Про затвердження Порядку проведення авіаційних операцій (робіт) з пошуку і рятування у разі авіаційної події в районі відповідальності України за пошук і рятування

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 41 "Про Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи"

1. Затвердити Порядок проведення авіаційних операцій (робіт) з пошуку і рятування у разі авіаційної події в районі відповідальності України за пошук і рятування, що додається.

2. Відповідальність за організацію і проведення авіаційних операцій (робіт) у разі авіаційної події в районі відповідальності України за пошук і рятування покласти на Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

3. Заступнику начальника Головного центру координації авіаційних робіт з пошуку і рятування - начальнику управління координації авіаційних робіт з пошуку і рятування та начальнику юридичного відділу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на перших заступників керівників відповідних міністерств.

5. З моменту введення в дію цього наказу наказ Міністра оборони України від 12 березня 1997 р. N 85 "Тимчасовий порядок проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт) у разі авіаційної події в зазначених районах відповідальності України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.97 за N 217/2021, визнати таким, що втратив чинність.

1.1. Цей Порядок містить у собі загальні положення та вимоги з організації пошуково-рятувальних операцій (робіт) у разі авіаційної події в районі відповідальності України за пошук і рятування.

1.2. Порядок є основним документом, що визначає організацію та порядок проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування в районі відповідальності України за пошук і рятування.

1.3. Виконання вимог цього Порядку є обов'язковим для всього керівного складу авіаоб'єднань, військових (авіаційних) частин, підприємств і авіакомпаній незалежно від форм власності, а також органів, які організовують повітряний рух, та посадових осіб, на яких покладено проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт).

1.4. Повітряне судно (далі - ПС), що зазнає чи зазнало лиха, з яким втрачено зв'язок і його місцеперебування невідоме, та особи, які перебувають на його борту, підлягають негайному пошуку. Здійснюється це незалежно від державної належності повітряного судна та обставин, за яких сталося лихо.

1.5. Нормативні посилання

При розробці цього Порядку використовувались такі нормативні акти:

Повітряний кодекс України 1993 р.;

Закон України від 14 грудня 1999 р. N 1281-XIV "Про аварійно-рятувальні служби";

постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. N 803 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України";

постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 41 "Про Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. N 1643 "Про заходи щодо вдосконалення організації проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування";

постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях";

постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 р. N 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України";

Наставление по авиационной поисково-спасательной службе СССР (НАПСС-90), МО СССР, 1990 г.;

Международные стандарты и рекомендуемая практика. Поиск и спасание. Додатки 6, 10, 11, 12, 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Монреаль, видання шосте, 1994 р.;

Руководство по аэропортовым службам, Doc 9137-AN/898, частина 1-7, ICAO, Монреаль, видання третє, 1990 р.;

Руководство по международному авиационному и морскому поиску и спасанию, том I, II, III, Doc 9731-AN/958, IMO/ICAO, Лондон/Монреаль, видання 1998-1999 р.;

Правила з пошуку і рятування в цивільній авіації України (ППР ЦА99), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 684/3977.

1.6. У цьому Порядку скорочення та терміни вживаються в такому значенні:

ГШ - Генеральний штаб Збройних Сил України;

ВПС - Військово-Повітряні Сили;

ВМС - Військово-Морські Сили;

ППО - Війська Протиповітряної оборони;

МАГ ВМС - морська авіаційна група ВМС;

АА СВ - армійська авіація Сухопутних військ;

НАК ВПС - навчальне авіаційне командування ВПС;

КП - командний пункт;

ПУ - пункт управління;

РЦ УПР - регіональний центр управління повітряним рухом;

РЦ ОПР - регіональний центр обслуговування повітряного руху;

ЦА - цивільна авіація;

ЦО - Цивільна оборона;

аварійна стадія - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха;

аварійне оповіщення - система одночасного оповіщення аварійних служб про можливі або наявні аварійні обставини;

аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт;

авіаційна подія - термін, який включає поняття "авіаційна пригода", "інцидент" та "серйозний інцидент";

авіаційна пригода (далі - АП) - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа підіймається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, які перебувають на борту, покинули ПС, і в перебігу якої, зокрема:

фізична особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або тяжкі тілесні ушкодження;

ПС отримує пошкодження чи відбувається руйнування його конструкції;

ПС зникає безвісти чи опиняється в такому місці, де доступ до нього абсолютно неможливий;

інцидент - будь-яка подія, крім авіаційної пригоди, що пов'язана з використанням ПС, яка впливає або могла вплинути на безпеку польоту;

серйозний інцидент - інцидент, обставини якого вказують на те, що ледве не мала місце авіаційна пригода;

координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації (КЦПР ЦА) - орган, який сприяє ефективній організації пошуково-рятувальної служби;

наземна пошуково-рятувальна команда (далі - НПРК) - наземний рятувальний підрозділ, що належить авіаційним частинам Міністерства оборони України (далі - МО), Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС), Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС);

наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) - наземна рятувальна група, що належить льотним підрозділам ЦА;

пошуково-рятувальна операція (далі - ПРО) - спланований порядок дій щодо організації пошуку та рятування;

пошуково-рятувальні роботи (далі - ПРР) - система заходів, спрямованих на своєчасне виявлення повітряного судна, що зазнає чи зазнало лиха, подання допомоги потерпілим;

пошук - операція, що координується, як правило, координаційним або допоміжним центром пошуку та рятування, при якій використовуються наявний персонал та засоби для визначення місцезнаходження осіб, які зазнають лиха;

пошуково-рятувальні сили (далі - ПРС) - чергові ПС, наземні транспортні засоби, засоби зв'язку та РТЗ, які призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;

район відповідальності України за пошук та рятування - зона, що збігається з межами району відповідальності України за обслуговування повітряного руху;

рятування - операція з метою рятування осіб, які зазнають або зазнали лиха, надання їм першої медичної допомоги та доставки до безпечного місця;

рятувальна парашутно-десантна група (далі - РПДГ) - рятувальна група на борту пошуково-рятувального ПС, що належить авіаційним частинам МО, МНС, МВС;

повітряна пошуково-рятувальна група (далі - ППРГ) - рятувальна група на борту пошуково-рятувального ПС, що належить льотним підрозділам ЦА;

стадія непевності - стан, який характеризується непевністю щодо безпеки ПС та осіб, які перебувають на його борту;

стадія тривоги - ситуація, за якої існує загроза для безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту;

стадія лиха - ситуація, що характеризується наявністю обгрунтованої певності в тому, що ПС і особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога;

уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації (координатор пошуково-рятувальної операції) - посадова особа, яка здійснює керівництво та контроль за всією пошуково-рятувальною операцією.

1.7. При забезпеченні первинних заходів реагування щодо надання допомоги потерпілим у разі авіаційної події враховано можливості наявних ресурсів пошуково-рятувальних служб України.

2.1. Оперативним органом єдиної державної системи авіаційних робіт з пошуку і рятування є Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування МНС України (далі - Головний центр), який організовує, координує і спрямовує ПРО (ПРР) з використанням авіаційних та аеромобільних сил і засобів, що залучаються за його рішенням для проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

2.2. Головний центр здійснює загальне керівництво проведенням авіаційних робіт з пошуку і рятування на державному рівні, забезпечує координацію та організацію раціонального використання авіаційних та аеромобільних пошуково-рятувальних сил і засобів у районі відповідальності України за пошук і рятування.

Рішення Головного центру, прийняті у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

2.3. Район відповідальності України за пошук і рятування розподілено на зони відповідальності регіональних координаційних центрів з пошуку та рятування МНС України (далі - РКЦ ), які збігаються з межами відповідальності РЦ УПР (ОПР).

2.4. Керівництво проведенням авіаційних робіт з пошуку і рятування здійснюється Головним центром через регіональні координаційні центри авіаційних робіт з пошуку і рятування, КЦПР ЦА, а також через відповідні пункти управління МО.

РКЦ здійснюють упереджувальне планування та оперативну координацію дій чергових авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів, аварійно-рятувальних команд у своїй зоні відповідальності. Під їх керівництвом розробляються плани взаємодії аварійно-рятувальних служб регіону, залучаються ресурси відповідно до розроблених планів.

Рішення регіональних координаційних центрів про залучення чергових авіаційних сил під час проведення ПРО (ПРР) обов'язкові для виконання відповідними службами, підрозділами та силами, виділеними учасниками взаємодії для виконання конкретної пошуково-рятувальної операції (ПРР).

2.5. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади й організації, що мають авіаційний транспорт (аеромобільні сили), створюють пошуково-рятувальні служби або формують їх на договірній основі, їх готовність і робота забезпечується з існуючих органів управління. Визначені людські та матеріальні ресурси надходять під час проведення пошуково-рятувальних операцій під оперативне керівництво РКЦ.

2.6. З метою підвищення оперативності управління пошуково-рятувальними операціями (роботами) та забезпечення своєчасної допомоги екіпажам і пасажирам ПС, що зазнають або зазнали лиха, визначено межі зон відповідальності та відповідальні особи при проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування:

2.7. Забезпечення виходу авіаційних пошуково-рятувальних сил у район пошуку, уведення обмежень у районі пошуку здійснюється органами РЦ УПР (ОПР) та відповідними ПУ на підставі рішення Головного центру чи за запитом.

2.8. Залежно від обставин, масштабу, характеру та можливого розвитку надзвичайної ситуації взаємодія між органами управління, силами і засобами, що залучаються до авіаційних робіт з пошуку і рятування, організовується і здійснюється:

між Головним центром та МО (КП ВПС, МАГ ВМС, АА СВ), МВС, КЦПР ЦА, Украероцентром;

між регіональними координаційними центрами авіаційних робіт з пошуку і рятування, РЦ УПР (ОПР), КП авіаційних об'єднань, з'єднань, авіапідприємствами, підрозділами авіаційних чергових сил з пошуку і рятування та органами управління ними.

Безпосередня організація взаємодії авіаційних (аеромобільних) сил та засобів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, організацій в районі пошуку і рятування здійснюється на основі розроблених регіональних планів взаємодії при проведенні ПРО (ПРР) у кожному РКЦ.

2.9. Авіаційні пошуково-рятувальні роботи в разі авіаційної події на акваторії Чорного та Азовського морів і внутрішніх водосховищах здійснюються силами та засобами авіаційних частин, які здатні виконувати роботи над водною поверхнею.

2.10. Учасники взаємодії за свій рахунок забезпечують здійснення необхідних заходів щодо освоєння нової техніки, навчання персоналу підпорядкованих сил виконанню пошуково-рятувальних операцій (робіт).

Відшкодування витрат, визначених у пункті 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.98 N 1643 "Про заходи щодо вдосконалення організації проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування", здійснюються Головним центром на підставі укладених у встановленому порядку договорів з авіаційними військовими частинами Збройних сил, Внутрішніх військ, авіапідприємствами, іншими експлуатантами авіаційної техніки.

2.11. З метою відпрацювання спільних дій з пошуку та рятування під час авіаційної події учасники взаємодії за узгодженням проводять комплексні навчання.

2.12. Взаємодія з авіаційними службами з пошуку та рятування іноземних держав за межами відповідальності України за пошук і рятування здійснюється на основі міжнародних угод, учасниками яких є Україна, через Головний центр.

2.13. Відповідальність за проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування екіпажів та пасажирів ПС, що зазнають або зазнали лиха, покладено:

на Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування МНС, регіональні координаційні центри - за координацію, організацію проведення ПРО (ПРР), забезпечення авіаційних пошуково-рятувальних робіт засобами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, налагодження взаємодії між ними;

на Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, його структурні підрозділи - за забезпечення МНС інформацією про аварії, виділення повітряного простору ПС, які потрапили в аварійну ситуацію, обслуговування повітряного руху під час польотів, що виконуються з метою ліквідації наслідків стихійного лиха;

на МО, МНС, МВС, Міністерство транспорту України (Мінтранс), Державний комітет у справах захисту державного кордону України (Держкомкордон) - за підготовку чергових сил і засобів до дій за призначенням.

2.14. Відповідальність за організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів ПС міністерств, авіакомпаній, авіапідприємств, установ та організацій незалежно від форм власності покладається на відповідних командирів (начальників), які організовують польоти і є експлуатантами авіаційної техніки.

2.15. Польоти ПС, що не забезпечені в пошуково-рятувальному відношенні, забороняються.

3.1. Для чергових сил і засобів, що залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів, установлено три ступені готовності:

Літаки (вертольоти) готові до негайного вильоту, двигуни випробувані, наземні джерела електроживлення підключені, аварійно-рятувальне майно міститься на борту літака (вертольота) і підготовлене до негайного використання.

Льотний склад, РПДГ (ППРГ) перебувають у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - біля літаків (вертольотів). Завдання екіпажам поставлено, а в разі потреби уточнюється по радіо, командири екіпажів перебувають на радіозв'язку з пунктами управління польотами.

НПРК (НПРГ) перебуває в готовності до негайного виходу для виконання завдання.

Виліт вертольотів і вихід НПРК (НПРГ) - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Літаки (вертольоти) готові до вильоту, двигуни випробувані, аварійно-рятувальне майно міститься на борту та підготовлене до використання.

Льотний, технічний склад і РПДГ (ППРГ) перебувають у спеціально відведеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту та способу пошуку.

Завдання з пошуку уточнюється перед вильотом, а при потребі - у польоті. Особовий склад НПРК (НПРГ) перебуває у місцях, установлених командиром частини, у цивільній авіації - керівником авіапідприємства (авіакомпанії), майно та спорядження НПРК (НПРГ) укладене й завантажене на транспортний засіб, який підготовлений до виходу для виконання завдання, місцезнаходження транспортних засобів визначено в Інструкції з проведення польотів у районі аеродрому.

Виліт вертольотів та вихід НПРК (НПРГ) - не пізніше ніж через 20 хвилин, а літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Літаки (вертольоти), автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені до використання і перебувають у встановлених місцях.

Льотний, технічний та особовий склад РПДГ, НПРК (ППРГ, НПРГ) перебувають на заняттях, роботах чи на місцях відпочинку.

Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРК (НПРГ) - не пізніше ніж через 1 годину влітку та через 1 годину 30 хвилин узимку після подання команди.

3.2. Терміни чергування літаків (вертольотів):

у готовності N 1 - до 2 годин;

у готовності N 2 - цілодобово (не більше 2 діб), при виконанні чергування в готовності N 2 тільки на період польотів з подальшим переходом у готовність N 3 - не більше 7 діб;

у готовності N 3 - не більш 15 діб.

4.1. Для забезпечення пошуку та рятування екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнають чи зазнали лиха в районі відповідальності України за пошук і рятування, здійснюється чергування (додаток 1):

вертольотів Мі-8, Ка-27пр, Мі-14пж, Мі-2 та літаків Ан-26, Бе-12пр з парашутно-десантною групою на борту, які виділяються від авіаційних частин видів Збройних Сил, МНС, МВС, Мінтрансу, - у готовності N 2 згідно з договорами, які укладені між експлуатантами авіаційної техніки і Головним центром;

вертольотів Мі-2 і літаків Ан-2 від цивільної авіації України під час проведення своїх польотів - у готовності N 2;

НПРК на всіх аеродромах видів Збройних Сил, МНС, МВС, Держкомкордону, а також на авіаційних полігонах і навчальних авіаційних центрах під час проведення своїх польотів - у готовності N 2;

НПРГ на аеродромах цивільної авіації під час проведення польотів - у готовності N 2;

радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті ультракороткохвильового діапазону 121,5 мГц на аеродромах видів Збройних сил, МНС, МВС, у цивільній авіації України - у районних диспетчерських пунктах аеропортів 1-2 класів і аеродромах класів А, Б, В, Г, у всіх пунктах управління польотами - при обслуговуванні хоча б одного повітряного судна;

регіональних координаційних центрів;

розрахунків пунктів управління польотами для керування діями чергових ПРС і засобів при проведенні пошуково-рятувальних операцій (робіт).

4.2. Чергові повітряні судна цивільна авіація виділяє від експлуатантів авіаційної техніки на період своїх польотів.

При залученні повітряних суден авіації до ПРО (ПРР) відшкодування витрат здійснюється Головним центром на підставі акта виконаних робіт за договорами, визначеними у п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.98 N 1643.

4.3. Для чергування з пошуково-рятувального забезпечення польотів залучаються екіпажі 1-го та 2-го класів, підготовлені до виконання пошуково-рятувальних робіт над сушею та водною поверхнею, удень і вночі, за простих та складних метеорологічних умов, а також екіпажі 3-го класу, які підготовлені до рівня 2-го класу та мають наліт на даному типі вертольоту (літака) не менше 200 годин, а в ролі командира - 50 годин.

4.4. Літаки і вертольоти, які виділяються на чергування, повинні бути обладнані пошуковою апаратурою типу АРК-У2 (АРК-УД, ЮР-26) і мати на борту комплекти рятувального майна та спорядження відповідно до встановлених норм чинного законодавства.

4.5. Для перевезення особового складу, рятувального майна і спорядження наземних пошуково-рятувальних команд використовується автотранспорт високої прохідності.

4.6. Відповідальність за своєчасне виділення, підготовку і постійну готовність чергових сил та засобів несуть командири (начальники, керівники), від яких виділяються ці сили та засоби.

Контроль за виділенням і несенням чергування силами та засобами в районах відповідальності здійснюють РКЦ та командні пункти керівників ПРО (ПРР).

4.7. Усі керівники авіаційних частин та авіаційних підприємств цивільної авіації у переддень заступання на чергування подають дані про виділені сили та засоби на своїх аеродромах:

до 12.00 за київським часом на КП об'єднань (з'єднань), КЦПР ЦА, РКЦ;

до 14.00 - КП об'єднань (з'єднань), КЦПР ЦА, РКЦ на ПУ Головного центру.

У доповіді зазначаються:

дата, аеродром базування;

ступені готовності;

тип літака, вертольота;

обладнання пошуковою апаратурою;

прізвище, радіопозивний та метеомінімум удень і вночі командира екіпажу;

час чергування;

наявність РПДГ (ППРГ);

наявність НПРК (НПРГ).

4.8. Заступання на цілодобове чергування для пошуково-рятувального забезпечення (далі - ПРЗ) польотів сил і засобів о 9.00 за київським часом. Про заступання на чергування командири екіпажів пошукових літаків та вертольотів доповідають на КП об'єднань та РКЦ.

Екіпажі, що виділяються на чергування для ПРЗ своїх польотів, заступають на чергування за 10 хвилин до вильоту розвідника погоди, закінчують чергування із закінченням польотів.

4.9. Усі пошуково-рятувальні сили, що чергують цілодобово та в період виконання своїх польотів, перебувають у готовності N 2. Переведення їх у готовність N 1 - тільки при виникненні аварійних обставин або для перевірки.

5.1. Виділені на чергування екіпажі пошуково-рятувальних літаків і вертольотів повинні бути в готовності до проведення пошуково-рятувальних робіт (згідно з Керівництвом з льотної експлуатації для даного типу ПС).

5.2. Чергові вертольоти та літаки, що перебувають у готовності N 2, використовувати для заходів, не пов'язаних з пошуково-рятувальним забезпеченням польотів, забороняється.

У готовності N 3 дозволяється використовувати чергові вертольоти та літаки для перевірки пошуково-рятувальних сил і засобів з вильотом вертольотів (літаків), десантуванням РПДГ (ППРГ) та тренувальної підготовки в районі аеродрому, при цьому повинні бути забезпечені строки вильоту на реальні ПРР.

У готовності N 3 з дозволу Головного центру за попереднім погодженням з суб'єктами системи авіаційних робіт з пошуку і рятування (експлуатантами авіаційної техніки) також дозволяється використовувати чергові вертольоти та літаки до пошуково-рятувальних робіт, не пов'язаних з авіаційною подією, з відшкодуванням витрат, пов'язаних із залученням сил та засобів до пошуково-рятувальних робіт, за рахунок юридичних та фізичних осіб, в інтересах яких залучались вертольоти (літаки).

5.3. Пошуково-рятувальні роботи організовуються у таких випадках:

при отриманні сигналу лиха з борту повітряного судна (далі - ПС);

при отриманні доповіді від екіпажу ПС, який спостерігав лихо;

при прийманні сигналів аварійних радіостанцій;

при отриманні повідомлень від очевидців лиха;

якщо при польоті повітряною трасою (поза трасою) втрачено радіозв'язок з екіпажем ПС і його місцезнаходження протягом 20 хвилин не вдалося встановити;

якщо протягом 10 хвилин після розрахункового часу прильоту ПС не прибуло в пункт призначення і радіозв'язок з ним відсутній більше 5 хвилин;

якщо екіпаж ПС, отримавши дозвіл на посадку, не здійснив її, а радіозв'язок з ним припинився;

при втраті радіозв'язку з одночасною втратою відмітки радіолокаційної проводки або втраті радіозв'язку більше ніж на 5 хвилин, якщо радіолокаційна проводка не велася;

при отриманні та підтвердженні інформації від пункту приймання інформації супутникової системи для визначення місцезнаходження повітряних суден, які зазнають аварії;

за розпорядженням Головного центру під час виникнення інших надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

5.4. Кожна операція з пошуку і рятування проводиться під керівництвом та контролем уповноваженого (координатора) ПРО (ПРР). Координатор ПРО (ПРР) призначається від Головного центру або вповноваженою Головним центром особою на період проведення ПРО (ПРР).

5.5. У всіх випадках до проведення ПРО (ПРР) передусім залучаються свої чергові авіаційні сили або сили найближчого від місця лиха аеродрому. За відсутності на своєму аеродромі пошуково-рятувального вертольота (літака) чи за метеоумов, які не дають змоги для його вильоту, ПУ польотами, який отримав повідомлення про лихо, негайно доповідає на відповідний ПУ польотів. Оперативний черговий РКЦ узгоджує питання залучення чергових авіаційних сил і засобів з інших аеродромів та видає розпорядження про їх залучення за командою Головного центру.

5.6. При прийнятті рішення про застосування чергових ПРС ураховується:

віддалення місць базувань чергових сил від району лиха;

можливість застосування тих чи інших засобів за метеорологічних і кліматичних умов, рельєфу місцевості, наявності штучних перешкод на ній;

доцільність залучення додаткових чергових ПРС і засобів із сусідніх районів відповідальності;

можливість організації постійного контролю за діями ПРС, надійного управління ними при пошуку і необхідність безпосереднього керівництва польотами в районі пошуку.

5.7. При визначені завдання екіпажам чергових вертольотів (літаків) і НПРК (НПРГ) на пошук зазначаються:

час, район (місце) пригоди;

тип ПС, що зазнає або зазнало лиха, позивний командира екіпажу;

характер пригоди;

кількість членів екіпажу і пасажирів;

наявність аварійно-рятувальних засобів на ПС, що зазнало лиха;

найбільш імовірне місцезнаходження потерпілих;

порядок огляду квадратів чи ділянок місцевості;

характеристика місцевості в районі пошуку;

маршрут і висота польоту;

пункт управління пошуком, його позивний і порядок зв'язку з ним та іншими пошуковими засобами;

спосіб пошуку;

метеоумови в районі пошуку, запасні аеродроми;

заходи безпеки;

необхідність забезпечення збереження речових доказів та деталей для розслідування;

організація охорони місця події.

5.8. Пошук екіпажу ПС, що зазнає чи зазнало лиха, як правило, починається з проведення радіотехнічного пошуку авіаційними засобами.

Якщо в разі радіотехнічного пошуку екіпаж і пасажири ПС, що зазнало лиха, не виявлені, то вповноважений керівник ПРО (ПРР) приймає рішення про проведення ретельного візуального обстеження місцевості авіаційними та наземними засобами.

5.9. ПУ польотами та РЦ УПР (ОПР) забезпечують польоти ПС для виконання пошуково-рятувальних робіт у районі пошуку за найкоротшим маршрутом і на найвигіднішій висоті, включають необхідні засоби зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів та приводять у готовність запасні аеродроми.

5.10. Рішення про терміновий виліт ПС без попередніх заявок для надання допомоги при стихійних лихах, катастрофах, аварійних ситуаціях та в інших випадках, що загрожують життю людей, приймають:

заступники Міністра МНС, начальник Головного центру МНС, командувачі видів Збройних Сил та об'єднань, перший заступник Міністра МВС - командувач внутрішніх військ МВС, Голова Держкомкордону, командири з'єднань Збройних Сил, начальники прикордонних загонів України, начальники управлінь і командири з'єднань внутрішніх військ МВС, керівники Державного департаменту авіаційного транспорту, авіакомпаній та авіапідприємств цивільної авіації, керівники підприємств, які мають пошуково-рятувальні, протипожежні або санітарні повітряні судна.

Дозвіл на здійснення діяльності і використання повітряного простору у випадках, передбачених даним пунктом, дають КП видів Збройних Сил, авіаційних об'єднань і з'єднань, а також КП прикордонних загонів України з негайною доповіддю вищому командному пункту і повідомленням про це Украероцентру, відповідному РЦ УПР (ОПР) і ПУ Військами ППО.

Зазначені КП, ПУ Військами ППО, Украероцентр і РЦ УПР (ОПР) зобов'язані вжити всіх можливих заходів для забезпечення безпеки повітряного руху.

Дозвіл і умови на використання повітряного простору для здійснення діяльності, зазначеної в даному підпункті, може видавати Украероцентр і РЦ УПР (ОПР) з повідомленням ПУ Військами ППО. Такі дозволи видаються негайно після отримання запиту на використання повітряного простору.

5.11. Про надходження сигналу "Зазнаю лиха", виліт чергових пошукових ПС та вихід НПРК (НПРГ, АРК) для виконання ПРР пункт управління польотами на аеродромі негайно доповідає на вищий КП та РКЦ відповідної зони відповідальності за виконання пошуково-рятувальних робіт, РЦ УПР (ОПР).

6.1. Головний центр організовує виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру згідно з рішенням Міністра МНС або його заступника за узгодженням з відповідними командирами (керівниками), від яких залучаються сили та засоби, відповідно до завдання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

6.2. При прийнятті рішення про залучення авіаційних засобів у конкретних умовах ураховуються:

час, місце, характер лиха, розміри охопленої ним території;

характер та обсяг необхідної допомоги;

метеорологічні та гідрологічні умови в районі лиха;

дислокація і готовність авіаційних засобів, які можуть бути залучені до рятувальних робіт;

рівень підготовки екіпажів літаків та вертольотів, їх натренованість у виконанні ПРР;

характер рятувальних заходів, що проводяться силами інших центральних органів виконавчої влади;

пункти керування і канали зв'язку з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, організаціями.

7.1. Розрахунки всіх видів засобів зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів, незалежно від відомчої належності, при отриманні повідомлення про лихо чи на вимогу ПУ польотами негайно приводяться в дію для виявлення ПС, що зазнає або зазнало лиха, визначення його місцезнаходження та встановлення з ним зв'язку.

7.2. Для забезпечення пошуково-рятувальних робіт залучаються:

радіолокатори;

радіопеленгатори;

привідні радіостанції системи навігації, радіолокаційні системи посадки аеродромів, радіотехнічні засоби пунктів управління.

7.3. Оперативні чергові КП ВПС, 5АвК, 14АвК, НАК ВПС, МАГ ВМС, МВС подають команду на вмикання необхідних засобів зв'язку та РТЗ польотів, що перебувають в їх підпорядкуванні, та інформують ПУ Військ ППО.

7.4. У зонах відповідальності на діючих аеродромах ВПС, Військ ППО, ВМС, авіапідприємствах 1-го, 2-го, 3-го класу ЦА організовується цілодобове чергування ультракороткохвильових (далі - УКХ) пеленгаторів на частоті 121,5 МГц.

У період проведення польотів на кожному аеродромі здійснюється чергування на частоті 121,5 МГц УКХ радіопеленгаторів.

Після отримання сигналу про лихо за командою з КП ВПС установлюється чергування на відповідних пунктах управління і вузлах зв'язку та залучаються засоби радіопеленгації на аварійних частотах: 8364 і 12546 кГц або 2182 і 4182 кГц.

8.1. Для своєчасного виявлення та надання допомоги екіпажам і пасажирам ПС, що зазнають або зазнали лиха, установлено єдиний міжнародний сигнал "MAY DAY" ("Зазнаю лиха"), передається радіотелеграфом - "SOS", відкритим текстом - "Зазнаю лиха", а при міжнародних перельотах - "MAY DAY". Сигнал передається всіма наявними на борту засобами зв'язку та оповіщення, апаратурою розпізнавання.

Усі сигнали передаються лише за наказом командира ПС.

8.2. Екіпаж одночасно з передачею сигналу "Зазнаю лиха" вмикає сигнал "Лихо" апаратури розпізнавання та сигнал "Аварія" на відповідачі управління повітряним рухом. Відкритим текстом передає: своє місцезнаходження (координати), курс, швидкість, висоту польоту, сигнали для радіопеленгування, характер лиха та яка йому необхідна допомога. Передача ведеться за діючими каналами управління польотами, на яких до початку виникнення на борту аварійної ситуації повітряне судно мало зв'язок, і дублюється на аварійних частотах 121,5 (243) МГц, 500, 2082, 4182, 8364, 12546 кГц, а також у системі розпізнавання за адресою "УСІМ, УСІМ, УСІМ ..."

Повідомлення про лихо передається доти, доки не буде отримано підтвердження про прийняття повідомлення від наземних ПУ або до моменту покидання екіпажем повітряного судна.

8.3. Усі екіпажі літаків та вертольотів, розрахунки ПУ польотами, радіолокаційних і радіопеленгаційних станцій, усі посадові особи, які прийняли сигнал лиха або повідомлення про лихо, зобов'язані негайно передати отриману інформацію на свій ПУ.

8.4. Екіпажі інших повітряних суден, які прийняли сигнал лиха, обмежують радіообмін.

8.5. Екіпажі ПС, які спостерігали лихо візуально, доповідають про свої спостереження і координати місця лиха керівнику польотів (командиру групи) та діють за його вказівками.

8.6. Телефонний зв'язок із взаємодійними органами управління під час проведення пошуково-рятувальних робіт між пунктами управління польотами об'єднань, з'єднань, частин, авіапідприємств, авіакомпаній та органами РЦ УПР (ОПР) організовується за діючими відкритими та закритими каналами зв'язку (додаток 2).

8.7. Для забезпечення управління взаємодійними силами використовуються мережі зв'язку загального користування та відомчі мережі зв'язку, а також додаткові засоби зв'язку.

8.8. Для оперативного керівництва ПРО (ПРР) за заявками МНС можуть організовуватися прямі канали зв'язку з районами пошуку.

8.9. Умикання УКХ радіостанцій на аварійній частоті 121,5 МГц у режимі "Передача" і "Маяк" проводиться лише для подачі сигналів лиха, а також для встановлення радіозв'язку з екіпажами, які зазнають лиха.

8.10. Екіпажі пошукових ПС для зв'язку користуються своїм позивним з додаванням слова "Пошуковий". НПРК (НПРГ) для зв'язку в УКХ діапазоні використовують трасовий позивний свого аеродрому з додаванням цифрового індексу номера виділеної команди від частини.

РПДГ (ППРГ) використовують трасовий позивний аеродрому базування з індексом номера виділеної команди.

8.11. Управління екіпажами, які виконують ПРО (ПРР), здійснюється на частоті 124,0 МГц. Періодично (на 1-2 хвилини) переходять на частоту 121,5 МГц для встановлення зв'язку з тим, хто зазнав лиха, для визначення його місцезнаходження.

8.12. Взаємодія пошуково-рятувальних повітряних суден з наземними та морськими пошуково-рятувальними командами здійснюється на частоті 123,1 МГц.

8.13. Головний центр та РКЦ з метою проведення пошуку використовує спеціальну систему AFTN, учасником якої є Державний департамент авіаційного транспорту.

9.1. Повідомлення про інцидент може надходити до Головного центру з будь-яких джерел безпосередньо або може бути передано через органи УПР (ОПР), КП ВПС, МАГ ВМС, Військ ППО, сил МВС, КЦПР ЦА та регіональними координаційними центрами.

9.2. Кожний орган УПР (ОПР) забезпечує аварійне оповіщення про ПС, що зазнає чи зазнало лиха.

9.3. У повідомленні органу УПР (ОПР) повинна міститися така інформація:

про стан: "непевність", "тривога" чи "лихо";

орган або особа, яка здійснює повідомлення;

характер авіаційної події;

найбільш важлива інформація, що випливає з плану польоту;

орган чи повітряне судно, що виходило останній раз на зв'язок з ПС, що розшукується, час сеансу зв'язку і частота, яка використовувалася;

останнє донесення про місцезнаходження та яким чином воно визначено;

колір та розпізнавальні знаки ПС;

дії, ужиті органом, що повідомляє;

інші зауваження до справи.

9.4. Залежно від характеру та ступеня розвитку аварійної ситуації з ПС стадії "непевність", "тривога" чи "лихо" можуть оголошуватись послідовно або безпосередньо Головним центром, РКЦ або органами УПР (ОПР).

9.5. Стадія непевності

Стадія непевності оголошується, якщо:

не було жодного донесення з борту повітряного судна протягом 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким повітряним судном;

повітряне судно не прибуло протягом 30 хвилин після закінчення розрахованого часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки повітряного судна і осіб, які перебувають на його борту.

9.5.1. Головний центр:

перевіряє достовірність отриманої інформації та фіксує час її отримання;

інформує КП ВПС, МВС, МАГ ВМС, Війск ППО, сил МВС, КЦПР ЦА, Украероцентр та РКЦ (залежно від того, звідки надійшло повідомлення) про інцидент;

отримує інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття ПС згідно з планом польоту;

доповідає про інцидент керівництву (за списком);

підтримує постійний зв'язок з відповідними органами УПР (ОПР) для отримання нової інформації з метою унеможливлення дублювання дій;

узгоджує із взаємодійними органами управління, які пошуково-рятувальні сили і засоби та з яких аеродромів можуть бути залучені, при потребі, для проведення пошуку і рятування, інформує про це відповідні органи управління;

подає команду через РКЦ на приведення у готовність N 1 чергових ПРС за маршрутом польоту ПС, ставить завдання, визначивши ймовірний район пошуку;

подає команду на організацію пошуку за допомогою засобів зв'язку;

здійснює прогноз імовірного масштабу події;

веде на карті проводку маршруту польоту цього ПС на підставі отриманої інформації;

фіксує в журналі стислий виклад усієї отриманої інформації, донесення про розвиток події та розпорядження;

якщо є побоювання за безпеку ПС та осіб на його борту, уводить стадію тривоги.

9.5.2. РКЦ:

перевіряє, у міру потреби, отриману інформацію та фіксує час її отримання;

негайно доповідає за встановленою формою Головному центру про інцидент;

визначає та пропонує Головному центру, з яких аеродромів у районі відповідальності можуть бути залучені чергові ПРС;

приводить у готовність N 1 чергові ПРС через відповідні ПУ, ставить їм завдання, визначивши імовірний район пошуку, та контролює їх готовність;

отримує додаткову інформацію про інцидент з усіх можливих джерел та доповідає її Головному центру;

здійснює прогноз імовірного масштабу події;

веде на карті проводку маршруту польоту цього ПС на підставі отриманої інформації;

уносить пропозиції Головному центру (при потребі) про переведення у вищі ступені готовності додаткові чергові ПРС військової та ЦА в районі відповідальності;

за наявності підстав, що ПС або особам на його борту загрожує небезпека, доповідає Головному центру та діє (за його командою) згідно зі стадією тривоги.

9.5.3. КП ВПС, МАГ ВМС, КЦПР ЦА, МВС:

перевіряє, у міру потреби, отриману інформацію;

негайно доповідає за встановленою формою керівництву (за списком) та в Головний центр про інцидент, інформує КП Військ ППО;

визначає та пропонує Головному центру, з яких аеродромів можуть бути залучені ПРС до пошуково-рятувальних робіт;

приводить у готовність N 1 чергові ПРС, оцінивши метеоумови та їх прогноз, ставить їм завдання, визначивши ймовірний район пошуку, заходи безпеки;

доводить інформацію до інших взаємодійних органів;

організовує пошук за допомогою засобів зв'язку;

визначає його найбільш імовірне місцезнаходження шляхом:

- опитування всіх аеродромів (включаючи аеродром вильоту) та інших місць, де ПС могло здійснити посадку;

- установлення контакту з іншими відповідними джерелами, ПС, щодо яких відомо або припускається, що вони прямували за тим самим маршрутом або перебували в межах дальності дії радіозв'язку;

- отримання радіолокаційної проводки польоту ПС з усіх існуючих джерел;

у відсутності аварійної ситуації інформує взаємодійні органи про припинення інциденту;

фіксує в журналі стислий виклад всієї отриманої інформації, донесення про розвиток події та розпорядження;

якщо є побоювання за безпеку ПС та осіб на його борту, то доповідає Головному центру та діє (за його командою) згідно зі стадією тривоги.

9.5.4. Украероцентр:

отримує та перевіряє інформацію про інцидент та доводить її до Головного центру, КП ВПС, МАГ ВМС, Військ ППО, КЦПР ЦА, МВС;