Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- спірографія;

- електрокардіографія.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та муколітичної терапії, поліпшення або відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; зменшення змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого.

Дієта: має бути з підвищеним калоражем їжі, можливо пощадливою, легкою до засвоєння, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, містити тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур або дозована ходьба.

Масаж класичний та сегментарний, самомасаж, масаж точковий.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія аплікаційна: T 38-40 град.С торф'яної або 38-40 град.С мулистої грязі, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс N 8-10 процедур, які проводяться через день або два дні поспіль з перервою на третій день..

Парафино-озокеритові аплікації на грудну клітину: T 45-50 град.С, 15-30 хвилин, кожен день, N 8-10.

Галотерапія: I режим, тривалість процедури 30 хвилин кожен день N 10-15.

Апаратна фізіотерапія.

Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алоє або сік каланхоє 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину; 5% розчин аскорбінової кислоти; вітамінні суміші;

б) бронхолітична: магнія сульфат (1 мл 25% розчину + 3,0 мл води); можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну (частіше у вигляді йодованої мікстури); холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;

в) мембраностабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру 1 раз на день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: ультрафонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідрокарбонату), N 8-10 процедур на курс.

- За наявністю залишкових проявів електрофорез трипсину або хімотрипсину, 1-5% розчину калію, йоду, сульфату міді, хлориду кальцію, алое, тривалістю 10-15 хв., кожен день або через день, N 8-10.

При затяжному перебігу процесу СМВ-терапія на міжлопаточну область, 4-12 мВт, тривалістю 6-10 хв., через день, N 6-8 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево-серцевою недостатністю вище II ступеню.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Набута деформація грудної клітки та ребер - M95.4

2. Назва захворювання - порушення постави (ПП) - зміни фізіологічних вигинів хребта

Класифікація

Види постав за Staffel

- Нормальна постава

- Плоска спина

- Плоско-вигнута спина

- Сутула спина

- Кругла спина

- Сколіотична постава.

Показання до санаторно-курортного лікування: всі види ПП.

Протипоказання: загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

- Нормальна, або габітусна постава - деформації фізіологічних викривлень хребта більше 20 град.

- Плоска спина - зменшення всіх фізіологічних вигинів

- Плоско-вигнута спина - зменшення грудного кіфозу у поєднанні зі збільшенням поперекового лордозу

- Сутула спина - збільшення грудного кіфозу

- Кругла спина - збільшення всіх фізіологічних вигинів.

- Сколіотична постава - нефіксоване викривлення хребта у фронтальній площині (не супроводжується торсією, зникає у положенні лежачи)

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень, інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливо-тренувальний)

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючи, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія та термотерапія - зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електростимуляція проводять симетричну контактну дію на паравертебральні м'язи при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону контрагованих м'язів щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Дитячий ідеопатичний сколіоз - M41.0-M41.2

2. Назва захворювання - ідеопатичний сколіоз, дитячий ідеопатичний сколіоз (ДІС) або диспластичний сколіоз - фіксоване бічне викривлення хребта, яке супроводжується торсією і на початку захворювання немає явних патологічних структуральних ознак; чинником захворювання є дисплазія міжхребцевих дисків; при прогредієнтному перебігу ДІС говорять про сколіозну хворобу

Класифікація

Ступені ДІС:

1 ступінь - до 10 град.,

2 ступінь - 10-30 град.,

3 ступінь - 30-50 град.,

4 ступінь - понад 50 град.

Типи ДІС:

1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований.

Форми ДІС:

1. S-подібний (компенсований, декомпенсований),

2. C-подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною: 1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом: 1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1. компенсований, 2. декомпенсований

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ДІС на етапі консервативного лікування

2. ДІС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання ДІС

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Деформація хребта з'являється і прогресує у період "ростових поштовхів"

При сколіозі 1 ступеня має місце помірна асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі - поперековий м'язовий валик (симптом Чакліна)

Сколіоз 2 ступеня характеризується виразною асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна

При сколіозі 3-4 ступеня деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень, інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

- аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

- геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

- таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (розвантаження хребта, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ДІС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ДІС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ДІС у хворих, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) комбінована кінезотерапія проводиться за призначенням ортопеда при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

д) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія та термотерапія - зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз.

Електростимуляція - проводять контактну дію на паравертебральні м'язи з опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів.

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на 1-1,5 см від поверхні ділятованих м'язів, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону ділятованих м'язів щоденно курсом 10-12 процедур).

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення деформації або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення Чине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР - МЕД, 2003. - 1248 с.) відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки (Легга-Кальве-Пертеса) - M91.1; коксартроз - M16

2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки - остеохондропатія проксимального епіфізу стегнової кістки - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве Пертеса; ХЛКП); виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

Класифікація

Стадії ХЛКП:

1 стадія - асептичний некроз

2 стадія - несправжній склероз

3 стадія - фрагментація

4 стадія - відновлення

5 стадія - наслідки, у т.ч. коксартроз

Види ХЛКП:

а) ураження передньої порції епіфізу

б) ураження передньо-медіальної порції епіфізу

в) ураження латеральної та задньо-латеральної порції епіфізу

г) тотальне ураження епіфізу

Форми ХЛКП: однобічна, двобічна

Фактори ризику виникнення коксартрозу: латеральна екструзія, метафізарні кісти, горизонтальне розташування росткової зони, осифікація латеральної порції епіфізу.

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ХЛКП на етапі консервативного лікування

2. ХЛКП після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Діти кульгають, скаржаться на втомлюваність, нестійкий біль у стегні або в ділянці коліна, біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, поступово біль посилюється, з'являється вкорочення кінцівки (у 1 стадії функціональне, відносне), котрактура у кульшовому суглобі (обмеження відведення та внутрішньої ротації), з часом (2 та 3 стадії) вкорочення кінцівки стає абсолютним, приєднується атрофія м'язів.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання або застосування розвантажувальних пристроїв проводять у 2-4 стадіях ХЛКП

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ХЛКП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "напівплавок" ( при двобічній хворобі - "плавок") температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози, доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над кульшовим суглобом у 1-2 стадіях ХЛКП - з 0,5-1% розчином ацетилсаліцилової кислоти, 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, хондропротекторами, остеотропними препаратами (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію, хондропротекторами, у 4 стадії - з хондропротекторами, вітамінами

Магнітотерапія - у всіх стадіях ХЛКП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу можна використовувати фонофорез з тими ж препаратами

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

У 1-2 стадіях ХЛКП використовують донатори окислювально-відновлювальних процесів, хондропротектори, інгібітори протеолізу, біогенні стимулятори, у 3-4 стадіях - хондропротектори, остеотропні препарати та препарати кальцію, у всіх стадіях - вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Протипоказання - перші 2 місяця після оперативного втручання

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Хондропатії - M91-M92; Юнацький остеохондроз тазу - M91.0; Юнацький остеохондроз плечової кістки - M92.0; Юнацький остеохондроз променевої та ліктьової кісток - M92.1; Юнацький остеохондроз кисті - M92.2; Юнацький остеохондроз надколінка - M92.4; Юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток - M92.5; Юнацький остеохондроз передплесни - M92.6; Юнацький остеохондроз плесни - M92.7; Остеонекроз - M87; Хвороба Шоєрмана-Мау - M42.0

2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини - остеохондропатія (ОХП); ОХП виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; ОХП найбільш часто спостерігається у дітей віком 7-12 років.

Класифікація

Види ОХП:

1. Остеохондропатія епіфізів:

а) голівки стегнової кістки (хвороба Легг-Кальве-Пертеса)

б) голівки 2 та 3 плесневих кісток (хвороба Келлера II)

в) грудинного кінця ключиці

г) фаланг пальців кистей

2. Остеохондропатія коротких губчатих кісток:

а) човноподібної кістки передплесни (хвороба Келлера I)

б) човноподібної кістки зап'ястка (хвороба Прайзера)

в) півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)

г) тіла хребця (хвороба Кальве)

д) надколінника (хвороба Синдінга-Ларсена)

е) таранної кістки (хвороба Діаца)

3. Остеохондропатія апофізів

а) великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шляттера)

б) п'яткової кістки (хвороба Гаглунда-Шинца-Севера)

в) хребців (хвороба Шоєрмана-Мау)

г) V плеснової кістки (хвороба Ізеліна)

д) тазових кісток (хвороба Соррела)

е) ліктьової кістки (хвороба О'Коннора)

Стадії ОХП: 1

5 стадія - наслідки стадія - асептичний некроз

2 стадія - несправжній склероз

3 стадія - фрагментація

4 стадія - відновлення

Форми ОХП: однобічна, двобічна

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ОХП на етапі консервативного лікування

2. ОХП після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Остеохондропатії епіфізів:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (плечовий суглоб, плесно-фалангові суглоби тощо), біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації, обмеження обсягу рухів у "зацікавленому" суглобі.

Остеохондропатії апофізів та коротких губчатих кісток:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (гребінь клубової кістки, надколінка, горбистість великогомілкової кістки, п'ятка тощо), кульгають при ураженні нижньої кінцівки; біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації.

Хвороба Шоєрмана-Мау

Визначається дорсалгія, яка посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається гіперкіфоз, болючість при пальпації та порушення рухливості грудного відділу хребта.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворювань.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення трофічних процесів, крово- та лімфообігу

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим - хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження, з ортезами або без них, з корсетом або коректором постави (при хворобі Шоєрмана-Мау) - визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження. При хворобі Шоєрмана-Мау тракційну терапію (розвантаження хребта на похилій площині, комбіновану кінезотерапію на профілакторі Євменова) проводять за призначенням ортопеда.

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ОХП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації на ділянку ОХП температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз.

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною ОХП у 1-2 стадіях - з 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію , у 4 стадії - з вітамінами

Магнітотерапія - у всіх стадіях ОХП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-20 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу при вертебральних ОХП (хвороба Шоєрмана-Мау) можна використовувати фонофорез з хондропротекторами, електростимуляцію м'язів спини, діадинамотерапію.

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

У всіх стадіях ОХП використовують остеотропні та хондропротекторні препарати, препарати кальцію та вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Хронічний остеомієліт з норицею - M86.3; Хронічний остеомієліт без нориці - M84.4; Первинно-хронічний остеомієліт - M86.6

2. Назва захворювання - остеомієліт - запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) - гостре запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Хронічний гематогенний остеомієліт (ХГО) - хронічне запалення кісткового мозку, кістки та окістя.

Класифікація

Форми ГГО:

1. за клінічним перебігом - токсична (адинамічна), септико-піємічна, локальна

2. за топікою ураження - метаепіфізарний, метадіафізарний

Ускладнення ГГО:

патологічний перелом, дистензійний або деструктивний вивих стегна, дефект кістки, вкорочення кінцівки, несправжній суглоб, ХГО, остеоартроз

Форми ХГО:

1. Вторинно-хронічний гематогенний остеомієліт (після перенесеного ГГО).

2. Первинно-хронічний гематогенний остеомієліт: абсцес Brodie, остеомієліт Garre, альбумінозний остеомієліт Ollier, антибіотичний остеомієліт, поліфокальний остеомієліт Probst, пухлиноподібний остеомієліт

Фази ХГО: 1. ремісії, 2. загострення

Ускладнення ХГО: фіброзний або кістковий анкілоз, остеоартроз Показання до санаторно-курортного лікування

1. стан після перенесеного ГГО (не менш як 2 місяці після купування запального процесу), у тому числі післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз

2. ХГО у стадії ремісії

Протипоказання: патологічний перелом, несправжній суглоб, загострення ХГО

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вторинно-хронічний остеомієліт:

В анамнезі - перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Загальні симптоми: у фазі ремісії невиразні, у фазі загострення - підвищення температури тіла, інтоксикація. Місцеві симптоми: у фазі ремісії може бути помірна інфільтрація параосальних тканин, незначний біль при пальпації кістки, її потовщення. При загостренні патологічного процесу визначається локальний біль при перкусії і пальпації, інфільтрація м'яких тканин, підвищення місцевої температури; невдовзі виникає параосальна флегмона або відкривається нориця, з якої виходить гній, а інколи й дрібні секвестри.

Первинно-хронічний остеомієліт:

Загальні симптоми: може бути періодичне підвищення температури тіла. Місцеві симптоми: помірне підвищення місцевої температури, інфільтрація параосальних тканин, біль при пальпації кістки, її потовщення; при загостренні патологічного процесу може спостерігатися флегмона м'яких тканин і може відкритися нориця.

Післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз В анамнезі - перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Скарги на швидку стомлюваність, кульгавість, вкорочення та деформацію кінцівки, обмеження рухів у суглобі. Місцеві симптоми: порушення вісі кінцівки на рівні суглобу, згинальна, привідна або згинально-привідна контрактура, обмеження рухів у суглобі

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові - у стадії ремісії може бути без особливостей; у стадії загострення ХГО виявляється збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зсув формули вліво (збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів)

Загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Біохімічні та імунологічні дослідження, рентгенографія ураженої кінцівки, сонографія проводяться при загостренні патологічного процесу, виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями (при протеїнурії - консультація нефролога і т. ін.).

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це підвищення загальної резистентності організму, консолідація протизапального ефекту, покращення крово- та лімфообігу, поліпшення трофічних процесів та локомоторної функції

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (тутор, гіпсова шина, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний або сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання, витягання за гіпсовий "чобіток" проводять при контрактурах у кульшовому суглобі, при деформуючому коксартрозі, фіброзному анкілозі.

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "плавок". "напівплавок", "наколіннів", "еполетів" температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Електрофорез лікарських речовин проводять з розчином антибіотиків при щільності постійного струму 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15 хвилин курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур) або УВЧ-терапію (зонально діють протягом 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія, медикаментозне лікування (десенсибілізуюча, імуно- та вітамінотерапія).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, інфільтрації параосальних тканин, покращення локомоторної функції, відсутність загострення патологічного процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Уповільнена консолідація перелому - M84.2; Післяпроцедурні ураження кістково-м'язової системи - M96

2. Назва захворювання - уповільнена консолідація перелому (УКП) - затримка формування кісткової мозолі (строки загоєння перелому перевищують загальноприйняті для конкретної локалізації терміни консолідації в 1,5-2 рази)

Класифікація

Стадії загоєння переломів:

1 стадія - фіброзна мозоля

2 стадія - м'яка кісткова мозоля (від 7-10 доби після травми - до 1-1,5 місяців)

3 стадія - дозрівання кісткових структур

За локалізацією переломів:

а) епіфізеоліз

б) остеоепіфізеоліз (метаепіфізеоліз)

в) перелом метафізу

г) перелом діафізу

д) апофізеоліз

є) множинні та поєднанні пошкодження

За характером зміщення відламків:

а) без зміщення

б) зі зміщенням (за довжиною, за шириною, з кутовим, з ротаційним)

За характером порушення консолідації перелому:

а) уповільнена консолідація

б) несправжній суглоб

Показання до санаторно-курортного лікування

1. УКП

2. Наслідки травм опорно-рухового апарату (контрактури), стани після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

- перші 2 місяці після перелому або оперативного втручання, незрощення, несправжні суглоби

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

- обмеження опорно-рухової спроможності пошкодженої кінцівки

- больовий синдром (самостійний та провокований локальний біль)

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія кінцівки та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення крово- та лімфообігу, покращення трофічних процесів, остеогенезу, консолідації перелому та локомоторної функції

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (використання ортезів, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу; бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин, на курс - 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин (кальцій-фосфат електрофорез) - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною УКП (анод - хлорид кальцію 5%, катод - фосфат натрію 5%; щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія

Магнітотерапія - контактне опромінення ділянки УКП з величиною магнітної індукції 12-10 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість електрофорезу лікарських речовин можна локально використовувати діадинамотерапію (чергування струмів у короткому і довгому періодах по 2 1/2 хв і двотактним струмом - 1 хв, через деобу, на курс - 10-11 процедур)

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (скануюче опромінення ділянки УКП низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням, тривалість процедури - 10-15 хвилин, на курс - 10-12 процедур)

Загальна терапія

Використовують остеотропні препарати та препарати кальцію, вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, зникнення контрактур, покращення консолідації та локомоторної функції.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Вроджені кістково-м'язові деформації хребта та грудної клітки - Q67; Вроджена деформація хребта - Q67.5; Вроджені вади розвитку хребта та кісток грудної клітки - Q76; Синдром Кліппеля-Фейля - Q76.1; Вроджений сколіоз, зумовлений вадою розвитку кісток - Q76.3

2. Назва захворювання - вроджені вади розвитку хребта (ВВРХ) - одиничні, множинні або змішані аномалії розвитку хребців та міжхребцевих суглобових утворень, що обумовлюють вроджені деформації хребта (ВДХ) , найчастіше - фіксоване бічне викривлення хребта - вроджений сколіоз (ВС)

Класифікація

Види ВВРХ:

А. Онтогенетичні:

1. аномалії тіл (щілини, дефекти, клиноподібні хребці, напівхребці, платіспонділія, брахіспонділія, мікроспонділія);

2. аномалії дужок (щілини, аномалії відростків, спондилоліз);

3. аномалії змішаного характеру (синдром Кліппеля-Фейля, недорозвинення відділів хребта)

Б. Філогенетичні:

1. черепно-шийні (асиміляція атланта, маніфестація атланта);

2. шийно-грудні (цервікалізація, дорзалізація);

3. попереково-крижові (люмбалізація, сакралізація);

4. крижово-куприкові (асиміляція)

Види ВВРХ: 1. нейтральні, 2. сколіозогенні, 3. кіфозогенні

Ступені ВС: 1 ступінь - до 10 град.,