• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні

Президент України  | Указ, Стратегія від 14.04.2000 № 599/2000
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ, Стратегія
  • Дата: 14.04.2000
  • Номер: 599/2000
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ, Стратегія
  • Дата: 14.04.2000
  • Номер: 599/2000
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні
Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 11 лютого 2000 року N 208 "Про підвищення ефективності системи державної служби"
постановляю:
1. Затвердити Стратегію реформування системи державної служби в Україні (додається).
2. Кабінету Міністрів України розробити і подати до 1 червня 2000 року на затвердження Президентові України заходи на виконання Стратегії реформування системи державної служби в Україні.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 14 квітня 2000 року
N 599/2000
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 14 квітня 2000 року N 599/2000
СТРАТЕГІЯ
реформування системи державної служби в Україні
Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою.
З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід'ємною складовою якої є реформування системи державної служби, а саме: вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.
Основними цілями і завданнями державної служби в Україні є сприяння незмінності конституційного ладу, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції на конституційних засадах.
Удосконалення класифікації посад державних службовців
У побудові системи сучасної державної служби потрібно виходити з чіткого визначення функцій органів державної влади і посадових осіб, створення оптимальної структури управління та розмежування повноважень кожного органу.
На основі класифікації посад в органах державної влади за змістом і характером діяльності, способами призначення та надання повноважень доцільно законодавчо визначити такі типи посад:
політичні;
адміністративні;
патронатні.
До політичних посад мають бути віднесені посади Прем'єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України та деякі інші посади, статус яких як політичних буде визначено законами України. Особи, які займатимуть політичні посади, повинні зосередитися на визначенні урядової політики, розв'язанні стратегічних проблем економічного і соціального розвитку суспільства та відповідної сфери управління і з цією метою мають бути звільненими від щоденних адміністративних справ та управління персоналом. Ці посади не повинні відноситися до категорій посад державних службовців, передбачених Законом України "Про державну службу", дія якого має поширюватися на них у частині, що не суперечитиме відповідним законам України.
Виконання функцій з організації та впровадження рішень міністра, прийнятих у межах законодавства, прийняття управлінських рішень щодо завдань, покладених на апарат міністерства, а також управління персоналом повинен здійснювати державний секретар міністерства. Ця посада має відноситися до адміністративних посад і бути вищою серед посад державних службовців міністерства.
До адміністративних посад мають належати також інші посади керівників, заступників керівників та спеціалістів, крім політичних і патронатних посад. Вони в установленому порядку віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Особи, які займатимуть ці посади, мають зберігати інституційну пам'ять, організаційний досвід, забезпечувати стабільну роботу органів державної влади відповідно до законодавства. Зміна керівників, структури та підпорядкування органів державної влади не може бути підставою для звільнення з посад державних службовців, які займають адміністративні посади в органах державної влади.
До патронатних посад відносяться посади радників, консультантів, помічників, прес-секретарів та інші посади, передбачені штатним розписом для організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності членів Кабінету Міністрів України, керівників органів державної влади. На посади патронатної служби відповідні керівники мають право самостійно добирати та приймати осіб поза конкурсом. Разом з тим посади патронатної служби в установленому порядку мають відноситися до відповідних категорій посад державних службовців. У разі необхідності на посади патронатної служби керівник може призначати на умовах контракту осіб, які не набувають статусу державних службовців.
Оптимізація управління державною службою
З метою визначення шляхів, способів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об'єднання зусиль органів державної влади щодо підвищення ефективності державної служби Указом Президента України від 11 лютого 2000 року N 208 при Президентові України утворено консультативно-дорадчий орган - Координаційну раду з питань державної служби (далі - Координаційна рада).
Основними завданнями Координаційної ради є вивчення і узагальнення стану додержання законодавства, розроблення пропозицій із його вдосконалення, а також скоординованих заходів щодо підвищення ефективності державної служби, оптимізації управління державною службою, використання інтелектуального та управлінського потенціалу держави, системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Головне управління державної служби України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підзвітним та підконтрольним Президентові України, і входить до системи органів виконавчої влади. Воно має проводити єдину державну політику в сфері державної служби, забезпечувати функціональне управління державною службою, розробляти пропозиції та здійснювати заходи щодо підвищення ефективності державної служби.
Державний секретар міністерства, керівники державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади повинні бути відповідальними за додержання законодавства з питань державної служби у відповідному органі та його територіальних структурах. Державний секретар є також відповідальним за додержання законодавства з зазначених питань у центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра.
Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій повинні відповідати за проведення єдиної державної політики у сфері державної служби в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних адміністраціях і підпорядкованих їм органах.
Державні секретарі міністерств, заступники голів державних комітетів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, заступники Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які відповідають за організацію роботи апарату та додержання законодавства з питань державної служби, мають призначатися на посади та звільнятися з посад за висновками Головного управління державної служби України.
Суттєвих змін потребує характер діяльності кадрових служб органів виконавчої влади. Кадрові служби мають зосередитися в першу чергу на аналітичній та організаційній роботі з кадрового менеджменту, аналізі ефективності діяльності відповідного органу, його структурних підрозділів, професійної діяльності кожного державного службовця, прогнозуванні розвитку персоналу, плануванні кар'єри державних службовців, забезпеченні їх навчання та моніторингу ефективності роботи. З цією метою необхідно зміцнити кадрові служби центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Удосконалення діяльності кадрових служб має супроводжуватися впровадженням єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри", а також Генерального реєстру контрактів з керівниками державних підприємств, установ і організацій та головами правлінь акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі.
Забезпечення конкурсності, об'єктивності, прозорості і гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі
Для запобігання рецидивам непрофесіоналізму та некомпетентності під час формування кадрового потенціалу необхідно залучати на державну службу висококваліфікованих фахівців нової генерації. З цією метою необхідно розробити більш досконалі, прозорі та об'єктивні процедури прийняття на державну службу, запровадити єдиний порядок проведення відкритого конкурсу та стажування із складанням іспиту.
З метою пошуку потенційних лідерів, наділеної неординарними якостями молоді доцільно розробити порядок прийняття на державну службу перспективних випускників вищих навчальних закладів, фахівців підприємницької, банківської та фінансово-економічної сфери.
Необхідно також розробити чіткий механізм просування по службі на підставі особистих професійних заслуг державних службовців. Важливо здійснити заходи з удосконалення відбору фахівців на посади державних службовців I-III категорій, зокрема заступників керівників центральних органів виконавчої влади та керівників структурних підрозділів цих органів, на основі об'єктивної оцінки їхніх професійних якостей. З цією метою необхідно створити незалежну комісію з відбору кадрів на зазначені посади.
У разі довготривалої відсутності працівника доцільно передбачити можливість прийняття фахівців на його посаду для виконання необхідної роботи на умовах строкового трудового договору.
Потрібно домогтися суттєвого поліпшення формування кадрового резерву, відмовитися від практики складання списків резерву на посади керівників державних органів діючими керівниками цих органів. Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня, доцільно розглядати спеціальними комісіями, створеними при цих органах.
Необхідно в кожному органі державної влади створити систему дійового кадрового резерву, забезпечити постійну роботу з працівниками, зарахованими до резерву: складання та виконання особистих річних планів, навчання, стажування, залучення до розгляду відповідних питань, розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення перевірок, службових розслідувань тощо.
Удосконалення адміністративної культури державних службовців, посилення суспільної довіри до них
У ході реформування системи державної служби необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення адміністративної культури державних службовців та вдосконалення управлінської діяльності, домогтися зміни в громадській думці негативного іміджу державної служби. З цією метою слід удосконалювати навчання державних службовців як безпосередньо на робочих місцях, так і в установах, що займаються підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів, регулярно проводити вивчення оцінки населення щодо якості та ефективності роботи органів державної влади.
Необхідно розробити критерії оцінки надання державних послуг фізичним і юридичним особам, принципи взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з громадськістю та громадянами, запровадити принципово новий тип взаємовідносин між громадянами і державними службовцями, в основі яких були б пріоритет прав і свобод людини, повага до особистості, висока культура спілкування.
Важливим кроком на шляху до реалізації цих завдань має стати прийняття Кодексу загальних правил поведінки державних службовців та забезпечення контролю за його додержанням.
Посилення мотивації та стимулювання праці, заохочення державних службовців та їх соціальної захищеності
З метою підвищення престижу державної служби, заінтересованості державних службовців у продуктивній та ефективній роботі, запобігання проявам корупції та іншим правопорушенням необхідно продовжити роботу з удосконалення системи оплати праці. Для цього слід підвищити стимулюючу роль посадових окладів в оплаті праці, передбачити заходи щодо залучення на державну службу здібних перспективних фахівців, заінтересованих у результатах своєї праці.
Потрібно консолідувати структуру зарплати та зменшити кількість її компонентів, усунути міжвідомчі та місцеві розбіжності в оплаті праці. Принципово умови оплати праці кожного державного службовця мають співвідноситися з результатами його атестації та оцінкою професійної діяльності. Обов'язковим має бути посилення посадової диференціації умов оплати праці з урахуванням рівня відповідальності, забезпечення її зростання протягом всього періоду роботи.
Мають бути посилені стабільні правові гарантії та соціальна захищеність працівників органів державної влади, зокрема у разі звільнення з посад через незалежні від них причини.
Для заохочення державних службовців доцільно передбачити присвоєння почесного звання "Заслужений державний службовець".
Необхідно ввести обов'язкове державне страхування державних службовців, у першу чергу тих, хто працює на посадах, що пов'язані з ризиком для здоров'я і життя.
Посилення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та неналежну роботу щодо запобігання проявам корупції
Необхідно створити чіткий і прозорий механізм відповідальності державних службовців. Державний службовець у встановленому порядку має нести відповідальність за допущені ним порушення законодавства, невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків.
Потрібно активізувати роботу щодо запобігання проявам корупції та іншим правопорушенням, запровадити періодичну ротацію кадрів на окремих посадах, а також спеціальні перевірки щодо осіб (за їх згодою), яких пропонують на відповідальні посади.
У той же час мають бути передбачені можливості для захисту прав державних службовців. Назріла необхідність більш чітко визначити процедури дисциплінарного провадження, порядок проведення службових розслідувань, створити апеляційні комісії, а також порядок оскарження дій посадових осіб.
Для здійснення систематичного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців варто передбачити запровадження системи оцінок під час щорічного підбиття підсумків виконання державними службовцями своїх обов'язків і завдань, а також проведення періодичної, один раз на три роки, атестації державних службовців. Висновки атестаційних комісій мають стати підставою для просування по службі, підвищення заробітної плати, виплати премій.
Професійне навчання державних службовців та кадрового резерву
Загальнодержавну систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців має бути значно вдосконалено. В основу реформування професійного навчання кадрів має бути покладено зміщення акцентів у бік підготовки національної управлінської еліти. У процесі професійного навчання державних службовців особливої уваги потребує їх підготовка до управлінської діяльності, прийняття рішень, стратегічного менеджменту тощо.
Основними напрямами з цих питань мають стати:
забезпечення випереджаючого характеру навчання з урахуванням перспектив розвитку держави, вдосконалення завдань і функцій її органів;
запровадження цільової спрямованості навчання на основі дотримання державних освітніх стандартів, гнучкості застосування всіх видів, форм і методів навчання, досягнення інтенсифікації та оптимізації навчального процесу;
удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації кадрового резерву та новопризначених державних службовців;
розширення підготовки та перепідготовки державних службовців за спеціальністю "Державна служба" та за спеціалізаціями з економіки, права, а також соціальної, гуманітарної та кадрової політики;
оптимізація мережі навчальних закладів різних форм власності, які здійснюють підготовку спеціалістів для державної служби;
запровадження дистанційного навчання, що дасть можливість розширити коло державних службовців, які професійно підвищують кваліфікацію без відриву від роботи;
забезпечення єдиного навчально-методичного управління та координація практичної діяльності всіх структурних елементів системи.
Окремим перспективним напрямом роботи державної служби має стати підготовка нової генерації державних службовців. З цією метою необхідно поширити управлінську підготовку в закладах середньої, вищої та післядипломної освіти, здійснити комплекс заходів з пошуку талановитої молоді для подальшого професійного навчання за спеціальністю "Державна служба".
Необхідно здійснити переорієнтацію діяльності Української Академії державного управління при Президентові України від переважно масового навчання управлінських кадрів до підготовки керівної еліти, здатної здійснювати суспільні реформи. Навчання кадрів для державного управління повинно базуватися на відповідних державних освітніх стандартах з урахуванням світового досвіду, у розробленні яких провідну роль має відігравати зазначена Академія як центральний загальнонаціональний заклад з підготовки керівного персоналу.
Наукове забезпечення реформування державної служби
Предметом наукових досліджень повинні бути система державного управління, забезпечення ефективності діяльності органів державної влади, розвиток системи державної служби.
Необхідно розробити наукову програму розвитку державного управління та державної служби, основними напрямами якої мають бути:
прогнозування розвитку державного управління та державної служби на основі довго- та середньострокових прогнозів соціально-економічного розвитку держави;
ефективність державного управління, державної служби, функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, соціологічний аналіз із цих питань;
створення системи автоматизованих засобів наукового та адміністративного супроводження державного управління та державної служби, інформаційно-організаційної підтримки процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації (на базі єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри"), а також інфраструктури формування та підтримки інформаційного ресурсу державного управління та державної служби з використанням глобальних, регіональних і локальних мереж;
наукове та методичне забезпечення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;
розроблення застережних заходів і методів запобігання зловживанням і проявам корупції серед державних службовців та рекомендацій щодо створення відповідного законодавчого поля.
Стратегія реформування системи державної служби в Україні розрахована на 2000 - 2004 роки і реалізовується відповідно до щорічних заходів, які розробляються на її виконання.
Правове забезпечення реалізації Стратегії реформування системи державної служби здійснюватиметься шляхом підготовки та прийняття відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Глава АдміністраціїПрезидента України В.ЛИТВИН