7. Пенсійні кошти перераховуються до страхової організації відповідно до заяви учасника третього рівня виходячи із суми, облікованої в фінансовій установі, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, з якої перераховуються належні такому учаснику пенсійні кошти, на день отримання цією установою такої заяви.
Перерахування пенсійних коштів відповідно до заяви учасника третього рівня здійснюється фінансовою установою, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви. У разі порушення зазначеного строку фінансова установа, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, за власний рахунок сплачує учаснику третього рівня пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожен день прострочення платежу.
8. Учасник другого рівня має право при досягненні пенсійного віку, передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", укласти договір страхування довічної пенсії на умовах та в порядку, встановлених законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про страхування", а також з урахуванням вимог до договорів страхування життя, встановлених Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
У разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" учасник другого рівня має право укласти договір страхування довічної пенсії з більш пізнього строку, визначеного ним відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Учасник пенсійного фонду, який є учасником другого рівня, може використати кошти, обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді, для доповнення суми коштів, облікованих на накопичувальному пенсійному рахунку у Накопичувальному фонді, у випадку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 53. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово
1. Пенсійна виплата може здійснюватися одноразово на вимогу учасника третього рівня в разі:
1) виникнення у такого учасника тяжкого захворювання, згідно переліку визначеного Міністерством охорони здоров'я України, що підтверджується чинним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
2) встановлення у такого учасника інвалідності першої групи;
3) коли сума належних учаснику третього рівня пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника в пенсійному фонді, на дату настання пенсійного віку учасника третього рівня не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень, встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, учасник третього рівня подає в установу, в якій обліковуються належні йому пенсійні кошти, заяву та документи (за необхідності), що підтверджують право такого учасника на отримання такої виплати у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Розмір пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, визначається виходячи із суми пенсійних коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді або пенсійному депозитному рахунку в банку на день подання заяви на отримання такої виплати.
Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, провадиться протягом десяти робочих днів після отримання відповідної заяви та необхідних документів.
3. У разі порушення строку, визначеного частиною другою цієї статті, фінансова установа, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, за власний рахунок сплачує отримувачу пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягала виплаті, за кожний день прострочення платежу, у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Розділ X
УСПАДКУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ КОШТІВ
Стаття 54. Успадкування пенсійних коштів
1. Не підлягають успадкуванню пенсійні кошти, за рахунок яких були сформовані резерви із страхування життя за договорами страхування довічної пенсії, крім договорів довічної пенсії з установленим періодом та довічної обумовленої пенсії. В інших випадках пенсійні кошти успадковуються згідно з цивільним законодавством України.
2. У разі отримання інформації про смерть особи, яка є учасником третього рівня, або оголошення такої особи померлою та наявності у такої особи пенсійних коштів, що підлягають успадкуванню та обліковуються в фінансовій установі, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, така установа зобов'язана письмово повідомити про наявність у такого учасника коштів у фінансовій установі осіб, зазначених таким учасником, або державну нотаріальну контору за місцем проживання такого учасника, якщо протягом місяця з дати отримання фінансовою установою, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, інформації про смерть учасника до цієї установи не звернулися з запитом особи, що претендують на спадщину.
Для успадкування пенсійних коштів спадкоємці учасника третього рівня подають в фінансову установу, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, заяву та документи, що підтверджують право таких осіб на успадкування цих коштів, в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Успадковані пенсійні кошти відповідно до заяви спадкоємця або виплачуються йому одноразово в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, або перераховуються на індивідуальний пенсійний рахунок, відкритий в пенсійному фонді на підставі пенсійного контракту, укладеного на користь
спадкоємця, або на накопичувальний пенсійний рахунок у
Накопичувальному фонді, або, у разі досягнення спадкоємцем пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, перераховуються в порядку, визначеному цим Законом, до пенсійного фонду на підставі укладеного спадкоємцем договору про виплату пенсії на визначений строк, або до банку на підставі договору пенсійного вкладу, або до страхової організації на підставі договору страхування довічної пенсії.
У випадку перерахування спадкоємцем успадкованих пенсійних коштів, розмір пов'язаних з цим витрат визначається відповідно до цього Закону.
Якщо протягом 10 років з дати повідомлення фінансовою установою, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, державного нотаріуса про наявність коштів, належних померлому учаснику третього рівня, спадкоємці такого учасника не звернулися до такої установи з відповідною заявою щодо реалізації свого права на спадщину, пенсійні кошти, належні такому учаснику третього рівня, зараховуються в дохід такої установи в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Якщо протягом 10 років з дати повідомлення адміністратором пенсійного фонду державного нотаріуса про наявність коштів, належних померлому учаснику другого рівня, спадкоємці такого учасника не звернулися до пенсійного фонду з відповідною заявою щодо реалізації свого права на спадщину, то належні такому учаснику пенсійні кошти, що обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді другого рівня, спрямовуються до резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду у майбутніх періодах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ XI
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ
Стаття 55. Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль
1. Держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників другого та третього рівнів, здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.
2. Державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення - за діяльністю Накопичувального фонду, пенсійних фондів, адміністраторів, страхових організацій та банків - здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими актами законодавства України.
3. Державний нагляд та контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберіганій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень та в порядку, передбачених законодавством. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана письмово повідомляти Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про заходи впливу до таких осіб та підстави їх застосування протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення про застосування таких заходів впливу.
4. Рішення органів, що здійснюють державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення, прийняті відповідно до повноважень цих органів, є обов'язковими для виконання Накопичувальним фондом, пенсійними фондами, адміністраторами, особами, що здійснюють управління активами, зберігачами, страховими організаціями, банками, що відкривають пенсійні депозитні рахунки. Дії зазначених органів можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом, у тому числі в судовому порядку.
5. Органи, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю у системі накопичувального пенсійного забезпечення, зобов'язані:
надавати один одному інформацію, яка є необхідною для здійснення ними регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, та необхідні консультації;
оприлюднювати перелік юридичних осіб, які провадять діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
здійснювати інші дії з координації своєї діяльності, передбачені законодавством з регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі спільні перевірки осіб, що надають послуги у системі накопичувального пенсійного забезпечення.
6. У разі виявлення фактів неналежного виконання обов'язків особами, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повинна повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку і порушити, у разі необхідності, питання про застосування заходів впливу. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку після отримання такого повідомлення зобов'язана поінформувати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про вжиті заходи.
У разі неналежного виконання обов'язків банками, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повинна повідомити про це Національний банк України і порушити, у разі необхідності, питання про застосування заходів впливу. Національний банк України після отримання такого повідомлення зобов'язаний поінформувати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про вжиті заходи.
7. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повинна вживати заходів щодо захисту прав учасників другого та третього рівнів, в тому числі шляхом подання позову до суду в інтересах таких осіб, якщо їх права в системі накопичувального пенсійного забезпечення порушуються будь-якими особами, підприємствами, установами, організаціями, включаючи органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Стаття 56. Особливості обмеження та заборони функціонування недержавного пенсійного фонду
1. Обмеження функціонування пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі якщо пенсійний фонд:
1) не забезпечує належного захисту інтересів учасників пенсійного фонду;
2) не відповідає умовам діяльності із недержавного пенсійного забезпечення;
Пенсійний фонд вважається таким, що не забезпечує належного захисту інтересів учасників пенсійного фонду у разі встановлення факту невиконання радою пенсійного фонду покладених на неї законом обов'язків.
Пенсійний фонд вважається таким, що не відповідає умовам діяльності із недержавного пенсійного забезпечення у разі встановлення факту неможливості проведення правомочного засідання ради пенсійного фонду, відсутності діючих договорів, укладених з особами, які надають послуги з адміністрування, управління активами чи зберігання активів пенсійного фонду, або якщо засновники пенсійного фонду не забезпечують фінансування діяльності пенсійного фонду у випадках, встановлених частиною третьою статті 35 цього Закону.
2. Обмеження функціонування пенсійного фонду здійснюється шляхом прийняття рішення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про тимчасове повне або часткове обмеження функціонування пенсійного фонду, зокрема про обмеження на відчуження та заборону відчуження активів пенсійного фонду.
Рішення про обмеження функціонування пенсійного фонду повинно містити: термін усунення порушення, що призвело до обмеження
функціонування пенсійного фонду, перелік обмежень щодо функціонування пенсійного фонду та застереження про те, що в разі невиконання цього рішення буде прийняте рішення про заборону функціонування пенсійного фонду.
За зверненням пенсійного фонду термін усунення порушення, що призвело до обмеження функціонування пенсійного фонду, може бути подовжено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Рішення прийняте відповідно до частини першої цієї статті повідомляється засновникам пенсійного фонду, раді пенсійного фонду, особам, які надають послуги з адміністрування, управління активами та зберігання активів пенсійного фонду, а також оприлюднюється на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.
Обмеження функціонування пенсійного фонду діє до дати прийняття рішення про встановлення факту усунення порушення або рішення про заборону функціонування пенсійного фонду.
3. Заборона функціонування пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі коли пенсійний фонд суттєво порушує умови діяльності із недержавного пенсійного забезпечення.
Пенсійний фонд вважається таким, що суттєво порушує умови діяльності із недержавного пенсійного забезпечення у разі встановлення факту невиконання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті цього Закону.
Заборона функціонування пенсійного фонду на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, передбачає припинення усіх операцій пенсійного фонду, пов'язаних із здійсненням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про заборону функціонування пенсійного фонду та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду. Прийняте рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляється засновникам пенсійного фонду, раді пенсійного фонду, особам, які надають послуги з адміністрування, управління активами та зберігання активів пенсійного фонду цього пенсійного фонду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.
Розділ XII
ТРАНСКОРДОННА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 57. Здійснення транскордонної діяльності в межах держав-членів
1. Пенсійні фонди мають право надавати послуги з недержавного пенсійного забезпечення в державах-членах відповідно до вимог законодавства таких держав-членів.
2. Пенсійні фонди мають право отримувати пенсійні внески від роботодавців-вкладників держав-членів місця ведення діяльності на користь своїх працівників за умови отримання дозволу від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Пенсійний фонд зобов'язаний повідомити про свій намір отримувати пенсійні внески від роботодавця-вкладника держави-члена Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зазначивши у такому повідомленні назву держави-члена місця ведення діяльності, назву роботодавця-вкладника, правила та умови здійснення пенсійних виплат.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення відповідно до абзацу другого частини другої цієї статті перевіряє чи:
відповідає пенсійний фонд усім вимогам законодавства держави-члена місця ведення діяльності, яке застосовується до установ трудового пенсійного забезпечення;
показники фінансового стану пенсійного фонду відповідають вимогам, встановленим законодавством держави-члена місця ведення діяльності до установ трудового пенсійного забезпечення;
члени ради пенсійного фонду відповідають вимогам, встановленим законодавством держави-члена місця ведення діяльності до посадових осіб установ трудового пенсійного забезпечення.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох місяців з дати отримання від пенсійного фонду повідомлення відповідно до абзацу другого частини другої цієї статті інформує пенсійний фонд про рішення, прийняте за результатами такої перевірки.
У разі, якщо пенсійний фонд, його фінансовий стан та члени ради пенсійного фонду відповідають вимогам законодавства держави-члена місце ведення діяльності, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє компетентний орган держави-члена місця ведення діяльності про відомості, які зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, та відповідно інформує про це пенсійний фонд,
5. Після отримання повідомлення від компетентного органу держави-члена місця ведення діяльності про вимоги законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення в частині, що визначає правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також правила інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення щодо надання дозволу на отримання пенсійних внесків від роботодавця-вкладника держави-члена місця ведення діяльності.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє пенсійний фонд про прийняте рішення протягом трьох днів з дня його прийняття та надає пенсійному фонду відомості, отримані від компетентного органу держави-члена місця ведення діяльності.
6. Якщо протягом двох місяців з дати отримання компетентним органом держави-члена місця ведення діяльності інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої цієї статті, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не отримала від цього компетентного органу повідомлення із зазначенням інформації, вказаної у абзаці першому частини п'ятої цієї статті, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про надання дозволу пенсійному фонду отримувати пенсійні внески від роботодавця-вкладника держави-члена місця ведення діяльності.
7. Інформація щодо отримання пенсійним фондом дозволу відповідно до частини другої цієї статті вноситься до Державного реєстру фінансових установ.
8. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вживає необхідних заходів стосовно пенсійних фондів у разі отримання від компетентного органу держави-члена місця ведення діяльності повідомлення про порушення таким пенсійним фондом вимог законодавства з недержавного пенсійного забезпечення держави-члена місця ведення діяльності в частині, що визначає правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також правила інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців, з метою припинення виявлених порушень.
9. Якщо, незважаючи на вжиті заходи відповідно до частини восьмої цієї статті, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, отримує повідомлення від компетентного органу держави-члена місця ведення діяльності, що пенсійний фонд і надалі порушує відповідні норми законодавства, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вживає додаткових заходів впливу до такого пенсійного фонду, в тому числі шляхом прийняття рішення про заборону здійснювати діяльність в державі-члені місця ведення діяльності.
Стаття 58. Умови здійснення транскордонної діяльності роботодавцями-вкладниками, розташованими на території України
1. Роботодавці-вкладники, розташовані на території України, мають право отримувати послуги з недержавного пенсійного забезпечення від установ трудового пенсійного забезпечення, уповноважених або зареєстрованих в державах-членах.
2. Такі роботодавці-вкладники мають право сплачувати пенсійні внески на користь своїх працівників до установ трудового пенсійного забезпечення, уповноважених або зареєстрованих у державах-членах, якщо такі установи мають відповідний дозвіл від компетентних органів своїх країн.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом двох місяців з дати отримання від компетентного органу держави-члена походження повідомлення, що містить інформацію, зазначену у абзаці другому частини другої статті 57 цього Закону, надану установою, яка має намір приймати внески від роботодавця-вкладника, розташованого на території України, зобов'язана повідомити такий компетентний орган про вимоги українського законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, в частині, що визначає правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд за установами держави-члена походження які отримують пенсійні внески від роботодавців-вкладників, розташованих на території України, на предмет дотримання вимог законодавства України з недержавного пенсійного забезпечення в частині, що визначає правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також правила інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців. У разі виявлення порушень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє про це компетентні органи держави-члена походження та вживає необхідні заходи для того, щоб забезпечити припинення установою виявлених порушень.
5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє компетентний орган держави-члена походження у разі, якщо, незважаючи на застосовані заходи впливу відповідно до частини четвертої цієї статті, установа продовжує порушувати вимоги законодавства України з недержавного пенсійного забезпечення в частині, що визначає правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також правила інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців.
Стаття 59. Залучення інвестиційних управляючих та зберігачів з країн-членів
1. Пенсійні фонди мають право укладати договори про управління пенсійними активами з інвестиційними управляючими з держав-членів, які належним чином уповноважені для здійснення такої діяльності відповідно до законодавства держав-членів.
2. Пенсійні фонди мають право укладати договори зі зберігання пенсійних активів зі зберігачами з держав-членів, які належним чином уповноважені для здійснення такої діяльності відповідно до законодавства держав-членів.
Стаття 60. Обмін інформацією між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та компетентними органами держав-членів
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, інформує компетентні органи держав-членів походження про будь-які зміни законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, які можуть мати вплив на правила та умови здійснення пенсійних виплат, правила інвестування пенсійних активів, а також правила інформування учасників пенсійного фонду та їх спадкоємців.
Розділ ХІІІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім розділу XII цього Закону, який набирає чинності через п'ять років з дня набрання чинності цим Законом.
2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Протягом першого року з дати набуття чинності цим Законом, обмеження щодо інвестування пенсійних активів, встановлене пунктом п'ятим частини першої статті 36 цього Закону, застосовується у розмірі 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду. Протягом другого року з дати набуття чинності цим Законом, обмеження щодо інвестування пенсійних активів, встановлене пунктом п'ятим частини першої статті 36 цього Закону, застосовується у розмірі 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду,
4. Національний банк України має право здійснювати управління активами та адміністрування пенсійного фонду, в якому він є одноосібним засновником, на підставі відповідних ліцензій, що були отримані ним до набрання чинності цим Законом.
Протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим Законом пенсійний фонд, в якому Національний банк України є одноосібним засновником, повинен укласти договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем із депозитарною установою - банком, який отримав ліцензію на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів.
5. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.".
2. У розділі II Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) у статті 212-3 глави 15:
після слів та знаків "Про засади запобігання і протидії корупції" доповнити словами та знаками ""Про недержавне пенсійне забезпечення"";
доповнити новим абзацом такого змісту:
"Незаконна відмова у наданні Інформації чи опублікуванні інформації, передбаченої Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення", -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
3. Частину першу статті 268 глави 19 розділу V Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40- 44, ст. 356) доповнити підпунктом 7 такого змісту:
"7) на вимогу, що випливає із порушення майнових прав щодо пенсійних коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення".
4. У Законі України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 362; 1997 р., № 11, ст. 89; 2008 р., № 25, ст. 240; 2013 р., № 32, ст. 412, № 47, ст. 659; 2014 р, № 14, ст. 251; 2015 р., № 11, ст. 75):
1) у статті 7:
після абзацу тринадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:
"сплати пенсійних внесків роботодавцем на користь своїх працівників до недержавного пенсійного фонду, порядку визначення їх розміру;";
"вибору трудовим колективом до складу членів ради недержавного пенсійного фонду свого представника;";
відповідно абзац чотирнадцятий вважати абзацом шістнадцятим.
5. У Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2006 р, № 13, ст. 110; 2010 р, № 37, ст. 496; 2011 р, № 47, ст. 533, № 52, ст. 591; 2012 р, № 7, ст. 53, № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 33, ст. 439; 2014 р" № 22, ст. 816, № 34, ст, 1166, № 50-51, ст. 2057; 2015 р., № 10, ст. 64):
1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 33 такого змісту:
"33) посадові особи фінансової установи - голова та члени ради недержавного пенсійного фонду, голова та члени наглядової ради, голова та члени колегіального виконавчого органу (голова одноосібного виконавчого органу і його засновники), голова та члени ревізійної комісії (ревізори), корпоративний секретар, головний бухгалтер, голова та члени інших органів фінансової установи, утворення яких передбачено її статутом.";
2) частину першу статті 28 доповнити пунктами 28 - 33 такого змісту:
"28) установлює порядок оприлюднення рішень ради недержавного пенсійного фонду;
29) визначає порядок ведення адміністратором недержавного пенсійного фонду реєстру осіб, які надають агентські послуги;
30) встановлює порядок участі представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на засіданнях ради недержавного пенсійного фонду без права голосу;
31) встановлює за погодженням з Національним банком України порядок перерахування пенсійних коштів учасника недержавного пенсійного фонду до іноземної установи пенсійного забезпечення, що надає послуги в країні, громадянином якої є такий учасник або до якої учасник виїхав на постійне проживання;
32) встановлює за погодженням з Національним банком України порядок використання пенсійних коштів, що акумульовані на пенсійних депозитних рахунках у банках учасниками недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
33) встановлює методику розрахунку зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів фонду.";
3) частину першу статті 40 доповнити одинадцятим абзацом такого змісту:
"Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати також заходи впливу до недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, які передбачені Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення.".
Відповідно абзац одинадцятий уважати абзацом дванадцятим.
4) частину третю статті 43 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Невиконання або неналежне виконання обов'язків, визначених законодавством, що призвело до незабезпечення діяльності недержавного пенсійного фонду на умовах, визначених законодавством, - тягне за собою накладення на члена ради недержавного пенсійного фонду штрафу в розмірі від п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".
6. У частині першій статті 26 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р.,№ 39, ст. 181, 2004 р., № 8, ст. 62; 2006 р., № 31, ст. 268; 2008 р., № 18, ст. 197; 2010 р., № 34, ст. 486; 2012 р., № 7, ст. 53; 2013 р., № 26, ст. 264, № 24, ст. 243; 2014 р., № 4, ст. 61) після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, - щодо реклами у сфері недержавного пенсійного забезпечення";
відповідно абзаци сьомий та восьмий уважати абзацами восьмим та дев'ятим.
7. У Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012 р., № 50, ст. 564; 2013 р., № 42, ст. 587; 2014 р., № 33, ст. 1162; 2015 р., № 43, ст. 386):
1) у частині шостій статті 36:
у пункті 1 після слів та знаків "за договорами, строк яких закінчився," доповнити словами та знаками "за договорами пенсійного вкладу укладеного відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення",";
доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) виплати коштів за поточними та/або депозитними рахунками недержавних пенсійних фондів.";
у абзаці дев'ятому після слова та знаків "пунктами 2, 6," доповнити знаком "7".
2) абзац третій частини п'ятої статті 50 викласти в такій редакції:
"Активи недержавного пенсійного фонду на поточних та депозитних рахунках в банку не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення.".
8. Частину третю статті 19 Закону України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013 р., № 39, ст. 517) виключити.
9. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003 р., №№ 49-51, ст. 376; 2004 р., № 49, ст. 528; 2005 р., № 6, ст. 137, № 17, № 18-19, ст. 267, № 25, ст. 339, № 29, ст. 382; 2006 р., № 4, ст. 62, № 1, ст. 18, № 37, ст. 318, № 39, ст. 331; 2007 р, № 2, ст. 16, № 7-8, ст. 66, № 27, ст. 361; 2008 р, № 5-6, № 7-8, ст. 78, № 27-28, ст. 253, № 42-43, ст. 293; 2009 р., № 14, ст. 181, № 30, ст. 419; 2010 р., № 47, ст. 555; 2011 р., № 2-3, ст. 11, № 4, ст. 19; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 32, ст. 413; 2014 р., №6-7, ст. 80, №.10, ст. 115, № 11, ст. 135, №20-21, ст. 745; 2015 р., № 6, ст. 40, № 36, ст. 361; 2016 р., № 21, ст. 412; 2017 р., № 4, ст. 35):
1) у пункті 2 розділу XV:
в абзаці першому слова "через професійні та корпоративні фонди" виключити;
абзац другий викласти в такій редакції:
"До запровадження пенсійного забезпечення згідно з окремим законодавчим актом:".
Розділ II
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у дванадцятимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
4. Вимога щодо приведення у відповідність із нормами цього Закону не поширюється на статути та інвестиційні декларації недержавних пенсійних фондів, діючих до набрання чинності цим Законом, в частині наявності в найменуванні виду фонду.
5. Недержавним пенсійним фондам у дванадцятимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести у відповідність склад засновників недержавного пенсійного фонду з урахуванням норм статті 6 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
6. Недержавним пенсійним фондам у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести у відповідність склад ради недержавного пенсійного фонду з урахуванням норм статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
7. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд", спрямованих на приведення його у відповідність до цього Закону.
8. Режим регулювання транскордонної діяльності в системі недержавного пенсійного забезпечення визначається згідно із міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Джерело інформаціі: http://nfp.gov.ua