Про затвердження Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України

пункт заправлення;

пункт чищення і миття;

пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР);

пункти (обладнані майданчики, приміщення) щоденного технічного обслуговування машин;

приміщення для нагріву води і мастил;

акумуляторна;

стоянки (сховища, навіси) машин;

опалювальні сховища (приміщення) для чергового тягача та інших чергових машин;

склади (приміщення для зберігання автомобільного та іншого технічного майна);

класи відпрацювання нормативів з технічного обслуговування техніки;

необхідні технічні засоби охоронної і пожежної сигналізації.

Крім того, в парку обладнуються майданчики для машин, які очікують ремонту і технічного обслуговування, місця для куріння, необхідні побутові приміщення.

4.3.2 Всі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються. Номерний знак представляє собою білий круг з червоним контуром. Цифри наносяться чорною фарбою.

Розміри номерних знаків:

на будівлях: діаметр круга - 500 мм, висота цифр - 300 мм, ширина контуру - 25 мм;

на воротах: діаметр круга - 250 мм, висота цифр - 150 мм, ширина контуру -15 мм.

Номерні знаки наносяться на фасаді і бічних сторонах будівель на відстані 0,5 м від карнизу і на правій частині воріт.

4.3.3. У парку обладнуються внутрішній зв'язок і сигналізація.

Територія парку та підступи до нього повинні освітлюватись. Освітлення виконується відповідно до вимог правил устрою електроустановок для пожежонебезпечних приміщень.

Опалювання в парку, як правило, повинно бути центральним. При пічному опаленні печі облаштовуються в кожухах з топками зовні приміщень (в спеціальних тамбурах).

4.3.4. У приміщенні чергового парку повинні бути: схема парку; план виходу техніки при оголошенні тривоги або збору; інструкція щодо заходів пожежної безпеки; зразки пропусків в парк і пломб (відтисків печаток); інструкції чергового, днювального парку і механіка - водія (водія) чергового тягача; опис техніки, майна і обладнання парку; книга прийому і здачі чергування по парку; журнал виїзду та повернення ТЗ; списки осіб, допущених до розкриття паркових приміщень і сховищ; розпорядок роботи в парку, зразки дорожніх листів і підписів посадових осіб; книга здачі під охорону приміщень та техніки, яка знаходиться на відкритих стоянках; книга видачі ключів від замків запалення і люків машин, приміщень і воріт парку; шафи (ящики) для ключів; годинник, термометр для вимірювання температури зовнішнього повітря, медична аптечка, телефон, стіл, стільці.

Черговий парку, крім того, повинен мати двосторонній зв'язок з основними елементами парку і пристрій з інформацією про місцезнаходження і стан ТЗ. У приміщенні чергового відводиться кімната для відпочинку наряду.

4.3.5. У приміщенні начальника КТП повинні бути: інструкції з експлуатації ТЗ, операційні карти перевірки технічного стану ТЗ всіх марок, що є в підрозділі, з технічними вимогами до ТЗ, механізмів і систем, що перевіряються; інструкція щодо заходів безпеки при перевірці машин; завдання з перевірки якості ТО і зберігання та ремонту ТЗ на добу (тиждень); зразки оформлених подорожніх листів і іншої документації; комплект інструменту і приладів у переносному ящику для перевірки ТЗ; стіл, стілець, канцелярські прилади і годинник.

4.3.6. Перед приміщенням КТП обладнується майданчик для перевірки технічного стану ТЗ. Обладнання майданчика повинне забезпечувати можливість перевірки справності і надійності рульового керування, гальм, зовнішніх світлових приладів, коліс, шин та інших систем і механізмів, що визначають справність ТЗ і безпеку руху.

4.3.7. У класі безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин повинні бути: столи, стільці, настінні щити, плакати, схеми маршрутів руху машин, навчальна література, технічні засоби навчання, які використовуються для вивчення ПДР , інструктажів водіїв і старших машин.

4.3.8. Пункт заправлення призначений для заправки машин пальним і мастилом закритим струменем.

Пункт заправлення обладнується колонками для заправки пальним і заглибленими резервуарами для пального; колонками або агрегатами для заправки мастилом і резервуарами (тарою) для мастильних матеріалів; заправним інвентарем; засобами пожежогасіння; майданчиками для ТЗ, що заправляються.

У приміщенні пункту заправлення повинні бути: інструкція щодо заходів безпеки при роботі з обладнанням, поводження з пальним, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами та щодо заходів пожежної безпеки, яка затверджена начальником підрозділу; норми витрати пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин за марками ТЗ і порах року; стіл, стілець, облікові документи, технічна література.

У приміщенні також зберігаються прилади для контролю якості пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та заправний інвентар.

Необхідна кількість заправних колонок і місткість резервуарів (тари) визначаються залежно від кількості та типів ТЗ і продуктивності колонок.

4.3.9. Пункт очищення та миття складається з постів: очищення ТЗ від бруду, миття і сушки, обтирання. Перед в'їздом у парк можуть обладнуватися пости (майданчики) попереднього очищення ТЗ від бруду.

Пункт очищення і миття повинен мати джерело водопостачання, пристрої для очищення води і багатократного її використання та бути обладнаним естакадами, водороздавальними колонками і водозахисними перегородками.

Пости пункту очищення і миття оснащуються шафами і ящиками для зберігання інвентарю для миття, спецодягу.

На пункті очищення і миття повинна бути інструкція щодо заходів безпеки і догляду за устаткуванням.

4.3.10. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (ЩТО) ТЗ повинні мати:

приміщення або навіси з пристроями для огляду і обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові ями);

пости, оснащені устаткуванням і інструментом для мащення ТЗ мастильними матеріалами всіх сортів, передбачених картами мащення ТЗ, а також мастильними матеріали;

слюсарні верстати з інструментом і пристосуваннями;

шафи (ящики) для зберігання кріпильних деталей і матеріалів, що витрачаються при технічному обслуговуванні ТЗ і усуненні несправностей на ТЗ;

технологічні інструкції (операційні карти) щоденного технічного обслуговування ТЗ всіх марок, що є в підрозділі, з вказівками щодо заходів безпеки при виконанні робіт.

Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО повинно забезпечувати виконання робіт на них у будь-який час року і доби.

4.3.11. Пункт технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) призначений для проведення технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2, СТО) і поточного ремонту ТЗ. У ПТОР створюються пости технічного обслуговування і ремонту ТО та робочі дільниці.

Залежно від умов і прийнятої схеми технологічного процесу технічне обслуговування ТЗ може здійснюватися тупиковим або послідовним методом.

При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою фахівців на одному місці на нерухомому ТЗ.

У цьому випадку створюються і обладнуються пости:

механіка-регулювальника;

електрика;

автослюсаря;

мастильника.

При послідовному методі на ТЗ, що переміщається вздовж спеціалізованих постів, виконуються такі роботи:

обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски;

перевірно-кріпильних і регулювальних робіт;

обслуговування систем електроустаткування і запалення;

обслуговування систем живлення і охолодження;

змащувально-заправних робіт.

Залежно від наявності фахівців і кількості ТЗ число постів і робочих ділянок може змінюватися.

Для виконання поточного ремонту ТЗ на ПТОР створюються робочі ділянки: поточного ремонту агрегатів, слюсарно-механічна, зварювальна, рихтування кабін і кузовів ТЗ, ремонту електроустаткування і паливної апаратури, ремонту приладів гідросистем, ремонту кузовів, сидінь, тентів і фарбувальних робіт, шиномонтажних робіт і вулканізації.

Пости і робочі ділянки оснащуються необхідним обладнанням, робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями, інструкціями щодо заходів безпеки і догляду за обладнанням.

Устрій і устаткування пункту технічного обслуговування і ремонту повинні забезпечувати зручне, швидке і якісне виконання усіх робіт, а також дотримання правил безпеки праці та пожежної безпеки.

4.3.12. Приміщення для нагріву води та мастила обладнується в будівлі ПТОР або в окремій будівлі і призначене для нагріву, зберігання і видачі необхідної кількості гарячої води і мастила в зимовий період на ТЗ, які знаходяться в неопалювальних сховищах, під навісами та на відкритих майданчиках.

У приміщенні для нагріву води та мастил повинно забезпечуватися: нагрівання води і мастила до робочої температури ТЗ;

зберігання двох-трьох заправок гарячої води, а також мастила, необхідного для одночасного виходу з парку всіх ТЗ підрозділу;

зручну і швидку роздачу гарячої води і мастила при одночасному виході всіх ТЗ підрозділу.

На індивідуальні бачки з мастилом, які зберігаються у цьому приміщенні, наносяться номерні знаки ТЗ.

4.3.13. Акумуляторна розміщується в ПТОР або в окремій будівлі і має оснащені відповідним устаткуванням приміщення: для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, їх зарядки і зберігання, для зберігання електроліту і акумуляторної кислоти.

Акумуляторна повинна забезпечувати своєчасне заряджання, зручність зберігання акумуляторних батарей, швидку їх видачу при підйомі по тривозі і доставку до ТЗ в найкоротший час.

Акумуляторна ізолюється від інших приміщень глухими вогнетривкими стінами і обладнується примусовою вентиляцією. Температура в акумуляторній взимку підтримується в межах плюс 5-15° С.

На кожну акумуляторну батарею наноситься номерний знак ТЗ, на якій вона встановлюється.

Для зберігання, заряджання і ремонту лужних акумуляторних батарей обладнується окреме приміщення.

4.3.14. Стоянки ТЗ призначені для розміщення і зберігання справних ТЗ, які пройшли ТО. Вони обладнуються з урахуванням забезпечення збереження, зручності підготовки ТЗ до виходу з парку, технічного обслуговування ТЗ, які знаходяться на зберіганні, і швидкого виходу ТЗ при оголошенні тривоги або збору.

На стоянках ТЗ розміщуються в сховищах або під навісами (на обладнаних майданчиках).

4.4. При розміщенні ТЗ в сховищах або під навісами відстані між машинами, а також між машинами і стіною повинні бути не менше 0,8 м для колісних і 1 м для гусеничних ТЗ, між задніми бортами ТЗ і стіною або огорожею - не менше 1 м.

На відкритих майданчиках ТЗ встановлюються не ближче 10 м від будівель, інтервали між ТЗ повинні бути 1,5 - 2,2 м, дистанції між рядами ТЗ - не менше 10 метрів.

4.5. Гусеничні ТЗ встановлюються на лежні, на стоянках з бетонним покриттям - безпосередньо на поверхню покриття. Колісні ТЗ (окрім машин повсякденної експлуатації) встановлюються на підставки для розвантаження коліс. При тривалому зберіганні автомобілів, крім того, розвантажуються ресори (окрім незавантажених вантажних автомобілів).

4.6. На кожен ТЗ вивішується табличка розміром 300x200 мм, на якій вказуються марка, номер ТЗ і прізвище водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні ТЗ без охолоджуючої рідини, мастила і акумуляторних батарей -також таблички: "Вода злита", "Мастило злите", "Акумуляторні батареї зняті".

4.7. На стоянках ТЗ дозволяється проведення наступних робіт:

очищення ТЗ від пилу, снігу або води;

заправка охолоджуючою рідиною та мастилом і злив їх у зимовий період;

підготовка ТЗ до зберігання;

підзарядка акумуляторних батарей малими струмами і підкачка шин;

контрольні огляди і підготовка ТЗ до виходу з парку, усунення дрібних дефектів;

консервація, щомісячне, піврічне і річне технічні обслуговування машин, що знаходяться на тривалому зберіганні.

4.8. Чергові тягачі і спеціальні автомобілі - санітарні, автобуси, окремі машини управління, чергові засоби - розташовують в опалювальних сховищах (приміщеннях).

4.9. Склад автомобільного майна розміщується в окремих опалювальних і неопалювальних сховищах, обладнаних електричним освітленням. Устрій, обладнання складу і порядок зберігання майна в ньому визначаються начальником підрозділу.

4.10. Класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування ТЗ створюються в кожному підрозділі, що налічує 15 і більше водіїв. У класах встановлюються машини-експонати, агрегати машин і устаткування для практичних робіт.

4.11. Схема парку затверджується начальником підрозділу. На ній вказуються розміщення паркових елементів, ділянки, які закріплені за структурними підрозділами, дороги і напрямки руху ТЗ, основні і запасні виїзди з парку, місця розміщення постів охорони і засобів пожежогасіння.

4.12. Польові парки призначені для розміщення, обслуговування, та поточного ремонту ТЗ у польових умовах. Вони облаштовуються як для окремих підрозділів, так і для зведених аварійно-рятувальних загонів під час тривалої ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

4.13. Устрій і обладнання польового парку визначаються тривалістю розміщення, розміром, характером і рельєфом ділянки місцевості, а також наявністю засобів технічного обслуговування і ремонту ТЗ.

4.14. У польовому парку обладнуються:

контрольно-технічний пункт;

пункт заправки;

пункт чищення і миття ТЗ (по можливості); пункт технічного обслуговування і ремонту ТЗ;

стоянки ТЗ з майданчиками технічного обслуговування (у підрозділах, що мають рухомі засоби технічного обслуговування і ремонту машин);

шляхи (дороги) для швидкого виходу підрозділів до місця проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Територія парку, як правило, обгороджується або окопується.

4.15. У польовому парку при необхідності обладнуються укриття для особового складу підрозділів, для рухомих засобів заправки, технічного обслуговування і ремонту ТЗ, а на підході до парку - контрольно-розподільний пункт і пункт спеціальної обробки ТЗ.

4.16. Майно і матеріали зберігаються на ТЗ або на ґрунті у ящиках, встановлених на підставках або лежнях; ящики покриваються брезентом.

4.17. За утримання ТЗ, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають начальники підрозділів.

Технічне обслуговування пожежно-технічного озброєння і ТЗ здійснюється після кожного повернення з рейсів, а також після встановленого нормативами пробігу (роботи) та зберігання. Крім того, здійснюється сезонне обслуговування пожежно-технічного озброєння і ТЗ. Пожежно-технічне озброєння, спеціальна та інша техніка, що пройшли обслуговування, ставляться на стоянку.

Огляд та обслуговування ТЗ, а також дообладнання і впорядкування парків здійснюються у визначені дні.

Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по підрозділу.

4.18. До парку, а також до приміщень усередині парку й спеціальних споруд мають бути збудовані (прокладені) шляхи та точно визначені підходи, які повинні постійно підтримуватися у належному для руху стані.

На всіх шляхах, прокладених у парку, встановлюються дорожні покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші дорожні знаки.

4.19. ТЗ випускаються з парку згідно з нарядом, у технічно справному стані, із закріпленими за ними водіями, які мають документ, що посвідчує особу, і посвідчення на право керувати ТЗ та які пройшли передрейсовий медичний огляд і допущені до рейсу, з оформленими дорожніми листами, і з відміткою начальника КТП про справний стан ТЗ та відміткою чергового парку про дані спідометра й час випуску з парку.

Випуск ТЗ, не передбачених нарядом, у виняткових випадках дозволяється письмово начальником підрозділу.

Контроль за технічним станом ТЗ, які випускаються із парку та повертаються до парку, здійснюється начальником КТП.

4.20. Якщо в рейс виходять три чи більше ТЗ, призначається начальник колони.

Під час перевезення особового складу, вибухонебезпечних вантажів (як у складі колони, так і одиничними ТЗ) на кожний ТЗ призначається старший. В інших випадках старші ТЗ призначаються за рішенням начальника підрозділу.

Начальник колони (старший ТЗ) призначається з числа старшого та молодшого начальницького складу, які знають ПДР. Начальник колони відповідає за виконання поставленого завдання та правильне використання ТЗ, дисципліну особового складу, що перебуває в ТЗ, за додержання ним вимог безпеки.

Начальнику колони (старшому ТЗ) заборонено керувати ТЗ або змушувати водія передавати будь-кому управління, віддавати команди, які змушують водія (водіїв) порушувати ПДР та перевищувати встановлену швидкість руху.

Щодо мети, порядку, терміну виконання завдання та додержання вимог безпеки руху начальників колон (старших ТЗ) і водіїв інструктують посадові особи, які організовують перевезення, або їх прямі начальники.

Водіям категорично заборонено передавати будь-кому управління машиною.

Підготовка ТЗ до виходу проводиться під керівництвом начальників підрозділів або їх заступників.

4.21. Екіпажі (водії) ТЗ, які прибули до парку для виведення ТЗ, допускаються до парку після перевірки їх дорожніх листів.

До ТЗ, що перебувають у парку, допускаються лише ті особи, за якими вони закріплені, з дозволу чергового по парку та осіб, допущених до розпечатування сховищ і паркових приміщень.

Особи, які не належать до складу підрозділу, допускаються до парку лише з дозволу начальника підрозділу за разовими перепустками, підписаними заступником начальника підрозділу, в супроводі спеціально призначеної особи.

Порядок допуску до ТЗ та іншої техніки у разі виїзду за сигналом "ТРИВОГА" встановлюється начальником підрозділу у відповідних інструкціях.

4.22. Порядок зберігання й видачі ключів від замків запалювання, люків ТЗ, паркових приміщень і воріт парку повинен забезпечувати своєчасний вихід ТЗ з парку, а також виключати випадки самовільного використання їх особовим складом.

Ключі зберігаються:

від замків запалювання і люків ТЗ: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового по підрозділу в запечатаній скриньці разом із дорожніми листами на випадок виїзду за сигналом "ТРИВОГА";

від паркових приміщень і воріт парку: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового по підрозділу в запечатаній скриньці.

4.23. Для підтримання внутрішнього порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні та механіки-водії (водії) чергових тягачів.

Днювальні виставляються черговим парку поблизу входів у парк, а на час виконання робіт - і на території парку.

4.24. Постійний і польовий парки цілодобово охороняються. Охорона парку може здійснюватися силами добового наряду по парку шляхом патрулювання.

5.1. ТО транспортних засобів повинне забезпечувати:

постійну технічну готовність ТЗ;

надійну роботу ТЗ, їхніх агрегатів і систем упродовж встановленого терміну експлуатації;

безпеку дорожнього руху;

усунення причин, що викликають передчасне виникнення відмов і несправностей;

встановлену мінімальну витрату пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

зменшення негативного впливу задіяного ТЗ на навколишнє середовище.

5.2. Під час проведення ТО ТЗ обов'язкове виконання усього обсягу робіт відповідно до виду ТО, а додаткове регулювання вузлів та систем ТЗ на підставі висновків діагностики.

5.3. При проведенні ТО у підрозділах ДСНС України слід керуватися інструкціями з експлуатації ТЗ, цією Настановою, а також відповідними нормативно-правовими актами.

5.4. ТО ТЗ за періодичністю, переліком та трудомісткістю робіт поділяється на такі види:

5.4.1. Для ТЗ щоденного (постійного) використання:

контрольний огляд ТЗ;

щоденне технічне обслуговування (ЩТО) ТЗ;

технічне обслуговування в період обкатки ТЗ;

технічне обслуговування на лінії (пожежі, ліквідації наслідків НС або навчанні (при кожному виїзді);

технічне обслуговування при поверненні до місця стоянки (з пожежі, ліквідації наслідків НС або навчання (після кожного виїзду);

перше технічне обслуговування (ТО-1);

друге технічне обслуговування (ТО-2);

сезонне ТО (СТО).

ЩТО - проводиться у підрозділі під час зміни караулів (змін) водієм, що заступає на чергування під керівництвом командира відділення. ЩТО для всіх ТЗ транспортної групи проводиться після повернення з рейсу.

ТО-1 - проводиться, враховуючи конструктивні особливості ТЗ, з доповненням частини робіт, передбачених інструкцією з експлуатації ТЗ, пробіг не повинен перевищувати: для легкових автомобілів і автобусів - 5 000 км пробігу; для вантажних автомобілів, повнопривідних автомобілів, причепів і напівпричепів - 4 000 км пробігу; для всіх ТЗ стройової групи - один раз на місяць або 1 000 км пробігу-1 для спеціальних ТЗ (автодрабин, автопідіймачів, димовидалення, газодимозахисної служби, автопінопідйомників, зв'язку і освітлення, аварійно-рятувальних автомобілів тощо).

-1Примітка:

Періодичність ТО вказана в кілометрах загального пробігу. Загальний пробіг складається із суми пробігу за спідометром і приведеного пробігу. Якщо вказана періодичність ТО відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, тоді слід керуватися документацією заводу-виробника.

ТО-2 - проводиться в повному обсязі на підставі висновків діагностики і суміщається або з ТО-1, або із сезонним ТО, пробіг не повинен перевищувати для легкових автомобілів 20 000 км пробігу, вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів і автобусів - через 16 000 км пробігу; для ТЗ стройової групи -один раз на рік або через пробіг у 7 000 кілометрів.

СТО - проводиться двічі на рік і містить роботи з підготовки ТЗ до експлуатації в холодну чи теплу пори року. Сезонне ТО, як правило, поєднується (суміщається) з черговим ТО.

Приблизний перелік основних операцій ТО ТЗ наведено в додатку 23.

Регламентні роботи на спеціальне обладнання проводяться згідно з інструкцією з експлуатації ТЗ.

5.4.2. Для ТЗ, що перебувають на зберіганні (консервації):

сезонне ТО;

регламентні роботи.

5.4.3. Для нових типів шасі та ТЗ іноземного виробництва можуть встановлюватися додаткові види ТО згідно з інструкціями заводів-виробників або висновків діагностики.

5.5. Перед зміною караулів (змін) ТЗ, що знаходяться у розрахунку і резерві, повинні бути чистими і повністю спорядженими.

5.6. Водій, який здає чергування, зобов'язаний під час чергування внести всі записи про роботу ТЗ в експлуатаційну картку і підготувати засіб до здавання (передачі). Особовий склад під керівництвом командира відділення здійснює підготовку пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання до здавання (передачі) згідно з обов'язками номерів розрахунку.

5.7. Водій, який приймає ТЗ (в тому числі і резервний), в присутності водія, який здає ТЗ, повинен перевірити технічний стан засобів в обсязі переліку робіт щоденного ТО і зробити відповідні записи в експлуатаційних картках і журналах ТО, при цьому час роботи двигуна не повинен перевищувати:

3 хв. - для ТЗ із карбюраторними двигунами, у тому числі 2 хв. на роботу із спецагрегатами;

5 хв. - для ТЗ і засобів із дизельними двигунами, у тому числі 3 хв. на роботу із спецагрегатами;

7 хв. - для пожежних авто драбин і колінчастих підйомників із висотою підйому до 45 м, у тому числі 5 хв. на роботу із спец агрегатами;

10 хв. - для пожежних автодрабин і колінчастих підйомників із висотою підйому більше 45 м, у тому числі 7 хв. на роботу із спецагрегатами.

5.8. При виявленні несправності ТЗ водій, який приймає засіб, зобов'язаний негайно доповісти про це командиру відділення (начальнику караулу, зміни) і вжити заходів щодо її усунення. Виявлені дрібні несправності ТЗ усувають водій, який заступає, та водій, який здає чергування.

5.9. У випадку неможливості негайного усунення несправностей за рішенням начальника (заступника начальника) підрозділу, а якщо вони відсутні - начальника караулу (зміни) ТЗ знімається із розрахунку і замінюється резервним, про що особа, яка прийняла це рішення, доповідає до оперативно-координаційного центру (оперативному черговому).

5.10. У разі несправності резервного ТЗ начальник (заступник начальника) підрозділу, а якщо вони відсутні - начальник караулу (зміни), який заступає, доповідає про це до оперативно-координаційного центру (оперативному черговому).

5.11. Несправності ТЗ, що не вимагають великих трудових затрат, усуваються водіями, які змінилися і заступили на чергування, на посту ТО підрозділу, а у разі виходу з ладу вузлів чи агрегатів за погодженням з начальником УРЗ забезпечення такий ТЗ направляється до технічного підрозділу, а засоби, що перебувають на балансі об'єктів, направляються для усунення несправностей до автогосподарств або ремонтних підприємств цих об'єктів.

5.12. Про усунення несправностей старший водій (водій) робить запис у журналі обліку ТО.

5.13. Після прийняття ТЗ водій повністю відповідає за його технічний стан, а також вживає заходів для усунення несправностей, виявлених під час чергування, з обов'язковим внесенням записів у журнал обліку ТО.

5.14. Відповідальність за утримання пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання ТЗ справними та в належному вигляді покладається на командирів відділень, за якими вони закріплені.

5.15. Під час зміни караулу (чергової зміни) пожежно-технічне, спеціальне та аварійно-рятувальне обладнання і оснащення ТЗ приймається командиром відділення, який заступає на чергування, і особовим складом розрахунку відповідно до табельної належності. У разі некомплекту або несправності окремих видів обладнання і оснащення командир відділення доповідає про це начальнику караулу (зміни) і вживає невідкладних заходів для його поповнення або заміни технічно справним.

5.16. Догляд за ТЗ та його обладнанням здійснюється щодня особовим складом розрахунку чергових караулів (змін) у встановлений розпорядком дня час. Справність пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання, призначеного для роботи на висотах і рятування людей, перевіряється особисто командиром відділення під час заступання на чергування.

Загальне керівництво ТО пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання покладається на начальника караулу (зміни).

5.17. Пожежно-технічне, спеціальне та аварійно-рятувальне обладнання, що транспортується на ТЗ, повинно бути надійно закріпленим.

5.18. Не допускається виконувати реконструкцію ТЗ при відсутності відповідної нормативно-технічної документації.

Для покращення ефективності використання допускається змінювати місце закріплення та розміщення обладнання та оснащення, а також доукомплектування за умови погодження з ДРЗ ДСНС України.

5.19. Особовий склад, що заступає на чергування, та водії доповідають командиру відділення про справність ТЗ і його обладнання.

6.20. Командир відділення зобов'язаний доповісти начальнику караулу (зміни) про готовність ТЗ до виконання оперативних завдань.

6.21. ТО ТЗ у період обкатки проводиться водіями, які закріплені за цим ТЗ, під керівництвом старшого водія на посту ТО підрозділу згідно з інструкцією заводу-виробника в обсязі робіт, передбачених ТО-2.

5.22. ТО-1 проводиться на посту ТО підрозділу водіями, які закріплені за ТЗ, у службовий і вільний від чергування час під керівництвом старшого водія (техніка, механіка, бригадира) в обсязі встановленого переліку основних операцій ТО-1 (додаток 23).

5.23. Напередодні ТО-1 начальник (заступник начальника) підрозділу спільно з старшим водієм, черговим командиром відділення і водієм проводять контрольний огляд технічного стану ТЗ і його обладнання.

5.24. За результатами контрольного огляду старший водій з урахуванням зауважень складає план проведення ТО з розподілом всього обсягу робіт для залучених водіїв та особового складу з метою проведення відповідного ТО, про що робляться зміни (доповнення) до робочої картки на проведення обов'язкових робіт під час ТО-1.

5.25. Начальник (заступник начальника) підрозділу і старший водій зобов'язані завчасно підготувати необхідні для проведення ТО експлуатаційні матеріали, інструмент, пристрої і запасні частини.

5.26. У дні проведення ТО ТЗ практичні заняття з виїздом у район, що охороняється, не плануються. Передбачені розкладом заняття дозволяється переносити в межах чергової доби.

5.26.1. Час перебування ТЗ на ТО не повинен перевищувати:

при проведенні ТО-1 - 2-х робочих днів;

при проведенні ТО-2 - 4-х робочих днів.

Для ТЗ на великовантажних шасі, пожежних автодрабин і автопідіймачів із висотою підйому 45 м і більше, як виняток, допускається збільшення часу перебування на ТО-2 - до 5 робочих днів.

5.26.2. Термін проведення ТО складних за конструкцією ТЗ узгоджується з начальником (заступником) підрозділу та управлінням (відділом, відділенням, сектором) матеріально-технічного забезпечення.

5.27. Після проведення ТО-1 кожний водій розписується в журналі обліку ТО та робочій картці (додаток 24) за фактично виконані роботи.

5.28. Начальник (заступник начальника) підрозділу, старший водій і командир відділення перевіряють якість виконаних робіт, про що роблять відмітки і записи в журналі обліку ТО.

5.29. ТО-2, як правило, здійснюється в технічному підрозділі робітниками цього підрозділу за участю водія. Передача ТЗ оформляється відповідним актом (додаток 25). Роботи проводяться згідно з обсягом робіт та інструкцією з експлуатації, а також результатами діагностики і термінами річного плану-графіка ТО-2 ТЗ (додаток 26).

Для віддалених підрозділів допускається здійснювати ТО-2 виїзною бригадою ПАРМ (пересувна авторемонтна майстерня) або на посту ТО підрозділу, при наявності умов для його виконання. При цьому до виконання робіт з ТО-2 залучаються робітники бригади ПАРМ та всі водії підрозділу, закріплені за ТЗ. Також дозволяється здійснювати ТО-2 на договірних засадах у спеціалізованих майстернях ремонтних підприємств автотранспорту, дорожньої та будівельної техніки, СТО за місцем дислокації (за угодою).

5.30. В об'єктових підрозділах ТО-2 проводиться на базі авторемонтних підрозділів підприємств (при наявності), що охороняються, відповідно до розробленого і погодженого з начальником відповідного територіального підрозділу графіка або за відповідними угодами в технічних підрозділах.

6.1. Пост ТО підрозділу (частини) призначений для проведення ТО і поточних ремонтів (ПР) ТЗ.

Пост ТО повинен складатися із майстерні, кабінету (класу, куточка) безпеки руху, оглядової канави і комори, заправного пункту і складу пально-мастильних матеріалів (ПММ).

6.2. Обладнання оглядової канави повинне здійснюватися згідно з типовими проектами підрозділів і відповідати вимогам безпеки праці.

6.3. Майстерня призначена для проведення слюсарно-механічних робіт під час виконання дрібного ПР ТЗ, а також їх ТО.

Майстерня оснащується необхідним устаткуванням та інструментом для проведення ПР наявних у підрозділі ТЗ та обладнання (додаток 27), а також первинними засобами пожежогасіння, технологічними інструкціями, інструкціями з пожежної безпеки та безпеки праці, стендами із довідковою технічною літературою, де можуть бути розміщені: графік ТО, розподіл робіт серед водіїв і особового складу, наочні посібники з ТО та інша документація.

6.4. Комора призначена для зберігання запасних частин до наявних ТЗ, запасного обладнання, інструментів, пристроїв і експлуатаційних матеріалів. Комора обладнується стелажами і шафами для окремого зберігання запасних частин, інструменту та експлуатаційних матеріалів.

6.5. Робота на посту ТО організовується згідно з графіком ТО, розпорядком дня і планами роботи підрозділу та іншої документації.

6.6. На базі зведених загонів створюються технічні пости для проведення ТО-2 та ПР при використанні ПАРМ технічного підрозділу із залученням закріплених за ТЗ водіїв.

7.1. ТЗ на ТО-2 подається в технічний підрозділ начальником частини або його заступником, а також водієм відповідно до річного плану-графіка ТО-2 або на спеціалізовані підприємства за місцем дислокації підрозділу, за умови проведення ТО-2 основних складових ТЗ з укладанням відповідних договорів.

7.2. Допускається проведення ТО-2 за непередбачених обставин у незазначений у річному плані-графіку термін, з обов'язковим погодженням з УРЗ органів та підрозділів забезпечення. ТО-2 спецагрегатів, випробування пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання проводиться у підрозділах, а при необхідності з використанням ПАРМ або на базі технічного підрозділу.

8.1. ТО-1 та ТО-2 проводиться в дні, встановлені планом-графіком.

8.1.1. Річний план-графік ТО-2 усіх ТЗ складається УРЗ, узгоджується з управлінням (відділом, відділенням, сектором) реагування на надзвичайні ситуації та затверджується керівником органу (підрозділу).

8.1.2. Річний план-графік ТО-1 розробляється в кожному територіальному органі та підрозділі відповідальним за технічний стан ТЗ, погоджується з управлінням (відділом, відділенням, сектором) ресурсного (матеріально-технічного) забезпечення та затверджується начальником територіального органу (підрозділу). Річний план-графік ТО-1 складається за формою, аналогічною плану-графіка ТО-2.

8.1.3. Під час складання річного плану-графіка ТО-1 повинна забезпечуватись рівномірність виведення ТЗ в районах виїзду з урахуванням плану-графіка ТО-2 та особливостей територіального органу (підрозділу).

8.1.4. В об'єктових підрозділах, де ТО проводиться на базі авторемонтних підприємств об'єктів, що охороняються, відповідальний за ТЗ завчасно, до початку складання плану-графіка ТО управлінням (відділом, відділенням, сектором) ресурсного (матеріально - технічного) забезпечення, надає узгоджені із керівництвом авторемонтних підприємств об'єктів пропозиції щодо визначення днів проведення ТО ТЗ підрозділу. Допускається проведення ТО ТЗ об'єктових підрозділів в технічних підрозділах територіальних органів за

рахунок коштів об'єктів.

8.2. Графіки ТО складаються на підставі планових загальних пробігів ТЗ, нормативів періодичності ТО та рівномірного завантаження технічних підрозділів.

До графіка ТО включаються всі ТЗ підрозділів.

8.3. Під час виконання ТО-1 розподіл робіт серед водіїв і особового складу здійснюється відповідно до рекомендованого плану.

8.4. Про проведення ТО робляться записи в робочій картці на проведення обов'язкових робіт під час ТО, журналі обліку ТО, формулярі та експлуатаційній карті ТЗ.

8.5. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення ТО ТЗ покладається на:

начальника чергового караулу (зміни) і водія - за щоденне ТО;

начальника підрозділу - за ТО в період обкатки і ТО-1;

начальника технічного підрозділу, в якому за графіком має проводитися обслуговування, - за сезонне обслуговування і ТО-2.

8.6. Для проведення ТО-1 і ТО-2 ТЗ знімається з чергування і замінюється резервним. Порядок виводу із розрахунку на ТО ТЗ і заміни їх резервними визначається начальником гарнізону.

8.7. Для кожного типу і моделі ТЗ управлінням (відділом, відділенням, сектором) ресурсного забезпечення розробляється і затверджується додатковий перелік робіт з ТО на підставі інструкцій з експлуатації ТЗ заводів-виробників і результатів діагностики.

8.8. Нормативи трудомісткості ТО нових типів ТЗ встановлюються управліннями (відділами, відділеннями, секторами) ресурсного (матеріально -технічного) забезпечення на підставі хронометражу і прийнятих обсягів робіт для ТЗ цих типів, інструкцій заводів-виробників. Нормативи узгоджуються із додатком Д наказу Міністерства транспорту України від 30.03.1998 № 102 "Про затвердження Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту", зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 28 квітня 1998 р. за № 268/2708.

Нормативи трудомісткості сезонного ТО становлять 20% трудомісткості ТО-2.

8.9. Під час ТО ТЗ можуть виконуватися окремі операції ПР (супутній поточний ремонт) в обсязі, що не перевищує 20% трудомісткості відповідного виду ТО.

Якщо трудомісткість робіт перевищує зазначену величину, тоді перед проведенням ТО ТЗ підлягає ПР.

8.10. ТО ТЗ при зберіганні полягає у перевірці технічного стану ТЗ, очищенні обладнання від пилу, бруду та осадів, перевірці та відновленні захисних покриттів і плівок, а також інших робіт, передбачених інструкціями з експлуатації щодо зберігання.

8.11. ТЗ, що пройшов ТО-2, приймає особисто начальник (заступник) начальника підрозділу разом із старшим водієм підрозділу за актом.

8.12. ТЗ, що пройшов ТО, повинен бути технічно справним, повністю спорядженим і відповідати вимогам експлуатаційної документації.

Постановку на чергування ТЗ, що не пройшли чергове ТО, заборонено.

9.1. Відповідно до призначення, характеру робіт, що виконуються, ремонт ТЗ та агрегатів, поділяється на: поточний (далі - ПР), середній (далі - СР) та капітальний (далі - КР).

Поточний чи капітальний ремонт може виконуватися на вимогу або після певного пробігу, за результатами попереднього діагностування.

9.2. ПР ТЗ виконується для забезпечення працездатності шляхом відновлення або заміни окремих агрегатів, вузлів та деталей (окрім базових), а також проведення необхідних регулювальних, кріпильних, зварювальних, слюсарно-механічних та інших ремонтних робіт.

До базових агрегатів і вузлів відносяться:

двигун з картером зчеплення в зборі;

коробка передач, роздавальні коробки;

гідромеханічна передача;

задній міст (вісь або осі);

середній міст (вісь або осі);

передній вісь (міст);

рульове керування;

рама;

кабіна, платформа;

спеціальні агрегати та підйомне обладнання;

гальмівна система;

електрообладнання.

9.3. ПР агрегату полягає у його частковому розбиранні, заміні або ремонті окремих зношених і пошкоджених механізмів, деталей (крім базових) і проведенні необхідних регулювальних, кріпильних та інших ремонтних робіт.

До базових деталей відносяться:

блок циліндрів двигуна;

картери мостів;

балка переднього моста;

картери корок переміни передач, відбору потужності, роздавальних коробок;

корпуси насосів; картери рульових механізмів; каркаси кузовів; повздовжні балки;

корпуси вузлів підйомного обладнання та гідроприводів.

9.4. ПР ТЗ або окремого агрегату здійснюється при потребі (на вимогу), якщо така потреба виникла під час експлуатації (за заявками водіїв) або під час контрольних оглядів чи діагностики.

9.5. ПР повинен забезпечувати безвідмовну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей щонайменше до чергового ТО-2.

9.6. СР ТЗ виконується з пробігом не менше 60% норми напрацювання до капітального ремонту для нових ТЗ та не менше 50% для ТЗ, що пройшли КР. Норми напрацювання ТЗ до КР та списання не змінюються, якщо СР здійснюється до встановленого пробігу.

9.7. СР полягає в заміні або капітальному ремонті не більше двох базових агрегатів.

9.8. КР ТЗ полягає в його повному розбиранні, заміні або капітальному ремонті більше двох базових агрегатів, механізмів, приладів і зношених деталей, збиранні, регулюванні і випробуванні ТЗ відповідно до технічних умов на здійснення КР цього засобу.

Слід враховувати, що кожен черговий КР приводить до відносного скорочення тривалості наступних ремонтних циклів експлуатації ТЗ.

9.9. КР ТЗ призначається за результатами діагностики, якщо кузов, кабіна, основні вузли (вузли додаткових трансмісій, платформа, цистерна, пожежний насос, тощо) і не менше двох основних агрегатів базового шасі вимагають КР.

КР ТЗ проводиться у випадку, якщо технічний стан ТЗ оцінюється за результатами діагностування "незадовільно" (трапились відмови вузлів чи агрегатів, встановлено зниження динамічних характеристик ТЗ, потужності двигунів, понаднормове збільшення витрат пально-мастильних матеріалів і запасних частин тощо).

9.10. Агрегат направляється на КР, якщо:

базові та основні деталі вимагають ремонту (відновлення) і повного розбирання агрегату;

працездатність агрегату не може бути відновлена шляхом проведення ПР або його відновлення економічно недоцільне.

Деталі агрегату, що ремонтується, як правило, встановлюються на той же агрегат.

9.11. Основним методом ремонту є агрегатний метод, під час якого несправні агрегати і механізми ТЗ замінюються новими або відремонтованими, що взяті з обігового фонду.

Агрегатний метод застосовується у разі, коли трудомісткість ремонтних робіт перевищує трудомісткість робіт для зняття агрегату, що вимагає ремонту, і встановлення відремонтованого або нового агрегату.

9.12. Дозволяється застосовувати індивідуальний метод ремонту, під час якого несправний агрегат знімається, ремонтується і встановлюється на той же ТЗ при відсутності обігового фонду.

9.12.1. Для більшості агрегатів і елементів встановлюються індивідуальні терміни експлуатації, тому доцільно робити КР і заміну окремих агрегатів поетапно.

9.12.2. У разі виходу ТЗ з ладу призначається службове розслідування для усунення причин і вживання заходів до винних. Розслідування проводить керівництво підрозділу, якому належить ТЗ, при необхідності за участю представників управління (відділу, відділення, сектору) ресурсного (матеріально - технічного) забезпечення та СБДР.

9.13. Технічний стан капітально відремонтованих ТЗ, агрегатів або вузлів, а також якість КР повинні відповідати державним стандартам, конструкторсько-технічній та іншій нормативно - технічній документації щодо капітального ремонту.

9.14. Планування ремонтів ТЗ передбачається річним графіком ТО-2 для підрозділів і річним планом - завданням для технічних підрозділів, які розробляються управлінням (відділом, відділенням, сектором) ресурсного забезпечення.

Норми пробігу до проведення ремонту основних агрегатів ТЗ встановлюються згідно з їхніми інструкціями з експлуатації і ремонту.

9.15. ТЗ направляється на ремонт до технічних підрозділів згідно з річним планом - графіком ТО-2 або при потребі. При цьому на ТЗ складається акт здачі (видачі) (додаток 25).

9.16. ТЗ або агрегати, що здаються згідно з актом здачі (видачі) в ремонт до технічних підрозділів, за своїм технічним станом і укомплектованістю повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на ремонт ТЗ чи агрегату.

9.16.1. Розкомплектовувати ТЗ (агрегати) або замінювати їх складові частини і деталі непридатними забороняється.

9.16.2. ТЗ, що здаються в КР, незалежно від способу доставки, повинні бути в стані, що забезпечує їх пересування своїм ходом (крім аварійних), за умови, що їх технічний стан забезпечує безпеку руху.

9.17. За невідповідність технічного стану ТЗ (агрегатів), що здаються в ремонт, вимогам нормативно-технічної документації, а також некомплектність та несвоєчасність їх доставки у технічні підрозділи, відповідальність покладається на начальника підрозділу, в якому експлуатується цей ТЗ.

9.18. ТЗ у капітальному ремонті не повинен перебувати більше терміну, встановленого нормами трудомісткості за типом ТЗ. Якщо впродовж встановленого строку ТЗ (агрегат) не буде відремонтовано, начальник технічного підрозділу доповідає про це до управління (відділу, відділення, сектору) ресурсного забезпечення для прийняття рішень.

9.19. Відремонтований ТЗ підлягає обов'язковому діагностуванню або випробуванням:

ТЗ - пробігом не менше 50 км;

агрегат - роботою тривалістю не менше 30 хвилин.

9.20. Видача ТЗ (агрегату) із ремонту здійснюється за актом здачі (видачі) на ТЗ (агрегат).

9.21. Про проведений ремонт ТЗ (агрегату) або заміну агрегату у формулярі ТЗ начальником (заступником начальника) ремонтно-допоміжної частини (групи, відділення) технічного підрозділу або начальником (заступником начальника) підрозділу, в якій проводився ремонт, робляться відповідні записи.

9.22. Начальник технічного підрозділу відповідає за якість виконаних робіт з ТО та ремонту ТЗ (агрегатів).

9.23. Обкатка капітально відремонтованих ТЗ або спецагрегатів здійснюється згідно з інструкціями з їхньої експлуатації або іншими документами на цей ТЗ чи агрегат.

10.1. При експлуатації шин, акумуляторних батарей та вимірювальних приладів ТЗ у підрозділах ДСНС України слід керуватися інструкціями з експлуатації заводів - виробників, цією Настановою, а також відповідними нормативно-правовими актами.

10.2. Перевірку тиску в шинах ТЗ потрібно проводити не рідше одного разу на 10 днів. Під час перевірки тиску шини мають бути холодними. Тиск повинен відповідати нормам відповідно до інструкції з експлуатації. Результати перевірки тиску заносяться в журнал обліку ТО.

Нормативний тиск у пневматичних шинах спеціальних ТЗ на колісному шасі повинен зазначатися фарбою на крилах чи бортах такого ТЗ.

10.3. При проведенні щоденного ТО стан шин перевіряється зовнішнім оглядом.

10.4. Під час використання ТЗ не дозволяється перегрівання шин ТЗ; у разі потреби водій зобов'язаний вжити заходів для їх теплового захисту. Не дозволяється знижувати тиск у шинах, якщо він підвищується під впливом високої температури.

10.5. Перестановку коліс ТЗ слід здійснювати відповідно до рекомендацій заводу - виробника ТЗ.

10.6. Шини колісних шасі ТЗ підлягають списанню при виробленні норм експлуатаційного пробігу або якщо вони за своїм станом не відповідають вимогам ПДР, а шини, норми експлуатаційного пробігу яких не вказані або не визначені нормативно - правовими актами, підлягають списанню лише в тих випадках, коли їх стан не відповідає вимогам ПДР. Зняття з експлуатації таких шин здійснюється на підставі відповідних обґрунтувань (службового розслідування), затверджених керівником органу, підрозділу.

10.7. Експлуатація акумуляторних батарей здійснюється згідно з інструкцією заводу - виробника.

10.8. ТЗ, що експлуатується у підрозділах ДСНС України, має бути оснащений справними і опломбованими вимірювальними приладами, які пройшли перевірку на достовірність показів у спеціалізованих метрологічних лабораторіях (згідно з регламентованими нормами відповідних документів).

Експлуатація ТЗ з несправними вимірювальними приладами чи з порушеним та неправильним пломбуванням приладів забороняється.

10.9. Пломбування спідометрів та їх приводів проводиться при заміні або ремонті із складанням відповідних актів, що ведуться і зберігаються в СБДР.

10.10. Відповідальність за стан і пломбування приладів ТЗ чи іншої техніки покладається на начальника підрозділу, в якому вони експлуатуються.

11.1. Підготовка ТЗ до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом керівників органів (підрозділів), що експлуатують ТЗ.

11.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів експлуатації ТЗ із водіями та особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються:

особливості ТО і утримання ТЗ у підрозділі;

способи і засоби підвищення їх прохідності;

особливості керування ТЗ в складних дорожніх та погодних умовах.

11.3. Під час підготовки до експлуатації взимку також вивчаються:

порядок пуску холодного двигуна за низької температури навколишнього середовища;

засоби і методи, що полегшують пуск холодного двигуна ТЗ;

засоби обігріву і підтримки нормальної температури двигуна ТЗ під час руху і на стоянках;

правила безпеки праці під час прогрівання двигуна і поведінки з токсичними охолоджувальними рідинами, що не замерзають за низьких температур;

особливості роботи із спецагрегатами при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій чи гасінні пожеж за низьких температур.