або перевищує 4 х 10 CD34 +- клітин/кг маси тіла реципієнта; у
дітей та дорослих з тяжкою хр. нейтропенією (уродженою,
періодичною або ідіопатичною) стабільно збільшує кількість
нейтрофілів у периферичній крові, зменшує частоту інфекцій і
пов'язаних з ними ускладнень; при п/ш та в/в введенні елімінація
відбувається за правилами кінетики 1-го порядку; середнє значення
T з сироватки крові - 3,5 год, кліренс - 0,6 мл/хв/кг; при
1/2
тривалому застосуванні до 28 днів після аутологічної
трансплантації кісткового мозку не спостерігалося ознак кумуляції
і збільшення T ; при в/в і п/ш введенні спостерігається
1/2
позитивна лінійна залежність між дозою та концентрацією в
сироватці крові; після п/ш введення терапевтичних доз його
концентрація в сироватці крові перевищує 10 нг/мл протягом
8-16 год; об'єм розподілу становить близько 150 мл/кг.
Показання для застосування ЛЗ: скорочення тривалості
нейтропенії і зменшення частоти фебрильної нейтропенії у хворих,
які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних
захворювань (за винятком хр. мієлолейкозу і мієлодиспластичного
с-му); скорочення тривалості нейтропенії у хворих, що отримують
мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового
мозку; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові у
пацієнтів; тяжка хр.уроджена, періодична або ідіопатична
нейтропенія (абсолютна кількість нейтрофільних
9
гранулоцитів <= 0,5 х 10 /л) у дітей і дорослих.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться п/ш, п/ш інфузії,
в/в; хворі, які одержують цитотоксичну хіміотерапію з приводу
злоякісних захворювань рекомендована доза - 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг
1 р/добу; перша доза вводиться не раніше, ніж через 24 год після
закінчення курсу цитотоксичної хіміотерапії шляхом щоденних п/ш
або щоденних коротких (30-хвилинних) в/в інфузій на 5% р-ні
глюкози; більш бажаним є п/ш введення, оскільки при в/в введенні
дія може скорочуватися; щоденне введення проводиться до тих пір,
поки кількість нейтрофілів після очікуваного зниження
не перевищить очікуваний мінімум (надір) і не досягне діапазону
нормальних значень; післяі цитотоксичної хіміотерапії з приводу
солідних пухлин, лімфом і лімфолейкозу, тривалість лікування
філграстимом - до 14 днів; після індукційної та консолідаційної
терапії гострого мієлолейкозу - до 38 днів; зворотне збільшення
кількості нейтрофілів спостерігається через 1-2 дні після початку
лікування філграстимом; не рекомендується відміняти лікування
передчасно, до переходу кількості нейтрофілів через надір; хворі,
які одержують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією
кісткового мозку; початкова доза - 1 млн. МО (10 мкг)/кг/добу -
призначається у вигляді 30-хв або безперервної 24-годинної в/в
інфузії або безперервної 24-годинної п/ш інфузії; для в/в та п/ш
філграстим розводять 20 мг 5% р-ну глюкози; після того, як пройде
момент максимального зниження кількості нейтрофілів, добова доза
коригується залежно від динаміки вмісту нейтрофілів; мобілізація
периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у пацієнтів, які
одержують мієлосупресивну або мієлоаблативну терапію з наступною
аутологічною трансфузією ПСКК - 1 млн. МО (10 мкг/кг/добу у
вигляді безперервної 24-годинної п/ш інфузії або шляхом п/ш
ін'єкції 1 р/добу протягом 5-7 днів (звичайно досить одного або
двох лейкаферезів на 5-й або 6-й день); для мобілізації ПСКК після
мієлосупресивної хіміотерапії - 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу шляхом
щоденних п/ш ін'єкцій, починаючи з першого дня після завершення
хіміотерапії; лейкаферез слід проводити протягом періоду зростання
9 9
кількості нейтрофілів з < 0,5 х 10 /л до > 5,0 х 10 /л; хворі з
тяжкою хр. нейтропенією (ТХН) - початкова доза 1,2 млн. МО
(12 мкг)/кг/добу п/ш ін'єкцій одноразово або шляхом кількох
введень; при ідіопатичній або періодичній нейтропенії початкова
доза 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу п/ш одноразово або шляхом кількох
введень; корекція дози - філграстим вводять щоденно до стабільного
9
перевищення кількості нейтрофілів 1,5 х 10 /л; після досягнення
терапевтичного ефекту визначають мінімальну щоденну ефективну дозу
для підтримання цього рівня; через 1-2 тижні лікування початкову
дозу можна подвоїти або наполовину зменшити, залежно від ефекту
терапії; далі кожні 1-2 тижні проводять індивідуальну корекцію
дози для підтримання середньої кількості нейтрофілів в діапазоні
9
від 1,5 х 10 /л до 10 х 10%; мобілізація периферичних стовбурових
клітин крові (ПСКК) у здорових донорів для алогенної
трансплантації ПСКК рекомендована доза - 1 млн. МО
(10 мкг)/кг/добу шляхом 24-годинної п/ш інфузії або п/ш ін'єкції
1 р/добу протягом 4-5 днів поспіль; лейкаферез проводять з 5-го
дня і при необхідності до 6-го дня з метою одержання
6
4 x 10 CD34 +- клітин/кг маси тіла реципієнта.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часто - біль
в кістках і м'язах (він буває слабким або помірним і в більшості
випадків усувається звичайними анальгетиками; рідше - розлади
сечовипускання; не збільшує частоти побічних реакцій на
цитотоксичну хіміотерапію; можливе - оборотне, дозозалежне і
звичайно слабке або помірне підвищення концентрацій
лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, сечової кислоти та
g-глутамілтрансферази в сироватці; зрідка - минуще зниження АТ,
яке не потребує лікування; іноді у хворих, які одержують
високодозову хіміотерапію з наступною аутологічною трансплантацією
кісткового мозку, - судинні порушення (вено-оклюзійна хвороба,
порушення водного обміну); шкірний васкуліт, с-м Світа (гострий
фебрильний нейтрофільний дерматоз) у хворих на лейкоз; в окремих
випадках - загострення ревматоїдного артриту, творення
інфільтратів в легенях, які призводили до розвитку легеневої
недостатності або респіраторного дистрес-синдрому дорослих, що
може призвести до смерті пацієнта; реакції алергічного типу, при
цьому таких реакцій було більше після в/в застосування препарату;
інші побічні явища - збільшення селезінки, тромбоцитопені,
головний біль, діарея, анемія, носові кровотечі, минуще і клінічне
безсимптомне збільшення сироваткових концентрацій сечової кислоти,
лактатдегідрогенази і лужної фосфатази, зниження концентрації
глюкози в крові після їди, реакції в місці ін'єкції, головний
біль, збільшення печінки, біль в суглобах, алопецію, остеопороз і
шкірні висипи. У здорових донорів при мобілізації периферичних
стовбурових клітин крові (ПСКК) - слабкий або помірно виражений
9
біль у кістках і м'язах, лейкоцитоз (> 50 х 10 /л), минуща
9
тромбоцитопенія (тромбоцити < 100 х 10 /л), клінічне безсимптомне
збільшення концентрацій лужної фосфатази, лактатдегідрогенази,
аспартат-амінотрансферази та сечової кислоти, загострення артриту,
дуже рідко - тяжкі АР; в поодиноких випадках у здорових донорів
ПСКК, які одержували гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор,
відбувався розрив селезінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хр. мієлолейкоз та мієлодиспластичний с-м; тяжка уроджена нейтропенія (с-м Костмана) з цитогенетичними порушеннями, лактація, ріст злоякісних клітин; мієлодиспластичний с-м і хр. мієлолейкоз (безпека та ефективність застосування при цих захворюваннях не встановлені), вторинний г. мієлолейкоз обережно (після диференціальної діагностики з хр. мієлолейкозом).
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 300 мкг/1 мл по 1 мл (30 млн. МО [300 мкг]) у шприцах N 1.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; розведений р-н може зберігатися при t 2-8 град.C не більше 24 год; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Грасальва, "UAB SICOR Biotech" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Литва/Ізраїль
Грастим, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія
- Аміфостин (Amifostine)*
Фармакотерапевтична група: V03AF05 - засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: органічний тіофосфат; вибірково захищає нормальні, але не пухлинні тканини організму від цитотоксичної дії випромінюючої радіації та ДНК-зв'язуючих протипухлинних лікарських засобів (таких як циклофосфамід, мітоміцин C, препарати платини); аміфостин є про-медикамент, який в організмі під дією лужної фосфатази дефосфорилюється до активного метаболіту WR-1065 (вільний тіол) та дуже швидко зникає із системного кровообігу; зниження концентрації кальцію в сироватці крові належить до встановлених фармакологічних ефектів аміфостину; механізм розвитку гіпокальціємії ймовірно обумовлений індукцією гіпопаратиреоїдизму.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: аміфостин швидко вивільняється з плазми крові - вже
через 6 хвилин після введення в плазмі залишається менше 10% його
кількості; швидко метаболізується до вільного тіолу, в подальшому
перетворюється на менш активні речовини, в т.ч. дисульфід. Після
15-хвилинного інфузійного введення в дозі 910 мг/кв.м T
1/2
аміфостину становить менше 10 хвилин, пік концентрації - близько
200 мкмоль/л, об'єм розподілення в рівноважному стані - близько
7 л та кліренс - 2 л/хв. Елімінується в основному шляхом
метаболізації та деякою мірою нирками та шлунково-кишковим
трактом.
Показання для застосування ЛЗ: хіміотерапія: для зниження ризику розвитку інфекційних ускладнень нейтропенії (наприклад нейтропенічної гарячки), що викликана застосуванням комбінованих хіміотерапевтичних режимів з циклофосфамідом та цисплатиною у хворих на розповсюджений рак яєчника (III-IV стадії за FIGO); для захисту пацієнтів з розповсюдженими солідними неембріональними пухлинами від кумулятивної нефротоксичності цисплатину та схем лікування, які містять цисплатину, при загальній дозі цисплатину 60-120 мг/м (у супроводі адекватної гідратації); променева терапія: у складі стандартної фракційної променевої терапії у пацієнтів, хворих на злоякісні пухлини голови та шиї, для захисту проти гострої та відстроченої ксеростомії; з метою профілактики гемато- нефро-, нейро- та ототоксичних ефектів хіміотерапії алкілуючими препаратами, сполуками платини (препаратами, що зв'язують ДНК); під час стандартної фракційної променевої терапії у пацієнтів, хворих на злоякісні пухлини голови та шиї, для захисту проти гострої та відстроченої ксеростомії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед введенням розчиняють у 0,9% стерильному р-ні натрію хлориду (до фл. по 500 мг аміфостину додається 9,7 мл ізотонічного р-ну, об'єм приготованого р-ну 10 мл; до фл. по 375 мг аміфостину додається 7,3 мл ізотонічного р-ну, об'єм приготованого р-ну 7,5 мл); сумісність з іншими концентраціями натрію хлориду, що відрізняються від 0,9%, або з р-нами, що містять натрію хлорид разом з іншими компонентами, не досліджувалась, тому застосування інших р-нів не рекомендується.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часті побічні реакції: нудота, блювання та транзиторна гіпотензія. Тахікардія, брадикардія, диспное, апное, гіпоксія, біль в грудях, ішемія міокарда, інфаркт міокарда, ниркова недостатність, судоми, втрата свідомості, зупинка серця та дихання; поодинокі випадки аритмії різного виду, транзиторна гіпертензія чи загострення персистуючої гіпертензії; можливі: гіперемія/відчуття тепла, озноб/відчуття холоду, запаморочення, сонливість, рідко - судоми; поодинокі випадки клінічне вираженої гіпокальціємії у пацієнтів при багаторазовому введенні аміфостину протягом доби; повідомлялось про тяжкі неспецифічні алергічні реакції, як озноб, появу тремтіння, біль у грудях, висип на шкір, анафілактоїдні реакції. Інколи відчуття стиснення в грудях, токсикодермію, бульозний та ексфоліативний дерматит, більш тяжкі, іноді фатальні, шкірні реакції, включаючи мультиформну еритему, поодинокі випадки с-му Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, гіпотензія або стан дегідратації, вагітність та лактація, порушення функції печінки або нирок, дітям або дорослим старше за 70 років (у зв'язку з недостатністю клінічних даних).
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 375 мг у фл. N 5
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; приготований р-н може зберігатися протягом 6 год при t не вище 25 град.C або 24 год при зберіганні в холодильнику (2-8 град.C); термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Етиол(R), "Medimmun Pharma B.V." для "Schering-Plough Central East AG", Нідерланди/Швейцарія
Етиол(R), "Medimmun Pharma B.V." для "Schering-Plough Central East AG", США
Циніл, "NEON ANTIBIOTICS PVT. LTD." для "Worldbrige Ltd", Індія/Британські Віргінські Острови
- Кальцію фолінат (Calcium folinate)*
Фармакотерапевтична група. V03AF03 - засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: фолінова кислота (5-формілтетрагідрофолієва кислота) є активною формою фолієвої кислоти; вона бере участь у різних метаболічних процесах, зокрема, в синтезі пуринових і піримідинових нуклеотидів і метаболізмі амінокислот; метотрексат конкурентно інгібує фермент дигідрофолатредуктазу і таким чином запобігає утворенню відновлених фолатів у клітинах, внаслідок чого пригнічується синтез ДНК, РНК та протеїнів; фолінова кислота, що вивільняється з фолінату кальцію, швидко трансформується в активну 5-метилтетрагідрофолієву кислоту; на відміну від фолієвої кислоти, фолінова кислота не вимагає відновлення за допомогою дигідрофолатредуктази і тому блокатори дигідрофолатредуктази (метотрексат) не впливають на її дію; на цьому базується кальціумфолінатний захист.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: ефективність цитотоксичної дії метотрексату в першу
чергу залежить від швидкості поділу клітин (найсильніше він діє на
пухлини, а також інші швидко проліферуючі тканини - шкіру і
слизові оболонки, кістковий мозок, статеві залози); за допомогою
кальцію фолінату можна захистити ці життєво важливі тканини та
органи від токсичної дії метотрексату; кальцію фолінат
метаболізується переважно в печінці і слизовій оболонці кишечнику;
головним метаболітом кальцію фолінату є 5-метилтетрагідрофолієва
кислота; після в/в та в/м введення T активних метаболітів
1/2
становить 6 год; у разі перорального прийому біодоступність
кальцію фолінату зменшується при збільшенні доз внаслідок явища
насичення абсорбції фолатів; 80-90% введеної дози кальцію фолінату
екскретується із сечею, а 5-8% - з фекаліями.
Показання для застосування ЛЗ: захисний засіб від токсичних ефектів при терапії середніми і високими дозами метотрексату; лікування метастатичного колоректального раку (в комбінації з фторурацилом).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або в/в; не можна застосовувати інтратекально; як захисний засіб при терапії метотрексатом призначається пацієнтам із синдромом мальабсорбції або іншими розладами ШКТ (при блюванні, діареї, неповній непрохідності кишечника), коли ентеральна абсорбція препарату не гарантована; дози понад 50 мг слід вводити тільки парентерально; р-н для інфузій готується безпосередньо перед використанням розведенням препарату 0,9% р-ном хлориду натрію або 5% р-ном глюкози; оскільки препарат містить кальцій у високій концентрації, швидкість в/в введення не повинна перевищувати 160 мг за хв.; дози і схеми лікування кальцію фолінатом залежать від доз і схем терапії середніми і високими дозами метотрексату; при лікуванні середніми і високими дозами метотрексату кальціумфолінатний захист є необхідним, коли дози метотрексату перевищують 500 мг/кв.м і бажаним, коли дози метотрексату становлять 100-500 мг/кв.м; звичайно перша доза кальцію фолінату становить 15 мг (6-12 мг/кв.м) і вводиться через 12-24 год (найпізніше - через 24 год) від початку вливання метотрексату; такі ж дози вводяться кожні 6 год протягом 72 год; після декількох парентеральних введень можна перейти до перорального прийому у вигляді капсул; через 48 год від початку введення метотрексату проводиться вимір залишкової концентрації метотрексату у крові: якщо вона становить > 0,5 мкмоль/л, кальцію фолінат вводиться ще протягом 48 год кожні 6 год у таких дозах: при концентрації метотрексату => 0,5 мкмоль/л - у дозі 15 мг/кв.м; при концентрації метотрексату => 1,0 мкмоль/л - у дозі 100 мг/кв.м; при концентрації метотрексату => 2,0 мкмоль/л - у дозі 200 мг/кв.м; існують різні схеми комбінованої терапії 5-фторурацилом і кальцію фолінатом колоректального раку: схема лікування 5-фторурацилом і кальцію фолінатом у високих дозах (кальцію фолінат у дозі 200 мг/кв.м вводиться повільно в/в протягом щонайменше 3 хв, після цього вводиться 5-фторурацил у дозі 370 мг/кв.м в/в); схема лікування 5-фторурацилом і кальцію фолінатом у низьких дозах (кальцію фолінат у дозі 20 мг/кв.м вводиться в/в, після цього в/в вводиться 5-фторурацил у дозі 425 мг/кв.м); лікування проводиться щоденно протягом 5 днів; цей п'ятиденний курс лікування можна повторити 2 рази з інтервалом 4 тижні (28 днів), а потім повторювати кожні 4-5 тижнів (28-35 днів) за умови повного зникнення симптомів токсичних ефектів після попереднього курсу лікування; під час наступних курсів терапії дози 5-фторурацилу слід коригувати залежно від переносимості попереднього курсу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: дуже рідко - АР (після в/в введення - пропасниця); високі дози кальцію фолінату в поодиноких випадках можуть спричинити шлунково-кишкові розлади, безсоння, збудження, депресію.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, перніціозна анемія, мегалобластні анемії (оскільки терапія кальцію фолінатом забезпечує лише гематологічну ремісію), інші анемії через дефіцит вітаміну
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 10 мг/мл по 10 мл (100 мг) або 20 мл (200 мг) у фл. N 1
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.C; приготований р-н для інфузій після розведення фізично і хімічно стабільний протягом 24 год у разі зберігання при t не вище 25 град.C; з мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід використовувати негайно; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Далізол, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
Кальціумфолінат "ЕБЕВЕ", "EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG", Австрія
Лейковорин-Тева, "TEVA Pharmaceutical Works Co. Ltd" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Угорщина/Ізраїль
- Месна (Mesna)*
Фармакотерапевтична група: V03AF01 - засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: уропротекторний засіб; інактивує уротоксичні ефекти оксазофосфоринів (циклофосфамід, іфосфамід), а також створює додаткові сполуки з акролеїном, завдяки чому досягається місцевий детоксикаційний ефект у сечовивідних шляхах; окрім того, має муколітичну дію, подібну до дії ацетилцистеїну, однак більш ефективно розриває бісульфідні зв'язки макромолекулярних сполук, які зумовлюють в'язкість секрету.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: знижує нефро- і уротоксичність алкілуючих засобів; після
в/в введення 800 мг T в крові становить для месни 0,36 год,
1/2
для дисульфіду - 1,17 год; із сечою виводиться 32% дози у вигляді
тіолу і 33% - у вигляді дисульфіду.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика уротоксичної дії оксазофосфоринів під час проведення цитостатичної терапії, особливо при лікуванні іфосфамідом або циклофосфамідом у високих дозах (більше 10 мг/кг).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в струминне повільно; разова доза становить 20 % разової дози оксазафосфорину; першу ін'єкцію месни проводять одночасно із першим введенням оксазафосфорину, другу та третю - через 5 та 8 годин після введення оксазафосфорину; дітям доцільно вводити частіше (до 6 разів) з більш короткими інтервалами (кожні 3 год).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: можливі - флебіту місці введення, гіперергічні реакції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 мг/мл по 2 мл або 4 мл в амп. N 10, N 15
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Уромітексан(R) 400, "Baxter Oncology GmbH", Німеччина
Уромес, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." для "Keenmind Pharmaceuticals Pvt.Ltd", Індія
Уропрот, "Lemery S.A. de S.V.", Мексика
- Ондансентрон (Ondansetron)*
Фармакотерапевтична група. A04AA01 - протиблювотні засоби,
антагоністи 5HT . - рецепторів серотоніну.
3
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ:
високоселективний антагоніст рецепторів 5-HT серотоніну;
3
внасліідок цитостатичної хіміотерапії і радіотерапії підвищується
рівень серотоніну внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка і
тонкого кишечника, що, у свою чергу, шляхом активації вагусних
аферентних волокон, які містять рецептори 5-HT , викликає
3
блювотний рефлекс; подразнення вагусних аферентних волокон може
також призвести до виникнення блювання внаслідок стимуляції
розташованих рецепторів 5-HT ; ондансетрон гальмує появу
3
блювотного рефлексу внаслідок антагоністичної дії на рецептори
5-HT , що знаходяться на нейронах як центральної, так і
3
периферичної нервової системи; на цьому механізмі дії базується
попередження і терапія післяопераційного і викликаного
цитостатичним лікуванням блювання та нудоти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: при пероральному прийомі досягає максимуму концентрації
у плазмі приблизно через 1,5 год, біодоступність препарату -
близько 60%, а зв'язування з білками плазми становить 70-76%;
T - близько 3 год, у людей похилого віку може досягати 5 год, а
1/2
при важкому ураженні печінки - 15-32 год.
Показання для застосування ЛЗ: попередження і лікування нудоти і блювання, викликаних цитостатичною хіміотерапією і радіотерапією, а також післяопераційної нудоти та блювання.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: цитостатична терапія:
у дорослих дозування залежить від ступеня вираженості блювотної
реакції у відповідь на проведення цитостатичної терапії; добова
доза становить 8-32 мг; хіміо- або радіотерапія, яка
супроводжується виникненням блювання: 8 мг перорально (1 табл.) за
1-2 год до початку терапії, потім 8 мг (1 табл.) через 12 год
після початку терапії; у випадку вираженої блювотної реакції при
проведенні хіміотерапії ефективність ондансетрону можна збільшити
шляхом разового в/в введення глюкокортикоїду; для попередження
блювання, що виникає після перших 24 год від початку хіміо- або
радіотерапії, рекомендується застосовувати 8 мг двічі на день
перорально (двічі по 1 табл.) протягом 5-ти днів; дітям старшим
4-х років препарат призначають в дозі 5 мг/кв.м в/в, безпосередньо
перед початком хіміотерапії, потім, через 12 год - 4 мг
перорально (1 табл.); рекомендується продовжити лікування в дозі
4 мг двічі на день перорально (2 рази по 1 таблетці) протягом
5 днів. Для попередження післяопераційної нудоти і блювання разову
пероральну дозу 16 мг (2 табл.) призначають за 1 год до початку
анестезії; при ураженні нирок змінювати звичайну добову дозу і
частоту введення препарату не потрібно; при ураженні печінки
значною мірою зменшується кліренс ондансетрону, причому
збільшується T з плазми, тому дозу необхідно знизити до
1/2
мінімальної - 8 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, гіперемія, відчуття жару, закреп, іноді безсимптомне перехідне підвищення рівня амінотрансфераз; у рідких випадках - реакції надчутливості (включаючи й анафілаксію); тимчасове порушення гостроти зору і запаморочення (при швидкому в/в введенні), кашель, діарея, спонтанні рухові розлади і напади судом, біль у грудній клітці, аритмія, брадикардія, артеріальна гіпотензія, гикавка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форма випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 4 мг, по 8 мг; р-н для ін'єкцій 2 мг/1 мл по 4 мл (8 мг), 0,2% по 2 мл або по 4 мл в амп. N 5.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Емесетрон-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
Ондансетрон, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ",
II. Емесет, "Cipla Ltd", Індія
Еметрон, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
Зофран(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "GlaxoSmithKline S.p.A.", Великобританія/Італія
Омстрон, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Осетрон(R), "Dr. Reddy's Laboratories Ltd", Індія
Сетронон, LTD "PLIVA Croatia", Хорватія
- Тропісетрон (Tropicetrone)*
Фармакотерапевтична група: A03AA03 - протиблювотні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: високоактивний селективний конкурентний антагоніст серотонінових рецепторів, які в своїй більшості знаходяться в тонкому кишечнику (до 90%) та ЦНС; блокує блювотний рефлекс і супроводжуюче його відчуття нудоти, що спричиняються протипухлинними цитотоксичними препаратами, променевою терапією та деякими наркотичними препаратами, які стимулюють вихід серотоніну з ентерохромафіноподібних клітин у слизовій оболонці ШКТ; на відміну від інших протиблювотних засобів не чинить екстрапірамідальних побічних явищ.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: дія не зменшується протягом 24 год, що дозволяє
застосовувати його 1 р/добу; зберігає ефективність при
використанні його під час повторних курсів хіміо- та променевої
терапії; при в/в введенні об'єм розподілу становить 7,9 л/кг;
метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних
метаболітів; враховуючи різну метаболізуючу активність печінки, що
пов'язана з активністю монооксигеназ, T має розбіжність від
1/2
8 год (для швидкого метаболізму) до 45 год (для людей з низьким
метаболізмом); загальний кліренс - близько 1 л/хв.; у пацієнтів з
низьким метаболізмом кліренс зменшується до 0,1-0,2 л/хв, AUC
збільшується в 5-7 разів; максимальна концентрація та рівень
розподілу не має відмінностей у людей зі швидким і повільним
метаболізмом; при прийомі per os має високу біодоступність досить
швидко (період напівабсорбції 20 хв) всмоктується (майже на 95%)
із ШКТ; максимальна концентрація досягається протягом 3 год;
з білками плазми неспецифічне зв'язується 71% препарату
(в основному з (альфа)-глікопротеїном); виводиться з організму в
основному через нирки із сечею (70% у вигляді метаболітів
фармакологічно малоактивних, 8% - в незміненому вигляді); з калом
у вигляді метаболітів виводиться близько 15% введеної дози;
метаболізм препарату в печінці зумовлює залежність його виведення
від функціонального стану в системі неспецифічних монооксигеназ -
у людей із зниженою детоксікаційною функцією печінки T
1/2
зменшується у 5 разів, але це не впливає на максимальну
концентрацію та рівень розподілу, тому корекція дози не потрібна.
Показання для застосування ЛЗ: запобігання та лікування блювання і нудоти, які спричинені протипухлинною хіміо- та променевою терапією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають курси по 6 днів; добова доза становить 5 мг; в перший день за 30 хв до проведення хіміотерапії тропісетрон вводять в/в повільно (1 хв) струминно або шляхом інфузії (для приготування р-ну для інфузії 5 мг р-ну препарату (1 амп.) розчиняють у 100 мл фізіологічного р-ну Рінгера, 5% р-ну глюкози або фруктози); на наступні 5 днів препарат призначають усередину, в капсулах, за 1 год до сніданку, запиваючи капсули водою; у 1-й день за 30 хв до проведення протипухлинної хіміотерапії рекомендується в/в введення, а з 2-ї по 6-ту добу препарат призначають перорально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - головний біль, запаморочення, відчуття втоми; ШКТ - біль в шлунку, діарея, закреп; можливе підвищення АТ.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 5 мг N 5 у блістерах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 4-15 град.C; не допускати заморожування; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Тропісетрон - Біолік, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік" Тропісетрон ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Навобан, "Novartis Pharma Stein AG" для "Novartis Pharma AG", Швейцарія
- Мебіфон (Mebifon)*
Фармакотерапевтична група. L01XX32* - антинеопластичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: препарат з групи бісфосфонатів, структурний аналог природного пірофосфату; в препараті ефективно поєднано протипухлинну дію та пригнічення деструкції кісток.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має виражену аналгетичну дію (болі в кістках зменшуються або зникають), покращує загальний стан і фізичну активність хворих; не пригнічує систему кровотворення, імуногенез та імунну відповідь; у частини хворих має місце стимуляція білого та червоного ростків кровотворення, у окремих хворих спостерігаються незначні зміни показників системи зсідання та протизсідання крові; в процесі лікування можуть мати місце незначні дифузні зміни міокарда; не впливає на органи дихання і функцію печінки; не метаболізується в організмі; виводиться у незміненому вигляді через нирки та ШКТ, має здатність накопичуватися в імунокомпетентних тканинах (тимус, селезінка); T - 6 год.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: злоякісні пухлини молочної, передміхурової залоз та легенів з метастазами в кістки (монотерапія або в складі комбінованої хіміотерапії).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в крапельне в дозі 300 мг в 180 мл ізотонічного (0,9%) р-ну натрію хлориду 1 р/добу вводять протягом 40 хв; курс лікування 5 днів; курсова доза 1,5 г; кількість курсів від 3 до 5; інтервал між курсами 3 тижні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: помірні зміни в міокарді, в поодиноких випадках - екстрасистолічна аритмія, підвищення зсідання крові, зниження вмісту тромбоцитів протягом доби після першого введення препарату, незначне підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові.
Протипоказання до застосування: інсульт, інфаркт міокарда в
анамнезі до 6 міс, серцево-судинна недостатність IIБ-III ступенів,
активний туберкульоз, порушення функції печінки III ступеня,
ниркова недостатність III-IV ступеня, рівень тромбоцитів у крові
5
нижче 10 /мкл, вагітність, період годування груддю, індивідуальна
підвищена чутливість до бісфосфонатів.
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 1,5% по 20 мл в амп. N 5, N 10
Умови зберігання та термін придатності ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності 2 роки.
Торгова назва:
I. Мебіфон, ВАТ "Фармак".
- Золедронова кислота (Zoledronic acid)
Фармакотерапевтична група: M05BA08 - засіб, що впливає на опорно-руховий апарат. Інгібітор резорбції кісткової тканини. Біфосфонат.
Основна фармакотерапевтична дія: спричинює інгібуючу дію на резорбцію кісткової тканини, опосередковану остеокластами.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: високоефективний бісфосфонат, що виявляють вибіркову дію
на кістку; селективна дія бісфосфонатів на кісткову тканину
ґрунтується на високій спорідненості до мінералізованої кісткової
тканини, але точний молекулярний механізм, який забезпечує
інгібування активності остеокластів, дотепер залишається
невідомим; не виявляє небажаного впливу на формування,
мінералізацію і механічні властивості кісти; крім інгібуючої дії
на резорбцію кісткової тканини, золедронова кислота має інші
протипухлинні властивості, що забезпечують ефективність при
кісткових метастазах; пригнічення кісткової резорбції клінічне
супроводжується також вираженим зниженням больових відчуттів;
пригнічуючи проліферацію і індукуючи апоптоз, спричинює
безпосередню протипухлинну дію щодо клітин мієломи людини і
ракової пухлини молочної залози, а також зменшує проникнення
клітин ракової пухлини молочної залози через екстрацелюлярний
матрикс (антиметастатичні властивості); після початку інфузії
сироваткові концентрації швидко збільшуються, досягаючи піка
наприкінці інфузії, далі настає швидке зменшення концентрації на
10% після 4 год і на менше ніж 1% - після 24 год з послідовно
пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують
0,1% від максимальної до повторної інфузії на 28-й день; після в/в
введення виводиться нирками в три етапи: швидке двохфазне
виведення препарату із системної циркуляції з T 0,24 год і
1/2
1,87 год і тривала фаза з кінцевим T , що становить 146 год;
1/2
не відзначено кумуляції препарату при повторних введеннях кожні
28 днів; не піддається системному метаболізму і виводиться нирками
в незміненому вигляді; протягом перших 24 год у сечі виявляється
39 +- 16% введеної дози; інша кількість препарату в основному
зв'язується з кістковою тканиною; потім повільно відбувається
зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в
системний кровоток і її виведення нирками; загальний плазменний
кліренс препарату становить 5,04 +- 2,5 л/год і не залежить від
дози препарату, статі, віку і маси тіла пацієнта; збільшення часу
інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації
золедроновой кислоти на 30% наприкінці інфузії, але не впливає на
AUC; з калом виводиться менше 3% дози препарату; доведено низьку
спорідненість золедронової кислоти до компонентів крові;
зв'язування з білками плазми низьке (близько 50%) і не залежить
від концентрації.
Показання для застосування ЛЗ: остеолітичні, остеобластичні і змішані кісткові метастази солідних пухлин і остеолітичні вогнища при множинній мієломі, у складі комбінованої терапії; гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в краплинно протягом 15 хв; при кісткових метастазах і остеолітичних вогнищах при множинній мієломі у складі комбінованої терапії для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг; кратність призначення - кожні 3-4 тижні; при гіперкальціємії, спричиненій злоякісною пухлиною для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг; для забезпечення адекватної гідратації пацієнта рекомендується введення фізіологічного р-ну перед, паралельно або після інфузії; повторне введення проводять у випадку настання погіршення після виразного клінічного ефекту (тобто досягнення значення концентрації кальцію в сироватці 2,7 ммоль/л і нижче) або у випадку рефрактерності до першого введення; інтервал між першим і повторним введенням повинен бути не менше одного тижня, оскільки цей період часу необхідний для розвитку повного клінічного ефекту; повторно вводять у дозі 8 мг протягом 15 хв; звичайно досягнутий ефект зниження кальцію в крові триває протягом 30 днів після введення 4 мг препарату і протягом 40 днів - після введення 8 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: система кровотворення - тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; рідко - панцитопенія; центральна і периферична нервова система - головний біль, слабкість, парестезії, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, гіперестезія, тремор; психіка - тривога, розлади сну, сплутаність свідомості; органи зору - кон'юнктивіт; затьмарення зору; ШКТ - нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, абдомінальні болі, диспепсія, стоматит, сухість у роті; дихальнаї система - диспное, кашель; дерматологічні реакції - свербіж, висипання (включаючи еритематозні і макулярні), підвищена пітливість; кістково-м'язова система - болі в кістках, міалгія, артралгія, судоми м'язів; серцево-судинна система - брадикардія, порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія; імунна система - реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк; загальні - гарячка, грипоподібний с-м, що виявляється лихоманкою, ознобом, болями в кістах і/або м'язах, астенія, периферичні набряки, біль у грудній клітині, збільшення маси тіла; місцеві реакції - біль, роздратування, припухлість і утворення інфільтрату в місці ін'єкції; лабораторні показники - гіпофосфатемія, підвищення рівня креатиніну і сечовини в сироватці крові, гіпокальціємія, гіпомагніємія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпернатріємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, період лактації; підвищена чутливість до бісфосфонатів.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 4 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; приготовлений р-н слід зберігати в холодильнику при t 2-8 град.C не більше 24 год; термін придатності - 2 роки
Торгова назва:
II. Золедронова кислота, "NEON LABORATORIES LIMITED", Індія
- Ібандронова кислота (Ibandronic)
Фармакотерапевтична група: M05BA06 - засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.
Основна фармакотерапевтична дія: спричинює інгібуючу дію на резорбцію кісткової тканини.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: високоактивний азотовмісний біфосфонат, інгібітор
кісткової резорбції та активності остеобластів; має специфічну
селективну дію на кісткову тканину; пригнічує активність
остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних
захворюваннях. Ібандронова кислота зменшує остеокласт-асоційоване
вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію
клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами in vitro;
не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно
перевищують фармакологічно ефективні; при гіперкальціємії
інгібуюча дія на індукований пухлиною остеоліз супроводжується
зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію з
сечею; вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів
після введення препарату; попереджує розвиток нових і зменшує ріст
кісткових метастазів, які вже присутні, в результаті чого
знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового
синдрому, потребі у проведенні променевої терапії та хірургічних
втручань з приводу метастатичного процесу в кістковій тканині, що
значно покращує якість життя пацієнтів; після перорального прийому
швидко всмоктується в верхніх відділах ШКТ; максимальні
концентрації в плазмі досягаються через 30 хв - 2 год при прийомі
натщесерце, абсолютна біодоступність складає близько 0,6%; швидко
зв'язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею; 40-50%
від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у
кісткову тканину і накопичується в ній; з білками плазми
зв'язується близько 85%; елімінується з кровоносного русла шляхом
кісткової абсорбції (40-50%), решта виводиться в незміненому
вигляді через нирки; та частина, що не всмокталась, виводиться
незміненою з фекаліями; T - 10-60 год; загальний кліренс -
1/2
84-160 мл/хв.; нирковий кліренс - 50-60% від загального і залежить
від кліренса креатиніну; різниця між загальним і нирковим
кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною;
після в/в введення в системний кровотік швидко зв'язується з
кістковою тканиною або виділяється з сечею; при в/в введенні з
інтервалом в 4 тижні протягом 48 тижнів у пацієнтів з
метастатичними ураженнями кісток системної кумуляції
не відзначалось; немає даних про застосування препарату пацієнтами
до 18 років.
Показання для застосування ЛЗ: метастатичні ураження кісткової тканини в результаті раку молочної залози з метою зниження ризику виникнення патологічних переломів, зменшення больового синдрому, гіперкальціємії, зменшення потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі та загрозі переломів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: звичайно застосовується в умовах стаціонару і вводиться в/в крапельне протягом 1-2 год після попереднього розведення; метастатичні ураження кісток - 6 мг в/в крапельне протягом 1 год один раз в 3-4 тижні; гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях - тільки у вигляді 1-2 годинних в/в інфузій (доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії): тяжка гіперкальціємія - одноразово вводять 4 мг; помірна гіперкальціємія - одноразово 2 мг (максимальна разова доза - 6 мг не призводить до посилення ефекту); при недостатньому ефекті після першого введення або при рецидиві гіперкальціємії можливе повторне введення препарату - при введенні препарату у дозі 2 мг чи 4 мг повторне введення препарату можна проводити через 18-19 днів; при введені препарату в дозі 6 мг повторне введення препарату можна проводити через 26 днів; рекомендується вживати по 1 табл. і 50 мг 1 р/добу.