Важливі теми

Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження протоколів медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом та виконання основних медичних процедур та маніпуляцій

Міністерство охорони здоровя України | Наказ, Протокол від 01.06.2013 № 460 | Документ не діє

А.3.2.Відмова пацієнта від проведення процедури.

А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу

Оснащення:

А.4.1. Носова канюля, фіксатор канюлі, трубка для подачі кисню, посудина з дистильованою водою, джерело кисню з витратоміром, 2 безпечні шпильки, маска, рукавички.

А.4.2. Стерильний катетер, посудина з дистильованою водою, джерело кисню з витратоміром, стерильний гліцерин, лейкопластир, безпечна шпилька, маска, рукавички.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань "Медицина" 5.12010101 "Лікувальна справа" / Наказ МОЗ України від 24.06.2011 р. № 649 "Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань "Медицина" та "Фармація".

2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань "Медицина" 5.12010102 "Сестринська справа" / Наказ МОЗ України від 24.06.2011 р. № 649 "Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань "Медицина" та "Фармація".

3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань "Медицина" 5.12010105 "Акушерська справа" / Наказ МОЗ України від 24.06.2011 р. № 649 "Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань "Медицина" та "Фармація".

4. Губенко І. Я., Шевченко О. Т., Бразалій Л. П., Апшай В. Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. - К.: Здоров'я, 2001. - 208 с.

5. Губенко І. Я., Шевченко О. Т., Бразалій Л. П., Апшай В. Г. Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч. посібник. - К.: Медицина, 2008. - 304 с.

6. Касевич Н. М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. - К.: Медицина, 2009.

7. Касевич Н. М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: підручник. - К.: Медицина, 2008. - 424 с.

8. Ковальова О. М., Лісовий В. М., Шевченко С. І., Фролова Т. В. та ін. Догляд за хворими: підручник. - К.: ВСВ Медицина, 2010. - 488 с.

9. Лісовий В. М., Ольховська Л. П., Капустник В. А. Основи медсестринства: підручник. - К.: ВСВ Медицина, 2010. - 560 с.

10. Савка Л. С., Разінкова Л. І., Коплик А. Ф., Коцар О. І., Аленіч О. І. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: навч. посіб. / За ред. Л. М. Ковальчука, О. В. Кононова. - К.: Медицина, 2009. - 480 с.

11. DeLaune S. C., Ladner P. C., Fundamentals of Nursing: standarts & practice. - №. Y.: Delmar Pablishers, 1998. - 1267 p.

12. Taylor C., Lillis C., Lemore P. Fundamentals of Nursing. - Philadelphia: J. B. Lippincott Company, 2003. - 1000 p.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я

01.06.2013 № 460

1.15. ПРОТОКОЛ

медичної сестри (фельдшера, акушерки) з виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур

А.1. Паспортна частина

А.1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Необхідність виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур.

А.1.2. Код за МКХ-10: Не визначається.

А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера, акушерки).

А.1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур медичною сестрою (фельдшером, акушеркою).

А.1.5. Дата складання протоколу: квітень 2013 р.

А.1.6. Дата перегляду протоколу: квітень 2016 р.

А.1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі	Установи-розробники
Хобзей М. К. (голова)	Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України
Донченко Т. М.	Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України
Губенко І. Я., Бразалій Л. П., Шевченко О. Т., Апшай В. Г.	Черкаський медичний коледж
Чернишенко Т. І.	Державна установа "Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів" МОЗ України
Івашко Г. М.	Асоціація медичних сестер України
Ліщишина О. М., Горох Є. Л.	ДП "Державний експертний центр МОЗ України"

Рецензенти:	В. Й. Шатило, доктор мед. наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри "Загальна практика-сімейна медицина";
	М. Б. Шегедин, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського

Актуальність проблеми: необхідність уніфікації виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур.

А.2. Загальна частина.

А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров'я.

А.2.1.1. Накладання гірчичників.

А.2.1.2. Вакуумтерапія.

А.2.1.3. Застосування грілки.

А.2.1.4. Застосування міхура з льодом.

А.2.1.5. Накладання холодного компресу.

А.2.1.6. Накладання гарячого компресу.

А.2.1.7. Накладання зігрівального напівспиртового компресу.

А.2.1.8. Застосування п'явок

А.2.1.1. Накладання гірчичників.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати його згоду на проведення процедури	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримується право пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. 3. Перевірити придатність гірчичників: гірчиця повинна мати специфічний (різкий) запах і не повинна обсипатися з паперу. При використанні гірчичників, виготовлених за іншими технологіями (наприклад, пакетована гірчиця), п. 3 виключається	Забезпечується ефективність процедури. Після змочування придатних гірчичників відразу з'являється гострий характерний запах
4. Підготувати необхідне оснащення	Забезпечується ефективне проведення процедури
5. Налити в лоток гарячу (40 - 45° C) воду	Якщо температура нижча, ефірна гірчична олія не виділяється, якщо вища - вона руйнується
6. Опустити узголів'я. Допомогти пацієнту зняти сорочку, лягти на живіт (якщо гірчичники накладають на спину) і попросити його обхопити руками подушку. Голова повернута набік	Забезпечується правильне положення хребта
7. Виконання процедури Змочити гірчичник гарячою водою, дати їй стекти. Щільно прикласти його до шкіри тим боком, на якому гірчиця	Забезпечується виділення ефірної олії та дія на шкіру
8. Повторити п. 7, розміщуючи необхідну кількість гірчичників на шкірі	Забезпечується можливість проведення процедури
9. Вкрити пацієнта пелюшкою, потім ковдрою	Виключається переохолодження. Забезпечується зберігання тепла
10. У разі появи стійкої гіперемії зняти гірчичники через 5 - 15 хв. і покласти їх у лоток для використаних матеріалів	Час, необхідний для забезпечення рефлекторної дії
11. Змочити серветку в теплій воді і зняти зі шкіри залишки гірчиці	Забезпечується попередження хімічного опіку шкіри
12. Витерти шкіру насухо. Допомогти пацієнту одягти спідню білизну, вкрити ковдрою та попередити, щоб він залишався в ліжку ще не менше ніж 20 - 30 хв.	Зберігається ефект від процедури та забезпечується необхідний відпочинок після процедури
13. Закінчення процедури Викинути гірчичники. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
14. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.2. Вакуумтерапія.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Забезпечується право пацієнта на інформацію. Заохочення пацієнта до співпраці
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Підготувати необхідне оснащення	Забезпечується ефективне проведення процедури
4. Опустити узголів'я, допомогти пацієнту зняти сорочку, лягти на живіт (якщо банки становлять на спину) і запропонувати йому повернути голову на бік, руками обхопити подушку	Виключається небезпека займання одягу. Поза забезпечує надійне "прилипання" банок. Забезпечується правильне положення хребта
5. Довге волосся пацієнта (пацієнтки) на голові прикрити пелюшкою	Забезпечується безпечне лікарняне середовище
6. Нанести на шкіру пацієнта тонким шаром вазелін. Зняти залишки вазеліну з рук	Підвищується еластичність шкіри
7. Зробити цупкий гніт із вати та надійно закріпити його корнцангом	Забезпечується безпечне лікарняне середовище
8. Виконання процедури Змочити гніт спиртом, залишки спирту відтиснути, флакон закрити кришкою і відставити вбік	Забезпечується безпечне лікарняне середовище
9. Запалити гніт, у ліву руку (якщо ви правша) взяти 1 - 2 банки, потім швидким рухом на 0,5 - 1 с внести в банку палаючий гніт (банку слід тримати недалеко від поверхні тіла) та енергійним рухом прикласти до шкіри. Таким чином поставити всі банки. Примітка: полум'я повинно лише витіснити повітря з банки, але не розпікати її краї, щоб не допустити опіку шкіри	Забезпечується ефективність процедури, оскільки полум'я розріджує повітря в банці (вакуум), шкіра швидко втягується в неї
10. Прикрити пацієнта пелюшкою, ковдрою та попросити полежати протягом 10 - 15 хв.	Досягається лікувальний ефект процедури
11. Вимити і висушити руки	Забезпечується гігієнічний комфорт
12. Закінчення процедури По черзі зняти банки: однією рукою дещо відхилити банку вбік, а пальцем іншої руки притиснути шкіру біля краю банки. При цьому в банку потрапляє повітря і вона легко відділяється від шкіри	Забезпечується безболісне знімання банок
13. Витерти шкіру серветками	Забезпечується гігієнічний комфорт. Знімаються залишки вазеліну зі шкіри
14. Допомогти пацієнту одягтися і попередити, що він повинен залишатися в ліжку (або в кріслі) ще протягом 20 - 30 хв.	Досягається максимальний лікувальний ефект
15. Занурити банки в посудину з дезінфекційним розчином	Забезпечується інфекційна безпека
16. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
17. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.3. Застосування грілки.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Налити гарячу (температура 60° C) воду в грілку, трохи стиснути її біля горловини, випустивши повітря, і закрутити корок	Забезпечується герметичність грілки. Виключається опік шкіри пацієнта
4. Перехилити грілку корком донизу та обгорнути її пелюшкою	Перевіряється герметичність. Не допускається перегрівання шкіри
5. Виконання процедури Покласти грілку на необхідну ділянку тіла. Якщо лікар призначив тривале використання грілки, кожні 20 хв. слід робити 15 - 20-хвилинну перерву	Запобігається локальне перегрівання та опік шкіри
6. Зняти грілку	Забезпечується етапність виконання процедури
7. Закінчення процедури Оглянути шкіру пацієнта в ділянці контакту з грілкою	Забезпечується оцінка чутливості шкіри: на ній повинна бути легка гіперемія
8. Продезінфікувати грілку	Забезпечується інфекційна безпека
9. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
10. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.4. Застосування міхура з льодом.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Покласти в міхур підготовлені в морозильній камері шматочки льоду і залити їх холодною водою	Лід, що тане, підтримує температуру води в межах 10 - 12° C. Виключається переохолодження (обмороження) шкіри
4. Покласти міхур на горизонтальну поверхню і закрити кришку	Забезпечується герметичність. Міхур набуває плоскої форми
5. Виконання процедури Обгорнути міхур пелюшкою і покласти на потрібну ділянку тіла на 20 хв. Міхур можна залишати (якщо необхідно) на тривалий час, але кожні 20 хв. слід робити перерву на 10 - 15 хв.	Запобігання переохолодженню
6. По мірі розтавання льоду воду потрібно зливати, а шматочки льоду додавати. Примітка: не можна заморожувати воду, яка налита в міхур, у морозильній камері, оскільки поверхня утвореного конгломерату льоду велика	Досягається максимальний ефект процедури. Виключається переохолодження та обмороження ділянки тіла
7. Після закінчення процедури воду злити, міхур продезінфікувати	Забезпечується інфекційна безпека
8. Закінчення процедури Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
9. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.5. Накладання холодного компресу.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Виконання процедури Скласти пелюшку (рушник) в декілька шарів, покласти в холодну воду	Забезпечується етапність виконання процедури
4. Розправити пелюшку (рушник) і покласти на лоб (тіло) на 2 - 3 хв.	Забезпечується безпосередній контакт холодного компресу зі шкірою: покращується тепловіддача, забезпечується рефлекторна дія через терморецептори
5. Зняти пелюшку (рушник) через 2 - 3 хв. і занурити її в холодну воду	Не допускається зігрівання тканини. Забезпечується ефективність процедури
6. Іншу пелюшку (рушник) відтиснути і покласти на шкіру на 2 - 3 хв. Повторювати п. 4 - 6, змінюючи пелюшки через 2 - 3 хв.	Забезпечується безперервність процедури
7. Закінчення процедури Використані пелюшки помістити у водонепроникний мішок або посудину із дезінфекційним розчином	Забезпечується інфекційна безпека
8. Висушити шкіру після закінчення процедури	Виключається дискомфорт пацієнта
9. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
10. Зробити відмітку про виконання процедури та про реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.6. Накладання гарячого компресу.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Виконання процедури Скласти серветку у 8 шарів, змочити її у воді (температура 60 - 70° C), відтиснути та накласти серветку на шкіру	Забезпечується тепловий ефект (рефлекторна дія)
4.Поверх вологої серветки покласти клейонку/компресний папір (на 1 - 2 см більшу за серветку по периметру)	Забезпечується зберігання тепла, парниковий ефект
5. Покласти шар вати поверх клейонки	Забезпечується тепловий ефект
6. Зафіксувати компрес бинтом, дотримуючись правил десмургії	Забезпечується щільний контакт тканини зі шкірою та зберігається тепло (герметична пов'язка)
7. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
8. Через 10 хв. перемінити компрес (тривалість компресу визначає лікар)	Забезпечується безперервна дія тепла
9. Закінчення процедури Витерти насухо вологу шкіру та накласти суху пов'язку	Забезпечується тривалість теплового ефекту
10. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
11. Зробити відмітку про виконану процедуру та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.7. Накладання зігрівального напівспиртового компресу.

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта
2. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
3. Відрізати ножицями необхідний (залежно від місця застосування) шматок бинта/марлі для компресу та скласти його у 8 шарів. Вирізати шматок компресного паперу, по периметру на 2 см більший за серветку. Підготувати шматок вати по периметру на 2 см більший за компресний папір	Забезпечується ефективне проведення процедури
4. Скласти шари для компресу на столі, починаючи із зовнішнього шару: знизу - вата, потім клейонка/компресний папір	Забезпечується ефективність проведення процедури. Забезпечується зігрівальний ефект процедури
5. Налити спирт у мензурку, змочити в ньому марлеву серветку, злегка відтиснути її і покласти поверх клейонки/компресного паперу. Примітка: у разі постановки компресу на вухо серветку та клейонку/компресний папір розрізати в центрі!	Забезпечується ефективність проведення процедури
6. Виконання процедури Усі шари компресу одночасно покласти на потрібну ділянку тіла. Примітка: не слід накладати компрес на шкіру, змазану йодом	Забезпечується рефлекторна дія через хемо- і терморецептори шкіри за рахунок тривалої дії
7. Зафіксувати компрес бинтом відповідно до вимог десмургії так, щоб він щільно прилягав до шкіри, але не обмежував рухів	Забезпечується ефективність проведення процедури
8. Нагадати пацієнту, що компрес накладено на 4 - 6 год.	Забезпечується участь пацієнта в процедурі
9. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
10. Через 1,5 - 2 год. після накладання компресу пальцем, не скидаючи пов'язки, перевірити ступінь вологості серветки. Закріпити компрес бинтом	Забезпечується перевірка якості накладання компресу. Якщо серветка висохла, подальше проведення процедури недоцільне
11. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
12. Закінчення процедури Зняти компрес через встановлений термін (4 - 6 год.)	Забезпечується етапність виконання процедури
13. Витерти шкіру в ділянці компресу та накласти суху пов'язку	Виключається переохолодження. подовжується час теплового ефекту
14. Вимити і висушити руки	Забезпечується інфекційна безпека
15. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта в листку лікарських призначень ( форма 003-4/о )	Забезпечується документування процедури

А.2.1.8. Застосування п'явок

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід майбутньої процедури і отримати згоду на її проведення	Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримується право пацієнта на інформацію
2. Вимити і висушити руки	Дотримується інфекційна безпека
3. Допомогти пацієнту зайняти зручне положення. Підстелити клейонку	Виключається напруження м'язів. Забезпечуються комфорт. Дотримується інфекційна безпека
4. Обробити шкіру: протерти 70 % спиртом ділянку, більшу, ніж потрібно для постановки п'явок; стерильними ватними кульками, змоченими в теплій перевареній воді без мила, протерти шкіру до почервоніння, змінюючи кульки 2 - 3 рази	Полегшується початок процедури. Розширюються судини шкіри, вона стає теплою. Різкі запахи відлякують п'явку
5. Виконання процедури Надіти рукавички	Дотримується інфекційна безпека
6. Відсадити в медичну банку одну п'явку (якщо п'явки треба ставити на віддалені одна від одної ділянки). Відсадити в банки всі необхідні для постановки п'явки (якщо вони повинні бути поставлені на обмежену ділянку шкіри)	Виключається контакт п'явки з рукою медичного працівника
7. Піднести банку до шкіри, перевернути її догори дном і щільно притиснути до шкіри. Примітка: якщо п'явки треба ставити по вертикалі, починають з нижньої ділянки	П'явка, опинившись у замкнутому просторі, за 5 - 10 хв. прокусить шкіру і присмокчеться
8. Прийняти банку, як тільки буде видно, що п'явка прокусила шкіру і з'явились хвилеподібні рухи в її передній частині	Хвилеподібні рухи п'явки свідчать про те, що вона почала смоктати кров
9. Підкласти під задню присоску стерильну серветку (якщо п'явка прикріпилась задньою присоскою до скла банки, її треба акуратно відірвати пальцем або пінцетом)	Виключається присмоктування п'явки задньою присоскою, що може значно знизити активність смоктання. Серветка вбирає рідину, що стікає з тіла п'явки
10. Повторити п. 6 - 9 до тих пір, доки не будуть поставлені всі п'явки	Забезпечується ефективність процедури
11. Спостерігати за активністю п'явки: якщо вона не рухається, легко провести по її поверхні пальцем - це повинно викликати хвилеподібні рухи п'явки. Якщо їх немає, п'явку можна зняти, провівши по її поверхні ватною кулькою, змоченою розчином кухонної солі	Забезпечується ефективність процедури
12. Закінчення процедури Приготувати все необхідне для зняття п'явок	Дотримується інфекційна безпека та етапність виконання процедури
13. Зняти п'явки, якщо вони були поставлені на 15 хв. способом, описаним у п. 11	Якщо п'явки були поставлені на 1 год., вони відпадають самі, як тільки наситяться кров'ю
14. Розмістити п'явки в посудину з дезінфікуючим розчином	Дотримується інфекційна безпека. П'явки не можна використовувати повторно
15. Змінити рукавички	Дотримується інфекційна безпека
16. Обробити шкіру навколо ранки спиртом. Покласти на місце укусів стерильні серветки, використовуючи стерильний пінцет	Дотримується інфекційна безпека
17. Помістити шар вати на серветки	Можлива кровотеча (6 - 30 мл) та намокання пов'язки
18. Зафіксувати серветку і вату бинтом відповідно до правил десмургії. Примітка: якщо бинтування неможливе, то на вату покласти серветку і зафіксувати її на шкірі лейкопластирем	Дотримується інфекційна безпека
19. Покласти клейонку у водонепроникний мішок	Дотримується інфекційна безпека
20. Після дезінфекції викинути п'явки у каналізацію	Дотримується інфекційна безпека
21. Покласти в посудину з дезінфекційним розчином лоток, медичну банку, пінцет	Дотримується інфекційна безпека
22. Зняти рукавички, покласти їх у посудину із дезінфекційним розчином, вимити і висушити руки	Дотримується інфекційна безпека
23. Зробити відмітку про виконання процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідній медичній документації	Забезпечується документування процедури
24. Спостерігати за пов'язкою протягом доби. У разі намокання пов'язки надіти рукавички, покласти на пов'язку шар вати і знову забинтувати; зняти рукавички	Повна зміна пов'язки може посилити кровотечу
25. Через добу: надіти рукавички, зняти пов'язку. Якщо кровотеча відсутня, рану і шкіру навколо неї обробити 70 % етиловим спиртом. Кров, що спеклася, зняти 3 % розчином перекису водню, накласти асептичну пов'язку	Дотримується інфекційна безпека та загоювання ранок первинним натягом
25. Зняти рукавички, вимити і висушити руки	Дотримується інфекційна безпека

А.3. Симптоми та ситуації, при виникненні яких необхідно негайно повідомити лікаря:

А.3.1. Різке погіршення стану пацієнта.

А.3.2. Відмова пацієнта від проведення процедури.

А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу

Оснащення:

А.4.1. Гірчичники, пелюшка, годинник, серветка, лоток.

А.4.2. Серветка, лоток з медичними банками, рушник, посудина з водою, годинник, корнцанг, вата, сірники, 70 % етиловий спирт.

А.4.3. Грілка, пелюшка, гаряча вода (температура 60° C), водяний термометр.

А.4.4. Рушник (пелюшка), міхур для льоду, шматочки льоду.

А.4.5. Посудина з холодною водою, 2 пелюшки (рушники).

А.4.6. Посудина для води, вода (температура 60 - 70° C), водяний термометр, серветка, клейонка/компресний папір, вата, бинт, ножиці.

А.4.7. Клейонка/компресний папір, вата, бинт (марля), 45 % етиловий спирт, ножиці.

А.4.8. Для оброблення шкіри: стерильні кульки (серветки), клейонка, тепла переварена вода,70 % етиловий спирт;

- для застосування п'явок: п'явки, медична банка, спирт, стерильні серветки, пінцет, рукавички, годинник;

- для зняття п'явок: рукавички, посудина із дезінфекційним розчином, лоток, вата, дезінфекційний розчин, стерильні серветки, бинт (лейкопластир), ножиці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

6. Касевич Н. М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. - К.: Медицина, 2009.

7. Касевич Н. М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: підручник. - К.: Медицина, 2008. - 424 с.

9. Лісовий В. М., Ольховська Л. П., Капустник В. А. Основи медсестринства: підручник. - К.: ВСВ Медицина, 2010. - 560 с.

11. DeLaune S. C., Ladner P. C., Fundamentals of Nursing: standarts & practice. - №. Y.: Delmar Pablishers, 1998. - 1267 p.

12. Taylor C., Lillis C., Lemore P. Fundamentals of Nursing. - Philadelphia: J. B. Lippincott Company, 2003. - 1000 p.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я

01.06.2013 № 460

1.16. ПРОТОКОЛ

медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом зі зниженою рухомістю (нерухомого)

А.1. Паспортна частина

А.1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Необхідність догляду за пацієнтом зі зменшеною рухомістю (нерухомого).

А.1.2. Код за МКХ-10: Не визначається.

А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера).

А.1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення догляду за пацієнтом зі зменшеною рухомістю (нерухомого) медичною сестрою (фельдшером).

А.1.5. Дата складання протоколу: квітень 2013 р.

А.1.6. Дата перегляду протоколу: квітень 2016 р.

А.1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі	Установи-розробники
Хобзей М. К. (голова)	Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України
Донченко Т. М.	Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України
Губенко І. Я., Бразалій Л. П., Шевченко О. Т., Апшай В. Г.	Черкаський медичний коледж
Чернишенко Т. І.	Державна установа "Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів" МОЗ України
Івашко Г. М.	Асоціація медичних сестер України
Ліщишина О. М., Горох Є. Л.	ДП "Державний експертний центр МОЗ України"

Рецензенти:	В. Й. Шатило, доктор мед. наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри "Загальна практика-сімейна медицина";
	М. Б. Шегедин, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського

А.1.8. Актуальність проблеми: необхідність уніфікації догляду за пацієнтом зі зменшеною рухомістю (нерухомого). У даної категорії пацієнтів існують потенційні ризики розвитку ускладнень, не пов'язаних з основним захворюванням, а таких, що виникають унаслідок зменшення рухомості.

А.2. Загальна частина.

А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров'я.

А.2.1.1. Попередження ризику розвитку пролежнів.

А.2.1.2. Попередження розвитку контрактури суглобів та гіпотрофії м'язів.

А.2.1.3. Зменшення ризику тромбоутворення в периферійних венах.

А.2.1.4. Попередження ортостатичної гіпотензії.

А.2.1.5. Попередження затримки виділення мокротиння.

А.2.1.6. Попередження закрепу, метеоризму та розв'язання проблеми відсутності апетиту.

А.2.1.7. Попередження порушення сечовиділення, утворення каменів у нирках, ризику інфекції сечових шляхів.

2.1.8. Попередження виникнення дезорієнтації, дезадаптації.

А.2.1.1. Попередження ризику розвитку пролежнів

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Проводити поточну оцінку за шкалою оцінки ризику розвитку пролежнів (за Braden чи Norton) не менше ніж 1 раз на добу (вранці)	Забезпечується достовірність оцінювання та послідовність догляду
2. Змінювати положення пацієнта кожні 2 год. (вибір положення та їх чергування можуть змінюватися залежно від захворювання та стану пацієнта): - 8.00 - 10.00 - положення Фаулера; - 10.00 - 12.00 - положення на лівому боці; - 12.00 - 14.00 - положення на правому боці; - 14.00 - 16.00 - положення Фаулера; - 16.00 - 18.00 - положення Сімса; - 18.00 - 20.00 - положення Фаулера; - 20.00 - 22.00 - положення на правому боці; - 22.00 - 24.00 - положення на лівому боці; - 0.00 - 2.00 - положення Сімса; - 2.00 - 4.00 - положення на правому боці; - 4.00 - 6.00 - положення на лівому боці; - 6.00 - 8.00 - положення Сімса Примітка: якщо дозволяє стан пацієнта, можна надати йому положення на животі (див. протокол зі зміни положення пацієнта 1.17, п. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.6; протокол з повертання пацієнта 1.21, п. 2.1.3, 2.1.4)	Зменшується тривалий тиск на певні ділянки тіла. Покращується кровообіг
3. 3. Щоденно вранці о …… годині обмивати ділянки найбільшого тиску (залежно від положення пацієнта) ____________	Забезпечується чистота шкіри. Покращується кровообіг
4. Перевіряти стан постелі під час зміни положення (кожні 2 год.)	Наявність складок на постелі та вологість білизни сприяють швидшому утворенню пролежнів
5. Навчити членів родини техніки правильного переміщення пацієнта	Забезпечується участь членів родини у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника
6. Визначати кількість спожитої їжі (кількість білка не менше ніж 120 г на добу)	Забезпечується кількість білка, необхідна для формування імунітету
7. Забезпечити вживання не менше ніж 1,5 л рідини на добу: - з 9.00 до 13.00 - 700 мл; - з 13.00 до 18.00 - 500 мл; - з 18.00 до 22.00 - 300 мл Примітка: кількість рідини залежить від основного захворювання пацієнта	Попереджається зневоднення та пересихання шкіри
8. Використовувати поролонові прокладки, валики, гумові круги, повітряні проти пролежневі подушки, гелеві подушки, проти пролежневі матраци	Зменшується тиск на шкіру
9. У разі нетримання сечі змінювати памперси кожні 4 год. У разі нетримання калу змінювати памперси негайно після дефекації з наступною дбайливою гігієнічною процедурою	Зменшується подразнення шкіри та її вологість
10. Заохочувати пацієнта змінювати положення в ліжку (точки тиску) за допомогою перекладин, поручнів та інших пристосувань	Зменшується тривалий тиск на певні ділянки тіла. Забезпечується участь пацієнта у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника

А.2.1.2. Попередження розвитку контрактури суглобів та гіпотрофії м'язів

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Виконувати з пацієнтом вправи в межах рухливості суглобів	Забезпечується рухливість суглобів
2. Виконувати з пацієнтом вправи на опір	Забезпечується збереження м'язового тонусу
3. Заохочувати (допомагати) збільшувати амплітуду рухів	Забезпечується участь пацієнта у догляді
4. Пояснювати важливість відповідних рухів	Заохочення пацієнта до співпраці. Забезпечується участь пацієнта у догляді
5. Використовувати опору для стоп	Попереджається провисання стоп
6. Підтримувати кисті у зручному для подальшого функціонування положенні (на S гумового м'ячика)	Зберігається функціональне положення кисті
7. Пояснити причини появи тугорухливості суглобів та контрактур, а також розповісти про профілактику їх виникнення	Забезпечується право пацієнта на інформацію. Заохочення пацієнта до співпраці
8. Заохочувати близьких брати участь у виконанні вправ з пацієнтом та переміщенні пацієнта	Забезпечується участь членів родини у догляді. Зменшується навантаження на медичного працівника

А.2.1.3. Зменшення ризику тромбоутворення в периферійних венах

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Бинтувати нижні кінцівки еластичними бинтами (або надягати еластичні панчохи)	Попереджається застій крові в нижніх кінцівках
2. Періодично надавати нижнім кінцівкам підвищеного положення	Покращується відтік венозної крові з нижніх кінцівок
3. Проводити масаж нижніх кінцівок в напрямку від стопи до коліна та вище	Покращується кровообіг. Покращується відтік венозної крові з нижніх кінцівок
4. Пояснити пацієнту та/або його близьким причини тромбоутворення в периферійних венах	Пацієнт та/або його близькі залучаються до процесу догляду

А.2.1.4. Попередження ортостатичної гіпотензії

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Навчити пацієнта техніки активних і пасивних вправ, а також вправ, пов'язаних з напруженням окремих груп м'язів	Забезпечується право пацієнта на інформацію. Забезпечується участь пацієнта у догляді. Зберігається еластичність судин та покращується кровообіг
2. Заохочувати самодогляд	Пацієнт буде знати про можливі наслідки ліжкового режиму і буде дотримуватися рекомендацій
3. Допомагати пацієнту якомога частіше змінювати положення	Покращується кровообіг. Зменшується застій крові
4. Змінювати положення від горизонтального до майже вертикального, піднімаючи узголів'я ліжка або садячи пацієнта з опущеними ногами на ліжку чи в кріслі	Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
5. Навчити пацієнта переміщуватися на видиху і не затримувати дихання	Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
6. Не допускати виникнення закрепів	Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою
7. Запобігати перевтомі пацієнта	Ефект Вальсальви (запаморочення) буде проявлятися меншою мірою

А.2.1.5. Попередження затримки виділення мокротиння

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Заохочувати положення пацієнта на боці (якщо немає протипоказань)	Забезпечується постуральний дренаж
2. Перевіряти наявність ознак метеоризму	Наявність метеоризму зменшує екскурсію грудної клітини та погіршує відтік мокротиння
3. Забезпечити регулярне випорожнення кишок та сечового міхура пацієнта	Підвищений внутрішньочеревний тиск зменшує екскурсію грудної клітини та погіршує відтік мокротиння
4. Заохочувати перевертання та глибоке дихання щогодини	Забезпечується повноцінне дихання та постуральний дренаж
5. Заохочувати споживання достатньої кількості рідини (запобігати зневодненню)	Забезпечується розрідження мокротиння
6. Застосовувати вібраційний масаж із постуральним дренажем	Забезпечується відтік мокротиння
7. Проводити термометрію двічі на добу	Забезпечується рання діагностика гіпостатичної пневмонії
8. Провітрювати палату/кімнату (режим - залежно від пори року)	Забезпечується притік свіжого повітря
9. Спостерігати за кольором шкіри, губ, нігтів	Забезпечується динамічне спостереження за пацієнтом
10. Проводити дихальну гімнастику (за погодженням з лікарем)	Збільшується екскурсія грудної клітини та поглиблюється дихання

А.2.1.6. Попередження закрепу, метеоризму та розв'язання проблеми відсутності апетиту

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Забезпечити меню, що подобається пацієнтові, у межах призначеної дієти	Враховуються смакові уподобання пацієнта
2. Забезпечити дієту з високим вмістом білка (не менше ніж 120 г), невеликими порціями та з частим прийманням їжі	Забезпечується режим лікувального харчування Зберігається добовий об'єм спожитої їжі
3. Забезпечити дієту з високим вмістом клітковини	Клітковина покращує формування калових мас та моторику кишок
4. За змоги щоденно зважувати пацієнта	Забезпечується контроль втрати/збільшення маси тіла
5. Навчити пацієнта вправ, пов'язаних із напруженням м'язів живота	Покращується моторика кишок
6. Досягти регулярного (щоденного) звільнення кишок	Наявність закрепу погіршує апетит. Тривалий закреп викликає аутоінтоксикацію
7. Забезпечити споживання достатньої кількості рідини	Достатня кількість рідини сприяє розм'якшенню калових мас
8. Перевіряти живіт на наявність метеоризму. У разі необхідності застосувати газовивідну трубку (див. протокол застосування газовивідної трубки 1.12)	Накопичення газів у кишках викликає неприємні відчуття у пацієнта та сприяє затримці випорожнень

А.2.1.7. Попередження порушення сечовиділення, утворення каменів у нирках, інфекції сечових шляхів

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Заохочувати часте перевертання	Забезпечується участь пацієнта у догляді. Покращується кровообіг у нирках
2. Піднімати пацієнта якомога частіше (кожні 2 год.), якщо немає протипоказань	Забезпечується відтік сечі
3. Збільшити кількість спожитої рідини до 3 л (якщо немає протипоказань)	Збільшується добовий діурез. Попереджається застій сечі у нирках
4. Забезпечити дієту з низьким вмістом кальцію та соками, які підвищують кислотність сечі	Попереджається утворення кальцієвих каменів
5. Пояснити пацієнту та/або його близьким причини утворення кальцієвих каменів	Забезпечується право пацієнта та/або його близьких на інформацію та їх усвідомлена участь у догляді
6. Спостерігати за кольором, прозорістю та запахом сечі	Забезпечується рання діагностика інфекції сечовивідних шляхів
7. Проводити термометрію двічі на добу	Забезпечується рання діагностика інфекції сечовивідних шляхів
8. Щоденно вимірювати водний баланс	Забезпечується достовірність оцінювання та послідовність догляду

Про затвердження протоколів медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом та виконання основних медичних процедур та маніпуляцій

Усі документи

Головні новини

Головне за тиждень

Останні консультації

Семінари для бухгалтерів

Перевір свого контрагента: