Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні

Посада завідуючого Пунктом встановлюється при наявності 1,0 і більше добових бригад.

1.8. Режим роботи та кількість працюючих лікарів у Пункті в різні періоди доби встановлюється з розрахунку загальної чисельності штатних лікарських посад, погодинних обсягів роботи та вимог щодо забезпечення своєчасності надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам вдома.

У випадках відсутності лікарів чи санітарного автотранспорту на одному з Пунктів, обслуговування населення його території розподіляється між іншими Пунктами, відповідно до рішення місцевого органу управління охорони здоров'я.

1.9. Пункт надає необхідну невідкладну медичну допомогу, згідно з затвердженими стандартами (протоколами) надання невідкладної медичної допомоги, дорослим та дітям як вдома так і при безпосередньому зверненні, незалежно від місця їх проживання, реєстрації, громадянства, віросповідання, національного, соціального, матеріального та іншого статусу пацієнтів.

У випадках безпосереднього звернення пацієнтів. Пункт зобов'язаний організувати та надати їм необхідну медичну допомогу.

1.10. Профільними для Пункту є виклики до пацієнтів, які знаходяться в помешканнях у випадках:

1.10.1. Виникнення гострих захворювань.

1.10.2. Загострення хронічних захворювань.

1.10.3. Погіршення стану пацієнтів, лікування яких проводиться в домашніх умовах (стаціонар вдома), а також для активного нагляду за їх станом у вечірньо-нічний час.

1.10.4. Передачі з Станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф викликів для виконання чи активного нагляду за пацієнтами, які після надання екстреної медичної допомоги залишені вдома або відмовились від госпіталізації.

1.10.5. Викликів від дільничних лікарів поліклінік про активний нагляд за пацієнтами, стан яких потребує цього.

1.11. Пункт не проводить систематичного лікування; не проводить вдома та амбулаторне планових процедур лікування і амбулаторного прийому пацієнтів, які не потребують невідкладної допомоги; не виконує онкопризначення, не проводить експертизи алкогольного і наркотичного сп'яніння, судово-медичних експертиз та не робить з цих приводів різних висновків і не видає довідок.

1.12. Пункт забезпечується санітарним автотранспортом в залежності від потреби та режиму роботи.

Санітарні автомобілі повинні бути обладнані засобами зв'язку та мати надписи "Невідкладна медична допомога".

1.13. Пункт у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами місцевих органів охорони здоров'я, наказами головного лікаря медичного закладу підрозділом якого є Пункт, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.14. Пункт повинен мати у своєму розпорядженні приміщення: диспетчерську, кабінет завідувача, старшої медичної сестри, кабінет для амбулаторного прийому пацієнтів, обладнану процедурну для проведення інтенсивної терапії та реанімації, кімнату для зберігання медикаментів, перев'язного матеріалу та для поповнення бригад, спеціально обладнане приміщення для зберігання наркотичних та сильнодіючих засобів, кімнати відпочинку персоналу та водіїв, приміщення для вживання їжі, кімнату для зберігання майна, санвузол.

1.15. Працівники Пункту повинні бути забезпечені спеціальним робочим одягом.

1.16. Над входом у Пункт з вулиці повинно бути розміщене яскраве табло "Невідкладна медична допомога", освітлюване з середини в нічний час, дзвінок для виклику.

1.17. Пункт повинен бути забезпечений міським телефонним зв'язком, засобами зв'язку з санітарним автотранспортом Пункту, безпосереднім (прямим) телефонним зв'язком з центральною диспетчерською станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, зв'язком з реєстратурою та з керівництвом поліклініки.

1.18. Пункт повинен бути обладнаний згідно табелю оснащення. Оснащення Пункту повинно передбачати можливість проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії як дорослим, так і дітям, незалежно від того, які вікові контингенти обслуговує Пункт.

1.19. На випадок відключення електроструму у Пункті повинні бути передбачені засоби аварійного освітлення.

1.20. Пункт повинен мати план (схему) зон його діяльності з чітким позначенням вулиць, номерів будинків, медичних установ, аптек, відділень міліції тощо, визначенням їх відстані від Пункту, а також відповідні інструктивно-методичні й інформаційні матеріали щодо діяльності Пункту.

1.21. При виникненні надзвичайних ситуацій персонал Пункту залучається для ліквідації медичних наслідків у складі бригад першої черги територіальної служби медицини катастроф. Для цього Пункт повинен мати тижневий запас медикаментів та перев'язного матеріалу, який постійно оновлюється.

2.1. Основним завданням Пункту є надання своєчасної кваліфікованої невідкладної медичної допомоги населенню в помешканнях та при безпосередньому зверненні на Пункт у всі дні тижня цілодобово.

Основними функціями Пункту є:

3.1. Прийом і реєстрація викликів по телефону та при безпосередньому зверненні на Пункт з приводу надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам у помешканнях та прийом і реєстрація викликів від станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.2. Своєчасне направлення на виклики бригади Пункту для надання невідкладної медичної допомоги чи проведення визначених процедур лікування.

3.3. Обстеження та надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам згідно з затвердженими протоколами (стандартами).

3.4. Активне відвідування вдома пацієнтів за викликами лікарів поліклінік та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

3.5. Надання медичної допомоги пацієнтам, які самостійно звертаються у Пункт і потребують термінової допомоги (в тому числі проведення реанімаційних заходів), незалежно від їх віку.

3.6. Направлення пацієнтів на госпіталізацію, які потребують стаціонарної медичної допомоги.

3.7. Виклик бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для транспортування пацієнтів, які потребують негайної стаціонарної медичної допомоги з помешкання в лікувальні заклади і супроводу медичного персоналу з використанням носилкового транспорту (окрім планової госпіталізації).

3.8. Виклик дільничних лікарів та лікарів-спеціалістів поліклінік до пацієнтів, яким надавалась невідкладна медична допомога бригадами Пункту для вирішення питань щодо подальшого лікування та нагляду за станом їх здоров'я.

3.9. Забезпечення послідовності в наданні невідкладної медичної допомоги та планового амбулаторного лікування пацієнтів і нагляду за станом їх здоров'я.

3.10. Інформування працівників санітарно-епідеміологічних станцій та визначених осіб про виявлені випадки інфекційних захворювань.

3.11. Ведення затвердженої медичної документації.

3.12. Ведення медичного статистичного обліку та подання звітів.

3.13. Забезпечення взаємодії зі станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги шляхом інформування її про діяльність Пункту.

3.14. Ведення обліку роботи санітарного автотранспорту та контроль за раціональним його використанням.

3.15. Створення та оновлення запасів медикаментів, перев'язного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

3.16. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів у Пункті.

3.17. Видача у вихідні та святкові дні довідок про смерть пацієнтів.

3.18. Видача листків тимчасової непрацездатності строком до 3 днів, призначення амбулаторного лікування та виписування рецептів на медикаменти в нічний час, вихідні та святкові дні.

3.19. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення району обслуговування.

3.20. Надання населенню по телефону медичних порад та рекомендацій.

3.21. Реєстрація викликів від бригад станції екстреної (швидкої) медичної допомоги для активного відвідування дільничними лікарями поліклініки пацієнтів, які залишені вдома.

У процесі своєї діяльності Пункт взаємодіє:

4.1. З керівництвом поліклініки з питань кадрового забезпечення Пункту, забезпечення санітарним автотранспортом, майном, апаратурою, медикаментами, перев'язним матеріалом, виробами медичного призначення, радіо- та телефонним зв'язком, відповідними бланками та обліковими первинними формами; визначення території обслуговування; виконання поставлених завдань та функцій; звіту про діяльність; інформування про випадки виявлення інфекційних захворювань, наркоманії і токсикоманії, психічних розладів та смерті пацієнтів; з питань усунення недоліків у лікуванні пацієнтів дільничними лікарями (шляхом проведення завідувачем Пункту експертних оцінок активних викликів з доведенням результатів до керівництва установи); підвищення кваліфікації та атестації працівників Пункту, їх заохочення або притягнення до відповідальності.

4.2. З дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами з питань виконання Пунктом активного нагляду за пацієнтами при погіршенні стану їх здоров'я, усунення виявлених недоліків амбулаторного лікування пацієнтів, направлення пацієнтів на стаціонарне лікування.

4.3. З реєстратурами поліклінік з питань виклику і направлень до пацієнтів дільничних лікарів та лікарів-спеціалістів; інформування дільничних лікарів про випадки звертань пацієнтів по невідкладну та екстрену (швидку) медичну допомогу.

4.4. Зі станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги з питань: виконання викликів, переданих для виконання бригадами Пункту; надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам вдома; активного нагляду за станом пацієнтів, які залишені вдома; реєстрації виявлених станцією екстреної (швидкої) медичної допомоги інфекційних хворих, померлих, хворих, які після надання станцією термінової медичної допомоги, залишені вдома; направлення до пацієнтів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для їх термінової госпіталізації; участі Пункту в ліквідації медико-санітарних наслідків при надзвичайних ситуаціях.

4.5. З правоохоронними органами з питань: інформування їх про раптову смерть, про виявлені випадки кримінальних і дорожньо-транспортних травм та суїцидальних спроб; допомоги зі сторони працівників міліції при обслуговуванні пацієнтів з агресивними хуліганськими діями.

5.1. У випадках загрози життю пацієнтів. Пункт має право викликати собі на допомогу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Медичні працівники, які викликали бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, зобов'язані дочекатись її прибуття та надавати до її приїзду необхідну медичну допомогу пацієнтам.

5.2. Пункт має право, в разі необхідності, госпіталізувати пацієнтів своїми силами і засобами до лікувального закладу.

6.1. Відповідальність за діяльність Пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням, несе завідувач згідно з чинним законодавством.

6.2. Відповідальність працівників Пункту визначається посадовими інструкціями.

Забезпечення обмундируванням працівників швидкої та невідкладної медичної допомоги призначається для їх захисту від несприятливих погодних умов, при роботі за умов надзвичайних ситуацій, в нічний час, на автошляхах, надає можливість розпізнавати працівників служби при скупченні людей, у громадських місцях, покращує організацію надання екстреної медичної допомоги.

Комплект повсякденної зимової форми для чоловіків та жінок:

1. Шапка плетена з трикотажного напіввовняного полотна.

2. Куртка тепла на підкладці з тканини типу фліс на сінтапоні, полегшений капюшон.

3. Брюки зимові утеплені, підкладка фліс, з високим поясом. Спереду, нижче колін три навкіс світло-відбивні стрічки.

4. Піджак чоловічий, жакет жіночий з синтетичної тканини, без підкладки на спинці, рукавах, однобортний, з відкладним коміром, із застібкою на три ґудзики.

5. Сорочка трикотажна: комірець фанговий, відкладний, на три пластмасові ґудзики, рукав довгий, на випуск, з двома боковими прорізами.

6. Кофта трикотажна.

7. Пасок для брюк, з натуральної шкіри, шириною 30 мм, з пряжкою.

8. Напівчоботи чоловічі, жіночі. Виготовлені з натуральної шкіри, клеєбортового методу кріплення з боковою прошивкою.

Комплект повсякденної літньої форми для чоловіків та жінок:

1. Піджак чоловічий, жакет жіночий - з комплекту для холодної пори року.

2. Теніска трикотажна з короткими рукавами.

3. Сорочка трикотажна (з комплекту для холодної пори року).

4. Штани чоловічі та жіночі з напіввовняної тканини вільного крою, для носіння під пасок.

5. Туфлі, верх з натуральної шкіри.

6. Пасок для брюк (з комплекту для холодної пори року).

В комплект для кожного працівника виїзної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги входять:

1. Сигнальний жилет з світло відбивної тканини, світло-жовтого кольору з написом на рівні лопаток "МЕДИЧНА ДОПОМОГА".

2. Білий халат медичний з бавовняної тканини (в укладці).

3. Каска захисна.

4. Плащ-накидка з прогумованої тканини, подовжена, із застібкою на ґудзики, без рукавів, з прорізами для рук, має відокремлену відлогу та напис на спині білого кольору "Медицина".

Нарукавна нашивка (шеврон) на комплекті літнього та зимового одягу розташована на лівому рукаві зовнішньої сторони плеча із зображенням символіки служби екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Нашивка нарукавна має форму круга діаметром 90 мм, внутрішній круг діаметром 65 мм.

Між зовнішнім і внутрішнім кругом на білому фоні шитво чорного кольору "ЕКСТЕНА (ШВИДКА) МЕДИЧНА ДОПОМОГА". На верхівці круга розташований малий герб України.

У внутрішньому колі на жовтому фоні шестипроменева зірка блакитного шитва (Зірка Життя). По центру Зірки горизонтально вишита металізованою ниткою срібного кольору схема нормальної кардіограми людини.

1.1. Телеметричний консультативний центр (далі - Центр) є структурним підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станція), який надає консультативну допомогу медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги для вирішення термінових питань інтерпретації біомедичних сигналів (ЕКГ та інші типи сигналу), незалежно від місця їх знаходження.

1.2. Центр організується на Станціях 2, 1 категорій та некатегорійних. Всі центри працюють в єдиному комп'ютерному середовищі, знаходячись в стані постійної взаємодії. Головним є Центр Київської міської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

1.3. Організація, реорганізація і ліквідація Центрів та визначення зони їх діяльності здійснюються за наказами Міністерства охорони здоров'я України з урахуванням чисельності, густоти, вікового складу населення, особливостей забудови, досяжності засобів зв'язку.

1.4. Контроль за роботою Центру покладається на заступника головного лікаря Станції з медичної роботи.

1.5. Керівництво Центром здійснює завідувач, який несе повну відповідальність за всі види діяльності Центру.

1.6. Центр надає консультативну допомогу незалежно від віку пацієнтів.

1.7. Штати лікарів Центру формуються в межах фонду заробітної плати з розрахунку цілодобового функціонування у всі дні тижня та відповідно до чисельності мешканців, що обслуговуються: один цілодобовий лікарський пост на 500000 населення (4,75 ставки лікаря-кардіолога, який має практичний досвід лікування невідкладних станів в кардіології - стаж не менше ніж 5 років у відділені інтенсивної терапії кардіологічного профілю або у складі спеціалізованої кардіореанімаційної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги). Кількість цифрових каналів зв'язку - не менше, ніж 2 канали на одного чергового лікаря. Серед каналів мають обов'язково бути передбачені канали мобільного зв'язку, дротового зв'язку та електронна пошта.

Штат Центру, з урахуванням цілодобового функціонування у всі дні тижня, повинен передбачати посади: фельдшер-диспетчер по прийому біометричних сигналів, системних адміністраторів, прибиральниці.

Посада завідуючого Центром встановлюється при наявності 1,0 і більше цілодобових лікарських постів.

1.8. Режим роботи та кількість працюючих лікарів Центру в різні періоди доби встановлюється з розрахунку загальної чисельності штатних лікарських посад, погодинних обсягів роботи та вимог щодо забезпечення своєчасності надання консультативної медичної допомоги.

У випадках відсутності лікарів чи перевантаженні одного з Центрів, обслуговування населення його території автоматично розподіляється між іншими Центрами.

1.9. Центр надає необхідну телеметричну консультативну допомогу, лікарям незалежно від місця постійного проживання, реєстрації, громадянства, віросповідання, національного, соціального, матеріального та іншого статусу пацієнтів.

1.10. Всі Центри мають однаковий доступ до електронної бази даних біомедичних сигналів. Всі біомедичні сигнали після обробки всіма Центрами направляються в базу даних головного Центру в єдиному узгодженому форматі.

1.11. Центр не проводить консультування планових діагностичних досліджень, судово-медичних експертиз та не робить з цих приводів різних висновків і не видає довідок. Центр може надавати консультативну допомогу медичним працівникам, які не входять до системи надання екстреної медичної допомоги та пацієнтам згідно чинного законодавства України.

1.12. Центр у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами головного лікаря Станції, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.13. Центр повинен мати у своєму розпорядженні приміщення: окремі кабінети лікарів, кабінет завідувача, системного адміністратора, серверну, кімнати відпочинку персоналу, приміщення для вживання їжі, кімнату для зберігання майна, санвузол.

1.14. Працівники Центру повинні бути забезпечені спеціальним робочим одягом.

1.15. Центр повинен бути забезпечений міським телефонним зв'язком, засобами зв'язку зі старшими черговими лікарями станцій та лікарень екстреної (швидкої) медичної допомоги України, безпосереднім (прямим) телефонним зв'язком з центральною диспетчерською регіональної станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф.

1.16. Центр повинен бути обладнаний згідно табелю оснащення.

1.17. На випадок відключення електроструму у Центрі повинні бути передбачені засоби аварійного та автономного енергозабезпечення.

1.18. Центр повинен мати відповідні інструктивно-методичні й інформаційні матеріали щодо діяльності Центру.

2.1. Основним завданням Центру є надання термінової кваліфікованої консультативної допомоги медичним працівникам в Україні при виникненні у них труднощів в інтерпретації біомедичних сигналів (електрокардіограми, тощо) для вибору раціональної тактики лікування пацієнтів у всі дні тижня цілодобово.

Основними функціями Центру є:

3.1. Прийом біометричних сигналів по каналах зв'язку від медичних працівників та пацієнтів.

3.2. Обробка та інтерпретація сигналів, що отримані, обговорення з лікарем, який знаходиться поруч з пацієнтом отриманих результатів, допомога лікарю в прийнятті рішення по тактиці ведення пацієнта.

3.3. Направлення сигналу, що оброблений та інтерпретований на зберігання в електронний архів (базу даних) для можливого порівняння.

3.4. Координація дій догоспітального етапу та профільних стаціонарів в організації надання допомоги пацієнтам з гострою коронарною патологією.

3.5. Ведення затвердженої медичної документації.

3.6. Ведення медичного статистичного обліку та подання звітів.

3.7. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів у Центрі.

3.8. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення регіону обслуговування.

У процесі своєї діяльності Центр взаємодіє:

4.1. З керівництвом Станції з питань кадрового забезпечення Центру, майном, апаратурою, засобами зв'язку, відповідними бланками та обліковими первинними формами; визначення території обслуговування; виконання поставлених завдань та функцій; звіту про діяльність.

4.2. З сімейними лікарями та лікарями-спеціалістами з питань виконання Центром консультацій.

4.3. З оперативними відділами Станцій щодо направлення до пацієнтів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для їх термінової госпіталізації.

4.4. З оперативними відділами Станцій щодо участі Центру в ліквідації медико-санітарних наслідків при надзвичайних ситуаціях.

5.1. У випадках діагностування патології, яка вимагає негайного надання допомоги та госпіталізації пацієнтів, черговий лікар-кардіолог Центру має право викликати спеціалізовану бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги найближчої Станції.

6.1. Відповідальність за діяльність Центру та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням, несе завідувач згідно з чинним законодавством.

6.2. Відповідальність працівників Пункту визначається посадовими інструкціями.

1.1. Відділ зв'язку є структурним підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Відділ зв'язку), який цілодобово забезпечує безперебійну роботу радіостанції, комплексу телефонного зв'язку та системи реєстрації мовної інформації.

1.2. Відділ зв'язку очолює начальник, який має інженерно-технічну освіту і несе повну відповідальність за роботу відділу.

1.3. Відділ зв'язку підпорядковується безпосередньо заступнику головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції) з технічних питань.

1.4. У своїй діяльності Відділ зв'язку керується чинними законодавчими актами України про зв'язок, охорону здоров'я, наказами місцевого органу управління охорони здоров'я, що відповідають рішенням та розпорядженням місцевого органу виконавчої влади, чинним нормативно-правовим актам, наказами та розпорядженнями головного лікаря Станції, заступника головного лікаря з технічних питань, технічною документацією на обладнання і апаратуру, посадовими інструкціями, інструкціями з охорони праці, пожежної безпеки та цим Положенням.

1.5. Відділ зв'язку здійснює свою роботу у взаємодії з відділ експлуатації автоматизованої системи управління, оперативним відділом, відділом госпіталізації, інформаційно-аналітичним відділом медичної статистики, підстанціями та енергослужбою Станції.

1.6. Структуру і штатний розпис Відділу зв'язку затверджує головний лікар Станції.

Основними завданнями Відділу зв'язку є:

2.1. Забезпечення безперебійної роботи комплексу засобів зв'язку, який забезпечує прийом екстрених викликів від населення, комутацію внутрішніх викликів і міських номерів.

2.2. Організація безперебійного радіозв'язку, апаратури звукопідсилення.

2.3. Запис викликів екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також службових телефонних розмов в систему реєстрації мовної інформації та їх архівація.

2.4. Вивчення потреб Станції в радіотелефонному зв'язку і їх забезпечення.

2.5. Вивчення і впровадження нових засобів зв'язку.

2.6. Дотримування встановлених норм і правил технічної експлуатації обладнання і приладів телефонного та радіозв'язку, інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і експлуатації обладнання.

У своїй діяльності Відділ зв'язку зобов'язаний здійснювати:

3.1. Цілодобове спостереження за роботою засобів зв'язку та системи реєстрації мовної інформації, їх негайне налагодження при неполадках.

3.2. Постійний технічний нагляд, профілактику і ремонт апаратури та обладнання комплексу телефонного зв'язку.

3.3. Постійний контроль за забезпеченням справними рухомими радіостанціями спеціальних санітарних автомобілів.

3.4. Вивчення навантажень на засоби зв'язку, розподільчу мережу, потреб у технічних засобах і розробку заходів щодо їх забезпечення.

3.5. Систематичне вивчення та впровадження нових технічних засобів телефонного і радіозв'язку, передового досвіду інших Станцій та оперативних служб.

3.6. Своєчасну подачу заявок на запасні частини, нові технічні засоби зв'язку, інструмент і матеріали.

3.7. Систематичне навчання медичного персоналу оперативного відділу, підстанцій і виїзного персоналу правилам роботи засобів зв'язку, розробку методичних інструкції, інструктаж з новими працівниками.

3.8. Участь в розробці посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації обладнання.

3.9. Організацію і проведення навчання співробітників Відділу зв'язку по підвищенню кваліфікації, дотримання вимог з правил охорони праці, технічної експлуатації, пожежної безпеки та електробезпеки.

3.10. Контроль за виконанням правил радіообміну і ведення телефонних розмов.

Працівники Відділу зв'язку мають право:

4.1. Вносити пропозиції, які сприяють поліпшенню та удосконаленню роботи відділу.

4.2. Отримувати документи, інструкції, технічну документацію, звіти та довідкові матеріали з питань, що належать до сфери діяльності Відділу зв'язку.

4.4. Начальник Відділу зв'язку має право подавати керівництву пропозиції з прийому та звільнення кадрового персоналу, по накладанню стягнень на осіб, що не забезпечують безперебійну і якісну роботу обладнання, допускають порушення правил технічної експлуатації, техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії і внутрішнього трудового розпорядку.

4.5. Надавати пропозиції про заохочення робітників відділу.

5.1. Відповідальність за діяльність Відділу зв'язку, виконання визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на начальника Відділу зв'язку.

5.2. Ступінь відповідальності інших працівників Відділу зв'язку визначається посадовими інструкціями.

1.1. Дезінфектор станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Дезінфектор) є співробітником станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції), який організовує та здійснює заходи щодо дотримання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, дезінфекції та дезінсекції на території, в підрозділах Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

1.2. Дезінфектор призначається з числа молодшого медичного персоналу, який пройшов попередню підготовку з питань дезінфекції та дезінсекції, придатний до роботи за станом здоров'я, пройшов інструктаж по техніці безпеки та охороні праці.

Дезінфектор призначається та звільняється з посади головним лікарем Станції у відповідності до трудового законодавства, підпорядковується безпосередньо завідувачу, старшому фельдшеру та сестрі-господині підстанції.

1.3. У своїй роботі Дезінфектор керується директивними документами головного лікаря Станції, головного фельдшера Станції та цим Положенням.

1.4. Дезінфектор виконує свою роботу згідно з графіком, який складається завідувачем підстанцією і затверджується головним лікарем станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2.1. Дезінфектор забезпечує виконання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, проведення дезінфекції та дезінсекції на території, в приміщеннях Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

2.2. Дезінфектор забезпечує збереження майна та апаратури при проведенні дезінфекції, дезінсекції, раціональне використання дезінфекційних та дезінсекційних засобів.

У своїй роботі Дезінфектор зобов'язаний виконувати такі функції:

3.1. Своєчасно ознайомитись та працювати відповідно до складеного та затвердженого графіку роботи.

3.2. Вивчати потреби в деззасобах для проведення дезінфекції та дезінсекції на території, в приміщеннях Станції та в салонах санітарного автотранспорту.

3.3. У салонах санітарних автомобілів, якими транспортувались соматичні неінфекційні хворі, проводити профілактичну дезінфекцію в кінці робочої зміни.

3.4. У салонах санітарних автомобілів після перевезення інфекційних хворих, якщо не була проведена дезінфекція у лікувальному закладі, проводити дезінфекцію салону та його обладнання після кожного хворого по режимах, рекомендованих для конкретної інфекції.

3.5. Після перевезення хворих педикульозом проводити дезінсекцію салону санітарного автомобіля.

3.6. Якщо в процесі роботи виникає ситуація забруднення салону санітарного автомобіля або обладнання виділеннями (фекалії, сеча, блювотні маси) або забруднення кров'ю, терміново знезаражувати місця забруднення.

3.7. Проводити дезінфекцію поверхні салону санітарного автомобіля (стіни, підлога, двері і т.д.), обладнання, поверхні приладів, апаратів, нош та інше.

3.8. Дотримуватись правил техніки безпеки та протипожежної безпеки, вимог санітарно-гігієнічного режиму, особистої безпеки, профілактики заражень і уражень.

3.9. Приймати та передавати по зміні підзвітні матеріальні цінності.

3.10. Забезпечувати збереження підзвітних матеріальних цінностей та звітувати про їх використання.

Дезінфектор має право:

4.1. Подавати керівництву Станції пропозиції щодо покращення організації та умов роботи.

4.2. Вимагати від адміністрації Станції створення безпечних умов праці і забезпечення необхідними засобами для виконання поставлених завдань і функцій.

4.3. Звертатись до адміністрації Станції за поясненнями у незрозумілих ситуаціях і у вирішенні питань, які виникають у процесі роботи.

5.1. Дезінфектор несе відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання завдань і функцій, передбачених цим Положенням.

1.1. Централізоване стерилізаційне відділення (далі - ЦСВ) є структурним спеціалізованим підрозділом станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станції), який забезпечує всі технологічні процеси приймання, сортування, очистки, упакування, стерилізації, зберігання та видачі виробів медичного призначення.

1.2. ЦСВ є самостійним підрозділом Станції, очолюється завідуючим і підпорядковується заступнику головного лікаря Станції з медичної роботи і головному фельдшеру Станції. Завідуючий ЦСВ несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованих підрозділів, трудову та виробничу дисципліну його працівників.

1.3. Діяльність ЦСВ здійснюється на основі планів, затверджених головним лікарем Станції у відповідності із завданнями, покладеними положенням про ЦСВ і діючими наказами.

1.4. Створення ЦСВ передбачає впровадження в практику роботи Станції методики використання медичного інструментарію багаторазового використання, з наступною його централізованою передстерилізаційною обробкою і стерилізацією.

1.5. ЦСВ повинно бути забезпечене приміщеннями, які відповідають його структурі і штатам, спеціальним обладнанням, апаратурою, матеріалами і спецодягом для персоналу, відповідно до діючих норм та нормативів, необхідним комплектом прибирального інвентаря.

1.6. У своїй діяльності ЦСВ керується спеціальними положеннями і інструкціями (ОСТами), директивними документами, наказами і розпорядженнями головного лікаря, заступника головного лікаря з медичної роботи та головного фельдшера та цим Положенням.

Основними завданнями ЦСВ є:

2.1. Забезпечення високої якості передстерилізаційної очистки і стерилізації виробів медичного призначення.

2.2. Забезпечення структурних підрозділів Станції простерилізованими виробами медичного призначення.

2.3. Створення обігового фонду виробів медичного призначення, який забезпечує потребу в них Станції.

Для виконання основних завдань і функцій ЦСВ має функціональну структуру:

3.1. Приймальня.

3.1.1. У приймальній здійснюється: перевірка кількості та якості доставленого від підстанцій або аптеки Станції інструментарію. Інструментарій і матеріали доставляють із підстанцій у біксах і коробках, на яких вказується номер підстанції.

3.1.2. Проводиться сортування та реєстрація в журналі обліку відправлених на стерилізацію матеріалів та виробів медичного призначення.

3.1.3. Приймальня ЦСВ обладнується інвентарем: лотками, підносами, столами, стільцями.

3.2. Мийна.

3.2.1. У мийній проводять механічну очистку інструментарію. Передстерилізаційній очистці підлягають усі вироби медичного призначення перед їх стерилізацією з метою видалення з виробів медичного призначення білкових, жирових, механічних забруднень, залишків лікарських засобів. Передстерилізаційна очистка повинна здійснюватися ручним чи механічним способом у комплексних розчинах.

3.2.2. Інструментарій, вироби з гуми (катетери, зонди) після перевірки і сортування в приймальні занурюють у спеціальні ванни з миючим розчином. Роз'ємні вироби повинні підлягати Передстерилізаційній обробці в розібраному вигляді.

3.2.3. Мийна має таке обладнання: столи, ванни для миючих засобів, кип'ятильники, дистилятори, термометри, годинники.

3.3. Пакувальна.

3.3.1. У пакувальній проводять підсушку і упаковку інструментарію, упаковку виробів з гуми. Для підсушування використовують сушильно-стерилізаційні шафи. Перед упаковкою перевіряють якість інструментарію. Особливу увагу звертають на ріжучі, колючі поверхні.

Як матеріал для пакування використовують крафт-папір при стерилізації повітряним методом. При паровому методі стерилізації упакованим матеріалом служить стерилізаційні коробки (бікси) без фільтра або з фільтром.

На упаковці ставиться штамп "стерильне" та дата стерилізації. У бікси закладають тест-індикатори.

3.3.2. Пакувальну обладнують таким устаткуванням: сушильними шафами, столами для упаковки, стільцями, шафами для зберігання пакувального матеріалу, штампами, папером для упаковки.

3.3. Стерилізаційна.

3.3.1. Стерилізацію проводять різними методами: парою, сухим гарячим повітрям, розчинами хімічних речовин і газами в залежності від властивостей об'єкта, що стерилізується.

Стерильний матеріал у біксах, упакований в подвійний шар крафт-паперу, зберігають не більше 20 діб.

3.4. Експедиція.

3.4.1. В експедиції проводять:

3.4.1.1. Приймання стерильного інструментарію і матеріалів із стерилізаційного відділення ЦСВ.

3.4.1.2. Сортування та укомплектування інструментарію, згідно з заявками підстанцій.

3.4.1.3. Доставка стерильних матеріалів, інструментарію на підстанції здійснюється спеціальним автомобілем.

3.4.2. Стерильний матеріал надходить в експлуатацію в біксах. Весь стерильний матеріал упаковують у бікси, які пройшли дезобробку, пронумеровані бирками з номером підстанції, вкладають у спеціальні клейончасті та матерчаті мішки, розміщують на полицях спеціальних закритих шаф. На кожному мішку є бірка з вказаним номером підстанції.

3.4.3. Для зберігання резервних матеріалів у експедиції встановлюються стелажі, на яких розміщено резервний інструментарій у біксах, окремо по видах і номерах.

3.4.4. Обладнання експедиції: шафи для зберігання стерильного матеріалу, стелажі для зберігання стерильного матеріалу, пересувні столики, бікси, столи, стільці, шафи для документації.

3.5. Для отримання високої якості продукції та продуктивності праці всі приміщення діляться на дві ізольовані зони: стерильну та нестерильну. Розташування приміщень повинно передбачати поступовий перехід від більш забрудненої до більш чистої зони без повернення обробленого матеріалу в попереднє приміщення.

3.6. У нестерильній зоні повинні бути такі приміщення: для зберігання нестерильних матеріалів та білизни; для приймання, розбирання, мийки, сушки медичного інструментарію; для ремонту та заточки інструментів; для зберігання упаковочних матеріалів і тари; для зберігання предметів для прибирання; для підготовки перев'язного матеріалу; кабінет завідуючого ЦСВ; санітарний пропускник для персоналу.