Лікарські засоби (нумерація не визначає порядок призначення)
1. Антинеопластичні засоби: Вінорельбін, Гемцитабін, Гефітиніб, Доксорубіцин, Доцетаксел, Іринотекан, Ерлотиніб, Етопозид, Карбоплатин, Паклітаксел, Пеметрексед, Топотекан Циклофосфамід, Цисплатин.
2. Глюкокортикоїди: Дексаметазон, Метилпреднізолон, Преднізолон.
3. Антианемічні засоби: Дарбепоетин альфа, Еритропоетин.
4. Продукти донорської крові (які можуть виготовлятись в закладах служби крові): Еритроцити, Тромбоцити, Компоненти крові вірусінактивовані, Плазма свіжозаморожена.
5. Колонієстимулюючі фактори: Ленограстим, Філграстим.
6. Кровозамінники та перфузійні розчини: Глюкоза, Кальцію глюконат, Магнію сульфат, Манітол, Натрію гідрокарбонат, Натрію тіосульфат, Натрію хлорид, Розчин альбуміну людини.
7. Ретиноїди: Третиноїн.
8. Засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії: Кальцію фолінат, Месна.
9. Протиблювотні засоби та засоби, що усувають нудоту: Апрепітант, Ондансетрон, Тропісетрон.
10. Анальгетичні засоби - опіоїди: Морфін, Кодеїн, Морфін + наркотин + папаверин + кодеїн + тебаїн, Тримеперидин, Фентаніл, Парацетамол + дицикловерин + декстропропоксифен, Бупренорфін, Буторфанол, Налбуфін, Трамадол, Трамадол + Парацетамол.
11. Неопіоїдні анальгетики (інші анальгетики та антипіретики): Кислота ацетилсаліцилова, Ацетилсаліцилат лізину, Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн, Кислота ацетилсаліцилова + кислота аскорбінова, Метамізол натрію, Метамізол натрію + дифенгідрамін, Метамізол натрію + кофеїн-бензоат натрію, Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн, Парацетамол, Парацетамол + ібупрофен, Парацетамол + кислота аскорбінова, Парацетамол + дицикловерин, Парацетамол + диклофенак, Парацетамол + декстрометорфан, Парацетамол + фенілефрин, Нефопам.
12. Протимікробні засоби: Амікацин, Амоксицилін + Клавуланова кислота, Амфотерицин В, Ацикловір, Ванкоміцин, Валцикловір, Вориконазол, Ганцикловір, Іміпенем + Циластатин, Ітраконазол, Каспофунгін, Лінезолід, Меропенем, Метронідазол, Позаконазол, Сульфаметоксазол + Триметопрім, Флуконазол, Цефепім, Цефоперазон, Цефтазидим, Ципрофлоксацин.
13. Антитромботичні засоби: Гепарин, Далтепарин, Еноксапарин, Надропарин.
14. Бісфосфонати: Кислота золедронова, Кислота ібандронова, Кислота клодронова, Кислота памідронова.
15. Лікарські засоби різних фармакотерапевтичних груп в терапії супроводу:
Алопуринол, Бензидамін, Гіалуронідаза, Диметилсульфоксид, Дифенгідрамін, Допамін, Дротаверин, Клемастин, Лактулоза, Лоперамід, Макрогол, Натрію пікосульфат, Октреотид, Піридоксин, Платифілін, Повідон-йод, Фуросемід, Хлоропірамін.
VI. Індикатори якості медичної допомоги
6.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
6.1.1. Наявність у лікаря загальної практики - сімейного лікаря / дільничного терапевта локального протоколу ведення пацієнта з раком легені.
6.1.2. Наявність у закладі високоспеціалізованої допомоги локального протоколу ведення пацієнта з раком легені.
6.1.3. Відсоток пацієнтів, для яких отримано інформацію про медичний стан протягом звітного періоду.
6.1.4. Відсоток випадків рака легені, виявлених протягом звітного періоду, для яких діагноз підтверджено морфологічно.
6.1.5. Виживаність пацієнтів з раком легені.
6.2. Паспорти індикаторів якості медичної допомоги
6.2.1. А) Наявність у лікаря загальної практики - сімейного лікаря / дільничного терапевта локального протоколу ведення пацієнта з раком легені.
Б) Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.
Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак легені".
В) Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
Даний індикатор характеризує організаційний аспект запровадження сучасних медико-технологічних документів (ЛПМД) на первинному рівні охорони здоров'я регіону. Якість медичної допомоги пацієнтам з раком легені, відповідність надання медичної допомоги вимогам ЛПМД, відповідність ЛПМД чинним УКПМД даним індикатором висвітлюватися не може, але для аналізу цих аспектів необхідне обов'язкове запровадження ЛПМД в закладах охорони здоров'я.
Бажаний рівень значення індикатора:
2014 р. - 50 %
2015 р. - 90 %
2016 р. та подальший період - 100 %.
Г) Інструкція з обчислення індикатора.
а) Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
б) Дані надаються лікарями загальної практики - сімейними лікарями / дільничними терапевтами (амбулаторіями сімейної медицини, центрами первинної медико-санітарної допомоги), розташованими в районі обслуговування, до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
в) Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.
г) Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної або автоматизованої обробки. Індикатор обчислюється структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій після надходження інформації від всіх лікарів загальної практики - сімейних лікарів / дільничних терапевтів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в районі обслуговування. Значення індикатора обчислюється як відношення чисельника до знаменника на наводиться у відсотках.
ґ) Знаменник індикатора складає загальна кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів / дільничних терапевтів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в районі обслуговування. Джерелом інформації є звіт структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, який містить інформацію про кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів / дільничних терапевтів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих на території обслуговування.
д) Чисельник індикатора складає загальна кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів / дільничних терапевтів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих на території обслуговування, для яких задокументований факт наявності локального протоколу медичної допомоги пацієнтам з раком легені (наданий екземпляр ЛПМД). Джерелом інформації є ЛПМД, наданий лікарем загальної практики - сімейним лікарем / дільничним терапевтом (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги).
е) Значення індикатора наводиться у відсотках.
6.2.2. А) Наявність у закладі високоспеціалізованої допомоги локального протоколу ведення пацієнтів з раком легені.
Б) Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.
Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак легені".
В) Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
Даний індикатор характеризує організаційний аспект запровадження сучасних медико-технологічних документів (ЛПМД) в регіоні. Якість медичної допомоги хворим на рак легені, відповідність надання медичної допомоги вимогам ЛПМД, відповідність ЛПМД чинному УКПМД даним індикатором висвітлюватися не може, але для аналізу цих аспектів необхідне обов'язкове запровадження ЛПМД в закладах охорони здоров'я.
Бажаний рівень значення індикатора:
2014 рік - 50 %
2015 рік - 90 %
2016 рік та подальший період - 100 %.
Г) Інструкція з обчислення індикатора.
а) Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
б) Дані надаються закладами високоспеціалізованої допомоги, розташованими на території обслуговування, до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
в) Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.
г) Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної обробки.
Індикатор обчислюється структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій після надходження інформації від всіх закладів високоспеціалізованої допомоги, зареєстрованих в районі обслуговування. Значення індикатора обчислюється як відношення чисельника до знаменника та наводиться у відсотках.
ґ) Знаменник індикатора складає загальна кількість закладів високоспеціалізованої допомоги, зареєстрованих в районі обслуговування, для яких задокументований факт наявності локального протоколу медичної допомоги пацієнтам з раком легені (наданий екземпляр ЛПМД). Джерелом інформації є звіт структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, який містить інформацію про кількість закладів високоспеціалізованої допомоги, зареєстрованих в районі обслуговування.
д) Чисельник індикатора складає загальна кількість закладів високоспеціалізованої допомоги, зареєстрованих в районі обслуговування, для яких задокументований факт наявності локального протоколу медичної допомоги хворим на рак легені (наданий екземпляр ЛПМД). Джерелом інформації є ЛПМД, наданий закладом охорони здоров'я, що надає спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з раком легені.
е) Значення індикатора наводиться у відсотках.
6.2.3.А) Відсоток пацієнтів, для яких отримано інформацію про медичний стан протягом звітного періоду.
Б) Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.
Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак легені".
В) Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора. При аналізі індикатора слід враховувати неприпустимість формального та необґрунтованого віднесення до чисельника індикатора тих хворих, для яких не проводилося медичного огляду лікарем загальної практики - сімейним лікарем (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги) протягом звітного періоду. В первинній медичній документації мають бути задокументовані факти медичного огляду хворого, а також наявність або відсутність повторних загострень захворювання. Пацієнти, для яких такі записи в медичній документації відсутні, не включаються до чисельника індикатора, навіть у випадку, якщо лікар загальної практики - сімейний лікар / дільничий терапевт (амбулаторія сімейної медицини, центр первинної медико-санітарної допомоги) має достовірну інформацію про те, що пацієнт живий та перебуває на території обслуговування (за відсутності даних медичного огляду).
Цільовий (бажаний) рівень значення індикатора на етапі запровадження УКПМД не визначається заради запобігання викривленню реальної ситуації внаслідок адміністративного тиску.
Г) Інструкція з обчислення індикатора.
а) Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: лікар загальної практики - сімейний лікар / дільничий терапевт (амбулаторія сімейної медицини, центр первинної медико-санітарної допомоги). Структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
б) Дані надаються лікарями загальної практики - сімейними лікарями / дільничними терапевтами (амбулаторіями сімейної медицини, центрами первинної медико-санітарної допомоги), розташованими в районі обслуговування, до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
в) Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.
г) Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної обробки. При наявності автоматизованої технології ЗОЗ, в якій обробляються формалізовані дані щодо медичної допомоги в обсязі, що відповідає Медичній карті амбулаторного хворого ( форма № 025/о), затвердженої наказом МОЗ України № 110 від 14 лютого 2012 року "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування" (далі - форма № 025/о), або Реєстраційній карті хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о), затвердженої наказом МОЗ України № 302 від 27 грудня 1999 року "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)" (далі - форма № 030-6/о), - автоматизована обробка.
Індикатор обчислюється лікарем загальної практики - сімейним лікарем / дільничим терапевтом (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги) шляхом ручного або автоматизованого аналізу інформації Медичних карт амбулаторного хворого ( форма № 025/о, форма № 030-6/о).
Індикатор обчислюється структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій після надходження від всіх лікарів загальної практики - сімейних лікарів / дільничих терапевтів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в регіоні обслуговування, інформації щодо загальної кількості пацієнтів лікаря загальної практики - сімейного лікаря / дільничного терапевта (амбулаторії сімейної медицини), з діагнозом "Рак легені", а також тих з них, для яких наведена інформація про медичний стан пацієнта протягом звітного періоду.
ґ) Знаменник індикатора складає загальна кількість пацієнтів, які перебувають під диспансерним наглядом у лікаря загальної практики - сімейного лікаря / дільничного терапевта (амбулаторії сімейної медицини, центру первинної медико-санітарної допомоги), з діагнозом "Рак легені". Джерелом інформації є:
Медична карта амбулаторного хворого ( форма № 025/о);
Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
д) Чисельник індикатора складає загальна кількість пацієнтів лікаря загальної практики - сімейного лікаря / дільничного терапевта (амбулаторії сімейної медицини, центру первинної медико-санітарної допомоги), з діагнозом "Рак легені", для яких наведена інформація про медичний стан пацієнта із зазначенням відсутності або наявності рецидивів захворювання або проявів його прогресування. Джерелом інформації є:
Медична карта амбулаторного хворого ( форма № 025/о, вкладний листок № 2 "Щорічний епікриз на диспансерного хворого"). Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
е) Значення індикатора наводиться у відсотках.
6.2.4. А) Відсоток випадків рака легені, виявлених протягом звітного періоду, для яких діагноз підтверджено морфологічно.
Б) Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.
Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак легені".
В) Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора. Цільовий (бажаний) рівень значення індикатора на етапі запровадження УКПМД не визначається заради запобігання викривленню реальної ситуації внаслідок адміністративного тиску.
Г) Інструкція з обчислення індикатора.
а) Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: Канцер-реєстри, інформаційно-аналітичні відділи онкологічних закладів, розташованих на території обслуговування. Національний канцер-реєстр України.
б) Організація (заклад охорони здоров'я), який надає дані: Канцер-реєстри, інформаційно-аналітичні відділи онкологічних закладів, розташованих на території обслуговування. Національний канцер-реєстр України.
в) Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.
г) Метод обчислення індикатора: автоматизована обробка даних популяційного канцер-реєстру.
Чисельник та знаменник індикатора обчислюються автоматизованою системою ведення популяційного канцер-реєстру.
ґ) Знаменник індикатора складає загальна кількість випадків рака легені, зареєстрованих протягом звітного періоду на території обслуговування. Джерелом інформації є:
Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
д) Чисельник індикатора складає загальна кількість випадків рака легені, зареєстрованих протягом звітного періоду на території обслуговування, для яких задокументований факт морфологічного підтвердження діагнозу.
Джерелом інформації є:
Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
е) Значення індикатора наводиться у відсотках.
6.2.5.А) Виживаність пацієнтів з раком легені.
Б) Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.
Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак легені".
В) Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора. Показник відносної виживаності має розраховуватися за допомогою уніфікованого програмного забезпечення Національним канцер-реєстром України, в якому реалізована відповідна методологія. Доцільне обчислення показника 1-річної, 2-річної, 3-річної, 4-річної, 5-річної відносної виживаності в розрізах за статтю та стадією хворих. Неприпустимі прямі порівняння показника відносної виживаності з аналогічними показниками, обчисленими за іншою методологією (1-річна летальність; відсоток хворих, які не прожили року з моменту встановлення діагнозу; відсоток хворих, що перебувають на онкологічному обліку 5 років і більше тощо). На валідність показника відносної виживаності впливає повнота даних про життєвий стан хворих, що перебувають на онкологічному обліку. При значній (більше 5 %) кількості випадків, цензурованих через відсутність достовірної інформації про життєвий стан хворих, можлива систематична помилка при порівняннях. Міжрегіональні порівняння показника відносної виживаності мають проводитися з урахуванням статистичної похибки, слід зважати на загалом недостатню кількість хворих для проведення щорічних міжрегіональних порівнянь. Дані відносної виживаності хворих на рак легені, встановлені в 2000 - 2005 роках, наведені в Бюлетені Національного канцер-реєстру України № 11 "Рак в Україні, 2008 - 2009. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби" (інтернет-посилання на сайті Національного канцер-реєстру: http://ncru.inf.ua/publications/BULL_11/pdf/6_13_surv_tbl.pdf).
Цільовий (бажаний) рівень значення індикатора на етапі запровадження УКПМД не визначається заради запобігання викривленню реальної ситуації внаслідок адміністративного тиску.
Г) Інструкція з обчислення індикатора.
а) Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: Національний канцер-реєстр України.
б) Організація (заклад охорони здоров'я), який надає дані: Канцер-реєстри, інформаційно-аналітичні відділи онкологічних закладів, розташованих на території обслуговування. Національний канцер-реєстр України.
в) Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.
г) Метод обчислення індикатора: автоматизована обробка даних популяційного канцер-реєстру.
Показник відносної виживаності обчислюються автоматизованою системою ведення популяційного канцер-реєстру. При обчисленні враховуються вікові показники очікуваної смертності загальної популяції. Пацієнти, які вибули з під диспансерного нагляду (відсутні відомості про життєвий стан хворого менш ніж через 5 років після встановлення діагнозу), цензуруються.
ґ) Знаменник індикатора складає загальна кількість хворих на рак легені, зареєстрованих протягом звітного періоду на території обслуговування. Зі знаменника виключаються хворі, які мають більше одного злоякісного діагнозу (множинні раки).
Джерелом інформації є:
Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
д) Чисельник індикатора складає загальна кількість хворих на рак легені, зареєстрованих протягом звітного періоду на території обслуговування, які прожили 5 років і більше з моменту встановлення діагнозу.
Джерелом інформації є:
Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення ( форма № 030-6/о).
е) Значення індикатора наводиться у відсотках.
VII. Перелік літературних джерел, використаних при розробці уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
1. Електронний документ "Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах "Рак легені", 2014.
2. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
3. Наказ МОЗ України від 22.01.96 № 10 "Про створення національного канцер-реєстру України".
4. Наказ МОЗ України від 01.10.2013 № 845 "Про систему онкологічної допомоги населенню України".
5. Наказ МОЗ України від 28.11.97 № 340 "Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії".
6. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування".
7. Наказ МОЗ України від 27.07.98 № 226 "Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей".
8. Наказ МОЗ України від 05.05.2003 № 191 "Про затвердження тимчасових державних соціальних нормативів надання медичної допомоги за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина".
9. Наказ МОЗ України від 15.12.2009 № 954 "Про затвердження Примірного табеля оснащення основним медичним обладнанням та виробами медичного призначення лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу онкологічним хворим".
10. Наказ МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1150 "Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів".
11. Наказ МОЗ України від 08.04.2014 № 252 "Про затвердження шостого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності".
12. Наказ МОЗ України від 02.03.2011 № 127 "Про затвердження примірних табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення центральної районної (районної) та центральної міської (міської) лікарень".
13. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 734 "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні планового лікування".
14. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 735 "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні інтенсивного лікування".
15. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 739 "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру".
16. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України".
| Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України | М. Хобзей |
Додаток 1
до уніфікованого клінічного
протоколу первинної,
вторинної (спеціалізованої),
третинної (високоспеціалізованої)
медичної допомоги "Рак легені"
КЛАСИФІКАЦІЇ
та стадіювання раку легені
Класифікація раку легень за системою TNM сьомого перегляду (2009 р.)
T (tumor, пухлина)
__________
-а - нетипове поверхневе поширення будь-якого розміру з інвазією, що обмежена стінкою бронху, яке може переходити проксимально на головний бронх, класифікується як T1a.
N (regional lymph nodes, реґіонарні лімфатичні вузли)
M (distant metastasis, відділені метастази)
| M0 | Немає віддалених метастазів |
| M1 | Наявні віддалені метастази |
| M2 | Пухлинний вузол (вузли) в контралатеральній легені або злоякісний плевральний (чи перикардіальний) випіт- б |
| M3 | Віддалені метастази |
__________
-б - більшість випадків плеврального чи перикардіального ексудату при раку легені пов'язано з пухлиною. У небагатьох випадках, однак, численні цитологічні дослідження (не менше 3) плевральної (перикардіальної) рідини негативні щодо пухлинних клітин, яка не є геморагічною та не має характеру ексудату. Якщо ці ознаки і клінічні дані заперечують зв'язок випоту та пухлини, випіт повинен бути виключений як елемент студіювання, пухлина класифікується як M0.
Групування за стадіями
| Стадія | TNM |
| Прихована карцинома | TXN 0M0 |
| 0 | TisN0M0 |
| IA | T1a-bN0M0 |
| IB | T2aN0M0 |
| IIA | T2bN0M0 T1a-bN1M0 |
| T2aN1M0 | |
| IIB | T2bN1M0 T3N0M0 |
| IIIA | T1a-bN2M0 T2a-bN2M0 T3N1-2M0 T4N0-1M0 |
| IIIB | T1a-bN3M0 T2a-bN3M0 T3N3M0 T4N2-4M0 |
| IV | Any T Any № M1a-b |
Поділення III стадії раку легені на групи
Картування реґіонарних легеневих лімфатичних вузлів
Надключичні вузли
1. Нижні шийні, надключичні та вузли грудинної вирізки 1R, 1L
Верхні медіастінальні вузли (2 - 4)
2R. Верхні паратрахеальні праві
2L. Верхні паратрахеальні ліві
3A. Преваскулярні
3P. Превертебральні
4R. Нижні паратрахеальні праві
4L. Нижні паратрахеальні ліві
Аортальні вузли (5 - 6)
5. Субаортальні
6. Парааортальні
Нижні медіастінальні вузли (7 - 9)
7. Субкарінальні (біфуркаційні)
8. Параезофагальні
9. Легеневої зв'язки
Вузли воріт легень, сегментарні та субсегментарні (10 - 14)
10. Вузли воріт легень
11. Міжчасткові
12. Часткові
13. Сегментарні
14. Субсегментарні
! - 1 група лімфатичних вузлів відноситься до N3, 2 - 9 до N2, 10 - 14 до N1.
Клініко-анатомічна класифікація раку легені
I. Центральний рак - (ендобронхіальний, перибронхіальний, розгалужений). Пухлина локалізується в головному, дольовому або сегментарному (субсегментарному) бронхах.
II. Периферичний рак розвивається з дрібних бронхів, бронхіол (кулеподібний, пневмонієподібний, рак Пенкоста - верхівки легені або рак верхньої борозни).
III. Атипові форми (медіастинальний рак, міліарний карциноматоз, мозкова, кісткова, печінкова форми), обумовлені особливостями росту та метастазування.
Класифікація дрібноклітинного раку легені з позиції променевої терапії
Критерій цього поділення - технічні можливості включення патологічного процесу в зону опромінення.
Локалізований процес обмежений гемотораксом з можливим ураженням однобічних надключичних та протилежних лімфатичних вузлів кореня легені та середостіння.
Розповсюджений процес виходить за ці межі та включає також метастази в легеню з боку ураження та злоякісний випіт.
Гістологічна класифікація раку легені ВООЗ
1. Плоскоклітинна карцинома:
• Папілярна
• Світлоклітинна
• Дрібноклітинна
• Базаліоїдна
2. Дрібноклітинна карцинома
• Комбінована
3. Аденокарцинома
• Ацинарна
• Папілярна
• Бронхіолоальвеолярна:
- Немуцінозна
- Муцінозна
- Змішана немуцінозна та муцінозна або з проміжним типом клітин
• Солідна зі слизопродукуванням
• Аденокарцинома з різними типами клітин змішана
• Інші варіанти аденокарциноми:
- Диференційована фетальна аденокарцинома
- Муцінозна (колоїдна) аденокарцинома
- Муцінозна цисто аденокарцинома
- Перстеньовидноклітинна аденокарцинома
- Світлоклітинна аденокарцинома
4. Крупноклітинна карцинома
• Крупноклітинна нейроендокринна карцинома
- Комбінована крупноклітинна нейроендокринна карцинома
• Базаліоїдна
• Лімфоепітеліомоподібна
• Світлоклітинна
• Крупноклітинна карцинома з рабдоїдним фенотипом
5. Аденосквамозна карцинома (залозисто-плоскоклітинна)
6. Карциноми з плеоморфними, саркомоподібними або саркоматозними елементами:
• Карциноми з веретеноподібними і/або гігантськими клітинами:
- Плеоморфна
- Веретеноклітинна
- Гігантоклітинна
• Карциносаркома
• Бластома легені
• Інші
7. Карциноїдні пухлини:
• Типовий карциноїд
• Атиповий карциноїд
8. Карцинома бронхіальних залоз:
• Мукоепідермоїдна карцинома
• Аденокістозна карцинома
• Інші
9. Некласифіковані карциноми
Додаток 2
до уніфікованого клінічного
протоколу первинної,
вторинної (спеціалізованої),
третинної (високоспеціалізованої)
медичної допомоги "Рак легені"
ПАМ'ЯТНИЙ ЛИСТОК
для пацієнтів, що отримують хіміотерапію
Хіміотерапія - це особливий метод лікування онкологічних захворювань за допомогою спеціальних ліків, що пригнічують ріст пухлинних клітин. Хіміотерапія завжди проводиться досвідченим лікарем-онкологом, схема лікування і доза препаратів підбираються індивідуально, згідно стандартів терапії. Препарати вводяться внутрішньовенно, внутрішньом'язево або в таблетках внутрішньо.
Ускладнення хіміотерапії (небажані побічні дії цитостатичних препаратів) виникають часто, але у більшості випадків короткочасні та незначно виражені.
Які ускладнення найбільш ймовірні у Вашому випадку і що можете зробити саме Ви для того, щоб максимально зменшити прояви таких ускладнень.
Нудота є одним з найчастішим ускладненням після хіміотерапії. Ступінь та тривалість нудоти залежать від препаратів, які вводять, дози та режиму їх введення. Сучасні протиблювотні препарати, якими супроводжують лікування, дозволяють більшості хворих не відчувати погіршення самопочуття. Необхідно пам'ятати, що нудота та блювання, навіть якщо вони виникли, тимчасові.
Що необхідно робити під час застосування хіміотерапії:
• Їжа повинна бути помірно теплою, м'якою, без різкого запаху.
• Уникати надмірно солодкої, соленої, гострої та жирної їжі.
• Уникати різких запахів (парфумів, кухні, диму).
• Рекомендуються прохолодні освітлені фруктові соки без цукру. Не пити газованих напоїв.
• Інколи можливо посмоктати кусочок лимона або льоду.
• Носити вільний одяг.
• Необхідно намагатися відволікатись від неприємних відчуттів - спілкування з друзями, прослуховування музики, перегляд телевізору під час прийому їжі.
Випадіння волосся (алопеція) розвивається не у всіх пацієнтів. Ступінь випадіння волосся може бути різноманітним - від легкого стоншування волосся до їх повного випадіння. Після закінчення хіміотерапії волосся відростає заново.
Для зменшення алопеції необхідно:
• Користуватися пом'якшуючими шампунями.
• Не використовуйте фен, бігуді.
• Коротка стрижка робить випадіння волосся менш помітним.
Стоматит - запалення слизової оболонки порожнини рота.
При цьому з'являються почервоніння, набряк, болючість, інколи виразки в роті на губах. Ще до початку хіміотерапії необхідно відвідати стоматолога, просанувати порожнину рота.
При появі стоматиту: негайно повідомте про це своєму лікуючому лікарю, він призначить вам необхідне лікування.
• Зуби потрібно чистити лише м'якою щіткою, не травмуючи ясна.
• Користуйтесь ополіскувачем, який рекомендований лікарем, після кожного прийому їжі.
• Вживайте їжу лише кімнатної температури.
• Їжа повинна бути м'якою, не подразнюючою слизові оболонки (дитяче харчування, молочні продукти, яйця, картопляне пюре, банани, печені яблука, желе).
• Уникайте гострої, солоної, кислої, грубої їжі. Не бажано вживати томати та цитрусові.
• Змащуйте губи гігієнічною помадою або маслом.
Діарея - може виникати при дії деяких хіміопрепаратів на слизову оболонку кишківника.
Повідомте про початок діареї лікуючому лікарю, можливо, це потребує призначення спеціальних ліків.
Для зменшення проносу необхідно:
• Краще їсти частіше та не великими порціями. Пити багато рідини кімнатної температури (слабо заварений чай, неконцентрований бульйон, кип'ячену воду).
• Не вживати продукти, які містять багато клітковини (хліб грубого помолу, свіжі овочі, бобові, горіхи). Замінити їх продуктами з малим вмістом клітковини (білий хліб, макаронні вироби, кисломолочні вироби, варені яйці, риба, відварне м'ясо, рис).
• Уникайте вживання кави, алкогольних напоїв, гострої, жирної, жареної їжі, солодощів, газованих напоїв.
Закреп
Інколи під час хіміотерапії може виникнути запор внаслідок обмеження рухливості та зменшення харчування. При цьому необхідно повідомити Вашого лікаря, якщо у Вас не було два чи три дні випорожнень. Застосовувати послаблюючі препарати або клізму можна лише за дозволу лікаря.
При запорі необхідно:
• Вдосталь пити рідини.
• Вживати їжу з високим вмістом волокон (каші, білий хліб, свіжі або приготовлені овочі та фрукти).
• Робити фізичні вправи, прогулянки. Обов'язково порадьтесь з лікарем, якщо вирішите збільшити фізичну активність.
Найсерйознішим ускладненням хіміотерапії є зниження кількості лейкоцитів (лейкоцитопенія) та тромбоцитів (тромбоцитопенія).
При лейкопенії в організмі людини зменшується кількість білих кров'яних клітин, які захищають від інфекції, що може призвести до розвитку різних інфекційних ускладнень. Лікар буде регулярно контролювати Ваш аналіз крові.
• Запобігайте контактів з людьми, що мали ознаки інфекційних ускладнень.
• Не відвідуйте місця великого скупчення людей.
• Запобігайте контакту з дітьми, яким нещодавно зроблено щеплення.
• Намагайтесь запобігати випадкових побутових травм. При появі порізів користуйтесь антисептиком (наприклад, зеленкою).
При тромбоцитопенії порушується згортання крові, підвищується ризик кровотечі, які можуть виникнути при найменших травмах і продовжуватися достатньо довго. При підвищені температури тіла до 38 або інших ознак інфекції (лихоманка, пітливість, кашель) негайно звертайтесь до лікуючого лікаря. На тілі без видимих причин можуть з'являтись синьці, червона висипка, трапляються носові кровотечі та кровоточивість ясен, почервоніння сечі, домішки крові в калі. При появі будь-якого з цих ознак негайно звертайтесь до лікуючого лікаря.
Місцеві ускладнення при введені препарату розвиваються рідко. При появі болю в місці ін'єкції або по ходу вени негайно повідомте про це медичній сестрі.
Деяким хіміотерапевтичним препаратам властива токсична дія на серцево-судинну систему (доксорубіцин, мітоксантрон, трастузумаб).
Ризик виникнення кардіотоксичних ускладнень залежить від типу препаратів, їхньої разової або сумарної дози, способу введення, віку і статі пацієнта, проведення променевої терапії, наявності супутньої патології (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця).
Перед або між циклами хіміотерапії Вам можуть призначити ЕКГ і УЗД серця, консультацію кардіолога.
В певних випадках з профілактичною або лікувальною метою Вам запропонують прийом одного чи декількох серцево-судинних препаратів.
Повідомляйте лікаря у разі виникнення наступних явищ:
1. Відчуття ритмічного або неритмічного серцебиття;
2. Відчуття тиску або болю за грудиною більше зліва (явища стенокардії);
3. Утруднення дихання (задишка);
4. Набряк ніг.
При проведенні деяких режимів хіміотерапії є необхідність у спостереженні кардіолога впродовж декількох років після закінчення лікування.
Швидкого Вам одужання!
Додаток 3
до уніфікованого клінічного
протоколу первинної,
вторинної (спеціалізованої),
третинної (високоспеціалізованої)
медичної допомоги "Рак легені"
ІНФОРМОВАНА ДОБРОВІЛЬНА ЗГОДА
на обстеження та лікування
( Див. текст )
