Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

перепад тиску на фільтрах;

здійснення зливу відстою ПММ з відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів;

чистоту і технічний стан рукавів для заповнення автомобільних засобів заправки;

відповідність маркування автомобільних засобів заправки марці залитих ПММ;

наявність пломб на наливній горловині, дихальному клапані, фільтрах і кришці приймального патрубка;

наявність чохлів на видаткових і зливних кранах, наливній горловині, приймальному рукаві (патрубку);

справність і чистоту сіток у роздавальних кранах, наконечників закритої заправки і приймальних патрубків;

наявність запису у формулярі автомобільних засобів заправки щодо проведення і якості регламентних робіт;

наявність і надійність кріплення ковпачків на роздавальних кранах, а також наявність і справність (візуально) троса заземлення видаткових кранів (наконечників закритої заправки);

відсутність води, механічних домішок, у зимовий час - кристалів льоду методом зливу ПММ із фільтрів і відстійників засобів заправки;

наявність засобів пожежогасіння і справність заземлення з перевіркою опору за допомогою тестера і записом у формулярі спеціального автомобіля.

Спеціальні автомобілі, які не відповідають встановленим вимогам, допускати до наливу забороняється.

Заповнювати автомобільні засоби заправки ПММ, які містять механічні домішки, воду, а також ПВК-рідину в кількості, яка не відповідає встановленим вимогам, забороняється.

Перелік можливих дефектів автомобільних засобів заправки і засоби для їх усунення наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.

39. Після заповнення автомобільних засобів заправки на складі ПММ необхідно провести:

опломбування і зачохлювання обладнання засобів заправки;

перевірку відсутності витікання в кранах і з’єднаннях трубопроводів;

зливання і перевірку чистоти відстою з відстійників фільтрів і відстійників засобів заправки. Якщо паливо не містить ПВК-рідини, кристали льоду у пробах, відібраних із вказаних місць, не є бракувальною ознакою. Зливання відстою здійснюється після 10-хвилинної стоянки засобів заправки та триває до появи ПММ без механічних домішок і води (кристалів льоду);

перевірку (візуальну) відсутності механічних домішок, води (зимою - кристалів льоду) у пробі ПММ, відібраній з видаткових обладнань засобів заправки після зливу відстою; у цій пробі також перевіряється вміст ПВК-рідини. Перевірка чистоти відстою і проби ПММ із роздавальних кранів і наконечників закритого заправлення проводиться начальником лабораторії ПММ (лаборантом) на контрольному пункті складу ПММ.

У разі коли АПЗ не використовувався протягом двох і більше діб перед застосовуванням для заправки ПС, проводиться перекачування ПММ через кожний рукав у кількості не менше 200 л у відстійний резервуар, про що робиться відповідний запис у формулярі.

40. Для перевірки готовності спеціальних автомобілів, заправлених ПММ, для забезпечення польотів на території складу ПММ організовується контрольний пункт. Дозволяється обладнувати контрольний пункт в приміщенні лабораторії ПММ, яка розташована на території складу ПММ.

У контрольному пункті повинна бути така технічна документація:

бланки паспортів на ПММ, контрольних талонів, видаткових відомостей і зразки їх заповнення;

журнал видачі контрольних талонів і журнал перевірки ПММ на відсутність води, механічних домішок;

паспорти якості з даними випробовування на ПММ, які підлягають видачі на заправку ПС;

виписка із наказу командира авіаційної частини щодо виділення засобів заправки і транспортування, номерів видаткових резервуарів для заправки ПС;

таблиця з переліком можливих дефектів і пошкоджень спеціального обладнання автомобільних засобів заправки;

таблиця з технічною характеристикою засобів фільтрування і зневоднення ПММ, які використовуються у авіаційній частині;

стенд з даними заміру густини ПММ, які видаються на заправку, і їх температури на день видачі;

обов’язки лаборанта, а також інструкції з техніки безпеки і пожежної безпеки.

41. На контрольному пункті повинні бути тара для збору ПММ, злитих з цистерн спеціальних автомобілів, циліндри і нафтоденсиметри для визначення фактичної густини на день видачі, скляна банка ємністю не менше 0,5 л, яка закривається кришкою, водочутлива паста, тестер для перевірки справності заземлення, пломбіратор з відтиском, запас пломб і дроту (шпагату), запас елементів фільтрів та фільтрів-сіток спеціальних автомобілів, засоби пожежогасіння, аптечка.

Забороняється користуватися для опломбовування фільтрів, фільтрів-сепараторів, горловин резервуарів мастиковими печатками.

Огляд і заміна фільтрувальних елементів повинні проводитися на спеціальному столі, який має гладку робочу поверхню (оцинковане залізо, лінолеум та інші пластичні матеріали).

42. З метою економії збір відстою ПММ з видаткових резервуарів, відстійників фільтрів та заправних засобів, баків ПС проводиться за марками у спеціально виділені для цього ємності. Після відстоювання і фільтрування при позитивному результаті контрольного випробовування вказані ПММ використовуються за призначенням.

43. Під час перевірки чистоти відстою ПММ, а також чистоти проб, відібраних із кранів нижнього зливу видаткових резервуарів і засобів заправки, перевіряється відсутність у ПММ механічних домішок (зимою - кристалів льоду).

Для візуальної перевірки чистоти ПММ зливаються у прозорий посуд із некольорового скла ємністю 0,5 л, який закривається кришкою для запобігання потраплянню в ПММ бруду і вологи з атмосфери.

Перевірку чистоти ПММ проводять згідно з пунктом 39 цього розділу.

Під час застосування ПММ без ПВК-рідин або під час введення їх у видаткові резервуари (за необхідності) наявність кристалів льоду є бракувальною ознакою у пробах, відібраних з видаткових кранів закритої заправки після перекачування через них 20 - 25 л ПММ.

44. У разі виявлення в пробі ПММ води, механічних домішок та інших забруднень (зміна кольору, помутніння, осад) вживають заходів щодо їх усунення. Для цього проводиться додатковий злив відстою (у кількості 10-20 л) після додаткового відстоювання не менше 10 хвилин. Якщо і після зливу такої кількості ПММ вода і забруднення присутні, то заправні засоби або видаткові резервуари до заправки не допускаються. У такому разі обов’язково встановлюють причини забруднення ПММ.

ПММ зливаються в окремий резервуар, а засоби заправки і видаткові резервуари зачищаються. Забруднений відстій зберігається на складі ПММ для проведення лабораторного випробовування, після чого зливається в систему збору відстою видаткових резервуарів на контрольному пункті.

45. У разі отримання позитивних результатів огляду автомобільних засобів заправки і встановлення якості ПММ, а також відповідності даних фізико-хімічних показників ПММ (за паспортом) вимогам стандартів водіям засобів заправки видаються видаткова відомість згідно з додатком 58 до цієї Інструкції і контрольний талон згідно з додатком 19 до цієї Інструкції на заправку ПС під підпис у журналі видачі контрольних талонів відповідно до додатка 20 до цієї Інструкції.

Контрольний талон підписується посадовими особами служби ПММ авіаційної частини і пред’являється представнику ІАС для одержання дозволу на заправку ПС.

Контрольний талон дійсний до тих пір, поки для заправки використовуються ПММ з одного видаткового резервуара і в цей резервуар не доливалися ПММ з інших резервуарів і партій.

При повторних виїздах засобів заправки відмітка про допуск на заправку ПС робиться на тому самому контрольному талоні.

У разі наливу ПММ у засоби заправки з інших резервуарів або доливання резервуарів, з яких проводилося заповнення засобів заправки ПММ з інших резервуарів, контрольний талон у водія вилучається і видається інший.

Контрольні талони, вилучені у водіїв після заправки ПС, зберігаються на складі ПММ протягом одного року, потім підлягають знищенню з оформленням акта.

46. Після тривалої (більше 6 годин) стоянки автомобільних засобів заправки з ПММ перед подачею їх на заправку ПС лаборантом складу ПММ проводиться повторна перевірка чистоти відстою, про що в контрольному талоні робиться відповідна відмітка.

Контроль часу стоянки автомобільних засобів заправки здійснюється черговим по аеродромно-технічному забезпеченню та водієм.

47. Подачу ПММ на заправку ПС при позитивних результатах аеродромного контролю якості здійснює представник служби ПММ. Дозвіл на заправку ПС надає та оформлює в контрольному талоні заступник командира авіаційної ескадрильї з озброєння (посадові особи ІАС, які щорічно визначаються наказом командира авіаційної частини) після контрольної перевірки ПММ і засобів заправки.

48. Під час контрольної перевірки ПММ і засобів заправки представником ІАС перевіряються:

наявність контрольного талона на ПММ з підписом посадової особи служби ПММ;

відповідність марки ПММ, поданих на заправку ПС, вимогам її експлуатаційної документації;

відповідність вмісту ПВК-рідини (за контрольним талоном) температурі навколишнього повітря;

наявність пломб і чохлів на обладнанні засобів заправки;

справність і чистота сіток роздавальних кранів і наконечників закритої заправки;

наявність і справність заземлення і засобів пожежогасіння;

чистота відстою ПММ, злитих з відстійників засобів заправки після 10 хвилин стоянки.

Перевірка чистоти ПММ проводиться відповідно до пункту 39 розділу ХІ цієї Інструкції.

При цьому проби ПММ із видаткових резервуарів для перевірки відбираються з кранів нижнього зливу. При позитивних результатах огляду засобів заправки і відсутності механічних домішок і води в пальному представник ІАС робить запис в контрольному талоні і формулярі засобів заправки про дозвіл на заправку ПС "Заправку дозволяю" з відміткою про дату, час і ставить свій підпис.

49. У разі виявлення несправних засобів заправки, неправильно оформленої документації або некондиційних ПММ засоби заправки до забезпечення польотів не допускаються, про що робиться запис у формулярі або в робочому журналі групового заправника ПС паливом, а також у контрольному талоні.

Особи, які усунули засоби заправки від застосування, доповідають про це по команді.

При перельотах ПС дозвіл на дозаправку дають представники інженерно-авіаційної служби проміжного аеродрому після контрольної перевірки ПММ і засобів заправки.

Безпосередній допуск ПММ і засобів заправки проводить борттехнік (бортмеханік) даного ПС.

50. Перед заправкою ПС ПММ старший технік (технік) перевіряє:

наявність і правильність оформлення контрольного талона на ПММ у водія спеціального автомобіля;

відповідність маркування засобів заправки запису в контрольному талоні;

наявність дозволу представника ІАС на заправку;

надійність заземлення заправника і ПС;

наявність і справність пломб на спеціальному обладнанні засобів заправки;

чистоту і справність роздавальних кранів і наконечників закритої заправки, сіток (засмічення сіток не допускається);

чистоту відстою ПММ з місць зливу засобів заправки.

51. За збереження якості ПММ, які знаходяться у баках і системах авіаційної техніки, безпосередню відповідальність несе старший технік (технік) ПС. Строки зберігання ПММ у баках ПС вказано в додатку 4 до цієї Інструкції.

52. У період передпольотної, до повторного вильоту, післяпольотної підготовки старший технік (технік) проводить зливання ПММ із баків ПС, якщо це передбачено вимогами інструкції з експлуатації та (або) регламенту з технічного обслуговування конкретного типу ПС, перевіряє чистоту ПММ в баках ПС на відсутність води та механічних домішок, про що робиться запис у контрольному листі журналу підготовки ПС. У вказаних роботах можуть брати участь представники служби ПММ.

Результати та обсяг робіт, виконаних під час зливу відстою з баків і систем ПС, заносяться в журнал зливання відстою і перевірки ПММ на відсутність води та механічних домішок, форма якого наведена у додатку 22 до цієї Інструкції. Журнал ведеться в кожному підрозділі. Відповідає за його ведення командир підрозділу, контроль за його веденням здійснює начальник служби ПММ авіаційної частини.

ПММ, злиті з баків і систем ПС під час перевірки на відсутність механічних домішок і води, здаються на склад ПММ в установленому порядку.

53. Під час заправки ПС водій засобу заправки слідкує за перепадом тиску на фільтрах. У разі різкого перепаду тиску в бік зменшення необхідно негайно припинити заправку і визначити причину падіння тиску. У разі перевищення максимально допустимого перепаду тиску на фільтрах, вказаного в додатку 55 до цієї Інструкції, для конкретного типу фільтра заправка забороняється. Авіаційний технік (механік) під час заправки ПС ПММ слідкує за надійною роботою заправника, контролює кількість виданих ПММ і забезпечує додержання умов, які виключають забруднення (попадання пилу, дощу, снігу) систем ПС.

54. Під час застосування системи ЦЗП для заправки ПС перед початком заправки начальник лабораторії ПММ (лаборант) зобов’язаний перевірити:

час відстоювання ПММ у видаткових резервуарах;

чистоту проб ПММ, відібраних із кранів нижнього зливу видаткових резервуарів, відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів, відстійників кожного заправного агрегату, а також проб, відібраних із видаткових обладнань. Об’єднана проба ПММ відбирається через крани нижнього зливу видаткових резервуарів. Забороняється в дні польотів проводити відбір донних проб пробовідбірником через горловину резервуара. У пробі визначається вміст ПВК-рідини, частина проби в кількості 1,0 дм-3 опечатується представником ІАС і зберігається на складі ПММ до кінця польотів;

наявність пломб на резервуарах, фільтрах і заправних агрегатах;

наявність чохлів, надійність кріплення ковпаків, справність і чистоту сіток роздавальних кранів і наконечників закритої заправки;

наявність залишку ресурсу фільтра (згідно із записами в журналі роботи фільтра), який забезпечує безперебійну роботу протягом усієї льотної зміни;

перепад тиску на фільтрах (за записами у формулярах);

наявність засобів пожежогасіння і заземлення. Після перевірки начальник лабораторії ПММ (лаборант) видає начальнику системи ЦЗП контрольний талон на ПММ і робить відмітку в робочому журналі системи ЦЗП.

55. У разі коли якийсь агрегат системи ЦЗП не використовувався протягом двох і більше діб (не проводилася заправка техніки, ПММ не перекачувалися через агрегат), перед його застосуванням для заправки ПС проводиться прокачування ПММ у кількості не менше 200 л.

ПММ після прокачування зливаються у відстійну ємність, перевіряються в об’ємі контрольного випробовування і при позитивних результатах випробовувань використовуються за прямим призначенням.

56. При позитивних результатах контрольної перевірки представник ІАС робить запис в робочому журналі системи ЦЗП, а також у контрольному талоні про дозвіл заправки авіаційної техніки: "Заправку дозволяю" з відміткою про дату, час і ставить свій підпис.

Після заправки старший технік (технік) проводить зливання відстою з баків ПС, якщо це передбачено вимогами інструкції з експлуатації конкретного типу ПС, перевіряє його на відсутність води та механічних домішок. При відсутності забруднень проводить відбирання проб із баків ПС у кількості не менше 1 л.

Проби опечатуються печатками старшого техніка (техніка) і зберігаються в ІАС до закінчення польотів або чергової заправки баків (групи баків).

57. У разі виявлення у відстої ПММ механічних домішок і води (у зимовий час - кристалів льоду) злив відстою проводиться до повного видалення забруднених ПММ. При цьому необхідно виконати роботи, передбачені регламентом та інструкціями з експлуатації.

58. У разі виявлення у відстої ПММ осаду невідомого походження, зміни кольору і помутніння ПММ проба ПММ направляється на дослідження в лабораторію ПММ центральних органів виконавчої влади, Збройних Сил України або в інші заклади, які мають право проводити відповідні дослідження, а експлуатація ПС припиняється.

Подальша експлуатація ПС здійснюється з дозволу заступника командира частини з ІАС після встановлення причин відхилень в якості ПММ і заправки баків кондиційними ПММ.

59. Про злив відстою ПММ з баків ПС і перевірку його чистоти робиться запис у контрольному листі журналу підготовки ПС. Спеціалістам служби ПММ за необхідності дозволяється брати участь у перевірці чистоти ПММ у паливних баках і системах ПС. ПС, у паливних баках яких утримуються залишки ПММ з механічними домішками або водою, до заправки ПММ допускати забороняється.

60. Підготовка олив та гідравлічних рідин (далі - оливи) до видачі складається з таких етапів:

відстоювання у бочках або бідонах постачальника протягом двох-трьох діб, при цьому забороняється перекачувати і збовтувати оливи в бідонах (бочках);

відкачування відстояних олив з бочок і бідонів у видаткові резервуари (ємності) насосом з рівня не нижче 50 мм від дна (незливний залишок - 250-500 мл);

видача олив з видаткових резервуарів через фільтр у цистерну засобів заправки і обслуговування авіаційної техніки.

Залишки олив із тари зливаються в окремий резервуар. Їх використання можливе тільки після відстоювання, фільтрування і позитивних результатів контрольного випробовування.

61. Заповнення засобів заправки систем ПС і гідроустановок проводиться на пункті відстоювання і фільтрування авіаційних олив і гідравлічних рідин складу ПММ.

Для пункту відстоювання і фільтрування виділяється окреме приміщення, яке забезпечує збереження якості оливи (рідини) під час зберігання і видачі, а також розміщення запасів олив (рідин) у тарі постачальника для попереднього відстоювання (відстійні бочки, бідони).

62. У приймальному пункті під кожний тип олив встановлюються додаткові резервуари або бочки з антикорозійним покриттям, обладнані кранами нижнього зливу відстою. Видаткові резервуари встановлюються з нахилом у бік зливного крана.

63. Видача олив (рідин) з видаткових резервуарів (бочок) проводиться самопливом, насосами або під тиском стиснутого повітря. Система видачі за допомогою стиснутого повітря обладнується редуктором, який має обмежувач робочого тиску на 0,05 МПа, справними і перевіреними манометрами і краном для скидання тиску в системі після закінчення видачі олив.

Забірні патрубки у видаткових резервуарах (бочках) повинні знаходитися на висоті 30-50 мм від дна. Лінії наповнення засобів заправки обладнуються авіаційними фільтрами тонкої очистки (типу 60-11-16 або 14-ГФ-8-ФН-1) за номенклатурою служби АТІ.

64. Допуск до експлуатації обладнання пункту відстоювання і фільтрування олив (рідин) здійснюється комісією, до складу якої включається представник ІАС, і оформляється актом.

65. Видаткові резервуари (бочки) промиваються бензином-розчинником (Нефрас-С4-50/170 та інші) не менше двох разів на рік під час переведення техніки на сезонні умови експлуатації; встановлені на видачі авіаційні фільтри промиваються не менше одного разу на квартал лаборантом служби ПММ. Крім того, пропускна можливість фільтрів два рази на рік перевіряється в техніко-експлуатаційній частині і в разі її зниження проводиться ультразвукова очистка фільтрів. Після промивки та перевірки фільтри пломбуються представниками авіаційної техніко-експлуатаційної частини.

66. На кожну установку для відстоювання і фільтрації олив ведеться формуляр.

67. Перед кожною видачею олив з видаткових резервуарів (бочок) начальник лабораторії ПММ (лаборант) проводить візуальну перевірку відстою оливи, злитої через кран шляхом відбору донної проби. У разі виявлення води і механічних домішок олива додатково відстоюється і після зливання відстою за можливості перекачується в чистий видатковий резервуар (бочку).

Видавати оливу з видаткових резервуарів (бочок) за наявності води і механічних домішок забороняється.

68. Основою для видачі контрольного талона є перевірка відсутності води і механічних домішок і дані контрольного випробовування проби оливи, відібраної з видаткових устаткувань або нижнього зливу видаткового резервуара.

Контрольне випробовування оливи проводиться під час кожного заповнення видаткового резервуара.

69. Перевірка відсутності води і механічних домішок в оливах проводиться начальником лабораторії ПММ (лаборантом) на складі ПММ до і після заповнення АМЗ шляхом відбору проб оливи з відстійників.

70. Перевірка відсутності механічних домішок в оливах проводиться візуально. Проба оливи відбирається в чистий сухий скляний циліндр або банку і розбавляється чотирикратною кількістю Нефрасу-С4-50/170. У розбавленій оливі при візуальному розгляді її в прохідному світлі не повинні простежуватися сторонні домішки. Перевірка на відсутність води проводиться експрес-методом за ГОСТ 1547-84.

71. Видалення механічних домішок з олив проводиться шляхом відстоювання, зливання відстою і фільтрування.

72. Випаровування води з олив проводиться в АПМЗ. Перед випаровуванням води олива обов’язково витримується при температурі 70-80°С протягом 6-7 годин.

73. Забороняється заправляти авіаційну техніку оливою безпосередньо з каністр або іншої тари, минаючи пункт відстоювання і фільтрування, без використання спеціальних засобів заправки, крім олив вагою до 5 кг включно, які надійшли у запаяній та інший герметичній упаковці (тюбики, бідони, банки тощо) за паспортами заводів-постачальників без проведення випробування протягом встановленого строку зберігання, за умови повного разового використання.

74. Під час контрольної перевірки олив із засобів заправки представником ІАС встановлюються:

наявність і правильність оформлення контрольного талона на оливу;

відповідність маркування АПМЗ типу залитої в нього оливи, а також її відповідність вимогам експлуатаційної документації;

наявність пломб і чохлів на обладнанні засобів заправки;

відсутність в оливі води і механічних домішок (виявляється візуально).

При позитивних результатах перевірки робиться відмітка в контрольному талоні і формулярі МЗ про дозвіл на заправку авіаційної техніки.

75. Усі випадки усунення від заправки ПС засобів наземного обслуговування польотів, пов’язані з якістю ПММ, а також випадки виявлення води і механічних домішок у пальному (після зливання відстою) у баках ПС розслідуються комісією, призначеною командиром авіаційної частини. Матеріали розслідування оформлюються актом.

76. На польових аеродромах і місцях для посадки контроль якості ПММ проводиться в обсязі вимог цієї Інструкції екіпажем ПС і представниками служби ПММ авіаційної частини, за якою даний аеродром закріплений.

77. На зарубіжних аеродромах, аеродромах цивільної авіації і тимчасових місцях для посадки, на яких відсутні представники служби ПММ, контроль якості ПММ і підготовку до польотів організовує і проводить командир екіпажу відповідно до встановленого порядку підготовки ПС до польотів. При цьому необхідно враховувати:

заправка ПС зарубіжними марками ПММ проводиться відповідно до вимог пункту 24 розділу ІІІ цієї Інструкції;

змішування зарубіжних марок ПММ з аналогічними марками ПММ, які виробляються в Україні на мінеральній основі, допускається як у засобах заправлення, так і безпосередньо в системах та вузлах авіаційної техніки, якщо це не суперечить вимогам експлуатаційної документації;

змішування зарубіжних марок на синтетичній основі з ПММ (зарубіжними і вітчизняними) на мінеральній основі забороняється;

введення ПВК-рідини в зарубіжні ПММ для реактивних двигунів і контроль за її утриманням повинні здійснюватися відповідно до стандартів для вітчизняних ПММ;

під час заправки авіаційної техніки зарубіжними марками ПММ обмеження вводяться згідно з тією вітчизняною маркою ПММ, при застосуванні якої вони більш жорсткі;

ПММ для реактивних двигунів, які мають температуру початку кристалізації мінус 38-40 °С та допуск до застосування, дозволяється застосовувати на вітчизняній авіатехніці без обмежень при температурі навколишнього повітря мінус 20 °С і тривалості польоту не більше 3 годин;

ПММ з температурою початку кристалізації мінус 45-50 °С, які мають допуск до застосування, застосовуються без обмежень;

у разі застосування зарубіжних марок ПММ на авіаційній техніці за правилами техніки безпеки необхідно керуватися діючими стандартами з питань поводження з аналогічними вітчизняними марками ПММ.

Застосування ПММ на аеродромах спільного використання (сумісного базування) для забезпечення ПММ ПС здійснюється згідно з договорами зі сторонніми організаціями (службами ПММ аеропортів тощо). Якість ПММ, якими забезпечуються ПС відповідно до договорів, повинна відповідати діючим стандартам (ГОСТ, ДСТУ, ОСТ, ТУ).

78. З метою забезпечення ПММ на злітно-посадкових майданчиках та польових аеродромах, де відсутні місця зберігання достатньої кількості авіаційного палива, для забезпечення польотів та скорочення терміну заправки авіаційної техніки, для підвозу ПММ до місць стоянки ПС можуть використовуватись автоцистерни (далі - АЦ). У цьому випадку заправлення АЦ авіаційним пальним проводиться з видаткових резервуарів авіаційних складів ПММ тільки закритим методом заправки.

Заправлення АЦ авіаційним пальним проводяться відповідно до пунктів 10-38 цього розділу, в цих пунктах термін "заправка ПС" означає "перекачування до АПЗ".

Після прибуття на місце заправки АПЗ пальне в АЦ відстоюється не менше 30 хв., після чого через крани нижнього зливу ємності АЦ відбирається об’єднана проба ПММ, частка якої у кількості 1,0 дм-3 опечатується представником ІАС і зберігається у представника служби ПММ до кінця польотів. При позитивних результатах аеродромного контролю якості авіаційного пального заправку АПЗ здійснює представник служби ПММ. Дозвіл на перекачку надається та оформлюється в контрольному талоні посадовою особою ІАС.

Заправка АПЗ від АЦ проводиться тільки закритим методом.

АЦ, які плануються до підвозу та заправки АПЗ авіаційним пальним, проходять обслуговування в об’ємі, визначеному для обслуговування АПЗ, та зачистку у терміни, визначені цією Інструкцією. Допуск АЦ до перевезення авіаційного ПММ та заправки АПЗ оформлюється наказом командира військової частини.

Обслуговування, зачистка та видання наказу про допуск АЦ здійснюються як правило двічі на рік під час сезонного обслуговування техніки (але не рідше одного разу на шість місяців) або тоді, коли в цьому виникає необхідність. У разі якщо такі АЦ були задіяні для перевезення інших ПММ, то процедура їх зачищення та допуску з виданням наказу по частині повторюється.

__________

Примітка.

Знак "+" показує, що обліковий документ ведеться, знак "-" - обліковий документ не ведеться.

__________

Примітки:

1. До ІІ кліматичної зони належать: Автономна Республіка Крим, Одеська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області.

2. До І кліматичної зони належать всі області України, які не зазначені у пункті 1.

__________

Примітки:

1. Для марок пального, терміни зберігання яких не вказані в цьому додатку, слід керуватися гарантійними термінами зберігання, встановленими нормативними документами на них.

2. Строки зберігання ПММ, вказані в графі 3 (ІІ кліматична зона), встановлені для південних районів України, а саме: Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області.

3. Умови зберігання пального мають відповідати вимогам ДСТУ 4454:2005 і цій Інструкції.

4. У разі невідповідності термінів зберігання, зазначених у цьому додатку, термінам зберігання, що визначені заводом-виробником, керуватися рекомендаціями заводу-виробника.