Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків

Відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446,

1. Затвердити Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1036 "Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1431/18726.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Департаменту погашення податкового боргу Державної податкової служби України (Тарасенко В.О.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Кодексі .

1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що ведеться органами державної податкової служби.

1.5. Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).

1.6. На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.

1.7. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.

1.8. Подача заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов’язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

2.1. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Державна податкова служба України - без обмежень суми;

органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - на суму не більше 3 млн гривень;

органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних органах державної податкової служби, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

2.2. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником);

щодо місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

2.3. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

3.1. Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

3.2. За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби (додаток 2);

відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов’язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу державної податкової служби вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у разі, якщо рішення приймається Державною податковою службою України. При цьому Державною податковою службою України рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу)), третій - для органу державної податкової служби, який приймає рішення.

Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

3.3. Розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. У разі якщо термін сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) за окремими податками, зборами, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), пенею та строк їх розстрочення (відстрочення) співпадають, може прийматися одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені окремими рядками.

Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) як із цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, так і з інших.

3.4. Підрозділом погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку грошового зобов’язання (податкового боргу)) реєструються прийняті рішення про розстрочення (відстрочення), у тому числі й рішення, прийняті органами державної податкової служби вищого рівня, стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку, в журналі реєстрації надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (далі - журнал) (додаток 3), який ведеться в електронному вигляді.

Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення про розстрочення (відстрочення).

3.5. Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов’язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (додаток 4).

Строк дії договору починається з дати його підписання.

3.6. У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ погашення податкового боргу вносить до журналу (додаток 3) відомості про укладений договір, які переносяться до АІС органів державної податкової служби.

Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в АІС органів державної податкової служби.

3.7. Якщо на дату підписання договору суми грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків були вже частково погашені, то в договорі вказується сума грошового зобов’язання (податкового боргу), визначеного в АІС на момент підписання договору.

3.8. Якщо договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) укладається пізніше дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), то таке рішення є підставою для ненарахування:

пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, сума якого підлягає розстроченню (відстроченню), за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору;

штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків, за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору.

3.9. На розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу).

4.1. Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Якщо протягом строку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вносяться зміни до бюджетної класифікації України, то відповідні зміни вносяться до договору про розстрочення (відстрочення), в яких вказується причина внесення змін та робиться запис: "Унести зміни до пункту 6.4 "Особливі умови" договору від _____ № ____, перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати (найменування податку, збору, штрафної (фінансової) санкції (штрафу), пені з попереднього коду або виду бюджету) на (новий код або вид бюджету) у сумі ____________ грн, термін сплати якого ще не настав".

4.2. Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу .

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

4.3. Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов’язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватись як за рахунок наявної сплати, так і за рахунок переплати, яка обліковувалась в АІС внаслідок надмірної сплати платежів до бюджету або виникла внаслідок подання платником податків податкової звітності з показниками зменшення раніше визначених податкових зобов’язань; або списання, скасування грошових зобов’язань (податкового боргу); або за рахунок сум бюджетного відшкодування.

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошового зобов’язання (податкового боргу) платник податків не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення строків дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу) з обов’язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

Після перевірки даних, викладених у заяві, яка проводиться не пізніше дня, наступного за днем подання такої заяви, працівники підрозділу погашення податкового боргу вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення).

Внесення таких змін до договору про розстрочення (відстрочення) та журналу здійснюється не пізніше дня, наступного за днем проведення перевірки даних, викладених у заяві.

Відомості про внесені зміни переносяться до АІС.

Після цього паперовий витяг із журналу не пізніше наступного робочого дня передається підрозділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності.

На підставі таких змін в АІС відбувається:

проведення нарахування на суму, достроково сплачену;

проведення нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

При достроковому погашенні у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу) та внесенні до договору відповідних змін договір припиняє дію як повністю виконаний.

4.4. З ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), приймає рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. Орган державної податкової служби, який ініціював розірвання договору, на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) розриває договір про розстрочення (відстрочення).

У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів із нарахування пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби (додаток 5).

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

4.5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору. У пункті 6.4 "Особливі умови" договору робиться запис: "Договір достроково розірвано, документ від __________ № ____".

У день прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) підрозділ погашення податкового боргу таке рішення заносить у журнал, зазначаючи номер, дату, суму розстрочення (відстрочення), яку скасовано.

Дані з журналу переносяться до АІС.

Копія такого рішення передається не пізніше наступного робочого дня підрозділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності для проведення відповідної звірки.

В АІС рішення про скасування розстрочення (відстрочення) проводиться шляхом відображення:

ознаки щодо скасування суми розстрочення (відстрочення);

нарахування розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу), строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

4.6. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом .

4.7. З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов’язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

4.8. Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися несплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

4.9. Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом , для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов’язань.

4.10. У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом державної податкової служби питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з причин не залежних від нього.

У цьому разі платник подає заяву про перенесення термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум до органу державної податкової служби, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум може бути прийнято тільки за умови погодження вказаного питання з органом державної податкової служби, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення). Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум з місцевих податків і зборів повинно також затверджуватися фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

У разі перенесення термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум на строк, що виходить за межі бюджетного року, відповідне рішення приймається з дотриманням вимог пункту 2.3 розділу II цього Порядку.

Рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) оформляється органом державної податкової служби (додаток 6).

При цьому орган державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення (відстрочення), вносить до нього відповідні зміни, які заносяться в журнал та до АІС.

Витяг із журналу (в паперовому вигляді) не пізніше наступного робочого дня передається підрозділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності для проведення відповідної звірки.

В аналогічному порядку здійснюється перенесення термінів сплати розстроченої (відстроченої) суми за межі граничного строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) за умови дотримання вимог цього Порядку.

У разі перенесення термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум за межі граничних строків дії розстрочення (відстрочення), визначених у рішенні та договорі про розстрочення (відстрочення), перед перенесенням термінів сплати орган державної податкової служби, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення), переносить граничний строк дії цього розстрочення (відстрочення) за відповідним поданням органу державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення (відстрочення).

5.1. При переведенні платника до іншого органу державної податкової служби за платником зберігається право на розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), надане за попереднім місцем обліку.

5.2. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо строк дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку не закінчився.

Орган державної податкової служби за місцем попереднього обліку платника податків надсилає органу державної податкової служби за новим місцем обліку платника завірені відповідним чином копії рішень та договорів про розстрочення (відстрочення) та надає інформацію щодо виконання платником зобов’язань за цими договорами. Ці документи є підставою для відображення рішень, договорів та сум розстрочень (відстрочень) за новим місцем обліку платника податків.

5.3. При реорганізації платника податків, пов’язаної із утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.

Підставою для відображення залишку розстрочення (відстрочення) АІС новоствореної юридичної особи є копія установчих документів такої особи, у яких визначено порядок переходу відповідних прав та обов’язків, рішення та договори про розстрочення (відстрочення) та додаткові угоди до договорів, які передбачають зміну сторони.

5.4. Відомості про надані згідно із законодавством розстрочення (відстрочення), у тому числі на підставі рішень судів, підлягають відображенню відповідно до цього Порядку.

5.5. При реорганізації платника, пов’язаної із утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) у АІС новоствореної юридичної особи у діючих договорах за заявою платника замінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити).

6.1. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) окремих платників податків щороку оприлюднюються Державною податковою службою України.

6.2. Оприлюднення здійснюється таким чином: в офіційному виданні Державної податкової служби України "Вісник податкової служби України" або на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України в мережі Інтернет.

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України .

Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) сплачуються:

Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.

3.1. Достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов'язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

3.2. Достроково розірвати договір, повністю погасивши розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) та проценти, нараховані за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

4.1. Зробити відповідні записи в автоматизованій інформаційній системі органів державної податкової служби стосовно розстрочених (відстрочених) сум та процентів за користування розстроченням (відстроченням).

4.2. Достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання (податкового боргу), а також процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням), якщо:

з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

4.3. Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми грошового зобов'язання (податкового боргу), що залишились не сплаченими, нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України .

5.1. Забезпечити своєчасну сплату розстроченої (відстроченої) суми грошового зобов'язання (податкового боргу).

5.2. Розраховувати суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов'язання (податковий борг) (його частку) та сплачувати його одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми.

5.3. Від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

6.1. Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством.

6.2. Платник зобов'язується у триденний строк повідомити орган державної податкової служби про зміну найменування (прізвища, імені, по батькові), місцезнаходження чи місця проживання, номера телефону.

6.3. Строк дії цього договору встановлюється з дати його укладення та закінчується останньою датою дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового розірвання такого договору та перенесення строків розстрочення (відстрочення) сум або їх частки.

6.4. Особливі умови:

У разі перенесення строків сплати розстроченої (відстроченої) суми орган державної податкової служби має право визначати нові строки сплати цих сум.

6.5. Цей договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.