Концепція проведення оцінки якості підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців органів державної влади та посадових осіб місцевого самоврядування

Головне управління державної служби України подає на розгляд Кабінету Міністрів України Концепцію проведення оцінки якості підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців органів державної влади та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - Концепція), розроблену на виконання Комплексної програми підготовки державних службовців, затвердженої Указом Президента України від 9 листопада 2000 року N 1212, із врахуванням пропозицій співвиконавців.

Концепція проведення оцінки якості підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців органів державної влади та посадових осіб - місцевого самоврядування (далі - Концепція) розроблена з метою реалізації завдань, визначенню Комплексною програмою підготовки державних службовців, затвердженою Указом Президента України від 9 листопада 2000 року N 1212.

Мета Концепції:

- дати цілісне уявлення про проведення оцінки якості професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - оцінка якості);

- визначити стратегію, методологію та основні підходи щодо організації проведення оцінки якості навчання.

Мета проведення оцінки якості:

- оцінка задоволення потреб органу - замовника у професійному навчанні його працівника;

- оцінка задоволення потреб особи - державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування щодо отримання необхідних та достатніх знань, умінь і навичок щодо власної професійної діяльності;

- оцінка спроможності навчального закладу задовольнити вищезгадані потреби.

Основні завдання проведення оцінки якості:

- проведення оцінки стану та прогнозування розвитку системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - навчання);

- підготовка пропозицій щодо удосконалення системи навчання;

- забезпечення ефективної взаємодії між навчальними закладами та органами замовниками навчання;

- формування механізмів моніторингу якості навчання;

- посилення ролі органів - замовників в процесі управління системою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- консолідація зусиль всіх рівнів влади в управлінні системою навчання;

- коригування навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування.

Нормативно-правове забезпечення проведення оцінки якості:

- Конституція України;

- закони України - "Про державну службу", "Про мови", "Про відпустки", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про захист прав споживачів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про місцеве самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", "Про службу в органах місцевого самоврядування";

- Кодекс законів про працю;

- Укази Президента України -

- Спільний наказ Головдержслужби України та Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2001 року N 96/799 "Про затвердження Положення про конкурсний відбір талановитої молоді для навчання за освітньо-професійними програмами підготовки фахівців освітньої галузі "Державне управління" та професійними програмами функціональної спеціалізації "Державна служба", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2001 року N 097/6288:

Об'єкти оцінювання

- уміння та знання, що має особа, яка направлена для здобуття професійної освіти в навчальних закладах системи професійного навчання державних службовців;

- уміння та знання, набуті особою в результаті здобуття професійної освіти або підвищення кваліфікації в навчальних закладах системи професійного навчання державних службовців.

Суб'єкти оцінювання

- особа - державний службовець або посадова особа місцевого самоврядування як безпосередній отримувач освітніх послуг;

- органи державної влади як замовники професійного навчання державних службовців;

- органи місцевого самоврядування як замовники професійного навчання посадових осіб місцевого самоврядування;

- державна акредитаційна комісія як структура, що здійснює організаційне забезпечення ліцензування та акредитації навчальних закладів та визначає її відповідність до вимог і освітніх стандартів;

- навчальні заклади загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Принципи проведення оцінки якості.

При проведенні оцінки якості необхідно у повному обсязі використати наявний досвід у проведенні такої оцінки в навчальних закладах системи професійного навчання державних службовців. При проведенні оцінки якості мають бути реалізовані такі принципи, як:

- системність;

- об'єктивність (достовірність);

- комплексність підходу;

- безперервність;

- диференційованість;

- наступність;

Види оцінювання

- нормативне визначене ліцензування, акредитація та атестація;

- опосередкована оцінка за наслідками зміни показників професійної діяльності;

- поточна та підсумкова оцінка якості навчання в період навчального пронесу;

- оцінка суб'єктами.

- "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 30 травня 1995 р. N 398;

- "Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ та організацій", від 10.11.95 N 1035;

- "Про Комплексну програму підготовки державних службовців" від 9 листопада 2000 року N 1212;

- "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні" від 14 квітня 2000 р. N 599;

- "Про питання Української Академії державного управління при Президентові України" від 21 вересня 2001 р. N 850;

- "Про Заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2002 рік" від 19 листопада 2001 р. N 1100;

- "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" від 29 травня 2001 р. N 345;

- "Про Національну доктрину розвитку освіти" від 17 квітня 2002 р. N 347/2002;

- Постанови Кабінету Міністрів України -

- "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій" від 8 лютого 1997 р. N 167;

- "Про розроблення державних стандартів вищої освіти" від 7 серпня 1998 р. N 1247;

- "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями" від 24 травня 1997 р. N 507;

- "Про затвердження Положень про прийом, стажування слухачів та працевлаштування випускників Української Академії державного управління при Президентові України", від 16 травня 2002 р. N 619;

- "Про затвердження Порядку прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів в освітній галузі "Державне управління" від 16 травня 1996 р. N 533;

- "Про внесення Змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України стосовно підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 16 квітня 1998 р. N 499;

- "Положення про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на умовах державного контракту за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління" від 1 вересня 1997 р. N 949;

- "Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням" від 22 серпня 1996 р. N 992;

- "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань підготовки магістрів в освітній галузі "Державне управління" від 28 грудня 2001 р. N 1812;

- Про заходи щодо розвитку Української Академії державного управління при Президентові України в 2002-2004 роках" від 24 січня 2002 р. N 70;

- Накази Міністерства освіти України від 24 травня 1998 р. N 275 "Про введення до переліку напрямів і спеціальностей вищої школи спеціальності 8.150101 "Державна служба" та "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" від 2 червня 1993 року N 161;

застосування єдиного критерію й норм оцінки, економія часу тих, хто складає іспит, і викладачів;

- анкетування один із методів соціологічного дослідження - використовується для оцінки знань слухачів. Цей метод краще застосовувати як форму вхідного або поточного контролю. Анкетування на рівні викладача можна здійснювати для оцінки ефективності методики навчання, рівня засвоєння складної навчальної інформації, одержання свідчень про бюджет часу на самостійну роботу слухача та інших чинників, що впливають на якість засвоєння навчальної інформації, закріплення умінь та навичок. Викладач, що веде заняття; організовує і проводить це анкетування, аналізує, використовує отриману інформацію безпосередньо. Анкетування на рівні організаторів навчання дає інформацію: з одного боку, про якість засвоєння складного навчального матеріалу слухачами, з іншого - про якість його викладання;

- опитування (усне чи письмове) є однією із найбільш поширених форм контролю знань слухачів на співбесідах, семінарських і практичних заняттях, обміні думками, написанні письмових чи контрольних робіт й екзаменах, заліках, колоквіумах, навіть на лекціях, переважно проблемних. Опитування є найбільш об'єктивною й результативною оцінкою надбання знань слухачами. Але воно пов'язане з великими втратами часу, а також психологічної та нервової енергії слухача;

- захист рефератів, курсових, магістерських (підсумкових) робіт є однією із найбільш ефективних форм контролю знань слухачів системи професійного навчання державних службовців;

У процесі підготовки та захисту цих робіт виявляється рівень знань, навичок та умінь, набутих у процесі навчання за будь-якою програмою, у тому числі й за професійною.

З метою дотримання єдиних підходів при проведенні оцінки якості необхідно здійснювати:

на державному рівні;

- формування та втілення єдиних підходів щодо проведення оцінки якості, їх законодавче та нормативно-правове забезпечення;

- забезпечення рівних можливостей проведення оцінки якості;

- створення комплексної системи оцінки та контролю якості професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

на регіональному рівні;

- забезпечення дотримання єдиних вимог щодо проведення оцінки якості;

- фінансово-економічну підтримку професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- забезпечення відповідності структури та об'ємів освітніх послуг системи навчання потребам регіонального ринку праці;

- формування та забезпечення професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- підтримку і розвиток профорієнтаційної та інноваційної діяльності органів-замовників та навчальних закладів;

- створення мотиваційного середовища для залучення науковців, провідних науково-педагогічних працівників та фахівців органів-замовників до вирішення питання проведення оцінки і контролю якості професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- визначення потреб ринку праці при плануванні професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

Основні форми та методи проведення оцінки якості:

Оцінка допомагає визначити, чи досягнуто мети, визначеної на початку навчання, ще в процесі розробки замовлення, і чи дійсно досягнута мета відповідає потребам і надасть реальну користь органу-замовник).

Визначати реальну користь від професійного навчання варто з позиції органу замовника й особи, яка навчалася.

Поняття "якість" включає комплекс показників оволодіння системою знань, умінь та навичок з метою використання в професійній діяльності державного службовця чи керівника державного підприємства, установи, організації тощо.

Перевірка та оцінка знань дозволяє визначати також напрями удосконалення навчального процесу, підвищувати його ефективність в цілому.

Оскільки результати навчання безпосередньо пов'язані з якістю викладання, то для об'єктивного аналізу, оцінки організації навчального процесу й отримання порівняльних, вірогідних показників, контроль потрібно проводити комплексно, використовуючи такі форми та методи, як:

- вхідний контроль має застосовуватись при визначенні рівня знань, умінь та навичок, якими вже володіють слухачі з метою визначення ступеня їх готовності до сприйняття нових курсів, предметів, окремих модулів.

Вхідний контроль варто проводити в таких формах, як співбесіда, тестування, анкетування, виконання професійних завдань тощо.

Результати східного контролю є основою для внесення коректив у планування вибору форм та методики проведення навчальних занять.

Вхідний контроль буде ефективним лише тоді, коли поєднується з поточним та підсумковим контролем;

- поточний контроль форми поточного контролю визначаються навчальним планом спеціальності: виконання слухачами контрольних робіт, рефератів, курсових завдань тощо, а також оцінка різних форм навчальної роботи, які проводяться на семінарських (практичних, лабораторних заняттях);

- підсумковий контроль проводиться відповідно до навчального плану. Його мета - оцінка результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершених етапах. Він включає семестровий контроль та державну атестацію студента. За чинними нормами вищий навчальний заклад може також використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять із певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки. До форм підсумкового контролю відносяться залік, диференційований залік, екзамен із конкретної навчальної дисципліни, державний екзамен, захист магістерської роботи;

- тестові завдання, які є базою для формування критеріальноорієнтовних тестів досягнень, які належать до психодіагностичних методик, спрямованих на виміри досягнутого рівня розвитку здібностей, знань та умінь. Тест - завдання стандартної форми (письмове), що застосовується з метою визначення можливостей, здібностей, ефективності засвоєння навчального матеріалу, оцінки знань слухача. Тест - це набір запитань з теми, модуля або навчальної програми в цілому і переважно трьох варіантних відповідей на них, одна з яких повна й правильна. Оцінка знань за допомогою формалізованих тестів у порівнянні з традиційним усним чи письмовим іспитом має ряд - переваг: об'єктивність; перевірка великого обсягу знань одночасно в усіх екзаменованих за відносно невеликий період часу; можливість машинної обробки результатів тестування; наявність шкали оцінок. Перевагою тестового іспиту є уніфікація вимог.

- сприяння активному розповсюдженню в регіоні вітчизняного та зарубіжного досвіду проведення оцінки якості.

на місцевому рівні

- забезпечення єдиних підходів щодо проведення оцінки якості;

- визначення потреб місцевих органів-замовників при плануванні професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- забезпечення прав державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на безперервне навчання;

- формування мотивації роботодавців та працівників до постійного удосконалення професійних та ділових якостей, безперервного навчання;

- сприяння активному розповсюдженню в органах-замовниках вітчизняного та зарубіжного досвіду проведення оцінки якості.

Очікувані результати проведення оцінки якості:

- покращення умов для реалізації прав державних службовців та осіб місцевого самоврядування на безперервну якісну професійну освіту;

- забезпечення на державному рівні комплексної оцінки якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- удосконалення державних освітніх стандартів;

- забезпечення наступності освітньо-професійних програм підготовки магістрів в освітній галузі "Державне управління" та професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців;

- удосконалення умов для задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування в підвищенні рівня професіоналізму державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування всіх категорій посад;

- удосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування;

- підвищення якості професійного навчання в галузі державного управління як необхідної умови підвищення якості професіоналізму та компетенції;

- моніторинг системи професійного навчання;

- підвищення якості надання освітніх послуг навчальними закладами.