Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

елкетросонтерапія - розташування електродів очно-завушне, частота 5-10 Гц, сила струму до легкої вібрації, 20-60 хв, через день, або щоденно, курс 8-10 процедур.

Психокорекція.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення клінічних явищ, часткова чи повна нормалізація кислотоутворюючої та секреторної функції шлунка.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим із загостренням патологічного процесу. При наявності поліпоза шлунка застосування пелоїдо- те фізіотерапії не показано.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K82.8, K83.4

2. Назва захворювання:

- дискінезія жовчного міхура та міхурової протоки,

- спазм сфінктера Одді.

Класифікація дисфункціональних розладів біліарного тракту (Римські критерії III, 2006 р):

1. Дисфункція жовчного міхура

2. Дисфункція сфинктера Одді:

- дисфункція сфінктера Одді біліарного типу

- дисфункція сфінктера Одді панкреатичного типу

3. Діагностика

Діагностичні критерії дисфункцій жовчного міхура (ЖМ) та сфінктера Одді (СО):

Повинні включати епізоди болю у правому верхньому квадранті живота або/й надчеревній ділянці та відповідати слідуючим критеріям:

Епізоди тривають 30 хвилин і більш;

Поточні ознаки, що спостерігаються в різних інтервалах (не щодня);

Біль, що не зменшується після дефекації;

Біль, що не зменшується в разі змін положення тіла;

Біль, що не зменшується після приймання протисекреторних засобів;

Заперечення іншої причини, котра б пояснювала б симптоми.

Додаткові критерії

Біль може супроводжуватись 1 або кількома ознаками, а саме:

Біль, пов'язаний з нудотою і блюванням.

Біль ірадиює в спину й/або праву підлопаткову ділянку

Біль будить серед сну, вночі.

Діагностичні критерії дисфункції ЖМ

Критерії дисфункцій ЖМ та СО;

Наявність ЖМ;

Нормальні показники ферментів печінки, кон'югованого білірубіну і амілази/ліпази.

Клінічні критерії: при гіперкінетичних розладах: короткочасні, гострі болі у правому підребер'ї нападоподібного характеру без ірадиації або з ірадіацією під лопатку, у ділянку серця, іноді в ліву половину живота (при залученні протокової системи підшлункової залози); при гіпокінетичних розладах: болі тупого, ниючого характеру, відчуття тиску, розпирання; загальними для різних форм дисфункцій є поганий апетит, відриг, нудота, здуття живота, гіркота у роті, нестійкі випорожнення.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини (при необхідності.)

Додаткові лабораторні дослідження

Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

Амілаза крові

Цукор крові

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерного апарату біліарноі системи. Зважаючи на це, дієта хворих на дискінезію жовчного міхура та жовчовивідних шляхів повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі. Поряд з цим відбувається поліпшення та нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерів біліарного тракту. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишковику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Мінеральні води призначаються з врахуванням типу дискінетичних порушень. Так, за умов гіперкінетичних розладів рекомендовано води малої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Славянська, Миргородська, Планета). При цьому для посилення антіспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим при T 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-60 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка невеликими ковтками, 3 рази на день, (5 мл/кг).

При гіпокінетичних розладах більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин). За умов вираженої гіпотонії мінеральні води можна призначати T 18-20 град.С за 30-90 хв до їжі, 3 рази на день, (5 мл/кг маси тіла).

Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано беззондові тюбажи з прийманням мінеральної води малої мінералізації (з грілкою на правому підребер'ї 45-60 хвилин).

Пелоїдотерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення, що засновано на їх протизапальному, антіспастичному, трофічному ефектах. Грязьові аплікації застосовують в першу чергу при гіперкенетичних розладах, аплікації накладують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду продовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день. На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітігованого грязелікування (електрофорез грязі та препаратів грязі).

Електрофорез грязі: грязьові коржики товщиною 2-3 см та температурою 38 град.С розташовують на ділянку правого підребер'я, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, продовж 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистиляту на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Водолікування. Процедури грязелікування чергують з ваннами (хлоридно-натрієвими, хвойними, вуглекислими, вуглекисло-сірководневими, через день, на курс 8-10 ванн). Також можна застосовувати душ дощовий по 3-5 хвилин, на курс 8-10 процедур).

Додатково:

Апаратна фізіотерапія

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють анальгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. За умов гіпокінетичних розладів застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 70 до 100%, частотою 30 Гц, кожен день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки та можуть бути використані при наявності гіперкінетичних розладів. Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 6-9 Вт, експозиція 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез: електрофорез 2-3% сульфату магнію за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/кв.см, тривалість впливу до 15-20 хв, через день, на курс 10-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Позитивного ефекту надає лікарняний електрофорез хлористого кальцію, розчину брому (5%) на коміркову зону, на курс 7-10 процедур.

Електросон терапія при гіперкінетичних розладах - частота 10 Гц, сила струму до легкої вібрації 20-30 хв., через день або 2 дні підряд з перервою на 3 день, курс N 8-10. Методика розташування електродів очно-завушна.

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відриту, гіркоти у роті) та поліпшення лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання: не існує

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K81

Хронічний холецистит - K81.1

2. Назва захворювання - Хронічний холецистит

3. Діагностика

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: болі у правому підребір'ї, під лопаткою, нудота, відриг, гіркота у роті, зниження апетиту, розлади стулу (частіше закрепи), втомлюваність, розлади сну. При супутній гіперкінетичній дискінезії - біль короткочасний з іррадіацією в праву лопатку; при супутній гіпокінетичній дискінезії - біль ниючий або розпираючий у правому підребер'ї, підсилюється при порушенні дієти, фізичному перевантаженні, стресі. У періоді ремісії скарги та клініко-параклінічні прояви відсутні.

Обов'язкові клінічні дослідження:

клінічний огляд з оцінкою симптомів Ортнера-Грекова, Кера, Мерфі.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

печінковий комплекс (білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

амілаза крові

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові лабораторні дослідження

бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту (при необхідності дворазово);

кал на яйця глистів, цисти лямблій, ентеробіоз.

Додаткові інструментальні дослідження

фракційне дуоденальне зондування (при необхідності до і після лікування).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарноі системи, печінки, підшлункової залози, зменшення запального процесу у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, нормалізація функцій вегетативної нервової системи.

Зважаючи на це, дієта хворих на хронічний безкам'яний холецистит повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: I-II

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим відбувається усунення продуктів запалення - лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекісного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишечнику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Показані води малої та середньої мінералізації, що містять вуглекислоту, аніони гідрокарбонату, сульфату, катіони магнію, натрію, калію, кальцію, а також води з мінералізацією до 2 г/л, що містять органічні речовини.

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпертонічно-гіперкінетичним типом рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Свалявська, Моршинська N 1, 6, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Планета, скв. N 13 м. Євпаторія).

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпотонічно-гіпокінетичним типом більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Слав'яновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин).

Для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому виді температури 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день від 6 до 8 років - 100 мл, від 9 до 12 років - 150 мл, 13 років та старше 200 мл на день. Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано внутрішній дренаж без зонду (беззондові тюбажи).

Теплолікування.

Пелоїтерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення. Грязьові аплікації застосовують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день, чергуючи його з ваннами (морськими, мінеральними, хвойними, радоновими, вуглекислими). На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на ділянку правого підребер'я впродовж 10-15 хвилин, через день (на курс 8-10 процедур).

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,02-0,04 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

У фазі ремісії захворювання застосовують аплікації озокериту на праве підребер'я (T 45-46 град.С).

Додаткові:

Апаратна фізіотерапія:

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції від 25 до 100%, частотою 100-50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Подовжній випромінювач від апарату "Волна-2", "Ромашка", "Ранет" розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 6-10 Вт, експозиція 8-10-15 хвилин в залежності від віку дитини, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез: електрофорез 2-3% сульфату магнію, 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/кв.см тривалість впливу до 15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія: трава звіробою, квіти безсмертника, ромашки, календули, листя м'яти.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відригу, гіркоти у роті, болючості у ділянці жовчного міхура), лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях патологічного процесу та в періоді загострення.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K86.1

2. Назва захворювання - Хронічний панкреатит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: біль у лівому підребер'ї та епігастрії, іноді оперізуючого характеру, часто після прийому жирної, гострої їжі, зниження апетиту, схильність до закрепів або нестійкий стілець втомлюваність.

Обов'язкові клінічні обстеження:

клінічний огляд;

наявність симптомів Мейо-Робсона, Гротта.

Обов'язкові лабораторні дослідження

аналіз крові клінічний;

загальний аналіз сечі;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини;

електрокардіографія.

Додаткові лабораторні дослідження

протеїнограма;

фекальна еластаза-1;

глюкоза крові та сечі, тест толерантності до глюкози.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення чи ліквідація запального процесу, відновлення зовнішньо- та внутришньосекреторної функції підшлункової залози.

Дієта: 4 або 5 або 9 (раціон N 1 або N 3), тобто обмеження тваринних жирів та вуглеводів, відносне збільшення білків.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатного та сульфатного складу. Вони володіють спазмолітичною, десенсибілізуючою, протизапальною, імунокорегуючою дією, стимулюють виділення панкреатичного соку, збільшують вміст бікарбонатів, сприяють відновленню вмісту ферментів у секреті ПЗ.

Призначають 1-2 рази на день, збільшуючи разову дозу за умов доброї переносності до 3 разів на день за 60-40 хв до їжі (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: перлинні, йодо-бромні, мінеральні, хвойні, вуглекислі ванни.

Грязелікування.

Пелоїдотерапія призначається тільки у стадії стійкої ремісії. Грязьові аплікації накладають на ліву верхню ділянку живота та сегментарно позаду, температурою 37-38 град.С, експозицією 10 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Гальваногрязьолікування застосовують при щільності струму 0,02-0,05 мА/кв.см, температурою 37-38 град.С, експозицією 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

Позитивним ефектом володіють синусоїдальні модульовані струми (СМС), що надають знеболюючого ефекту, поліпшують показники амілази та ліпази крові, панкреатичного секрету. Застосовують апарати серії "Ампліпульс". Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудного відділу хребта, I та IV роди робіт по 3 хв кожний, частота модуляції 100 Гц, глибина модуляції 25-30%, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) застосовують у фазі стійкої ремісії, за умов зовнішньо- та внутришньосекреторної недостатності ПЗ. Процедури проводять від апарату "Ромашка". Подовжений опромінювач розташовують на ділянку проекції підшлункової залози, контактно, потужність дітям 6-9 років 6-9 Вт, дітям від 10 років - 9-11 Вт., експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез 3-5% сульфату магнію показано у випадках супутньої патології біліарної системи. Прокладки обох електродів змочують розчином сульфату магнію, анод розташовують попереду. Тривалість процедури 10-15 хв, через день, N 8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болю та болісності у ділянці лівого підребер'я, поліпшення самопочуття, нормалізація або поліпшення фекальної еластази, показників копрологічного дослідження.

Протипоказання: курортне лікування не показано хворим у стадії загострення хронічного панкреатиту, холангіту.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Хронічний вірусний гепатит B-B18.1

Хронічний вірусний гепатит C B18.2

2. Назва захворювання

- хронічний вірусний гепатит B

- хронічний вірусний гепатит С.

Хронічний вірусний гепатит В - це запальне захворювання печінки, яке викликане вірусом гепатиту В, триває 6 місяців або більше, характеризується прогресуючим перебігом, розвитком фіброзу та здатністю сформувати цироз, або може бути асоційованим з цирозом.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту В

(Наказ МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.)

1. Анамнестичні критерії: наявність в анамнезі факторів розвитку хронічного вірусного гепатиту В: інфузійна терапія, гемотрансфузії, хірургічні втручання, стоматологічні маніпуляціії, гемодіаліз, татуювання, наркоманія, контакти з хворими гепатитом В або вірусоносієм.

2. Клінічні критерії: астеновегетативний, диспептичний синдроми, прояви яких залежать від фази інфекційного процесу, тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процесу; больовий абдомінальний синдром, як правило, при супутній патології органів травлення (хронічні захворювання гастродуоденальної зони, хронічний холецистит)

Хронічний вірусний гепатит С - це хронічне захворювання викликане вірусом гепатиту С, яке формується через 6 місяців після перенесенного гострого гепатиту С, протікає безсимптомно з періодичним підвищенням рівня трансаміназ в крові.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту С

(Наказ МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.)

1. Фаза реактивації:

- Наявність в анамнезі факторів ризику розвитку хронічного вірусного гепатиту С (гемотрансфузії, травми з кровотечею, наркоманія, перинатальний шлях, хірургічні операції, статеві контакти, татуювання та інші).

- В клінічній картині захворювання переважає синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, (підвищена втома, дратівливість, емоційна лабільність, зниження пам'яті), в генезі якої провідна роль належить ендотоксикозу і вегетативним розладам, рідше прояви диспептичного синдрому (зниження апетиту, періодична гіркота в роті або нудота) та больовий абдомінальний синдроми характерні для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту і об'єктивні ознаки: помірна гепатомегалія, пальмарна ерітема у хворих з низькою та помірною активністю запального процесу; жовтяниця, малі печінкові ознаки, гепатоспленомегалія, носові кровотечі при високій активності процесу в період загострення хвороби.

2. Латентна фаза хронічного гепатиту С відповідає тривалій персистенції HCV з низьким рівнем реплікативної активності:

- астеновегетативний, диспептичний синдроми; та больовий синдром при наявності супутніх хвороб органів травлення;

- помірна гепатомегалія, іноді малі печінкові знаки.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, артралгії, міалгії, диспепсичні явища, шкірна сверблячка.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, загальний білок та білкові фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, бета-ліпопротеіди, холестерин крові)

амілаза крові;

копрограма;

аналіз калу на приховану кров.

Обов'язкові інструментальні дослідження.

Електрокардіографія;

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові дослідження проводяться за показаннями залежно від особливостей перебігу захворювання і тяжкості супутніх захворювань.

Консультації фахівців поводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: N 5 (раціон N 2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована лікувальна ходьба.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації із вмістом гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію.

Гідрокарбонатні води поліпшують вуглеводний та білковий обмін, чинять протизапальну дію. Враховуючи, що гідрокарбонати знижують рівень кислотоутворення у шлунку, вони показані при сполученій патології печінки та гастродуоденальної системи.

Сульфатні води, крім виразного посилення холерезу та холекінетичного ефекту, сприяють поліпшенню фізико-хімічних властивостей жовчі. Сірчанокислі солі магнію та натрію справляють сприятливий вплив на функціональний стан печінки, передусім за рахунок відновлення функції гепатоцитів, підвищують окисно-відновні процеси, посилюють обмін речовин.

Мінеральну воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45 град.С у кількості від 50-100 до 200 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунку воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі (разова доза 3-5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: у комплексі відновлювального лікування йодобромні, мінеральні ванни чинять сприятливу дію на регуляторні механізми, які зумовлюють поліпшення функціонального стану органів травлення. T води 36-37 град.С, процедури призначають протягом 10-15 хвилин, через день, N 8-10 на курс.

Апаратна фізіотерапія:

Електросон: струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 5-10 Гц при переважній симпатикотонії, 30-40 Гц при переважній ваготонії, тривалість 1 процедури 6-10 хв, надалі - від 15 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур (в залежності від віку) на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відчуття важкості в правому підребер'ї, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, поліпшення лабораторних показників.

Протипоказання:

- хронічний гепатит С у стадії активності.

- хронічний гепатит В у стадії активності.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K58

2. Назва захворювання: синдром подразненого кишечника.

Синдром подразненого кишечника (СПК) - функціональний кишечний розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Клінічні: крітерії

Хронічні та/або рецидивуючі функціональні розлади дистальних відділів кишечника тривалістю не менш 12 тижнів протягом останніх 12 місяців, що проявляється болем та/або дискомфортом у животі, що проходять після дефекації, і супроводжуються змінами частоти і консистенції стільця, що поєднуються протягом 25% часу захворювання не менш ніж із двома симптомами порушення функції кишечника:

- зміною частоти стільця,

- консистенції калу,

- акту дефекації (імперативні позови, тенезми, потреба у додаткових зусиллях при дефекації, почуття неповного випорожнення кишечника після неї),

- виділенням слизу з калом,

- метеоризмом.

На користь захворювання СПК говорять мінливість скарг, посилення клінічних проявів під дією стресу, наявність зв'язку з функціональними розладами шлунку, жовчовивідних шляхів, дізурією, вегетосудинною дистонією. СПК також може розвиватися вторинно, при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту: хворобах шлунку, жовчовидільної системи, підшлункової залози.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

загальний аналіз сечі;

копрограма;

аналіз калу на дисбактеріоз або бактеріологічне обстеження калу.

Додаткові лабораторні дослідження (по показанням):

печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП);

аналіз калу на приховану кров.

Додаткові інструментальні дослідження (по показанням):

УЗД органів черевної порожнини і малого тазу;

ректороманоскопія;

електрокардіографія.

Консультація фахівців за призначенням: гінеколога, уролога, невропатолога.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це поліпшення або відновлення функції товстої кишки на тлі зникнення запального процесу в ній, корекція порушень мікрофлори товстої кишки та імунологічної реактивності організму хворих.

Зважаючи на це, дієта хворих на ХК повинна бути диференційована залежно від характеру дискінезії товстої кишки, переважання бродильних або гнилісних процесів у кишечнику. Тому, при ХК з переважанням проносів рекомендується дієта N 4 (згодом 4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містить продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне, 5-6 разів на добу). При ХК з переважанням закрепів застосовується дієта N 3, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стулу для його просування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори товстої кишки, стимулює репаративні процеси слизової оболонки, сприяє поліпшенню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, а також рефлекторні зв'язки між різними органами і системами травлення, спричиняє відновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ХК із діареєю призначають маломінералізовані води різного хімічного складу (гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) у періоди ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська N 1, Миргородська, Нафтуся, Євпаторійська, Планета, Одеська N 1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, T 45 град.C). При добрій переносності число прийомів збільшується до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої і секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їдою, а за необхідності стимулювання зниженої кислотоутворюючої і секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії - за 30 хв перед їдою. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання більш теплої води сприятиме усуненню спазмів кишечника й зменшенню його підвищеної перистальтики (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

В лікуванні хворих на ХК із закрепами застосовують мало-, середньо- і високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні й хлоридні іони, а також води з вмістом натрію і магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухової функції кишечника (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слав'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою T 38-40 град.С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек впродовж 10-15 хвилин поліпшує біохімічні процеси, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на моторну функцію кишечника, чинить протизапальну дію. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами хлоридними натрієвими, хвойними, морськими, мінеральними, T води у ванні 36-37 град.С, протягом 10-15 хвилин, через день, на курс лікування 8-10 процедур.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпомоторним типом - призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Мінеральні води малої та середньої мінералізації кімнатної температури тричі на добу, час приймання визначається залежно від початкового рівня кислотоутворюючої функції шлунку.

Водолікування:

прохолодні сидячі ванни, 20-21 град.С, 1-3 хв., щодня, N 5-6;

прохолодний циркулярний душ або холодні компреси на живіт.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія.

З методів апаратної фізіотерапії застосовується стимулююча фізіотерапія, направлена на підвищення тонусу м'язів і рухової активності товстої кішки. З цією метою проводяться тонізуючі місцеві дії (гальванізація, електрофорез з кальцієм або прозеріном, електростимуляція ДДТ або СМТ, дарсонвалізація, ультрафонотерапія):

електрофорез 5% кальцію хлориду (+) або 0,1% прозеріна (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, N 8-10;

гальванізація ділянки живота, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, інтерферентний електрод розташовують на рефлексогенні зони, 10-15 хв., щодня, N 8-10;

ДДТ на ділянку живота. Послідовність струмів і час їх дії: ритм синкопа 2-3 хв., КП 2-3 хв. Сила струму по відчуттю безболісної вібрації, щодня, N 8-10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, II рід роботи, частота модуляцій 30 Гц, глибина модуляцій 100%, тривалість посилок 2-3 сек, 5-10 хв., щодня, N 8-10;

дарсонвалізація або ультратонотерапія на ділянку живота. Електрод грибоподібний, потужність середня 4-5 Вт, 5-10 хв, щодня, N 6-8.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпермоторним типом - призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Маломінералізовані води призначаються в періоди ремісії тричі на добу, теплими.

При гіпермоторній дискінезії показані фізіолікувальні процедури, що надають спазмолітичну, знеболюючу судинорозширювальну і седативну дію. З них використовуються локальні теплові дії (парафін, озокерит, місцеві ванни), електрофорез спазмолітичних препаратів і ампліпульстерапія на ділянку живота.

Водолікування:

гарячі сидячі ванни (40-41 град.С), 15-20 хв., щодня, N 10;

гарячі компреси на живіт.

Теплолікування:

парафіноозокерітові аплікації на ділянку живота, 40-42 град.С, 15-20 хв., щодня, N 10.

Апаратна фізіотерапія.

електрофорез 2% новокаїну (+), 5% сульфату магнію (+) або 1% папаверіна гідрохлорида (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, N 10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, 2 рід роботи, частота модуляцій 100 Гц, глибина модуляцій 50%, тривалість посилок 2-3 сек, не більш 10 хв., щодня, N 10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення чи значне зменшення клінічних проявів хвороби (болю, диспептичних явищ, поліпшення самопочуття), відновлення мікрофлори кишечника.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показане хворим на хронічний коліт у фазі вираженого загострення процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Шифр МКХ-10:

K66.0 - перитонеальні спайки; N73.6 - тазові спайки очеревини;

N99.4 - тазові перитонеальні спайки післяопераційні.

Назва захворювання: стан після оперативних втручань на органах травної системи, перитонеальні та тазові післяопераційні спайки

Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: біль у животі, почуття дискомфорту, порушення моторно-евакуаторної функції кишечнику, диспепсичні явища, порушення апетиту; загальна слабкість.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічне дослідження крові (печінковий комплекс, білкові фракції)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини й малого тазу

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденофіброскопія (при необхідності)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Таласотерапія - при температурах більших 19 град.С Кліматотерапія:

Аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

Геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

Дієтотерапія: N 3, N 4 "в", дрібне харчування.

Мінеральні води: порушення функції кишечнику потребують використання сульфатних, хлоридних або гідрокарбонатних вод середньої або високої мінералізації у кількості 200-250 мл тричі на день за 40-60 хв до їжі.

Бальнеотерапія: (самостійно або у комплексі з фізіотерапією) ванни - мінеральні, хвойні, валеріанові та інші (за показаннями), експозиція 10-15 хв, температура 34-37 град.С, 8-10 на курс.

Руховий режим: ощадливий (N 1), ощадливо-тренуючий (N 2), тренуючий (N 3), ранкова гімнастика, теренкур; лікувальна гімнастика ефективна в поєднанні з тепловою процедурою (після озокериту, парафіну, пелоїдотерапії).

Пелоїдотерапія:

грязьові аплікації на передню черевну стінку 38-40 град.С, 15-20 хв, через день;

озокеритотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур;

парафінотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Електрофорез лікарських речовин (калію йодиду 1-5%, лідази) безпосередньо на післяопераційний рубець з розміщенням аноду у правій поперековій ділянці, катоду - на передній черевній стінці. Щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/кв.см, експозицією 15-20 хв, загальним курсом 7-10 процедур.

- Локальна абдомінальна декомпресія: впливу локального негативного тиску піддається кругова зона, обмежена зверху реберними дугами, знизу - верхньою частиною стегон. У камері створюється тиск у переривчастому режимі: дітям 4-7 років до 5-7 кПа, дітям 7-14 років - 8-9 кПа, експозиція - 10 хв, загальним курсом 10 процедур.

Додатково:

Масаж, самомасаж;

Лазеротерапія;

Гідрокінезотерапія, гідромассаж.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення або зникнення явищ дискомфорту та болю у череві, нормалізація моторно-евакуаторної функції кишечнику, покращення показників клінічних та пара- клінічних досліджень.

Протипоказання: наявність запального процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G43

2. Назва захворювання - Мігрень G43

G43.0 Мігрень без аури (звичайна мігрень)

G43.1 Мігрень з аурою (класична мігрень)

G43.2 Мігренозний стан

G43.3 Мігрень з ускладненнями

G43.8 Інша мігрень: офтальмоплегічна, ретінальна мігрень.

G43.9 Мігрень, не уточнена

Показання для санаторно-курортного лікування: Різні форми мігрені без частих нападів.

3. Діагностика на санаторному етапі

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: реоенцефалографія, або ТКДГ, електроенцефалографія

Консультації: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позаприступному періоді мігрені.

Санаторний режим: I-II.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Психотерапія;

Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, йодобромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, перлинні ванни.

Гідротерапія: лікувальні душі низького та середнього тиску.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують для надання седативного впливу й нормалізації функціонального стану центральних відділів вегетативної нервової системи:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу - 15-30 хв. Курс лікування - 8-10 процедур щодня або через день;

- діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів. Електроди діаметром 3 см, ДН, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації (3-5 мА), зліва й справа. Потім малими локальними електродами діють на ділянку скроневих артерій - КП, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації. Курс лікування 8-10 процедур;

- дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірної зони. Тривалість дії - 5-8 хв. Курс лікування - 8-10 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапію шийно-комірної зони. Положення перемикача - 6-8. Курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- дециметровохвильова або сантиметрохвильова терапія на комірну зону. Контактно або з повітряним зазором, потужність слабкотеплова, тривалість дії - 7-10 хв, курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- грязьові аплікації на комірну зону. Температура грязі - 38-40 град.С. Тривалість дії - 15 хв, курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- електрофорез 10% ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

- аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

- голкорефлексотерапія;

- масаж комірцевої зони 10 хв, 10 процедур на курс лікування.