У разі розливу відпрацьованого нафтопродукту необхідно зібрати його в тару, місце розливу промити гасом і протерти сухою ганчіркою, на відкритому майданчику місце розливу засипати піском та прибрати його.
Додаток 40
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 12 розділу III)
АКТ
приймання нафтопродуктів за якістю
( Див. текст )
Додаток 41
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 13 розділу III)
ПЛАН
перевірки організації контролю якості ПММ
( Див. текст )
Додаток 42
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 19 розділу III)
НОРМИ
витрат хімічних реактивів, що застосовуються під час випробув ПММ
( Див. текст )
Додаток 43
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 21 розділу III)
НОМЕНКЛАТУРНИЙ ПЕРЕЛІК
засобів вимірювання техніки військового призначення, які підлягають обов’язковій повірці (калібруванню)
( Див. текст )
Додаток 44
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 21 розділу III)
КНИГА
обліку технічного стану, калібрування, повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки військового призначення
_____________________________________________________________________________
(підрозділ (відділ зберігання),
_____________________________________________________________________________
військова частина (склад, база) )
Розпочато "___"__________ 20__ року
Закінчено "___"__________ 20__ року
Розділ І
ЗМІСТ
| Зразок озброєння чи військової техніки (об’єкт вимірювань) | Сторінки книги | Зразок озброєння чи військової техніки (об’єкт вимірювань) | Сторінки книги | ||
| початкова | наступні | початкова | наступні | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Розділ ІІ
(лівий бік)
| № з/п | Зразок озброєння (об’єкт вимірювань) | Найменування ЗВТ ВП | Тип або шифр | Заводський номер | Межі вимірювань | Періодичність калібрування (повірки) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
(правий бік)
__________
Примітки:
1. Ведеться у підрозділах, а також у відповідній службі метрології та стандартизації (метролога) авіаційної частини.
Ведення обліку технічного стану ЗВТ ВП покладається:
у підрозділах - на командирів підрозділів;
в авіаційній частині - на начальника служби метрології та стандартизації (метролога).
2. Обліку технічного стану підлягають усі наявні ЗВТ ВП, у тому числі й ті, що входять до комплектів озброєння і військової техніки та комплектів їх запасних частин, інструменту та приладдя. Облік ведеться за зразками озброєння і військової техніки, об’єктами вимірювань за групами вимірювань.
Додаток 45
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 24 розділу III)
ПЕРЕЛІК
марок ПММ закордонного виробництва, допущених до застосування на ПС у Збройних Силах України
( Див. текст )
Додаток 46
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу III)
ПОРЯДОК
розслідування авіаційних подій, пов’язаних із застосуванням ПММ
1. Складність проблеми забезпечення безпеки польотів полягає в її залежності від численних факторів на всіх стадіях існування ПС: розробка тактико-технічного завдання, проектування, створення дослідного зразка, випробування, серійне виробництво, а також масової експлуатації та застосування ПС. У забезпеченні безпеки польотів беруть участь багато різних фахівців авіаційної промисловості та авіації державної авіації України. Недоліки та прорахунки на всіх стадіях створення, експлуатації та застосування ПС виявляються тільки на заключному етапі - у процесі експлуатації ПС.
Знання з безпеки польотів для всіх авіаційних фахівців надзвичайно важливі з огляду на покладені на них завдання із забезпечення безаварійної льотної роботи. Фахівцям служби ПММ необхідно отримувати і постійно вдосконалювати навички з організації розробки профілактичних заходів, спрямованих на запобігання авіаційним подіям та інцидентам в авіаційних частинах.
2. Порядок призначення комісії та її робота регламентуються наказом Міністерства оборони України щодо розслідування авіаційних подій.
Рішення щодо включення до складу комісії фахівців служби ПММ приймається посадовою особою, яка призначила розслідування, якщо виникає версія про причинний зв’язок відмови ПС із застосуванням ПММ.
3. До прибуття комісії за вказівкою командира авіаційної частини, в якій виникла авіаційна подія, посадові особи організовують:
розшук особового складу, авіаційної техніки, вузлів, агрегатів тощо;
збір і зберігання льотної, технічної та іншої документації, яка стосується польотів, даної авіаційної події (документація служби та складу ПММ, засобів заправки);
опечатування всіх матеріалів і наземних засобів об’єктивного контролю польоту, інструментів, проб пального, засобів наземного забезпечення польотів, які використовувалися під час підготовки ПС до польоту або усунення несправності безпосередньо перед польотом, складу ПММ, всіх засобів заправки, які використовувалися під час підготовки ПС до останнього вильоту;
збір письмових пояснень від осіб, які пов’язані з підготовкою ПС до польотів і забезпечують польоти, здійснюють контроль якості пального, заправку ПС, що відмовило, а також свідків льотних подій.
4. Комісія заслуховує посадових осіб військової частини щодо обставин авіаційної події, стану техніки, яка відмовила, складу ПММ та інших об’єктів, які мають відношення до приймання і видачі пального на заправку ПС. Знайомиться з фактичним станом справ.
На підставі одержаної інформації комісія складає план роботи з розслідування авіаційної події.
У разі встановлення причинного зв’язку авіаційної події із застосуванням ПММ створюється робоча група з дослідження якості ПММ. Склад робочої групи включає представників ІАС та служби ПММ.
Основними завданнями робочої групи з дослідження якості ПММ є:
оцінка стану засобів зберігання і заправки ПММ, аналіз стану технічної документації і додержання регламенту застосування ПММ;
аналіз міри впливу вивчених факторів на авіаційну подію;
підготовка пропозицій щодо попередження повторення аналогічних відмов.
Усі роботи на ПС, складах ПММ та інших об’єктах проводяться за участю посадових осіб, які безпосередньо відповідають за експлуатацію даних об’єктів.
Місця відбору, кількість і об’єм проб ПММ, відстоїв, відкладень, методику їх відбору і мету їх дослідження визначає комісія.
Відбір проб ПММ здійснюється відповідними посадовими особами авіаційної частини у присутності членів робочої групи комісії відповідно до ДСТУ 4488:2005 або способом, вказаним комісією. Метод відбору проб вказується в супровідній документації або технічному завданні на випробування зразків. За наявності в баках ПС відстою або відкладень на деталях необхідно в першу чергу визначити об’єм відстою або відкладення.
Методика дослідження проб пального розробляється членами робочої групи та узгоджується зі всіма членами комісії.
При обмеженому об’ємі проб пального або відкладень їх випробування проводяться за найбільш важливими показниками, які дозволять підтвердити або відхилити версію причини авіаційної події. Випробування таких проб проводять після випробувань всіх інших проб.
Голова комісії може залучати до розслідування або консультації з окремих питань експертів - фахівців науково-дослідних установ, військових учбових закладів, військових частин, а також фахівців з інших міністерств і відомств за узгодженням із відповідними посадовими особами, яким підпорядковуються відповідні заклади.
За потреби проведення аналітичних, лабораторних та інших досліджень голова комісії залучає лабораторії ПММ, контрольні лабораторії заводів-виготовлювачів, науково-дослідних установ тощо (за узгодженням з відповідними посадовими особами, яким підпорядковуються відповідні заклади).
До проб пального, які направляються на дослідження, додається акт відбору проб та завдання на дослідження.
У завданні на дослідження проб пального вказуються мета дослідження, обставини авіаційної події, відомості про пальне та обов’язково прикладається копія паспорта на ПММ виробника.
Керівники установ, до яких надходять проби пального, організовують у термін до десяти діб із моменту одержання завдання виконання необхідних досліджень і представляють висновок голові комісії.
Якщо для завершення потрібен більший строк, то голові комісії подаються попередній висновок, зроблений на підставі виконаних робіт, програма досліджень, необхідна для їх завершення, зі строками надання остаточного висновку. Дослідження в декількох установах виконуються за узгодженими між цими установами програмами, що затверджуються головою комісії.
Після закінчення робіт складається спільний висновок.
5. Звіт про роботу комісії включає:
дані про заправку ПС;
марки, найменування і кількість дозаправлених перед польотом ПММ;
результати лабораторних випробувань пального, заправленого перед польотом ПС;
результати лабораторних випробувань пального, відібраного після використання ПС;
наявність пального після відмови;
кількість, об’єм і місця відбору проб пального;
загальну оцінку якості пального та можливий вплив на виникнення відмови.
Інцидентом вважається:
заправка ПС некондиційним пальним;
порушення регламентів обслуговування та експлуатації ПС;
порушення технологічних операцій з ПММ під час прийому, зберігання та застосування.
За результатами розслідування складається акт. В акті вказуються:
належність, дата виготовлення, технічний стан ПС;
дата виникнення і детальний опис авіаційної події;
заходи, проведені в авіаційній частині до прибуття комісії;
результати роботи комісії та інших організацій;
висновок щодо причин авіаційної події і безпосередньо винуватців;
заходи щодо запобігання виникненню аналогічних авіаційних подій.
Акт підписують усі члени комісії. Член комісії, який висловив розбіжність зі змістом або висновками акта, підписується з поміткою "з окремою думкою". Окрема думка з обґрунтуванням причин розбіжностей викладається у вигляді окремого письмового документа, який додається до всіх екземплярів акта.
Фахівці, які брали участь у розслідуванні авіаційної події як експерти, складають експертний висновок з питань, які були перед ними поставлені.
Акт затверджується посадовою особою, наказом якої призначена комісія.
Акт розслідування авіаційної події розсилається:
посадовій особі, наказом якої призначена комісія;
командиру з’єднання;
командиру авіаційної частини, в якій відбулася відмова;
командирам військових частин та інших установ, яким необхідно розробляти заходи щодо виключення відмов і відновлення робочого стану техніки.
Акт розсилається у триденний строк після затвердження.
Додаток 47
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 30 розділу III)
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
польових засобів контролю якості ПММ
( Див. текст )
Додаток 48
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу IV)
ПОРЯДОК
підготовки пробовідбірних засобів
Додаток 49
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 7 розділу VII)
УЗГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник командира авіаційної частини Командир авіаційної частини
______________________________________ __________________________________
"____" ____________________20____ року "____" __________20____ року
ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА
виконання основних робіт, які забезпечують заправку ПС ПММ
__________
Примітка.
Технологічні карти розробляються відповідно до місцевих умов зберігання та роботи всіх марок пального, яке подається для заправки авіаційної техніки.
У графі "Відповідальний виконавець" вказуються посадові особи, які відповідають за виконання планових операцій.
Додаток 50
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 7 розділу VII)
ПРИНЦИПОВА СХЕМА
забезпечення чистоти авіаційного палива на аеродромних складах
( Див. текст )
Додаток 51
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 10 розділу VII)
ПЕРЕЛІК
можливих дефектів спеціального обладнання засобів заправки і транспортування ПММ
Додаток 52
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу VIII)
ПОРЯДОК
підготовки залізничних та автомобільних цистерн до наливу ПММ
( Див. текст )
Додаток 53
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу VIII)
ПОРЯДОК
підготовки резервуарів (ємностей) до наливу ПММ
( Див. текст )
Додаток 54
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 2 розділу VIII)
ОСОБЛИВОСТІ
маркування технічних засобів зберігання і транспортування ПММ
1. Єдиний підхід до маркування засобів транспортування і зберігання ПММ на всіх шляхах його проходження від заводів промисловості до баків авіаційної техніки дає можливість:
забезпечити безпомилкове визначення марки ПММ в цистернах, резервуарах, трубопроводах і тарі;
звести до мінімуму можливість випадкового змішування різних сортів ПММ під час операцій з приймання, перекачування і затарювання, виключити можливість помилки під час видачі та заправки авіаційної техніки;
попередити особовий склад щодо суворого дотримання правил пожежної безпеки під час роботи з ПММ.
Маркування технічних засобів повинне містити:
основний напис;
додатковий напис;
знак небезпеки.
Основний напис на резервуарах, тарі, технічних засобах, заповнених ПММ, вказує тип і марку ПММ (наприклад, паливо РТ тощо).
Додаткові написи на резервуарах включають:
номер стандарту на продукт, який зберігається в резервуарі;
дату виготовлення та заливу (рік і місяць);
дату освіження (рік і місяць);
дату повного випробування.
Додаткові написи на тарі включають:
номер стандарту на затарений продукт;
масу брутто і нетто (кг);
дату виготовлення продукту.
Написи на резервуарах і тарі з ПММ мають бути зроблені за допомогою трафаретів або штампів фарбою, яка не змивається водою або ПММ.
Знаки небезпеки визначені ДСТУ 4500-5:2005.
Знаки небезпеки наносяться на тару з ПММ залежно від характеру небезпеки. Знак небезпеки має форму квадрата, поверненого на кут, який розділяється на два рівних трикутники по горизонталі.
У верхньому трикутнику знака небезпеки зображується символ небезпеки відповідного класу. Для легкозаймистих речовин (рідин) групи з температурою спалахування в закритому тиглі до 61 °С (бензини, палива для реактивних двигунів) є чорне (біле) полум’я на червоному фоні.
Символом небезпеки для групи шести отруйних технічних рідин (ТЕС, етиленгліколь тощо) є череп - дві схрещені кістки чорного кольору на білому фоні.
Уздовж умовної горизонтальної діагоналі знака наноситься напис, який характеризує вид небезпеки вантажу. Для пальних робиться напис "легкозаймисті рідини", для отруйних - "отрута". У нижньому кутку основних знаків вказується номер класу (для легкозаймистих рідин - клас 3, для отруйних - клас 6). Знак окантований рамкою чорного кольору на відстані 5 мм від пружка.
Якщо ПММ належать більше ніж до одного виду небезпеки, на тару наноситься декілька знаків небезпеки, які вказують на вид таких небезпек.
Наприклад, на тару з етилованим бензином наносяться два знаки небезпеки, які характеризують його як легкозаймисту і отруйну речовину.
Фарбування трубопроводів проводиться залежно від ПММ, які перекачуються.
Для позначення місця відбору проб встановлюється табличка розміром 105 на 25 мм.
2. Усі види технічних засобів служби ПММ після їх заповнення або закріплення за визначеним типом ПММ повинні мати маркування.
Маркування горизонтальних резервуарів під час тривалого зберігання ПММ наноситься на днище з боку пожежного проїзду над корінною засувкою.
Основний напис розміщується нижче номера резервуара в центральній частині днища, додаткові написи наносяться нижче основного.
Знаки небезпеки наносяться на днище вище номера резервуара з двох протилежних боків.
Під час короткочасного зберігання ПММ в горизонтальних резервуарах знаки небезпеки наносяться на резервуар, а основний напис - на табличку, встановлену з боку пожежного проїзду.
На вертикальних сталевих резервуарах основний і додатковий написи наносяться нижче номера, над корінною засувкою, а знаки небезпеки - вище номера.
Маркування заглиблених та напівзаглиблених резервуарів наноситься на табличках, встановлених на підставках з боку обв’язки резервуарів. Крім того, до маховичків вантажних засувок прикріплюються пізнавальні бирки з вказанням типу, марки ПММ і попереджувальних кольорових смуг.
Розпізнавальні бирки із зазначенням типу, марки ПММ і попереджувальними кольоровими смугами кріпляться на маховичку зливної засувки автомобільних засобів транспортування ПММ.
Маркування бочки наноситься лише на днище з горловиною. Основний напис розміщується в центрі днища, потім - додатковий напис. Можливе також застосування змінних бирок (трафаретів), закріплених за допомогою пробки на днищі бочки. Знаки небезпеки за потреби наносяться на днище зверху, вище основного напису.
Стрілки, кольорові кільця і написи на трубопроводах розміщуються на розгалуженнях, у місцях з’єднання трубопроводів, біля засувок, на початку і в кінці трубопроводу, у контрольних приладах і в місцях проходу трубопроводів крізь стіни, на входах і виходах із насосних, заправних та інших місць, де необхідно забезпечення швидкого розпізнавання продукту в системі.
При послідовному перекачуванні ПММ на початку трубопроводу або засувки, у місці відбору проб продукту з трубопроводу повинні бути встановлені таблички з найменуваннями продуктів, які знаходяться в трубопроводі.
У бетонних колодязях та в інших схожих місцях, де немає можливості наносити кільця, написи та маркування наносяться на стіни колодязя поряд із трубопроводом або за допомогою бирок, закріплених на трубопроводі.
Гумотканинні резервуари, заповнені ПММ, маркуються табличками, встановленими на підставках з боку обв’язки резервуарів.
3. Маркування безпосередньо на резервуари, тару, трубопроводи, а також на таблички наноситься фарбою за допомогою трафарету.
Відстань між літерами і цифрами має становити не менше 1/6 їх висоти, за винятком таких сполучень, як Р і А, Ф і Т, Г і Д, для яких відстань повинна бути не менше 1/2 висоти літер і цифр.
Маркування на бирки наносять штампами по трафарету або клеймуванням.
Написи повинні бути чіткими та такими, що не змиваються і не знебарвлюються водою і продуктом, який зберігається. Їх виконують фарбою чорного кольору на світлих поверхнях і білого або світло-жовтого - на темних.
Написи, нанесені на технічні засоби, повинні мати висоту, що визначається за таблицею.
Висота літер під час маркування технічних засобів
Мал. 1. Приклад маркування заповненого трубопроводу
Мал. 2. Приклад маркування газовідвідних комунікацій
Мал. 3. Приклад маркування резервуара, заповненого пальним
Мал. 4. Приклад маркування заповненої тари:
Мал. 5. Знак небезпеки на тарі з отруйними технічними рідинами
Мал. 6. Приклад маркування таблиці для гумотканинного резервуара
Мал. 7. Шрифт для трафаретів, висота літер до 25
Мал. 8. Шрифт для трафаретів, висота літер до 35