Розяснення щодо заповнення форм звітності N 406 та N 407

Враховуючи запити територіальних управлінь Національного банку України, банків України та інших юридичних осіб щодо надання інформації за формами звітності N 406 "Звіт про кількість програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), що належать банку на праві власності або інших речових правах, та обсяги переказів коштів, що здійснюються за їх допомогою" та N 407 "Звіт про кількість програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), що належать суб'єктам господарювання, які уклали агентські договори з банком, та обсяги переказів коштів, що здійснюються за їх допомогою", повідомляємо таке.

Щодо загальних питань.

Зазначені форми звітності розроблені на виконання вимог пункту 6 постанови Правління Національного банку України від 05.03.2008 N 53 "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговуваня" (1) (далі - Постанова N 53) та затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.06.2008 N 188 "Про затвердження Змін до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України"(2) (далі - Постанова N 188).

(1) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 265/14656;

(2) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.07.2008 за N 669/15360

Форми статистичної звітності складаються з урахуванням норм законодавства та відповідних правових норм і згідно з Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 N 124(3), а також на підставі даних, поданих банку процесинговими центрами, та власної інформації, отриманої з автоматизованих систем банку.

(3) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за N 353/7674

При складанні звітності слід керуватися відповідними поясненнями щодо заповнення форм звітності N 406 та N 407, а також роз'ясненнями Національного банку України від 02.12.2008 N 25-211/2641-16940.

Форми звітності N 406 та N 407 піврічні, отже подаються два рази на рік за станом на 1 січня та 1 липня банками - юридичними особами в розрізі областей територіальним управлінням Національного банку України до 10 числа першого місяця після звітного періоду, а територіальними управліннями Національного банку України через Центральну розрахункову палату Департаменту платіжних систем - до 15 числа після звітного періоду.

З огляду на те, що термін подання звітності, 10 січня 2009, припадає на вихідний день, то відповідно звітність має бути надіслана першого робочого дня після вихідного дня, тобто 12 січня 2009 року.

Також зазначаємо, що у зв'язку з тим, що Постанова N 188 набула чинності з 01.08.2008, для складання форм звітності N 406 та N 407 використовуються дані, починаючи з 01.08.2008.

Сума операцій зазначається без суми комісійних.

У разі відсутності звітних даних за будь-якими показниками банки надають звітність з нульовими значеннями показників.

Щодо прав власності та інших речових прав банків та суб'єктів господарювання.

Правове регулювання цього питання здійснюється згідно з Цивільним кодексом України (Глави 23 - 26, 30, 58, 70).

Щодо внесення до форм звітності інформації про операції з переказу коштів.

Враховуючи те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціатор переказу коштів та отримувач можуть бути однією і тією ж особою, у формах N 406 та N 407 мають враховуватися всі операції з переказу коштів, які здійснюються клієнтами із застосуванням ПТКС (в тому числі комунальні платежі, погашення кредиторської заборгованості, переказ безготівкових коштів з картки на картку за допомогою ПТКС в межах одного банку тощо).

Разом з тим, у цих формах звітності не потрібно зазначати інформацію щодо операцій із видачі готівки.

Щодо питання віднесення систем типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний (мобільний) банкінг" тощо до ПТКС.

Системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний (мобільний) банкінг" тощо відносяться до систем дистанційного обслуговування, які застосовуються для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку, обміну технологічною інформацією, здійснення розрахунків та інших послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом (п. 11.1 і п. 11.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22(4)).

(4) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976

Отже, з огляду на те, що системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний (мобільний) банкінг" тощо стосовно надання послуг для клієнта мають різні функціональні (технічні) можливості із ПТКС, то вони до ПТКС не відносяться.

Щодо надання переліку пристроїв, які відносяться до кожного типу ПТКС.

З огляду на те, що з розвитком технічного прогресу з'являються нові ПТКС, які сприяють можливості надання нових видів послуг для населення, а також у зв'язку з тим, що останнім часом деякі банки у своїй діяльності самостійно або спільно із технічними посередниками активно впроваджують нові технології банківського самообслуговування, значно розширюється і перелік ПТКС та банківських операцій, які здійснюються із застосуванням ПТКС.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що Національний банк України відповідно до покладених на нього завдань регулює не діяльність ПТКС, а операції, що здійснюються із використанням цих ПТКС, то у Постанові N 53 було наведено перелік ПТКС, які на сьогодні найбільш часто зустрічаються. Тому, якщо банк не може віднести деякі ПТКС до визначеного переліку, то він враховує їх у зазначених формах звітності у колонці "Інші ПТКС".