.
2. Відновлення некондиційних ПММ проводиться в такій послідовності:
встановлюються значення фізико-хімічних показників у вихідних продуктах (некондиційного і з запасом якості);
розраховується кількість продуктів, які підлягають змішуванню;
лабораторним випробуванням зразка перевіряється правильність виконаних розрахунків;
готуються необхідні для змішування резервуари, тара;
проводиться змішування;
перевіряється однорідність і якість одержаної суміші.
У разі змішування ПММ спочатку перекачують у резервуар ПММ з більшою густиною, а потім подають у нижню частину резервуара ПММ з меншою густиною. Після заповнення резервуара суміш перекачується "на кільце". Період перекачки на циркуляцію визначається часом, необхідним для одержання суміші по всій висоті резервуара.
Однорідність суміші визначають після чотирьох годин відстоювання. Змішування закінчують, коли густина суміші в різних частинах буде однакова і випробування за показниками, що підлягали виправленню, підтвердить відповідність виправленого показника вимогам стандарту.
Оливи змішують у змішувачах, обладнаних паровими змійовиками, а за відсутності змішувачів - в АМЗ, АПМЗ.
Для одержання однорідної суміші складові частини спочатку нагрівають до температури 60-80 °С.
Змішування олив проводять при безперервному підігріванні суміші в межах вказаної температури.
Циркуляцію суміші за схемою "резервуар - насос - резервуар" проводять протягом часу, необхідного для одержання необхідної суміші. Після закінчення змішування суміш витримують при температурі 60-80 °С, після чого перевіряють її однорідність і визначають відповідність вимогам стандарту. Якщо суміш неоднорідна, циркуляцію повторюють.
3. При відновленні якості ПММ за показниками (густина, фракційний склад, октанове число, концентрація свинцю і фактичних смол, кислотність, кислотне і лужне число, зольність, коксівність, вміст сірки, вміст ароматичних вуглеводнів, масова частка бензолу, масова частка кисню, масова частка кисневих сполук, йодне число, число омилення) значення показників у суміші дорівнює середньоарифметичній величині цих показників у взятих для змішування продуктах
Х = (Р Х + Р Х ) : (Р + Р ).
а а в в а в
Співвідношення продуктів, необхідних для змішування, визначають за формулами
Р = (Х - Х ) : (Х - Х) х Р ,
а в а в
А = (Х - Х ) : (Х - Х ) х 100,
в а в
де
Ра - маса продукту, який має запас якості за показником, що відновлюється;
Рв - маса некондиційного продукту;
А - масова частка продукту (у суміші), який має запас якості за показником, що відновлюється, %;
X - значення показника, яке треба одержати після змішування;
Ха - значення показника у продукті, який має запас якості;
Хв - значення показника некондиційного продукту.
Під час відновлення якості бензину за октановим числом шляхом змішування бензинів двох марок, що значно відрізняються за вмістом присадок, ароматичних вуглеводнів, кисневмісних сполук, розрахункове співвідношення бензинів у суміші, знайдене за формулою, є орієнтовним і підлягає уточненню за результатами випробувань виготовленого зразка.
Застосування вказаних формул у разі відновлення якості за фракційним складом має свої особливості, які можна розглянути на такому прикладі.
В авіаційній частині є некондиційний авіаційний бензин Б-95/130, температура википання 10 % якого дорівнює 87 °С; для відновлення його якості є бензин такої самої марки в другій партії з температурою википання 10 % при 69 °С; за ГОСТ 1012-72 температура википання 10 % для авіаційного бензину Б-95/130 повинна бути не вище 82 °С. Для розрахунку масової частки бензинів у суміші треба знати, скільки відсотків кожного з них википає до 82 °С (тобто до температури, встановленої ГОСТ 1012-72).
Для цього в лабораторії ПММ проводять розгонку бензинів і визначають відсоток википання їх до 82 °С.
Припустимо, що до 82 °С википає некондиційного бензину 6 %, а бензину із запасом якості - 18 %. Таким чином, одержуємо необхідні дані для розрахунку
Х - 10, Х - 18, Х - 6.
а в
Якщо підставити ці дані у формулу, отримаємо потрібну масову частку бензину, що має запас якості показника, який підлягає виправленню якості:
(Х - Х ) : (Х - Х ) х 100 = (10 - 6) : (18 - 6) х 100 = 33,3%,
в а в
тобто для змішування треба взяти 33,3 % бензину, який має запас якості по температурі википання 10 % (решта 66,7 % - некондиційний бензин).
4. В’язкість і температура спалаху в закритому і відкритому тиглях суміші ПММ не є пропорційними. Але їх можна підрахувати з достатньою для практичних цілей точністю за формулою
Х = (Х Р + Х Р - К(Х - Х )) : 100,
а а в в а в
де
X - в’язкість (температура спалаху в закритому або відкритому тиглі) суміші, сСт (°С);
Ха, Хв - в’язкість (температура спалаху) компонентів суміші, сСт (°С);
Ра, Рв - масова частка компонентів суміші, %;
К - емпіричний коефіцієнт, який визначається по кривій 1 з урахуванням в’язкості та по кривій 2 з урахуванням температури спалаху (додаток 37 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662).
5. Під час зневоднювання ПММ і вилучення з них механічних домішок шляхом відстоювання мінімальний час, необхідний для цієї операції, визначають із розрахунку швидкості осідання сторонніх домішок, яка дорівнює 0,3 м/г. Під час зневоднювання ПММ вода, яка збирається в нижній частині резервуара (цистерни, автомаслозаправника), підлягає видаленню.
Відсутність води і механічних домішок у ПММ встановлюється випробуванням проби, взятої з нижнього шару продукту.
6. Якість рідких консерваційних мастил, некондиційних за окремими показниками, відновлюється аналогічно оливам.
Якість пластичних мастил відновленню не підлягає.
Додаток 37
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу III)
КОЕФІЦІЄНТИ
для визначення розрахунковим методом в’язкості і температури спалаху в закритому тиглі сумішей нафтопродуктів
( Див. текст )
Додаток 38
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу III)
АКТ
про виготовлення сумішей
( Див. текст )
Додаток 39
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 9 розділу III)
ПОРЯДОК
збору та здачі відпрацьованих нафтопродуктів
1. До відпрацьованих нафтопродуктів належать: оливи, які в процесі експлуатації втратили відповідні якісні показники та відпрацювали встановлені строки; бензини, у тому числі розчинники, гаси, нафтові оливи, які застосовувалися як промивні рідини і показники якості яких не відповідають вимогам стандартів, нафтопродукти, зібрані під час очищення резервуарів, трубопроводів, залізничних та автомобільних цистерн, іншого обладнання. До відпрацьованих нафтопродуктів не відносяться нафтопродукти, зібрані під час зливання відстою ПММ.
2. Відпрацьовані нафтопродукти збираються (зливаються) з гідравлічних систем та ємностей ПС при їх заміні відповідно до встановлених наказами та інструкціями з експлуатації строків.
Збирання відпрацьованих нафтопродуктів під час заміни оливи в системах техніки тривалого зберігання проводиться після зливання відстою. Під час цих робіт повинен бути присутній начальник служби ПММ авіаційної частини.
Відпрацьовані авіаційні нафтопродукти збираються підрозділами по групах і здаються на склад авіаційного ПММ. Під час приймання відпрацьованих олив візуально перевіряється відсутність води та механічних домішок. Якщо нафтопродукт має велику кількість механічних домішок і води, проводиться його відстоювання. Після видалення механічних домішок і води відпрацьовані нафтопродукти зважуються з оформленням накладної на вказану кількість, після чого відпрацьовані нафтопродукти зливаються в тару відповідної групи.
3. Норми збору відпрацьованих нафтових олив до витрати свіжих становлять не менше:
оливи для двигунів (авіаційні) - 25 %;
оливи індустріальні (компресорні, турбінні, трансформаторні та інші нафтові оливи) - 35 %.
Відпрацьовані оливи не збираються в разі витрати:
на технічні потреби, пов’язані з безповоротними втратами;
на експлуатацію двигунів, що витрачають оливи в суміші з ПММ;
на консервацію техніки та обладнання.
4. Під час збирання відпрацьованих нафтопродуктів необхідно дотримуватися таких основних правил:
зливати відпрацьовані оливи в тару окремо по групах (таблиця 1 ГОСТ 21046):
ОМВ - оливи моторні відпрацьовані (для авіаційних поршневих двигунів), компресорні, вакуумні оливи, оливи для прокатних станів, а також індустріальні оливи згідно з вимогами таблиці 2 ГОСТ 21046;
ОІВ - оливи індустріальні відпрацьовані та робочі рідини для гідравлічних гідросистем, газотурбінні, ізоляційні, приладні та турбінні оливи, оливи для компресорів холодильних машин згідно з вимогами таблиці 2 ГОСТ 21046;
СНВ - суміш нафтопродуктів відпрацьованих - нафтові промивальні рідини, оливи, що використовувалися під час термічної обробки металів, циліндрові, трансмісійні, нафта та рідкі нафтові палива, вилучені з очисних споруд та вод, що містять нафту, бензини, у тому числі уайт-спірит, гас, дизпаливо, нафтові оливи, які не відповідають вимогам груп ОМВ та ОІВ, трансмісійні оливи, суміш нафтопродуктів, зібрані під час зачищення засобів зберігання і транспортування. Оливи іноземного виробництва збираються так само, як і вітчизняні зразки, замінниками яких вони є;
зливати відпрацьовані нафтопродукти в тару тільки через лійку з металевою сіткою;
не допускати зливання рідин з механічними домішками;
резервуари, бочки, бідони для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів повинні мати напис, який вказує групу нафтопродуктів, для яких вони призначені;
для зливу відпрацьованих нафтопродуктів груп ОМВ і ОІВ не допускається використання тари із залишками трансмісійних олив, пластичних мастил, продуктів ненафтового походження і промивальних рідин;
призначений для зберігання інвентар, насоси, рукави та інше майно повинне бути зачищене від бруду;
для забезпечення якості збирання відпрацьованих нафтопродуктів потрібно обладнати пункт зберігання, який розташовується, як правило, біля складу ПММ.
5. Якість відпрацьованих нафтопродуктів по групах повинна відповідати технічним вимогам, визначеним ГОСТ 21046.
6. Авіаційні частини, які не мають лабораторій або не в змозі виконати випробування за показниками ГОСТ 21046, перед здаванням відпрацьованих нафтопродуктів в ОЦЗ (склад, база пального) виконують відбір проб відпрацьованих нафтопродуктів і направляють їх для повного випробування до лабораторії, за якою закріплена частина.
Після отримання паспорта якості і в разі відповідності відпрацьованих нафтопродуктів вимогам ГОСТ 21046 вони здаються в ОЦЗ. Під час приймання відпрацьованих нафтопродуктів у ОЦЗ їх обов’язково перевіряють на відсутність вільної води в нижньому шарі. У разі виявлення вільної води в нижньому шарі відпрацьовані нафтопродукти не приймаються до її видалення.
7. Відбір проб відпрацьованих нафтопродуктів проводиться відповідно до ДСТУ 4488:2005.
8. Відпрацьовані нафтопродукти зберігаються по групах окремо від інших нафтопродуктів. На тарі (резервуарах) повинні бути трафарети із вказанням групи відпрацьованих нафтопродуктів.
9. Резервуари, призначені для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів, повинні бути обладнані приймально-зливними засобами, люками для зачищення і зливними кранами для зливання відстою.
10. Час зберігання відпрацьованих нафтопродуктів на складах ПММ використовується для відстоювання від води і механічних домішок.
В осінній період (жовтень - листопад) з кожної одиниці тари з відпрацьованими нафтопродуктами видаляється відстояна вода та механічні домішки.
Виділений і відстояний з емульсії водний шар перед зливом в каналізацію обробляють відповідно до діючої нормативно-технічної документації для запобігання забрудненню навколишнього середовища.
11. Маркування ємностей з відпрацьованими нафтопродуктами має містити:
найменування нафтопродуктів, групу;
умовну назву постачальника;
номер партії;
напис "вогненебезпечно" - для групи СВН та промивальних рідин.
12. Відпрацьовані нафтопродукти здаються та приймаються партіями. Партією вважається будь-яка кількість відпрацьованого нафтопродукту однієї групи, яка супроводжується одним паспортом якості.
13. Рішення щодо подальшого використання відпрацьованих нафтопродуктів та їх транспортування приймає начальник ЦУЗПММ ЗСУ Тилу ЗСУ (ЦОВВ).
14. Під час роботи з відпрацьованими нафтопродуктами, які містять отруйні домішки, необхідно виконувати вимоги керівних документів Міністерства оборони України та інших ЦОВВ ДА з такими доповненнями:
малонебезпечні відпрацьовані ОТР на нафтовій основі (МН-7,5У, МС-8РК, МС-8п та їх закордонні аналоги) потрібно зберігати та зливати в групу відпрацьованих моторних олив;
синтетичні відпрацьовані авіаційні оливи (ВНИИ НП 50-1-4ф, ВНИИ НП 50-1-4у, Б-3В, ПТС-225, ЛЗ-240, ИПМ-10 та їх закордонні аналоги) потрібно зливати в групу відпрацьованих індустріальних олив.
15. Для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів має бути обладнане вибухобезпечне приміщення зі штучним освітленням та надійною припливно-витяжною вентиляцією для забезпечення вмісту парів нафтопродуктів у повітрі робочої зони, що не перевищує встановленого для шкідливих речовин рівня. Робота з відкритим вогнем не допускається.