• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника з використання протимікробних та антигельмінтних засобів

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 05.09.2008 № 516 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 516
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 516
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: вегетативна нервова система - припливи; загальні - гарячка, втомлюваність; ЦНС та периферична нервова система - атаксія, депресія, судоми, запаморочення, головний біль, гіперстезія, парестезія, периферична нейропатія, сенсорні порушення, порушення сну, сплутанність свідомості, збудливість; ШКТ - біль у животі, анорексія, діарея, нальот на язику, глосит, металевий присмак в роті, стоматит, нудота, блювання, псевдомембранозний коліт; система крові та кровотворення - лейкопенія; шкіра та придатки - реакції гіперчутливості у вигляді шкірних висипань, свербіння, кропив'янки та ангіоневротичного набряку; органи чуття - металевий присмак у роті; сечовидільна система - темне забарвлення сечі, рідко: дизурія, нетримання сечі, цистит.
Протипоказання до застосування ЛЗ: I-й триместр вагітності, період годування груддю; захворювання системи крові; гіперчутливість до препарату та інших похідних 5-нітромідазолу; органічні ураження ЦНС, тяжкі порушеннями функції печінки; діти до 3-х років; несумісний з алкоголем.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 500 мг N 4, N 100 (4 х 25).
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище за 25 град.С; термін зберігання - 2 роки.
Торгова назва:
II. Тиніба, "Cadila Healthcare Limited", Індія
Тинідазол, "Balkanpharma-Dupnitza AD", Болгарія
Тинідазол, "Elegant India", Індія
Фазижин, "Pfizer P.G.M." для "Pfizer Inc.", Франція/США
- Орнідазол (Ornidazole)*
Фармакотерапевтична група. J01XD03 - похідні імідазолу.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: протипротозойний та АБЗ, активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а також деяких анаеробних бактерій, таких, як Bacteroides, Clostridium spp., Fusobacterium spp., анаеробних грам (+) бактерій: Clostridium spp., чуттєвих штамів Eubacterium spp; анаеробних грам (+) коків: Peptococcus spp., PeptoStr. spp.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів. Після проникнення препарату в мікробну клітину механізм
його дії обумовлений відновленням нітрогрупи під впливом
нітроредуктаз м/о та активністю нітроімідазолу; продукти
відновлення порушують процеси реплікації і транскрипції ДНК, мають
цитотоксичні властивості і порушують процеси клітинного дихання;
після перорального прийому швидко всмоктується - біодоступність
становить 90%; C , що становить 30 мкг/мл, в плазмі досягаються
макс
в межах 0,5-3 год після перорального введення дози в 1,5 г; при
в/в введенні у дозі 15 мг/кг та при подальшому введенні у дозі
7,5 мг/кг маси тіла кожні 6 год рівноважна концентрація становить
18-26 мкг/мл; зв'язування з білками становить приблизно 13%; легко
проходить крізь гематоенцефалічний, плацентарний бар'єри, добре
проникає у рідини та тканини організму, в спинномозкову рідину,
жовч, виділяється з грудним молоком; коефіцієнт кумуляції після
багаторазового прийому доз 500 мг або 1000 мг здоровими
добровольцями через кожні 12 год дорівнював 1,5-2,5;
метаболізується приблизно 30-60% шляхом гідроксилювання, окислення
та глюкуронування у печінці з утворенням, в основному,
2-гідроксиметил- і альфа-гідроксиметилметаболітів; обидва
метаболіти менш активні відносно Trichomonas vaginalis і
анаеробних бактерій, ніж незмінений орнідазол; T становить
1/2
13 год; після одноразового прийому 85% дози виводиться протягом
перших 5 днів у вигляді метаболітів, 63% - з сечею і 22% - з
калом; 4% прийнятої дози виводиться через нирки.
Показання для застосування ЛЗ: лікування і профілактики протозойних і анаеробних бактеріальних інфекцій: трихомоніаз, амебіаз (амебна дизентерія, амебний абсцес печінки та всі випадки некишкового амебіазу), лямбліоз, вторинні інфекції, спричинені анаеробними бактеріями, післяопераційні раневі інфекції, постнатальна септицемія, септичний аборт та ендометрит, спричинені вищезазначеними бактеріями; профілактично при операціях на ободовій, прямій кишці, при гінекологічних операціях, а також при інших хірургічних втручаннях; у схемах ерадикації H. Pylori.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза індивідуальна: внутрішньо - разова доза варіює від 500 мг до 2 г; кратність і тривалість застосування індивідуальна; при трихомоніазі - по 500 мг 2 р/добу протягом 5 днів; при амебіазі - можливі схеми лікування: 3-денний курс лікування хворих з амебною дизентерією і 5-10-денний курс лікування при всіх формах амебіазу; при лямбліозі: 1,5 г одноразово ввечері, тривалість лікування становить 1-2 дні; при вагініті - перорально 0,5 г двічі на день протягом 7 днів; анаеробних інфекціях: по 0,5 г кожні 12 год протягом 5-10 діб; для профілактики анаеробної інфекції - 1 г за 1-2 год до операції і потім по 0,5 г 2 р/добу протягом 3-5 днів; для ерадикації H. Pylori: по 500 мг 2 р/добу протягом 7 днів або по 500 мг 3 р/добу протягом 7 днів; в/в введенні початкова доза становить 0,5-1 г на добу, потім доза визначається індивідуально, залежно від показань і схеми лікування (добова доза до - 2 г); при анаеробних інфекціях, а також при найгострішому амебному коліті і абсцесі печінки - в/в крапельне введення у 0,9% р-ні натрію хлориду або 0,5% р-ні глюкози протягом 20-30 хв; при анаеробних інфекціях початкова доза 0,5-1 г, потім по 0,5 г кожні 12 год протягом 5-10 днів зі швидкістю 5 мл/хв; після цього препарат приймають перорально кожні 12 год; за необхідності в/в введення продовжують тривало; добова доза має становити не більше 4 г; для профілактики анаеробних інфекцій перед операцією - по 0,5-1,0 г, потім по 0,5 г кожні 12 год протягом 3-5 днів; тривалість лікування амебної дизентерії становить 3 дні, інших форм амебіазу 5-10 днів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сонливість, головний біль та шлунково-кишкові розлади (металевий присмак, сухість у роті, обкладеність язика, нудота, біль у животі, діарея, блювання, печія), гепатотоксична дія, порушення з боку ЦНС (запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, ригідність, порушення координації, судоми, втома, тимчасова втрата свідомості, ознаки сенсорної або змішаної периферичної нейропатії), шкірні реакції і реакції гіперчутливості, лейкопенія, нейтропенія, потемніння кольору сечі, при в/в введенні болючість і тромбози в місці введення.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; ураження ЦНС (епілепсія, ураження головного мозку, розсіяний склероз); вагітність і лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 250 мг, 500 мг; капс. по 500 мг; р-н для інфузій по 100 мл (5 мг/мл) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва.
I. Орнідазол-Астрафарм, ТОВ "АСТРАФАРМ"
Орнізол, ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Дазолік, "Sun Pharmaceutical Industries Ltd", Індія;
Мератин, "XL Laboratories Pvt Limited"; "Themis Medicare Limited"; "Unimax Laboratories"; "Venys Remedies Limited" для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія;
Оргіл(ТМ), "Kusum Healthcare", Індія;
Орніджил, "Lupin Limited", Індія;
Орнісид, "ABDI IBRAHIM Ilac Sanayi ve Ticaret A.S.", Туреччина;
Протозал, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія;
Тиберал, "F.Hoffmann-La Roche Ltd", Швейцарія.
2.10. Сульфаніламіди і триметоприм
Клінічне значення сульфаніламідів знизилося через ріст
резистентності та витіснення їх активнішими й менш токсичними АБЗ.
Найширше застосовують комбіновані препарати, які містять
сульфаніламіди і триметоприм. Ко-тримоксазол складається із
сульфаніламіду середньої тривалості дії сульфаметоксазолу і
триметоприму, на відміну від сульфаніламідів, має бактерицидні
якості. Обидва компоненти мають T близько 12 год.
1/2
Сульфаніламіди та ко-тримоксазол добре всмоктуються із ШКТ при прийомі натще, розповсюджуються в більшість органів та тканин, проникають через гематоенцефалічний бар'єр, частково метаболізуються в печінці, виділяються, в основному, нирками. При нирковій недостатності піддаються кумуляції.
Небажані реакції сульфаніламідів: висип, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лайела (найчастіше виникають при використанні препаратів довготривалої та наддовготривалої дії), кристалурія із можливим розвитком ГПН (особливо при застосуванні погано розчинних препаратів), порушення з боку системи крові (переважно у вигляді анемії та агранулоцитозу) та ін. Триметоприм менш токсичний, ніж сульфаніламіди.
- Сульфадимідин (Sulfadimidine)
Фармакотерапевтична група: J01EB03 - сульфаніламіди короткої дії.
Основна фармакотерапевтична дія: бактеріостатична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: активний відносно грам(+) і грам(-) коків, кишкової
палички, шигел, клебсієл, холерного вібріона, збудників газової
гангрени, сибірської виразки, дифтерії, чуми, актиноміцетів,
збудників токсоплазмозу; механізм дії пов'язаний з ПАБК і
конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази, що призводить
до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для
синтезу пуринів і піримідинів; після прийому внутрішньо швидко
абсорбується з ШКТ; зворотно (75-86%) зв'язується з білками плазми
крові; у крові міститься 15-50% препарату в ацетильованій формі, в
сечі - 40-80%; не реабсорбується в канальцях нефрону і швидко
виводиться з організму; належить до групи сульфаніламідів короткої
дії (T - 7 год).
1/2
Показання для застосування ЛЗ: стафілококових та стрептококових (у тому числі септицемія), пневмококових, менінгококових інфекціях, при гонореї, дизентерії, захворюваннях, обумовлених кишковою паличкою та іншими м/о (бешиха, пієліт, цистит та ін.), при токсоплазмозі (у поєднанні з хлоридином).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо дорослим призначають при стафілококових інфекціях: на перший прийом 3-4 г, потім по 1 г 4 р/добу, курс лікування - 3-6 днів; при менінгіті, пневмонії доза для першого прийому дорівнює 2 г, потім приймають через кожні 4-6 год по 1 г до зниження t, надалі приймають у дозі 1 г через 6 - 8 год (на курс лікування 20-30 г); МПД для дорослих: разова - 2 г, добова - 7 г; при лікуванні дизентерії препарат призначають дорослим за схемою: 1-2-й дні хвороби - по 6 г на добу (по 1 г кожні 4 год), 3-4-й дні хвороби - по 4 г на добу (по 1 г кожні 6 год), 5-6-й дні - по 3 г (6 табл.) на добу (по 1 г кожні 8 год), усього на курс лікування - 25-30 г; після 5-6 денної перерви призначають 2-й курс терапії: у 1-2-й дні приймають по 1 г через 4 год (вночі через 8 год) - усього по 5 г на добу; на 3-4-й дні - по 1 г кожні 4 год (вночі не приймають) - усього по 4 г на добу; на 5-й день - по 1 г через 4 год без прийому вночі - усього 3 г на добу; протягом 2-го курсу приймають 21 г препарату; при легкому перебігу дизентерії дозу можна зменшити до 18 г.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, пронос, неврит, дерматит, лейкопенія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, інтерстиціальний міокардит, холестаз, гепатит, порушення функцій ЦНС, порушення функції нирок (кристалурія), АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: токсико-алергічні реакції, викликані іншими сульфаніламідами; гіперчутливість до препарату; базедова хвороба, нефроз, нефрит, захворювання крові, г. гепатити: діти віком до 3 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,5 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін зберігання - 5 років.
Торгова назва:
I. Сульфадимезин, ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"; ТОВ "Агрофарм"
- Сульфаніламід (Sulfanilamide)
Фармакотерапевтична група: J01ЕВ06 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Сульфаніламіди короткої дії.
Основна фармакотерапевтична дія: бактеріостатична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: сульфаніламід короткої дії, активний відносно патогенних
стрептококів, менінго- та пневмококів, гонококів, протею, кишкової
палички, шигел, холерного вібріону, клостридій, збудників сибірки,
дифтерії, чуми, а також хламідій, актиноміцетів, збудників
токсоплазмозу; діє шляхом порушення утворення м/о так званих
факторів росту - фолієвої, дегідрофолієвої кислот, інших сполук,
які містять у своїй молекулі параамінобензойну кислоту (ПАБК);
внаслідок схожості структур ПАБК і стрептоциду він як конкурентний
антагоніст кислоти включається в метаболічний ланцюг м/о і порушує
в ньому процеси синтезу нуклеїнових кислот, необхідних для
розмноження м/о; крім антибактеріальної має протизапальну дію,
пов'язану з властивістю обмежувати міграцію лейкоцитів, зменшувати
загальну кількість мігруючих клітинних елементів і частково
стимулювати синтез ГК; при застосуванні внутрішньо швидко
всмоктується; C досягається через 1-2 год (в межах 4 год
макс
препарат виявляється у лікворі); добре проходить через
плацентарний бар'єр; з білками плазми крові зв'язується близько
12-14%, що стають неактивними; взаємодія з білками плазми
призводить до конкурентних взаємовідносин за точки зв'язку з
іншими препаратами, витискуючи їх з білкового комплексу; в свою
чергу, сульфаніламідні препарати можуть бути витиснені з комплексу
з білком жарознижувальними та протизапальними засобами; T
1/2
становить менше 8 год; нирками виводиться близько 95% препарату.
Показання для застосування ЛЗ: інфекцій, спричинених чутливими до нього м/о; профілактика і лікування раневих інфекцій (рани, виразки, пролежні), опіки; лікування бешихи, ентероколітів, пієлітів, циститів, ангін та інших інфекційних захворювань.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо: дорослі приймають по 0,6-1,2 г 5-6 р/добу (добова доза - 3-6 г); дітям призначають: віком до 1 року - 0,05-0,1 г на прийом, від 2 до 5 років - 0,15-0,3 г, від 6 до 12 років - 0,3-0,6 г на прийом; вищі дози для дорослих внутрішньо: разова - 2 г, добова - 7 г; курс лікування - не більше 6-7 днів; для запобігання кристалурії препарат слід запивати великою кількістю лужної рідини для підтримання лужної реакції сечі; під час лікування не рекомендується вживати продукти, що містять сірку (яйця та ін), тіамін, а також препарати натрію та магнію сульфату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, запаморочення, головний біль, зниження настрою, розвиток ціанозу, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, тахікардія, парестезії, дерматити, пронос, холестаз, вузликовий периартеріїт, кристалурія, гематурія, г. ниркова недостатність.
Протипоказання до застосування ЛЗ: хвороби кровотворної системи, нефрози, нефрити, тиреотоксикоз, г. гепатити, індивідуальна гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,3 г, 0,5 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при кімнатній t; термін зберігання - 10 років.
Торгова назва:
I. Стрептоцид, ВАТ "Тернопільська фармацевтична фабрика"
Стрептоцид, ВАТ "Фармак"
Стрептоцид, ВАТ "Монфарм"
Стрептоцид, ВАТ "Лубнифарм"
Стрептоцид, ТОВ "Агрофарм"
Стрептоцид, АТ "Галичфарм"
Стрептоцид-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
- Сульфадиметоксин (Sulfadimethoxine)
Фармакотерапевтична група: J01ED01 - протимікробні засоби для системного застосування. Сульфаніламід тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія: протимікробна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: ефективний відносно грам(+) (Streptococuss spp., Staph.
spp., S. pneumoniae), грам(-) (Proteus spp., E. coli, Shigella
dysenteriae, Klebsiella pneumoniae) бактерій; механізм дії
обумовлений конкуруючим антагонізмом з параамінобензойною
кислотою, пригніченням дигідроптероатсинтетази, порушенням синтезу
тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів та
піримідинів; активний відносно вірусу трахоми; при прийомі
внутрішньо відносно повільно всмоктується в ШКТ; при одноразовому
прийомі в терапевтичній дозі (1-2 г) виявляється в крові через
30 хв; однак C досягається через 8-12 год; зниження C
макс макс
відбувається через 24-48 год; проникає через плаценту, але в
порівнянні з іншими сульфаніламідами гірше проникає через
гематоенцефалічний бар'єр, тому його застосування при гнійних
менінгітах недоцільно; виводиться з організму у вигляді
метаболітів, головним чином з сечею; T 24-56 год; такий T
1/2 1/2
зумовлює тривалу дію препарату і можливість застосування його 1
р/добу; повільне виведення пов'язане з реабсорбцією препарату у
ниркових канальцях, а також його здатністю зв'язуватися білками
плазми (14-30%).
Показання для застосування ЛЗ: ангіна, гайморит, отит, пневмонія, бронхіт, запальні захворювання жовчо- та сечовивідних шляхів, бешиха, ранові інфекції, трахома, гонорея.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо 1 р/добу після їжі; дорослим при інфекціях легкого і середнього ступеня тяжкості в перший день призначають 1-2 г, у наступні дні - 0,5-1 г відповідно; після нормалізації t тіла препарат у підтримуючих дозах застосовують ще протягом 2-3 днів; курс лікування залежно від тяжкості захворювання становить 7-14 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, нудота, блювання, диспептичні явища, алергічні реакції (кропив'янка), лейкопенія, кристалурія, гарячка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до сульфаніламідів; виражені порушення функції нирок, печінки, вагітність, лактація; наявність в анамнезі реакцій на прийом сульфаніламідів (агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія, медикаментозна гарячка, тяжкий дерматит, гепатит).
Форми випуску ЛЗ: табл. по 500 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище +25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Сульфадиметоксин, ВАТ "ХФЗ "Червона зірка"
Сульфадиметоксин, ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"; ТОВ "Агрофарм"
Сульфадиметоксин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Сульфадиметоксин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
- Ко-тримоксазол (Co-trimoxasole)*
I. Бактисептол-Здоров'я, суспензія (200 мг/40 мг в 5 мл) по 80 мл, 100 мл у фл., ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Бі-тол, суспензія оральна (200 мг/40 мг в 5 мл) у фл., 5 мл суспензії містять: сульфометоксазолу 200 мг, триметоприму 40 мг, ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика"
Бісептазол, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, Український консорціум "Екосорб" для ТОВ "ВФК",
Бісептол, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, ВАТ "Фармак"
Ко-тримоксазол, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, ВАТ "Луганський ХФЗ"
Солюсоптол, суспензія для перорального застосування, 200 мг/40 мг в 5 мл у фл., ТОВ "Юрія-Фарм"
Трисептол, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, ЗАТ "Лекхім-Харків"
II. Бактрим, суспензія для перорального застосування, 200 мг/40 мг в 5 мл у фл., сироп для перорального застосування, 200 мг/40 мг у 5 мл у фл., "Roche Fontenay-sous-Bois" дочірня компанія концерну "F. Hoffmann-La Roche Ltd", Франція/Швейцарія
Бісептол, Бісептол(R), табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, сульфаметоксазолу 100 мг, триметоприму 20 мг, "Polfa Pabianice Pharmaceutical Works JSC", Польща
Бісептол, суспензія для перорального застосування, 200 мг/40 мг в 5 мл у фл., "Medana Pharma Terpol group Joint Stock Company", Польща
Бісептол, концентрат для приготування р-ну для інфузій по 5 мл (400 мг/80 мг) в амп., "Polfa Warsaw Pharmaceutical Works S.A.", Польща
Гросептол, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, "Polfa Grodzisk Pharmaceutical Works Sp.z.o.o.", Польща
Ориприм, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,4 г, триметоприму 0,08 г, суспензія для перорального застосування, 200 мг/40 мг в 5 мл у фл., "Cadila Healthcare Limited", Індія
Расептол, Расептол-120, -480, -960, табл., 1 табл. містить сульфаметоксазолу 0,1 г, 0,4 г, 0,9 г, триметоприму 0,02 г, 0,08 г, 0,16 г, суспензія для перорального застосування, 200 мг/40 мг в 5 мл у фл., "Elegant India", Індія
2.11. Хінолони
Їх поділяють на 4 покоління: нефторовані (I покоління) та фторовані (фторхінолони) хіноліни (II-IV покоління):
Класифікація хінолонів
------------------------------------------------------------------
|I покоління |II покоління |III покоління|IV покоління |
|--------------------+--------------+-------------+--------------|
|Налідиксова кислота |Норфлоксацин |Левофлоксацин|Моксифлоксацин|
|Піпемідова кислота |Ципрофлоксацин|Спарфлоксацин|Геміфлоксацин |
|Оксолінова кислота |Офлоксацин | |Гатифлоксацин |
| |Пефлоксацин | | |
| |Ломефлоксацин | | |
------------------------------------------------------------------
Хінолони I є активними переважно відносно грам(-) флори,
застосування налідиксової кислоти обмежується неускладненими
інфекціями нижніх відділів сечових шляхів та кишковими інфекціями
(особливо шигельоз у дітей). Ципрофлоксацин діє на грам(+) м/ои.
Важливе значення має активність відносно кишкової палички,
сальмонел, шигел, кампілобактеру, нейсерії, P. aeruginosa та ін.
Серед грам(+) флори найчутливіші стафілококи (крім MRSA). Є
активним відносно легіонел та M. tuberculosis, помірно активний
відносно пневмококів, ентерококів, хламідій. При лікуванні
хламідійних інфекцій спостерігають високий рівень невдач, тому
рекомендують застосовувати лише офлоксацин. Більшість анаеробів є
резистентними. Добре розміщується в організмі, створює високі
внутрішньоклітинні концентрації, виділяється переважно з сечею,
T = 3-4 год. Застосовують для лікування тяжких системних
1/2
інфекцій (включаючи нозокоміальні), гонореї та туберкульозу
(резервний препарат). Офлоксацин поступається ципрофлоксацину
своєю активністю відносно синегнійної палички, але є активнішим
відносно пневмококів та хламідій. Має майже 100% біодоступність
при прийомі п/о. Пефлоксацин дещо поступається ципрофлоксацину і
офлоксацину з АБ-активності, краще проникає через ГЕБ. Показання
до застосування: як у ципрофлоксацина (крім туберкульозу), можна
застосовувати при менінгіті. Норфлоксацин переважає за активністю
налідиксову кислоту, але поступається ципрофлоксацину.
Застосування обмежене інфекціями сечових шляхів, кишковими
інфекціями та простатитом. Ломефлоксацин має довготривалий T
1/2
(95-100 год), не взаємодіє з метилксантинами і непрямими
антикоагулянтами, відносно часто викликає фотосенсибілізацію.
Застосовують у комплексній терапії лікарсько-резистентного
туберкульозу. Левофлоксацин ("респіраторний" хінолон) і
моксифлоксацин переважають хіноліни II по активності відносно
пневмококу (в т.ч. пеніцилінорезистентні штами) та
внутрішньоклітинних патогенів (мікоплазми, хламідії).
Моксифлоксацин є активним відносно неспороутворюючих анаеробів, у
т.ч. B. fragilis, поступається ципрофлоксацину в активності
відносно синегнійної палички. Не має фототоксичності, менше за
інші хінолони впливає на довготривалість інтервалу Q-T.
Геміфлоксацин близький до моксифлоксацину, але діє вираженіше на
грам(-) флору та є найактивнішим серед фторхінолонів відносно
пневмококів.
Протипоказання до застосування усіх ЛЗ - гіперчутливість Нефторовані хінолони також протипоказані при тяжкій нирковій та/або ПеН, тяжкому церебральному атеросклерозі; фторхінолони - при годуванні груддю, дітям до 18 років (окрім інфекцій, що загрожують життю, за відсутності альтернативи).
Небажані реакції. Анорексія, нудота, блювання, розлад смаку, рідко - діарея, головний біль, запаморочення, порушення сну, дуже рідко - судоми. Подовження інтервалу Q-T на ЕКГ (ризик розвитку аритмії); висип, кропивниця, АО, васкуліт, фотосенсибілізація; тендініт (ризик розриву ахілового сухожилля).
Застереження. Дефіцит Г-6-ФД; захворювання, які супроводжуються подовженням інтервалу Q-T; одночасний прийом ЛЗ, які потенційно сповільнюють серцеву провідність (антиаритмічні засоби класів Ia, II та III, ТЦА; АПС та ін.). Прийом ГК (ризик розривів сухожиль, особливо у людей похилого віку); надмірна інсоляція. При довготривалості лікування > 2 тижні необхідно контролювати аналізи крові, функції нирок та печінки. При появі болів у сухожиллях слід перестати вживати й забезпечити спокій ураженому суглобові до зникнення симптомів. В/в вводити лише крапельно.
- Налідиксова кислота (Nalidixic acid)*
Фармакотерапевтична група: J01MB02 - уроантисетики та протимікробні засоби. Похідні хінолінів.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має виражену антибактеріальну активність щодо грам(-)
бактерій, включаючи Proteus mirabilis, P. morganii, P. vulgaris,
P. rettgeri, E. coli, Enterobacter (Aerobacter), Klebsiella; діє
шляхом селективного пригнічення бактеріального синтезу ДНК; у
низьких концентраціях впливає тільки на проліферуючі м/о шляхом
пригнічення реплікації ДНК; при тривалому впливі вона інгібує
також бактеріальний синтез РНК та білка; мінімальна пригнічувана
концентрація становить 5-75 мкг/мл; у вищих концентраціях
бактерицидна дія здійснюється шляхом дезинтеграції молекул ДНК;
швидко всмоктується зі ШКТ, частково метаболізується в печінці та
швидко виводиться нирками; незмінена налідіксова кислота
визначається в сечі разом з її активним метаболітом,
гідрокси-налідіксовою кислотою, яка має таку ж антибактеріальну
активність, як і налідіксова кислота; гідрокси-налідіксова кислота
становить 30% біологічно активного препарату в крові та 85% - у
сечі; C становить 20-50 мкг/мл через 2 год після прийому натще
макс
1 г ; налідіксової кислоти здоровими особами; T становить
1/2
6-7 год; близько 93% зв'язується з білками плазми; максимальний
рівень активного препарату в сечі після прийому однократної дози
1 г становить у середньому близько 150-250 мкг/мл; приблизно 4%
налідіксової кислоти виводиться з калом; проникає через плаценту,
невеликі кількості з'являються в материнському молоці.
Показання для застосування ЛЗ: інфекції сечовивідних шляхів, спричинені грам(-) м/о, чутливими до налідіксової кислоти; бактеріальна дизентерія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендується приймати натще, переважно за 1 год до їжі; для дорослих середня доза становить 4 г (по 2 капс. 4 р/добу) не менше 7 днів; якщо застосування препарату необхідно продовжити, доза може бути знижена до 1 капс. 4 р/добу; хворі з нирковою недостатністю; хворим із кліренсом креатиніну 20 мл/хв і нижче дозу зменшують на половину.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - сонливість, головний біль, запаморочення; токсичний психоз, короткочасні конвульсії (після передозування в хворих з епілепсією, церебральним артеріосклерозом; параліч VI черепного нерва; зір - суб'єктивне порушення зору (звичайно протягом перших декількох днів прийому препарату після прийому кожної дози), відчуття надмірної яскравості світла, змінене сприйняття кольору, утрудненість фокусування, зниження гостроти зору, диплопія; ШКТ - біль у животі, нудота, блювання, пронос; АР - висипання, свербіж, кропив'янка, еозинофілія, артралгія з тугорухливістю та набряком суглобів, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок і анафілактоїдні реакції; шкірні покриви - реакції світлочутливості (еритема та пухирі на експонованій поверхні шкіри, які можуть продовжувати з'являтися при експозиції сонячним світлом або при невеликих пошкодженнях поверхні шкіри протягом 3 місяців після відміни препарату); інші - холестаз, парестезія, метаболічний ацидоз, тромбоцитопенія, лейкопенія або гемолітична анемія, яка іноді супроводжується дефіцитом глюкоза-6-фосфат дегідрогенази.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; конвульсії, хвороба Паркінсона, тяжкий церебральний артеріосклероз в анамнезі; ниркова та печінкова недостатності; дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази; порфирія; діти до 12 років; I триместр вагітності, лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,5 г, капс. по 0,5 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Налідиксова кислота, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Невіграмон, "CHINOIN" Pharmaceutical and Chemical Works Co. Ltd., Угорщина
Неграм, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
- Піпемідинова кислота (Pipemidic acid)
Фармакотерапевтична група. J01MB04 - хінолони.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: уроантисептик хінолонового ряду; активний відносно до більшості грам(-) м/о (у тому числі E. coli, Proteus, Klebsiella spp., Shigella spp., Salmonella spp.) і деяких грам(+) м/о, зокрема Staph. aureus; добре всмоктується з ШКТ; у сечі вона досягає високих концентрацій; ккскретується нирками практично у незміненому стані; рівень у сечі перевищує концентрації, необхідні для запобігання більшості інфекцій сечових шляхів.
Показання для застосування ЛЗ: г. та хр. інфекції сечових шляхів, спричинені чутливими бактеріями; тривала терапія при пієлонефриті (у пацієнтів з частими рецидивами); рецидивуючий цистит у жінок.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: зазвичай доза становить 2 капс. по 200 мг два р/добу; при стафілококових інфекціях - по 2 капс. по 200 мг 3 р/добу; тривалість лікування звичайно становить 10 діб, а за необхідності більше; рекомендується вжити заходів для підвищення діурезу при лікуванні піпемідовою кислотою; при загостренні хр. інфекцій сечових шляхів у жінок (додатково до терапії лікарськими формами для прийому внутрішньо призначають цей же препарат у лікарській формі супозиторії) 1 супозиторій піхвовий на ніч, протягом 7-10 діб.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, діарея; розлади ЦНС - розлади зору, збудження, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, у поодиноких випадках - судоми, розлади сну та сенсорні порушення; реакції гіперчутливості - висипання на шкірі, слабкий свербіж, фотосенсибілізацію, с-м Стівенса-Джонсона; у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфат дегідрогенази може спостерігатись гемолітична анемія, еозинофілія, у хворих похилого віку і пацієнтів з порушеннями функцій нирок може спостерігатись тромбоцитопенія.
Протипоказання: гіперчутливість до піпемідової кислоти, хінолінів; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), тяжка печінкова недостатність, включаючи цироз печінки, порфірія, захворювання ЦНС (епілепсія та неврологічні стани зі зниженим судомним порогом); діти до 15 років.
Форма випуску ЛЗ: капс. по 200 мг, табл. по 0,2 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Піпемідин, ВАТ "Концерн "Стирол"
Уросепт, ЗАТ "Лекхім-Харків"
II. Палін, "Lek" Pharmaceutical Company d.d., Словенія
Пимідель, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
- Ципрофлоксацин (Ciprofloxacin)*
Фармакотерапевтична група: J01MA02 - фторхінолони.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: один з найсильніших синтетичних протимікробних
препаратів широкого спектра дії з групи фторхінолонів; діє на
бактеріальну клітину як у стані спокою, так і під час розмноження;
чутливими до препарату in vitro є такі грам(-) м/о: ентеробактерії
(E. coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter, Klebsiella
spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis i Р. vulgaris, Serratia
marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp.,
Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.); інші грам(-)
бактерії (Acinetobacter lwoffi, Aeromonas spp., Plesiomonas
shigeloides, Pasteurella multocida, Haemophilus spp.,
Campylobacter jejuni, Pseudomonas aeruginosa, Neisseria spp.,
Moraxella (Branhamella) catarrhalis); деякі внутрішньоклітинні
патогени, чутливі до ципрофлоксацину (Legionella pheumophila,
Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes,
Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium
avium-intracellulare); підтверджена чутливість in vitro таких
грам(+) бактерій: Str. spp. (S. pyogenes, S. agalactiae); Staph.
spp. (S. aureus, S. haemolyticus, S. hominis i S. saprophyticus),
Bacilus anthracis; чутливість Enterococcus faecalis та
Str. pneumoniae є помірною; добре всмоктується із ШКТ та швидко
розподіляється в тканинах і рідинах організму; C досягається
макс
через 1,5-2 год; загальна біодоступність становить 70-80%;
зв'язування з протеїнами плазми крові - приблизно 30%; оскільки
значна частина препарату знаходиться в плазмі крові у вільному
неіонізованому вигляді, майже вся його кількість може вільно
проникати в позасудинний простір; у зв'язку з цим його
концентрація в деяких тканинах і біологічних рідинах може бути
вищою, ніж у сироватці крові (простата, жовч, легені, слиз
бронхів, паренхіматозні органи; в осіб похилого віку C на
макс
50-100% перевищують такі у молодих людей; прийом препарату разом з
їжею дещо стримує його засвоєння, але загальна біодоступність така
ж, як і при його застосуванні натщесерце; первинний метаболізм
проходить у печінці; 15% препарату біотрансформується у менш
активні або неактивні метаболіти; невелика кількість загальної
дози має ентерогепатичну рециркуляцію; виводиться частково через
жовчні шляхи та зі слизом ШКТ (20% у незміненому стані та 5-6% у
вигляді метаболітів), але в основному виводиться нирками з сечею
(45% у незміненому стані та 11% - метаболіти); середній загальний
кліренс становить 8,9 мл/хв, а нирковий - 3-5 мл/хв.; T
1/2
становить 4-5 год; у пацієнтів з порушеною фунцією нирок
концентрації препарату в сироватці вищі та T подовжений.
1/2
Показання до застосування ЛЗ: бактеріальні інфекції: захворювання дихальних шляхів - г. і хр.(у стадії загострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, муковісцидоз; інфекції ЛОР-органів - середній отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоїдит, тонзиліт, фарингіт; інфекції нирок і сечовивідних шляхів - цистит, пієлонефрит; інфекції органів малого таза і статевих органів - простатит, аднексит, сальпінгіт, оофорит, ендометрит, тубулярний абсцес, пельвіоперитоніт, гонорея, м'який шанкр, хламідіоз; інфекції черевної порожнини - бактеріальні інфекції ШКТ, жовчних шляхів, перитоніт, внутрішньочеревні абсцеси, сальмонельоз, черевний тиф, кампілобактеріоз, ієрсиніоз, шигельоз, холера; інфекції шкіри і м'яких тканин - інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмона; інфекції кісток і суглобів - остеомієліт, септичний артрит; сепсис; інфекції на фоні імунодефіциту, який виникає при лікуванні імунодепресивними лікарськими засобами, або у хворих з нейтропенією; профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: середні рекомендовані дози для дорослих - 250-500 мг 2-3 р/добу (протягом 5-14 днів або принаймні ще 3 дні після зникнення клінічних проявів інфекції); при неускладнених інфекціях - по 250 мг 2 р/добу; при тяжкому перебігу інфекцій - 500-750 мг 2-3 р/добу; курс лікування - 7-14 днів; при хр. остеомієліті курс лікування продовжують до 4-6 тижнів; при г. гонореї - одноразово 0,5-1,0 г; при інфекціях сечовивідних шляхів - по 250-500 мг 2 р/добу; курс лікування - 7-10 днів; при неускладненій гонореї - по 250-500 мг одноразово; при сполученні гонокової інфекції з хламідійною і мікоплазмовою - по 750 мг кожні 12 год протягом 7-10 днів; при шанкроїді - по 500 мг 2 р/добу протягом кількох днів; при менінгококовому носійстві у носоглотці - одноразово 500 мг або 750 мг; при хр. носійстві сальмонел - внутрішньо по 250 мг 4 р/добу; курс лікування - до 4 тижнів; за необхідності дозу можна збільшити до 500 мг 3 р/добу; при пневмонії, остеомієліті - внутрішьно по 750 мг 2 р/добу; тривалість лікування остеомієліту може становити до 2 місяців; при інфекціях ШКТ, спричинених Staph. aureus - по 750 мг кожні 12 год протягом 7-28 днів; лікування слід продовжувати ще не менше 3 днів після нормалізації t або зменшення клінічних симптомів; максимальна добова доза - 1000 мг; пацієнтам з порушеною функцією нирок при кліренсі креатиніну нижче 30 мл/хв (або рівні креатиніну в сироватці крові вище 2 мг/100 мл) призначають половину середньої дози 2 р/добу або повну середню дозу 1 р/добу; пацієнтам похилого віку дозу зменшують на 30%; при тяжкому перебігу інфекцій (наприклад при рецидивуючому муковісцидозі, інфекціях черевної порожнини, кісток і суглобів), спричинених Pseudomonas або стафілококами, при г. пневмоніях, спричинених Str. pneumoniae і при хламідійних інфекціях сечостатевих органів доза повинна бути підвищена до 750 мг кожні 12 год; парентерально дорослим призначають в/в краплинно без розведення; разова доза становить 100-400 мг 2 р/добу; курс лікування - 7-10 днів, при тяжких та змішаних інфекціях термін лікування збільшується; при інфекціях сечових шляхів, ЛОР-органів, кісток та суглобів вводять по 200-400 мг 2 р/добу; при внутрішньочеревних інфекціях та септицемії, захворюваннях шкіри та м'яких тканин - 400 мг 2 р/добу; тривалість інфузії становить 30 хв при введенні препарату в дозі 200 мг та 60 хв - при введенні в дозі 400 мг; при порушенні функції нирок спочатку вводять у дозі 200 мг, а далі з урахуванням кліренсу креатиніну (якщо кліренс менш, ніж 20 мл/хв, разова доза повинна становити 50% від середньої дози при кратності призначення 2 р/добу або звичайну разову дозу вводять 1 р/добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея, головний біль, втомлюваність, запаморочення, занепокоєння та висипи; інше - артралгія, збільшення рівня трансаміназ у сироватці, відчуття серцебиття, гіпертензія, біль у грудях, зниження гостроти зору, порушення слуху, смакових відчуттів, шлунково-кишкові кровотечі, панкреатит, холестаз, підвищення внутрішньочерепного тиску, пітливість, атаксія, тремор, судоми, безсоння, депресії, психоз, фотосенсибілізація, еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, тромбоз, серцеві аритмії, вагініт, поліурія, протеїнурія, гематурія, тендовагініт, бронхоспазм, легеневу емболія, випіт у плевральну порожнину; при підвищеній чутливості пацієнтів можливі свербіж шкіри, висипки, кропив'янка; рідко можливі ниркова недостатність і псевдомембранозний коліт.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фторхінолонів, вагітність, період годування груддю, дітям і підліткам віком до 18 років; не виключена можливість ушкодження суглобового хряща.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 250, по 500 мг, по 750 мг; р-н для в/в інфузій, 2 мг/мл по 50 мл (100 мг), 100 мл (200 мг), 200 мл (400 мг) у фл.; концентрат для приготування р-ну для інфузій, 10 мг/мл по 10 мл (100 мг) в амп.; р-н для ін'єкцій 0,2% по 100 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Ципроксол, ЗАТ "ФФ "Дарниця"
Ципрофарм(R), Ципрофлоксацин, ВАТ "Фармак"
Ципрофлоксацин-Дарниця, ЗАТ "ФФ "Дарниця"
Ципрофлоксацин, ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
Ципрофлоксацин, ТОВ "Юрія-Фарм"
II. Ципрофлоксацин-Новофарм, ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез"
Бактифлокс(ТМ)-250 Лактаб, -500 Лактаб, "Mepha Lda." під наглядом "Mepha Ltd."; "Sofarimex Lda." для "Mepha Lda.", Португалія/Швейцарія
Іфіципро, "Unique Pharmaceutical Laboratories", Індія
Медоциприн, "Medochemie Ltd", Кіпр
Реципро-250, -500, "Aurobindo Pharma Ltd.", Індія
Сіфлокс, "EIS Eczacibasi Ilac Sanay ve Ticzaret" A.S., Туреччина
Ципринол(R), "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Ципротад 250, 500, "TAD Pharma GmbH", Німеччина
Ципробел, "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S.", Туреччина
Ципробід, "Cadila Healthcare Ltd", Індія
Ципробай(R), "Bayer AG", Німеччина
Ципровін 250, "Alembic Ltd", Індія
Ципрогексал(R), "Hexal AG", Німеччина
Ципрокс, "Claris Lifesciences Limited", Індія
Ципрол, "Bosnalijek d.d.", Боснія і Герцеговина
Ципролет, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія
Ципром-250, Ципром-500, "Synmedic Laboratories", Індія
Ципронат, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Ципронекс, "Polpharma" Pharmaceutical Works S.A., Польща
Ципрофлоксацин-Максфарма, "MaxPharma (UK) Limited", Індія
Ципрофлоксацин-Нортон, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада, "VENUS REMEDIES LIMITED" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Ципрофлоксацин-ФПО, ЗАТ "ФП "Оболенське", Російська Федерація
Цитерал(R), "Alkaloid AD - Skopje", Республіка Македонія
Цитровенот, Pharmaceutical laboratories "Bros Ltd", Греція
Цифран, Цифран OD, "Ranbaxy Laboratories Limited", Індія
- Норфлоксацин (Norfloxacin)*
Фармакотерапевтична група: J01MA06 - протимікробні препарати для системного застосування. Фторхінолони.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: пригнічує синтез бактеріальної ДНК; активний до
Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують
пеніциліназу); ефективний щодо патогенних м/о, що спричиняють
інфекції сечовивідних шляхів, таких як E. coli, Enterobacter spp.,
Klebsiellae, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa i Serratia
marcescens; м/о, які спричиняють запалення тонкого кишечнику,
таких як E. coli, Salmonella enteritis i Campylobacter spp.;
помірно активний щодо окремих штамів Ureaplasma urealyticum; існує
часткова перехресна резистентність з іншими фторхінолонами;