Стаття 15. Вищий орган управління недержавного пенсійного фонду
1. Вищим органом управління пенсійного фонду є збори засновників пенсійного фонду або уповноважений орган одноосібного засновника пенсійного фонду.
2. До компетенції вищого органу управління пенсійного фонду належать:
а) затвердження статуту пенсійного фонду та змін до нього;
б) призначення членів ради пенсійного фонду;
в) обрання та надання обраній особі повноважень на укладення від імені пенсійного фонду договору з призначеними членами ради пенсійного фонду про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду;
г) затвердження річного звіту пенсійного фонду;
ґ) заслуховування звіту ради пенсійного фонду;
д) прийняття рішення про припинення пенсійного фонду;
е) вирішення інших питань, віднесених до його виключної компетенції статутом пенсійного фонду.
3. Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік.
Порядок формування порядку денного, скликання та проведення зборів засновників пенсійного фонду визначаються статутом пенсійного фонду.
4. Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо такий порядок визначено статутом пенсійного фонду.
5. Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні представники більше половини загальної кількості засновників пенсійного фонду.
6. Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників пенсійного фонду є призначення нових членів ради пенсійного фонду замість тих, повноваження яких були припинені.
7. Учасники пенсійного фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників пенсійного фонду, мають право вимагати скликання позачергових зборів засновників пенсійного фонду та обов'язкового прийняття рішення з питань, запропонованих ними до розгляду, вищим органом управління пенсійного фонду.
Рішення з питань, запропонованих до розгляду учасниками пенсійного фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників пенсійного фонду, повинні бути прийняті вищим органом управління пенсійного фонду протягом сорока п'яти календарних днів з дати отримання від таких учасників пенсійного фонду відповідної вимоги про їх розгляд.
8. До пенсійних фондів з одним засновником не застосовуються положення цієї статті щодо порядку скликання, та проведення загальних зборів засновників пенсійного фонду.
Рішення уповноваженого органу одноосібного засновника пенсійного фонду з питань, що належать до компетенції вищого органу управління пенсійного фонду, оформлюється ним письмово за формою, визначеною Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Таке рішення уповноваженого органу одноосібного засновника пенсійного фонду має статус протоколу зборів засновників пенсійного фонду.
9. Рішення вищого органу управління пенсійного фонду підлягають оприлюдненню на веб-сайті пенсійного фонду (крім інформації, що є конфіденційною), в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 16. Припинення недержавного пенсійного фонду
1. Припинення пенсійного фонду здійснюється виключно шляхом приєднання до іншого пенсійного фонду або ліквідації.
Порядок припинення пенсійних фондів, встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Забороняється передача майна, прав та обов'язків пенсійного фонду іншим особам, крім пенсійних фондів - правонаступників у зв'язку з припиненням пенсійного фонду шляхом приєднання.
2. Припинення пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення:
1) вищого органу управління пенсійного фонду;
2) суду.
Рішення про припинення пенсійного фонду шляхом ліквідації може бути прийняте вищим органом управління пенсійного фонду виключно у випадку відсутності у такого пенсійного фонду зобов'язань перед учасниками.
Припинення шляхом ліквідації пенсійного фонду, у якого наявні зобов'язання перед учасниками, здійснюється за рішенням суду відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону. Особливості припинення шляхом ліквідації такого пенсійного фонду встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
У рішенні про припинення пенсійного фонду шляхом приєднання повинен бути визначений пенсійний фонд-правонаступник.
У разі припинення пенсійного фонду другого рівня, його правонаступником може бути лише пенсійний фонд другого рівня або Накопичувальний пенсійний фонд.
3. Рішенням про припинення, яке приймається вищим органом управління пенсійного фонду, призначається комісія з припинення пенсійного фонду. Рішенням про припинення, яке приймається судом, визначається порядок призначення комісії з припинення пенсійного фонду. З моменту прийняття рішення про призначення комісії з припинення пенсійного фонду до неї переходять усі повноваження ради пенсійного фонду.
Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з припинення пенсійного фонду, а також порядок її утворення, склад, повноваження та порядок функціонування визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
4. Витрати на забезпечення діяльності комісії з припинення пенсійного фонду здійснюються за рахунок засновників (засновника) у порядку, визначеному вищим органом управління пенсійного фонду.
5. Комісія з припинення пенсійного фонду розробляє план припинення та погоджує його з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
6. Виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ здійснюється за умови відсутності у пенсійного фонду зобов'язань перед його учасниками в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 17. Операції з пенсійними активами при припиненні недержавного пенсійного фонду шляхом приєднання
Комісія з припинення пенсійного фонду повинна завершити інвентаризацію активів та зобов'язань пенсійного фонду на дату закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів.
У разі, коли на дату закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів інвентаризація активів та зобов'язань пенсійного фонду не може бути завершена, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право продовжити строк інвентаризації за зверненням комісії з припинення пенсійного фонду.
При проведенні інвентаризації комісія з припинення пенсійного фонду залучає незалежного оцінювача для визначення справедливої вартості активів, які не перебувають в обігу на активних ринках.
Визначення суми пенсійних коштів, що належать кожному учаснику пенсійного фонду, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 22 цього Закону.
2. За результатами інвентаризації здійснюється передача активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, пенсійному фонду-правонаступнику, яка оформлюється передавальним актом.
Передача активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, пенсійному фонду-правонаступнику, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дати завершення інвентаризації.
З дати завершення інвентаризації і до закінчення передачі активів та зобов'язань операції з набуття або відчуження пенсійних активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, не проводяться та їх переоцінка не здійснюється.
3. Передавальний акт, складений комісією з припинення пенсійного фонду, затверджується рішеннями вищих органів управління пенсійного фонду, що припиняється, та пенсійного фонду-правонаступника.
4. Передавальним актом встановлюються права власності пенсійного фонду-правонаступника на всі активи, що передаються від пенсійного фонду, що припиняється, та приймаються зобов'язання пенсійним фондом-правонаступником від пенсійного фонду, що припиняється. На підставі передавального акту вносяться зміни до відповідних реєстрів, договорів та інших документів, що підтверджують право власності на активи.
5. Комісія з припинення пенсійного фонду після завершення процедури передачі активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, подає до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, документи щодо виключення пенсійного фонду з
Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
6. Передані пенсійному фонду-правонаступнику зобов'язання перед учасниками пенсійного фонду, що припиняється, не вимагають переукладення відповідних пенсійних контрактів та договорів про виплату пенсії на визначений строк або переоформлення відповідних заяв від учасників пенсійного фонду.
7. Договори про приєднання роботодавців-вкладників до пенсійного фонду, що припиняється, переукладаються з пенсійним фондом-правонаступником.
Стаття 18. Особливості правовідносин недержавного пенсійного фонду та роботодавців-вкладників і їх працівників
1. Право участі у пенсійному фонді належить усім працівникам роботодавця-вкладника такого фонду. Роботодавець-вкладник не має права будь-яким чином обмежувати права своїх працівників на участь у пенсійному фонді.
2. Працівник роботодавця-вкладника має право прийняти рішення про сплату або відмовитися від сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власний рахунок, якщо Інше не передбачено законом.
3. Сплата або несплата пенсійних внесків працівниками роботодавця-вкладника до пенсійного фонду не може бути підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем-вкладником.
4. Роботодавець-вкладник пенсійного фонду зобов'язаний сплачувати пенсійні внески на користь усіх визначених колективним договором працівників, крім тих, які подали письмові заперечення проти цього.
5. У разі припинення юридичної особи, яка є робото давцем-вкладником пенсійного фонду, обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються її правонаступнику.
6. У разі якщо згідно із законом роботодавець-вкладник зобов'язаний здійснювати пенсійні внески до пенсійного фонду на користь своїх працівників, такий роботодавець-вкладник може припинити сплату пенсійних внесків до пенсійного фонду лише за умови укладення пенсійних контрактів на користь таких працівників з іншим пенсійним фондом.
7. Пенсійний фонд та роботодавець можуть укласти договір про приєднання до пенсійного фонду, предметом якого є встановлення права роботодавця на представництво у раді пенсійного фонду, порядок реалізації такого права та обов'язок роботодавця щодо регулярної сплати пенсійних внесків за пенсійним(и) контрактом(ами), укладеним(и) з пенсійним фондом на користь найманих працівників такого роботодавця відповідно до колективного договору.
8. Пенсійний фонд може укласти договір з роботодавцем про приєднання лише якщо колективний договір передбачає, що роботодавець повинен приєднатися до такого пенсійного фонду.
9. Договір про приєднання до пенсійного фонду може містити додаткові умови участі роботодавця-вкладника у формуванні інвестиційної політики пенсійного фонду.
10. Крім випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, має право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року, повідомивши про це раду такого пенсійного фонду, у строк протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення.
У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, відповідний договір припиняється.
11. Якщо інше не передбачено законом, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, може розірвати усі укладені ним з таким пенсійним фондом пенсійні контракти та договір про приєднання до цього пенсійного фонду, повідомивши про це своїх працівників, на користь яких він сплачував пенсійні внески, за два місяці до розірвання таких контрактів та договору про приєднання до пенсійного фонду.
Рішення роботодавця-вкладника про розірвання договору про приєднання до пенсійного фонду приймається після його узгодження з трудовим колективом та внесення відповідних змін до колективного договору.
12. У разі прийняття рішення про розірвання договору про приєднання до пенсійного фонду роботодавець-вкладник зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеними пенсійними контрактами, які підлягали сплаті до дня повідомлення про таке рішення.
Стаття 19. Особливості функціонування недержавних пенсійних фондів другого рівня
1. Право на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування має пенсійний фонд, який отримав відповідну ліцензію, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Пенсійний фонд, що має намір отримати ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, повинен відповідати таким вимогам:
1) мати досвід роботи пенсійного фонду на ринку недержавного пенсійного забезпечення - не менше трьох років до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;
2) мати договори про обслуговування недержавного пенсійного фонду, укладені з:
адміністратором, який здійснює професійну діяльність не менше п'яти років;
зберігачем, який здійснює професійну діяльність зберігана не менше п'яти років та має розмір регулятивного капіталу не менше 500 мільйонів гривень;
компанією з управління активами, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів не менше п'яти років, має власний капітал у розмірі не менше 25 мільйонів гривень та має одночасно в управлінні активи в сумі, що визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) пенсійні активи пенсійного фонду протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування відповідають вимогам щодо складу активів та обмежень інвестиційної діяльності відповідно до законодавства.
3. Ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування видається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на необмежений строк.
4. Адміністратор пенсійного фонду другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня обчислювати показник чистої вартості пенсійних активів (у тому числі чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування), чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднювати їх відповідно до статті 39 цього Закону.
5. Граничний максимальний розмір сукупних витрат пенсійного фонду другого рівня, визначених пунктами 4-8 частини першої статті 35 Закону, не
може перевищувати 3,5 відсотка середньозваженого значення чистої вартості пенсійних активів такого пенсійного фонду за рік.
У разі невиконання цієї вимоги адміністратор пенсійного фонду другого рівня зобов'язаний повідомити про це раду такого пенсійного фонду та Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, разом із поданням річних звітних даних.
Рада пенсійного фонду зобов'язана протягом п'яти робочих днів після прийняття нею рішення про вжиття заходів щодо усунення порушення вимог, визначених цією частиною, повідомити про прийняте нею рішення Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
6. У разі якщо вимога щодо розміру витрат пенсійного фонду другого рівня, визначеного частиною п'ятою цієї статті, не виконується, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів цим пенсійним фондом з учасниками другого рівня.
7. У випадку прийняття рішення про анулювання пенсійному фонду другого рівня ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надсилає не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення відповідне повідомлення раді пенсійного фонду другого рівня, ліцензію якого анульовано, адміністратору, особам, які здійснюють управління активами, зберігану цього пенсійного фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України.
8. Пенсійний фонд другого рівня у разі анулювання виданої йому ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування:
1) інформує учасників другого рівня про прийняте Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, рішення у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
2) забезпечує перерахування пенсійних коштів, що належать учасникам другого рівня цього пенсійного фонду, та передачу інформації з персоніфікованого обліку пенсійного фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників другого рівня - до іншого пенсійного фонду другого рівня у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Антимонопольним комітетом України.
9. Перелік пенсійних фондів, які отримали ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування та які включені до реєстру пенсійних фондів другого рівня, підлягає оприлюдненню в порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та на офіційному сайті Пенсійного фонду України.
Розділ III
АДМІНІСТРУВАННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Стаття 20. Адміністратор недержавного пенсійного фонду
1. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:
фінансова установа, яка створена у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
Національний банк України щодо створеного ним пенсійного фонду на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Адміністратор пенсійного фонду повинен мати та підтримувати на постійній основі власний капітал у розмірі не менш як 2,5 мільйона гривень, мати працівників відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду, які відповідають вимогам, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Фінансова установа, ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів якої анульовано, продовжує виконання функцій з адміністрування недержавного пенсійного фонду до передачі системи персоніфікованого обліку іншому адміністратору.
Адміністратор пенсійного фонду не має права надавати такому пенсійному фонду інші послуги, крім послуг передбачених цим Законом, та передавати свої обов'язки перед пенсійним фондом іншим особам, крім випадків передбачених цим Законом.
Пенсійний фонд повинен користуватися послугами з адміністрування лише одного адміністратора.
2. Адміністратор пенсійного фонду не може бути пов'язаною особою з особами, що надають такому пенсійному фонду інші послуги, крім випадків, передбачених цим Законом.
Адміністрування недержавних пенсійних фондів може суміщатися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
3. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з пенсійним фондом у письмовій формі.
Адміністратор діє від імені та в інтересах пенсійного фонду.
4. Істотними умовами договору про адміністрування пенсійного фонду є:
предмет договору;
права та обов'язки сторін;
застереження щодо нерозголошення інформації що є конфіденційною відповідно до закону, та відповідальність за її розголошення;
порядок звітування перед радою;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
застереження про необмежений строк дії договору;
розмір та порядок оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду;
порядок отримання інвестиційної декларації пенсійного фонду та змін до неї, відомостей про осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, копій договорів про управління активами, укладених з ними, та змін до цих документів, відомостей про зберігана, що здійснює обслуговування пенсійного фонду, копії договору про обслуговування пенсійного фонду, укладеного з ним, та змін до нього;
порядок зміни умов договору;
умови розірвання договору;
застереження, що припинення дії договору про адміністрування пенсійного фонду відбувається не раніше дати передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору, окрім випадку виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.
5. Підставами для припинення дії договору про адміністрування пенсійного фонду є:
1) повідомлення однієї із сторін про розірвання договору;
2) невиконання або неналежне виконання умов договору та Закону;
3) анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, наданої адміністратору.
6. У разі прийняття рішення про розірвання договору про адміністрування пенсійного фонду за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, який передбачений цим договором.
7. Договір про адміністрування пенсійного фонду вважається припиненим у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.
8. Адміністратор зобов'язаний:
укладати від імені пенсійного фонду пенсійні контракти та договори про виплату пенсії на визначений строк;
вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;
забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;
надавати зберігану розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів;
надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону, а також інших нормативно-правових актів;
вести бухгалтерський облік, складати та подавати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів фінансову звітність, звітні дані та іншу звітність пенсійного фонду відповідним органам влади та раді пенсійного фонду;
здійснювати контроль за дотриманням граничного розміру витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів пенсійного фонду, а у разі його перевищення інформувати раду пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів після подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, річних звітних даних;
розраховувати чисту вартість активів пенсійного фонду та чисту вартість одиниці пенсійних активів;
здійснювати, відповідно до методики, встановленої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, контроль за зміною чистої вартості одиниці пенсійних активів пенсійного фонду;
виконувати інші обов'язки у випадках, передбачених законом та договором про адміністрування пенсійного фонду.
9. Виключення адміністратора пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, лише після передачі систем персоніфікованого обліку, з якими ним укладено відповідні договори, до інших адміністраторів пенсійних фондів.
Стаття 21. Вимоги до посадових осіб адміністратора недержавного пенсійного фонду
1. До складу виконавчих і контролюючих органів адміністратора можуть входити лише особи які:
1) є дієздатними;
2) відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
3) мають загальний стаж роботи не менше 5 років;
4) мають бездоганну ділову репутацію.
Ознаками відсутності бездоганної ділової репутації є:
особа в установленому законодавством порядку позбавлена права займати певні посади або займатися певною діяльністю;
особа має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності;
особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців протягом одного року, що передує прийняттю рішення відповідним державним органом про застосування заходу впливу у вигляді відкликання/анулювання всіх ліцензій у фінансової установи (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відкликання/анулювання ліцензії) або відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації у фінансовій установі у разі встановлення порушень фінансовою установою законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації);
особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців, якщо таку фінансову установу в цей період або протягом одного року після цього було визнано банкрутом та/або піддано процедурі примусової ліквідації (застосовується протягом 10 років з дня визнання фінансової установи банкрутом або початку процедури примусової ліквідації);
наявність інформації, що особа включена до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.
2. Посадові особи адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від інших осіб, які надають послуги пенсійному фонду з яким укладено відповідний договір, а також від пов'язаних з ними осіб.
Стаття 22. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів
1. Ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів забезпечується адміністратором у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника пенсійного фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення першого за часом пенсійного контракту на користь такого учасника, але не пізніше дати отримання першого пенсійного внеску за цим пенсійним контрактом. У разі перерахування пенсійних коштів учасника пенсійного фонду від інших фінансових установ відповідно до вимог цього Закону адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника пенсійного фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення договору про виплату пенсій на визначений строк або Іншого документа, на підставі якого здійснюється перерахування належних такому учаснику пенсійних коштів, але не пізніше дати отримання таких коштів.
3. У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику пенсійного фонду. Для ідентифікації учасника пенсійного фонду в номері індивідуального пенсійного рахунка використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі його відсутності використовуються серія і номер паспорта учасника пенсійного фонду чи іншого документа, визначеного Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
На індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду ведеться облік суми належних йому пенсійних коштів в одиницях пенсійних активів та гривнях виходячи з поточної чистої вартості одиниці пенсійних активів пенсійного фонду.
На індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду ведеться окремо облік коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що належить учаснику, а також може відображатися інша інформація, визначена законодавством або внутрішніми документами адміністратора.
4. Система персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду повинна містити інформацію щодо кожного учасника пенсійного фонду, вкладників пенсійного фонду, які здійснюють внески на користь учасника пенсійного фонду, інформацію про кількість одиниць пенсійних активів пенсійного фонду, чисту вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду, загальну суму пенсійних коштів та іншу інформацію, визначену Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
5. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку учасника пенсійного фонду зберігається адміністратором протягом строку дії відповідного пенсійного контракту та, якщо було укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, протягом строку дії такого договору, а після припинення правовідносин між учасником (вкладником) пенсійного фонду та пенсійним фондом - протягом трьох років, якщо інше не передбачене законодавством.
6. На вимогу учасника пенсійного фонду адміністратор зобов'язаний надавати виписку з його індивідуального пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік - безоплатно.
7. Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику пенсійного фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, на чисту вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду з урахуванням похибки округлення до копійки.
8. Чиста вартість активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів кожного учасника пенсійного фонду та чиста вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду визначаються станом на кінець кожного дня.
Чиста вартість одиниці пенсійних активів на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі 1 гривня.
Розрахунок чистої вартості активів пенсійного фонду здійснюється адміністратором такого пенсійного фонду з використанням інформації, що надається особами, що здійснюють управління активами, та зберігачем.
Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду відображаються в обліку пенсійного фонду на кінець робочого дня, протягом якого здійснювалися ці операції.
Стаття 23. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів
1. Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації здійснюється у разі заміни пенсійним фондом адміністратора.
2. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації новому адміністратору, обраному пенсійним фондом.
Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду починається адміністратором, що передає систему персоніфікованого обліку, з дати отримання від ради пенсійного фонду повідомлення про укладення договору про адміністрування з новим адміністратором.
Адміністратор, який приймає систему персоніфікованого обліку, та адміністратор, який ЇЇ передає, повинні здійснити передачу системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду протягом трьох місяців з дати отримання такого повідомлення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за клопотанням ради пенсійного фонду може продовжити строк передачі системи персоніфікованого обліку у випадку виявлення обґрунтованих підстав для продовження цього строку.
До передачі системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.
Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 24. Особливості ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів
1. Органом ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів надається письмово Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори про адміністрування пенсійного фонду, протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Стаття 25. Вимоги до осіб, які надають агентські послуги
1. Агентські послуги надаються юридичними та фізичними особами на підставі договору про надання таких послуг, який укладається з адміністратором.
До агентських послуг належить будь-яка дозволена законодавством діяльність, спрямована на укладення пенсійних контрактів.
2. Адміністратор повинен вести реєстр осіб, які надають агентські послуги, в порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
3. Будь-яка особа має право надавати агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення якщо вона:
ознайомлена із законодавством з питань недержавного пенсійного забезпечення адміністратором, з яким така особа уклала договір про надання агентських послуг;
внесена адміністратором, з яким вона уклала договір про надання агентських послуг, до реєстру осіб, що надають агентські послуги.
4. Виключення з реєстру особи, яка надає агентські послуги, здійснюється адміністратором у разі закінчення строку або розірвання договору доручення про надання агентських послуг.
5. Адміністратор зобов'язаний надавати на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, реєстр осіб, які надають агентські послуги, або виписки з такого реєстру.
6. Особи, які надають агентські послуги пенсійним фондам, несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків відповідно до положень укладеного з ними договору та згідно із законом.
Розділ IV
УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Стаття 26. Особи, які здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів
1. Управління активами недержавних пенсійних фондів здійснюється особами, які надають послуги з управління активами на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду, не може бути пов'язаною особою зберігана цього пенсійного фонду.
3. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду не може бути інвестиційним консультантом такого пенсійного фонду або пов'язаною особою інвестиційного консультанта такого пенсійного фонду.
4. Компанія з управління активами має право надавати послуги з управління активами створеному нею пенсійному фонду.
5. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду, не має права передавати свої обов'язки перед таким пенсійним фондом іншим особам, крім випадків передбачених цим Законом.
6. Посадові особи компанії з управління активами не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від інших осіб, які надають послуги пенсійному фонду, з яким компанією з управління активами укладено відповідний договір, а також від пов'язаних з ними осіб.
7. Вимоги до посадових осіб компанії з управління активами визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 27. Вимоги до договору про управління активами пенсійного фонду
1. Управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з пенсійним фондом в письмовій формі.
2. Істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є:
предмет договору;
права і обов'язки сторін;
порядок звітування перед радою пенсійного фонду;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
строк дії договору;
порядок визначення та сплати винагороди за надання послуг з управління активами;
порядок отримання Інвестиційної декларації пенсійного фонду та змін до неї, відомостей про зберігана та адміністратора, що здійснюють обслуговування пенсійного фонду;
порядок зміни умов договору;
умови розірвання договору.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.
3. Підставами для припинення дії договору про управління активами пенсійного фонду є:
1) закінчення строку дії договору про управління активами пенсійного фонду;
2) повідомлення однієї із сторін про розірвання договору;
3) невиконання або неналежне виконання умов договору та Закону;
4) анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, наданої особі, яка надає послуги з управління активами пенсійного фонду.
4. Рішення про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами надається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у письмовій формі протягом трьох робочих днів всім пенсійним фондам, з якими особою, ліцензію якої анульовано, укладено договори про управління активами, а також їх адміністраторам та зберігачам і підлягає оприлюдненню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. У разі прийняття рішення про розірвання договору про управління активами за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це Іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, який передбачений цим договором.
6. Договір про управління активами пенсійного фонду вважається припиненим у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.
Стаття 28. Вимоги до здійснення управління активами недержавного пенсійного фонду
1. Управління активами пенсійного фонду здійснюється окремо щодо активів кожного пенсійного фонду.
2. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійного фонду, зобов'язана діяти розумно і добросовісно, виходячи з необхідності забезпечення принципів надійності, ліквідності, дохідності та диверсифікації виключно в інтересах учасників пенсійного фонду, при цьому:
1) здійснювати операції щодо управління активами відповідно до вимог цього Закону, положень інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами пенсійного фонду;
2) дотримуватися внутрішніх правил та процедур оцінки і управління ризиками, пов'язаними з інвестуванням пенсійних активів, що відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
3) подавати щороку раді пенсійного фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації пенсійного фонду (у разі необхідності);
4) подавати звітність, передбачену цим Законом.
3. У разі коли особа, що надає послуги з управління активами пенсійного фонду, надає розпорядження щодо операцій з цінними паперами пенсійного фонду торговцю цінними паперами, копія цього розпорядження протягом цього ж дня обов'язково надається зберігану такого пенсійного фонду.
4. Порядок мінімізації ризиків порушення інтересів пенсійних фондів, активи яких перебувають в управлінні особи, що надає послуги з управління активами пенсійного фонду, при здійсненні такою особою операцій з активами, які входять до складу активів відповідних пенсійних фондів та одночасно такої особи, визначається внутрішніми правилами та процедурами оцінки і управління ризиками такої особи.
Стаття 29. Обмеження діяльності осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів
1. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійних фондів, під час провадження такої діяльності з активами пенсійного фонду не має права:
1) використовувати активи пенсійного фонду для забезпечення виконання будь-яких зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням цього пенсійного фонду;
2) здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, в які не можуть бути інвестовані пенсійні активи відповідно до цього Закону;
3) від імені пенсійного фонду надавати позику або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок активів пенсійного фонду;
4) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження активів такого пенсійного фонду, з особами, пов'язаними з нею, з особами, які надають послуги такому пенсійному фонду, а також з іншими пенсійними фондами або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;
5) відчужувати майно, яке їй належить, до активів пенсійного фонду;
6) інвестувати пенсійні активи з порушенням обмежень, встановлених цим Законом;
7) безоплатно відчужувати пенсійні активи.
2. Операції з цінними паперами, які входять до складу активів як пенсійного фонду так і особи, яка надає послуги з управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються виключно із застосуваннями заходів мінімізації конфлікту інтересів та із дотриманням вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Розділ V
ЗБЕРІГАЧ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Стаття 30. Зберігай недержавного пенсійного фонду
1. Зберігай пенсійного фонду має відповідати таким вимогам:
бути депозитарною установою, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів;
не бути кредитором або позикодавцем адміністратора та/або осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, якщо розмір кредиту чи позики перевищує 1% від чистої вартості активів пенсійного фонду на момент отримання кредиту чи позики, з яким депозитарною установою - банком укладено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;
не бути власником істотної участі адміністратора та/або осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, з яким депозитарною установою укладено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем.
Пенсійний фонд повинен користуватися послугами із зберігання активів тільки одного зберігана.
Зберігай пенсійного фонду другого рівня повинен відповідати вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2. Зберігач пенсійного фонду надає свої послуги на підставі укладеного в письмовій формі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем.
Зберігач пенсійного фонду не може надавати такому пенсійному фонду інші послуги, крім послуг зберігана.
Зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, протягом строку дії такого договору.
Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через зберігана. Поточні рахунки пенсійного фонду відкриваються у зберігана. Допускається відкриття та використання пенсійним фондом поточного рахунку в іншому банку, до компетенції якого віднесено проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, якщо розрахунки за ними здійснюються з дотриманням принципу "поставка проти платежу", з обов'язковим наданням зберігану договору про відкриття такого рахунку та інформації про рух коштів по цьому рахунку. Пенсійні активи пенсійного фонду в формі цінних паперів та документи, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, зберігаються/обліковуються у зберігана.
3. Обов'язками зберігана є:
відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду, зокрема рахунку в цінних паперах та поточного(их) рахунку(ів);
здійснення депозитарного обліку цінних паперів, які обслуговуються депозитарною системою, та зберігання цінних паперів, які існують виключно у документарній формі, що входять до складу активів пенсійного фонду, а також зберігання документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах;
щоденне підтвердження кількісного складу пенсійних активів пенсійного фонду в порядку, встановленому договором про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;
виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для виконання зобов'язань та оплати витрат, визначених частиною першою статті 35 цього Закону;
виконання розпоряджень особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, щодо проведення операцій з пенсійними активами;
подання звітності, передбаченої цим Законом та відповідними нормативно-правовими актами;
зарахування на рахунок пенсійного фонду коштів учасників пенсійного фонду в день їх надходження до банку;
здійснення інших дій, передбачених законодавством та договором між пенсійним фондом та зберігачем;
4. У разі виявлення порушень законодавства при операціях з пенсійними активами пенсійного фонду, вчинених адміністратором або особою, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, зберігай протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення:
1) письмово надає відповідну інформацію раді пенсійного фонду, адміністратору та особі, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) припиняє (блокує) виконання розпоряджень, що не відповідають вимогам законодавства.
Зберігай виконує розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, або адміністратора на підставах, визначених законодавством, та в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
У разі невиконання вимог, визначених цією частиною, зберігач несе відповідальність за збитки, завдані пенсійному фонду внаслідок такого невиконання, відповідно до договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, укладеного з цим пенсійним фондом, та законодавства.
5. Зберігач пенсійного фонду не може бути пов'язаний з особами, що надають такому пенсійному фонду інші послуги.
6. Зберігач не може використовувати активи пенсійного фонду в негрошовій формі для здійснення власних операцій.
Стаття 31. Вимоги до договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем
1. Істотними умовами договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем є:
предмет договору;
порядок і строки приймання пенсійних активів та документації, що підтверджує право власності на ці активи, від іншого зберігана, у випадку укладення договору з пенсійним фондом, що змінює зберігана;
права та обов'язки сторін;
порядок звітування перед радою пенсійного фонду;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
застереження про необмежений строк дії договору;
розмір та порядок оплати послуг зберігана;
порядок отримання інвестиційної декларації пенсійного фонду та змін до неї, відомостей про осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, копій договорів про управління активами, укладених з ними, та змін до цих документів, відомостей про адміністратора, що здійснює адміністрування пенсійного фонду, копії договору про адміністрування пенсійного фонду, укладеного з ним, та змін до нього;