Про направлення доопрацьованих Методичних рекомендацій

За даними підприємства Кзн - 7820.

Висновок: оскільки значення усіх коефіцієнтів більше нуля, підприємство-заявник має абсолютну фінансову стійкість і відповідно найвищий кредитний рейтинг.

3.4. Оцінка забезпечення податкового кредиту

Основними показниками при з'ясуванні наявності та достатності забезпечення податкового кредиту є оборотні засоби, дебіторська заборгованість та основні показники діяльності підприємства протягом дії розстрочення.

Для оцінки забезпеченості податкового кредиту активами та результатами подальшої господарської діяльності використовуються такі форми:

Необхідно провести аналіз найбільших сум дебіторської заборгованості (розшифрувати дебіторів, заборгованість кожного з яких перевищує 10 відс. загальної суми дебіторської заборгованості), результати відображаються у таблиці 8:

Показники розраховуються виходячи із загальних прогнозних результатів роботи на період розстрочення (відстрочення) і приводяться у розрізі кожного місяця розстрочення.

Висновок про достатність забезпечення податкового кредиту здійснюється за результатами комплексного аналізу складових частин - оборотних засобів, дебіторської заборгованості та основних прогнозних показників фінансово-господарської діяльності підприємства на період дії розстрочення.

4.1. Інформація згідно з вимогами Методичних рекомендацій (у тому числі аналітичні таблиці, додаткові матеріали та розрахунки) підприємством надається у добровільному порядку і використовується органом Міндоходів для встановлення загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, проведення аналізу фінансового стану та формування висновку щодо доцільності застосування режиму розстрочення (відстрочення).

4.2. Здійснення органом Міндоходів аналізу загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу та аналізу фінансового стану проводиться на підставі оригіналів документів (засвідчених підписом керівника та проставленням печатки підприємства), які надано у пакеті документів у вигляді додатків.

4.3. Щодо підприємств, які відповідно до законодавства здають скорочені форми звітності, що не містять необхідних показників, аналітичні таблиці заповнюються лише у частині наявної інформації.

4.4. Щодо підприємств, які є відокремленими підрозділами (філіями) та не здають фінансову звітність, встановлену законом для юридичних осіб, надаються матеріали та заповнюються аналітичні форми за даними юридичних осіб, які є головними підприємствами для цих підрозділів та заповнюють відповідні консолідовані форми звітності.

4.5. З метою забезпечення податкового кредиту рекомендується додатково отримувати від підприємств-заявників документи, які б засвідчували гарантію сплати розстрочених (відстрочених) сум. Такими документами можуть бути гарантійні листи із зазначенням конкретних активів, які підприємство самостійно виділяє у рахунок забезпечення податкового кредиту, поручительства платоспроможних підприємств тощо, які надаються заявниками у добровільному порядку. У разі отримання такого забезпечення ці відомості необхідно занести до договору про розстрочення у підпункт 6.4 "Особливі умови" .

4.6. При аналізі фінансового стану платника податків, який звернувся за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань, розраховується коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу (Кз); для платника податків, який звернувся за розстроченням (відстроченням) податкового боргу, - коефіцієнт загрози накопичення або непогашення податкового боргу (Кзн). Усі інші коефіцієнти розраховуються для обох випадків у загальному порядку.

4.7. Надання висновків щодо кожного розділу аналізу та узагальнюючого висновку про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення) здійснюється органом Міндоходів. Узагальнюючий висновок має відображати чітку позицію органу Міндоходів щодо можливості або неможливості розстрочення підприємству-заявнику грошових зобов'язань та бути належно обґрунтованим. Зразок висновку органу Міндоходів наведено у додатку до Методичних рекомендацій.

4.8. За наявності у підприємства-заявника переплати з платежів до бюджету на суму, що дорівнює або перевищує суму грошового зобов'язання (податкового боргу) до розстрочення (відстрочення), таке розстрочення (відстрочення) платнику податків не надається, оскільки він має наявні ресурси для погашення грошових зобов'язання (податкового боргу) у повному обсязі.

У разі наявності переплати у сумі, меншої суми зобов'язання (боргу) до розстрочення (відстрочення), розглядати звернення про розстрочення лише на залишкову суму після направлення до органу Держказначейства висновку про зарахування наявної переплати у рахунок часткового погашення заявленого до розстрочення податкового зобов'язання відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Держказначейства в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків , затвердженого наказом ДПА, Мінфіну та Держказначейства від 21.12.2010 № 974/1597/499, зареєстрованого у Мін'юсті 29.12.2010 за № 1386/18681.

Для визначення сум переплат, які за згодою платника податків мають бути зараховані у сплату податкового зобов'язання і відповідно зменшити суму розстрочки, використовуються дані карток особових рахунків на дату звернення з урахуванням можливостей та доцільності такого зарахування.

У разі відмови платника податків від надання органу Міндоходів заяви на зарахування наявної переплати у рахунок часткового погашення поточного податкового зобов'язання (податкового боргу) загроза утворення (накопичення) податкового боргу відсутня, тому це зобов'язання (борг) не розстрочується (не відстрочується).

4.9. У разі, коли сума грошового зобов'язання (податкового боргу) або термін розстрочки (відстрочки) лежать поза межами компетенції територіального органу Міндоходів, цей орган формує відповідний висновок та пересилає пакет документів органу Міндоходів регіонального рівня, яке у свою чергу аналізує режим розстрочення та разом із власним висновком направляє пакет документів до Міндоходів. Зазначене не позбавляє платника податків права додатково звертатися до регіонального органу Міндоходів та/або напряму до Міндоходів, однак лише його звернення до територіального органу Міндоходів є обов'язковим.

При цьому органи Міндоходів усіх рівнів мають дотримувати порядок розгляду таких звернень платників податків та формування відповідних висновків.

1.1. Повна юридична назва підприємства-заявника, статус (діюче підприємство, знаходиться у стадії реорганізації або ліквідації за рішенням власника, підприємство-банкрут тощо).

1.2. Реєстраційні дані (код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреси, засновники, структура власників).

1.3. Основні показники діяльності підприємства у динаміці.

Результати перевірки даних карток особових рахунків платника на предмет виявлення переплат з платежів до бюджету.

3.1. Розрахунок коефіцієнта загрози виникнення податкового боргу (Кз) (для грошових зобов'язань) або коефіцієнта загрози накопичення або непогашення податкового боргу (Кзн) (для податкового боргу).

3.2. Перерахунок коефіцієнтів з урахуванням наданої підприємством інформації про очікуване надходження коштів до граничного терміну сплати, у якій були б враховані особливості фінансової діяльності підприємства (пояснення руху коштів та поточних фінансових інвестицій, відповідні обґрунтування, розрахунки, розшифровка структури дебіторської заборгованості з наданням відомостей про чинники, які унеможливлюють її своєчасне отримання тощо).

3.3. На підставі зазначених розрахунків складається висновок щодо існування (або відсутності) загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу.

4.1. Розрахунок коефіцієнта покриття (Кп).

4.2. Розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності (Кзл).

4.3. Результати аналізу наданих підприємством-заявником заходів, запланованих підприємством для забезпечення виконання короткотермінових зобов'язань (у разі негативної динаміки платоспроможності підприємства, а також у разі, якщо значення коефіцієнтів Кп та Кзл нижчі граничних рівнів).

4.4. Висновок щодо платоспроможності або неплатоспроможності підприємства-заявника.

5.1. Розрахунки наявності власного оборотного капіталу (Кво), перманентного капіталу (Кпм) та загальної величини капіталу для формування запасів і затрат (Ксум).

5.2. Оцінка рівня фінансової стійкості підприємства (абсолютна або нормальна стійкість; нестійкий або кризовий фінансовий стан).

5.3. Результати аналізу заходів для підвищення фінансової стійкості, які передбачено вжити підприємством протягом дії розстрочення (відстрочення) (для випадків, коли за розрахунками підприємство має нестійкий або кризовий фінансовий стан).

5.4. Остаточний висновок про фінансову стійкість підприємства.

6. Оцінка забезпечення податкового кредиту

6.1. Аналіз наявності оборотних засобів, суми та складу дебіторської заборгованості, основних прогнозних показників діяльності підприємства протягом дії розстрочення.

6.2. Висновок про наявність та достатність забезпечення податкового кредиту.

7. Узагальнюючий висновок про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення)

Узагальнюючий висновок про доцільність (недоцільність) розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків, складений з урахуванням попередніх висновків (щодо існування або відсутності загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, рівня платоспроможності та фінансової стійкості підприємства-заявника, забезпечення податкового кредиту).

1.1. Методичні рекомендації щодо встановлення загрози виникнення (накопичення) податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану фізичних осіб, які звертаються до органів Міндоходів для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (далі - Методичні рекомендації) розроблено для оцінки фінансово-господарського стану фізичних осіб з метою прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Основні засади розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань визначені ст. 100 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - постанова № 1235) та наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 1261 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2012 року за № 2143/22455 (далі - наказ № 1261).

Платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом (далі - фізичні особи), мають право звернутися до органу Міндоходів із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) .

Методичні рекомендації не використовуються для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (крім податкового боргу) за податковими векселями.

1.2. Терміни, що вживаються у Методичних рекомендаціях:

фізичні особи - платники податків - фізичні особи, які не є підприємцями, та фізичні особи - підприємці;

розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) - надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) без урахування сум пені на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані проценти погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення;

відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) - перенесення сплати основної суми грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків на умовах податкового кредиту без урахування сум пені, за якими основна сума грошових зобов'язань (податкового боргу) та нараховані проценти погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 статті 100 Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі;

загроза виникнення (накопичення) податкового боргу - характеристика фінансового стану фізичної особи на момент настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань або на момент звернення із заявою про розстрочення (відстрочення) податкового боргу , яка свідчить про неспроможність фізичної особи розрахуватися у повному обсязі за податковими зобов'язаннями та погасити наявний податковий борг;

платоспроможність - спроможність фізичної особи у визначені терміни самостійно виконувати зобов'язання, у тому числі перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

забезпечення податкового кредиту - аналіз наявних активів та прогнозованих фінансових показників фізичної особи на період дії розстрочення (відстрочення).

1.3. За результатами аналізу фінансового стану визначаються:

загроза виникнення або накопичення податкового боргу фізичної особи;

оцінка фінансово-господарської діяльності (за наявності) та платоспроможності фізичної особи;

достатність заходів, які планується реалізувати для виконання розстрочених (відстрочених) зобов'язань та боргу.

1.4. Об'єктом аналізу фінансового стану є майнові, фінансові та виробничі (за наявності) показники діяльності фізичної особи.

1.5. Суб'єктами аналізу фінансового стану є фізичні особи, фізичні особи - підприємці та органи ДПС.

За результатами розгляду документів та аналізу фінансового стану заявника керівник (заступник керівника) органу Міндоходів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви, які у разі прийняття рішення органом Міндоходів вищого рівня розподіляються між органами Міндоходів різних рівнів відповідно до пункту 3.2 наказу № 1261 , приймає рішення про розстрочення (відстрочення) сплати сум грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмовляє платнику у розстроченні (відстроченні) письмово з викладенням причин відмови.

2.1. Джерела інформації

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу обслуговування платників податків (з питань координації погашення заборгованостей) органу Міндоходів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до наказу № 1261 ), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обгрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено постановою № 1235 , що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначено постановою № 1235 , що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Фізичними особами - підприємцями інформація може надаватися або станом на перше число місяця, в якому подається звернення про розстрочення або відстрочення (у разі якщо цей місяць є проміжним між періодами надання офіційної фінансової звітності, можуть надаватися копії такої звітності за попередній звітний період, а також додатково - розраховані заявником показники станом на перше число місяця направлення запиту), або на дату звернення із заявою про розстрочення (відстрочення) .

Фізичними особами, які не є підприємцями, може надаватися інформація, актуальна на дату звернення.

2.2. Висновок, який може складатися після проведення аналізу фінансово-господарської діяльності фізичної особи - заявника органом Міндоходів

З метою узагальнення результатів проведеного аналізу фінансового стану фізичної особи, яка звернулася із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) , а також для зручності користування матеріалами справи про розстрочення (відстрочення) органу Міндоходів рекомендується складати відповідний висновок, який може мати такі основні розділи:

Загальна характеристика фізичної особи (назва, статус та інші реєстраційні дані, основні фінансові та майнові показники за поточний та минулий роки тощо);

висновок щодо існування загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу з наведенням обґрунтувань;

оцінка фінансового (для фізичних осіб, які не є підприємцями) та фінансово-господарського (для фізичних осіб - підприємців) стану та висновок щодо платоспроможності або неплатоспроможності заявника;

оцінка забезпечення податкового кредиту;

узагальнюючий висновок про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення).

Оцінка фінансового стану заявника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть вплинути на виконання фізичною особою зобов'язань за кредитною угодою.

При визначенні платоспроможності фізичної особи мають ураховуватися як кількісні показники (економічна платоспроможність), так і якісні характеристики (особиста платоспроможність) заявника, що підтверджуються достовірними документами, виданими третіми особами.

До якісних характеристик позичальника, зокрема, належать:

загальний матеріальний стан заявника (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються у встановленому порядку);

соціальна стабільність заявника (наявність постійної роботи або інших стабільних доходів, ділова репутація, сімейний стан тощо);

наявність попередніх випадків користування розстрочкою (відстрочкою), дотримання умов кредитних угод у минулому.

До кількісних показників оцінки фінансового стану фізичної особи, зокрема, належать:

- сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання);

- накопичення на рахунках у банку;

- коефіцієнти, що характеризують загрозу виникнення податкового боргу та поточну платоспроможність фізичної особи, і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою;

- забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт і т.ін.)) та його ліквідність тощо.

Для розрахунку основних кількісних показників оцінки фінансового стану фізичної особи враховуються доходи, факт отримування яких протягом дії кредитного договору підтверджується достовірними документами, виданими третіми особами.

Під час визначення платоспроможності й оцінки фінансового стану фізичних осіб - підприємців мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:

- менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність заявника нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);

- прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми розстрочки (відстрочки) на місяць тощо).

3.1. Загроза виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу

Оцінка загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу базується на аналізі наявних даних фізичної особи на момент звернення до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та окремих прогнозних фінансових показників на момент звернення.

Встановити загрозу непогашення грошових зобов'язань або несплати податкового боргу можливо при порівнянні наявних у фізичної особи коштів з сумою грошових зобов'язань (податкового боргу).

Коефіцієнт загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу (Кз):

де Ал - високоліквідні активи (готівкові кошти та залишки коштів на банківських рахунках), наявні у платника податків на дату наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) або на дату звернення. У разі коли кошти заблоковані на рахунках банком, ця сума коштів не може враховуватися у сумі Ал за наявності належно оформленого банківського підтвердження;

Зпб - загальна сума поточних грошових зобов'язань платника податків з усіх податків, зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких припадає на той же податковий період, що і грошове зобов'язання, яке платник просить розстрочити (відстрочити), та сума податкового боргу (у тому числі розстроченого (відстроченого)), за яким терміни сплати припадають на період дії нового розстрочення (відстрочення) на момент звернення (у разі якщо фізична особа є платником податків у різних районах, необхідно за даними платника враховувати суми податкових зобов'язань та боргу в усіх цих районах), а також сума заборгованості із зарплати (для фізичних осіб - підприємців).

Необхідно також враховувати інші першочергові зобов'язання платника податків, виконання яких може впливати на погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу), зокрема:

- суму раніше розстрочених грошових зобов'язань, терміни сплати яких настануть протягом дії нового розстрочення (відстрочення);

- наявність банківських кредитів;

- суму платежів, несплата яких може спричинити зупинку виробництва або виникнення конфліктних ситуацій з іншими кредиторами (штрафні санкції підрозділів МЧС, МОЗ, інших органів, плата за ліцензії, сертифікати та дозволи, платежі за енергоносії, інші комунальні послуги тощо).

Нормативне значення Кз - менше одиниці.

При значенні Кз більше одиниці фізична особа забезпечена високоліквідними оборотними активами для виконання грошових зобов'язань та погашення податкового боргу. Отже, аналізом звітних даних та розрахункових показників орган Міндоходів може встановити відсутність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу.

Значення Кз менше одиниці свідчить про недостатність таких активів і відповідно про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу.

Заявник може додатково пояснити рух коштів та поточних зобов'язань, надати відповідні обґрунтування, розрахунки та повідомити про чинники, які можуть зменшити активи та/або збільшити зобов'язання.

Вся додаткова інформація, розрахунки та обґрунтування можуть враховуватися виключно у разі документального підтвердження.

На підставі цих даних заявник може додатково розрахувати Кз і скласти висновок про неможливість виконання грошових зобов'язань (погашення податкового боргу).

Орган Міндоходів розглядає ці розрахунки, висновок і у разі визнання належно обґрунтованими за результатами аналізу встановлює наявну загрозу виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу.

У разі якщо фізична особа не в змозі надати зазначені обґрунтування, орган Міндоходів визнає відсутність такої загрози, що є підставою для відмови у наданні розстрочення (відстрочення).

Приклад розрахунку загрози непогашення податкових зобов'язань

15 квітня фізична особа, яка не є підприємцем, звернулася з проханням розстрочити грошові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб згідно з податковою декларацією за минулий рік (за терміном сплати 13 травня) на суму 125 тис. гривень. Крім того, у цьому ж податковому періоді за іншими платежами платник має сплатити до бюджету ще 3 тис.грн., комунальні платежі становлять 0,5 тис. гривень. Сума податкового боргу на момент звернення складає 1,5 тис. гривень.

При цьому платник станом на дату звернення має кошти на загальну суму 150 тис.грн. (у тому числі готівки на 8 тис. грн. та коштів на банківському рахунку - 142 тис.грн.).

Встановлюємо, чи існує загроза виникнення податкового боргу (розраховуємо коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу):

Оскільки Кз більше 1, заявник забезпечений ресурсами для погашення грошових зобов'язань, тому загроза виникнення податкового боргу відсутня.

Однак, за інформацією заявника, підтвердженою банком, із загальної суми коштів на банківських рахунках 25 тис.грн. знаходяться на строковому депозиті у банку, в якому тимчасово припинено повернення депозитних вкладів і введено тимчасову адміністрацію. Таким чином, кошти платника у сумі 25 тис.грн. можна не враховувати.

З урахуванням наданої інформації коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу складе 0,962, тобто така загроза фактично існує.

3.2. Оцінка платоспроможності фізичної особи

Оцінка платоспроможності фізичної особи здійснюється для встановлення можливості погашення платником своїх короткострокових зобов'язань.

Визначимо коефіцієнт покриття як відношення середньої суми щомісячних надходжень з усіх джерел до суми усіх зобов'язань платника, які припадають на поточний місяць.

Коефіцієнт покриття (Кп) показує платіжні можливості фізичної особи, тобто скільки одиниць оборотних активів припадає на одну одиницю зобов'язань.

Оптимальне значення Кп не менше 2 означає, що для визнання платника платоспроможним на кожну грошову одиницю його короткострокових зобов'язань має припадати не менше 2 одиниць оборотних активів.

де Сн - середньомісячна сума надходжень, які отримувала фізична особа протягом минулого та поточного років з усіх джерел походження;

Сз - сума усіх зобов'язань платника, які будуть припадати на місяць у періоді дії запитаної розстрочки (відстрочки) (включаючи поточні грошові зобов'язання, податковий борг, щомісячні частки розстрочених грошових зобов'язань (боргу), зарплата найманим працівникам, комунальні послуги та інші обов'язкові щомісячні виплати).

Нормативне значення Кп - від 2 до 2,5.

У випадку невідповідності коефіцієнта покриття теоретично виправданому значенню (якщо він менший 2) необхідно розглянути заходи, заплановані фізичною особою для забезпечення виконання короткотермінових зобов'язань.

Заявник може надати очікувані за період дії розстрочки (відстрочки) зміни обсягів оборотних активів та зобов'язань, які покращать платоспроможність фізичної особи.

Наприклад, можуть бути надані копії господарських або цивільних угод, договорів (контрактів), за якими передбачено отримання коштів або інших активів, відомості про майбутні кредити банків або фінансових організацій, позики з бюджету тощо.

Вся додаткова інформація, розрахунки та обґрунтування можуть враховуватися виключно у разі документального підтвердження.

Підтвердженням реальності досягнення запланованих заявником заходів є позитивна динаміка коефіцієнта покриття за останній та передостанній звітні періоди. Позитивна динаміка (збільшення значень коефіцієнта) вказує на поліпшення платоспроможності фізичної особи.

Приклад оцінки платоспроможності фізичної особи

Відповідно до документів, наданих фізичною особою, яка не є підприємцем, середня сума її сукупного щомісячного доходу за минулий рік та I квартал поточного року становить 45 тис. гривень. Загальна сума платежів на поточний місяць - 22,8 тис.грн. (у тому числі 17,8 тис.грн. платежів за розстрочкою, яку може бути надано, 3 тис.грн. поточних платежів, 0,5 тис.грн. комунальних платежів та 1,5 тис.грн. податкового боргу, сплату якого необхідно забезпечити у повному обсязі).

Підставляємо у формулу коефіцієнт покриття значення показників:

У цьому випадку коефіцієнт покриття нижчий теоретично обґрунтованого значення. Однак фізична особа - заявник повідомила про очікуване (протягом наступного місяця) надходження коштів у рахунок оплати проданого у минулому місяці рухомого майна у сумі 4 тис. гривень.

Таким чином, значення коефіцієнта покриття буде дорівнювати 2,15. Це дозволяє зробити висновок, що хоча заявник має ознаки неплатоспроможності (додаткове підтвердження загрози виникнення податкового боргу), однак при врахуванні наданої додаткової інформації значення коефіцієнта покриття перевищить нормативне значення, тому платника можна вважати платоспроможним.

3.3. Оцінка забезпечення податкового кредиту

Основними показниками при з'ясуванні наявності та достатності забезпечення податкового кредиту є документально підтверджені відомості про власні активи платника та основні показники діяльності фізичної особи - підприємця протягом дії розстрочення (відстрочення).

При цьому як фізична особа, яка не є підприємцем, так і фізична особа - підприємець додатково до наданих у документальному вигляді відомостей з метою забезпечення зручності користування інформацією можуть заповнити таку форму:

Показники розраховуються виходячи із загальних прогнозних результатів роботи на період розстрочення (відстрочення) і проводяться у розрізі кожного місяця дії розстрочення (відстрочення).

Результатом аналізу таблиці 1 є встановлення можливості погашення зобов'язань платника, тобто оцінюється достатність надходжень для виконання усіх зобов'язань, зокрема погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та податкового боргу.

4.1. Інформація згідно з вимогами Методичних рекомендацій (у тому числі основні, додаткові матеріали, розрахунки згідно з підпунктом 2.1 пункту 2, підпунктами 3.1, 3.2 та 3.3 пункту 3, підпунктами 4.3 та 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій та таблиця 1) фізичною особою - заявником надається у добровільному порядку і використовується органом Міндоходів для встановлення загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, проведення аналізу фінансового стану та формування висновку щодо доцільності застосування режиму розстрочення (відстрочення).

4.2. Аналіз загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу та аналіз фінансового стану проводиться органом Міндоходів на підставі оригіналів документів (засвідчених підписом фізичної особи та з проставленням печатки фізичної особи - підприємця у разі її наявності), які надано у пакеті документів у вигляді додатків.

4.3. З метою забезпечення податкового кредиту рекомендується додатково отримувати від фізичних осіб - заявників документи, які б засвідчували гарантію сплати розстрочених (відстрочених) сум. Такими документами можуть бути гарантійні листи із зазначенням конкретних активів, які підприємство самостійно виділяє у рахунок забезпечення податкового кредиту, поручительства платоспроможних фізичних або юридичних осіб тощо, які надаються заявниками у добровільному порядку. У разі отримання такого забезпечення ці відомості необхідно занести до договору про розстрочення у підпункт 6.4 "Особливі умови" .

4.4. Надання висновків щодо кожного розділу аналізу та узагальнюючого висновку про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення) здійснюється органом Міндоходів. Узагальнюючий висновок має відображати чітку позицію органу Міндоходів щодо можливості або неможливості розстрочення (відстрочення) фізичній особі - заявнику грошових зобов'язань або податкового боргу та бути належно обґрунтованим. Зразок висновку органу Міндоходів наведено у додатку до Методичних рекомендацій.

4.5. За наявності у фізичної особи - заявника переплати з платежів до бюджету на суму, що дорівнює або перевищує суму грошового зобов'язання (податкового боргу) до розстрочення (відстрочення), розстрочення (відстрочення) такому платнику податків не надається, оскільки платник має наявні ресурси для погашення грошового зобов'язання або податкового боргу у повному обсязі.

У разі наявності переплати у сумі, меншій суми зобов'язання (боргу) до розстрочення (відстрочення), розглядати звернення про розстрочення лише на залишкову суму після направлення до органу Держказначейства висновку про зарахування наявної переплати у рахунок часткового погашення заявленого до розстрочення грошового зобов'язання або податкового боргу відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків , затвердженого наказом ДПА України, Мінфіну та Держказначейства від 21.12.2010 № 974/1597/499, зареєстрованого у Мін'юсті 29.12.2010 за № 1386/18681.

Для визначення сум переплат, які за згодою платника податків мають бути зараховані у сплату грошового зобов'язання і відповідно зменшити суму розстрочки (відстрочки), використовуються дані карток особових рахунків на дату звернення з урахуванням можливостей та доцільності такого зарахування.

У разі відмови платника податків від надання податковому органу заяви на зарахування наявної переплати у рахунок часткового погашення поточного грошового зобов'язання (податкового боргу) загроза утворення нового податкового боргу на повну суму задекларованого грошового зобов'язання або непогашення наявного податкового боргу відсутня, тому це зобов'язання (борг) не розстрочується (не відстрочується).

4.6. У разі розгляду заяв фізичних осіб, які не мають власного доходу та/або власних активів, умовою для надання розстрочення може бути наявність поручительства фізичної або юридичної особи. У разі надання заявником такого поручительства аналіз фінансового стану здійснюється за даними такого поручителя, для чого останній може надати органу Міндоходів відповідні матеріали.

1.1. Повні паспортні дані заявника.

1.2. Реєстраційні дані (код ЄДРПОУ, адреса відповідно до офіційної реєстрації та фактична адреса).

1.3. Основні показники фінансового стану (діяльності) фізичної особи у динаміці.

Результати перевірки даних карток особових рахунків платника на предмет виявлення переплат з платежів до бюджету.

3.1. Розрахунок коефіцієнта загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу (Кз).

3.2. Перерахунок Кз з урахуванням наданої платником додаткової інформації.

3.3. На підставі зазначених розрахунків складається висновок щодо існування (або відсутності) загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу.

4. Оцінка платоспроможності фізичної особи

4.1. Розрахунок коефіцієнта покриття (Кп).

4.2. Результати аналізу наданих заявником заходів, запланованих для забезпечення виконання короткотермінових зобов'язань (у разі негативної динаміки платоспроможності підприємства, а також у разі, якщо значення коефіцієнта Кп нижче нормативного).

4.3. Висновок щодо платоспроможності або неплатоспроможності фізичної особи - заявника.

5.1. Аналіз документально підтверджених відомостей про власні активи платника та основних показників діяльності фізичної особи - підприємця протягом дії розстрочення (відстрочення).

5.2. Висновок про наявність та достатність забезпечення податкового кредиту.

6. Узагальнюючий висновок про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення)

Узагальнюючий висновок про доцільність (недоцільність) розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків, складений з урахуванням попередніх висновків (щодо існування або відсутності загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, рівня платоспроможності та забезпечення податкового кредиту).