порядок повідомлення пенсійним фондом зберігана про заміну особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду та адміністратора;
порядок надання щоденного підтвердження кількісного складу пенсійних активів;
порядок укладення договорів про обслуговування рахунку у цінних паперах, розрахунково-касове обслуговування та інших договорів із зберігачем;
порядок зміни умов договору;
умови розірвання договору;
порядок і строки передачі пенсійних активів та документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи, іншому зберігану;
застереження, що припинення дії договору про обслуговування зберігачем відбувається не раніше дати передачі пенсійних активів та документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи іншому зберігану.
Договір може містити за згодою сторін Інші умови, які не суперечать законодавству.
Стаття 32. Проведення заміни зберігана недержавного пенсійного фонду
1. Підставами для припинення дії договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем є:
1) повідомлення однієї із сторін про розірвання договору;
2) невиконання або неналежне виконання умов договору та Закону;
3) анулювання зберігану ліцензії на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів;
4) запровадження у зберігана тимчасової адміністрації, порушення справи про банкрутство зберігана, прийняття рішення про його ліквідацію.
2. Договір про обслуговування пенсійного фонду припиняється після передачі іншому зберігану в повному обсязі активів пенсійного фонду та документів, які підтверджують право власності на ці активи.
3. У разі прийняття рішення про розірвання договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, який передбачений цим договором.
4. Договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем вважається припиненим у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.
5. Рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів надається у письмовій формі протягом трьох робочих днів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку всім пенсійним фондам, з якими таким зберігачем укладено договори про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, а також їх адміністраторам та особам, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, і підлягає оприлюдненню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6. У разі обрання нового зберігана попередній зберігай, з яким договір припиняється, зобов'язаний:
1) забезпечити передачу всіх активів пенсійного фонду та документації, що підтверджує право власності на ці активи, новому зберігану в зазначені у договорі строки;
2) виконувати функції зберігана щодо пенсійних активів, які залишатимуться у нього на зберіганні, до повної передачі всіх пенсійних активів пенсійного фонду новому зберігану.
Стаття 33. Відповідальність зберігана недержавного пенсійного фонду
1. Зберігач несе майнову відповідальність за збитки, завдані ним пенсійному фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, та відшкодовує їх відповідно до умов цього договору і в порядку, встановленому законодавством.
2. Зберігач не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду перед його учасниками, за зобов'язаннями осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та адміністратора перед пенсійним фондом, крім випадків, передбачених законом.
Розділ VI
ПЕНСІЙНІ АКТИВИ
Стаття 34. Склад активів недержавного пенсійного фонду
1. Активи пенсійного фонду можуть утримуватися виключно в:
грошових коштах, банківських металах, депозитах та дебіторській заборгованості;
цінних паперах;
інвестиційній нерухомості.
2. Активи пенсійного фонду дозволяється інвестувати в активи, зазначені в частині першій цієї статті, за виключенням:
1) векселів;
2) заставних;
3) приватизаційних цінних паперів;
4) товаророзпорядчих цінних паперів;
5) дебіторської заборгованості.
3. Активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов'язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.
Активи пенсійного фонду не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству.
Активи пенсійного фонду не можуть формуватися за рахунок випуску пенсійним фондом цінних паперів.
4. Пенсійні активи не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися лише на цілі, передбачені статтею 35 цього Закону. На активи пенсійного фонду не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями засновників пенсійного фонду, роботодавців-вкладників, осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, адміністратора, зберігана такого пенсійного фонду та страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії учасником відповідного пенсійного фонду або договір страхування ризику настання інвалідності чи смерті учасника пенсійного фонду.
Стаття 35. Використання пенсійних активів
1. Активи пенсійного фонду можуть бути використані виключно для:
1) інвестування відповідно до вимог цього Закону;
2) виконання зобов'язань перед учасниками пенсійного фонду та їх спадкоємцями відповідно до цього Закону;
3) оплати договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду, укладених із страховою організацією;
4) оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду;
5) виплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;
6) оплати послуг зберігана;
7) оплати послуг з обов'язкового аудиту річної фінансової звітності пенсійного фонду;
8) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), незалежних оцінювачів майна, витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду, оплати рекламних і агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, оплати обов'язкових податків та зборів, оплати витрат, пов'язаних з судовим захистом пенсійних активів та/або інтересів учасників, оплати внесків до саморегулівних організацій фінансових установ, що є суб'єктами системи недержавного пенсійного забезпечення.
Оплата агентських та рекламних послуг, що надаються пенсійному фонду третіми особами, здійснюється пенсійним фондом безпосередньо цим особам або шляхом відшкодування відповідних витрат адміністратору такого пенсійного фонду на підставі документів, що підтверджують фактично отримані послуги.
Оплата послуг, пов'язаних з проведенням операцій з активами пенсійного фонду, які надаються третіми особами (послуги торговців цінними паперами, витрати на перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду, інших послуг, передбачених цим Законом), здійснюється пенсійним фондом безпосередньо цим особам або шляхом відшкодування витрат особі, що надає послуги з управління активами, на підставі документів, що підтверджують фактично здійснені витрати.
2. Використання активів пенсійного фонду для цілей, не передбачених цим Законом, забороняється.
3. Граничний максимальний розмір сукупних витрат пенсійного фонду, визначених пунктами 4-8 частини першої цієї статті, за рахунок його активів встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
У разі неможливості здійснити оплату послуг, наданих пенсійному фонду з урахуванням встановлених обмежень щодо граничного максимального розміру сукупних витрат, оплата таких послуг здійснюється за рахунок засновника (засновників).
4. Активи пенсійного фонду не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігана пенсійного фонду та інших банків.
На пенсійні активи не може бути звернене будь-яке стягнення або застосована конфіскація.
5. Депозитні договори, укладені пенсійним фондом із банком, припиняються у разі запровадження в такому банку тимчасової адміністрації, порушення справи про банкрутство, прийняття рішення про його ліквідацію. Перерахування (повернення) пенсійних активів з поточних та/або депозитних рахунків пенсійного фонду у банку здійснюється не пізніше 3 робочих днів з дати отримання банком відповідної вимоги пенсійного фонду, якщо інший термін виконання не передбачений нормами спеціального законодавства.
6. Особливості формування резервів із страхування життя за договорами страхування довічної пенсії, укладеними з учасниками третього рівня, та особливості розміщення коштів таких резервів, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 36. Загальні обмеження управління активами недержавного пенсійного фонду
1. Особа, що здійснює управління активами пенсійного фонду, під час провадження нею такої діяльності не має права:
1) формувати активи пенсійного фонду за рахунок позикових (кредитних) коштів;
2) надавати майнові гарантії, забезпечені активами пенсійного фонду, або позики за рахунок активів пенсійного фонду;
3) укладати угоди купівлі-продажу або міни активів пенсійного фонду з обов'язковою умовою зворотного викупу;
4) інвестувати більше 5 відсотків загальної вартості активів пенсійного фонду в цінні папери та зобов'язання однієї особи та більше 10 відсотків загальної вартості активів пенсійного фонду в цінні папери та зобов'язання групи пов'язаних осіб (крім державних облігацій України);
5) інвестувати більше ЗО відсотків загальної вартості активів пенсійного фонду в цінні папери, недопущені до обігу на фондовій біржі;
6) інвестувати більше 10 відсотків загальної вартості активів пенсійного фонду в об'єкти інвестиційної нерухомості;
7) тримати в активах пенсійного фонду більш як 10 відсотків акцій одного емітента;
8) тримати в активах пенсійного фонду більш як 30 відсотків боргових зобов'язань однієї особи;
9) інвестувати активи пенсійного фонду в похідні цінні папери в обсязі, який перевищує фактичну кількість базових активів, що утримуються у складі активів такого пенсійного фонду;
10) інвестувати активи пенсійного фонду в цінні папери, емітентами яких є особи, які надають такому пенсійному фонду послуги відповідно до укладених договорів;
11) інвестувати активи пенсійного фонду в цінні папери інститутів спільного інвестування, активи яких знаходяться в управлінні такої особи.
Обмеження, встановлене пунктом 4 частини першої цієї статті, не застосовується протягом року у разі додаткового інвестування активів пенсійного фонду у акції відповідного емітента при здійсненні ним додаткової емісії акцій, якщо внаслідок такого інвестування зберігається частка пенсійного фонду у статутному капіталі відповідного емітента, а акції відповідного емітента входять до складу активів пенсійного фонду.
Інвестування пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування здійснюється з урахуванням обмежень, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
2. Купівля-продаж цінних паперів особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, провадиться на фондовій біржі з дотриманням вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за винятком придбання акцій емітентів при їх розміщенні, якщо акції відповідного емітента входять до складу активів пенсійного фонду.
3. Умови, при яких дозволяється придбання цінних паперів за рахунок активів пенсійного фонду або продаж цінних паперів, що входять до складу активів пенсійного фонду, поза фондовою біржею, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
4. Усі надходження на поточний рахунок пенсійного фонду повинні бути використані за цільовим призначенням відповідно до статті 35 цього Закону.
5. Обмеження щодо структури активів пенсійного фонду не застосовується впродовж 18 місяців з дня включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ коли вартість активів такого пенсійного фонду є меншою, ніж 1000 мінімальних заробітних плат.
Розділ VII
ЗВІТНІСТЬ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 37. Звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення
1. Звітність пенсійного фонду включає річний звіт, фінансову звітність, звітні дані пенсійного фонду та іншу звітність, передбачену чинним законодавством.
Складання річного звіту пенсійного фонду забезпечує рада пенсійного фонду.
Фінансову звітність та звітні дані пенсійного фонду складає та подає раді пенсійного фонду та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, адміністратор пенсійного фонду.
2. Звітність адміністратора включає річний звіт, фінансову звітність, звітні дані адміністратора та іншу звітність, передбачену чинним законодавством.
Адміністратор подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, фінансову звітність та звітні дані адміністратора пенсійного фонду.
3. Порядок подання звітності, визначеної абзацом третім частини першої та абзацом другим частини другої цієї статті, та вимоги до змісту звітних даних пенсійного фонду та адміністратора пенсійного фонду, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
4. Особи, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, подають звітність про управління активами:
Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо всіх пенсійних фондів, управління активами яких здійснювалося цією особою протягом звітного періоду;
радам пенсійних фондів, з якими укладено договори про управління активами відповідних пенсійних фондів, та адміністраторам таких пенсійних фондів - щодо управління активами цих пенсійних фондів.
Порядок подання звітності про управління активами пенсійних фондів особам, визначеним цією частиною, та вимоги до змісту такої звітності встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. Зберігач подає звітність:
Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо обслуговування всіх пенсійних фондів, яке здійснювалося цим зберігачем протягом звітного періоду, по кожному пенсійному фонду окремо;
радам пенсійних фондів, з якими укладено договори про
обслуговування пенсійних фондів зберігачем, та адміністраторам таких пенсійних фондів - щодо обслуговування цих пенсійних фондів.
Порядок подання звітності зберігачем про обслуговування пенсійних фондів особам, визначеним цією частиною, та вимоги до такої звітності встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6. Страхові організації, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, визначені цим Законом, подають звітні дані, що стосуються послуг з недержавного пенсійного забезпечення, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
7. Банки, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, визначені цим Законом, подають звітність щодо цієї діяльності Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
8. Договори, укладені пенсійним фондом з адміністратором, особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем, можуть передбачати надання додаткової інформації, крім тієї, яка визначена цією статтею.
9. Адміністратор зобов'язаний один раз на рік безоплатно надавати кожному учаснику пенсійного фонду на його вимогу виписку з індивідуального пенсійного рахунку такого учасника, а також надавати виписки з індивідуального пенсійного рахунку на письмовий запит учасника пенсійного фонду за плату, крім випадків, коли ця інформація необхідна учаснику пенсійного фонду для укладення договору страхування довічної пенсії або договору про виплату пенсії на визначений строк.
Вимоги до інформації, що міститься у виписці з індивідуального пенсійного рахунку та максимальний розмір плати за надання виписки з індивідуального пенсійного рахунку на письмовий запит учасника пенсійного фонду, встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 38. Аудит звітності недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів
1. Обов'язковому аудиту підлягають річна фінансова звітність пенсійних фондів та річна фінансова або консолідована фінансова звітність адміністраторів.
2. Аудит річної фінансової звітності пенсійних фондів та річної фінансової або консолідованої фінансової звітності адміністраторів проводиться аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.
Аудит річної фінансової звітності пенсійного фонду проводиться на підставі договору між аудитором та пенсійним фондом, звітність якого перевіряється.
3. У випадку якщо за результатами аудиту річної фінансової звітності аудитором були виявлені викривлення фінансової звітності, відповідна фінансова звітність та дані бухгалтерського обліку повинні бути належним чином відкориговані.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право ініціювати проведення аудиту або огляду звітності пенсійного фонду та адміністратора. Оплата такого аудиту або огляду не може здійснюватися за рахунок особи, звітність якої перевіряється.
Стаття 39. Інформація у сфері недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню
1. Пенсійні фонди, страхові організації та банки, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, оприлюднюють інформацію про свою діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
2. Обов'язковому оприлюдненню на офіційному сайті недержавного пенсійного фонду підлягають:
інвестиційна декларація та зміни до неї;
фінансова звітність пенсійного фонду;
інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігана пенсійного фонду, яка включає їх реєстраційні реквізити та реквізити відповідних ліцензій;
річний звіт пенсійного фонду;
відомості про склад ради пенсійного фонду із зазначенням інформації про освіту та досвід роботи членів ради пенсійного фонду;
інша інформація, яку зобов'язані оприлюднювати фінансові установи відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
дані про чисту вартість активів пенсійного фонду та про чисту вартість одиниці пенсійних активів цього пенсійного фонду на кінець кожного календарного дня;
дані про фактичний склад інвестиційного портфеля пенсійного фонду станом на кінець кожного останнього календарного дня місяця. Вимоги щодо даних про фактичний склад інвестиційного портфеля встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
3. Оприлюднення інформації відповідно до частини другої цієї статті здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, не є конфіденційною і не є рекламою.
4. Крім випадків, установлених законом, не підлягає розголошенню та оприлюдненню (є конфіденційною) інформація:
з індивідуальних пенсійних рахунків учасників;
з пенсійних депозитних рахунків фізичної особи;
про умови та стан виконання договорів страхування довічної пенсії.
5. Банки та страхові організації повинні розкривати та оприлюднювати інформацію про діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення відповідно до законодавства про банки та банківську діяльність та про страхування.
Стаття 40. Реклама у сфері недержавного пенсійного забезпечення
1. Будь-яка інформація про діяльність пенсійного фонду та його послуги, яка надається вкладникам та учасникам такого пенсійного фонду відповідно до вимог законодавства, не є рекламою.
2. Рекламодавцями щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення можуть бути лише особи, визначені в частині третій статті 2 цього Закону.
3. Рекламодавцям забороняється:
1) використовувати недостовірну інформацію стосовно послуг з недержавного пенсійного забезпечення;
2) використовувати порівняльну рекламу;
3) надавати прогноз чи гарантувати зростання доходів учасників пенсійних фондів.
4. Проект реклами щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення подається рекламодавцями до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не пізніше десяти робочих днів з дати отримання проекту реклами, має право надати обґрунтовану заборону на розповсюдження реклами щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право своїм обґрунтованим рішенням заборонити розповсюдження реклами щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що містить недостовірну інформацію або не відповідає вимогам цього Закону.
5. Рекламодавці, що розповсюджують рекламу щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення, несуть відповідальність за її достовірність згідно із законом.
6. Рекламодавцям забороняється робити подарунки (виграші) або давати обіцянку про дарування (виграші) потенційним учасникам та вкладникам пенсійних фондів, а також страхувальникам, з якими укладено договір страхування довічної пенсії, чи вкладникам пенсійних депозитних рахунків у банках або здійснювати будь-які інші заохочувальні заходи, що можуть вплинути на вибір того чи іншого пенсійного фонду (банку, страхової організації) його потенційним учасником (вкладником, страхувальником).
7. Реклама послуг з недержавного пенсійного забезпечення може здійснюватися всіма засобами, дозволеними законом.
8. У разі порушення вимог цієї статті Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право застосовувати заходи впливу згідно із законом.
Розділ VIII
ПЕНСІЙНИЙ КОНТРАКТ
Стаття 41. Пенсійні внески
1. Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом. Умови зміни розміру пенсійних внесків визначаються пенсійним контрактом.
2. Пенсійний фонд за бажанням учасників пенсійного фонду може укладати договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду за рахунок частини їх пенсійних внесків.
Загальний розмір страхових внесків за таким страховим ризиком відповідно до цієї частини не може перевищувати десяти відсотків загального розміру пенсійних внесків, сплачуваних за пенсійним контрактом, який передбачає укладання договорів страхування за такими ризиками.
Страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду відповідно до цієї частини здійснюється згідно з цим Законом та законодавством з питань страхування.
3. Розмір пенсійних внесків до пенсійного фонду та страхових внесків за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду, що сплачуються за кошти роботодавця-вкладника такого пенсійного фонду, може визначатися у колективному договорі з урахуванням вимог цього Закону.
4. У разі прийняття учасником другого рівня рішення щодо накопичення страхових внесків у пенсійному фонді другого рівня на умовах, визначених законодавством, розмір таких внесків встановлюється згідно із законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
5. Пенсійні внески сплачуються на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігана у національній валюті України, а у випадках, передбачених законодавством України, в іноземній валюті. Пенсійні внески в іноземній валюті обліковуються за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день їх зарахування.
6. Пенсійні внески сплачуються лише у безготівковій формі шляхом зарахування відповідних грошових коштів на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігана.
Стаття 42. Пенсійний контракт
1. Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та вкладником пенсійного фонду, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника(ів) пенсійного фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.
2. Особі, яка відповідає вимогам цього Закону та статуту пенсійного фонду, не може бути відмовлено в укладенні пенсійного контракту з таким пенсійним фондом.
3. Кожен вкладник пенсійного фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з одним чи кількома пенсійними фондами на користь осіб, визначених цим Законом.
4. Адміністратор зобов'язаний надати можливість вкладнику та учаснику пенсійного фонду до укладення пенсійного контракту ознайомитися із статутом пенсійного фонду, проектом пенсійного контракту та пам'яткою з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту.
Вимоги до пам'ятки з роз'ясненням основних положень пенсійного контракту встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Пенсійний контракт укладається у письмовій формі, у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства.
Адміністратор повинен надати учаснику пенсійного фонду документ, що посвідчує факт укладання на його користь пенсійного контракту, завірений підписом уповноваженої особи та печаткою (за наявності) адміністратора, в строк не пізніше 30 календарних днів з дати укладання пенсійного контракту.
Порядок укладання пенсійних контрактів та надання відповідних документів вкладникам та учасникам пенсійного фонду визначається внутрішнім положенням про здійснення адміністрування пенсійних фондів.
Укладення пенсійного контракту може здійснюватися шляхом приєднання до нього відповідно до законодавства.
5. Адміністратор пенсійного фонду другого рівня, з яким учасник другого рівня уклав пенсійний контракт, подає не пізніш як через 10 робочих днів після укладення такого пенсійного контракту Пенсійному фонду України інформацію, необхідну для ведення обліку стану накопичувального пенсійного рахунку учасника другого рівня.
Стаття 43. Істотні умови пенсійного контракту
1. Пенсійний контракт повинен відповідати положенням статуту пенсійного фонду.
2. Істотними умовами пенсійного контракту є:
дані паспорта учасника(ів), а у разі відсутності - дані іншого документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів) (за наявності);
застереження про те, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду;
застереження про те, що пенсійному фонду забороняється надавати прогноз чи гарантувати зростання доходів учасників пенсійного фонду;
строк дії пенсійного контракту;
умови зміни та розірвання пенсійного контракту;
порядок виконання зобов'язань перед учасником пенсійного фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або припинення пенсійного фонду;
права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;
розмір пенсійних внесків та умови його зміни;
умови переведення пенсійних коштів до інших фінансових установ учасниками, які знаходяться в трудових відносинах з роботодавцем-вкладником, якщо вкладником є роботодавець-вкладник.
3. У пенсійному контракті також можуть бути зазначені інші умови за згодою сторін.
Стаття 44. Обов'язки сторін за пенсійним контрактом
1. Відповідно до пенсійного контракту адміністратор зобов'язується від імені пенсійного фонду:
здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) пенсійного фонду на умовах, визначених законодавством та пенсійним контрактом;
вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;
надавати учаснику пенсійного фонду на його вимогу інформацію про стан його індивідуального пенсійного рахунку та про зміни в істотних умовах пенсійного контракту, про право на отримання пенсійних виплат та їх види;
відшкодувати в установленому законом порядку учасникам пенсійного фонду збитки, завдані ним унаслідок порушення законодавства та умов пенсійного контракту;
дотримувати і забезпечувати дотримання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних коштів, які належать учаснику пенсійного фонду, крім випадків, передбачених законом;
виконувати і забезпечувати виконання інших обов'язків, визначених пенсійним контрактом та законодавством з питань недержавного пенсійного забезпечення.
2. Вкладник пенсійного фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:
сплачувати на користь учасника (учасників) пенсійного фонду пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством та пенсійним контрактом;
повідомляти учасника (учасників) пенсійного фонду на користь якого (яких) він здійснює пенсійні внески про зміни істотних умов пенсійного контракту в частині, що стосується такого учасника (учасників), протягом 30 календарних днів з дати внесення таких змін;
виконувати інші обов'язки, визначені пенсійним контрактом.
Стаття 45. Закінчення строку дії пенсійного контракту
Дія пенсійного контракту вважається закінченою:
1) після повного виконання вкладником пенсійного фонду своїх обов'язків за пенсійним контрактом;
2) у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ;
3) у разі ліквідації вкладника пенсійного фонду - юридичної особи, без визначення його правонаступника або у разі смерті вкладника пенсійного фонду - фізичної особи;
4) у разі дострокового розірвання контракту та в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом.
Розділ IХ
ПЕНСІЙНІ ВИПЛАТИ
Стаття 46. Види пенсійних виплат
1. В системі недержавного пенсійного забезпечення можуть здійснюватися такі пенсійні виплати:
1) пенсія на визначений строк;
2) довічна пенсія;
3) одноразова пенсійна виплата.
2. Пенсійні виплати здійснюються лише у безготівковій формі в національній валюті України.
Стаття 47. Підстави для здійснення пенсійних виплат
1. Підставами для здійснення пенсійних виплат є:
1) досягнення учасником третього рівня пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;
2) набуття учасником третього рівня права на отримання пенсії по інвалідності за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням;
3) виникнення в учасника третього рівня одного з тяжких захворювань, перелік яких визначений Міністерством охорони здоров'я України, що підтверджується чинним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
2. Пенсійний вік, після досягнення якого учасник третього рівня має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою такого учасника, форма якої встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Пенсійний вік, що визначається учасником третього рівня, може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років, якщо інше не визначено законом. Пенсійний вік, що визначається учасником третього рівня, може бути більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Заява учасника третього рівня, в якій визначається дата настання його пенсійного віку для здійснення пенсійних виплат з дотриманням обмежень, встановлених цією частиною, подається адміністратору пенсійного фонду не пізніше ніж за два місяці до дати настання пенсійного віку, визначеного учасником третього рівня.
Учасник третього рівня має право змінити визначений ним пенсійний вік шляхом подання про це заяви адміністратору не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати настання визначеного ним пенсійного віку.
3. У разі набуття учасником пенсійного фонду права на отримання пенсії по інвалідності за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або права на отримання пенсії, встановленого законом для окремих категорій громадян, виплата пенсії за рахунок пенсійних коштів допускається раніше настання пенсійного віку, визначеного цим Законом. У цьому випадку учасник пенсійного фонду має право визначити свій пенсійний вік без урахування обмежень, встановлених частиною другою цієї статті, та подати відповідну заяву адміністратору.
4. Після настання пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону, учасник третього рівня повинен обрати фінансову установу, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, що буде здійснювати виплату пенсії на підставі відповідного договору. Порядок укладання такого договору та порядок переведення пенсійних коштів учасника третього рівня з пенсійного фонду, в якому вони обліковуються, до обраної ним фінансової установи встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Для виплати пенсії на визначений строк учасник третього рівня може обрати пенсійний фонд, в якому обліковуються належні йому пенсійні кошти. В цьому випадку переведення пенсійних коштів не здійснюється.
Якщо учасник третього рівня має право на одноразову пенсійну виплату відповідно до частини першої статті 53 цього Закону, він може отримати таку виплату на підставі поданої ним пенсійному фонду заяви без укладення будь-якого договору.
5. Перша виплата пенсії на визначений строк або довічної пенсії здійснюється протягом 45 робочих днів з дня досягнення учасником третього рівня пенсійного віку, визначеного в його заяві, але не раніше, ніж дата набуття чинності відповідного договору, укладеного таким учасником.
Одноразова пенсійна виплата здійснюється за умов, визначених частинами першою та другою статті 53 цього Закону.
6. Відмова або затримка в здійсненні пенсійних виплат забороняється, крім випадків, передбачених законом. У разі відмови або затримки пенсійних виплат учасник третього рівня має право оскаржити дії осіб, які здійснюють пенсійні виплати, до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, або до суду. Порушення строків здійснення пенсійних виплат є підставою для застосування заходів впливу, встановлених законом.
7. Пенсійні виплати здійснюються незалежно від отримання учасниками третього рівня пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.
8. Пенсійні фонди не мають права здійснювати пенсійні виплати за рахунок страхових внесків, сплачених на рахунок учасника за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, крім випадків одноразової пенсійної виплати учаснику другого рівня відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
9. У разі визнання учасника третього рівня інвалідом першої групи належні йому пенсійні кошти можуть бути використані за його вибором для здійснення виплати пенсії на визначений строк або довічної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, або для здійснення одноразової пенсійної виплати.
Стаття 48. Пенсія на визначений строк
1. Виплата пенсії на визначений строк здійснюється пенсійним фондом на підставі договору про виплату пенсії на визначений строк або банком на підставі договору пенсійного вкладу учаснику третього рівня, який досягнув пенсійного віку відповідно до цього Закону.
Пенсія на визначений строк розраховується виходячи із строку не менш як десять років від початку здійснення першої виплати.
2. Протягом періоду виплати пенсії на визначений строк, установленого частиною першою цієї статті, учасник третього рівня у будь-який час, але не частіше ніж один раз на рік, може:
1) перейти до іншого пенсійного фонду або банку з метою подальшого отримання пенсії на визначений строк. При цьому пенсійний фонд або банк, до якого перейшов учасник третього рівня, продовжує виплату такої пенсії протягом строку, що є не менший за строк, що залишився відповідно до діючого договору про виплату пенсії на визначений строк або договору пенсійного вкладу;
2) укласти із страховою організацією договір страхування довічної пенсії з оплатою такого договору за рахунок пенсійних коштів, які обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді або на пенсійному депозитному рахунку в банку;
3) в односторонньому порядку розірвати договір про виплату пенсії на визначений строк та в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, погодженому з Національним банком України, перерахувати залишок належних йому коштів до іноземної установи пенсійного забезпечення, що надає послуги в країні, громадянином якої є такий учасник або до якої такий учасник виїхав на постійне проживання.
У разі якщо підставою для укладення договору про виплату пенсії на визначений строк було набуття учасником третього рівня права на отримання пенсії по інвалідності (крім інвалідності першої групи), виплата пенсії на визначений строк такому учаснику може здійснюватися виключно пенсійними фондами.
3. У випадках, визначених пунктами І та 2 частини другої цієї статті, учасник третього рівня подає заяву до фінансової установи, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, в якій обліковуються належні йому пенсійні кошти, в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. На підставі такої заяви належні такому учаснику пенсійні кошти перераховуються до обраної ним фінансової установи протягом десяти робочих днів після її отримання,
У разі порушення зазначеного строку відповідна установа сплачує учаснику третього рівня пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, належної до перерахування, за кожен день прострочення платежу.
Для укладення договору, за яким здійснюється виплата пенсії на визначений строк, з іншою фінансовою установою, учасник третього рівня подає обраній ним такій фінансовій установі копію виписки з індивідуального пенсійного рахунку або пенсійного депозитного рахунку та копію відповідного договору, укладеного ним з фінансовою установою, в якій обліковуються пенсійні кошти учасника третього рівня, якщо такий договір був укладений.
Стаття 49. Вимоги до договору про виплату пенсії на визначений строк
1. Істотними умовами договору про виплату пенсії на визначений строк є:
тарифи адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків за таким договором;
дата початку та дата закінчення виплати пенсії на визначений строк;
періодичність виплати пенсії на визначений строк;
права та обов'язки сторін договору;
відповідальність сторін договору за невиконання або неналежне виконання умов договору;
порядок зміни та розірвання договору;
підтвердження учасником того, що він ознайомлений з пам'яткою, яка містить роз'яснення основних положень договору про виплату пенсії на визначений строк;
порядок надання інформації, визначеної у частині другій цієї статті.
Договір може містити інші умови за згодою сторін.
2. Договір про виплату пенсії на визначений строк укладається у письмовій формі, у вигляді паперового або електронного документу відповідно до законодавства. При цьому обов'язковою умовою є ознайомлення особи, яка укладає договір, з пам'яткою, яка містить роз'яснення основних положень договору про виплату пенсії на визначений строк, складеною відповідно до вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
У разі якщо підставою для укладення договору про виплату пенсії на визначений строк було набуття учасником пенсійного фонду права на отримання пенсії по інвалідності (крім інвалідності першої групи) за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, такий учасник пенсійного фонду зобов'язаний після закінчення кожного року дії такого договору подавати адміністратору пенсійного фонду довідку про наявність у нього права на отримання пенсії по інвалідності за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, крім випадків встановлення інвалідності безстроково. У випадку неподання учасником пенсійного фонду відповідної довідки, пенсійний фонд припиняє виплату пенсії такому учаснику до дати подання такої довідки. У випадку неподання учасником пенсійного фонду відповідної довідки протягом року з дати, на яку учасник пенсійного фонду зобов'язаний був її подати, дія такого договору припиняється.
Договір про виплату пенсії на визначений строк припиняється у разі смерті учасника пенсійного фонду або на вимогу учасника пенсійного фонду про здійснення одноразової пенсійної виплати за наявності підстав, визначених у пунктах 1 та 2 частини першої статті 53 цього Закону,
3. Розмір пенсії на визначений строк учасника пенсійного фонду обчислюється за методикою, встановленою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
4. Дострокове розірвання договору про виплату пенсії на визначений строк дозволяється виключно у випадках, визначених частиною другою статті 48 цього Закону та пунктами 1 та 2 частини першої статті 53 цього Закону.
5. Адміністратор пенсійного фонду, що здійснює виплату пенсії на визначений строк, зобов'язаний відшкодувати особі, з якою укладено відповідний договір, збитки, завдані внаслідок недотримання умов договору.
Стаття 50. Вимоги до договору пенсійного вкладу
1. Договір пенсійного вкладу укладається між учасником третього рівня та банком згідно із законодавством про банківську діяльність з урахуванням вимог, передбачених цим Законом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником третього рівня відповідно до цього Закону, крім випадків, визначених частиною третьою статті 47 цього Закону.
2. Істотними умовами договору пенсійного вкладу є:
розмір депозитної ставки та порядок її зміни;
порядок нарахування депозитних відсотків;
порядок обчислення розміру, періодичність та тривалість виплати пенсії на визначений строк;
права та обов'язки сторін договору;
відповідальність сторін договору за невиконання або неналежне виконання умов договору;
порядок зміни та розірвання договору;
підтвердження учасником того, що він ознайомлений з пам'яткою, яка містить роз'яснення основних положень договору пенсійного вкладу;
порядок надання інформації, визначеної у частині третій цієї статті.
Договір може містити інші умови за згодою сторін.
3. Договір пенсійного вкладу укладається у письмовій формі, у вигляді паперового або електронного документу відповідно до законодавства. При цьому обов'язковою умовою є ознайомлення особи, що укладає договір, з пам'яткою, яка містить роз'яснення основних положень договору пенсійного вкладу, складеною відповідно до вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Національним банком України.
4. Зміна депозитної ставки за договором пенсійного вкладу дозволяється не частіше ніж один раз на рік або відповідно до зміни облікової ставки Національного банку України.
5. Дострокове розірвання договору пенсійного вкладу дозволяється виключно у випадках, визначених частиною другою статті 48 цього Закону та пунктами 1 та 2 частини першої статті 53 цього Закону.
6. У випадку запровадження в банку тимчасової адміністрації, порушення справи про банкрутство банку або прийняття рішення про ліквідацію банку, в якому обліковуються пенсійні кошти учасників третього рівня, такі пенсійні кошти підлягають перерахуванню до інших фінансових установ, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення відповідно до частини другої статті 48 цього Закону, протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви про перерахування пенсійних коштів від учасника третього рівня.
7. Розмір пенсії на визначений строк обчислюється за методикою, встановленою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Національним банком України.
8. Банк, що здійснює виплату пенсії на визначений строк, зобов'язаний відшкодувати особі, з якою укладено договір пенсійного вкладу, збитки, завдані внаслідок недотримання умов договору.
Стаття 51. Довічна пенсія
1. Довічні пенсії виплачуються учасникам третього рівня страховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок пенсійних коштів, перерахованих страховій організації.
2. Страхова організація, з якою учасник третього рівня укладає договір страхування довічної пенсії, зобов'язана пропонувати учаснику третього рівня види довічних пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 52. Вимоги до договору страхування довічної пенсії
1. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником третього рівня та страховою організацією згідно із законодавством про страхування з урахуванням вимог, передбачених цим Законом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником третього рівня відповідно до цього Закону.
2. Істотними умовами договору страхування довічної пенсії є:
вид довічної пенсії, обраний учасником третього рівня;
розмір та періодичність виплати довічної пенсії;
ставка інвестиційного доходу, яка застосовується для розрахунку обраної довічної пенсії;
умови та порядок дострокового розірвання договору;
умови та порядок передачі зобов'язань за договором іншій страховій організації.
Інші, ніж визначені цим Законом, істотні умови договору страхування довічної пенсії визначаються законодавством про страхування.
3. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії протягом трьох робочих днів з дня отримання коштів на оплату договору страхування довічної пенсії.
Розмір довічної пенсії розраховується страховою організацією актуарно, виходячи з суми оплати договору страхування довічної пенсії, з урахуванням майбутнього інвестиційного доходу, забезпечуваного страховою організацією, видатків, пов'язаних з подальшим інвестуванням зазначених сум, урахуванням середньої для чоловіків та жінок тривалості життя та з урахуванням того, що розрахований розмір довічної пенсії не повинен зменшуватися протягом всього строку здійснення пенсійних виплат.
4. Страховій організації забороняється вимагати від учасника третього рівня довідку про стан його здоров'я.
5. Дострокове припинення дії договору страхування довічної пенсії за бажанням сторін забороняється, крім випадків, визначених пунктами 1 та 2 частини першої статті 53 цього Закону.
Передача зобов'язань за договором страхування довічної пенсії іншій страховій організації може здійснюватися за бажанням учасника третього рівня без оплати учасником витрат за таке переведення, не частіше одного разу на рік.
6. Для укладення договору довічної пенсії учасник третього рівня повідомляє пенсійний фонд або банк, в якому обліковуються належні йому пенсійні кошти, про обрану ним страхову організацію та подає в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, письмову заяву про перерахування до цієї страхової організації належних йому пенсійних коштів.